Верховна Рада України сьогодні затвердила Указ Президента України від 26 листопада 2018 року № 391/2018 «Про введення воєнного стану в Україні». За відповідний проект Закону «Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні”» №9338 з правками, які Президент Петро Порошенко озвучив під стенограму, проголосували 276 народних депутатів, – інформує сайт Верховної Ради України. 

Указ передбачає ввести воєнний стан із 14 години 26 листопада 2018 року на 30 діб – до 14 години 26 грудня 2018 року – в тих областях України, які межують з Російською Федерацією та самопроголошеною Придністровською республікою. Як наголосив під час виступу в парламенті Петро Порошенко, воєнний стан буде введено в цих областях лише в разі наземної операції регулярних військ Росії за межами операції Об’єднаних сил і за межами незаконно анексованого Криму. Це Вінницька, Луганська, Миколаївська, Одеська, Сумська, Харківська, Чернігівська, Донецька, Запорізька, Херсонська, а також внутрішні води Азово-Керченської акваторії.

«Проектом Закону, яким затверджується Указ, передбачається за підсумками обговорення запровадження воєнного стану виключно в областях, які розташовані вздовж російського кордону, вздовж придністровської ділянки українсько-молдовського кордону і вздовж узбережжя Азовського і Чорного морів, – наголосив Порошенко. – Саме там, де може бути нанесений удар».

У період дії воєнного стану, введеного названим Указом Президента України, часткова мобілізація оголошується Президентом України у строки і в обсягах відповідно до загроз національній безпеці і обороні України.

Зазначимо, перед тим Рада безпеки і оборони України пропонувала Президентові запровадити воєнний стан у країні на 60 днів. Петро Порошенко видав указ, у якому підтримав таке рішення РНБО. Проте перед початком позачергового засідання Верховної Ради Порошенко запропонував зменшити тривалість воєнного стану до 30 днів, оскільки низка депутатів побоювалися, що воєнний стан стане на заваді передвиборчого процесу.

До слова, після ухвалення закону про запровадження воєнного стану народні депутати 298 голосами підтримали призначення президентських виборів в Україні на 31 березня 2019 року. Проект пoстaнoви №9342 «Пpo пpизнaчення чеpгoвих вибopів пpезидентa Укpaїни» вніс у парламент спікеp Aндpій Пapубій.

Джерела: rada.gov.ua, president.gov.ua

Міжнародний арбітраж ухвалив рішення стягнути з Російської Федерації на користь Ощадбанку 1,3 мільярда доларів США. Рішення задовольнити вимогу компенсації збитків Ощадбанку, завданих унаслідок анексії Криму з боку Росії, Арбітражний трибунал у Парижі ухвалив сьогодні, 26 листопада, – повідомила прес-служба Ощадбанку. 

Слухання відбулося згідно з Арбітражним регламентом Комісії Організації Об’єднаних Націй з права міжнародної торгівлі 1976 року, а також відповідно до Угоди між Кабінетом Міністрів України й урядом Російської Федерації про заохочення та взаємний захист інвестицій.

Відповідно до статті 32 Арбітражного регламенту Комісії Організації Об’єднаних Націй з права міжнародної торгівлі 1976 року, арбітражне рішення є остаточним та обов’язковим для сторін. Сторони зобов’язані виконувати його без зволікань.

Рішення арбітражу на користь Ощадбанку стало результатом більш ніж чотирирічних зусиль команди Ощадбанку та його юридичних радників – компанії Quinn Emanuel Urquhart & Sullivan, LLP та українського юридичного радника Астерс Консалт. Сума відшкодування становитиме 1,3 мільярда доларів США плюс відсотки, які нараховуватимуть із моменту винесення рішення до моменту фактичної компенсації.

«Сьогодні ми отримали офіційне повідомлення про перемогу […] З першого дня анексії Криму ми працювали над документуванням злочинів, вчинених проти банку окупаційною владою, готуючись до зустрічі в міжнародних судових інстанціях, – розповів голова правління Ощадбанку Андрій Пишний. – Сума відшкодування свідчить про те, що арбітраж прийняв усі юридичні аргументи та економічні розрахунки, надані командою Ощаду. Ощадбанк рішуче вимагатиме стягнення присудженої компенсації».

Обсяг позовної заяви Ощадбанку проти Російської Федерації з усіма додатками становив більш ніж 30 000 аркушів. Слухання справи відбулися в березні 2017 року. Ощадбанк є першою компанією, 100% акцій якої належать державі, та першою банківською установою, яка виграла справу проти Російської Федерації щодо збитків, завданих унаслідок анексії Криму.

Після отримання в установленому порядку рішення арбітражу Ощадбанк почне вживати можливих дій для виконання рішення та стягнення коштів з Російської Федерації. У банку наголосили, що активно домагатимуться виконання Арбітражного рішення щодо активів Росії у відповідних юрисдикціях у всьому світі.

Андрій Пишник зауважив: таке рішення свідчить, що спроби примусити державу-агресора відповісти в юридичній площині за збитки через окупацію частини території України, мають добру перспективу. Він закликав українські компанії і державної, і приватної форм власності також звертатись у міжнародний арбітраж, «щоб відновити справедливість і примусити окупанта відповісти хоча б за економічні втрати України внаслідок розбійницького нападу на нашу країну». І додав, що відповідні фахівці Ощадбанку готові надати консультації з цього приводу організаціям, які підуть шляхом Ощадбанку.

Джерело: oschadbank.ua

Президент України Петро Порошенко провів телефонну розмову з Президентом Польщі Анджеєм Дудою. У розмові він розповів про вчорашній акт агресії Росії проти України в акваторії Керченської протоки та дії України у відповідь, включно із запровадженням режиму воєнного стану. Президент Польщі висловив підтримку Україні та її діям. Про це повідомляє офіційний сайт Президента України.

Порошенко й Дуда закликали Євросоюз посилити санкційний тиск на Росію та винести це питання на засідання Європейської Ради.

Окрім того, сьогодні Петро Порошенко провів телефонну розмову з федеральним канцлером Німеччини Ангелою Меркель, яка висловила занепокоєння ескалацією російської агресії із застосуванням зброї та повідомила, що робитиме все для деескалації. Глава України натомість заявив про неприйнятність агресивних дій Росії і закликав міжнародну спільноту посилити тиск на Росію задля негайного звільнення українських моряків і кораблів. Також було домовлено продовжити українсько-німецькі консультації для вирішення ситуації.

У телефонній розмові з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом Петро Порошенко також закликав посилити міжнародний тиск на Росію. Генсек НАТО висловив підтримку територіальної цілісності та суверенітету України і закликав Росію дотримуватися норм міжнародного права та свободи судноплавства в акваторії Азовського та Чорного морів. Президент України та Генсек Північноатлантичного Альянсу обговорили загрози регіональній безпеці внаслідок непередбачуваних дій Росії. А також домовилися про термінове скликання надзвичайного засідання Комісії Україна-НАТО через агресію Росії та продовжити контакти на найвищому рівні.

Окрім того, Порошенко провів телефонну розмову з президентом Європейської Ради Дональдом Туском. Останній висловив занепокоєння через агресивні дії Росії та ескалацію ситуації й оголосив про повну підтримку України. Президент Європейської Ради запевнив, що зробить усе можливе для консолідації позиції країн Євросоюзу на підтримку України в її відсічі російській агресії та щодо продовження політики санкцій.

Джерело: president.gov.ua

Рух через деякі пункти пропуску на західній ділянці українського кордону залишається ускладненим. Це пов’язано з тим, що власники автомобілів з іноземною реєстрацією й досі частково або повністю блокують рух на дорогах, які ведуть до пунктів пропуску, – повідомили в Державній прикордонній службі України.

За даними прикордонного відомства, на 14-ту годину сьогодні було ускладнено рух у напрямку пунктів пропуску на українсько-польському кордоні «Устилуг», «Рава-Руська», «Ягодин», , «Шегині», «Краковець» та «Угринів», а також у напрямку пунктів пропуску «Малий Березний» (на кордоні зі Словаччиною) та «Солотвино» (на українсько-румунському кордоні). У місцях скупчення людей перебувають співробітники Нацполіції.

Як повідомили у Патрульній поліції Львівської області, у Краковці учасники акцій протесту пропускають автобуси, а в Шегинях щопівгодини – по кілька автомобілів.

За інформацією Державної фіскальної служби у Львівській області, станом на 15.00 на українсько-польській ділянці кордону у Львівській області ситуація з чергами перед пунктами пропуску була такою:

Держприкордонслужба посилила заходи безпеки, аби не допустити жодних провокацій безпосередньо на державному кордоні. Зокрема, було створено ситуативні групи, у готовності до дій перебувають додаткові сили, відбувається постійний обмін інформацією з Нацполіцією та іншими органами.

Держприкордонслужба звертається до всіх подорожніх із прохання врахувати цю інформацію під час вибору маршруту подорожей та для обрання оптимального маршруту руху.

Нагадаємо, власники автомобілів з іноземною реєстрацією організували масштабні акції протесту біля пунктів пропуску на кордоні після набуття чинності законів, які змінюють норми ввезення транспортних засобів на іноземній реєстрації.

До речі, як повідомили у відділі комунікації Головного управління Національної поліції у Львівській області, за фактом блокування автомобільних доріг поблизу прикордонних пунктів пропуску правоохоронці Львівщини відкрили кримінальне провадження за ч.1 ст.279 (блокування транспортних комунікацій) Кримінального кодексу України. Санкція цієї статті передбачає покарання – штраф або виправні роботи, або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років. Працівники поліції встановлюють осіб, причетних до скоєння правопорушень, а також закликають постраждалих унаслідок обмеження руху на прикордонних переходах звертатися з відповідними заявами за місцем скоєння правопорушення. Зокрема, у:

– Яворівський відділ поліції, м. Яворів, вул. Ів. Франка, 16, тел.: (03259) 2-10-30, (03259) 2-13-32;
– Мостиське відділення поліції, м. Мостиська, вул. Будзиновського, 6, тел.: (03234) 41-6-02, (03234) 41-5-80;
– Старосамбірське відділення поліції, м. Старий Самбір, вул. Д. Галицького, 41, тел.: (03238) 2-16-68;
– Жовківське відділення поліції, м. Жовква, вул. Степана Бандери, 13, тел.: (03252) 2-13-02;
– Сокальське відділення поліції, м. Сокаль, вул. Міцкевича, 9, тел.: (03257) 2-22-54.

Джерела: dpsu.gov.ua, lv.npu.gov.ua

Драматична ескалація напруженості у водах Азовського моря, внаслідок якої постраждали моряки та пошкоджені частини ВМФ України, є джерелом послідовного порушення Російською Федерацією основних принципів міжнародного права, включаючи порушення територіальної цілісності та суверенітету України. Такою є позиція Міністерства закордонних справ Польщі, оприлюднена на сайті цього відомства. 

«Після незаконної окупації Криму, розпалювання конфлікту на Донбасі, будівництва Керченського мосту без згоди влади Києва, Росія порушила принцип свободи плавання. Ми рішуче засуджуємо агресивні дії Росії, закликаємо її владу до поваги до міжнародного права, а обидві сторони – до стримування в нинішній ситуації, яка може поставити під загрозу стабільність європейської безпеки», – зазначено в повідомленні.

Нагадаємо, вчора російський спецназ в Азовському морі захопив кораблі українських Військово-Морських сил Збройних сил України – два малі броньовані артилерійські катери «Бердянськ» і «Нікополь» та рейдовий буксир «Яни Капу», застосувавши зброю. Відомо про шістьох поранених військових моряків. Учора було терміново скликано воєнний кабінет та засідання Ради національної безпеки і оборони України, на якому ухвалили рішення щодо запровадження в Україні воєнного стану. Сьогодні Верховна Рада України збереться на позачергове засідання, на якому розгляне це питання.

Джерело: msz.gov.pl

Рада національної безпеки і оборони України одноголосно підтримала пропозицію президенту Петрові Порошенку ввести в Україні воєнний стан строком на 60 діб. Про це заявив секретар РНБО України Олександр Турчинов після засідання РНБО, на якому розглядали питання про оголошення правового режиму воєнного стану, – інформує сайт РНБО. Відповідне рішення Президента України має схвалити Верховна Рада України, яка сьогодні, 26 листопада, має зібратися на позачергове засідання.

Засідання РНБО відбулося опівночі, після засідання Воєнного кабінету. «У нас була ретельна дискусія Воєнного кабінету. Воєнний кабінет звернувся до мене з пропозицією винести на засідання Ради національної безпеки і оборони одну пропозицію – це підготовка рішення про запровадження воєнного стану і звернення до Верховної Ради України для того, щоб вона, завтра по можливості (і відповідні консультації з головою ВРУ вже проведені), розглянула проект рішення на своєму позачерговому засіданні», – зазначив Порошенко.

За словами секретаря РНБО України, дії Російської Федерації проти кораблів українських ВМС «є збройною агресією проти України, яка підпадає під пункти c, d статті третьої Резолюції 3314 (ХХIХ) Генеральної асамблеї ООН від 14 грудня 1974 року».

«Виходячи з цього, РНБО визначила за необхідне введення в Україні особливого правового режиму для створення умов з відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, посилення загроз державній незалежності та територіальній цілісності України, – сказав О. Турчинов. – У зв’язку з цим Президенту запропоновано ввести воєнний стан в Україні строком на 60 діб».

Воєнний стан планують запровадити у зв’язку з учорашнім актом агресії Росії в Азовському морі. Нагадаємо, російський спецназ захопив українські кораблі, застосувавши зброю. Відомо про шістьох поранених військових моряків.

Президент України наголосив, що українські моряки позбавлені можливості вийти в ефір і зв’язатися зі своїм командуванням, доля їх наразі не відома. Він зазначив: «На жаль, після кваліфікації дій РФ, підрозділів чорноморського флоту, підрозділів прикордонної служби ФСБ РФ як агресії, ми не виключаємо й інших операцій, в тому числі наземних, проти суверенітету, територіальної цілісності і незалежності України».

«Воєнний стан не означає оголошення війни. Україна ні з ким не планує воювати. Він запроваджується виключно для оборони, захисту української землі, нашої території, територіальної цілісності, суверенітету і незалежності країни. Воєнний стан водиться винятково з метою посилення оборони України на фоні зростаючої агресивності і акту неприхованої агресії відповідно до міжнародного права з боку Російської Федерації. Воєнний стан не означає нашої відмови від політико-дипломатичного врегулювання звільнення української території», – додав Порошенко, наголосивши, що Україна має намір продовжувати дотримуватися всіх міжнародних зобов’язань, включно з Мінськими угодами. І зауважив: запровадження воєнного стану жодним чином не означає, що Україна проводитиме будь-які наступальні дії: «Україна буде проводити дії виключно щодо оборони своєї території, захисту і безпеки своїх громадян».

Президент України також звернувся до керівництва Російської Федерації з вимогою негайно звільнити українських військовослужбовців. Він зазначив, що Україна вимагає терміново передати їх українській стороні разом із кораблями, а також закликав до деескалації ситуації в Азовському морі та на інших напрямах.

Збройні сили України приведено в повну бойову готовність, – повідомили у Генеральному штабі ЗСУ.

Українське Міністерство закордонних справ виступило ще з однією заявою у зв’язку з черговим актом агресії Росії проти України. У ній МЗС звернулося до союзників і партнерів України з проханням ужити необхідних заходів для стримування агресора, зокрема шляхом застосування нових та посилення наявних санкцій, а також надання Україні військової допомоги:

МЗС України висловлює категоричний протест Російській Федерації у зв’язку зі збройним нападом та захопленням українських військових катерів «Бердянськ», «Нікополь» та буксира «Яни Капу», а також пораненням та захопленням у полон членів їхніх екіпажів.

Напад на українські судна, які здійснювали морський перехід з порту Одеса до порту Маріуполь з дотриманням положень усіх чинних багатосторонніх та двосторонніх міжнародних договорів та правил навігації, є черговим актом збройної агресії Російської Федерації проти України, як це визначено, зокрема, у Статті 2 Статуту ООН та положеннями Резолюції Генеральної Асамблеї ООН 29/3314 від 14 грудня 1974 про визначення агресії. Росія фактично розширила свої військові дії проти України на море.

Кремлівський злочинний режим сьогодні вкотре продемонстрував, що він не має меж зупиниться у своїй агресивній політиці і готовий до будь-яких актів агресії проти нашої держави.

Україна вимагає невідкладно надати медичну допомогу пораненим військовослужбовцям, забезпечити їхнє негайне безпечне повернення на Батьківщину, а також повернути захоплене військове майно та компенсувати українській стороні завдані їй збитки.

Уся відповідальність за подальше загострення ситуації в регіоні Азовського та Чорного морів та підрив процесу мирного врегулювання російсько-українського збройного конфлікту повністю покладається на кремлівський режим.

Звертаємося до наших союзників та партнерів вжити усіх необхідних заходів для стримування агресора, у тому числі через застосування нових та посилення існуючих санкцій, а також надання Україні військової допомоги для захисту територіальної цілісності та суверенітету України в рамках міжнародно визнаних кордонів.

«Після серії безпрецедентних провокацій РФ здійснила черговий акт агресії проти України, причому в нейтральних водах Чорного моря. Це атака не лише на нас, це виклик всьому цивілізованому світові. Тепер війна з РФ на нашій землі і поза нею. Працюємо спільно в постійному контакті з нашими міжнародними партнерами, щоб відбити російську агресію», – наголосив глава МЗС України Павло Клімкін.

Голова Верховної Ради Андрій Парубій на своїй facebook-сторінці повідомив, що на 16.00 сьогодні, 26 листопада, скликав позачергове засідання парламенту.

Читайте також: 

Конфліктне Азовське море

Джерела: president.gov.ua, rnbo.gov.ua, mfa.gov.ua, facebook.com/andriy.parubiy, facebook.com/pavloklimkin.ua

Сьогодні, 25 листопада, близько 20.30 стало відомо, що «катери Прикордонної служби Федеральної служби безпеки Російської Федерації відкрили вогонь по корабельній групі Військово-Морських сил Збройних сил України. Було пошкоджено малий броньований артилерійський катер «Бердянськ». Катер втратив хід, є поранений. Прийнято рішення застосовувати зброю на ураження». Про такий розвиток ситуації в Азовському морі, що загострилася сьогодні вранці, повідомили у прес-центрі Командування ВМС ЗСУ. Через ситуацію в Азовському морі Президент України Петро Порошенко на 22.00 сьогодні, 25 листопада, скликав воєнний кабінет, – повідомив прес-секретар Порошенка Святослав Цеголко. Згодом цю інформацію підтвердили в оперативному штабі Ради національної безпеки і оборони України.

Як поінформували в прес-центрі сьогодні близько 09.30 ранку, кораблі Військово-Морських сил Збройних сил України у складі двох малих броньованих артилерійських катерів «Бердянськ» і «Нікополь» та рейдового буксиру «Яни Капу» вранці здійснювали плановий перехід з порту Одеси до порту Маріуполь Азовського моря. Про намір здійснювати перехід було поінформовано заздалегідь, відповідно до міжнародних норм, щоб гарантувати безпеку судноплавства. Проте, всупереч Конвенції ООН з морського права та Договору між Україною та Російською Федерацією про співробітництво у використанні Азовського моря та Керченської протоки, прикордонні кораблі РФ – прикордонні катери типу «Соболь», пскр «Дон», катери типу «Мангуст», мпк «Суздалец» – здійснили відверто агресивні дії проти кораблів ВМС ЗС України.

Прикордонний корабель «Дон» здійснив таран українського рейдового буксиру. В підсумку було пошкоджено головний двигун корабля, обшивку та леєрне огородження, а також втрачено рятувальний плотик. Диспетчерська служба росіян відмовилася забезпечити право свободи судноплавства, гарантоване міжнародними угодами.

«РФ укотре продемонструвала свою агресивну сутність та повне нехтування нормами міжнародного права. Кораблі ВМС ЗС України продовжують виконання завдань із дотриманням усіх норм міжнародного права. Всі незаконні дії фіксуються екіпажами кораблів і Командуванням Військово-Морських Сил ЗС України та будуть передані компетентним міжнародним органам», – повідомили тоді у прес-центрі Командування ВМС ЗСУ.

Як уточнили згодом у прес-центрі, ще о 03.58 сьогодні, 25 листопада, катер ВVC PCE «Бердянськ», щоб дотриматися міжнародних норм безпеки судноплавства, зв’язався з береговим постом ПС ФСБ РФ, морськими портами Керч і Кавказ та повідомив про намір проходу Керченською протокою. Цю інформацію було отримано, але відповіді українському катеру не надали. Проте о 04.07 було зафіксовано переговори диспетчера порту Керч «БЕРЕГ-23» з мпк ЧФ РФ «Суздалець» про виявлення кораблів ВМС ЗСУ.

Водночас на виклики кораблів українських ВМС диспетчери портів Керч і Кавказ не відповідали. Прикордонні кораблі РФ супроводжували українські військові кораблі на небезпечній відстані.

Близько полудня Міністерство закордонних справ України оприлюднило заяву щодо збройної провокації Росії в Чорному та Азовському морі:

«Провокативні дії з боку РФ в Чорному та Азовському морі перейшли межу і стали вже агресивними.

Кораблі Російської Федерації у порушення свободи навігації неправомірно застосували силу по відношенню до кораблів ВМС ЗС України.

Ми розцінюємо такі агресивні дії як порушення норм Статуту ООН, Конвенції ООН з морського права.

МЗС України здійснить всі належні заходи дипломатичного та міжнародно-правового реагування.

Також невідкладно інформуватимемо партнерів про агресивні дії Росії в Азовському морі. Такі дії несуть в собі загрозу безпеці всіх держав Чорноморського регіону, а отже вимагають чіткої реакції міжнародного співтовариства», – наголосили в українському зовнішньополітичному відомстві.

Тим часом ситуація в Азовському морі й далі загострювалася.

Так, о 13.12 було зафіксовано, як два ударні вертольоти збройних сил Росії зайшли на бойовий курс із захватом на супроводження бортовими системами управління зброєю катерів ВМС ЗСУ. На той час кораблі ВМС ЗС України вже третю годину чекали проходу Керченською протокою.

О 13.42 за інформацією Керчтрафікконтролю, набито у зв’язку з посадкою на мілину танкера перед мостом з боку Азовського моря рух протокою закрили в обидва боки. Щоправда, як повідомили у прес-центрі ВМС ЗСУ, цю інформацію не було підтверджено міжнародною системою контролю судноплавства.

О 13.50 за київським часом Керченською протокою вільно пройшли морський тральщик Чорноморського флоту Росії та 2 катери прикордонної служби РФ. Танкер, яким Росія заблокувала Керченську протоку, не заважав їхньому проходу. Натомість мирний прохід для корабельної групи ВМС ЗС України було заблоковано.

Відтак корабельна група ВМС ЗС України почала рухатися на вихід з Керченської протоки. Російські кораблі та катери розпочали її переслідування та в ультимативній формі вимагали зупинитися під загрозою застосування зброї. Також близько 19.00 з’явилася інформація про перекидання російського спецназу на прикордонний корабель ПС ФСБ РФ «Дон» з метою спроби абордажу.

Катери українських ВМС продовжуваливиконання поставленого завдання. Проте після виходу з 12-мильної зони катери ПС ФСБ РФ відкрили вогонь по корабельній групі Військово-Морських Сил ЗС України.

За оперативною інформацією прес-центру ВМС ЗСУ станом на 21.20, «малі броньовані артилерійські катери «Бердянськ» і «Нікополь» вражені вогнем противника та втратили хід. Рейдовий буксир «Яни Капу» також примушений до зупинки. Кораблі захоплені спецназом РФ. Також є інформація про двох поранених українських військових моряків».

Джерела: facebook.com/navy.mil.gov.ua  facebook.com/svyatoslav.tsegolko, mfa.gov.ua

Рух через пункти пропуску на західній ділянці кордону, зокрема й на українсько-польській його частині, тимчасово ускладнений. Це пов’язано з діями власників автомобілів з іноземною реєстрацією, які частково або повністю блокують рух на дорогах, що ведуть до пунктів пропуску. Про це повідомляє Державна прикордонна служба України.  

Ускладнений рух сьогодні, 25 листопада, станом на 15.00 спостерігали в напрямку пунктів пропуску на українсько-польському кордоні «Устилуг», «Рава-Руська», «Ягодин», «Шегині», «Краковець» та «Угринів». Також було ускладнено рух у напрямку пункту пропуску «Малий Березний» (на кордоні зі Словаччиною) та «Солотвино» (на українсько-румунському кордоні).

У місцях скупчення людей перебувають співробітники Нацполіції. Держприкордонслужба також посилила заходи безпеки, щоб не допустити провокацій безпосередньо на державному кордоні. Зокрема, створено ситуативні групи, в готовності перебувають додаткові сили, відбувається постійний обмін інформацією з Нацполіцією та іншими органами взаємодії.

Держприкордонслужба звертається до подорожніх з прохання врахувати цю інформацію під час вибору маршруту подорожей і для обрання оптимального маршруту руху.

Про тимчасове припинення прикордонного руху на польсько-українському кордоні також повідомила Прикордонна служба Польщі.

«Ми хотіли б поінформувати мандрівників про те, що на всіх пунктах перетину Підкарпатського воєводства: Корчова – Краковець, Будомеж-Грушів, Медика-Шегині та Кросцєнко-Смільниця – прикордонні перевірки було припинено через блокування дорожнього руху з української сторони», – зазначили польські прикордонники.

Власники автомобілів з іноземною реєстрацією організували масштабні акції протесту у зв’язку з тим, що сьогодні набули чинності закони, які змінюють норми ввезення транспортних засобів на іноземній реєстрації.

Як пояснили у Державній фіскальній службі, відповідно до цих законів, громадяни України мають право тимчасово ввозити транспортний засіб, що зареєстрований за межами України, строком до одного року і за умови сплати всіх необхідних митних платежів. При цьому митні платежі не повертаються.

Громадяни-резиденти мають право переміщувати транспортний засіб, що зареєстрований за межами України, в режимі транзиту за умови сплати грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких автомобілів на митну територію України з метою вільного обігу.

При ввезенні автівки, що була в користуванні, підтвердження відповідності екологічним нормам ЄВРО 5 не вимагається.

Таким чином, якщо резидент здійснив перетин митного кордону України автівкою з іноземною реєстрацією до 25 листопада і повернувся після 00.00 25 листопада, то сплата митних платежів або грошової застави є обов’язковою.

Джерела: dpsu.gov.ua, facebook.com/SFSofUkraine, bieszczadzki.strazgraniczna.pl

Верховна Рада України після роботи впродовж ночі сьогодні о шостій годині ранку ухвалила Закон «Про Державний бюджет України на 2019 рік». За законопроект у цілому проголосували 240 народних депутатів України. Про це інформує сайт ВРУ. 

Закон визначає на 2019 рік доходи Державного бюджету України у сумі понад один трильйон 26 мільярдів гривень. Видатки – трохи більш ніж 1,112 трлн грн. Дефіцит бюджету – 90 млрд грн.

Документ передбачає ріст ВВП у 2019 році 3%, інфляцію передбачено в розмірі 7,4%.

Прожитковий мінімум у 2019 році на одну особу в розрахунку на місяць встановлено в розмірі:

• з 1 січня 2019 року – 1853 гривні,
• з 1 липня – 1936 гривень,
• з 1 грудня – 2027 гривень.

Для основних соціальних і демографічних груп населення прожитковий мінімум становитиме:

для дітей віком до 6 років: з 1 січня 2019 року – 1626 гривень, з 1 липня – 1699 гривень, з 1 грудня – 1779 гривень;

для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2019 року – 2027 гривень, з 1 липня – 2118 гривень, з 1 грудня – 2218 гривень;

для працездатних осіб: з 1 січня 2019 року – 1921 гривня, з 1 липня – 2007 гривень, з 1 грудня – 2102 гривні;

для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2019 року – 1497 гривень, з 1 липня – 1564 гривні, з 1 грудня – 1638 гривень.

Мінімальна заробітна плата 2019 року, відповідно до закону про держбюджет, з 1 січня становитиме 4173 гривні за місяць; у погодинному розмірі – 25,13 гривні.

Опрацювання поправок до бюджету та Бюджетного кодексу депутати завершили 22 листопада близько п’ятої ранку. Як повідомляє «Економічна правда»,  додаткові кошти планують витратити на оборону, освіту, медицину, деякі соціальні програми.

Зокрема, видатки на підвищення обороноздатності та безпеки держави на 2019 рік передбачено в сумі 211,9 млрд грн (з них державні гарантії – 5 млрд грн). Для забезпечення виплати пенсій в наступному році уряд спрямовує 167,5 млрд грн. У рамках продовження реформи медицини наступного року збільшать фінансування цієї сфери. Видатки за загальним фондом держбюджету із субвенціями становлять 95,7 млрд грн, що на 3,4 млрд грн, або на 3,7%, більше порівняно з проектом держбюджету-2019, ухваленим у першому читанні, – зазначає «Укрінформ».

Видатки на освіту сягнуть 126,9 млрд грн, що на 4,5 млрд грн (4%) більше, ніж у проекті держбюджету, поданому до першого читання. Зокрема, утримання закладів третього-четвертого рівнів акредитації не перекладатимуть на місцеві органи влади, а фінансуватимуть із державного бюджету. На це додатково передбачено 400 млн грн.

Міноборони додатково отримало 1 млрд грн на підтримку арсеналів і складів, МВС – 400 млн грн на оплату праці та капітальні видатки.

«Укрпошта» отримала 500 млн грн на доставку пенсій.

За підсумками першого півріччя 2019 року уряд планує підготувати зміни до бюджету щодо збільшення освітньої і медичної субвенцій місцевим бюджетам.

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман назвав ухвалений проект Державного бюджету на 2019 рік «збалансованим і реалістичним».

«Ми маємо стабільність – і в кінці цього року, і в наступному. 2019 рік буде непростим – економічно і політично. Але маємо бюджет – збалансований і реалістичний, – сказав Гройсман. – Ми зберегли всі програми – безпеки і оборони, в медицині, освіті, будемо будувати дороги, продовжимо подальшу децентралізацію».

Джерела: rada.gov.ua, kmu.gov.ua, epravda.com.ua, ukrinform.ua

З 22 листопада Польща повертає прикордонний контроль із країнами Європейського Союзу, який діятиме на час проведення Кліматичного саміту ООН. Відтак кордон із Німеччиною, Литвою, Словаччиною та Чехією до 16 грудня можна перетнути лише у визначених місцях. Про це інформує сайт Krakiv.pl.

Для перетину кордону працюватимуть 264 пункти: на кордоні з Чехією – 142, зі Словаччиною – 62, з Німеччиною – 48, з Литвою – 12. Також прикордонники посилять контроль в аеропортах і морських портах.

Прикордонна служба Польщі наголошує, що введення тимчасового контролю не означає повернення прикордонних пунктів і шлагбаумів, і запевняє, що додатковий контроль не збільшить час проходження кордону.

Кордон контролюватимуть за допомогою спеціальних пристроїв і «шенгенбусів». Працівники прикордонної служби вибірково перевірятимуть осіб, які в’їжджають до Польщі. Осіб та автомобілі також можуть спрямувати на додатковий контроль на підставі інформації, отриманої від сусідніх держав.

Прикордонна служба Польщі вже запроваджувала такий тимчасовий контроль на кордоні під час проведення Євро-2012, Кліматичного саміту 2013 року, Саміту НАТО та Світових днів молоді 2016-го.

Зазначимо, Міжнародна Кліматична конференція ООН COP24 триватиме в місті Катовіце від 3 до 14 грудня. Її учасники продовжать роботу над напрацюванням правил імплементації Паризької кліматичної угоди.

Нещодавно делегація України на чолі з міністром екології та природних ресурсів Остапом Семераком долучилася до міністерського засідання з підготовки до проведення COP24. до слова, Україна однією з перших країн Європи підтримала та ратифікувала Паризьку кліматичну угоду, яка має замінити Кіотський протокол.

Джерело: krakiv.pl