субота, 5 Грудень, 2020
pluken
Головна / Аналітика / Конфліктне Азовське море
Джерело: ua.korrespondent.net
Джерело: ua.korrespondent.net

Конфліктне Азовське море

Share Button

25 жовтня Європейський парламент ухвалив резолюцію щодо ситуації в Азовському морі. У ній ЄП засудив дії Росії щодо зупинки та огляду українських кораблів. Водночас із тексту та настрою резолюції зрозуміло, що європейські парламентарі схвильовані ситуацією й розглядають Азов як потенційну «гарячу» точку. Зокрема, депутати проголосували за призначення спецпредставника ЄС, який займався б питаннями Криму, Донбасу та Азову, а місії ОБСЄ запропонували поширити контроль за ситуацією і на Азовське море.

Але на цьому в ЄС не планують зупинятися і говорять про можливе посилення санкцій проти Росії, якщо ескалація конфлікту в Азовському морі продовжуватиметься.

Європейський парламент також «висловлює жаль з приводу незаконного видобутку нафти та газу Російською Федерацією на території України; підкреслює можливу небезпеку використання Росією нафтогазових родовищ в Азовському морі після досягнення своєї мети перетворення його на внутрішнє озеро в межах Російської Федерації», – цитує резолюцію видання Європейська правда.

Європейський парламент згадав у резолюції і про незаконно збудований Кримський міст.

Що відбувається?

Серйозні проблеми на Азовському морі почалися ще у квітні цього року. Навесні російські прикордонники почали оглядати практично всі українські та іноземні кораблі, які йшли морем до українських портів або виходили з них.

Формально такі дії російської сторони не порушують жодних законів. Як пояснюють в українській Державній прикордонній службі, російська сторона діє на підставі чинного договору між Україною та Росією від 2003 року.

Василь Серватюк. Фото: dpsu.gov.ua
Василь Серватюк. Фото: dpsu.gov.ua

«Анексія Криму, захоплення Азову та Чорного моря готувались Росією давно. Перша спроба була ще у 2003 році – намір захопити острів Тузла. Тоді завдяки чіткій позиції України та міжнародної спільноти вдалося відбити зазіхання. Але тоді ж, у 2003 році, нас змусили підписати угоду, яка формально зробила Азовське морем внутрішнім морем. На той час здавалося, що це хороша угода для нас, бо 68% території басейну відходило Україні, а 32% – Російській Федерації. Але ця угода зробила Азовське море закритим, внутрішнім морем, яким користуються тільки дві країни», – пояснив під час своєї доповіді на Львівському безпековому форумі заступник голови Державної прикордонної служби Василь Серватюк.

За словами експертів, міста регіону зазнали значних економічних втрат через анексію Криму та конфлікт на Донбасі, а ситуація на Азові ще більше загострює ситуацію. За інформацією BBC, обсяги експортних вантажів українських портів на Азовському морі – Маріуполя та Бердянська – цьогоріч зменшилися на 10%. Через своєрідну блокаду Азова Маріупольський торговельний порт у січні-лютому 2018 року недоотримав 146 мільйонів гривень доходу порівняно з аналогічним періодом минулого року (637 млн грн у 2018 році та 783 млн грн у 2017 році відповідно). Майже 80 мільйонів недоотримав порт у Бердянську (105,6 млн грн доходів за сім місяців цього року проти 185,5 млн грн – минулого).

«Переконаний, події в Азовському морі – це частина спроби Росії економічно задушити Україну. Для цього не потрібне вторгнення. Достатньо зупинити експорт України з Маріуполя та Бердянська. А ще, якби Росія все ж готувала інвазію, це виглядало б так, як зараз виглядає на Азовському морі: підготовка, розвідувальні операції, залякування тощо. Це дії, які ускладнюють розуміння того, що насправді відбувається. Тому дуже важливо мати потугу, аби дати відсіч», – прокоментував ситуацію генерал-лейтенант американської армії у відставці, екс-командувач сухопутними військами США в Європі Бен Ходжес під час Львівського безпекового форуму.

Мілітаризація Азову

«Кожна країна має стратегію. Стратегія деяких країн – це нічого не робити. Донедавна Україна мала таку стратегію стосовно Азовського та Чорного морів. Зараз є розуміння українського уряду, що стратегія має бути [іншою]», – критикує дії України президент американської Jamestown foundation Глен Ховард.

Глен Ховард. Джерело: twitter.com/Leskevicius
Глен Ховард. Джерело: twitter.com/Leskevicius

Після анексії Криму, зважаючи на те, що Керченську протоку почала контролювати РФ, український флот не міг зайти в Азовське море. Донедавна усі завдання з охорони на цій території виконували лише катери державної прикордонної служби України.

«Рік тому під час Львівського безпекового форуму я попереджав про ситуацію в Азовському морі. Український уряд навіть не сприймав дії Росії як загрозу. Це забрало один рік, щоб усвідомити, і тепер позиція уряду є такою, що Україна потребує серйозного представництва військо-морського флоту в тому регіоні», – каже Глен Ховард.

Після постійних затримань Росією кораблів в Азовському морі Україна таки заявила про створення у Бердянську військово-морської бази на Азовському морі. Відповідне рішення Рада національної безпеки та оборони ухвалила у вересні. База мала б почати роботу до кінця 2018 року. Основна заявлена місія – захист портів, безпека судноплавства та нейтралізація російської мінної загрози. Туди поступово почали перекидати частину військової техніки. Зокрема, наприкінці вересня в порт Маріуполя прибуло пошуково-рятувальне судно «Донбас» і морський буксир «Корець». Разом із ними прийшли два малі броньовані артилерійські катери P177 «Кременчук» і P178 «Лубни». Вони і стануть частиною майбутньої військової бази в Бердянську.

Водночас Російська Федерація теж поступово нарощує військово-морські сили в акваторії Азову. За інформацією Міністерства оборони України, там уже є 40 бойових катерів РФ.

«Сьогодні ситуація достатньо серйозна й загрозлива. Наступний крок після анексії Криму та захоплення Донбасу – це захоплення Азову. Сьогодні там більш ніж 120 кораблів та катерів РФ. І ця присутність збільшується останніми днями», – розповів Голова Державної прикордонної служби Василь Серватюк.

Що далі?

Наразі експерти говорять про те, що Україна може втратити контроль над Азовським морем. Щоб цього не сталося, треба негайно діяти у двох напрямках: збільшувати військову присутність та посилювати дипломатичний тиск на Росію на міжнародному рівні.

«Україна спізнилася з діями. Ситуація на Азові буде тільки погіршуватись. Росія демонструє дуже продуману стратегію і сьогодні вона відпрацьовує її. Нині ми (українська сторона. – Ред.) практично відсутні на Азовському та Чорному морях. У нас близько 50 бортів різного призначення, але основне їхнє місце – біля причалів. Це пагубна стратегія для національних інтересів України. Це неправильний підхід. Протистояти ситуації можна тільки чіткими, продуманими й інколи симетричними діями», – переконаний президент української компанії з перспективних науково-технічних розробок у військовій сфері UA.RPA Ігор Кабаненко.

Ігор Кабаненко. Джерело: facebook.com/uarpacluster
Ігор Кабаненко. Джерело: facebook.com/uarpacluster

За його словами, ще вчора Україна повинна була чітко в односторонньому порядку визначити свої територіальні води і виключну морську економічну зону. Цьому немає жодних перешкод, адже це суверенні права прибережної держави. Чому вони досі не реалізовані, не зрозуміло.

«Тільки рішучі дії України за підтримки міжнародної спільноти зможуть нормалізувати ситуацію на Азовському морі, допоможуть зробити його морем, на яке повністю поширюється юрисдикція України, а також відкрити його для кораблів, катерів, мирного судноплавства, для торгівлі з іншими країнами», – говорить Ігор Кабаненко.

Бен Ходжес радить Україні негайно збільшити кількість представників ВМС у Генштабі та українському оборонному міністерстві. Це мають бути люди, які розуміють, що робити, і вони мають мати можливість впливати на прийняття рішень. За його словами, країна також повинна бути готова до доволі жорсткої боротьби.

«Україні, по-перше, потрібно розробити стратегію та політику щодо Азовського моря. По-друге, Україна має боротися за вільну навігацію для своїх кораблів в Азовському морі, щоб Росія їх не зупиняла. Це означає, що Військово-Морським Силам України варто бути готовим до потенційних конфліктів. Українські політичні лідери мають виставити до військових дуже чіткі вимоги, але водночас рішуче захищати їх, якщо щось піде не так. Думаю, США повинні продовжувати підтримувати вас у забезпеченні обладнанням, допомагати з тренуваннями та підтримувати Україну інформаційно на міжнародній арені», – прокоментував Бен Ходжес.

Мирослава Іваник

Share Button

Також перегляньте

Fot. defence-ua.com

Український “Руслан” доставив першу партію зроблених у Польщі для Філіппін гелікоптерів

ЗС Філіппін отримали п’ять зібраних у Польщі американських багатоцільових транспортних гелікоптерів S-70i Black Hawk – …