вівторок, 5 Липень, 2022
pluken
Головна / polukr (сторінка 29)

polukr

Депутат Сейму Польщі опублікувала рапорт про російські злочини на Донбасі

Share Button
Fot. mil.gov.ua
Fot. mil.gov.ua

КИЇВ. 18 грудня. УНН. Депутат Сейму Польщі опублікувала рапорт про російські злочини на Донбасі під назвою “Воєнні злочини у Східній Україні 2014 року”, передає УНН з посиланням на Польске радіо.

За інформацією ЗМІ, рапорт підготували волонтери, які працюють з депутатом польського парламенту від партії Право і справедливість Малгожатою Ґосєвською.

Рапорт базується на розмовах польських експертів з 60-ма особами, зокрема з колишніми міліціонерами, які перебували в полоні. Задокументовані злочини, – це безправне позбавлення свободи, фізичні і психічні тортури, пограбування і вбивства. Деякі спогади шокуючі і винятково жахливі.

Директор Польсько-Українського фонду співпраці PAUCI Ян Пєкло каже, що польський рапорт, разом з іншими такого типу публікаціями, може стати основою для подання скарги у Міжнародний трибунал в Гаагу. Більшість описаних місць, де здійснювалися злочини, знаходяться на території Східної України, одне в Криму і ще одне – в Росії, куди російські війська вивозили українських полонених.

Джерело: УНН

 

Share Button

Д.Туск висловив сподівання, що безвізовий режим з Україною буде запроваджений найближчим часом

Share Button
Fot. president.gov.ua
Fot. president.gov.ua

КИЇВ. 16 грудня. УНН. В Європейському Союзі уже сьогодні ввечері готові домовитися щодо окремих пунктів, що стосуються рішення про надання безвізового режиму для громадян України. Про це заявив голова Європейської Ради Дональд Туск під час спільної заяви із головою Єврокомісії Жаном-Клодом Юнкером та Президентом України Петром Порошенком у Брюсселі, передає кореспондент УНН.

“Україна зробила хороший прогрес за останні місяці на шляху до лібералізації візового режиму, який дозволить нам прийняти рішення щодо безвізового режиму якнайскоріше. Сподіваюсь, що уже цього вечора ми зможемо домовитися щодо окремих пунктків”, — додав Д.Туск.

“Головною темою нашої сьогоднішньої зустрічі буде ситуація на Донбасі та у анексованому Криму, а тому я ціную солідарність ЄС із українською суверенністю та територіальною цілісністю”, — сказав П.Порошенко.

Він наголосив, що результатом солідарності має бути продовження санкцій ЄС проти Росії у зв’язку із агресію щодо України.

“Я сподіваюсь, що до кінця цього тижня ЄС прийме рішення щодо продовження санкцій проти Росії”, — додав він.

Джерело: УНН

 

Share Button

С.Полторак та Ф.Могеріні підписали угоду між Міноборони та Європейським оборонним агентством

Share Button
Fot. unn.com.ua
Fot. unn.com.ua

КИЇВ. 7 грудня. УНН. Міністр оборони України генерал армії України Степан Полторак та Високий Представник ЄС із закордонних справ та безпекової політики Федеріка Могеріні підписали Адміністративну угоду між Міноборони України та Європейським оборонним агентством. Про це УНН повідомили в прес-службі Міноборони.

Сьогодні, 7 грудня, у Штаб-квартирі НАТО Міністр оборони України генерал армії України Степан Полторак зустрівся з Верховним представником ЄС із закордонних питань та політики безпеки Федерікою Могеріні.

У ході зустрічі була підписана Адміністративна угода між Міністерством оборони України та Європейським оборонним агентством.
“Це дозволить створити юридичні підстави для практичного співробітництва України з країнами-членами ЄС в оборонній сфері, а також надасть можливість долучитися до відповідних програм та проектів Агентства”, — зазначив С.Полторак.
Головна мета угоди — максимально окреслити загальні сфери спільного інтересу, в яких згодом налагоджуватиметься співробітництво між Україною та країнами-членами ЄС.

Зазначена угода є важливою складовою для виконання програм Міноборони у сфері військово-технічного співробітництва. Також вона сприятиме залученню України до проведення європейських досліджень й розробки технологій у сфері оборони.

Джерело: УНН

 

Share Button

Україна виконала всі зобов’язання для отримання безвізового режиму з ЄС – А.Яценюк

Share Button

 

Fot. Flickr/Петро Порошенко
Fot. Flickr/Петро Порошенко

КИЇВ. 7 грудня. УНН. Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк заявив, що Україна очікує на позитивну відповідь від ЄС щодо запровадження безвізового режиму, бо було виконано всі зобов’язання, які Україна на себе взяла. Про це він повідомив на прес-конференції за підсумками засідання Ради асоціації Україна-ЄС, передає кореспондент УНН.

“Україна виконала все, що взяла на себе для того, щоб був запроваджений безвізовий режим. Ми сподіваємось на позитивне рішення наших європейських партнерів, і таке рішення має бути оприлюдненим 15 числа (15 грудня – ред.)”, – зазначив Прем’єр.

Як повідомляв УНН, 7 грудня комісар ЄС з питань розширення та політики добросусідства Йоганнес Хан, говорячи про лібералізацію візового режиму ЄС з Україною, заявив, що справи йдуть у вірному напрямку.

Джерело: УНН

 

Share Button

Невиконання Будапештського меморандуму довело безглуздість роззброєння України — О.Турчинов

Share Button
Fot. rnbo.gov.ua
Fot. rnbo.gov.ua

КИЇВ. 5 грудня. УНН. Невиконання Будапештського меморандуму довело безглуздість роззброєння, засвідчило повну руйнацію системи колективної безпеки, перевело парадигму нового сторіччя у середньовічний формат “права сили”, що створює потенційну загрозу для всіх. Про це у своєму блозі, коментуючи чергову річницю підписання Будапештського меморандуму, написав секретар Ради національної безпеки та оборони Олександр Турчинов, передає УНН.

О.Турчинов нагадав, що 21 рік тому, 5 грудня 1994 року було підписано Будапештський меморандум.

“У той час Україну, зовсім молоду незалежну державу, якій виповнилося три роки, переконували в тому, що ядерна зброя їй не знадобиться, адже гарантами її суверенітету, недоторканності кордонів та незалежності виступили такі надпотужні держави як США, Великобританія та Росія. Тоді політичне керівництво України повірило у дієвість міжнародних гарантій, але через 20 років виявилось, що гарантії були порожніми і нічого не мали під собою, хоча і були підписані найвищими посадовими особами країн-підписантів”, — написав секретар РНБО.

За його словами, “у нас забрали не лише ядерну зброю, але і всі носії, які могли нести не лише ядерні боєзаряди. Були підірвані ракетні шахти, утилізоване ракетне паливо, знищені центри керування…Україна втратила стратегічні бомбардувальники та крилаті ракети, які, до речі, зараз Росія використовує в сирійській війні”.

“У лютому 2014 року, через 20 років після підписання меморандуму один із підписантів підступно напав на нашу країну — розпочалась окупація Криму Збройними силами РФ, а російський парламент дозволив Путіну вводити війська на територію України… Перебуваючи в самому епіцентрі тих подій, одразу після обрання Головою Верховної Ради, виконуючи обов‘язки Президента, і керуючи деякий час ще і залишками кабміну, я звернувся до наших стратегічних партнерів по допомогу в контексті їх зобов’язань, відповідно до Меморандуму. Але нам ввічливо відповіли, що Будапештський меморандум — це формальний документ, він не передбачає реальних механізмів реалізації наданих гарантій. Тобто… Україну роззброїли реально, а гарантії виявилися “умовними”, — додав О.Турчинов.

Як відзначив секретар РНБО, “нам співчували, нас підтримували політично та економічно, але стало зрозуміло, що нас ніхто не захистить і необхідно розраховувати виключно на власні сили. Навіть летальну зброю, якої нам так не вистачало, особливо на першому етапі агресії, нам і досі не постачають наші партнери, не наводячи при цьому жодних реальних аргументів”.

“Невиконання Будапештського меморандуму довело безглуздість роззброєння, засвідчило повну руйнацію системи колективної безпеки, перевело парадигму нового сторіччя у середньовічний формат „права сили“, що створює потенційну загрозу для всіх. Зброя знову стає головним аргументом в міжнародних стосунках, доводячи старе підзабуте правило: хочеш миру для своєї країни, — ретельно готуйся до війни. Ну і ще один висновок з цих подій для України — у новому тисячолітті кожен повинен розраховувати виключно на себе”, — додав він.

Довідка: Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї — міжнародна угода, укладена 5 грудня 1994 року між Україною,США, Росією та Великою Британією про неядерний статус України.
Угода містить пункти, що надають гарантії суверенітету та безпеки Україні. Зазначений меморандум є юридичним актом:
• вступив у силу з моменту підписання відповідно тексту цього документу;
• сам текст згаданого документу 1994 року не передбачає ратифікації;
• а процедура ратифікації міжнародних угод була встановлена Росією в 1995 році, пізніше укладання меморандуму.
Тому вказана угода є обов’язковою до виконання від 5 грудня 1994 р. всіма сторонами, всіма учасниками меморандуму без винятку.

Джерело: УНН

 

Share Button

Закон Польщі “Про іноземців”

Share Button
Fot. ms.gov.pl
Fot. ms.gov.pl

Законодавство про іноземців з’явилося у публічних дебатах в Польщі відносно недавно. До сих пір такого типу правові норми асоціювалися із західними країнами, куди мігрували і самі громадяни Польщі. Протягом останніх кілька років з’явилися, однак, два фактори, які призвели до збільшення зацікавлення нормалізацією імміграції в Польщі.

Першим фактором було досить різке збільшення міграції українців, в основному працівників, у тому числі сезонних робітників, а також студентів. В даний час у Польщі перебуває – постійно і тимчасово – принаймні півмільйона громадян України, і масштаб цього явища зростає та є важливим фактором, що впливає на взаємини двох країн.

Набагато більше емоцій викликала у Польщі політика, яку провадить Європейський Союз стосовно іммігрантів з Азії та Африки. Криза, пов’язана з масовою міграцією населення з цих регіонів, стосується цілої Європи, у тому числі України. Це спричинено не тільки фактом, що наші східні сусіди повільно стають метастатичними країнами мігрантів в ЄС, але й тому, що криза стала найважливішим чинником, що формуватиме міграційну політику (в тому числі візову політику) Союзу в найближчих роках.

Тому варто упорядкувати фундаментальні елементи імміграційного законодавства, так званого законодавства про іноземців. Ситуація іноземців може відрізнятися, особливо беручи до уваги країну з якої походять та враховуючи мету перебування в Польщі. Загалом можна виділити наступні положення чинного в Польщі законодавства про іноземців:

  • що стосуються питань пов’язаних з перебуванням практично всіх іноземців в Польщі, положення знаходяться в Законі “Про іноземців” від 12 грудня 2013 року. Положення Закону містять загальні правила, що стосуються в’їзду, транзиту, перебування та виїзду іноземців з території Польщі, а також визначають наслідки незаконного перебування на території Польщі,
  • що регулюють особливий статус громадян деяких країн, який виник внаслідок процесів європейської інтеграції: з загальних положень закону про іноземців, виключаються громадяни Європейського Союзу та Європейської асоціації вільної торгівлі (ЄАВТ) – сторони Угоди про Європейський економічний простір та Швейцарської Конфедерації, які користуються правом вільного пересування. Законодавство ЄС також впливає на польське законодавство шляхом регулювання Шенгенської зони та візових правил. Основним польським законом, який регулює цю сферу є Закон від 14 липня 2006 року про в’їзд на територію Польщі, про перебування і виїзд з цієї території громадян країн-членів Європейського Союзу та членів їх сімей,
  • з надання міжнародного захисту, що передбачають можливість взяти іноземця в Польщі, під одну з форм захисту, в першу чергу на отримання статусу біженця або додаткового захисту відповідно до Закону від 13 червня 2003 року “Про надання захисту іноземцям на території Польщі”,
  • пов’язані з репатріацією людей польського походження з інших країн та їх натуралізацією на території Польщі, зокрема, стосовно осіб, що були примусово депортовані СРСР. Найбільш істотним правним актом у цьому питанні є Закон від 7 вересня 2007 ” Про Карту поляка”.

Крім того, конкретні правові питання, пов’язані з ситуацією іноземців у Польщі, є включені в численні закони, які передбачають між іншим, правила, що регулюють придбання нерухомості іноземцями, спеціальні положення, що стосуються можливих форм ведення підприємницької діяльності іноземцями та пов’язані зі становищем іноземців на ринку праці. Їх використання, однак, завжди пов’язане зі статусом іноземця в контексті наведеного вище поділу.

В даний час, можна з певністю сказати, що норми закону про іноземців стали одними з найбільших в рамках спектру регулювання сфер законодавства в Польщі. Переплетення загальних польських правил з двосторонніми угодами, укладеними також з Україною, на приклад в області уникнення подвійного оподаткування, а також з правилами права Європейського Союзу впливає на те, що ця галузь стає все більш і більш складною.

солісітор Міхал Лельонек
Гладиш & Жераньскі
Юридична фірма ПТ

 

 

 

Share Button

Україна та Туреччина: час для дружби?

Share Button
Fot. ukrinform.ua
Fot. ukrinform.ua

Інцидент з російським бомбардувальником Су-24 М, збитим турецькими ВПС на минулому тижні викликав видимість політичного зближення між Києвом та Анкарою. Не можна стверджувати, що дві країни не мали тісних політичних контактів до цього періоду, але про справжню «ментальну» дружбу не йшлося. Російські пілоти, що «заблукали» в небі над турецько-сирійським кодоном значно в цьому допоміг.

На тлі масштабної істерії в Росії, яка вилилась в широке поширення хештегу «#нож в спину» авторства Володимира Путіна, підкріпленої заявами про припинення безвізового режиму (що вдарить в першу чергу по турецькій сфері послуг та російським туристам), санкціям проти турецької продукції, забороні турецьких серіалів (де, як виявилось, «багато беліберди» – супераргумент) відбулась своєрідна «демонізація» рядового інциденту через принциповість турецьких військових, адже російські літаки систематично провокують авіацію країн-членів НАТО на протязі останніх трьох років. Деякі «ціпові пси» московського політикуму, на кшталт Володимира Жириновського пішли навіть далі, стверджуючи що вирішити проблему Туреччини просто – треба лише скинути ядерну бомбу на Стамбул. Натомість президент Туреччини Реджеп Ердоган не лише не вибачився за інцидент, але й пообіцяв й надалі збивати російські літаки в небі над Туреччиною.

Українці відреагували на збиття російського літака загалом схвально, морально підтримавши турецькі ВПС відеороликом. У відповідь турецькі ЗМІ відзняли відеоролик про героїзм українських військових, що протистоять агресору на Сході України. Проте справжнім рупором зближення несподівано виступило державне підприємство «Укроборонпром». Несподіванка полягає в тому, що питання інтенсифікації двостороннього співробітництва, особливо на тлі політичного конфлікту між Росією та Туреччиною, знаходиться в компетенції Адміністрації Президента та Міністерства закордонних справ. Тож заяви ДП «Укроборонпром» про спільні проекти у практичній площині між Анкарою та Києвом зі створення сучасних засобів, які можуть забезпечити охорону акваторії, сухопутних кордонів, виглядають досить нехрестоматійно. За відсутності політичної волі дипломатів, державний концерн, до складу якого входить 110 оборонних підприємств та де працює 80 000 працівників, виступає в якості локомотива змін курсу зовнішньої політики. Зокрема Роман Романов, генеральний директор ДП, заявив, що «обидві країни мають достатньо розвинений науковий потенціал і виробництво. Є тенденції максимального прискорення з обох сторін. Україна – космічна, авіаційна держава, чим не може похвалитися турецька сторона. Але в Туреччині дуже багато цікавих робіт з ракетним системам, системам тепловізійного спостереження. Ця спільна робота дозволить скоротити роки для нашої промисловості і отримати високопродуктивні сучасні засоби».

Безумовно співробітництво між Туреччиною (країною-членом НАТО) та Україною в контексті чорноморської безпеки становить пряму загрозу Чорноморському флоту Російської Федерації, дислокованому в Криму. На регіон чекає черговий виток гонки озброєнь, коли заблокований в Чорному морі флот Росії (контроль за Босфором та Дарданеллами здійснює Анкара) не матиме достатньої оперативної спроможності. На тлі задекларованого збільшення на 50% збройних сил Польщі, закінчення сьомої хвилі мобілізації в Україні, загрозою потенціального конфлікту з 400 тисячною турецькою армією, Росія має небагато вибору. По-перше, активізація військових дій, в тому числі із залученням наземних сил, на сирійському фронті боротьби з ІГІЛ (Туреччину російські ЗМІ за тиждень «зробили» ледь не посібником радикальних ісламістів). По-друге, активізація курдів, обіцянка підтримки створення сирійського Курдистану, що дозволить виставити проти Туреччини внутрішній кризовий потенціал. По-третє, можливий удар по найближчому союзнику Туреччини на Південному Кавказі – по Азербайджану, через військову ескалацію конфлікту в Нагорному Карабасі або через актуалізацію питання геноциду вірменів турками. Вчетверте, Москва залишає за собою можливість відповіді щодо блокади Криму, яка провадиться «емісарами Анкари» та «прибічниками київської хунти» Меджлісом кримськотатарського народу. Мустафа Джемілев та Рафат Чубаров неодноразово зустрічались з Ердоганом, зокрема на організованому на турецькій землі Всесвітньому конгресі кримських татар. Такою відповіддю може бути провокація на «кордоні» в Херсонській області, акваторії Чорного та Азовського морів, або майже забуті заклики «прорубати коридор» до Криму, поставлені проросійським сепаратистам на Донбасі, підкріплені зброєю та командуванням з Москви

На рівні свідомості кремлівські ЗМІ формують в росіян вузол протиріч та взаємозв’язку між подіями в Сирії та подіями в Україні, ролі Туреччини в цьому процесі. Така українсько-турецька змова є загрозою національним інтересам Росії. Для України в цьому контексті погане єдине те, що ми знову починаємо дружити «проти» замість того аби дружити «за», хоча переваги від стратегічної дружби очевидні просто зараз. Мова йде не лише про оборонне співробітництво, хоча воно й важливе. Україна може замістити Росію в якості експортера пшениці чи соняшникової олії. Ринок Туреччини відкриває широкі можливості для українських виробників, які прийдуть на зміну росіянам. Туристи з України також можуть частково закрити проблеми турецької сфери послуг. Крім економічних інтересів, важливим є оформлення політичного альянсу Києва та Анкари. Питання регіональної безпеки, зокрема технологічне, військово-промислове співробітництво, або допомога в тренуванні військових між суверенними країнами не порушує безпекових гарантій, що отримує Туреччина від членства НАТО. До такого виду рамочного співробітництва, яке необхідно формалізувати угодою, варто залучати й інші країни, що зацікавлені в посиленні безпеки в регіоні на тлі агресивною політики Росії, зокрема Польщу.

Валерий Кравченко

Share Button

Мінфін розраховує на зростання ВВП в 2016 році на 2% – проект Держбюджету

Share Button
Фото: Андрій Поліковський
Фото: Андрій Поліковський
КИЇВ. 1 грудня. УНН. Міністерство фінансів України очікує відновлення реального валового внутрішнього продукту у 2016 році на 2%, передає УНН з посиланням на прес-службу Мінфіну.

Водночас, за даними прес-служби, Проект “Закону про державний бюджет на 2016 рік” передбачає збільшення номінального ВВП до 2 262 млрд грн та індексу споживчих цін — на рівні 112%.

Нагадаємо, 30 листопада Міністерство фінансів України оприлюднило проект Державного бюджету на 2016 рік.

Джерело: УНН

Share Button

У Київраді сформовані п’ять депутатських фракцій

Share Button
Фото: Андрій Поліковський
Фото: Андрій Поліковський
КИЇВ. 1 грудня. УНН. Київський міський голова Віталій Кличко оголосив про створення в Київській міській раді VIII скликання п’яти фракцій. Про це УНН повідомили в прес-службі Київради.

Так, до фракції “БПП “Солідарність” (голова Андрій Странніков) увійшли 52 депутати, до фракції “Об’єднання “Самопоміч” (голова Сергій Гусовський) — 22 депутати, до фракції “Всеукраїнське об’єднання “Батьківщина” (голова Володимир Бондаренко) — 17 депутатів, до фракції “Єдність” (Олександр Омельченко) — 15 депутатів, до фракції “Всеукраїнське об’єднання “Свобода” (голова Юрій Сиротюк) — 14 депутатів.

Джерело: УНН

 

Share Button

П.Порошенко і Д.Туск обговорили надання Україні безвізового режиму з країнами ЄС

Share Button
Fot. president.gov.ua
Fot. president.gov.ua

КИЇВ. 30 листопада. УНН. Президент України Петро Порошенко та президента Європейської Ради Дональд Туск обговорили реалізацію мінських домовленостей та перспективи євроінтеграції України. Зустріч політики провели під час кліматичного саміту ООН, передає УНН з посиланням на прес-службу Глави держави.

“Співрозмовники обговорили питання безвізового режиму. Президент відзначив важливість, яку Український народ незмінно надає питанню безвізового режиму з Європейським Союзом”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається також, що П.Порошенко наголосив, що з 1 січня 2016 року почне діяти зона вільної торгівлі між Україною та ЄС, що покликано зміцнити торговельні відносини з ЄС та економічну незалежність України.

Окрім того, Глава держави докладно поінформував президента ЄР про розвиток ситуації на Донбасі, наголосивши, що Росія та підтримувані нею бойовики продовжують ігнорувати мінські домовленості.

“Петро Порошенко і Дональд Туск погодилися, що санкції проти Росії мають бути продовжені до повного виконання Росією її зобов’язань за Мінськими домовленостями”, – сказано у повідомленні. Д.Туск відзначив, що всі країни ЄС високо цінують свою єдність у ставленні щодо агресії проти України.
Співрозмовники також обговорили розвиток ситуації в Сирії і погодились із тим, що участь Росії більше створює проблеми, ніж допомагає їх вирішувати.

Президент відзначив, що, попри складу ситуацію на фронті, Україна “ні на крок не зупиняється на шляху реформ та демонструє реальний прогрес”.

Петро Порошенко запросив Дональда Туска відвідати з візитом Україну у зручний для нього час.

Джерело: УНН

 

Share Button