Prezydent Ukrainy weźmie udział w konferencji nt. bezpieczeństa w Monachium. Sytuacja na Ukrainie będzie jednym z głównych tematów obrad, obok problemów narastającego zagrożenia ze strony ekstremizmu islamskiego.

Konferencja odbędzie się w dniach 6-8 lutego tego roku. Weźmie w niej udział blisko 20 przywódców państw, 60 ministrów spraw zagranicznych i obrony z całego świata, a także przedstawiciele organizacji międzynarodowych, w tym m.in. NATO i UE.

Najprawdopodobniej, podczas konferencji prezydent USA Barack Obama zaproponuje jej uczestnikom spotkanie w Waszyngtonie 18 lutego w celu omówienia najistotniejszych problemów bezpieczeństwa, w tym sytuacji na Ukrainie. Informacja taka pojawiła sie po wizycie w Paryżu prokuratora generalnego USA, Erica Holdera.

Na podstawie: eurointegration.com.ua

O zawarciu porozumienia ws. kredytowania Ukrainy poinformował przebywający z oficjalną wizytą w Berlinie premier Ukrainy Arsenij Jaceniuk.

„Te środki zostaną przeznaczone na odbudowę mostów, szpitali, linii kolejowych, obiektów infrastruktury socjalnej” – powiedział Arsenij Jaceniuk. Okres kredytowania to 20 lat.

Dzisiaj premier Ukrainy spotkał się z wicekanclerzem i ministrem gospodarki Niemiec Zigmarem Gabrielem. Podczas spotkania podpisano umowę ws. kredytu oraz omówiono kwestie współpracy bilateralnej.

Szef ukraińskiego rządu spotka się także m.in. z kanclerz Niemiec Angelą Merkel i prezydentem Joachimem Gauckiem.

Na podstawie: hromadske.tv
Fot. hromadske.tv

Przedstawiciele misji OBWE monitorującej sytuację w Donbasie napisali w opublikowanym 6 stycznia raporcie, że poziom bezpieczeństwa w regionie pogorszył się.

Do wymiany ognia pomiędzy siłami ukraińskimi a bojownikami dochodzi głównie w rejonie lotniska w Doniecku oraz wokół wioski Piaski położonej w sąsiedztwie lotniska.

Eskalacja ostrzałów nastąpiła w ostatnich dniach po względnie spokojnej drugiej połowie grudnia i przyjętem 9.12.2014r. „reżimie ciszy”.

W ciągu ostatniej doby w strefie ATO zginęło 3 ukraińskich żołnierzy.

Na podstawie: pravda.com.ua

W dniach 15-17 lutego 2015 roku, już raz ósmy odbędzie się Forum UE-Ukraina, organizowane przez Instytut Studiów Wschodnich. Tym razem gospodarzem tego wydarzenia będzie polska Łódź.

Forum odbywało się cyklicznie w latach ubiegłych, między innymi w Kijowie oraz w Budapeszcie. Jego gośćmi regularnie byli przedstawiciele środowisk eksperckich, analitycy, dziennikarze, politycy i inne osoby zajmujące się kwestiami związanymi z relacjami pomiędzy Unią Europejską a Ukrainą.

Tegoroczne forum odbywać się będzie niewątpliwie w okresie szczególnym zarówno dla Ukrainy jak i dla całej Europy. Po „Rewolucji godności” i wydarzeniach, które przeszły do historii jako Euromajdan, Ukraińcy wybrali nowego prezydenta i nowy parlament, wyraźnie wskazując w ten sposób wolę zmian w swoim kraju i dążenie do integracji ze strukturami zachodnimi – w tym zwłaszcza z Unią Europejską, a także z NATO. Jednak realizacja tych celów wymagać będzie znaczących zmian przede wszystkim w samej Ukrainie, zwłaszcza szeregu reform i walki z szeregiem negatywnych zjawisk. Realizacji ambitnego planu reform nie będzie ułatwiać ani tocząca się nadal w Donbasie wojna, ani trudną sytuacja finansowa i gospodarcza Ukrainy.

Właśnie tym, niezwykle aktualnym kwestiom będą poświęcone rozmowy i debaty podczas VIII Forum UE-Ukraina. Zaplanowanych zostało ponad dwadzieścia paneli dyskusyjnych poświęconych problematyce polityki, bezpieczeństwa, gospodarki, reform społecznych, a także sesje plenarne i prezentacje, w tym m.in. Raportu głównego pt. „Ukraina 2014” oraz trzech raportów tematycznych, które będą punktem wyjścia dla obrad.

W obradach forum weźmie udział ponad 400 gości z Ukrainy, UE, Rosji, USA i innych państw.

Więcej informacji dotyczących programu i tematyki VIII Forum UE-Ukraina można znaleźć na stronie internetowej wydarzenia:
http://www.forum-ekonomiczne.pl/viii-forum-europa-ukraina/#.VKxLtyuG_fk

Dariusz Materniak
Portal Polsko-Ukraiński polukr.net jest patronem medialnym VIII Forum UE-Ukraina

Через травму ноги доброволець донецького прикордонного загону Андрій Васильчук потрапив до Центрального шпиталю Києва для прикордонників. На концерті, влаштованому волонтерами, Андрій співав козацьких пісень під подаровану гітару. І розповідав, що от саме зараз і народжується українська держава.

Андрій Васильчук працював керівником гуртка Центру туризму і краєзнавства в місті Енергодар Запорізької області. Раніше обіймав посаду заступника директора Центру дитячої творчості, але звільнився, коли поїхав на Майдан. А наприкінці березня пішов добровольцем в армію. Говорить:

„Кожен рід військ і прикордонники зокрема потребують специфіки. Наприклад, у нас на 30 осіб був один чи два прикордонники. Були танкісти, командири мотострелків і обслуговуючий технічний персонал. Погано спрацювали воєнкомати. Треба ж було підіймати особові справи всіх мобілізованих, а це – велика робота. Тим більше, мало хто думав, що війна так затягнеться. Нам так пояснили: два тижні побігаємо, а тоді додому. Потім сказали, що 45 днів. Ну тепер бачимо, що кінця-краю нема.

Правду, що служитимемо до року, нам сказали тільки після присяги. До присяги ми мали можливість просто розвернутися й піти. А коли вже підписали документ, то поставили себе в ситуацію «або в труну, або в тюрму».
Було велике розчарування, коли минули перші 45 днів. Все-таки, так не можна з людьми чинити. Ми ж не хотіли скласти зброю і кинути кордон. Ми хотіли лише, щоб нас нормально навчили і чітко сказали, скільки нам бути на пункті.

На «учебці» ми повторили лише те, що знали в школі. Не було нормальної ані стрілкової, ані фізичної, ані рукопашної підготовки. Спочатку з нас лише 30 % готові були йти у бій, а решта або злякалася б, або, у кращому випадку, годна була тільки набої заряджати.

Дали нам 10 днів на вивчення наказів: як поводитися при затриманні, при перевірці документів, про використання зброї… А от бойова підготовка тривала тільки один день.

Потім направили на прикордонний пункт Кузнєцово-Михайлівка, який відносився до Новоазовська. Він знаходився між двох ділянок, на яких відбувалися обстріли. Ми охороняли 27 кілометрів кордону з боку Ростова. Мене поставили командиром взводу.

На нашій ділянці були тільки спроби прориву, які ми намагалися локалізувати виїздами. На наші плечі лягали і обов’язки міліції, бо та боялася виїжджати. Тому з будь-якого приводу зверталися тільки до прикордонників.
Був випадок, коли серед ночі виїхали по тривозі, бо прорвалися три машини зі зброєю. Ми в полі їх поклали, обшукали. Виявилося, то просто на дискотеці підлітки так «жартували»: кричали, що вони з Донецька і всіх постріляють. Вони справді були з Донецька, осіб 25. Зараз як такого кордону немає, весь розбомблений. Є окремі ділянки, які ми контролюємо.

– Як загалом оцінюєте забезпечення прикордонних військ?

– Бронежилетами нас забезпечила армія. Два тижні тому нам також видали кевларові каски, тактичні окуляри, які Україні передала Канада. Все було нове. Мені здається, що забезпечення прикордонників краще, ніж інших частин. Практично все нове. Намети, хоч і старого зразка, але також нові. Матраци, подушки, спальники – все нове. Єдине, що ковдри старі.

– А озброєння вистачало?

– Забезпечені стрілецькою зброєю майже повністю. Є ручні гранатомети і кулемети. Мій кулемет старший за мене на три роки: мені – 42, йому – 45. Та я привів його до тями, і він нормально працює.
Найстрашніше те, що якби з моря прийшов російський десант, нам нічого протиставити їхнім катерам. Прикордонники за своїм розкладом не можуть мати важкої техніки. У добровольчих батальйонах аналогічна ситуація: не мають ані танків, ані БТР. Зараз ці стереотипи ламаються і прикордонним військам поволі дають техніку. Та наразі ми маємо лише два БТР. Один «віджатий», а інший дали волонтери.

– Чому спершу українські прикордонники не хотіли стріляти у ворога?

– Тому що важко воювати з росіянами, і взагалі стріляти важко. Я – мирна людина. Пару ночей провів у роздумах, як стрілятиму в людину. Тим більше важко стріляти у слов’ян. У багатьох в Росії є родичі. Знаю, що у батальйоні «Восток» є чеченці, але багато і росіян. Не готові були воювати зі слов’янським народом. Від кого, а від Росії ми цього не чекали. Ми воюємо з Путіним і його шайкою. Через нього гинуть люди з обох сторін.

– Як вважаєте, скільки ще триватиме війна?

– Кажуть, щонайменше рік. І це ще дуже оптимістичний прогноз. Поки при владі буде Путін, доти й буде війна. Бо йому треба втримати Крим. Є небезпека заходу російських військ з Криму та Придністров’я. Не кажучи про так званих «ополченців». Сама Росія не може їх контролювати. Тільки на Луганщині діє 25 банд.

– Та ж зараз воюють не лише банди…

– Російська армія воює… як би це сказати… злагоджено. Вони просто виконують наказ. Коли я сам вдягнув погони і збагнув, що за невиконання наказу загрожує тюрма, я зрозумів це.

– Місцеве населення як до вас ставиться?

– До нас ставлення з боку населення краще, ніж до Нацгвардії та добровольчих батальйонів. Справжня проблема була при заїзді 31 березня. Нас тоді блокували чоловік 30 п’яних місцевих. Та потім все налагодилося. Нам несли молоко, мед та одяг. Молоді хлопці до дівчат бігали, почали навіть сім’ї утворюватися. Дозволили навіть тренуватися в школі.

Natalia Seliukova

Według litewskiego ministra obrony Juzasa Olekasa, Litwa przekazała Ukrainie te elementy uzbrojenia, o które ta wcześniej prosiła.

„Przekazaliśmy to, o co prosił wcześniej prezydent Ukrainy Petro Poroszenko. Popieramy Ukrainę i jesteśmy skłonni nadal udzielać jej pomocy” – powiedział szef litewskiego MON.

Nie ujawniono, o jakie uzbrojenie chodzi oraz jaka była jego ilość.

Wcześniej dostawę broni dla Ukrainy zapowiedziała litewska prezydent Dalia Grybauskaite.

Na podstawie: pravda.com.ua

Kanclerz Niemiec i premier Ukrainy mają spotkać się w Berlinie dniu 8 stycznia – informuje rzecznik Angeli Merkel na jej stronie internetowej.

Podczas spotkania mają zostać omówione kwestie dotyczące współpracy dwustronnej pomiędzy Niemcami a Ukrainą, a także polityki UE wobec dalszego rozwoju sytuacji w konflikcie ukraińsko-rosyjskim.

Arsenij Jaceniuk spotka się także z prezydentem RFN Joachimem Gauckiem i wicekanclerzem Zigmarem Gabrielem, a także z przedstawicielami niemieckiego biznesu.

Na podstawie: eurointegration.com.ua

Szefowa unijnej dyplomacji Federica Mogherini stwierdziła, iż oświadczenie prezydenta Francji Francois Hollande’a o możliwości zniesienia sankcji wobec Rosji w przypadku „postępów” w procesie pokojowym w Donbasie nie oznacza, że takie jest zdanie całej UE.

„Pan Hollande zabrał głos w imieniu Francji. Co do stanowiska UE, obowiązują wnioski z ostatniego szczytu UE z grudnia” – powiedziała rzecznik szefowej dyplomacji UE. Stwierdzono wówczas, że UE oczekuje rozwoju sytuacji i może złagodzić lub zaostrzyć sankcje w zależności od rozwoju sytuacji.

Prezydent Francji odniósł się do możliwych szans związanych ze spotkaniem prezydentów Ukrainy i Rosji w Astanie, zaplanowanym na 15 stycznia tego roku.

Na podstawie: pravda.com.ua

Celem nałożenia sankcji na Federację Rosyjską jest skłonienie jej władz do powrotu do rozmów – powiedział w wywiadzie dla dziennika Bild am Sonntag wicekanclerz Niemiec i minister gospodarki Zigmar Gabriel.

„Chcemy pomóc rozwiązać konflikt na Ukrainie. Ale bez rzucania Rosji na kolena” – powiedział.

Ostrzegł również przed ewentualnym dążeniem do drastycznego zaostrzenia sankcji wobec Rosji, co jego zdaniem mogłoby sprowokować niebezpieczną sytuację dla całej Europy.

5 stycznia w Berlinie mają odbyć się kolejne rozmowy pomiędzy przedstawicielami Ukrainy, Rosji, Niemiec i Francji dotyczące rozwiązania konfliktu w Donbasie.

Na podstawie: pravda.com.ua

Według przedstawicieli RNBO Ukrainy rosyjskie oddziały wojskowe nadal stacjonują na terytorium Ukrainy, co jest czynnikiem działającym destruktywnie na możliwości stabilizacji sytuacji we wschodniej Ukrainie.

Informacje te potwierdza także szef portalu internetowego „Informacyjny sprzeciw” Dmitry Tymczuk, który stwierdził, iż rosyjskie oddziały są przerzucane m.in. w okolice Doniecka oraz Debalcewa i Szczastia. Od 31 grudnia do 4 stycznia miało tam trafić co najmniej 15 czołgów, 10 transporterów opancerzonych i 30 jednostek artylerii.

Na podstawie: pravda.com.ua