Секретар Ради національної безпеки й оборони України Олександр Турчинов подав у відставку у зв’язку із припиненням повноважень Президента України. Про це інформує прес-служба РНБО України. Крім нього, заяву про відставку написав у міністр закордонних справ України Павло Клімкін, який повідомив про це у своєму Twitter.

«У зв’язку із припиненням повноважень Президента України, який призначав мене на посаду, прошу розглянути питання щодо припинення відповідно до законодавства моїх повноважень як Секретаря Ради національної безпеки і оборони України.

Враховуючи продовження збройної агресії Російської Федерації проти України, готовий безпосередньо на військовій службі у будь-якому військовому підрозділі або військовому формуванні і надалі захищати нашу країну», – йдеться в заяві Турчинова.

«Президент має право на свою зовнішньополітичну команду і стратегію. Дякую усім за ці унікальні 5 років. Наша зовнішня політика є чесною та щирою, у цьому, мабуть, є частка її успіху. Хочу, щоб так було і з внутрішньою. Йду до Верховної Ради», – прокоментував своє рішення Клімкін.

Він повідомив, що в понеділок, в день інавгурації, скерує заяву до Верховної Ради і до нового президента, якого заздалегідь попередив про свою відставку.

Олександр Турчинов перебував на посаді секретаря РНБО України з січня 2015 року. Павло Клімкін був міністром закордонних справ України з 19 червня 2014 року.

Нагадаємо, в понеділок, 20 травня, відбудеться інавгурація новообраного Президента України Володимира Зеленського. Наразі в його команді не повідомили, кого хочуть бачити на посадах міністрів оборони та закордонних справ, яких призначають за квотою глави держави.

Джерела: turchynov.com, twitter.com/PavloKlimkin

Фракція політичної партії «Народний фронт» у Верховній Раді України сьогодні, 17 травня, вийшла з коаліції «Європейська Україна» у Верховній Раді. Про це сьогодні на засіданні парламенту заявив  голова фракції «Народний фронт» Максим Бурбак. Відтак коаліція припинила існування.

Максим Бурбак зазначив, що коаліція, яка була сформована 2014 року й діяла до сьогодні,  виконала своє завдання, а «за 5 років цей парламент, два уряди й українська влада провели більше змін у країні, ніж за всі попередні роки». Нині ж, на його переконання, варто залучити всі сили державницького формування і новообраного президента та формувати нову коаліцію.

«Протягом наступних півроку українці очікують від новообраного президента й парламенту рішучих кроків, дій і змін», – зазначив Бурбак. На його переконання, за цей час парламент разом із новим президентом мають внести зміни до Конституції щодо скорочення кількості депутатів Верховної Ради, одночасне зняття імунітету з президента, депутатів і суддів, чіткого розподілу відповідальності між гілками влади, ліквідації місцевих державних адміністрацій, завершення процесу децентралізації, ухвалення нового закону про народне волевиявлення, закону про референдум всіх рівнів, запровадження інституту імпічменту, ухвалення економічних законів та інші.

У зв’язку із заявою керівника фракції спікер Верховної Ради України Андрій Парубій повідомив: «Сьогодні коаліція депутатських фракцій «Європейська Україна» у Верховній Раді восьмого скликання припинила свою діяльність. Відповідно до частини 7 статті 83 Конституції України протягом місяця від сьогодні, дня припинення діяльності коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України, має бути сформована нова коаліція». Він закликав представників усіх фракцій і груп розпочати консультації з приводу формування нової коаліції.

Джерело: rada.gov.ua

Окружний адміністративний суд міста Києва відкрив провадження у справі за позовом до Національної поліції, Служби безпеки й Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо заборони виїзду з України топ-чиновників після проведення парламентських і президентських виборів. Про це йдеться на сайті суду. 

Позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність Національної поліції України через нібито не проведення всіх заходів задля забезпечення захисту нацбезпеки та не протидії організованій злочинності особами, які обіймають політичні посади і які, на думку позивача, могли вчиняти корупційні злочини. Також позивач просить визнати протиправною бездіяльність СБУ, яка, на його переконання, не проводить усіх заходів задля забезпечення захисту національної безпеки від організованої злочинності цими особами.

Серед осіб, яким хочуть заборонити виїзд з України, – чинний Президент Петро Порошенко, спікер парламенту Андрій Парубій, прем’єр-міністр Володимир Гройсман, а також понад 50 народних депутатів президентської фракції, більш ніж 40 членів Кабміну, голова правління НАК «Нафтогаз України», а також судді Верховного Суду і члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Загалом – 180 осіб.

Суд розглядатиме справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Раніше суд відкрив провадження у справі за позовом журналістаа Олександра Дубінського, який також просить суд заборонити високопосадовцям і політикам виїжджати за кордон протягом року після проведення парламентських і президентських виборів.

Джерело: adm.ki.court.gov.ua

Президент України Петро Порошенко сьогодні прийняв вірчі грамоти у послів низки іноземних держав, серед яких – і в посла Республіки Польща Бартоша Ціхоцького.  Про це інформує офіційний сайт глави України. 

Спілкуючись із Послом Польщі в Україні, Порошенко подякував польській стороні за незмінну підтримку суверенітету й територіальної цілісності України та висловив сподівання на збереження традиційно активного політичного діалогу на найвищому рівні в майбутньому.

Також Порошенко з Ціхоцьким обговорили шляхи посилення двосторонньої взаємодії на євроатлантичному напрямку й у сфері енергетичної безпеки.

Окрім посла Польщі, глава України прийняв вірчі грамоти від послів Республіки Вірменія – Тіграна Сейраняна, Республіки Хорватія – Аніци Джаміч, Республіки Північна Македонія – Крума Ефремова, Республіки Болгарія – Коджабашева Костадіна Ташева, Аргентинської Республіки – Елени Летіції Тереси Мікусінські.

Нагадаємо, Бартоша Ціхоцького офіційно призначили на посаду Надзвичайного і Повноважного Посла Республіки Польща в Україні 8 березня цього року. А 12 березня Бартош Ціхоцький вручив копії вірчих грамот заступникові міністра закордонних справ України Василеві Боднару. Ціхоцький замінив на посаді Яна Пєкла, який завершив свою дипломатичну місію наприкінці січня.

Джерело: president.gov.ua

Сьогодні, 16 травня, на Старкоївській горі у столиці України співак і громадський діяч, лідер музичного гурту «Океан Ельзи» Святослав Вакарчук заявив про створення політичної партії «Голос» та участь у майбутніх парламентських виборах в Україні. Похід у політику він пояснив необхідністю справжніх змін у країні, яких вимагають українці. Про це йдеться на facebook-сторінці Вакарчука.  

«У часи, коли Росія своїми діями підриває нашу безпеку і створює екзистенційну загрозу ззовні, стара політика ослаблює державу зсередини. Ми мусимо знищити внутрішнього ворога, і стати сильними перед лицем ворога зовнішнього. Саме тому партія «Голос» іде на вибори до Верховної Ради», – сказав Вакарчук.

За його словами, для засновників «Голосу» пріоритетним є змінити правила гри в українській політиці, відділити гроші від політики й поставити людину в центр державної політики.

«Ми віримо, що гідність кожного українця є непорушною. Кожен має безумовне право на повагу. На гідне життя – добробут, безпеку і свободу. Ми захищатимемо гідність кожного українця і від зовнішнього ворога, і від старої політичної системи», – сказав лідер нової партії.

Вакарчук запевнив, що партія не братиме жодної копійки в олігархів, а фінансуватиме її прозорий бізнес і прості українці. Зараз партія перебуває у процесі реєстрації. Партійний список партії обіцяють сформувати в підсумку відкритого обговорення на з’їзді. Сьогодні ж було представлено членів команди (не партії), з якою Святослав Вакарчук реалізовуватиме цю ініціативу. Зокрема, до неї увійшли:

Юлія Клименко, екс-заступниця міністра економіки в уряді реформаторів

Ярослав Юрчишин, громадський активіст та екс-голова правління антикорупційної організації Transparency International Україна

Юрій Соколов, доктор медичних наук та піонер у сфері кардіохірургії

Андрій Шараскін (кіборг «Богема»), актор, режисер та командир роти, яка захищала Донецький аеропорт

Соломія Бобровська, громадська активістка, волонтерка, в. о. голови Одеської ОДА у 2016-2017 роках.

За словами Вакарчука, входження до Верховної Ради є лише необхідним кроком, щоб запустити в Україні справжні зміни. Лідер нового руху закликав українців приєднуватися до команди «Голосу», зареєструвавшись волонтером на сайті GolosZmin.org.

Святослав Вакарчук – український музикант, вокаліст, лідер рок-гурту «Океан Ельзи», композитор, громадський діяч. Був народним депутатом України від 2007 до 2008 року. Кандидат фізико-математичних наук.

Святослав Вакарчук народився 14 травня 1975 року в місті Мукачево Закарпатської області, в сім’ї львівського науковця-фізика Івана Вакарчука. Через 2 місяці після народження Святослава родина повернулася з Мукачева до Львова, де й проживала постійно.

У 1991-1996 роках навчався на фізичному факультеті Львівського університету (спеціалізація – теоретична фізика). Друга вища освіта – економіст-міжнародник. 1996 року вступив до аспірантури на кафедрі теоретичної фізики того ж університету. Влітку 2009 року захистив дисертацію на звання кандидата фізико-математичних наук в Інституті фізики конденсованих систем НАН України. Тема роботи – «Суперсиметрія електрона в магнітному полі».

Вільно говорить українською, польською, англійською, російською мовами.

Влітку-восени 1994 приєднався до арт-рок-гурту «Клан тиші», створеного 1992 року; від 12 жовтня 1994 гурт узяв назву «Океан Ельзи». Святослав Вакарчук став вокалістом, автором більшості текстів і музики та лідером гурту.

Після закінчення університету Вакарчук зосередився на музичній кар’єрі. У квітні 1998 року гурт переїхав до Києва, де записав дебютну платівку.

За оцінкою тижневика «Кореспондент», Святослав Вакарчук входить до першої сотні найвпливовіших і найвідоміших людей в Україні.

30 вересня 2007 року взяв участь у позачергових виборах до Верховної Ради України 15-м номером у списку пропрезидентського блоку «Наша Україна – Народна самооборона». Був обраний народним депутатом у багатомандатному загальнодержавному округу. 23 листопада 2007 року набув депутатських повноважень.

Був членом Комітету ВРУ з питань свободи слова та інформації, а також членом груп з міжпарламентських зв’язків. 16 грудня 2008 року добровільно склав депутатські повноваження.

Як посол доброї волі Програми Розвитку ООН для молоді в Україні бере участь у соціальних і культурних проектах. Є засновником благодійного фонду «Люди Майбутнього». Ініціював і профінансував установлення у центрі Львова пам’ятника композиторові Володимирові Івасюку.

29 жовтня 2018 року Святослав Вакарчук заявив, що не може стояти осторонь і якщо знадобиться обмежити себе у творчості заради того, щоб з усіма змінювати країну, то готовий це зробити.

28 січня 2019 року Вакарчук офіційно заявив, що не братиме участі у виборах президента навесні 2019 року.

Святославові Вакарчуку присвоєні звання «Почесного громадянина» Львова та Києва.

Джерело: facebook.com/sviatoslav.vakarchuk

Урочиста церемонія введення на посаду Президента України Володимира Зеленського відбудеться в понеділок, 20 травня, у приміщенні Верховної Ради України. Початок урочистостей – о 10.00. За відповідний проект Постанови за №10270-2 сьогодні проголосували 315 народних депутатів.

Голосування відбулося після виступів авторів, проектів, а також першого заступника голови Комітету з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України Павла Пинзеника і представників депутатських фракцій.

До розгляду депутатів було надано сім проектів Постанови про проведення урочистого засідання Верховної Ради України, присвяченого складенню присяги Українському народові новообраним Президентом України. Ініціатори постанов пропонували провести інавгурацію 19, 20 або 28 травня. Сам Володимир Зеленський пропонував провести урочистості в неділю, 19 травня.

Проте в Україні цього року дата 19 травня є жалобною – щороку в третю неділю травня країна відзначає День пам’яті жертв політичних репресій. Традиційно цього дня вищі особи держави покладають квіти до національного меморіального заповідника «Биківнянські могили», заходи з ушанування, жалобні віча й інші церемонії відбуваються по всій країні. Відтак низка депутатів висловилися проти того, щоб урочистий вступ на посаду глави держави відбувся в траурний день.

Нагадаємо, вибори Президента України відбулися в два тури. Перший – 31 березня, за підсумками якого в другий тур вийшли чинний Президент України Петро Порошенко та шоумен Володимир Зеленський. Другий тур виборів відбувся 21 квітня. Переможцем став Володимир Зеленський.

Маршрут Via Carpatia у Словаччині має бути готовим до кінця 2023 року, в Угорщині – до 2022 року, – повідомив міністр інфраструктури Польщі Анджей Адамчик, – виступаючи в Катовіце на 11-му Європейському економічному конгресі. Польську частину маршруту реалізують уже невдовзі. Про це інформує wGospodarce.

Як повідомив Адамчик, литовську частину проекту Via Carpatia вже реалізовано. «У Польщі будують понад 700 км Via Carpatiа – частково це підготовка документації, частково безпосередня реалізація. Щодо багатьох ділянок є підписані контракти, готують проекти й найближчими тижнями й місяцями буде подано заявки на отримання дозволів на будівництво», – додав міністр інфраструктури.

«У Словаччині – згідно з декларацією міністра транспорту Словацької Республіки – завершення Via Carpatiа заплановано на 2023 рік» – додав Адамчик. Зазначимо, маршрут у цій країні становитиме трохи менш ніж 130 км, понад 55 км уже є в експлуатації.

За словами міністра закордонних справ і торгівлі Угорщини Петера Сійярто, відповідального за проект у цій країні, тут проект реалізують 2022 року. Загалом в Угорщині протяжність маршруту становить приблизно 250 кілометрів. За словами держсекретаря з питань зовнішньоекономічних зв’язків Міністерства закордонних справ і торгівлі Угорщини Петри Поневач-Пана, яка була присутня на конгресі, Угорщина має виконати свої зобов’язання до третього кварталу 2021 року. «Щодо відсутніх ділянок, то в найближчі два роки буде побудовано 80 км: 50 км від Мішкольця до словацького кордону і двадцять кілометрів до кордону з Хорватією», – додала вона.

Анджей Адамчик повідомив, що під час конгресу розмовляв про проект із міністром транспорту Латвії. «Ми сподіваємося, що Естонія та Фінляндія офіційно приєднаються до групи країн, які нещодавно в Ланьцуті підписали заявку на приєднання Via Carpatia до базової мережі TEN-T; це дасть нам гарантії для фінансування цієї дороги з європейських фондів», – зазначив міністр, додавши, що проект також підтримують Хорватія та сусіди ЄС Білорусь і Україна.

Керівник Генеральної дирекції національних доріг та автомагістралей (GDDKiA) Польщі Томаш Жуховський розповів, що в Польщі найскладнішою частиною Віа Карпатії буде ділянка в Підкарпатському регіоні, де доведеться прокласти три тунелі довжиною від 1,2 км до 1,7 км. Загалом у Польщі маршрут має протяжність 701 км (разом з відгалуженнями, що ведуть до польських портів – 1621 км). Його вартість сьогодні оцінюють у 28,3 млрд. злотих (6,6 млрд. євро).

Найбільше робіт виконано на ділянці в Люблінському воєводстві – там триває будівництво. В інших регіонах маршрут на різних етапах підготовки або реалізації. У Підляшші частина Via Carpatia збігається з маршрутом Via Baltica, що сполучає Варшаву й Таллінн. Via Baltica сягне 344 км у Польщі, наразі на ньому відсутні 11 відтинків: 7 планують здати в експлуатацію 2020 року, а ще чотири – 2021-го. Орієнтовна вартість робіт – 8,1 млрд злотих, або майже 2 млрд. євро.

Як додав Жуховський, під час спілкування з закордонними партнерами стало зрозуміло, шлях між Варшавою і Таллінном остаточно вдасться завершити приблизно 2035 року.

Via Carpatia – це запланований автотранспортний коридор, що має з’єднати Північну та Південну Європу. Кінцеві точки станом на 2016 рік – Клайпеда (Литва) та Салоніки (Греція). Передбачено також відгалуження магістралі до України.

У довгостроковій перспективі маршрут матиме позитивний вплив на привабливість Центральної та Східної Європи як місця для інвестування, збільшення зайнятості, а також обсягів іноземної валюти та мобільності громадян.

У 2010 році планувалося, що Via Carpatia поєднає країни Східної Європи – члени ЄС. Україна долучилась до проекту в 2016 році після підпису Декларації міністрів транспорту Болгарії, Чехії, Греції, Угорщини, Литви, Польщі, Словаччини, Румунії та Туреччини.

У листопаді 2016 року в м. Красічині відбулось виїзне засідання комітету ВР України з питань транспорту та комісії інфраструктури Сейму Республіки Польща, на якому розглянули, зокрема, питання продовження транспортного коридору «Карпатський шлях» до Одеси.

Транс’європейська транспортна мережа (TEN-T) є проектом  Європейського Союзу та охоплює основні транспортні маршрути в рамках ЄС. Її метою є вирівняти дисбаланс між рівнем розвитку транспортних мереж держав-членів. Кінцева дата завершення всеохопноої мережі – грудень 2050 року. Базова мережа є основою розвитку сталої мультимодальної транспортної мережі, і її планують завершити до 2030 року. Базова мережа охоплює дев’ять коридорів, які проходять через ЄС: Балтика – Адріатика, Північне море – Балтика, Середземноморський коридор, Середньосхідний коридор, Скандинавія – Середземне море, Рейн – Альпи, Атлантичний коридор, Північне море – Середземне море і Рейн – Дунай. Коридори об’єднано в три генеральні напрями: «схід-захід», «північ-південь» та діагональні коридори.

Європейський економічний конгрес у Катовіце – одна з важливих подій такого типу в Центральній і Східній Європі. У ньому традиційно беруть участь міністерства економічного напряму, експерти, науковці, підприємці й інвестори, а також топ-менеджери великих компаній. Цього року в ХІ Європейському економічному конгресі взяли участь понад 12 тисяч осіб.

Джерела: wgospodarce.pl, radiopolsha.pl, eecpoland.eu

Харківська область реалізовуватиме спільні з Мазовецьким воєводством проекти, що стосуються машинобудування, переробної галузі, вищої освіти. Про це йшлося під час зустрічі у Варшаві голови Харківської обласної державної адміністрації Юлії Світличної з маршалом Мазовецького воєводства Польщі Адамом Струзіком у Варшаві. Окрім того, на зустрічі обговорили можливе співробітництво в галузі промисловості, інформаційних технологій, екології, а також обмін бізнес-делегаціями регіонів.

«У Варшаві ми разом із депутатами обласної ради мали низку дуже важливих зустрічей, у тому числі з керівництвом Польсько-азійської торгової палати та керівництвом Мазовецького воєводства, – розповіла голова ХОДА. – Домовилися про реалізацію вагомих проектів, що стосуються, в першу чергу, машинобудування, а також переробної галузі. І, звичайно, маємо нові проекти для талановитої молоді у сфері вишівської освіти».

Як зазначив Адам Струзік, польська сторона співпрацює з кількома українськими областями й дуже зацікавлена розвитку не лише таких двосторонніх контактів, а також транскордонних проектів.

«Ми готові для встановлення тісніших контактів із залученням економічних структур. Політичний рівень також можливий і очевидний. Ми хотіли б ті контакти, які ви сьогодні встановлюєте, перекласти на співпрацю в економічній площині», – додав пан Струзік.

У відповідь Юлія Світлична наголосила, що Харківський регіон підготує пропозиції щодо налагодження регіонального співробітництва й надалі працюватиме над нарощенням бізнес-зв’язків із Польщею. Крім того, голова Харківської ОДА запросила делегацію Мазовецького воєводства взяти участь у Міжнародному економічному форумі в Харкові у вересні. Адам Струзік прийняв запрошення й сказав, що розгляне можливість залучити до такої делегації представників бізнесу воєводства.

Зазначимо, 13 травня делегація Харківщини, до складу якої увійшло керівництво області, депутати обласної ради та представники бізнесу, здійснили робочу поїздку до Польщі та провели низку важливих зустрічей. Окрім зустрічей з керівництвом Мазовецького воєводства та Польсько-азіатської торгової палати, делегація також долучилася до екологічного форуму у Варшаві «Від правового забезпечення до чистого навколишнього середовища», що відкриває Зелений тиждень Європейського Союзу – 2019 у Польщі.

Джерело: kharkivoda.gov.ua

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій сьогодні, 14 травня, підписав Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» й невідкладно передав його на підпис чинному Президентові України Петру Порошенку. Спікер підписав документ відразу після того, як Комітет з питань Регламенту й організації роботи Верховної Ради розглянув постанови про скасування голосування за закон про функціонування української мови як другої державної. Про це інформує сайт ВРУ. 

Народні депутати відхилили проекти всіх чотирьох постанов (5670-д-П, 5670-д-П1, 5670-д-П2, 5670-д-П3) про скасування рішення Верховної Ради від 25 квітня 2019 року про прийняття Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

«Усі постанови відхилені, і це відкриває нам шлях до підписання цього Закону, – наголосив Андрій Парубій. Він висловив переконання, що Президент України оперативно підпише закон, відтак ще до кінця тижня його текст оприлюднять у газеті «Голос України» й закон набуде чинності.

Голова Верховної Ради подякував усім авторам закону, а також усім, хто був долучений до його написання, а також окремо – громадським активістам за те, що були поруч, коли ухвалювався цей закон. «Це була системна робота української команди, яка показала якісний і вагомий результат», – сказав він.

Водночас голова парламенту попередив тих, хто вважає, що політична кон’юнктура змінилася й погрожує судами: «Як тільки ви задумаєте ревізію чи то закону про державну мову, чи декомунізацію, чи питання церкви – ви уповні відчуєте всю могутню волю і гнів українського народу! І я це говорю вам не як голова Верховної Ради, а як громадянин України Парубій Андрій».

Нагадаємо, Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» Верховна Рада ухвалила в другому читанні та в цілому 25 квітня. Проте досі підписання закону було заблоковане, оскільки до парламенту надійшло 4 постанови про скасування цього рішення.

Закон регулює функціонування та застосування української мови як державної у сферах суспільного життя, визначених цим законом, на всій території України. Водночас дія закону не поширюється на сферу приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів.

Джерело: rada.gov.ua

Співробітники Карпатського та Сілезького відділів Прикордонної служби Польщі разом зі співробітниками Центрального бюро розслідувань поліції викрили організовану злочинну групу й ліквідували нелегальну фабрику цигарок, потужності якої дозволяли виготовляти до 1,2 млн. цигарок на день. Про це інформує Прикордонна служба Польщі. Як повідомляють у поліції, в справі затримали 5 осіб, зокрема чотирьох громадян України, яких, з-поміж іншого, звинувачують в участі в організованій злочинній групі. Вилучено майже 3,5 мільйона цигарок і понад 2 тонни тютюну загальною вартістю 4,7 млн злотих (понад 32 мільйони гривень).

Співробітники прикордонної служби в Закопане та Центральне поліцейське слідче бюро тривалий час працювали в цій справі. Інформація, яку зібрали слідчі, привела їх до Малопольського воєводства, де на складі розміщувалася нелегальна фабрика.

Спершу поліцейські затримали водія вантажівки. Автомобіль був заповнений ящиками з понад 1,2 мільйона цигарок з логотипами відомих марок.

Після цього офіцери увійшли на склад, де затримали чотирьох громадян України та виявили обладнання для виробництва цигарок, близько 3,5 мільйонів штук цигарок, понад 2 тонни тютюну й інші необхідні для нелегального виробництва компоненти. Вартість товару попередньо оцінили в 4,7 млн. злотих. Обладнання, що є професійною технологічню лінією для виробництва цигарок, коштує близько мільйона злотих.

У районній прокуратурі міста Хжанув затриманим висунули почули звинувачення щодо участі в організованій злочинній групі та вчиненні кримінальних і фінансових правопорушень. Районний суд м. Хжанув, на прохання прокуратури, що контролює розслідування, заарештував усіх затриманих на три місяці. Слідчі не виключають подальших затримань у цій справі.

Джерела: strazgraniczna.pl, policja.pl