У другому турі виборів Президента України, який відбувся вчора, 21 квітня, активність виборців по Україні становила 62,09%. Такими є дані Центральної виборчої комісії за підсумками голосування у всіх 199 територіальних виборчих округах.

Найвищою активність виборців була у Львівській області – 67,34%, а найнижчою – в Закарпатській, де проголосували 46,38% виборців.

Нагадаємо, у першому турі виборів Президента України активність виборців становила 62,8%.

За даними опрацювання 82,74% електронних протоколів, у виборах Президента України лідирує Володимир Зеленський із 73,15%. У Петра Порошенка – 24,51% голосів.

За даними опрацьованих 96,03% протоколів, у закордонному виборчому окрузі більше громадян України голосували за Петра Порошенка – наразі він лідирує з результатом 53,61%. Володимира Зеленського підтримують 44,91% закордонних українців.

Джерело: cvk.gov.ua/vp_2019

Президент Республіки Польща Анджей Дуда привітав Володимира Зеленського з обранням Президентом України. Про це йдеться   у вітальному листі на сайті польського глави держави.

«Прошу прийняти мої сердечні поздоровлення з нагоди ввірення вам Українським народом посади Президента України. Цей вибір є вираженням очікувань українського суспільства щодо значного прискорення дій державних органів у реформуванні політичної та економічної сфери країни та забезпечення безпеки та стабільності в Україні. Я впевнений що цей вибір підтвердить стійкість України на шляху до євроатлантичної спільноти», – зазначив Дуда.

Він додав, що Польща й Україна пов’язані симпатією та спільною історією, а поляки завжди вітали демократичні та проєвропейські зміни в Україні. «Ми постійно показуємо Україні солідарність перед російською агресією. Ми також не припиняємо зусиль, щоб наблизити її до європейських і євроатлантичних структур. Хочу запевнити, що Польща готова до подальшої всебічної допомоги Україні у сфері безпеки та державних реформ. Ви можете розраховувати на мою особисту участь у цьому питанні», – йдеться у вітальному листі.

Дуда додав, що Україна та Польща мають «бути прикладом партнерства в регіоні, зміцнювати дружні відносини і формувати взаємну відповідальність», висловив сподівання на «прорив» у питаннях спільної українсько-польської історії та «новий успішний етап» в українсько-польських відносинах, а також запросив Зеленського відвідати Польщу в зручний час.

Зазначимо, за результатами Національного екзит-полу станом на 20:00, у другому турі виборів Президента України перемагає шоумен Володимир Зеленський. Згідно з даними опитування, оприлюдненими на прес-конференції в Укрінформі, він набирає 73% голосів виборців, а чинний глава держави Петро Порошенко – 25,5%. При цьому 1,5% респондентів вказали, що викреслили обох кандидатів або зіпсували бюлетень.

Національний екзит-пол провів Фонд «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва», а польовий етап дослідження «Національний екзит-пол-2019» здійснювали Київський міжнародний інститут соціології та Український центр економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова.

Президент України Петро Порошенко після завершення голосування й оприлюднення результатів екзит-полів сказав, що привітає опонента з перемогою, як це прийнято «в цивілізованих європейських демократичних країнах», і продовжить боротьбу за Україну.

Офіційно переможця виборів президента України наразі не названо, Центральна виборча комісія продовжує підрахунок голосів.

Джерела: prezydent.pl, president.gov.ua, ukrinform.ua

Станом на 18.00 сьогодні, 21 квітня, найбільше громадян України проголосували за кандидата у Президенти Володимира Зеленського – 73,2% виборців. За чинного Президента України Петра Порошенка свої голоси віддали 25,3% виборців. Викреслили обох або зіпсували бюлетень – 1,5%. Такими є дані національного екзит-полу на 18.00, оприлюднені в прес-центрі Укрінформу 0 20.01.

По регіонах дані екзит-полу є такими:

Захід: лідирує Зеленський з 57% голосів, за Порошенка проголосували 41,3% виборців, зіпсували бюлетень – 1,8% виборців.

Центр: Зеленський – 70,3, Порошенко – 28%, зіпсували бюлетень –  1,7% виборців.

Південь: Зеленський – 85, 4%, Порошенко –  13,4%, зіпсували бюлетень –  1,1% виборців.

Схід: Зеленський – 83,7%, Порошенко – 11,2%, зіпсували бюлетень – 1,1% виборців.

Національний екзит-пол провів Фонд «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва».

Польовий етап дослідження здійснювали Київський міжнародний інститут соціології та Український центр економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова.

Генеральна сукупність екзит-полу – виборці, які проголосували на виборчих дільницях на території України (крім спеціальних дільниць – лікарні, тюрми, військові частини, закордонні дільниці, та за винятком окупованих територій).

Вибірка є репрезентативною для України в цілому та для її 4 регіонів (захід, центр, схід, південь). Кількість виборчих дільниць – 300 (по 150 для кожної соціологічної компанії). На кожній виборчій дільниці працювали два-три інтерв’юери. Усього їх залучили близько 750. Обсяг вибірки – близько 13 тисяч респондентів.

Статистична похибка вибірки з урахуванням дизайн-ефекту не перевищує 1,3%, але є ще систематичні похибки, які залежать від різних чинників (щирість респондентів, погодні умови тощо). Виходячи з досвіду попередніх екзит-полів, проведених за такою самою методологією, соціологи припускають, що похибка вибірки не перевищує 3%.

Джеело: ukrinform.ua

Відтепер з українського Дніпра до польського Перемишля курсують безпересадкові вагони. Перші такі вирушили з Дніпра 19 квітня, а з Перемишля – 20 квітня 2019 року. Про це інформує прес-центр Укрзалізниці.

Безпересадкові купейні вагони Дніпро – Перемишль курсують із Дніпра у складі поїзда № 86/85 «Новоолексіївка – Львів», на станції Львів їх перепричеплюють до поїзда № 90/89 «Львів – Перемишль».

Зворотно з Перемишля ці вагони курсують із 20 квітня в складі поїзда № 35/36 «Перемишль – Одеса» з перепричепленням у Львові до поїзда № 70/69 «Львів – Маріуполь».

Вартість квитка залежить від курсу валюти в день його купівлі – на сьогодні вартість дорослого проїзного документа становить близько 1800 грн, дитячого квитка близько 1100 грн. Квитки можна придбати в залізничних касах.

Відповідно до розкладу руху пасажирських поїздів на сайті Укрзалізниці, вагони з Дніпра до Перемишля цього року мають курсувати в такі дні:

• 19, 21, 25, 27, 29 квітня;
• 1, 3, 5, 11, 17, 25 травня
• 1, 7, 15, 19, 21, 27, 29 червня
• 5, 13, 19, 27 липня
• 3, 9, 17, 23, 25 серпня
• 7, 21 вересня
• 5, 13, 19 жовтня
• 9, 23листопада

Згідно з цим розкладом, із Перемишля до Дніпра вагони мають курсувати в такі дати:

• 20, 22, 26, 28, 30 квітня
• 2, 4, 6, 12, 18, 26 травня
• 2, 8, 16, 20, 22, 28, 30 червня
• 6, 14, 20, 28 липня
• 4, 10, 18, 24, 26 серпня
• 8, 22 вересня
• 6, 14, 20 жовтня
• 10, 24 листопада.

Джерело: uz.gov.ua

На 12:00 місцевого часу у столиці Польщі Варшаві в другому турі виборів Президента проголосувало 1806 громадян України. Про це інформує Посольство України в Польщі, в приміщенні якого працює закордонна виборча дільниця №900069.

Як зазначають користувачі в соцмережах, на момент відкриття біля дільниці утворилася черга з охочих проголосувати на виборах Президента України приблизно на 500-800 метрів, яка, однак, рухалася досить швидко.

Співробітники Державної прикордонної служби України в приміщенні Посольства організували пропускний режим до виборчої дільниці, щоб надати можливість кожному реалізувати конституційне право волевиявлення в другому турі виборів Президента України. За інформацією українських прикордонників, процес голосування у Варшаві відбувається спокійно й організовано.

За даними Центральної виборчої комісії, в Україні активність виборців на 11 годину (без урахування даних закордонного виборчого округу) становила 18,15%.

Нагадаємо, сьогодні – другий тур виборів Президента України. Громадяни України обирають главу держави з двох претендентів –  Володимира Зеленського та Петра Порошенка. Українці в Польщі залежно від місця проживання/перебування мають право проголосувати на одній із 4 виборчих дільниць:

• у Посольстві України в Республіці Польща (до неї належать Мазовецьке, Лодзьке, Великопольське, Любуське воєводства);
• у Генеральному консульстві України в Кракові (належать Малопольське, Свєнтокшиське, Сілезьке, Опольське, Нижньосілезьке, воєводства);
• у Генеральному консульстві України в Любліні (належать Любельське, Підкарпатське, Підляське воєводства);
• у Консульстві України в Гданську (належать Поморське, Західно-Поморське, Куявсько-Поморське, Вармінсько-Мазурське воєводства).

Документами, які дають право для отримання виборчого бюлетеня і голосування на закордонній виборчій дільниці, є:

• паспорт громадянина України для виїзду за кордон; або
• дипломатичний паспорт України; або
• службовий паспорт України.

Для участі у виборах необхідно бути включеним до списків виборців на відповідній виборчій дільниці.

Голосування триває з 08.00 до 20. 00 за місцевим часом країни перебування.

Джерела: facebook.com/AmbasadaUkrainywPolsce, dpsu.gov.ua

Сьогодні, 19 квітня, о 19.00 на Національному стадіоні «Олімпійський» у Києві мають відбутися неофіційні передвиборні дебати між претендентами на посаду Президента України Петром Порошенком і Володимиром Зеленським. Про це домовилися команди обох кандидатів та уклали тристоронню угоду з НСК «Олімпійський» щодо оренди стадіону на вечір 19 квітня. Офіційні дебати у студії Суспільного мовника також мають відбутися сьогодні, але о 21.00.

Як зазначено на сайті НСК «Олімпійський», вхід на головну арену України для глядачів сьогодні відкриють о 16:00. Із 17:00 триватиме програма заходів на стадіоні, а о 19:00 мають розпочатися власне дебати.

Національна поліція України перевірятиме всіх, хто прийде на НСК «Олімпійський». Правоохоронці вилучатимуть предмети, схожі на зброю, продукти харчування, газові балончики, петарди, фаєри. Також глядачів закликають не вживати алкоголь, оскільки працівники поліції не пускатимуть на НСК «Олімпійський» людей у стані алкогольного сп’яніння. За порядок на стадіоні відповідатимуть службовці Нацполіції, Нацгвардії та ДСНС.

У зв’язку з проведенням заходів на НСК «Олімпійський» сьогодні з 10.00 до 22.00 діятиме обмеження руху транспорту на довколишніх дорогах. Патрульна поліція України просить враховувати цю інформацію та обирати альтернативні маршрути.

Із 18:00 до 19:00 станція метро «Олімпійська» працюватиме з можливими обмеженнями на вхід:

• станція метро «Площа Льва Толстого» – на вихід працює лише один ескалатор, тому можливе скупчення людей;
• станція метро «Палац спорту» працюватиме без обмежень. Перед та після події можливе обмеження на вхід на всіх цих станціях.

Акредитовані журналісти зможуть потрапити на стадіон із 16:00.

Зазначимо, 1 квітня Суспільний мовник запросив на дебати кандидатів на пост Президента України, які пройшли в другий тур виборів за підсумками голосування 31 березня. Але вже 3 квітня кандидат у президенти Володимир Зеленський заявив, що дебати з Петром Порошенком мають відбутися на стадіоні «Олімпійський» 19 квітня о 19.00. Порошенко у відповідь погодився на такий «формат» дебатів і запросив Володимира Зеленського до дискусії на стадіоні 14 квітня, а 19-го – зустрітися у студії Суспільного мовника. Зеленський відмовився й наполіг на озвученій раніше даті – 19 квітня. 16 квітня штаби кандидатів дійшли згоди й підписали угоду зі стадіоном.

За режисерське забезпечення та художнє керівництво ефіру зустрічі кандидатів у президенти Петра Порошенка та Володимира Зеленського на НСК «Олімпійський» відповідатиме Суспільний мовник.

Як інформує «Детектор медіа», дебати на «Олімпійському» відбуватимуться на двох сценах по різні боки стадіону. Про це заявив представник Володимира Зеленського Дмитро Разумков. Коштуватимуть заходи на стадіоні від 6 до 8 мільйонів гривень, ці витрати розділять порівну виборчі фонди кандидатів у президенти.

Тим часом офіційні дебати між кандидатами, регламентовані законом, заплановано також на сьогодні, 19 квітня, у студії Суспільного мовника. Центральна виборча комісія своєю постановою змістила на годину, з 20.00 на 21.00, час їх початку, аби учасники дебатів мали змогу приїхати у студію зі стадіону.

Закон України «Про вибори Президента України» в статті 62 визначає процедуру й строки проведення передвиборчих теледебатів. Згідно із законом, такі дебати проводять в останню п’ятницю перед днем повторного голосування між 19 та 22 годинами в прямому ефірі, тривалістю не менше ніж 60 хвилин та транслюються в ефірі національних Суспільних теле- та радіоканалу. Передвиборчі теледебати також можуть безкоштовно транслювати інші канали мовлення.

Кандидати на пост Президента України беруть участь у теледебатах особисто. У разі відмови одного з кандидатів на пост Президента України взяти участь у теледебатах або неможливості його участі в них виділений для теледебатів час надається іншому кандидату на пост Президента України.

Джерела: nsc-olimpiyskiy.com.ua, mvs.gov.ua, suspilne.media, detector.media

Міністерство закордонних справ України висловило рішучий протест у зв’язку з неправомірним рішенням Лефортовського районного суду Москви. Про це йдеться у відповідній заяві на сайті МЗС України. Згідно з рішенням суду, до 24 та 26 липня 2019 року продовжено термін тримання під вартою 24 українських військовослужбовців, яких Росія захопила в полон у водах Чорного моря.

«РФ знову вдалася до закритого режиму судового засідання, чим підтвердила попередні оцінки про своє повне усвідомлення незаконності судового процесу та про намагання приховати кричущі факти порушення норм міжнародного права, а саме Конвенції ООН з морського права, якою встановлюється імунітет військових кораблів та членів їхніх екіпажів, Третьої Женевської конвенції про поводження з військовополоненими 1949 року», – наголошено в заяві МЗС України.

У зовнішньополітичному відомстві додали, що вкотре вимагають від російської сторони негайно надати медичні документи про стан здоров’я та перебіг лікування поранених українських військовослужбовців, а також звільнити їх з-під варти та дозволити їм повернутися в Україну.

Окрім того, українські дипломати висловили вдячність міжнародним партнерам – країнам ЄС, США, Канаді та Швейцарії – за солідарність з Україною в боротьбі за звільнення українських моряків та закликали світову спільноту посилити тиск на Росію.

«Рішення російського суду про несправедливе продовження тримання під вартою українських моряків – жахливе. Росія повинна негайно повернути Україні затриманих членів її екіпажу і судна та поважати суверенітет і територіальну цілісність України», – так відреагували на вчорашнє рішення в Посольстві США в Україні.

У Європейському Союзі також закликали РФ негайно і беззастережно звільнити полонених українських моряків. І висловили сподівання на те, що Росія забезпечить безперешкодний і вільний проїзд через Керченську протоку до і з Азовського моря відповідно до міжнародного права.

«ЄС неодноразово заявляв про свої очікування, що Росія негайно і беззастережно звільнить 24 захоплених українських моряків. Поки моряки залишаються в ув’язненні, Росія мусить поважати їхнє право на юридичне представництво та безперешкодний доступ консульських органів, і забезпечити, щоб усі члени екіпажу отримали належну медичну допомогу, оскільки деякі з них були поранені під час захоплення», – йдеться в заяві речниці європейської Служби зовнішніх дій Майї Косьянчич.

Як додали в МЗС України, 17 квітня Україна також звернулася до Міжнародного трибуналу з морського права щодо застосування тимчасових заходів проти Російської Федерації з метою негайного звільнення трьох українських військово-морських суден та 24 членів їхніх екіпажів.

Нагадаємо, 25 листопада два українські кораблі й рейдовий буксир ішли з порту Одеси до порту Маріуполя через Керченську протоку. Російське судно протаранило український буксир і пошкодило його, а відтак російські військові обстріляли й захопили українські кораблі та 24 українських військових. Трьох із них було поранено.

Українців звинуватили в незаконному перетині кордону Російської Федерації в Чорному морі й вивезли до Росії. 15 та 16 січня Лефортовський суд продовжив термін їхнього арешту до 24 квітня. Моряки визнали себе військовополоненими та відмовилися давати свідчення. Їх утримують у СІЗО в Москві. У січні ПАРЄ визнала затриманих у Керченській протоці українських моряків військовополоненими.

Джерела: mfa.gov.ua, eeas.europa.eu, twitter.com/USEmbassyKyiv

На вулицях Любліна розмістили білборди з українськими словами. Так місцева організація Homo Faber спонукає мешканців міста вивчити хоча б кілька фраз, які допоможуть у привітному побутовому спілкуванні з сусідами. На білбордах розміщують переклад та транслітерацію латиницею основних слів.

«Ідея з’явилася після того, як я зрозумів, що, хоча роками працюю з людьми з України, не знаю жодного слова цією мовою. Думаю, що схожа ситуація у багатьох поляків. Вирішили з друзями це змінити», – розповів у коментарі polukr.net координатор кампанії з вивчення української мови Пьотр Скшипчак з Товариства «Homo Faber».

Організатори кажуть, хотіли у приязний спосіб відреагувати на те, що останні роки довкола стає все більше українців.

«Якщо ви при зустрічі скажете українською «Добрий день», можна вважати, що перший крок до інтеграції зроблений», – пояснює Пьотр Скшипчак, і додає: ще одна користь від плакатів –  розвінчування міфу нібито українська дуже схожа на російську.

Нині лише у Любліні мешкає як мінімум кілька тисяч українців. За словами генерального консула України у Любліні Василя Павлюка, на офіційному консульському обліку в його окрузі перебуває чотири тисячі українців.

«Це офіційна статистика. Насправді їх набагато більше, адже є багато студентів, які приїхали вчитись до Любліна чи інших міст поблизу, а також чимало тих українців, які приїхали сюди на роботу», – сказав у коментарі polukr.net Генеральний консул.

Перші плакати кампанії з’явилась у березні. Спершу їх розмістили у центральній частині міста. П’ять перших білбордів голосно заявили про ініціативу і точно не залишились непоміченими. Уже після цього організатори пішли далі та повісили нові борди у спальних районах. Кажуть, аби люди, які не бувають щодня у центрі,теж могли вивчити українські слова. Наразі у місті є сім білбордів, ще один у процесі підготовки.

Організатори радіють, що більшість реакцій на такий крок дуже позитивні. Припускають, усе через відібрані слова, адже важко погано реагувати на побажання гарного дня, з усмішкою кажуть у Homo Faber.

Для початку у місті виготовили і розмістили чотири типи білбордів: «добрий день», «радий тебе бачити», «будь ласка» і «дякую». Розпочати кампанію змогли за фінансової підтримки фонду ім. Стефана Баторія.  Надалі ж оплачують оренду рекламних площ із фінансових пожертв спеціально на цю ціль, а список слів планують розширити.

«Коли ми почали готувати кампанію, створили список з 10 приємних висловів, важливих для спілкування з іншими людьми. Мова йшла про слова, які є початком хороших розмов: «доброго ранку», «будь ласка», «дякую», «приємно бачити вас», «вибачте», «я з Любліна, а ви?» «мене звуть», – говорить координатор ініціативи.

Низку білбордів кампанія доповнила інтернет-сторінкою, де можна знайти інформацію про неї, а також короткі відеоуроки української, поради, для поляків, які починають вивчати мову, та український алфавіт і його латинську транслітерацію. Прості уроки української викладають також на Facebook-сторінці ініціативи. 

Попри загальне добре сприйняття кампанії, Пьотр Скшипчак зізнається, є частина мешканців, які їх критикують:

«Є і складні моменти. Через непрості історичних відносин між нашими народами, є ті, хто нам закидає абсурдні звинувачення в «українізації» Любліна. Однак найцікавішою є те, що нас інколи звинувачують у тому, що ми закликаємо навчатися. Так, наче наука (будь-яка) була би чимсь поганим».

Для правозахисної організації «Homo Faber» кампанія з білбордами не єдина, що зорієнтована на інтеграцію українців у польське суспільство та побудову добросусідських відносин. Вона є лише доповненням до повсякденної діяльності. Протягом багатьох років вони організовують для українців курси з вивчення польської, надають юридичні консультації та підтримують невеликі місцеві ініціативи.

Торік влітку організація провела у Львові та в Перемишлі акцію з нагоди 100-річчя української та польської незалежності. Мешканці обох міст змогли зробити своє фото та привітати сусідів із важливою річницею.

Нині у Польщі мешкає більше мільйона українців. Недавно на замовлення видання Gazeta Wyborcza дослідники порахували, скільки власників SIM-карток польських мобільних операторів користуються у смартфонах українською чи російською мовами. Обов’язковою умовою було те, що власник телефону мав хоча б раз на рік телефонувати в Україну. Так польські аналітики з’ясували, що в Польщі у січні 2019 року було 1,27 млн таких осіб. Це близько 3,3% населення Польщі.

Різні міста по-різному реагують на присутність великої української меншини. Зокрема, у Вроцлаві, де є чимала громада, за останні роки відкрили Центр Український Культури і Розвитку, «українізували» термінали продажу квитків, додавши ще одну мову і навіть почали видавати спеціальний україномовний додаток до Gazeta Wyborcza, який має полегшити процес адаптації у місті. Українська мова у терміналах продажу квитків також з’явилась у Познані і Лодзі, а незабаром буде ще й у Варшаві та Кракові. У Кракові деякі храми також проводять на свята меси українською. Окрім цього активісти з двох польських міст – Варшави та Вроцлава, – звернулись до Homo Faber з пропозицією розмістити білборди з українськими словами і в них. Наразі тривають переговори про це.  

«У багатьох великих торгових центрах вже є інформація і українською. Кінотеатри показують фільми українською. Це дуже гарні добросусідські жести. Приємно, що є багато поляків, які дуже добре ставляться до України», – каже Василь Павлюк.

Мирослава Іваник

Національний банк України не погоджується та готується подати апеляційну скаргу на сьогоднішнє рішення Окружного адміністративного суду м. Київ. Цим рішенням визнано протиправним і скасовано рішення про виведення неплатоспроможного ПАТ КБ «Приватбанк» із ринку за участю держави. Про це йдеться в коментарі НБУ.

Рішення за позовом колишнього співвласника ПриватБанку Ігоря Коломойського Окружний адміністративний суд Києва ухвалив сьогодні, 18 квітня. Згідно з ухваленим рішенням, процедуру виведення неплатоспроможного ПАТ КБ «Приватбанк» із ринку за участю держави визнано такою, що порушує норми чинного законодавства.

«Рішення суду не набуло законної сили та буде оскаржене Національним банком. Ми продовжимо доводити законність дій і прийнятих рішень регулятора в апеляційній інстанції. Вкотре звертаємо увагу, що породжена судовими рішеннями правова невизначеність підриває фінансову стабільність», – повідомив начальник управління претензійно-позовної роботи юридичного департаменту Національного банку Віктор Григорчук.

У Нацбанку додали, що запропонують Раді з фінансової стабільності звернутися до Ради національної безпеки і оборони України та Кабінету Міністрів України щодо таких судових практик, які завдають шкоди міжнародному іміджу України.

«Міжнародні партнери України неодноразово наголошували, що націоналізація ПриватБанку була важливим кроком для забезпечення фінансової стабільності. Рішення про виведення неплатоспроможного ПриватБанку за участю держави приймали відповідно до норм діючого законодавства, було підтримане РНБО та урядом України з метою забезпечення фінансової стабільності та збереження коштів громадян. Законність рішень очевидна, і зворотна процедура у цьому питанні неможлива, адже для цього немає ні правових, ні економічних підстав. Після виведення неплатоспроможного банку з ринку за участю держави ПриватБанк повністю перейшов на ринкову бізнес-модель і сьогодні є найприбутковішим українським банком та частиною стабільної і прозорої банківської системи», – зазначила перший заступник голови НБУ Катерина Рожкова.

У Нацбанку України також нагадали, що рішення визнати в грудні 2016 року ПриватБанк неплатоспроможним і в подальшому вивести його з ринку за участю держави «ґрунтувалися на зменшенні розміру регулятивного капіталу до від’ємного значення».

Колишні акціонери банку не виконали взятих на себе зобов’язань із фінансового оздоровлення банку, про що особисто запевняли у своєму письмовому зверненні. Відтак Національний банк визнав ПриватБанк неплатоспроможним та звернувся до уряду з пропозицією набути права власності на його акції.

Нестачу в капіталі Приватбанку виявили в результаті стрес-тестування й було підтверджено за підсумками інспекційної перевірки та незалежною міжнародно визнаною аудиторською компанією.

Публічне акціонерне товариство «ПриватБанк» перейшло у стовідсоткову державну власність 18 грудня 2016 року.

Джерело: bank.gov.ua

Сьогодні, 17 квітня, у польському місті Ланьцут було підписано ІІІ Декларацію про посилення співпраці в рамках проекту транспортного коридору Via Carpatia. У конференції  «Переваги для регіонів унаслідок реалізації маршруту Via Carpatia» в Ланьцуті взяли участь представники Польщі, Білорусі, Болгарії, Хорватії, Литви, Румунії, Словаччини, Туреччини, України, Угорщини, а також Європейської Комісії. Про це йдеться на сайті польського Міністерства інфраструктури. 

Декларація передбачає продовження розвитку маршруту та приєднання нових членів до цієї ініціативи і розглядає Via Carpatia як пріоритет національної транспортної політики.

«Дійсно гарний план розвитку нових транспортних коридорів (найдовший відрізок в Україні) для 100 мільйонів людей від Балтики до Чорного та Середземного морів», – прокоментував Ланьцутську декларацію заступник міністра інфраструктури України з питань європейської інтеграції Віктор Довгань.

«Наш спільний голос, який так часто звучав на різних форумах, був сертифікований на папері. Сьогодні ми підписали заяву про включення коридору Via Carpatia до базової мережі TEN-T. Її підтримала також Ланьцутська декларація, яка надає проекту Via Carpatia відповідний ранг і розширює формат співпраці з Білоруссю та Хорватією. Я не боюся використовувати такі слова – це історичний день для країн Центральної та Східної Європи», – зазначив міністр інфраструктури Польщі Анджей Адамчик.

З проханням до Європейської комісії включити маршрут Via Carpatia до базової мережі TEN-T під час майбутнього перегляду Транс’європейської транспортної мережі звернулися міністри транспорту Польщі, Болгарії, Литви, Румунії, Словаччини й Угорщини за підтримки міністрів транспорту Білорусі, Боснії та Герцеговини, Туреччини, України та Чехії.

Via Carpatia – це запланований автотранспортний коридор, що має з’єднати Північну та Південну Європу. Кінцеві точки станом на 2016 рік – Клайпеда (Литва) та Салоніки (Греція). Передбачено також відгалуження магістралі до України.

У довгостроковій перспективі маршрут матиме позитивний вплив на привабливість Центральної та Східної Європи як місця для інвестування, збільшення зайнятості, а також обсягів іноземної валюти та мобільності громадян.

У 2010 році планувалося, що Via Carpatia поєднає країни Східної Європи – члени ЄС. Україна долучилась до проекту в 2016 році після підпису Декларації міністрів транспорту Болгарії, Чехії, Греції, Угорщини, Литви, Польщі, Словаччини, Румунії та Туреччини.

У листопаді 2016 року в м. Красічині відбулось виїзне засідання комітету ВР України з питань транспорту та комісії інфраструктури Сейму Республіки Польща, на якому розглянули, зокрема, питання продовження транспортного коридору «Карпатський шлях» до Одеси.

Транс’європейська транспортна мережа (TEN-T) є проектом Європейського Союзу та охоплює основні транспортні маршрути в рамках ЄС. Її метою є вирівняти дисбаланс між рівнем розвитку транспортних мереж держав-членів. Кінцева дата завершення всеохопноої мережі – грудень 2050 року. Базова мережа є основою розвитку сталої мультимодальної транспортної мережі, і її планують завершити до 2030 року. Базова мережа охоплює дев’ять коридорів, які проходять через ЄС: Балтика – Адріатика, Північне море – Балтика, Середземноморський коридор, Середньосхідний коридор, Скандинавія – Середземне море, Рейн – Альпи, Атлантичний коридор, Північне море – Середземне море і Рейн – Дунай. Коридори об’єднано в три генеральні напрями: «схід-захід», «північ-південь» та діагональні коридори.

Джерела: gov.pl/web/infrastruktura, facebook.com/v.dovhan, euinfocenter.rada.gov.ua