Цього року буде значно активізовано військово-морську присутність НАТО в Чорному морі. Щомісяця відбуватимуться заходи в море кораблів і постійних морських угруповань НАТО, і ключових союзників Альянсу. Про це повідомив міністр оборони України Степан Полторак після зустрічі в Брюсселі з генсекретарем НАТО Йєнсом Столтенбергом.

Як зазначив міністр, із головами оборонних відомств країн Альянсу та Йєнсом Столтенбергом вони обговорили безпекову ситуацію в світі та євроатлантичні прагнення України.

«Наші стратегічні партнери переконані, що цей важливий вибір дозволить нашій державі набути повноправного членства в спільноті західних демократій для гарантування безпеки і оборони України», – зауважив Полторак.

За його словами, союзники закликають до відновлення офіційної роботи Комісії Україна-НАТО, а НАТО жорстко вимагає від Росії звільнити наших полонених моряків та кораблі, захоплені Росією. Адже Росія порушила свободу судноплавства на засадах міжнародного права і становить загрозу безпеці всього Азовсько-Чорноморського регіону. Крім того, союзники готові збільшувати всебічну підтримку та надання ресурсів для зміцнення обороноздатності України, зокрема в підготовці військ, сучасного озброєння та розвитку інфраструктури військового призначення.

Міністр оборони України Степан Полторак під час робочого візиту до Брюсселя взяв участь у п’ятисторонній зустрічі з міністрами оборони США, Канади, Великої Британії, Литви та Польщі у форматі QUINT.

Під час зустрічі міністри узгодили головні зусилля для підтримки п’ятьох важливих елементів оборонної реформи: оборонного менеджменту, оборонного планування на засадах спроможностей, оборонних закупівель в Україні на засадах вимог європейських директив та операції на зовнішніх ринках, оптимізації структури сил та спроможностей, інтеграції «м’якої та жорсткої» сили України для захисту національних інтересів України, – повідомляє прес-служба Міноборони України.

Джерела: facebook.com/generalpoltorak, mil.gov.ua

Учасники Міністерської конференції з просування миру та безпеки на Близькому Сході, що відбулася у Варшаві 13-14 лютого, домовилися про створення семи робочих груп, які працюватимуть над досягненням миру в цьому регіоні. Про це, як повідомляє Укрінформ, йдеться у спільній заяві глави МЗС Польщі Яцека Чапутовича і держсекретаря США Майка Помпео.

«Буде створено сім робочих груп, завданням яких буде робота над конкретними рішеннями у семи сферах. Це боротьба з тероризмом і його нелегальним фінансуванням, обмеження розвитку ракетної зброї і її поширення, безпека на морі й у повітрі, кібербезпека, енергетична безпека, гуманітарні питання й біженці, а також безправні затримання і права людини», – йдеться у спільній заяві, яку ухвалили учасники конференції.

Такі групи зустрічатимуться в робочому режимі по всьому світу і діятимуть задля реалізації спільних інтересів міжнародної спільноти у побудові миру й безпеки в регіоні.

У варшавській близькосхідній конференції взяли участь офіційні представники 63 країн світу, – інформує Польське радіо.  Міністри закордонних справ, які прибули до польської столиці, розмовляли, зокрема, про війни в Сирії та Ємені, ізраїльсько-палестинський конфлікт, біженців, гуманітарну допомогу та гібридні загрози.

Україну на конференції представляв міністр закордонних справ Павло Клімкін. Під час виступу з доповіддю про кібербезпеку та інформаційні війни він закликав до тісної співпраці з метою протидії викликам і гібридним загрозам, які створює Росія для демократичного світу.

Окрім того, в рамках участі в конференції Клімкін провів двосторонні розмови з главами багатьох делегацій, – повідомляє українське МЗС.

Нагадаємо, керівник МЗС України також узяв участь в урочистому відкритті пам’ятної дошки на честь Військової місії УНР, яка діяла у Варшаві в 1919-1920 роках.

Джерела: ukrinform.ua, mfa.gov.ua, polradio.pl

Польща купує у Сполучених Штатів Америки дивізіон американських ракетних систем підвищеної мобільності HIMARS на 414 мільйонів доларів. Відповідну угоду між урядами Польщі та США підписали в середу у Варшаві, – повідомив «Укрінформ». 

Президент Польща Анджей Дуда, присутній під час підписання угоди, наголосив, що це символічна подія, що призведе до зміцнення оборонного й бойового потенціалу Польщі та східної Європи. А віце-президент США Майк Пенс зауважив, що США й Польща завжди стоятимуть пліч-о-пліч у питанні військового союзництва.

«До польської армії потраплять ракети HIMARS – це сучасна зброя, яку сьогодні використовує найпотужніша армія світу – армія США… Це зброя, яка гарантує безпеку Польщі й підвищить бойові можливості польської армії, яка призведе до захисту східного флангу НАТО», – заявив під час церемонії підписання угоди міністр національної оборони Польщі Маріуш Блащак.

HIMARS (High Mobility Artillery Rocket System) – це високомобільна реактивна система залпового вогню, призначена для ураження районів зосередження артилерійських систем, засобів ППО і вогневої підтримки, вантажного транспорту, бойових машин і бронетранспортерів, а також для надання вогневої підтримки своїм підрозділам і засобам підтримки. Система призначена для стрільби керованими і некерованими ракетами. Максимальна дальність – 300 кілометрів. Один тактичний автомобіль здатен нести шість реактивних снарядів або одну оперативно-тактичну балістичну ракету ATACMS.

Джерело: ukrinform.ua

Сьогодні в пункті пропуску «Краковець» на українсько-польському кордоні двоє чоловіків напали на прикордонника, не бажаючи перетинати кордон із дотриманням порядку, визначеного законом. Про це повідомили у прес-службі Державної прикордонної служби України. 

Двоє громадян України на світанку приїхали в пункт пропуску мікроавтобусом «Мерседес» української реєстрації. Вони планували виїхати до Польщі. Однак прикордонники зафіксували, що на транспортний засіб немає міжнародного страхового сертифіката.

Чоловіки обурилися й почали вимагати у прикордонників роз’яснень щодо порядку перетину державного кордону. Отримавши необхідні коментарі, вони продовжували висловлювати невдоволення й напали на прикордонника. Після цього заблокувалися у своєму мікроавтобусі й відмовлялися звідти вийти.

На місце події прибули чергові сили пункту пропуску, також викликали наряд поліції. Чоловіків вдалося доправити у службове приміщення для складання необхідних процесуальних документів лише із застосуванням сили за присутності представників Нацполіції.

Нападників притягнули до адміністративної відповідальності, складено документи про адміністративне правопорушення ст.185-10 КУпАП (Злісна непокора законному розпорядженню чи вимозі військовослужбовця або працівника ДПС України). Крім того, їм загрожує кримінальна відповідальність за статтею 345 Кримінального кодексу України (Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу).

Як додали у Держприкордонслужбі, вчора та сьогодні вранці через небажання придбати українські страхові сертифікати на транспортні засоби водії деяких автомобілів перекривали автодорогу перед ще одним пунктом пропуску на українсько-польському кордоні, «Рава-Руська» на Львівщині. Після прибуття нарядів Нацполіції ситуації владнали.

Довідково. Міжнародний страховий сертифікат «Зелена картка» в усіх країнах має уніфіковану форму, Його наявність є обов’язковою передумовою для водіїв, які планують виїхати власним автомобілем до країн-членів Міжнародної системи. А в кожній країні, яка входить до складу Міжнародної системи (серед них і Україна), функціонує Національне бюро, що є єдиною компетентною організацією з усіх питань, пов’язаних із відшкодуванням шкоди, завданої з вини водія-нерезидента на території такої країни.

Відповідно до законодавства, Держприкордонслужба забезпечує здійснення контролю за наявністю у власника транспортного засобу «Зеленої картки» в разі виїзду з України. Ще на початку грудня минулого року прикордонники в тестовому режимі розпочали перевірку наявності у водіїв сертифікатів «Зелена картка» в автоматизованому режимі. Тепер таку автоматичну перевірку запроваджено на постійній основі, її проводять у взаємодії із Моторним (транспортним) страховим бюро України. Зокрема, відбувається взаємообмін даних між базами даних МТСБУ й інформаційно-телекомунікаційною системою прикордонного контролю «ГАРТ-1» Держприкордонслужби.

Тож тепер українські прикордонники під час оформлення громадян, які перетинають державний кордон України автомобілями української реєстрації, на місці перевіряють дійсність страхових полісів. Якщо в базі даних страхового бюро виявляють відсутність інформації про укладення відповідного договору, автомобіль через кордон не пропускають.

Мандрівники можуть самостійно перевірити чинність страхового полісу на сайті МТСБУ mtsbu.ua або зателефонувавши за номером 0-800-608-800.

Джерело: dpsu.gov.ua

Сьогодні у Варшаві відкрили меморіальну дошку на будинку колишнього готелю «Польський» на вул. Длуга, 29. У ньому в 1919-1920 роках діяла Військова місія Української Народної Республіки. Із цих урочистостей розпочався візит до Польщі міністра закордонних справ України Павла Клімкіна. Про це інформує Посольство України в Польщі.

В урочистому відкритті, крім Клімкіна, взяли участь віце-прем’єр-міністр, міністр культури і національної спадщини РП Пьотр Глінський, мер Варшави Рафал Тшасковський, представники української та польської громад, Міністерства закордонних справ та Інституту національної пам’яті Республіки Польща.

«Українські і польські воїни спільно боронили Варшаву та звільняли Київ. Бойове братерство – найміцніше. У наших відносинах немає жодних проблем, однак є багато емоцій, пов’язаних із сприйняттям спільної історії», – наголосив український міністр закордонних справ на своїй facebook-сторінці.

«Рішення Конституційного суду Польщі і наші дії створили нам позитивну динаміку. Наразі не маємо очікувати один від одного практичних кроків на кшталт «ти мені, а я тобі», а щиро рухатися назустріч один одному. У тому числі щодо пошукових робіт та відновлення наших місць пам’яті у Польщі», – додав Клімкін.

Нагадаємо, Павло Клімкін 13-14 лютого перебуває у Польщі з робочим візитом. Він долучиться до Міністерської конференції з просування миру та безпеки на Близькому Сході у Варшаві.

Це перша така пам’ятна таблиця у польській столиці, – нагадує видання «Наше слово». Саме в цьому місті діяла місія УНР, тут також є православне кладовище, де поховані вояки армії УНР. Схожа меморіальна дошка є у Гданську на будинку, в якому в 1920-х роках діяло Генеральне Консульство УНР.

Джерела: facebook.com/AmbasadaUkrainywPolsce, facebook.com/pavloklimkin.ua, nasze-slowo.pl

Під час відкриття у Варшаві виставки малюнків українського журналіста, кореспондента «Укрінформу» Романа Сущенка ухвалили заяву на його підтримку. Заяву підписали кілька десятків осіб: дипломати, політики, журналісти та громадські активісти, – повідомляє «Укрінформ».

«Ми, ті, що зібралися у Варшаві 11 лютого 2019 року в приміщенні Асоціації польських журналістів з нагоди відкриття виставки малюнків із в’язниці Романа Сущенка, закликаємо якнайшвидше звільнити українського журналіста з російської в’язниці», – йдеться в заяві.

Виставку малюнків Романа Сущенка відкрили в Будинку журналіста у Варшаві тематичною дискусією, – повідомляє Посольство України в Польщі. На самій виставці презентували 20 фотокопій малюнків, створених у період перебування Сущенка в московському СІЗО. Крім того, у Варшаві представили п’ять оригінальних малюнків, серед них один новий, якого раніше не показували широкому загалу, – костел Святого Миколая в Києві.

До відкриття виставки, зокрема, долучилися донька Романа Сущенка, журналіст Укрінформу Юлія Сущенко, та генеральний директор Укрінформу Олександр Харченко.

Нагадаємо, 4 червня 2018 року Мосміськсуд засудив Романа Сущенка до 12 років ув’язнення в колонії суворого режиму. 12 вересня Верховний суд Росії визнав це рішення законним. Сущенка етапували до колонії №11 у Кіровській області (місто Кірово-Чепецьк, село Утробіно).

У п’ятницю, 8 лютого, Романові Сущенку виповнилося 50 років.

Джерела: ukrinform.ua, facebook.com/AmbasadaUkrainywPolsce

13-14 лютого міністр закордонних справ України Павло Клімкін перебуватиме з робочим візитом у Республіці Польща. Він долучиться до Міністерської конференції з просування миру та безпеки на Близькому Сході у Варшаві, – інформує МЗС України. 

Зокрема, Павло Клімкін візьме участь у панельних дискусіях із питань порядку денного конференції, а також виступить перед учасниками на тему протидії кібернетичним і новим загрозам. Окрім цього, у програмі візиту заплановано низку двосторонніх зустрічей. Зокрема, як повідомила речниця МЗС України Катерина Зеленко, Клімкін зустрінеться зі своїм польським колегою Яцеком Чапутовичем.

Нагадаємо, у столиці Польщі 13-14 лютого відбудеться Конференція міністрів щодо побудови миру і безпеки на Близькому Cході. Її організатори – Польща та США. До участі у заході запрошено представників із близько 70 країн. Окрім воєн у Сирії та Іраку, в польській столиці обговорять ядерну програму Ірану.

Читайте також:

«Близькосхідна конференція у Варшаві – радше балачки, ніж створення нової антиіранської коаліції», – близькосхідний експерт Ігор Семиволос

Джерела: mfa.gov.ua, belsat.eu/pl

В Організації Об’єднаних Націй створили Фонд щодо фінансування гуманітарної діяльності на Сході України. Про це у штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку оголосила 12 лютого заступник Координатора надзвичайної допомоги ООН Урсула Мюллер. Вона закликала донорів підтримати цей інноваційний механізм, – інформує сайт ООН. 

«Сьогодні я з задоволенням хочу оголосити про створення інноваційного механізму – Фонду з фінансування гуманітарної діяльності на сході України», – сказала заступник Координатора надзвичайної допомоги під час брифінгу, присвяченого гуманітарної ситуації на сході України. Вона наголосила, що гуманітарні наслідки бойових дій на Донбасі є вкрай важкими й зачіпають мільйони людей. При цьому серед постраждалих – літні люди, діти й жінки.

Декілька країн-донорів уже зробили внески до Фонду. Зокрема, про це зазначили у своїх виступах представники делегацій Швеції та Литви, – передає «Німецька хвиля».

Пані Мюллер нагадала, що 31 січня в Києві ООН офіційно представила Гуманітарний план на 2019 рік. На його здійснення знадобиться 162 млн доларів. Щодо напрямів допомоги, то йдеться про питання відновлення зруйнованих будинків, розмінування, налагодження роботи критично важливих секторів, як-от водопостачання, доступ до основних послуг, надання медичної та психологічної допомоги тощо.

Джерело: news.un.org

Служба автомобільних доріг у Київській області 6 лютого за результатами тендера замовила польській компанії «GNOM Sp. z o.o.» експлуатаційне утримання автодоріг державного значення на 234,81 млн грн. Про це повідомляє сайт «Наші гроші»  з посиланням на дані системи «Прозорро».

Конкурентами польської фірми були ДочП «Київське обласне дорожнє управління» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» та ТОВ «ДС Пром Груп».

Як зазначено в повідомленні, на цей рік полякам замовили утримання 283 км таких міжнародних трас Київщини:

• М-01 Київ – Чернігів – Нові Яриловичі км 0+000 – км 61+160 завдовжки 61 км;
• М-03 Київ – Харків – КПП «Довжанський» км 0+000 – км 126+700 завдовжки 127 км;
• М-06 Київ – Чоп км 0+000 – км 68+430 завдовжки 68 км;
• М-07 Київ – Ковель – Ягодин км 0+000 – км 79+390 завдовжки 79 км.

Утримання доріг передбачає холодне фрезерування, влаштування асфальтобетонного покриття, очищення трас від снігу і сміття, обробку їх протиожеледними матеріалами, нанесення розмітки тощо. Ціна угоди – на 1% нижча від очікуваної вартості закупівлі в 237,26 млн грн.

Польська фірма запропонувала дешевшу від інших тендерів сіль, ціну асфальтобетону щільного дрібнозернистого і крупнозернистого типу Б марки 1, яка відповідає найвищим цінам із кошторисів до 50 найбільших дорожніх угод 2018 року, а також ринкові ціни на модифікований асфальтобетон, пісок, щебеню і склокульок.

Гарантійний строк на дорожню розмітку полімерною стрічкою становить п’ять років, пластиком – три роки, фарбою – півроку, на інші послуги з експлуатаційного утримання, крім аварійного ремонту й інших робіт системного характеру, – рік.

Створена 1993 року польська фірма «GNOM» із Лодзі спеціалізується на зимовому й літньому утриманні доріг та озелененні. Вона вперше брала участь у тендері в Україні. Компанія має кількадесят працівників та орендує частину техніки, а досвід підтвердила договором із дорожникам Лодзі за 2012 рік про утримання частини автобану А2.

Джерело: nashigroshi.org

Генеральна прокуратура України сьогодні, 11 лютого, повідомила голові Херсонської обласної ради Владиславу Мангеру про підозру в організації вбивства, вчиненого з корисливих мотивів, на замовлення, з особливою жорстокістю, за попередньою змовою групою осіб. Про це поінформували у відділі зв’язків із громадськістю та ЗМІ Генеральної прокуратури України.

Мангера підозрюють в організації вбивства радниці міського голови Херсона, в.о. керуючого справами виконавчого комітету Херсонської міської ради, політичної і громадської активістки Катерини Гандзюк. Нагадаємо, вона померла 4 листопада 2018 року в лікарні, де перебувала після того, як у липні того самого року її облили сірчаною кислотою.

Генеральний прокурор Юрій Луценко взяв під особистий контроль розслідування кримінального провадження за фактом нападу на Катерину Гандзюк. Згодом кримінальне провадження перекваліфікували на ч. 2 ст. 15, п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України – «замах на умисне вбивство, вчинене з особливою жорстокістю». Під час розслідування провадження було проведено майже 400 допитів, понад 20 експертиз, перевірки на детекторі брехні та інші процесуальні дії, – зазначають у Генпрокуратурі України.

Юрій Луценко сьогодні дав докладний коментар щодо вручення підозри голові Херсонської облради.

Джерело: gp.gov.ua