Польсько-український портал Portal Polsko-Ukraiński jest portalem internetowym o charakterze analityczno-informacyjnym
Схожі статті
Втрата Покровська – наслідок концентрації сил росіян і браку людей в ЗСУ. Зміни до української мобілізації – критично потрібні, бо інакше кількість СЗЧ може привести країну до катастрофи. Києву слід знищувати більше росіян на місяць, ніж набираєРосія в армію. Європі слід озброювати Україну, щоб не довелося воювати на своїй території, бо ціль Кремля – знищити НАТО та повернути собі контроль над країнами колишнього Варшавського блоку. Про це PolUkr.net безпековий аналітик, виконавчий директор Фонду Демократичні ініціативи ім. Ілька Кучеріва Тарас Жовтенко.
– Україна практично втратила Покровськ і Мирноград. Як змінилася тактика росіян, що вони стали робити ефективніше?
– Зіграли декілька факторів. Перший – бажання Росії вийти на межі Донецької області стало більш пріоритетом. Володимир Путін поспішає захопити якомога більше до того часу, коли, можливо,доведеться зупинитись. Ставки постійно ростуть – йде брязкання ядерною зброєю зі сторони Росії, і від США. Дональд Трамп погрожує дати Україні ракети Tomahawk. Триває відміна заборон для ЗСУ бити по Росії західними ракетами.
Другий фактор – росіяни накопичили максимум ресурсів на одному напрямку. Раніше Покровськ такої уваги у них не мав. Росія хоче проламати українську лінію оборони за будь-яку ціну.
Третій – дається в знаки четвертий рік війни та виснаження ЗСУ, брак бійців. У справі мобілізації від початку було багато помилок і втрачених можливостей.
З одного боку, росіяни тиснуть усім, що мають. З іншого, у нас назбиралося багато не виконаного домашнього завдання. В сумі, це дало такий ефект.
Росіяни чудово розуміють українську ситуацію. Саме тому тиснуть саме зараз, і саме в цій точці.
– Що буде далі на полі бою у наступні 3-4 місяці зими? Росіяни будуть далі поволі просуватися до Костянтинівки і Краматорська? Які ваші сценарії на найближчі місяці?
– Найбільш ймовірний сценарій – повільне просування. Попри те, що росіяни кинули весь ресурсна Покровськ, його поки не достатньо, щоб в один момент змінити ситуацію. Росія вибрала тактику, яку може використовувати максимально ефективно – вона завжди воювала кількістю, а не якістю. Тут слід віддати належне путінському режиму – зміг переформатувати економіку та внутрішнє життя країни, адаптували росіян під довгу виснажливу війну.
Росіян готують, щоб в умовах цього тиску воювати далі – там відбувається посилення мобілізації. Путінському режиму вдалось домовитися з КНДР за посередництва Китаю в короткій перспективі отримати 30 тис. людей. Уже до 15 тис. корейців в розпорядженні росіян.
Росіяни розуміють, що в короткій перспективі не можуть нічого зробити на полі бою, але слід далі тиснути. Паралельно Росія збільшує удари по українській енергетиці напередодні зими – хоче зламати українську лінію оборони та водночас волю українців до спротиву.
Також є фактор несподіванок Трампа, його гойдалки з можливою передачею Києву ракет Tomahawk. В одну мить ситуація може змінитися.Росіяни це розуміють. Можемо не ці ракети отримати від США, а інші – JASSM (високоточна крилата ракета «повітря-поверхня», призначена для ураження високозахищених стаціонарних цілей, що переміщуються;залежно від модифікації летить на 360-1900 км; станом на 2024-й у США було понад 6500 таких ракет. – PolUkr.net).Їх роблять під літаки F-16.
Європейськими ракетами Storm Shadow i Scalp. Україна не може стріляти з F-16. Трамп цілком може продати JASSM Києву – може вважати, що такий крок наблизить Путіна до того, щоб сісти за стіл переговорів.
Із такою зброєю ЗСУ могли б значно ефективніше демонтувати нафтову інфраструктуру Росії. Це суттєво змінило б оцінки росіян, і дало перевагу Києву. Знищення нафтової інфраструктури могло б змуситиросіян погодитися на тимчасове припинення вогню, і вийти на трек замороження фронту, чого намагається досягнути Трамп.
– Військовий Ігор Луценко пише про рекордні 21602 осіб у жовтні, які втекли з арміїв СЗЧчи дезертирували. Якщо вірити даним, що Україна мобілізує в місяць біля 30 000 осіб, то це 72%. Куди може привести країну така ситуація?
– Це колосальна проблема для країни. Це больова точка, яку знайшли росіяни, українська вразливість, яку ворог пробує максимально експлуатувати.
СЗЧ – це наслідок невиконаних домашніх завдань, які Україна не робила від початку мобілізації у 2022-му. Треба повертатися до питання встановлення термінів служби та ротацій у війську.
Раніше ці питання можна було значно простішерозв’язати. Якщо зараз стояти перед вибором – не робити нічого, то все йтиме до катастрофи. Краще спробувати бодай частково щось вирішити.
Мають бути прозорі умови демобілізації, зміни в роботі ТЦК. Проблема в самій системі, яка від часів СРСР суттєво не змінилася. Радянські військомати вели призов та шукали людей, які ухиляються від нього. Знайти і поставити в стрій людину.
Зараз ми говоримо про інші принципи формування ЗСУ з акцентом не на кількість як у росіян, а на якість. Бо кількісно ми росіянам програємо. Треба відходити від радянських підходів – замість виконання кількісних показників перейти до якісних. Бо ТЦК виконали план, віддали певну кількість людей, а потім ці люди списуються як хворі чи втікають в СЗЧ. Це ТЦК не хвилює, бо вони свою частину роботу виконали.
Треба зробити так, щоб головним критерієм їх роботи було не виконання кількісних показників, а якісний фактор – якщо великий відсоток мобілізованих йде в СЗЧ, це має впливати на керівництво ТЦК, яке їх мобілізувало. Бо воно опосередковано причетне до цих втеч.
– Чи можна було б більш масово наймати іноземців, і що цьому заважає?
– Теоретично так. Тут важливі прозорі умови, добре проговорені деталі –як ми це робимо, під які гарантії люди погоджуються йти воювати за Україну.Якщо це робити відкрито, можна мати більші цифри найму іноземців.
А ще таким чином будемо гарно виглядати на фоні росіян, які обманом заманюють громадян країн Глобального півня на війну проти України. Потім в цих людей виникають проблеми у власних країнах.
Маємо повністю контрастувати з російською практикою. Такий контраст дозволить нам паралельно підсвічувати те, як росіяни обходяться зі своїми союзниками. Слід активніше долучати МЗС, неофіційні канали. Говорити про умови, на яких пропонуємо іноземцям служити.
Слід пояснювати союзникам, що боротьба проти російських окупантів в Україні – це не лише допомоганам зупинити зухвалого агресора, а й фактор, який впливатиме на міжнародну безпеку, напркилад, в Латинській Америці.
Треба нагадувати, що ситуація довкола Венесуели, безпека в Карибському басейні, загостилася зокрема через друга Путіна – венесуельського диктатора Ніколаса Мадуро. Те, що Москва має змогу надавати військову допомогу Каракасу – один із наслідків непокараності путінського режиму, що йому далі дозволяють вести загарбницьку війну проти Україні, дестабілізувати безпеку Європи.
Зараз Кремль відчуває підтримку Китаю.Це теж слід показувати країнам Глобального підняття.
Київ не має прямо агітувати – «приїжджайте воювати в Україну за нас», але слід звертатися до урядів нейтральних країн, щоб не забороняли своїм жителям робити це, не переслідували тих, хто бажає долучитися до нашої боротьби.
Це завдання максимум. Ми не повинніперегнути палку, бо чудово розумію, що пряма агітація не відповідатиме українським цілям.Для нас задача максимуму – пояснювати реальну ситуацію в регіоні, у глобальному масштабі. І просити нейтральнікраїнибути більш лояльними до своїх громадян, які бажають долучитися до нашої боротьби.
– Західні медіа писали про неймовірний рівень насильства в російській армії, коли за відмову від штурму, покаранням є тортури і страти. Чому росіяни все рівно йдуть в армію на забій? Чи їх може щось переконати не підписувати контракти з армією, навіть за великі гроші?
– Напряму тут важко працювати з росіянами, бо їх ментальність та логіка інша. Вонидалекі від нашої системи цінностей.
Слід розуміти їх логіку, чому математика грає наразі на їх користь, враховуючи масштаби їхніх втрат. Бо навіть при нинішніх темпах російська мобілізаційна машина дозволяє в більш-менш стабільному режимі набирати 30-45 тис.«гарматного м’яса» по всій Росії. Рівень добових втрат коливається в районі 1 тис. осіб. Тобто понад 30 тис.російська мобілізаційна машина має видавати на місяць. Вихід для нас один – збільшувати темпи російських втрат. Якщо їх довести з 1 тис. на добу до 3-4 тис., і потримати путінський режим в такому темпі три-чотири місяці, тоді вони відчують реальні проблеми, бо треба буде збільшувати темпи мобілізації.
На жаль, пропагандистська машина Кремляв Росії може, попри все, пояснити росіянам, чому їм треба гинути. Навіть не через те, що вони за Путіна і війну.Грає роль геополітичний контекст, який дає пропаганда –вони борються проти НАТО, проти США, проти Європи.Це працює.
Плюс соціально-економічний фактор. Росіяни, крім, мабуть, Москви і Санкт-Петербурга, живуть далеко за межею бідності. З одного боку, їх це влаштовує. З іншої, маємо трішки їжі, і за це спасибі.
По-перше, для росіян низький рівень життя є нормою.По-друге, продаж свого життя за гроші режим продає як спосіб для людей вийти з бідності. Відтак навіть разова виплата по контракту для них виглядає досить привабливою – таких грошей вони інакше за роки не побачать.
Також низький рівень життя викликає багато проблем в їх суспільстві – алкоголізм, безробіття, проблеми в сім’ях. Це створює додатковий стимул, бо російські дружинисамівипихають чоловіків на контракт – хоч якісь гроші будуть від п’яниці, який лише приходитьі б’є жінку та дітей.А так вона щаслива вдова «героя СВО».
Ці внутрішні фактористимулюють набір, інструменти працюють. Єдиний вихід, збільшувати в рази добову динаміку темпів втрат росіян. Треба зробити так, щоб вони втрачали значно більше на війні, ніж здатні набирати. Тоді це створить певну напругу для режиму і населення.
Це єдиний вихід, бо, на жаль, за нинішніх умов до росіян ми з будь-якими аргументами не достукаємось.
–З 21 листопада почнуть діяти санкції Дональда Трампа проти «Лукойл» і «Роснєфті». Україна успішно б’є кілька місяців по російським НПЗ, а експерти кажуть про труднощі в російській економіці. Які єсценарії, щоб економічні труднощі переконали Путіна призупинити бойові дії?
– Гадаю, не побачимо справді дієвих санкцій проти Росії. Трампхоче їх уникнути, ховатися за когось – наприклад, за спинамиєвропейців. Хай ті щось спершу зроблять, не купують далі нафту, вводять санкції, а Америка -потім.Так само не буде військової допомоги, лише продаж Україні, і то не факт.
Трампхоче припинення вогнюі далі заробляти грубі грошіз Путіним. А все інше, безпека, це проблеми європейців. Він це чітко проговорив. Україні слід максимально синхронізувати діїщодо санкцій з Європою.
Але лише санкцій недостатньо, щоб зупинити Росію.Головний висновок з того, що є зараз –щоб на додачу до них ЗСУ дозволили демонтувати російські НПЗ, продали ракети без обмежень на їх використання.
Санкцій – це відкладений ефект.Коли їх доповнює такий прямий результат як пошкоджені чи знищені російські НПЗ, це для путінського режиму інша історія.
Якщо покладатися виключно на економічні важелі, війна буде ще як мінімум два роки.
–Президент Володимир Зеленський говорить, що росіяни накопичують дрони і ракети для ударів по українській енергетиці, лякаючи черговою важкою зимою. Чимможе бути ця зима важчою, порівняно з попередніми, коли Росія теж знищувала українську енергетику?
– Насправді, вона вже є важчою, бо росіяни змінили інструменти і організацію ударів. Якщо раніше це були масштабні удари одночасно по всій країні, і росіяни били передусім по розподільчих вузлах, не чіпаючи генерацію, то тепер переключилися на самі електростанції. Вони почали це робити ще навесні та влітку. Але робили спочатку трішки обережніше.
У минулі роки росіяни били по кількох українських ТЕС, а потім зупинялися. Мета була – подивитися, наскільки швидко ми відреагуємо, за скільки часу зможемо все відремонтувати, якою буде реакція західних союзників.
Склавши для себе цілісну картинку, вони спланували те, що роблять зараз – бити без упину, доки не знищать.Плюс змінили інструменти – зрозуміли, що бити по всій країні, це розпорошувати ресурси. Тепер б’ють по окремих регіонах. Тобто удари тепер не такімасштабні, як раніше, але більш концентровані. Той ресурс, який раніше летів на всю країну, по різних об’єктах, тепер летить в один регіон.
Більше того, росіяни роблять тепер акценти передусім на регіонах, куди краще дістати – ближче до себе. Вони в зоні ураження російських ударних систем, проти яких ми не можемо наразі ефективно боротися. Передусімйдуть удари балістикою, переробленимиЗРК С-300, С-400, гіперзвуковою зброєю.
На трохи дальших відстанях ми досить ефективно можемо з нею боротися. Якщо дальність польоту такої ракетиневелика, то це серйозна загроза для наших об’єктів.
–Колишній генсек НАТО Андрес фогРасмуссен закликає європейців зупинити «вічну війну» в Україні, піти на активніші кроки – збивати своїми ППО з Польщі та Румунії дрони і ракети над Україною, ввести зараз європейські війська, передати ракети Tomahawk і Taurus. Чи бачите перспективу, що його послухають?
– Важливо, що це озвучується. Расмуссенуслід подякувати за те, що говорить ці абсолютно очевидні речі. Розуміємо особливості та проблеми наших союзників, які є демократичними країнами. Їм, на відміну від тиранійна зразок Росіїчи Китаю требапояснювати громадянам, що роблять, працювати з опозицією.Тож нашим союзникам треба більше часу, щоб деякі речі осмислити, правильно проговорити і прийняти рішення. Не кажучи про те, щоб домовитися між собою в Європі. Але ця дискусія важлива, бо це єдиний вихід з ситуації.
Путінський режим не хоче завершувати війну, бо розуміє, що це завершиться появою міжнародного контингенту в Україні. Тож Путін намагається підняти ставки і спробувати дестабілізувати східний фланг НАТО.
Частиною цієї дискусії мають бути аргументи, якіактивно озвучує німецьке військове керівництво.Путіну не чекатиме завершення війни в Україні, щоб почати гібридну атаку на східний фланг НАТО. Він це може робити водночас. І зараз поступово намагається це показати союзникам – в Європі, і в США.
Стримати Путіна може лише те, про що каже Расмуссен. По-перше, максимальне озброєння України – зробити так, щоб Кремль, навіть маючи змогу дестабілізувати східний фланг НАТО, не мав на це часу і ресурсів. По-друге, щоб в нього було достатньо проблем всередині Росії.
Ескалація на східному фланзі дозволить Москві легше і швидше перемогти в Україні, змушуючи союзників менше нам допомагати. Потім Путін може почати проти Альянсу повномасштабну континентальну війну.
Зараз до повномасштабної війни російська воєнна машина не потягне. Але вона готується, навіть в умовах бойових дій в Україні. Чим швидше завершиться війна в Україні, чим швидше Київ капітулює, і ця війна завершиться на умовах Кремля, тим швидшою буде загроза не просто російських дронів над Польщею чи країнами Північної Європи, а крилатих ракет на Європу, які полетять із Білорусі, Калінінграду, із окупованої України.
Це будуть сотні тисяч російських військових, включно з громадянами України з окупованих територій, які будуть йти на Захід – абсолютно реальна загроза.
В цих речах путінський режим послідовний, не відходить від стратегічних цілей, які були заявлені ще на початку повномасштабноговторгнення, коли заступник глави МЗС Росії Сергія Лаврова,Сергій Рябков, сказав, що НАТО має відійти докордонів 1997 року. Те саме Путін говорив в лютому 2007-го на Мюнхенській безпековій конференції.
Росія прагне перерозподілити сфери впливу в Європі, повернути собі колишній східний флаг НАТО -усе, що колись було частиною Варшавського договору.
Тут у європейських союзників є вибір – зупинити росіян в Україні, давши нам зброю, стабілізаційні сили,або почекати, але тоді приймати бій на своїй землі, мати справу з руйнуваннями власної інфраструктури, з жертвами серед свого цивільного населення.
– На вашу думку, спецоперація, умовно, проти Латвії чи Естонії, «зелені чоловічки» в Нарві, може бути без завершення війни в Україні?
– Абсолютно. Може бути операція на території балтійської країни навіть у форматі «зайшли і вийшли» – це вже буде удар по системі колективної безпеки Альянсу. Це може бути операція пробиття «сухопутного коридору»з Білорусії до Калінінградської області – найбільш раціональний хід, бо тоді росіяни не окупують по факту територію Альянсу, а вийдуть на свою.
Це буде величезний удар по системі стримування Альянсу. Бо далі включиться російська пропаганда, і скаже три речі. Перша – політика стримування Альянсу не працює, бо ми зробили все, що хотіли проти НАТО, і нам за це нічого.
Друге – немаєреакції. Тобто така операція була б максимально швидкою, щоб НАТО не встигло відреагувати. Відтак система колективної безпеки не працює.
Третє – російська пропаганда поставить далі фундаментальне питання. Навіщо такий Альянс? Навіщо витрати 5%на оборону? Якщо НАТО не гарантує нікому безпеки.
Стратегічна ціль Росії – розвалити НАТО. Якщо їм це вдасться не на полі бою, а через спецоперацію, тим краще для Кремля. Якщо доведеться, то режим готовий воювати до останнього росіянина, щоб досягти своїх цілей.
Фото зі сторінки ТаркасаЖовтенка в Facebook
