понеділок, 23 Травень, 2022
pluken
Головна / polukr (сторінка 30)

polukr

Вежу “Старої Фортеці” у Кам’янці-Подільському розпочали ремонтувати

Share Button
Fot. unn.com.ua
Fot. unn.com.ua

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ-КИЇВ. 28 листопада. УНН. Історичну пам’ятку “Новозахідну башта” на території історико-архітектурного заповідника “Стара Фортеця” у Кам’янці-Подільському Хмельницької області розпочали ремонтувати за державні кошти. Про це кореспонденту УНН розповіла директор Департаменту гуманітарної політики міськвиконкому Кам’янця-Подільського Олена Кузема.

“З 2011 року, коли відбулась руйнація башти, і до 2015 року, за рахунок бюджету міста було залучено 900 тис. грн.

Виготовлено проектно-кошторисну документацію і зроблено тимчасові перекриття і накриття. Таким чином було недопущено подальшої руйнації пам’ятки архітектури 16-17 століття. У жовтні будо виділено кошти з державного фонду регіонального розвитку і сьогодні ведуться активно ремонтні роботи “Новозахідної башти”, – розповіла О.Кузема.

Нагадаємо, у серпні 2011 року, внаслідок несприятливих погодних умов – сильних поривів вітру та дощу, була частково зруйнована історична пам’ятка “Новозахідна башта” на території історико-архітектурного заповідника “Стара Фортеця” у Кам’янці-Подільському.

Нова західна вежа, покликана підсилити обороноздатність замку із заходу, була зведена І. Претферсом разом з Великою вежею. Вони забезпечували надійний захист однієї з найслабших стін замку, що й обумовило їх практичне з’єднання і перетворено практично в одну зовнішню стіну. Башта стоїть на скельній основі. Стіни складено з каменя-вапняка на вапняному розчині.

Джерело: УНН

 

Share Button

Голодомору не сталося б, якби Україна не втратила державність у 1920-х роках – П.Порошенко

Share Button
Fot. president.gov.ua
Fot. president.gov.ua

КИЇВ. 28 листопада. УНН. Голодомору не сталося б, якби Українська держава не втратила державність на початку 1920-х років. Про це сказав Президент України Петро Порошенко під час урочистих заходів до роковин Голодомору в Україні, передає УНН.

“Голодомору не сталося би, якби ми не втратили державності на початку 20-х років минулого століття. Московські більшовики не перемогли би в Україні, якби прибічники незалежності били б гуртом ворога, а не різали й відстрілювали один одного”, – зазначив П.Порошенко у Twitter.

З його слів, українці повинні “пам’ятати минуле і робити з нього висновки”.

“Боляче від того, що в 33-му на Луганщині вимер від голоду дитячий будинок, і що минулої зими загинули діти від обстрілу Маріуполя бойовиками”, – додав Президент.

Джерело: УНН

 

Share Button

У Сімферополі призупинять рух тролейбусів

Share Button
Fot. facebook.com/Vsevolod Kovalchuk
Fot. facebook.com/Vsevolod Kovalchuk

КИЇВ. 25 листопада. УНН. Починаючи з 25 листопада в Сімферополі в тимчасово окупованому Криму буде призупинено рух тролейбусів, передає УНН з посиланням на прес-службу російського мінстрансу Криму.

“Відповідний захід прийнятий у зв’язку з введенням на території Криму режиму надзвичайної ситуації техногенного характеру регіонального рівня. Таким чином, вдасться заощадити до 18,1 МВт електроенергії на добу. Крім того, на маршрути, за якими курсували тролейбуси, буде запущено 40 додаткових автобусів”, – йдеться у повідомленні.

Вказано, що рух тролейбусів в Алушті та Ялті, а також міжміське тролейбусне сполучення між Сімферополем і Південним берегом Криму призупинено з 22 листопада 2015 року.

Джерело: УНН

 

Share Button

У “Нафтогазі” заявили, що Україна не потребує російського газу

Share Button
gazociąg-300x225
Fot. unn.com.ua

КИЇВ. 25 листопада. УНН. Директор з розвитку бізнесу НАК “Нафтогаз України” Юрій Вітренко заявив, що Україна не потребує російському газі. Про це він написав на своїй сторінці в Facebook, передає УНН.

“Друзі, нічого страшного не трапилось… Нам поки газпромівський газ просто не потрібен, особливо коли він банально дорожче європейського”, – йдеться у повідомленні.

Нагадаємо, у “Газпромі” заявили, що станом на 9:00 25 листопада НАК “Нафтогаз України” вибрав раніше передплачені обсяги російського газу, не подавши нових заявок на його придбання, тож російський “Газпром” припиняє постачання газу Україні до надходження нових платежів від “Нафтогазу”.

О.Міллер також зазначив, що при цьому вже зараз, до настання серйозних холодів, Україна почала активний відбір газу з підземних сховищ, “які й так недостатньо заповнені”.

Джерело: УНН

http://www.unn.com.ua/uk/news/1523964-u-naftogazi-zayavili-scho-ukrayina-ne-potrebuye-rosiyskogo-gazu

Share Button

Міноборони: Звинувачення у постачанні Україною зброї терористам “Ісламської держави” є безпідставними

Share Button
Fot. mil.gov.ua
Fot. mil.gov.ua

КИЇВ. 20 листопада. УНН. У Міністерстві оборони України заявили, що звинувачення України у постачанні зброї терористам “Ісламської держави” є безпідставними, передає УНН з посиланням на прес-службу Міноборони.

“У зв’язку з появою у засобах масової інформації повідомлень щодо затримання Міністерством внутрішніх справ Кувейту бойовика „Ісламської держави“, який нібито стверджує про закупівлю терористами зброї в Україні повідомляється, що Міністерство оборони України та Збройні Сили України не є уповноваженими державою посередниками у здійсненні зовнішньоекономічної діяльності у сфері експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення”, — сказано в повідомленні.

У Міноборони заявили, що Україна не виробляла і не здійснювала закупівлю згаданих у повідомленнях зенітно-ракетних комплексів FN-6 китайського виробництва, а також не надавала транзиту для їх переміщення.

“Крім того, ЗРК FN-6 не перебувають і ніколи не перебували на озброєнні Збройних Сил та інших військових формувань України”, — відзначили в міністерстві.

Джерело: УНН

 

Share Button

Теракти в Парижі та війна в Україні: зв’язок та наслідки

Share Button
Джерело: tsn.ua
Джерело: tsn.ua

Жахливі та безглузді теракти в Парижі на минулому тижні, що стали для французів своїм 11 вересня, потіснили з інформаційного поля всі інші теми та новини. Доки Франція оговтується від крові, шукаючи пояснень в собі та зовні, Росія активізувала зусилля в іншому напрямку. Терористичні акти 13 листопада 2015 р. створили сильний інформаційний фон в західному світі, який ще більше переорієнтує світовий порядок денний на боротьбу з терористами ІДІЛ в Сирії та Іраку, що, безумовно, є в інтересах Москви. Мета останньої – відвернути увагу світової спільноти від війни на Донбасі, де-факто легалізувати анексію Криму. Користь від військової співпраці в Сирії, звитяги над терористами ІДІЛ, перспективи залучення Росії до складу глобальної антитерористичної коаліції, на думку Кремля, мають перевісити українське питання, допоможуть зняти західні санкції. За цих умов Україні необхідно активізувати дипломатичні зусилля з метою недопущення подібного сценарію, наголошувати на пріоритетності загрози російської агресії в Європі, яку наразі розглядають крізь призму поширення радикального ісламізму та проблему мігрантів.

Скільки б вітчизняні експерти не порівнювали ісламських джихадистів та терористів ДНР/ЛНР, для Заходу все одно буде існувати істотне розмежування на поганих (terrorists) та відносно нормальних (insurgents) діячів цього фронту. До того ж, зважаючи на піар-зусилля США по демонізації (цілком залуженій) ісламістів звідки б вони не були (Аль-Каїда або ІГІЛ), зокрема у масовій культурі та кінематографі, а також об’єктивні мейнтсрімові проблеми Європи з напливом мігрантів, сприйняття терористів та бойовиків ніколи не буде рівним, незважаючи на схожі методи, що вони використовують. Коли діями джихадистів рухає релігійний фактор – ісламський фундаменталізм (який що права часто поєднується з політикою), тоді як терористами-маріонетками рухають глобальні гравці в маніпулятивних політичних цілях. В цьому сенсі, в очах європейців, сепаратизм ДНР/ЛНР нічим не відрізняється від сепаратизму в Каталонії чи Країні Басків, або Шотландії чи Північній Ірландії. Натомість джихадизм більш небезпечний.

Західними європейцями, британцями, німцями та французами, Європа розглядається як дуже вразлива, особливо її східні та південні кордони, де природа проблем безпеки кваліфікована як вкрай серйозна. У перспективі Північна Африка та Великий Близький Схід стане активним фронтом для джихаду, який посилить ризики тероризму на узбережжі Середземномор’я. З 2005 р. Європа є головною метою джихаду «третього покоління» («джихад третього покоління», або «джихад бідних» – західна класифікація джихаду, що не має звичної організаційної основи. Вперше застосована після теракту 2013 р. в Бостоні), коли Захід позначений як «місце розмноження», де мільйони погано асимільованих мусульман складають запасну армію для джихаду. Феноменальне поширення віртуального світу і соціальних мереж допомогло поширити ідею розриву європейських суспільств, сприяючи піднесенню ультраправих суспільних рухів через зростаючу ісламофобію, яка сама породжує соціальне розшарування, громадянські війни, і врешті-решт, сприяє руйнуванню Європи. На відміну від періоду Аль-Каїди (2000-ні рр.), якій насправді ніколи не вдавався «рекрутинг» ісламістів в європейських країнах, сьогодні Франція та Великобританія – дві держави, що мають найбільшу колоніальну спадщину в Африці та Леванті – зіткнулися зі справжнім проблемним соціальним явищем, що загрожує не тільки безпеці, але й загалом – національній єдності. Непередбачуваний характер загроз ставить перед європейцями нові питання. Яким чином вони повинні вирішувати проблеми взаємодії між зонами близькосхідної та західної імміграції? Як вони повинні протистояти внутрішній проблемі населення, що потерпає від кризи ідентичності, яка переноситься з сирійсько-іракського поля битви з метою руйнування Європи?

Зусилля по протидії радикальним ісламістам та джихадизму в Європі, військова кампанія проти «Ісламської держави» в Сирії є пріоритетами інформаційної кампанії та практичної політики Франції та низки західних держав. За цих умов Україна має солідаризуватись зі своїми західними союзниками, приєднатись до боротьби з ІДІЛ та радикальними ісламістськими угрупованнями бодай символічно, на рівні розвідувальних спецслужб та в рамках забезпечення внутрішньої безпеки.

Небезпечною тенденцією для України є те, що у сирійському питанні позиції Росії та Франції сходяться. Франція буде ініціатором військової інтервенції або підтримає проведення наземної операції в Сирії на заклик Москви, якщо такого заклику не буде від країн Заходу. Стратегічна задача Росії, відвернути Францію від проамериканської позиції, яку вона демонструвала до цього, й таким чином розколоти союзників, підірвати консенсус в НАТО. Зрештою істотним для Москви є своєрідна індульгенція за Україну у вигляді активних зусиль на близькосхідному театрі, що сприятиме зняттю санкцій.

Для України після терактів 13 листопада 2015 р. існує ще один вимір. Річ в тому, що після трагічних подій пріоритетом зовнішньої політики Франції остаточно стане боротьба з тероризмом, зокрема на Близькому Сході та в Африці. За цих умов Париж поступово втратить інтерес до нормандського формату переговорів, що з огляду на зближення Франції та Росії, сприятиме перетворенню французької сторони на маніпулятивний інструмент Кремля. Україна має прагнути до розширення формату переговірників, зокрема максимально сприяти залученню Великобританії або Польщі до переговорів з Росією. Це підвищить рівень відповідальності та впливу британців та поляків у європейських справах, потрібний їм з огляду на зростаючу тенденцію євроскептицизму.

В глобалізованому світі, де існує не так багато дійсно впливових акторів міжнародних відносин здатних до активних дій, все тісно взаємопов’язано. Наскільки б не був далекий від України ІГІЛ (або ті хто за ним стоїть), проте наслідки Україна від його дій отримує. За цих умов Україні та, загалом, Центральній та Східній Європі потрібна гнучка стратегія реагування на подібні нетипові виклики, аби подібні жахіття 13 листопада не повторились на чиєсь політичне замовлення там, де їх ніхто не чекатиме – в Києві або Варшаві.

Валерий Кравченко

Share Button

ЦДАКР: Після терактів в Парижі Захід повинен багаторазово посилити підтримку України і припинити загравати з проросійськими террористами

Share Button
Fot. cacds.org.ua
Fot. cacds.org.ua

Жахливі теракти в Парижі 13 листопада стали несподіванкою для французьких спецслужб. Вони виявилися неспроможними попередити вбивство десятків французів бойовиками, які, очевидно сповідують радикальний іслам. Не має сумнівів, що така ситуація може відбутися зараз у будь-якій країні Європи. Міжнародний терроризм вже вкотре демонструє свою здатність переграти найрозвинутіші суспільства й найдосконаліші держави.

На питання, хто організував масове вбивство у Парижі, кому це вигідно й до чого це може призвести – відповіді будуть отримані згодом і тут не має сенсу гадати на кавовій гущі. Хоча, на думку ЦДАКР, стратегічний інтерес у цій ситуації має лише одна світова потуга – Росія. Трагедія в Парижі ідеально вкладається у стратегію «множинності конфліктів», яку методично реалізує Москва. Максимальна дестабілізація ситуації в ЄС, яка буде все більше розхитувати європейську та євроатлантичну солідарність, і роздмухування багаторівневих конфліктів на Близькому Сході та інших регіонах світу – ось що треба Кремлю.

Що викликає особливе занепокоєння – це небажання Заходу зрозуміти однакову суть проросійських радикальних православних терористів ДНР/ЛНР і радикальних ісламістів. А також – їх однакову небезпеку для глобальної безпеки. І перші, і другі незамислюючись вбивають десятки, сотні, тисячі мирних європейців заради своїх ідеологічних постулатів. І перші, і другі кидають виклик цивілізованому світу, зневажаючи європейські цінності. І перші, і другі вважають європейців «збоченими, зіпсованими створіннями».

То чому ж тоді радикальні ісламісти визнані терористами, їх без жодних вагань знищують, з ними не проводяться переговори, вони не підписуються під міжнародними меморандумами і не є членами робочих груп під егідою ОБСЄ? Чому терористів ДНР/ЛНР Захід відмовляється назвати терористами? Чому Захід відмовляється допомогти Україні і віднестится до них, як це прийнято – просто знищити.

Поки ще не розвіявся у повітрі сморід від вибухів у Парижі, Захід повинен припинити загравати з проросійськими террористами, намагаючись «заморозити» загрозу з боку Росії. Міжнародний тероризм не можна подолати «вибірково». Лише тотальна війна і безумовне знищення, не дивлячись на кураторів і їх газові чи нафтові ресурси. Інакше, Париж чи Берлін, Прага чи Вільнюс, Київ чи Софія – будуть все частіше співчувати один одному.

Європа повинна бути разом. Україна готова до цього. Чи готові інші європейці?

Висловлюємо свої найглибші співчуття Франції.

Share Button

На два тижні правоохоронні структури переходять на посилений режим роботи – А.Аваков

Share Button
Fot. Andrij Polikowskij
Fot. Andrij Polikowskij

КИЇВ. 14 листопада. УНН. У зв’язку з терактами у Парижі, які сталися вночі з 13 на 14 листопада з метою попередження дестабілізації ситуації в Україні на наступні два тижні правоохоронні структури переходять на посилений режим роботи. Про це йдеться у заяві міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, передає УНН з посиланням на прес-службу МВС.

А.Аваков зазначив, що відповідно до рішень прийнятих на координаційній нараді під головуванням Президента України ключові об’єкти інфраструктури (аеропорти, вокзали, автостанції, метрополітени, траси та мости державного значення, об’єкти військово-промислового комплексу тощо), дипломатичні установи, місця масового скупчення людей переводяться на посилений режим охорони.

Для забезпечення безпеки задіяно весь особовий склад органів внутрішніх справ (Національна поліція, Національна гвардія, Державна служба з надзвичайних ситуацій, Державна прикордонна служба) .

“Хочу звернутись до громадян з розумінням ставитись до вимог представників правоохоронних структур про зупинку та перевірку документів та автотранспорту. Прошу вас утриматись від дій, які можуть бути використані деструктивними силами та спровокувати загрозу громадській безпеці. Закликаю вас бути пильними та негайно інформувати правоохоронні органи (найближчого правоохоронця або за телефоном 102) про осіб, поведінка чи зовнішній вигляд яких викликає підозру, та підозрілі предмети”, – йдеться у заяві.

Джерело: УНН

 

Share Button

Iwanofrankiwsk: specjaliści z Polski i Ukrainy planują rewitalizację pałacu Potockich

Share Button
Fot. gk-press.if.ua
Fot. gk-press.if.ua

12 listopada w Iwanofrankiwsku odbyło się spotkanie pt. “Pałac Potockich: przestrzeń i czas”. Wzięli w nim udział architekci, restauratorzy zabytków, projektanci i inni fachowcy zajmuący się kwestiami związanymi z ochroną dóbr kultury.

W czasie spotkania omawiano kwestie związane z miejscem pałacu w przestrzeni miejskiej oraz możliwości jego rewitalizacji i dalszego wykorzystania obiektu.

Na podstawie: gk-press.if.ua

Więcej zdjęć: gk-press.if.ua

Share Button

Від зміни місця доданків сума не змінюється: нові куратори Кремля на Донбасі

Share Button
Fot. unn.com.ua
Fot. unn.com.ua

2 листопада 2015 р. все прогресивне населення ДНР святкувало річницю з моменту проведення виборів до «центральних органів влади» та обрання Олександра Захарченка «батьком нації». Офіційних заходів не було, й справді, зовсім не очевидно що саме було святкувати. Тому дітлахам в школах пояснювали базові засади – провели урок патріотизму та любові до своєї «батьківщини». На тлі скромних урочистостей відбулась подія, що привертає до себе набагато більше уваги. Москва провела в Донецьку та Луганську чистку кураторів, відсторонивши самого Владислава Суркова від цього поля зайнятості. Вочевидь на невизнані республіки чикають зміни пріоритетів.

Сурков та його команда, здійснивши міні-переворот в ДНР у вересні 2015 р., прибравши з посади голови Народної Ради Андрія Пургіна та замінивши його на головного мінського парламентера Дениса Пушиліна, вочевидь вичерпали свій ліміт довіри. Незважаючи на той факт, що не тільки й не стільки Сурков були ідеологами «руської весни» та «Новоросії», проте всі кремлівські куратори мають розділити відповідальність за негативний результат. В першу чергу він проявляється в переважній індиферентності місцевого населення, незважаючи на мільйони, викинуті Кремлем на пропаганду. Ані «руська весна», ані, особливо, створення «Новоросії» не стали насправді масово популярними на Сході та Півдні України. Аврально запущений (на 2 роки раніше запланованого часу) у зв’язку з подіями на Майдані сепаратистський проект логічно виявився недозрілим. В першу чергу це проявилось у відсутності харизматичних місцевих лідерів, як на роль «батьків республіки», так й на роль польових командирів – довелось завозити на Донбас варягів. Не продуманою була й військово-адміністративна політика, коли велика кількість російських «добровольців-головорізів» була залишена без командно-структурного підпорядкування, самоорганізована в неконтрольовані бандформування, які почали бурхливу діяльність не лише на окупованих частинах Донецької та Луганської областей, але також й в суміжній Ростовській області РФ.

Вочевидь за провал силового сценарію врегулювання кризи був винний В’ячеслав Володін, якого від кураторства осунули раніше. Наразі прибрали реінтегратора Суркова, активного прибічника Мінського сценарію та багатосторонньої гри із залученням міжнародних посередників. Проте виходить, що внаслідок змін постраждали й базові засади «республіки» – Росія більше не хоче аби сепаратисти на Донбасі відкрито апелювали до Москви. Першим дзвіночком, який знаменував зміни, стала заборона на святкування в «республіці» Дня російської єдності 4 листопада – нечувана подія в регіоні переможного «руського миру». Невеличка група монархістів та московських шовіністів все ж намагалась вийти на площу Леніна зі своїми прапорами, проте не зробила це під загрозою силового розгону демонстрації та перспективою «підвалу». Куди ж тепер буде рухатись ДНР?

Новим куратором Донбасу різні засоби масової інформації називають Дмитра Козака – віце-прем’єра уряду Російської Федерації. Серед цікавих сторінок його біографії є й служба в Головному розвідувальному управлінні, й спроба врегулювання Придністровського конфлікту, розробка плану дій з реінтеграції ПМР до Молдови, й кураторство на Північному Кавказі та у Південному федеральному окрузі. До останніх досягнень Козака належить відповідальне кураторство популістським заходом – Зимовою Олімпіадою в Сочі та не менш популістською анексією Криму. Саме Козак з 24 березня 2014 р. був призначений куратором Криму,відповідав за налагодження соціально-економічних зв’язків з великою землею, приборкання місцевих політичних еліт. Офіційно це називалось «координувати роботу урядових органів в Криму».

На Донбасі Козаку, уродженцю Кіровоградщини та давньому товаришу Путіна, уготована роль своєрідного «кризового менеджера». В свою чергу для нього це також виклик – Козак не входить до складу т.зв. «путінського політбюро», є політиком другого ешелону, тож для нього це шанс отримати свій щасливий білет до верхівок влади. Козак зовсім не є безоглядним шовіністом-радикалом, він більше схожий на господарника-дипломата, здатного йти на компроміси заради результату. Отже ДНР/ЛНР прогнозують долю квазі-державного будівництва за прикладом Придністров’я, де вже мав персональний досвід Козак. Скоріш за все новий куратор обере курс на діалог з Києвом та місцевими елітами, спекулюючи своїми козирями (кордон, радикали-республіканці, збройні сили бойовиків тощо) з метою дістати більшої вигоди. Більшість експертів зробили висновок, що призначенням нового куратора, в принципі, Москва дає згоду на два можливих сценарії – реінтеграція до складу України або існування невизнаних держав. Перше відріже Україну від європейського вектору розвитку, друге створить буферну зону, яка негативно впливатиме на відносини України з Заходом. Однак ймовірним є й третій сценарій, який зараз вуалюється під квазі-державне будівництво – війна. Адже ніхто не збирається зменшувати контингент збройних сил Росії на Донбасі та на кордонах з Україною. Більш того, їх кількість збільшується, а в Донецьку вперше за кілька місяців відновились обшуки громадського транспорту, побільшало людей зі зброєю на вулицях, поновлюються обстріли позицій ЗСУ.

Чи блефує Кремль призначенням Козака куратором покаже час. Занадто це призначення схоже на піар-акцію, «злив» інформації, аби всі (особливо на Заході) повірили у мирні ініціативи Москви. Натомість основним показником змін має стати заміна місцевих еліт – на місце Захарченка та Пушиліна мають прийти більш серйозні люди з позитивним політичним капіталом в регіоні – бодай Бахтеєва чи Левченко. Якщо рокіровок не станеться, натомість зміцняться позиції Захарченка, це свідчитиме про банальну гру – намагання прикрити справжні агресивні наміри Москви. Й ті експерти, що вже зараз «хоронять Новоросію», напевно роблять це передчасно – такого ефекту й добивається Кремль. Стратегічні цілі в Україні не досягнуті, тому Козак або інші куратори, яких не засвічують в пресі, будуть й далі розхитувати човен, чергуючи м’яку силу дипломатії з загрозою ескалації на фронті.

Валерий Кравченко

Share Button