КИЇВ. 22 травня. УНН. Президент Європейського парламенту Мартін Шульц заявив, що Україна не повинна бути розчарованою тим, що їй не вдалося отримати чітку дату переходу до безвізового режиму з Європейським союзом вже на Ризькому саміті “Східного партнерства”, передає УНН з посиланням на Радіо Свобода.

М.Шульц заявив, що ЄС перебуває на шляху до надання українцям права безвізових поїздок.

“Ми на шляху до створення безвізового режиму з Україною. А відтак, українці не мають розчаровуватись”, — сказав М.Шульц у кулуарах саміту.

Щодо неотримання Україною європейської перспективи за підсумками саміту в Ризі, то М.Шульц сказав, що рано чи пізно така перспектива Україні буде надана.

“Є чітка більшість в Європейського парламенті щодо цього формулювання про європейську перспективу. І рано чи пізно, але це станеться”, — наголосив президент Європарламенту.

Зазначається, що у проекті декларації Ризького саміту, яка має бути ухвалена сьогодні, передбачається, що Єврокомісія до кінця року зробить звіт про виконання критеріїв Україною і Грузією, потрібних для переходу до безвізового режиму. Київ і Тбілісі сподіваються на безвізовий режим у 2016 році, але ЄС не бере поки що чітких часових зобов’язань.

На Ризькому саміті в Декларації збираються також засвідчити “європейські прагнення і європейський вибір” України, Молдови і Грузії, але ЄС не готовий зараз пообіцяти європейську перспективу — тобто взяти зобов’язання, що ці три країни “Східного партнерства” будуть членами Євросоюзу в майбутньому.

Джерело: УНН

http://www.unn.com.ua/uk/news/1467344-yes-znakhoditsya-na-shlyakhu-do-stvorennya-bezvizovogo-rezhimu-z-ukrayinoyu-m-shults

РИГА-КИЇВ. 21 травня. УНН. Президент України Петро Порошенко зазначив, що міжнародні організації підтвердили, що на території України знаходяться російські регулярні війська. Про це він повідомив на відкритті саміту “Східного партнерства” у Ризі, передає кореспондент УНН.

“У нас є усі докази присутності російських регулярних військ. Сьогодні, як ви знаєте, ОБСЄ і “Червоний хрест” зробили офіційну заяву щодо російських солдатів, які знаходять у нас отримують відповідне лікування. Щодо “мінських домовленостей” у нас були конкретні критерії: закрийте кордон, відкличте усі іноземні війська, припиніть обстріли, відкличте важку артилерію, звільніть усіх заручників і запустіть політичні, економічні та гуманітарні процеси”, – сказав він.

Крім того, Глава держави висловив вдячність Європейському союзу, який продемонстрував єдність і солідарність з Україною.

Джерело: УНН

http://www.unn.com.ua/uk/news/1467165-p-poroshenko-mizhnarodni-organizatsiyi-pidtverdili-prisutnist-rosiyskikh-regulyarnikh-viysk-na-teritoriyi-ukrayini

КИЇВ. 21 травня. УНН. Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ в Україні зафіксувала значне збільшення порушень режиму припинення вогню в районі Широкиного і про більше 200 вибухів поблизу міста. Про це йдеться в оприлюдненому у четвер звіті місії за 20 травня, передає УНН.

“Місія ОБСЄ зафіксувала відновлення військових дій у Широкиному пізно увечері 19 травня, артилерійські вибухи були чутні на усьому шляху до Маріуполя.

У звіті зазначається, що на наступний день ситуація не змінилася і представники місії, знаходячись у пукті спостереження за 4,5 км від Широкиного, зафіксували помітне збільшення кількості вибухів, в основному здійснених у результаті пострілів з мінометів калібрів 82 і 120 мм.

“Це стало значним збільшенням (кількості вибухів – ред.) в порівнянні з попередніми днями з в загальній складності понад 200 вибухів зафіксовано впродовж дня”, – сказано у звіті.

Також спостерігачі заявили про порушення режиму припинення вогню на і навколо аеропорту Донецька, що не припиняються.

“Місія ОБСЄ спостерігає безперервне порушення режиму припинення вогню в районі аеропорту Донецька”, – зазначили у місії.

Спостерігачі зазначили, що протягом 11-годинного періоду з 7:30 до 18:45 місія у пункті спостереження Об’єднаного центру з контролю і координації режиму припинення вогню на залізничному вокзалі Донецька чула 176 вибухів, зумовлених, як зазначили в ОБСЄ, пострілами з обох сторін з артилерії і мінометів, а також вибухи із зенітного озброєння і важких кулеметів.

“Місія ОБСЄ оцінила, що вибухи сталися в місцях на заході, північному заході і півночі і на відстанях в діапазоні від 3,5 до 8 км від пункту спостереження”, – йдеться у звіті.

Також спостерігачі зазначили, що, незважаючи на заяви про завершення відведення важкого озброєння, спостерігачі зафіксували переміщення і присутність такого озброєння в районах, що порушують домовленості про лінії відведення згідно з мінськими угодами.

Джерело: УНН

http://www.unn.com.ua/uk/news/1467077-misiya-obsye-povidomila-pro-zbilshennya-porushen-peremirya-u-shirokinomu

Після візитів до Росії німецького канцлера Ангели Меркель та Держсекретаря США Джона Керрі Кремль змінив риторику. Про розгортання нового наступу уже практично не йдеться. На перше місце виходить мантра про безумовне виконання Мінських угод, причому усіма сторонами. Але попри те, що Мінські угоди – єдиний спосіб дипломатичного вирішення конфлікту на Донбасі, є нюанс: кожна зі сторін трактує їх по-своєму. У розумінні України і західних лідерів після виведення військ та зброї і відновлення контролю над нині окупованою територією, там мали б відбутися вибори за українськими законами, а також запрацювати закон про особливий статус регіону. Натомість в розумінні Росії і терористів Мінські угоди мають не лише зберегти нинішній статус-кво, тобто влада має залишитися у їхніх руках, при чому гарантією її збереження має бути зброя та вояки сусідньої держави. А також – надати окремі преференції, до яких належить статус автономії у складі України, що на людську мову перекладається як «ми собі живемо, як жили, але при цьому ви нас ще й фінансуєте».

Після того, як Володимира Путіна відвідали по черзі спочатку Ангела Меркель, а потім Джон Керррі, думки українців розділилися: одні вважають, що Путіну привезли «останнє китайське попередження», інші ж – що Україною пожертвували задля залагодження стосунків з Росією. Але правда десь посередині.

Насамперед – чому не можна говорити, що «нас злили». Путіна не влаштовує те, що зараз відбувається на Донбасі. Йому не цікаве замороження ситуації власне у такому вигляді і, тим паче, вихід звідти російських військ. На фоні агресії в Україні його рейтинг росте, незважаючи на те, що Росія все більше страждає від санкцій. А, зазначимо, ріст персонального рейтингу в Росії – це єдиний позитив, який Путін отримав після того, як придумав збільшити «імперію» за рахунок України. Він не може просто так піти з України хоча б тому, що не зможе цього пояснити своєму зазомбованому народові. Лише натяк на те, що Росія покидає «ополченців» напризволяще, призведе до повного руйнування усіх тих міфів, які Росія так старанно плодила впродовж року часу. І тоді однозначно до президента виникнуть питання, на які у нього просто не буде відповідей. Ще один «здобуток» – Крим – ізольований від цивілізації, і з’їдає все більше російських рублів, при цьому не демонструючи жодних перспектив для економічного процвітання. Сухопутний коридор, який міг би виправдати кримську авантюру економікою, пробити не вдалося. З огляду на це, Путін радше зацікавлений у новому наступі, і власне ще пару тижнів тому не було жодних сумнівів у тім, що він буде з дня на день.

Очевидно, що для України, яка зі скрипом проводить реформи і балансує на межі економічного краху, це найгірший варіант розвитку ситуації. Але – не лише для України: до розгортання великої війни цивілізований світ не готовий. Німецький канцлер Ангела Меркель як один із основних ініціаторів і гарантів Мінських угод, а також – прихильників політичного вирішення конфлікту, безпосередньо зацікавлена в тім, аби конфлікт таки було вирішено не на полі бою, а у високих кабінетах. І тому не дивно, що канцлер, яка неодноразово наштовхувалася на критику своєї позиції щодо Росії, під час свого візиту у Москву жорстко пройшлася і по анексії Криму, і по ситуації на Донбасі. А також – вкотре наголосила на необхідності виконання Міських угод.

Схожа ситуація і з Держсекретарем США Джоном Керрі.  Багато українських аналітиків, коментуючи візит Керрі в Росію, зауважували, що питання України було аж ніяк не топ-темою цієї зустрічі. Значно більше уваги під час зустрічі було приділено ситуації з Іраном (Росія запропонувала надати свої ракети) та ситуації в Сирії. Це уже не тільки «українське питання». Це спроба поставити під сумнів усю діяльність Барака Обами, який на посаді президента отримав премію миру та розморозив відносини з Іраном і Кубою, а відтак розв’язання нової війни з Росією – не найкращий спосіб закінчення своєї другої каденції. Деякі аналітики вважають, що причина візиту Керрі полягає в тім, що Америка не може дати собі раду і з Україною, і з Близьким Сходом, відтак Керрі пожертвував Україною. Але подальші події показують, що все радше навпаки – Керрі їздив в Росію не просити, а з  парочкою-другою дуже жорстких ультиматумів. У тому числі й щодо України.

Річ в тім, що якщо Росія зараз почне наступ на Україну, демократи не матимуть жодних шансів зберегти владу після виборів (президентські вибори у США відбудуться у листопаді 2016 року, але президентська кампанія уже стартує). Республіканці миттєво звинуватять його в слабкості і нагадають, скільки разів вимагали від його адміністрації надати Україні зброю. Обаму звинуватять у кожній смерті, яка трапиться на Донбасі. Тому нападати Путін не повинен. Він повинен виконати Мінські угоди. І, вочевидь, Джон Керрі пояснив це у дуже доступній формі.

Але, знову ж таки, навряд чи йшлося про «останнє китайське попередження». Радше за все, сторонам вдалося досягнути певного компромісу. Насамперед питання в тім, що саме світові лідери запропонували Путіну в обмін на не наступ. Не виключено, що розмінною монетою став Крим – його все рідше згадують у міжнародних переговорах, а думка про те, що Крим стане ціною спокою на Донбасі, є далеко не нова. Виникає також питання, в якому статусі буде Донбас.

Через кілька днів після високих візитів до Росії, ватажки терористів засипали офіційний Київ офіційними пропозиціями «співпраці». Зокрема, вони висловили свою «готовність» увійти до складу України на правах автономії. Також запропонували зробити закон про особливий статус Донбасу безстроковим. А також – внести зміни до Конституції з тим, аби передбачити позаблоковий статус України. Зі схожою заявою виступив нещодавно російський міністр МЗС Сергій Лавров, який «раптом» заявив, що «ЛНР-ДНР» мають залишатися у складі України. Причому наголосив, що це прописано у тих самих Мінських угодах.

На перший погляд, мова йде про перемогу дипломатії над війною. Але в цьому полягає одна з найбільших пасток для України.

Очевидно, що Росія ніколи не планувала включати власно створену «Новоросію» до складу Федерації. Жодних вигод від зруйнованого регіону вона б не отримала, натомість нажила б ще одну видаткову статтю для власного бюджету. І ця яма – в десятки разів бездонніша, ніж Крим. Зруйнований, населений озброєними маргіналами регіон став би непідйомним ярмом для ослабленої санкціями російської казни. Але річ в тім, що «Новоросія» з самого початку планувалася не як частина Росії, а як фактор стримування для України.

Зруйнована інфраструктура повинна зжирати українські гроші, унеможливлюючи реформи і будь-який поступ вперед. А статус автономії під фактичним контролем Російської Федерації – блокувати  євроінтеграційні процеси, а також – вступ України в НАТО (не випадково пункт про позаблоковий статус країни є однією з ключових вимог).

Тобто згрубша, якщо зараз Україна виконає вимоги Росії і терористів, то власне реалізує те, чого Росія прагне: збереження впливу над територією, фінансувати яку до того ж буде Україна, і стримування всієї країни від інтеграції в ЄС та НАТО. Такий сценарій є цілком імовірним, особливо враховуючи певну втому світових лідерів від «української теми», яка посилюється нездатністю Києва ефективно проводити реформи.

Втім вихід із пастки існує, і полягає він власне у тих самих Мінських угодах. Яким би оригінальними способом освоєння інформації не володіли Путін і його маріонетки на чолі так званих республік, угоди однозначно передбачають звільнення окупованої території і встановлення на ній та українському кордоні українського контролю. В документі нема жодного слова про автономію чи зміни до Конституції. А це означає лише одне: виконувати їх Росія не буде. Принаймні у повному об’ємі.

А відтак зараз можна спрогнозувати, що ситуація на Донбасі якийсь час буде заморожена у тому вигляді, в якому існує зараз: з перемир’ям на папері і перманентними перестрілками та обстрілами на практиці. І, мабуть, це найкращий з найгірших сценаріїв для України. Відсутність повноцінного наступу дозволяє продовжувати оснащувати і навчати армію, працювати над впровадженням реформ та зміцнювати міжнародні контакти. Окрім того, час працює на Україну. Санкції з кожним тижнем все більше послаблюють Росію. А без відвертої підтримки Федерації і українського фінансування так звані ЛНР-ДРН проіснують лічені місяці, якщо не тижні. А тоді можна буде повернутися до розмови про повернення, але уже на умовах України.

Ірина Гамрищак, Львів

З Тарасом Чмутем, експертом у справах військової справи і редактором інтернет-порталу mil.in.ua пpo підрозділи спецпризначення українській армії розмовляв Даріуш Матерняк

Які спецпідрозділи діють нині у складі Збройних Сил України?

В українській армії підрозділи спецпризначення діють уже на рівні батальйону – при кожному механізованому чи бронетанковому батальйоні або у повітряно-десантних військах є окремий взвод спецпризначення, який виконує передусім розвідувальні завдання. На рівні бригади це рота. Колись у структурі української армії були також корпуси, і в складі кожного –  розвідувальний батальйон, окрім того, якщо брати всю армію – є ще два спеціальні полки: 3-ій полк у Кіровограді та 8-ий у Хмельницькому. Ці два полки мали подвійне підпорядкування – заразом командуванню Сухопутними військами та Головному управлінню розвідки (ГУР). Своєю чергою,  при Військово-морських силах функціонував 73-ій центр морських спецоперацій в Очакові, підпорядкований, так само, як і полки, командуванню флотом і водночас Головному управлінню розвідки. Ця структура фактично існує ще з радянських часів, зміни, які відбулись у ній після 1991 року, були незначні. Згодом розпочалася реформа Збройних Сил, згідно якій структура ЗСУ мусила складатися з двох командувань: Північного та Південного. Тоді ж таки розпочався процес реформування армійських корпусів: було ліквідовано 6-ий і 13-ий корпуси, 8-ий проіснував трохи довше, однак урешті-решті його теж ліквідували.  Структура загонів спеціального призначення мусила лишатись аналогічною на окремих рівнях, причім до кожного командування планувалося  приділити по одному полку спецпризначення, які остаточно передали командуванню Сухопутними військами. Однак тепер, уже після початку АТО принципи реформи було змінено й постановлено повернутися до концепції чотирьох командувань: Північного, Західного, Південного та Східного. Згідно нових принципів, кожному з цих командувань мусить підпорядковуватись окремий батальйон спецпризначення, окрім того, й надалі мусять функціонувати уже згадувані два полки, що їх особовий склад намічено збільшити  –  сьогодні кожен налічує приблизно 1000-1200 бійців.

Поза тим, у межах ГУР функціонує так званий офіцерський загін – підрозділ, який майже цілком складається з офіцерів, його назву засекречено, однак зазвичай послуговуються звичайною назвою: 10-ий офіцерський загін ГУР. До складу цього формування входять найдосвідченіші бійці –  офіцери або випускники вищих військових навчальних закладів. Нині це єдиний підрозділ спецпризначення, який може без обмежень проводити операції за кордонами України, безперечно, найкраще споряджений і вишколений для ведення бойових дій і має до того ж загін  бойових плавців. Є також інформація про декілька інших загонів, підготованих для виконання закордонних операцій, однак жодних подробиць щодо цього нема.

Які завдання виконували спецпідрозділи під час антитерористичної операції?

3-ій і 8-ий полки – перед ними ставили завдання, які мусила б виконувати «звичайна» піхота: це і контроль над пунктами виїзду-в′їзду, і порятунок збитих пілотів (хоча де-факто це обов’язок рятункової служби, що є частиною Повітряних сил), а також завдання з диверсійної діяльності: знищення мостів, транспортних комунікацій, збір розвідданих у ворожому тилу на відстані 25-30 км від позицій українських військ – головно  на завдання окремих бригад, а також артилерійських частин та авіації. Ефективність коригування вогню значно зросла завдяки тому, що покращилось оснащення електронним обладнанням, таким, як метеостанції та переносні комп’ютери. 73-ій центр і 140-ий центр ССО  (Сили спеціальних операцій) використовували для ущільнення оборони, поза тим вони виконували завдання з утримування дороги між Артемівськом і Дебальцевим, а також з охорони особливо важливих персон (зокрема Генерального штабу). Фактично окремі підрозділи дублюють одне одного, отож логічним кроком було б об′єднання 73-ого центру та 140-ого ССО.

На яких принципах базується реформа десантних і спеціальних військ?

Станом на сьогодні сформоване командування Високомобільних десантних військ у Житомирі, якому підпорядковуватимуться чотири бригади ВДВ: 25-та, 79-та, 80-та, 81-а й 95-та, а також відділ спецоперацій Генштабу та підначальні йому загони: 3-ій і 8-ий полки, 73-ий центр морських спецоперацій (підрозділ сформовано близько двох років тому, він налічує приблизно 100 бійців). Що ж до 73-ого центру морських операцій, то є план повністю вивести його з-під командування флотом, де мусить з′явитись окремий спецпідрозділ – Морський загін спецпризначення, що його завдання обмежаться розвідкою та диверсійними актами, окрім того, там функціонує 801-ий протидиверсійний підрозділ, який убезпечує війська та порти від диверсійних і терористичних операцій. Більшість експертів рішуче проти об′єднання підрозділів ВДВ і спецпризначення, адже ВДВ –  це легкі піхотинці, тоді як спецпризначенці мають більш специфічні завдання.

Як відбувається набір?

Теоретично існують надзвичайно високі вимоги до претендентів на службу в загонах спецпризначення, –  як фізичні, так і психологічні, однак через те, що в усіх формуваннях бракує особового складу, то на практиці їх подеколи занижують. Лише 10-тий офіцерський загін незмінно тримає крайнє високу планку вимог: зазвичай комісія відбирає 2-3 із 30-35 претендентів з великим досвідом, набутим, зокрема у складі миротворчих місій в Іраку або в Косово.  Проте на практиці, попри занижені вимоги, рівень підготовки та вишколу спецзагонів значно підвищився впродовж останнього року завдяки участі в бойових операціях у зоні АТО. Базова підготовка відбувається у Військовій академії в Одесі, де діє окремий факультет розвідки і ВДВ. Наші спецпризначенці стажуються також у закордонних спецпідрозділах, наприклад, у британській SAS, а також у Грузії. Усі війська мають у своїх програмах вишколу підготовку парашутистів, однак зараз цей метод у нас, як і в країнах Заходу,  практично не використовується.

З чого складається оснащення цих підрозділів і що змінилося впродовж останнього року?

Надалі можна засвідчити серйозний нестаток, якщо говорити про оснащення, скажімо, системами зв′язку, особливо це стосується 3-ого та 8-ого полків. Дещо покращилося забезпечення приладами нічного бачення: ноктовізорами та тепловізорами. Частину спорядження солдати купують за власні кошти або отримують від волонтерів. Це дозволило повністю забезпечити частини засобами балістичного захисту: касками, бронежилетами, тактичними окулярами тощо, які закуповують у великих кількостях закордоном (зокрема в Польщі). Якщо мова про озброєння, то закуплено американські автомати Barett калібру 12,7 мм. Проте більшість особової зброї – близько 98%, –  це й досі  автомати системи Калашникова – АК і ПКМ, якщо не рахувати певної кількості карабінів «Тавор» (Форт-202), які виробляють за ліцензією в Україні – невеличкі партії поступили на озброєння до підрозділів спецпризначення, й ними користуються, попри проблеми з магазинами та набоями. Якщо ж мова про снайперську зброю, то й надалі на озброєнні переважно гвинтівки СВД, хоча й закуплено певну кількість карабінів калібру 308 win (здебільшого SAKO), а також  338 Lapua Magnum. Проблемою зостається занадто мала кількість підготовлених снайперів, хоча вже тепер функціонує снайперська школа, організована волонтерами, де проводять заняття інструктори як з України, так і з інших держав: Болгарії, Ізраїлю та Грузії. Іншою актуальною проблемою і досі є медичне забезпечення, – якщо говорити про аптечки та доступність перев’язувальних матеріалів, то ситуація покращилась, однак рівень підготовки деяких бійців і надалі низький, що є причиною високих втрат. Організовано курси для парамедиків, головним чином волонтерами та інструкторами з країн Заходу. Якщо мова про системи зв’язку, то насамперед це американські радіостанції типу НАRМS, а також Моtorola, які мають належний захист. Рівень оснащення загонів новочасними засобами зв’язку можна оцінити у приблизно 20-25 %. В Україні вже також виробляють радіостанції доброї якості, але поки що їх замало. Надалі зостається багато роботи, якщо говорити про транспорт, то бійці послуговуються машинами типу HMMWV, зокрема з поставок із США, а також дуже часто –  цивільним автотранспортом з передачею на чотири колеса.

КИЇВ. 20 травня. УНН. Країни “Східного партнерства” мають право на “європейську мрію”, але в найближчій перспективі можна говорити тільки про неформальне зближення. Про це заявив у середу в ефірі радіостанції Еuropa Libera президент Європейської ради Дональд Туск, передає УНН.

Д.Туск нагадав, що до цього часу з усіх країн-учасниць програми тільки Молдавія домоглася безвізового режиму з ЄС.

“Східне партнерство” ще не гарантує вступу до Європейського союзу, тому що сама ідея, мрія про вступ – досить нова. Звичайно, Грузія, Молдова і Україна мають повне право мати цю європейську мрію. З шести країн-учасниць цієї програми Європейського союзу, тільки Молдова отримала і скасування віз для Шенгенської зони, і Угоду про вільну торгівлю”, – зазначив Д.Туск, додавши, що поточний рівень співпраці з Молдовою, тим не менш, не гарантує країні вступу до ЄС.

“Неформальне зближення з європейськими стандартами, з європейським культурним і політичним співтовариством може відбутися протягом декількох років, але тільки за наявності цієї мрії та за підтримки європейців”, – зазначив Д.Туск.

Нагадаємо, 21 травня в Ризі відкривається дводенний саміт “Східного партнерства”. Програма “Східне партнерство” передбачає політичну асоціацію та економічну інтеграцію Євросоюзу з Азербайджаном, Вірменією, Білорусією, Грузією, Молдовою та Україною. Останні три країни в минулому році підписали угоди про асоційоване партнерство з ЄС.

Джерело: УНН

http://www.unn.com.ua/uk/news/1466780-krayini-skhidnogo-partnerstva-mayut-pravo-na-yevropeysku-mriyu-d-tusk

КИЇВ. 20 травня. УНН. Кабінет міністрів України прийняв рішення про розірвання угоди про військово-технічне співробітництво з Російською Федерацією. Про це на засіданні уряду повідомив Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк, передає кореспондент УНН.

“Колись була така угода між Україною та Російською Федерацією про військово-технічне співробітництво. Вона була підписана 26 травня 1996 року. Кабінет міністрів приймає рішення про припинення дії угоди. Російська Федерація є державою-агресором, вона незаконно анексувала Крим, здійснила військову інтервенцію на територію Донецькою та Луганської областей і представляє небезпеку для України та її територіальної цілісності. Тому угода Угода про військово-технічне співробітництво розривається Кабміном”, — сказав він.

Як повідомляв УНН, 19 травня Президент України Петро Порошенко в інтерв’ю ВВС заявив, що Україна перебуває в стані справжньої війни з Росією.

П.Порошенко також нагадав про захоплення на території України двох російських громадян, бійців спецназу.

Раніше П.Порошенко заявив, що не довіряє Президенту РФ Володимиру Путіну, а також додав, що влітку Україну може чекати новий наступ з боку проросійських сил.

Джерело: УНН

http://www.unn.com.ua/uk/news/1466644-kabmin-rozirvav-ugodu-pro-viyskovo-tekhnichne-spivrobitnitstvo-z-rf-a-yatsenyuk-dopovneno

КИЇВ. 19 травня. УНН. Канцлер Німеччини Ангела Меркель після переговорів з президентом Франції Франсуа Олландом зазначила, що мінські домовленості – виснажливий і важкий процес, але альтернативи немає, передає УНН з посиланням на “Радіо Свобода”.

Канцлер Німеччини Ангела Меркель і президент Франції Франсуа Олланд вкотре закликали виконати мінські домовленості щодо врегулювання в частині сходу України. Українська тема була однією з тих, які вони порушили в перебігу переговорів між ними в Берліні. Як заявила А.Меркель на прес-конференції, вона і Ф.Олланд твердо вірять, що треба зробити все необхідне для виконання мінського плану.

“Ми не бачимо альтернативи, щоб рухатися вперед. Ми бачимо, що це часом виснажливий і важкий процес, який робить лише малі кроки. Але деякий поступ таки є — зокрема, створення робочих груп, що обговорюють окремі політичні теми”, — сказала вона. Канцлер Німеччини також нагадала, що вони знову зустрінуться з президентом України Петром Порошенком під час саміту програми ЄС “Східне партнерство” в Ризі 21–22 травня.

Ф.Олланд, зі свого боку, додав: “Ми говоримо однією мовою: треба дотримуватися мінських домовленостей. Ми говоримо про це однаково твердо обом сторонам, бо це є умовою для миру”. Німеччина і Франція беруть участь у переговорах про врегулювання в частині Донбасу в так званому “нормандському форматі”, з Україною і Росією.

На Заході наголошують, що мінські домовленості мають виконати всі сторони повністю, без винятків. При цьому там звертають увагу, що в той час як Україна переважно виконує свої зобов’язання, їх постійно порушують Росія і підтримувані нею сепаратисти. Москва ж заявляє, що вимагає від Заходу тиску на Київ, щоб “змусити його виконати домовленості”, а про себе каже, що не має ніяких зобов’язань, бо взагалі є, мовляв, не стороною тих домовленостей, а лише “гарантом”.

Джерело: УНН

http://www.unn.com.ua/uk/news/1466430-a-merkel-pro-minski-domovlenosti-tse-visnazhliviy-i-vazhkiy-protses-ale-alternativi-nemaye

КИЇВ. 19 травня. УНН. Співробітники Служби безпеки України викрили протиправний механізм, через який російський байкер на прізвисько “Хірург” спільно з менеджментом двох фінансових компаній “Forex Trend” і ТОВ “Форекс тренд” привласнив кошти громадян України, Росії та країн СНД, частину з яких направив на фінансування терористів з т.зв. “ДНР” та “ЛНР”. Про це УНН повідомили у прес-службі СБУ.

“Встановлено, що зловмисники заволоділи коштами, які громадяни вкладали у компанії для подальшого інвестування на міжнародних фінансових ринках. Шахраї переводили гроші у готівку через рахунки, які були відкриті на членів байкерського клубу “Нічні вовки”, частина привласненої суми перераховувалася на підтримку бойовиків з т.зв. “ДНР” та “ЛНР”, — йдеться у повідомленні.

Як повідомили у прес-службі, співробітники СБ України під час обшуків у представників українських офісів компаній вилучили фінансово-господарську документацію, яка підтверджує проведення оборудок, у тому числі і з використанням російських фінансових інструментів. Правоохоронці виявили комп’ютерну техніку з файлами, в яких міститься інформація про незаконні фінансові операції, а також значну суму готівки у російських рублях і доларах США та пам’ятні нагороди ФСБ РФ: кортик і годинник.

Слідчими Служби безпеки України відкрито кримінальне провадження за ч. 2 ст. 258-5 Кримінального кодексу України.

Тривають оперативно-слідчі дії.

Джерело: УНН

http://www.unn.com.ua/uk/news/1466432-sbu-zvinuvatila-lidera-nichnikh-vovkiv-u-finansuvanni-teroristiv-lnr-ta-dnr

КИЇВ. 19 травня. УНН. В Національному музеї пам’яті України директор Архіву СБУ Ігор Кулик передав матеріали із розсекречених архівів керівнику Інституту народної пам’яті Польщі Лукашу Камінськи, передає кореспондент УНН.

Зокрема було передано електронні копії списків втікачів польських в’язнів із таборів Рівного та Ставропільского.

Передача відбулася на відкритті виставки пам’яті злочинів радянського та нацистського режимів “Операція АБ — Катинь”.

У церемонії взяли участь міністр освіти та науки України Сергій Квіт та посол Польщі в Україні.

Джерело: УНН

http://www.unn.com.ua/uk/news/1466264-ukrayina-peredala-polschi-arkhivi-sbu