понеділок, 24 Січень, 2022
pluken
Головна / polukr (сторінка 60)

polukr

США і ЄС стоять разом з Україною перед лицем російської агресії – Дж.Керрі

Share Button

kerryКИЇВ. 8 травня. УНН. Державний департамент США наголосив на єдності з Євросоюзом щодо протистояння разом з Україною російській агресії. Про це йдеться в опублікованій прес-службою Держдепу зверненні державного секретаря США Джона Керрі з нагоди відзначення Дня Європи, передає УНН.

“Сполучені Штати пишаються працювати рука об руку з вами (ЄС – ред.). Разом ми твердо стоїмо з народом України перед лицем російської агресії. Ми поділяємо бачення щодо захищеної України в межах своїх міжнародно визнаних кордонів і в мирі з усіма своїми сусідами”, – йдеться у заяві.

Окрім того, у Держдепі США зазначили, що високо цінують лідерство ЄС в боротьбі з “Ісламською державою”, а також вітають роботу, спрямовану на порятунок життя в Середземному морі і усунення причин, які ведуть до розпачу мігрантів і осіб, які шукають притулку.

Також у заяві йдеться про те, що ЄС побудував союз на основі таких цінностей, як верховенство закону, демократія і процвітання для всіх людей.

Як повідомляв УНН, конфлікт на сході України розпочався в середині квітня 2014 року, коли озброєні групи проросійських активістів почали захоплювати адмінбудівлі та відділки міліції у містах Донбасу.

Українська влада у відповідь заявила про проведення Антитерористичної операції із залученням Збройних сил. Поступово протистояння переросло у масштабний воєнний конфлікт.

Ряд українських політиків називають події на сході України “гібридною війною” Росії проти України.
В ООН заявили, що з середини квітня на сході України загинули понад 6000 осіб.

Джерело: УНН

http://www.unn.com.ua/uk/news/1463340-ssha-i-yes-stoyat-razom-z-ukrayinoyu-pered-litsem-rosiyskoyi-agresiyi-dzh-kerri

Share Button

П.Порошенко: агресивна політика РФ – головна загроза для України

Share Button

poroszenko_minskКИЇВ. 8 травня. УНН. Рада національної безпеки та оборони визначила головною загрозою для України агресивну політику Росії. Про це виступаючи з трибуни парламенту заявив Президент України Петро Порошенко, передає кореспондент УНН.

За його словами, у новій редакції стратегії Національної безпеки саме політика Росії визначена головною загрозою.

“Позавчора на РНБО ми схвалили стратегію нацбезпеки. Виходячи з того, що російська загроза є довгостроковою, і розглядаючи агресивну позицію і політику РФ як головну загрозу нацбезпеці стратегія ставить за мету досягнення повної сумісності сектору безпеки і оборони України з відповідними структурами країн-членів НАТО”, — сказав він.

П.Порошенко додав, що досягнення цієї мети сприятиме отриманню Україною перспективи членства в НАТО.
Нагадаємо, уряд України має намір підписати з НАТО угоду про співпрацю в питаннях підтримки. Відповідальним за підписання документа призначений глава місії України при НАТО Ігор Долгов.

Напередодні Президент України Петро Порошенко заявив, що питання про членство України в НАТО є фундаментальним і він готовий провести референдум з приводу вступу країни в Альянс.

Джерело: УНН

http://www.unn.com.ua/uk/news/1463440-p-poroshenko-agresivna-politika-rf-golovna-zagroza-dlya-ukrayini

Share Button

Розвалена фортеця Ахметова

Share Button

achmetowНаприкінці квітня в Києві відбулися масові акції протесту шахтарів. Учасники обурювалися діями міністерства енергетики, вимагали виплати заробітних плат та попереджали, що галузь – на порозі банкрутства. За даними, які оприлюднив народний депутат Мустафа Найєм, ця акція є однією зі складових масштабного плану «Фортеця», мета якого – врятувати монопольне становище компанії Рината Ахметова ДТЕК на енергетичному ринку України.

З королів – у біженці

Боротьбу з монополістами президент України Петро Порошенко оголосив ще на початку березня. Як уже писав polukr.net, першою жертвою такої боротьби став тодішній очільник Дніпропетровської області Ігор Коломойський, який у результаті частково втратив монопольне становище на ринку нафти. Ще тоді ми писали, що наступний на черзі – Ринат Ахметов з його монополією в енергетичній сфері. Переговори щодо продажу частини акцій з менеджментом компаній тривали ледь не спочатку року, але, схоже, безуспішно.

Насправді проблеми бізнес-імперії Рината Ахметова почалися ще рік тому. Коли заворушення на Донбасі лише починалися, від Ріната Ахметова, неофіційного короля Донбасу, вимагали впливу на ситуацію, були надії, що він зможе зупинити там війну. Йому навіть пропонували посаду голови обласної державної адміністрації – за прикладом Ігоря Коломойського, який з допомогою свого авторитету, зв’язків та фінансів зумів зупинити сепаратистські сценарії на Дніпропетровщині. Втім олігарх вибрав іншу сторону і спробував побавитися в посередника, закликаючи центральну владу в Києві до діалогу та виконання вимог «ополченців». Втім ця місія провалилася – низка підприємств Ахметова на окупованій території припинила своє існування, новенький аеропорт та стадіон в Донецьку розбомблені, сам олігарх перебрався в Київ, а його статки зменшилися майже на половину – з 11 мільярдів доларів у 2014 році до 6,7 мільярдів у цьому.

Перший удар по його бізнесу стався ще всередині травня, коли озброєні люди захопили управління Донецької залізниці, вимагаючи її націоналізації та сплату податків у казну ДНР. Оскільки саме Донецька залізниця забезпечувала основну логістику між підприємствами Ахметова, то зупинка її роботи завдала суттєвого удару по бізнес-імперії. Після цього Ринат Ахметов вперше публічно засудив сепаратизм, а терористів назвав «купкою пройдисвітів, які тероризують Донбас». У відповідь лідери терористів заявили, що більше не вестимуть з олігархом жодних перемовин і оголосили повну націоналізацію підприємств Донбасу.

Відтак два найкрупніші підрозділи СКМ (бізнес-група Рината Ахметова) – ДТЕК (енергетичний) та «Метінвест» (гірничо-металургійний) зазнали суттєвих втрат. ДТЕК була змушена припинити роботу чотирьох шахт, «Метінвест» зупинив роботу п’яти підприємств.

Війна компанії Ахметова з міністерством енергетики

Але лише війною неприємності найбагатшої людини України не обмежуються. Зараз хмари дуже щільно зійшлися над компанією ДТЕК, яку влада називає монополістом в енергетичній галузі. Компанія контролює 76% ринку теплової генерації і 27% – загальної. Але на папері енергетичний холдинг Ахметова ДТЕК – не монополіст. Так, до 2010 року жоден підприємець не міг контролювати більше 25% об’єму електроенергії. Але з приходом до влади Віктора Януковича НКРЕ прийняла постанову, згідно із якою цю частку збільшили до 33%. Постанову приймали відверто «під ДТЕК», яка планувала розширення і могла не вкластися в ліміт.

Але суть навіть в цьому. Річ в тім, що особливістю бізнес-моделі від Ахметова є побудова вертикально інтегрованих холдингів, які контролюють всю ланку – від видобутку сировини до виробництва та експорту готової продукції. І власне ДТЕК контролює енергетичну галузь від видобутку вугілля на власних шахтах до виробництва на власних ТЕС та експорту електроенергії, частка якої, до речі, у минулому році склала 99% від усього експорту.

Втім після зміни влади і особливо після приходу на посаду міністра палива й енергетики Володимира Демчишина комфортні умови енергетичного бізнесу закінчилися. Міністр відкрито звинуватив компанію у монополізмі, шантажі влади через умисну зупинку своїх ТЕС і маніпуляціях з собівартістю тарифів на експорт електроенергії. При цьому, зі слів міністра, ДТЕК відмовляється розкривати собівартість видобутку вугілля. А власне у видобутку вугілля в ДТЕК – фактична монополія і основний заробіток.

Компанія натомість звинувачує міністра у непрофесіоналізмі та намірах довести галузь до банкрутства.

До того, як вийти у масово-публічну площину, війна між компанією Ахметова і міністром тривала кілька місяців. За цей час ДТЕК втратила дотаційні сертифікати, які робили вигідним експорт в Європу, НКРЕ дозволила не платити компанії за спожиту електроенергію на окупованій території та знизила зелений тариф на 50%. Врешті після того, як міністерство відмовилося переглядати ціну на вугілля (ДТЕК вважає, що ціна має складати 1500 гривень за тонну, а міністерство – що 1100 грн.), на вулицях Києва з’явилися шахтарі з гаслами «Хунту геть».

Зараз уже можна говорити про те, що акція була замовною і проплаченою. Як зазначив голова СБУ Валентин Наливайченко у четвер 7 травня, Служба безпеки затримала в Києві кур’єра, який привіз гроші для фінансування проплачених мітингів із московського офісу Януковича-Олійника-Царьова. Крім того, пізніше було затримано його спільників – так званих «тисячників», які акумулювали гроші і розподіляли фінансування між учасниками акцій. Також голова СБУ розповів, що в рамках цього кримінального провадження допитують менеджмент працівників компанії Ахметова.

План «Фортеця»

Але про такий зв’язок ДТЕК і «протестантів» стало відомо ще за тиждень до того: про усі плани Ахметова врятувати свій бізнес написав у своєму блозі народний депутат України Мустафа Найєм.

«В українських олігархів здають нерви. Слідом за охороною Ігоря Коломойського, яка кинулася захищати активи «Привату», в Київ приїхали гінці Рината Ахметова, щоб відстояти позиції ДТЕКу. Озброєних людей замінили шахтарі», – написав він.

Водночас, зазначає нардеп, на відміну від Коломойського, реакція якого була спонтанною і нервовою, дії Рината Ахметова набагато системніші, а наслідки від їх реалізації можуть покласти хрест на реформі енергетичної сфери.

«У мене є підстави стверджувати, що події останніх днів у Києві, а саме – страйк шахтарів, з’їзд шахтарських профспілок, вимоги про відставку міністра енергетики і атаки на уряд та президента начебто з боку галузі – це частина єдиного плану з захисту інтересів компаній Рината Ахметова на енергоринку. А якщо бути точнішим, спроби бізнесмена призупинити будь-які дії з реформування ринку електроенергії і збереження статусу-кво монополіста», – пише М.Найєм. І додає, що в його розпорядженні опинився детальний опис всіх міроприємств, які планує реалізувати менеджмент компаній Ахметова в найближчі місяці.

Розроблений на рівні правління компанії ДТЕК документ називається «Фортеця» і містить перелік тактичних та стратегічних кроків для захисту інтересів ДТЕК, розрахованих від січня по травень цього року. Деякі заходи заплановані на липень-серпень.

Зокрема, у документі заплановано «розігріти» тему монополізму з метою блокування ймовірних законодавчих ініціатив. Акцент – на міжнародній практиці, де енергетичні компанії дуже часто є монополіями. Метою є також розгортання дискусії щодо позитивів та негативів монополій для України і акцентування на тім, що ДТЕК виконує усі умови антимонопольного законодавства.

Однією з цілей називають відставку Володимира Демчишина з поста міністра. З цією метою заплановано перенести критику його діяльності, а також часткову критику президента у західні ЗМІ, де «репутаційні втрати будуть більш відчутними».

Завданнями на найближчі 2-3 тижні у документі називають створення «соціального вибуху» (використовуючи страх втратити роботу і зарплату) через «непрофесійність міністра», який «доводить галузь до банкрутства». Цей напрямок в документі називають «Енергетичним бунтом» і детально прописують його учасників, розмірковують над лідерами та тактичними й стратегічними цілями, найглобальніша з яких «створення «третьої сили» – робочого руху, який може стати як захисним ресурсом компанії, так елементом тиску на владу».

«Уже сьогодні необхідно створювати в свідомості працівників потужну загрозу втрати робочих місць як наслідок реприватизації, воєнних дій, непрофесійного керівництва галуззю та загального економічного спаду. Загальний меседж: «Якщо хочеш, щоб завтра було, де працювати – захисти своє підприємство!» Далі за ситуацією: вимагай відставки міністра, перегляду контрактів тощо», – йдеться в документі.

«Привіт» у Відень

Як зазначає Мустафа Наєм, він уже скерував в Генеральну прокуратуру, СБУ і МВС запити з проханням перевірити причетність менеджменту ДТЕК до організації та фінансування галузевих протестів, втручання в діяльність органів державної влади, спробах здійснення незаконного впливу на чиновників з метою захисту комерційних інтересів.

Окрім того, у боротьбу з монополізмом Ахметова планує включитися РНБО. Зокрема, з’явилася інформація, що Рада безпеки планує розглянути проект постанови про регулювання ситуації в енергетичній галузі України. Один із пунктів передбачає розслідування, чи справді компанія Ахметова є монополістом. До слова, сама ДТЕК це категорично спростовує і навіть офіційно заявила, що якщо буде доведено порушення антимонопольного законодавства, то вона продасть частину своїх активів на відкритому конкурсі.

Своє слово сказав і президент Петро Порошенко. За словами президента, монополіям в електроенергетиці, так само, як і іншим монополіям, буде покладено край. «Політика деолігархізації і демонополізації цілком відповідає національним безпековим інтересам, і я впевнений в тому, що ні я, як президент, ні уряд, ні Верховна Рада від цього курсу не відмовляться, хто б і чим би не намагався Україну і мене, як президента, шантажувати, – ні так званими шахтарськими батальйонами, дві третини з яких складали «тітушки», ні так званими приватними арміями, ні інформаційними диверсіями, які сьогодні намагаються запускати проти мене і проти України», – сказав Порошенко у середу під час засідання РНБО.

Електроенергетикою президент не обмежився. У своєму зверненні він згадав нафтовий бізнес Коломойського, а також заанонсував підписання уже найближчим часом закону «Про ринок газу».

«Гарантую, що ніхто більше не потрапить в рейтинг «Форбс», знімаючи вершки з використання можливостей державних монополій, з традиційно-корупційного середовища в газовому секторі. Держава ні для кого не буде більше дійною коровою. Дикий капіталізм у цій галузі з прийняттям цього Закону, відповідних нормативних актів має закінчитися. Хочу, щоб це почули всюди: і в Києві, і у Відні», – сказав Порошенко, недвозначно натякаючи на віденського арештанта, газового олігарха Дмитра Фірташа.

Таким чином Президент України проанонсував, хто з олігархів буде наступним. Зрештою, після заяв Фірташа, де той хвалився своїми прямими домовленостями з Порошенком, це єдиний спосіб для президента мінімізувати свої репутаційні втрати.  І довести, що боротьба з олігархами в Україні ведеться не вибірково, а системно і комплексно.

Ірина Гамрищак, Львів

 

Share Button

Про автономію Донбасу

Share Button

donieckНа днях міністр закордонних справ Італії Паоло Джентилоні запропонував контраверсійне (а на думку автора й зовсім абсурдне) вирішення конфлікту на Донбасі, яке полягає в наданні цим територіям автономії. Перебуваючи з візитом у Києві він одначе заявив, що щиро поважає суверенітет та територіальну цілісність України, підкресливши, що виключно народ України має право приймати таке рішення. Подібна типова дипломатична відмовка пролунала не надто упевнено, залишивши осад.  Чи насправді рішення щодо автономії Донбасу, яке напевно напрошується у дусі мінських домовленостей, які передбачали можливість отримання особливого статусу окремими територіям Донецької та Луганської областей у складі України, допоможе вирішити конфлікт?

Аргумент 1. Діалог з терористами. Давайте уявимо собі, що в Країні Басків або в Північній Ірландії, терористичні угруповання ЕТА та ІРА відповідно, вчинивши не просто ряд терактів, а почавши повномасштабну війну проти урядових сил, яка вже забрала кілька тисяч життів, починають диктувати власні умови мирного врегулювання Іспанії та Великобританії відповідно. Чи підуть на діалог з озброєними фанатиками європейці в такому разі? При цьому варто зауважити, що Басконія та Північна Ірландія вже мають відповідний особливий статус у складі більших державних утворень, підкріплений етно-релігійними відмінностями регіонів та історичними  чинниками. Й цих терористів з ЕТА та ІРА, на відміну від донбаських сепаратистів, не підтримує умовна Франція або Ірландія, надсилаючи їм озброєння та власних командос. Безумовно, якщо починати вести діалог, то його треба проводити не з проросійськими маріонетками, козачками або кадирівцями, оскільки вони не представляють цей регіон, а виключно з законно обраними представниками. Оскільки всі легітимно обрані депутати від регіону, переважно представники Партії Регіонів (що перемалювались в Опозиційний блок) та комуністів, протягом тривалої кризи скомпрометували себе, а нові реальні неупереджені місцеві вибори провести неможливо, то ми потрапляємо у глухий кут. Просто немає з ким розмовляти.

Аргумент 2. Чи потрібна автономія самому Донбасу? Безумовно, полеміка терористів, керованих з Кремля, йде набагато далі від статусу автономії. І Плотницький й, особливо, Захарченко, марять незалежними республіками ЛНР та ДНР у складі такого собі надоб’єднання – «Новоросії». ДНР навіть встановлює дипломатичні відносини з такими ж невизнаними проросійськими республіками, відкриваючи консульство Республіки Південна Осетія у Донецьку. Звичайно, при цьому ніхто не відмовляється від вимог забезпечення фінансових виплат Україною, керуючись жорсткою директивою з Кремля, адже Росії дотаційний проект незалежних республік не дуже потрібен. Звідси бажання Москви лобіювати особливий статус Донбасу в складі України через власних європейських друзів. Адже це – свій «троянський кінь», плуг, що буде втримувати Україну від європейських устремлінь та всмоктувач державних коштів. Ось такі подвійні стандарти. Єдине питання – навіщо такий Донбас Україні?

Аргумент 3. Умови для автономії. Автономію у складі держав зазвичай отримують ті території, які мають для цього достатньо історичних аргументів та інших чинників, пов’язаних, наприклад, з етнічною (місця компактного проживання), мовною або релігійною складовою. Жодного з цих аргументів немає на Донбасі, як немає унікальності в місцевій ідентичності. Тут проживають такі самі російськомовні православні українці як й на переважній більшості території країни. Економічно регіон залежний від субсидій з Києва, хоча й був останніми роками виробником майже 40% експортної продукції України за обсягом продажів. Здається чи не єдиним аргументом «за» тут є «мавпоподібна людина з автоматом», яка чітко не розуміє навіть значення слова автономія, але за підказкою російських кураторів, вона готова просити її.

Аргумент 4. «Дурний приклад заразний». Автономія Донбасу – це шлях до повільного розпаду України як держави. Це прецедент, що використають антиукраїнські сили в Одесі та Харкові, стане каталізатором для сепаратизму як явища. Мимовільно користуючись цим прикладом автономії можуть забажати й компактні меншини – румуни на Буковині та угорці на Закарпатті (особливо спонсоровані ультраправими румунськими та угорськими партіями). Якщо брати по історії, то автономії набагато більше заслуговують насправді автентичні та самобутні Галичина або Волинь, аніж Донбас. Але ще раз варто підкреслити – це шлях у нікуди для України.

Тож підведемо підсумки. Автономія Донбасу не потрібна нікому, ані Україні, ані терористам з ДНР та ЛНР, нікому крім Кремля, який завдяки цьому отримує істотні важелі впливу на ситуацію. Вдвічі погано, коли подібні ідеї «народжуються» у європейців (реакція на економічні втрати від санкцій проти Москви чи знов все вирішують гроші Газпрому?), адже Росії так виходить зручніше «чужими руками жар загрібати». Знову є робота для українських дипломатів аби завадити черговій спробі розколоти Україну зсередини на забаганку деяких недалекоглядних європейців. Краще б прислали миротворців!

Valeriy Kravchenko

Share Button

В зоні АТО розгорнулась “мала війна військової розвідки” — Д.Тимчук

Share Button

ua_soldКИЇВ. 7 травня. УНН. В зоні проведення антитерористичної операції активізувалась діяльність розвідки бойовиків. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив керівник групи “Інформаційний спротив”, народний депутат Дмитро Тимчук, передає УНН.

“На ділянці Донецьке-Новотошківське-Кримське-Трьохізбенка розгорається “мала війна військової розвідки”. В даному районі оперує значна кількість різноманітних малих груп і формувань російсько-терористичних військ (ДРГ бандформування “Привид”, невеликі напівавтономні банди т.зв. “козацтва”, російський спецназ, групи найманців з громадян РФ — ветеранів збройних конфліктів)”, — написав він.

За словами народного депутата, на вказаній ділянці постійно фіксуються вогневі контакти, бої, засідки (в якості заходів у українські війська проводять контр засадні дії), рейдові дії і т.д. Подекуди терористи застосовують артилерію і бронетехніку.

Також Д.Тимчук повідомив про те, що у Макіївці і передмістях Донецька “органи безпеки” терористичної організації “ДНР” за підтримки спецгруп, укомплектованих колабораціоністами з колишніх українських міліціонерів, проводять масштабні “фільтруючі заходи” по затриманню “шпигунів”, “диверсантів”, “українських партизанів” і “українських підпільників”, тобто, будь-яких громадян, які демонструють проукраїнські погляди.
За його інформацією, на такі заходи бойовики змушені були піти після того, як був зафіксований випадок кидка гранати в блок-пост бойовиків з проїжджаючого повз автотранспорту.

Нагадаємо, раніше УНН повідомляв, що за інформацією Д.Тимчука, бойовики на маріупольському напрямку почали створення “ударного кулака” з 3 тис. осіб.

Джерело: УНН

http://www.unn.com.ua/uk/news/1463058-v-zoni-ato-rozgornulas-mala-viyna-viyskovoyi-rozvidki-d-timchuk

Share Button

Російські експерти: малазійський Boeing-777 був збитий ракетою ЗРК “Бук-М1”

Share Button

bukКИЇВ. 6 травня. УНН. Найвірогіднішою причиною пошкодження літака малайзійських авіаліній Boeing-777 (рейс МН17) є зенітна керована ракета 9М38М1 зенітного ракетного комплексу “Бук-М1”, яку могли випустити із с.Зарощенське (Луганської обл.), передає УНН з посиланням на “Новую газету”.

Російське видання наводить дані з документу під назвою “Результат експертної оцінки по факту розслідування авіакатастрофи Boeing-777 (рейс МН17) 17.07.2014 на південному-сході України”.

“Наскільки нам відомо це робота російських інженерів ВПК повинна бути направлена на адресу голландських спеціалістів, які ведуть розслідування трагедії”, — йдеться у повідомленні.

“Оцінка зовнішнього вигляду елементів ураження фракції „важка“ має форму „двотавр“, що дозволяє однозначно визначити тип бойової частини” — 9Н314М, зазначено у матеріалах розслідування.

У якості аргументів на користь того, що в літак влучила ракета ЗРК “Бук-М1” в цьому документі наводяться оцінки характеру пошкоджень конструкції літака.

“Характер пошкоджень і зовнішній вигляд елементів ураження, виявлених на конструкції літака, дозволяють ідентифікувати найбільш ймовірний тип бойової частини (9Н314М) і уражуючих елементів — “важка” фракція у формі “двутавр”, “легка-1” і “легка-2” фракції у формі “паралелепіпеду”, — йдеться у документі.

Щодо того, яким чином ракета і літак зустрілись у повітрі говорить також характер пошкоджень лівого крила.
“Аналіз пошкоджень елементів механізації (закрилка) лівого крила дозволяє із упевненістю стверджувати, що він знаходився у основному полі ураження осколками. Це пояснюється наявністю множинних ушкоджень (елементами ураження різних фракцій — легких і важких), а також кількістю ушкоджень (щільність пробоїн на 1 м2 з урахуванням віддалення від точки підриву бойової частини ракети і ефективної площі елементу навіть вище, ніж на обшивці лівого борту за кабіною пілотів)”, — пояснюють експерти.

Також значні пошкодження, явно від осколків зенітної ракети були знайдені у кабіні пілотів. Аналіз цих пошкоджень показує, що основним напрямком руху елементів ураження був рух вздовж конструкції літака зліва направо, та згори до низу. Таким чином можна визначити, що точка підриву знаходилася ближче до лівої сторони, вище центральної осі літака.

“Результати розрахунків умов зустрічі ракети із літаком також підтверджує висновок про курс напрямку ракети — вона рухалась на пересічення курсу літака”, — такого висновку дійшли експерти, які проводили це розслідування.

Крім цього російські експерти зазначають, що враховуючи всі дані виключають можливість того, що точкою запуску могло бути м. Сніжне (Донецька обл.). На їхню думку точкою вистрілу могло бути селище Зарощенське (Луганської обл.), де за даними космічної розвідки Росії нібито знаходилися ЗРК “Бук”.

В той же час, видання зазначає, що єдиної лінії фронту на той період не було, а в зоні бойових дій була величезна кількість так званих сірих зон, куди спокійно міг заїхати будь-хто.

Нагадаємо, 17 липня 2014 біля Тореза Донецької області був збитий літак компанії Malaysia Airlines “Boeing-777”, внаслідок чого загинули всі пасажири та екіпаж (загалом 298 осіб). За даними американської і німецької розвідок, літак збили проросійські сепаратисти зенітним ракетним комплексом “Бук”.

Джерело: УНН

http://www.unn.com.ua/uk/news/1462800-rosiyski-eksperti-malaziyskiy-boeing-777-buv-zbitiy-raketoyu-zrk-buk-m1

Share Button

Військові США почали навчати українських бійців користуватися радіостанціями засекреченого зв’язку

Share Button

zolnierze_usaКИЇВ. 6 травня. УНН. Військові з США почали навчати українських бійців користуватися радіостанціями засекреченого зв’язку. Про це у Twitter повідомив посол США в Україні Джеффрі Пайєтт, передає УНН.

“Солдати 173-ї навчають українських колег користуватися новими радіостанціями засекреченого зв’язку для підвищеного рівня безпеки під час бойових дій”, — написав Дж.Пайєтт.

Зазначимо, у навчаннях, які тривають на Яворівському полігоні у Львівській області, з американської сторони взяли участь 290 десантників, з української — 900 бійців, які розділені на три потоки. Кожен з потоків навчатимуть вісім тижнів, потім пройдуть спільні навчання.

Нагадаємо, 17 квітня в Україну для навчання українських військовослужбовців прибули десантники Сполучених Штатів Америки.

Джерело: УНН

http://www.unn.com.ua/uk/news/1462805-viyskovi-z-ssha-pochali-navchati-ukrayinskikh-biytsiv-koristuvatisya-radiostantsiyami-zasekrechenogo-zvyazku-dzh-payyett

Share Button

Без ленінів: за рік Україна має позбутись комуністичного минулого

Share Button

komunizmБез пам’ятників Леніна, червоних прапорів та з покаранням за пропаганду комуністичного режиму. Через 23 роки незалежності Україні вчиться жити по-іншому, нарешті офіційно та жорстко засудивши два найстрашніші режими ХХ ст – нацистський та комуністичний.

 

9 квітня цього року вже стало історичною датою. У день, коли християни східного обряду відзначали Чистий Четвер, Україна очищалась від тяжко спадку минулого. Депутати нарешті прийняли 4 закони, які разом назвали декомунізаційними. Наразі законопроекти ще лежать на підписі у Президента України. Але головне, що декомунізацію прийняли як факт мільйони українців. Закони стосуються визнання тих, хто протягом десятиліть боровся за волю України, відкривають архіви каральних служб та визнають 8 травня Днем пам’яті. Але  наймасштабнішим за впливом законом є закон «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки».

 

Коли зникнуть Леніни?

 

Відповідно до закону, вже найближчим часом Україну чекає масове знесення скульптур комуністичних діячів. За підрахунками фахівців Українського інституту національної пам’яті, зараз у країні залишилось трохи більше 1,5 тисячі постаментів «вождю пролетаріату». Окрім пам’ятників самому Леніну, під знос також підуть пам’ятники іншим комуністичним діячам, «які обіймали керівні посади у комуністичній партії».

 

Що більше, з міст мають зникнути не лише пам’ятники цим особам, але і вулиці, площі, провулки тощо, названі на їх честь. Перейменування торкнеться і «підприємств, установ, організацій, у яких використані імена або псевдоніми осіб, які обіймали керівні посади у комуністичній партії». Аби не плутатись, хто ж таки здійснював злочини проти українського народу, в уряді створили посібник, як перейменовувати вулиці. Юристи описали процедуру, а історики – біографії осіб, які боролися проти української державності та чинили злочини проти прав людини. У посібнику загалом згадано призвища 64 комуністичних діячів, серед яких і такі відомі як Йосиф Сталін, В’ячеслав Молотов, Лазар Каганович, і менш відомі: Микола Щорс, Мойсей Урицький тощо.

 

«Це нормально, що ми говоримо про такі масові перейменування. Пропаганда є безпосередньою та опосередкованою. І навіть опосередкована може призвести до повторення тоталітарних практик. На жаль, ми вже бачили такі приклади за часів президентства Януковича. З суспільного простору мають раз і назавжди зникнути назви, які пов’язані з діячами злочинних режимів і самими режимами. Коли людина прокидається на вулиці чекістів, йде вулицею Леніна і заходить в офіс навпроти пам’ятника Щорсу і при цьому їй кажуть, що комуністичний режим був злочинний, то виникає внутрішній конфлікт», – говорить директор Центру досліджень визвольного руху Андрій Когут.

 

«Людям кажуть, що для перейменування вулиці потрібно багато грошей та слід негайно змінити документи. Це не так. Після перейменування громадянам не потрібно спеціально змінювати жодних документів. Юридичні особи можуть це зробити при будь-якій зручній для них нагоді. Фактично, вся вартість перейменування – це кошти, витрачені на виготовлення нових табличок та дорожніх знаків з покажчиками. Це недорого для місцевого бюджету (ціна таблички від 65 грн. за 1 шт.), і можна зробити силами меценатів та волонтері», – повідомляє прес-служба Кабміну з посиланням на радника з правових питань Центру досліджень визвольного руху Сергій Рябенко.

 

Крім того, за підрахунками фахівців доведеться перейменувати щонайменше 42 міста та містечка. У тому числі такі великі як Дніпропетровськ, Дзержинськ, Кіровоград тощо. Серед них одне може бути і на Львівщині, яка великою мірою очистилась від радянського спадку ще на початку 90-х без жодних спеціальних законів. Проте нині сумніви виникають щодо назви міста Червоноград. Наразі остаточної думки фахівців щодо потрібності перейменування цього міста немає. За словами директора Українського інституту національної пам’яті Володимира В’ятровича, мешканці мають визначитись самі. А вони власне до ідеї перейменування ставляться по-різному. За інформацією місцевого виконкому, лише 36% мешканців підтримують ідею, тоді як 41% – проти.

«Ми не знаємо, якими будуть нові назви вулиць, площ, населених пунктів. Це питання згідно з українським законодавством та світовою практикою мають вирішувати місцеві громади. Вони можуть повернути історичну (докомуністичну) назву, чи присвятити її якомусь з місцевих або загальнонаціональних героїв. Але ми точно знаємо, чиї імена мають зникнути з мапи нашої країни – імена людей, причетних до масових злочинів», – вважає Володимир В’ятрович.

 

Щоб закон не був лише популістичним, у ньому чітко прописані механізми перейменування. Для перейменування міста треба протягом шести місяців подати свою пропозицію нової назві до парламенту. Дещо легша процедура з вулицями, провулками, скверами тощо. Аби прийняти рішення про їх перейменування, депутатам місцевих рад дають шість місяців. Якщо вони цього не роблять, тоді міський чи селищний голова має ще три місяці на це рішення. Якщо ж і вони цього не роблять, рішення прийматиме голова облдержадміністрації, який теж має максимум три місяці на роздуми. А далі вже справу вирішуватимуть на столичному рівні, хоча ініціатори законів сподіваються, що цього таки не буде.

 

Суттєві клопоти будуть лише з перейменуванням двох областей – Дніпропетровської та Кіровоградської областей. На відміну від назв самих міст, найменування областей прописані у Конституції. Відтак для їх зміни слід прийняти зміни до Основного закону.

 

 

Без пропаганди, але зі здоровим глуздом

 

Від моменту вступу закону у силу в Україні також буде заборонено зображення чи використання прапорів, гербів та гімнів СРСР чи УРСР чи інших радянських республік (крім чинних прапорів або гербів країн), а також будь-якої символіки, у якій відтворюється поєднання серпа та молота; серпа, молота та п’ятикутної зірки; плугу (рала), молота та п’ятикутної зірки. Забороні підпадають і символіка, прапор, герб, зображення тощо, пов’язані з діяльністю Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини.

 

Забороненою стає також і комуністична партія. Адже на відміну від інших пострадянських країн, в Україні досі існує комуністична партія і до останніх виборів вона навіть була представлена у парламенті. Тепер же партії доведеться або перейменуватись, або припинити існування. Питання перейменування, до слова, буде актуальним не лише для партії, але і для юридичних осіб, об’єднань громадян, засобів масової іниормації тощо. До прикладу, перед вибором – закритись чи перейменуватись – постане і газета «Комсомольська правда в Україні».

 

Забороненою буде і пропаганда на рівні товарів та послуг. Тож, ймовірно, українцям доведеться відмовитись від звиклого шампанського «Советське».

Окрему увагу варто звернути на кіно. Від тепер українські канали не зможуть показувати радянські фільми, які пропагують обидва режими, вихваляють працівників каральних органів чи, навпаки, принижують борців за волю України. Які саме фільми таким чином зникнуть з українського ефіру, очевидно, має стати предметом широкої фахової дискусії.

Закон запроваджує відповідальність за пропаганду комуністичного та нациського режимів та публічне використання їх символіки. За виготовлення та її поширення символіки комуністичного, націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів передбачено позбавлення волі до п’яти років, якщо ж злочин скоять посадовці або журналісти – до 10 років.

Водночас закон таки не перегинає палку. Комуністичну символіку без проблем можна буде використовувати у підручниках, книжках, а також музеях, на виставках, дослідженнях, історичних реконструкціях тощо. Головне – аби вони не пропагували комуністичну систему.

 

Труднощі перекладу

Однак перейменування вулиць, заборона символіки тощо – це лише механізми. Основна мета закону, як пояснюють його ініціатори – заборонити пропаганду злочинних режимів.

«Маємо ситуацію, коли багато людей за деревами не бачать лісу. Закон насправді засуджує два тоталітарні режими. Навіть не ідеологію, а конкретно злочини. Тому ми наголошуємо, що ключовою нормою є засудження конкретних злочинів проти людяності, масових порушень прав людини та масових вбивств. Це потрібно, аби унеможливити повторення цієї ситуації у майбутньому. Не можна допустити, щоб будь-коли до влади прийшов режим, що зневажає права людини», – пояснює Андрій Когут.

Експерт просить не спекулювати і каже, що навряд чи тюрма загрожує ветерану Другої світової війни, який витягне червоний прапор, а от до молодиків, які пропагуватимуть комуністичний режим, закон пощадним не буде.

«Покарання передбачене у випадку, якщо людина заперечуватиме факт злочинів цих режимів або пропагуватиме відновлення режимів. Не треба впадати в крайнощі і щось пересмикувати. Також варто розуміти, що не мають підпадати під заборону та перейменування діячі комуністичного режиму, які зробили значний внесок у розвиток української культури чи мистецтва. Тому немає жодної потреби зі Скрипником чи Хвильовим. Якщо громада вирішить, що ця людина має бути у назві вулиць і обгрунтує це, то так і буде», – говорить Андрій Когут.

Мирослава Іваник

Share Button

Штаб АТО повідомив про можливий розстріл демонстрації 9 травня у Донецьку

Share Button

szirokineКИЇВ. 5 травня. УНН. Бойовики готують криваві провокації на окупованих територіях до 9-го травня. Про це під час брифінгу повідомив речник АП з питань АТО Андрій Лисенко, передає кореспондент УНН.

“Терористи готують криваві провокації на окупованих територіях. У День Перемоги, 9-го травня, терористи мають намір розстріляти мирну демонстрацію у Донецьку. В цьому терористичному акті ворог заздалегідь звинуватить сили АТО”, — повідомив А.Лисенко.

Нагадаємо, у штабі АТО проінформували, що увечері, 4 травня, ситуація у зоні проведення Антитерористичної операції залишалася напруженою. З 18 години до опівночі російсько-терористичні війська 27 разів порушили режим тиші.

Як повідомляв УНН, угруповання “ЛНР” заборонило проведення масових заходів на підконтрольній йому території Луганської області.

Як йшлося в указі лідера “ЛНР” Ігоря Плотницького, метою такого рішення є “уникнення провокацій з боку українських силовиків, які можуть призвести до загибелі людей в умовах проведення масових заходів, що спричинить зрив роботи мінської тристоронньої контактної групи”. Передбачається, що проведення масових заходів можливе за погодженням з “адміністрацією “ЛНР”.

Джерело: УНН

http://www.unn.com.ua/uk/news/1462540-teroristi-zaplanuvali-rozstril-demonstratsiyi-do-dnya-peremogi-u-donetsku-a-lisenko

Share Button

П.Порошенко поїде до Гданська на урочистості 70-ї річниці закінчення Другої світової війни

Share Button

poroszenko-komorowskiКИЇВ. 5 травня. УНН. Президент України Петро Порошенко візьме участь в польських урочистостях з нагоди 70-ї річниці закінчення Другої світової війни, які відбудуться в Гданську, передає УНН з посиланням на Польське радіо.

Окрім П.Порошенка, участь в заходах у Гданську візьмуть президенти Болгарії, Хорватії, Кіпру, Чехії, Естонії, Литви та Румунії.

Серед гостей будуть також історики Тімоті Снайдер, Юрій Афанасьєв та Норман Дейвіс.

Як інформують у канцелярії президента Польщі, участь в урочистостях підтвердили також голови парламентів Іспанії та Латвії, прем’єр Словаччини, колишній президент Німеччини Горст Келер, заступник голови парламенту Угорщини та міністр оборони Франції.

Про свою участь також заявили також генеральний секретар ООН та голова Європейської ради.
Урочистості розпочнуться в Європейському центрі Солідарності історичними дебатами під назвою “Спадщина ІІ світової війни з перспективи останніх 70 років”.

Після закінчення дискусії, учасники зустрічі візьмуть участь в урочистостях на Вестерплятте.
Усі заходи проходитимуть протягом двох днів – 7 і 8 травня.

Нагадаємо, Президент України П.Порошенко не братиме участь у параді Перемоги у Москві з нагоди 70-річчя від завершення Другої світової війни.

Зазначимо, низка світових лідерів відмовилися від запрошень президента Росії Володимира Путіна взяти участь у заходах, присвячених святкуванню 9 травня у Москві, зокрема американський лідер Барак Обама.

Джерело: УНН

http://www.unn.com.ua/uk/news/1462465-p-poroshenko-poyide-do-gdanska-na-urochistosti-70-yi-richnitsi-zakinchennya-drugoyi-svitovoyi-viyni

Share Button