Депутати Європейського парламенту закликали російську владу негайно звільнити усіх незаконно затриманих громадян України на території Росії та в Криму, кримських татар, затриманих на мітингу 10 липня, а також 24 українських моряків. За відповідну резолюцію проголосували 458 депутатів Європарламенту.

Як зазначено в документі, Європарламент вимагає від влади Росії «без жодних затримок та додаткових умов звільнити усіх незаконно затриманих громадян України, як в Росії, так і на тимчасово окупованих територіях України, а також забезпечити їхнє безпечне повернення, у тому числі й кримських татар, нещодавно затриманих через мирний протест на Красній площі 10 липня 2019 р., а також громадян України, які затримані за політично мотивованими звинуваченнями і 24 членів екіпажів українських морських суден».

Європарламентарії засудили порушення Росією принципів і норм міжнародного права й закликали РФ виконувати рішення Європейського суду з прав людини про порушення прав осіб, затриманих на Кримському півострові й у Росії.

У резолюції підтверджено засудження акту агресії, який Росія вчинила проти України 25 листопада 2018 року біля Керченської протоки поблизу узбережжя незаконно окупованого Криму. І наголошено, що невиконання Москвою наказу Міжнародного трибуналу ООН з морського права негайно і беззастережно звільнити судна й українських військовослужбовців «є ще одним грубим порушенням міжнародних зобов’язань», а «умови» Росії для звільнення суден і військовослужбовців, викладені в записці до України від 25 червня 2019 року, «чітко порушують наказ і, можливо, порушують його ще більше, посилюючи або розширюючи спір».

Окрім того, депутати Європарламенту закликали Москву опублікувати повний перелік ув’язнених, яких утримують на окупованих територіях України на Донбасі й у Луганську, та сприяти їхнім контактам із сім’ями та адвокатами.

Росію також закликали надати безперешкодний доступ на окуповані українські території Криму та Донбасу представникам міжнародних міжурядових організацій, зокрема Моніторинговій місії ООН з прав людини, Місії ОБСЄ з оцінки стану справ із дотриманням прав людини в Криму, Комісарові Ради Європи з прав людини, інших конвенцій та інституційних механізмів Ради Європи та міжнародних гуманітарних організацій, зокрема Міжнародного Комітету Червоного Хреста.

Також у резолюції згадано про неналежні умови утримання в’язнів, зокрема катування, жорстоке поводження та відмову в доступі до базових медичних послуг. Європарламент закликав російську владу «забезпечити повагу до прав затриманих осіб, отримання належної медичної допомоги та лікування, а також повагу до медичної етики, включаючи недопущення небажаного лікування або примусового годування у разі голодування, яке може призвести до катування та іншого погане поводження».

У резолюції наголошено, що «російські суди, військові або цивільні, не мають права виносити рішення щодо дій, вчинених за межами міжнародно визнаної території Росії», і зазначено, що «судові процедури у таких випадках не можуть вважатися законними».

Європейський парламент привітав рішення Ради ЄС про продовження обмежувальних заходів щодо Росії та висловив переконання, що санкції Євросоюзу не мають бути скасовані, доки Росія не виконає своїх міжнародних зобов’язань, зокрема Мінських домовленостей. У резолюції також міститься заклик до міжнародного співтовариства посилити тиск, щоб забезпечити звільнення усіх політичних в’язнів, яких утримують на окупованій Росією території.

У документі також наголошено, що «ЄС повинен також бути готовим, у разі необхідності, запроваджувати подальші санкції, включаючи цільові персональні санкції, та обмежувати доступ до фінансів і технологій, якщо порушення Росією міжнародного права продовжуватиметься».

Джерело: ukraine-eu.mfa.gov.ua

Президент Російської Федерації Владімір Путін розпорядився надавати російське громадянство за спрощеною процедурою не лише мешканцям окремих районів Донеччини й Луганщини, а всім, хто проживав на території Донецької або Луганської області станом на 7 квітня і 27 квітня 2014 року відповідно. Про це йдеться в указі від 17 липня, опублікованому на російському офіційному інтернет-порталі правової інформації. Міністерство закордонних справ України назвало такі дії російської сторони «неприхованим втручанням у внутрішні справи України як незалежної і суверенної держави, серйозною загрозою безпеці на всьому європейському континенті».

Указ від 17 липня вносить зміни в попередній указ президента РФ – від 29 квітня 2019 року «Про окремі категорії іноземних громадян і осіб без громадянства, які мають право звернутися із заявами про прийом до громадянства Російської Федерації у спрощеному порядку».

Згідно з документом, можливість отримати російське громадянство за спрощеною процедурою тепер надано не лише мешканцям окремих районів Донецької і Луганської областей, непідконтрольних нині уряду України, а всім, хто станом на 7 квітня і 27 квітня 2014 року постійно проживав на території Донецької та Луганської областей відповідно й мав відмітку про реєстрацію на цих територіях.

Міністерство закордонних справ України рішуче засудило нову спробу російської влади поширити спрощений порядок прийняття до громадянства РФ на українських громадян – мешканців Донеччини й Луганщини.

«Дії російської сторони є неприхованим втручанням у внутрішні справи України як незалежної і суверенної держави, серйозною загрозою безпеці на всьому європейському континенті», – зазначено в заяві українського МЗС.

У зовнішньополітичному відомстві додали, що такими своїми діями Кремль «демонструє відвертий намір продовжувати гібридну війну проти України», попри заяви про прагнення якнайшвидшого встановлення миру. Й наголосили, що українська сторона не визнаватиме кремлівських указів щодо «паспортизації».

«Вимагаємо від Росії припинити торпедувати мирні зусилля в Нормандському форматі і у Мінському процесі, натомість розпочати виконувати взяті на себе зобов’язання. Очікуємо від наших міжнародних партнерів невизнання цих російських документів та будь-яких правочинів, посилення індивідуальних та секторальних санкцій як єдиного міжнародного інструменту примусу Кремля до миру», – йдеться в заяві.

З огляду на такі дії Росії українське МЗС підготувало на розгляд РНБО України перелік заходів задля захисту національної безпеки, законних прав та інтересів громадян України відповідно до міжнародного права та законодавства України.

Нагадаємо, 24 квітня президент Російської Федерації Владімір Путін підписав указ «Про визначення в гуманітарних цілях категорій осіб, які мають право звернутися із заявами про прийом до громадянства Російської Федерації у спрощеному порядку». Цей документ відкрив шлях до незаконного отримання російського громадянства мешканцям тимчасово окупованих територій у Донецькій і Луганській областях України.

25 квітня це питання розглянули на скликаному Україною позачерговому засідання Ради Безпеки ООН. Тоді засідання Радбезу ООН завершилося без ухвалення рішень. Але представники Німеччини та Франції на спільному брифінгу заявили, що їхні країни засуджують указ Путіна як такий, що суперечить Мінським домовленостям, утім сподіваються на новий імпульс їхнього виконання з новим українським президентом.

Джерела: pravo.gov.ru, mfa.gov.ua

Сьогодні, 17 липня, Лефортовський районний суд Москви в Росії під час чотирьох засідань розглянув клопотання слідчого управління Федеральної служби безпеки Росії про продовження термінів тримання під вартою військовополонених українських моряків. Усім їм продовжили термін тримання під вартою на три місяці. Про це інформує координатор групи захисників українських моряків Микола Полозов. Міністерство закордонних справ України висловило рішучий протест проти такого рішення.

Як уточнив Микола Полозов, щодо 21 військовополоненого українського моряка термін утримання під вартою продовжили до 24 жовтня, а стосовно трьох поранених – Андрія Артеменка, Андрія Ейдера і Василя Сороки – до 26 жовтня 2019 року. Різницю зумовлено датами обрання першого запобіжного заходу торік у листопаді в Криму. Тоді «суд» щодо поранених проходив окремо й пізніше, ніж щодо інших військовополонених моряків.

Сьогодні ж усі чотири судові засідання відбувалися за клопотанням прокурорів у закритому режимі. Жодне клопотання захисту про залучення копій наказу Міжнародного трибуналу ООН з морського права, згідно з яким українські військовополонені моряки мали бути негайно звільнені, задоволено не було.

«Тримання Росією під вартою 24 українських військовослужбовців та трьох військово-морських суден є грубим і триваючим порушенням суверенного імунітету, яким користуються як судна, так і військовослужбовці відповідно до Конвенції ООН з морського права та звичаєвого міжнародного права», – наголосили в Міністерстві закордонних справ України, де висловили рішучий протест проти цього рішення.

«25 травня 2019 року Міжнародний трибунал з морського права («ITLOS») наказав негайно і безумовно звільнити три українські військово-морські судна та 24 членів їхніх екіпажів. Невиконання обов’язку Росією щодо негайного звільнення суден та військовослужбовців становить порушення цього Наказу та Конвенції ООН з морського права. Сьогоднішнє рішення Московського суду є черговим порушення Росією міжнародного права та ще більше загострює спір між Росією і Україною», – нагадали в МЗС України.

«Як було визнано в наказі ITLOS від 25 травня, «триваюче позбавлення волі та свободи військовослужбовців України» є втручанням у суверенітет України та її міжнародні права, а також викликає гострі гуманітарні проблеми.

Україна висловлює подяку своїм міжнародним партнерам за їхню солідарність з Україною в її боротьбі за звільнення українських військовослужбовців і військово-морських суден», – додали в українському зовнішньополітичному відомстві.

Джерела: facebook.com/nikolay.polozov, mfa.gov.ua

У Краматорську Донецької області загинув спостерігач Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні, громадянин Польщі Чеслав Концький. Про це інформує Посольство Республіки Польща в Україні.

«З глибоким сумом ми сприйняли звістку про смерть спостерігача Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні у Краматорську пана Чеслава Концкого. Посольство Республіки Польща в Україні висловлює слова глибокої скорботи рідним та близьким померлого, а також співробітникам місії СММ ОБСЄ», – зазначено в повідомленні.

Про смерть спостерігача СММ ОБСЄ написав також у своєму твіттері Посол Польщі в Україні Бартош Ціхоцький, висловивши співчуття родині загиблого та керівництву й команді СММ ОБСЄ.

It was with great regret that I learned of the passing of Col. Czesław Kącki @OSCE_SMM monitor in Kramatorsk.
My deepest sympathies go to the family, Amb. Yaşar Halit Çevik and the SMM team.

— Bartosz Cichocki (@B_Cichocki) July 17, 2019

Як інформує РБК Україна, Чеславу Концькому було 60 років. Він – кадровий військовий Польської армії, останніми роками працював у міжнародних моніторингових місіях у зоні військових конфліктів в Європі та на Близькому Сході.

Про причини смерті в посольстві не повідомляють.

Джерела: facebook.com/PolishEmbassyKyiv, twitter.com/B_Cichocki, rbc.ua

Президент України Володимир Зеленський планує на 1 вересня візит до Польщі – на запрошення польського глави держави Анджея Дуди. Про це заявив на брифінгу заступник керівника Офісу Президента України Вадим Пристайко, – повідомляє «Укрінформ». 

За словами Пристайка, українська сторона вже офіційно підтвердила свою участь у заходах, що відбудуться 1 вересня у Варшаві з нагоди 80-х роковин початку Другої світової війни. До польської столиці з’їдеться багато світових лідерів, зокрема, заплановано візит президента США Дональда Трампа.

Коментуючи суперечливі історичні питання між Україною та Польщею, Пристайко зазначив: «Це наші сусіди, наші найближчі брати і, фактично, ви знаєте, що нас від них відрізняє хіба що латиниця і католицизм проти православ’я. Ми усвідомлюємо нашу складну історію і маємо зробити необхідні кроки, щоб знайти можливість існувати разом. У нас є один спільний ворог. У нас є необхідність жити разом у дружбі й мирі».

Він поінформував, що існує домовленість найближчим часом зустрітися з польським колегою – радником Президента, «щоб допомогти зсунути з мертвої точки всі питання». «Ексгумація – тільки одне з цих питань», – додав Пристайко.

Нагадаємо, 1 вересня у Варшаві відбудуться пам’ятні заходи з нагоди 80-ї річниці початку Другої світової війни. До столиці Польщі приїдуть лідери європейських держав, країн НАТО, представники країн Східного партнерства. Президента Росії Владіміра Путіна на ці заходи не запросили.

Джерело: ukrinform.ua

Невідомі кинули через вікно пляшку із запалювальною сумішшю в помешкання українських робітників, які будують метро у Варшаві, а також обмалювали стіни під’їзду будівлі лайливими антиукраїнськими гаслами. Про цю подію, що сталася в ніч проти суботи, 13 липня, написав у Тwitter польський Центр моніторингу расистської та ксенофобської поведінки (OMZRiK‏). Як повідомляє Укрінформ,  інформацію підтвердили в поліції варшавської дільниці Воля.

«Уночі з п’ятниці на суботу до помешкання українців, які будують метро у Варшаві, було кинуто підпалену пляшку з бензином. Водночас на сходовій клітці в під’їзді з’явилися антиукраїнські гасла», – зазначено в дописі центру.

Речниця поліції варшавської дільниці Воля Марта Суловська розповіла «Укрінформу», що докази в цій справі збирають поліцейські з оперативного та кримінального відділів, підозрюваних наразі не затримали. Унаслідок надзвичайної ситуації ніхто не постраждав.

«Матеріали справи ми сьогодні передали до районної прокуратури Варшава-Воля», – додала вона.

Справа перебуває на контролі консульського відділу Посольства України у Варшаві. Про це йдеться в коментарі, що його оприлюднило на facebook-сторінці Посольство України в Польщі.

«Однозначно засуджуємо ганебний і небезпечний вчинок проти громадян України, які легально працевлаштовані на будівництві метро у Варшаві і сумлінно роблять добру справу для мешканців столиці Польщі», – зазначено в коментарі.

У посольстві звернулися до поліції та інших органів влади з проханням «з’ясувати усі обставини злочину, знайти і притягти винних до відповідальності, а також запобігати подібним інцидентам у майбутньому». А українцям у разі потрапляння в надзвичайні ситуації на території Польщі порадили невідкладно звертатися до посольства чи консульських установ на території країни. «У цьому конкретному випадку консульський відділ Посольства досі не отримав жодного звернення від потерпілих громадян України», – додали в дипустанові.

Українці, на яких було скоєно замах, у відкритому листі написали, що вони є легальними працівниками, дотримуються польських законів, сплачують податки і хочуть належного ставлення до себе.

PRÓBA ZABÓJSTWA UKRAIŃSKICH BUDOWNICZYCH WARSZAWSKIEGO METRA

W nocy z piątku na sobotę do mieszkania Ukraińców budujących metro w Warszawie wrzucono podpaloną butelkę z benzyną. Jednocześnie na klatce schodowej pojawiły się wyzwiska.

Ukraińcy wystosowali poruszający list: pic.twitter.com/FAoQoDcieo

— OMZRiK (@OmzRi) July 14, 2019

Джерела: twitter.com/OmzRi, ukrinform.ua, facebook.com/AmbasadaUkrainywPolsce

У неділю, 14 липня, представники Польщі й України вшанували пам’ять жертв Волинської трагедії. Урочистості відбулися в Луцьку та в колишній Яновій Долині (нині – містечко Базальтове Рівненської області). До них  долучилися представники польського Сейму та Сенату, громадських організацій, родин жертв трагічних подій на Волині в 1940-х роках і всі охочі. Про це інформує Генеральне консульство Польщі в Луцьку.

Заходи з ушанування почали зі служіння меси в Кафедральному костелі св. Апостолів Петра і Павла в Луцьку, яку відправив єпископ Віталій Скомаровський за участю представників влади Польщі й України.

Відтак заступниця голови польського Сейму Малгожата Госєвська та посол Польщі в Україні Бартош Ціхоцький поклали квіти у дворі колишнього монастиря Бригідок у Луцьку (на його території в часи війни діяла Луцька в’язниця, де в червні 1942 року представники радянської влади розстріляли близько 2500 політичних в’язнів), а також на цвинтарі захисників Пшебраже, розташованому на околиці села Озерне.

Заходи продовжили в містечку Базальтове на Рівненщині, де встановлено хрест у пам’ять про загиблих поляків.

«Наш спільний обов’язок – працювати над розкриттям правди про поляків, які були вбиті, визнаючи провину, а потім пробачити. Без істини прощення – це просто порожнє слово, – сказав заступник держсекретаря Марцін Пржидач під час церемонії вшанування. – …Потрібно пам’ятати про жертв злочинів, вчинених ОУН-УПА, життя яких відібрано в ім’я шовіністичної ідеології. Кожен заслуговує на те, щоб його запам’ятали. Пам’ять не може бути об’єктом політичної торгівлі».

У своєму виступі він також наголосив на необхідності поновити зусилля в Україні для пошуку й ексгумації залишків поляків, які стали жертвами воєн і політичних репресій, щоб забезпечити їхню гідність.

Нагадаємо, заходи з ушанування пам’яті поляків, що трагічно загинули на Волині 76 років тому, на території Польщі відбулися 11 липня – 2016 року ухвалено закон, відповідно до якого цю дату визначено “Національним днем пам’яті жертв геноциду, вчиненого українськими націоналістами щодо громадян ІІ Речі Посполитої”. До заходів з ушанування жертв Волинської трагедії 11 липня долучилися й Посол України в Польщі Андрій Дещиця та дипломати Посольства України в Польщі.

Польські історики називають 11 липня 1943 року «кривавою неділею» і вважають цю дату початком етнічних чисток, які здійснили проти поляків українські націоналісти на Волині. Вони стверджують, що тоді підрозділи УПА напали на майже 100 місцевостей у Волинському регіоні.

Натомість українські історики вважають Волинську трагедію частиною масштабного польсько-українського міжетнічного конфлікту 1940-х років, коли відбувалися взаємні етнічні чистки українського та польського населення, здійснені селянськими загонами самооборони з обох боків, УПА та польською Армією Крайовою за участю польських батальйонів шуцманшафту та радянських партизанів 1943 року. За різними даними, внаслідок подій на Волині загинули десятки тисяч поляків і тисячі українців. Про неприпустимість маніпуляцій трагічною історією, зокрема, згадано в коментарі МЗС України до роковин Волинської трагедії:

«У ці дні ми згадуємо одну з найтрагічніших сторінок спільної українсько-польської історії. Переконані, що кожне життя є безцінним. Тому вшановуємо пам’ять усіх загиблих внаслідок Волинської трагедії.

Однозначно і рішуче засуджуємо злочини проти мирного населення – українців, поляків, євреїв, чехів та інших постраждалих.

Водночас, не можемо погодитися з однобічною і політизованою оцінкою трагічних подій 1943-1944 з боку польських політиків і дипломатів.

Правда про тогочасні події має бути встановлена на основі достовірних архівних матеріалів. Неприпустимими є спроби маніпуляцій трагічною історією, однобоке трактування та використання її в політичних цілях. Це лише розпалює негативні емоції між українцями та поляками і не сприяє виясненню правди.

Віримо, що діалог між істориками та експертами буде невдовзі відновлений, всі спірні моменти вивчені і проаналізовані в дусі порозуміння, взаємної поваги та відповідальності за майбутнє відносин між нашими державами і народами».

Джерела: facebook.com/Konsulat Generalny RP w Łucku, gov.pl/web/diplomacy  facebook.com/KancelariaSejmu, mfa.gov.ua

Сьогодні, 11 липня, президент Польщі Анджей Дуда вшановує жертв Волинської трагедії. Зокрема, Дуда поклав вінок до «Пам’ятника жертвами Волинської різанини» у Волинському сквері у Варшаві. Про це інформує сайт президента Польщі. Дипломатичний корпус Посольства України в Польщі сьогодні також ушанував жертв Волинської трагедії.

«Якщо сьогодні ми говоримо про побудову відносин між нашими народами, між польським та українським народом (…), можна сказати одне: нам потрібна пам’ять, щоб схожого на те, що сталося, ніколи більше не ставалося між нашими країнами, – сказав Анджей Дуда після вшанування пам’яті жертв Волинської трагедії.

Напередодні міністр у Канцелярії президента Войцєх Колярський зазначив, що «жестом покладання квітів президент висловлює шану кількадесятьом тисячам жертв, убитих українськими націоналістами, серед яких були поляки, євреї, вірмени та чехи. Це також жест шани для збройних формувань, котрі тоді намагалися захистити населення Кресів». Східними кресами в Польщі називають території нинішньої Західної України, Західної Білорусі й Литви, що колись входили до складу Польської республіки.

Войцєх Колярський додав, що президент Польщі також ушанує українців, які допомагали полякам вижити. «Це момент, коли ми згадуємо про «справедливих українців», тобто тих людей, котрі показали людяність у трагічні хвилини, коли навколо скаженіли смерть і терор, коли їм самим загрожувала смерть, а однак вони допомагали своїм братам-полякам», – сказав він. Колярський нагадав про неврегульоване питання пошуку на території України та поховання вбитих у ті часи поляків. За його словами, президент Анджей Дуда вірить, що історична правда є фундаментом, на якому вдасться розвинути порозуміння у справі ексгумації та вшанування пам’яті поляків.

Польські історики називають 11 липня 1943 року «кривавою неділею» і вважають цю дату початком етнічних чисток, які здійснили проти поляків українські націоналісти на Волині. Вони стверджують, що тоді підрозділи УПА напали на майже 100 місцевостей у Волинському регіоні.

Натомість українські історики вважають Волинську трагедію частиною масштабного польсько-українського міжетнічного конфлікту 1940-х років, коли відбувалися взаємні етнічні чистки українського та польського населення, здійснені селянськими загонами самооборони з обох боків, УПА та польською Армією Крайовою за участю польських батальйонів шуцманшафту та радянських партизанів 1943 року. За різними даними, внаслідок подій на Волині загинули десятки тисяч поляків і тисячі українців.

2016 року польський парламент встановив 11 липня «Національним днем пам’яті жертв геноциду, вчиненого українськими націоналістами щодо громадян ІІ Речі Посполитої». Цей крок спричинив неоднозначну реакцію та критику з боку української сторони.

11 липня зазвичай відбуваються заходи з ушанування жертв Волинської трагедії і з ініціативи Посольства України в Польщі. Зокрема, традиційно в церкві служать панахиду за всіма невинними цивільними жертвами трагічних подій на Волині й у Східній Галичині в роки Другої світової війни.

Як повідомили у Посольстві, сьогодні, 11 липня, Посол Андрій Дещиця й дипломати Посольства України в Польщі, разом із представниками польського суспільства взяли участь у поминальних заходах у Варшаві з нагоди 76-ї річниці Волинської трагедії.

Джерела: polskieradio.pl, facebook.com/AmbasadaUkrainywPolsce

8 липня в Києві відбувся саміт Україна – Європейський Союз. На ньому обговорили актуальні питання співпраці між Україною та ЄС, було підписано низку угод щодо фінансової підтримки громадянського суспільства, децентралізації, антикорупційних заходів і реформ, а за підсумками саміту президент України Володимир Зеленський, президент Європейської Ради Дональд Туск і президент Європейської Комісії Жан-Клод Юнкер оприлюднили спільну заяву. Про це йдеться на сайті президента України.

На саміті, зокрема, обговорили продовження економічних санкцій щодо Росії з боку ЄС; ситуацію в Азовському морі; надання російського громадянства українцям на непідконтрольних територіях; реформи в ключових галузях та боротьбу з корупцією в Україні; двосторонню торгівлю між Україною та Євросоюзом тощо.

Серед документів, підписаних під час саміту, – угода про фінансування заходу «U-LEAD з Європою: Програма для України з розширення прав і можливостей на місцевому рівні, підзвітності та розвитку – друга фаза». Вона передбачає залучення допомоги ЄС загальним обсягом 40 млн євро на фінансування заходів з реалізації реформи децентралізації та підтримки об’єднаних громад.

Також було підписано угоду між урядом України та Європейською комісією про фінансування заходу «Антикорупційна ініціатива – друга фаза», загальний бюджет якої – 22,9 млн євро. Допомога ЄС спрямована на посилення боротьби з корупцією на національному та місцевому рівнях.

У рамках угоди про фінансування заходу «Підтримка громадянського суспільства та культури», укладеної між урядом України та Європейською комісією, передбачено допомогу ЄС загальним обсягом 10 млн євро Її мають залучити для підвищення можливостей організацій громадянського суспільства (ОГС).

Окрім того, було підписано угоду між урядом України та Європейською комісією про фінансування заходу «Програма технічного співробітництва 2019 року», спрямовану на підтримку України в реалізації ключових реформ та імплементації положень Угоди про асоціацію між Україною та ЄС у частині зони вільної торгівлі у сферах сільського господарства, довкілля, енергетики, державних закупівель, ділового й інвестиційного клімату, торгівлі, сфері трудових відносин. Загальний внесок ЄС у рамках цієї угоди становить 44 млн євро.

Метою додаткової угоди між урядом України та Європейською комісією – про внесення змін до угоди про фінансування заходу «Підтримка ЄС для Сходу України» – є збільшення на 10 млн євро обсягу фінансування ЄС для розширення діяльності за угодою на регіони, що межують з Азовським морем, зокрема на частину Запорізької області. Обсяг допомоги ЄС для фінансування всіх заходів у рамках угоди становитиме 60 млн євро.

У спільній заяві за підсумками саміту Володимир Зеленський, Дональд Туск і Жан-Клод Юнкер підтвердили «відданість зміцненню політичної асоціації та економічної інтеграції України з Європейським Союзом на основі Угоди про асоціацію та Поглибленої і всеохоплюючої зони вільної торгівлі (УА/ПВЗВТ)».

У заяві наголошено на «непохитній підтримці й відданості незалежності, суверенітету та територіальній цілісності України у її міжнародно визнаних кордонах» з боку ЄС. Окрім того, учасники саміту запевнили в «продовженні тісної співпраці для реалізації очікувань, які висловив український народ стосовно зміцнення верховенства права, просування реформ та посилення економічного зростання».

Учасники саміту визнали європейські прагнення України та привітали її європейський вибір, «як це закріплено в Угоді про асоціацію». У заяві також наголосили на важливості продовження виконання Україною своїх зобов’язань і привітали успіх зони вільної торгівлі, яка сприяла збільшенню двосторонньої торгівлі на близько 50% з початку її застосування у січні 2016 року. Також у заяві йдеться про поглиблення співпраці у рамках Східного партнерства.

Сторони наголосили на важливості підтримання Україною макроекономічної стабільності, реалізації програми МВФ, виконання заходів у рамках Програми макрофінансової допомоги ЄС, а також підтримання незалежності Національного банку та стабільності фінансового сектора. Євросоюз готовий виділити 2-й транш (500 млн євро) Четвертої програми макрофінансової допомоги, щойно буде виконано відповідні умови.

ЄС запевнив у підтримці реалізації реформ в Україні та визнав прогрес, якого Україна досягнула в галузях охорони здоров’я, децентралізації, пенсійного забезпечення, державного управління, державних закупівель. Як зазначено в заяві, учасники саміту домовилися про важливість прискорення цих зусиль, зокрема в боротьбі з корупцією.

У документі наголошено на важливості продовження виконання критеріїв візової лібералізації та прискорення реформ, зокрема в боротьбі з корупцією, стосовно судових і правоохоронних органів, а також про «нагальну необхідність відновлення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення і забезпечення необхідної незалежності та ефективного функціонування усіх антикорупційних установ».

Також у заяві йдеться про подальшу підтримку України з боку ЄС у протидії гібридним і кіберзагрозам та дезінформації. Окремо згадано про необхідність завершення реформи ринку газу та електроенергії задля сталої інтеграції до Енергетичного ринку ЄС. А також підтверджено роль України як стратегічної держави для транзиту газу. В документі йдеться і про «подальше посилення економічної інтеграції та регуляторного зближення у сферах цифрової економіки, сприяння торгівлі, митного співробітництва та юстиції і внутрішніх справ у рамках Угоди про асоціацію».

Учасники саміту вкотре наголосили на «рішучому засудженні очевидного порушення суверенітету і територіальної цілісності України внаслідок актів агресії збройних сил Росії, починаючи з лютого 2014 року».

«Ми продовжуємо засуджувати незаконну анексію Криму та міста Севастополя, здійснену Росією, а також мілітаризацію півострова та значне погіршення ситуації із захистом прав людини, яке там відбувається. Ми закликали Росію забезпечити безперешкодний доступ міжнародних організацій та правозахисних інституцій до районів, які тимчасово перебувають поза контролем Уряду України, включно із Кримським півостровом, у відповідності до наявних міжнародних механізмів, а також поважати міжнародне гуманітарне право. Ми закликали негайно звільнити усіх незаконно затриманих та ув’язнених громадян України на Кримському півострові та в Росії, включаючи кримськотатарських активістів. Ми залишаємося повністю відданими імплементації нашої відповідної політики невизнання, включно із застосуванням обмежувальних заходів. Ми засудили заходи Росії щодо надання права громадянам України з територій, які на сьогодні перебувають поза контролем Уряду України, звертатися за громадянством Росії за спрощеною процедурою. ЄС залишається готовим розглянути у тісній координації зі своїми міжнародними партнерами подальші заходи, включаючи невизнання російських паспортів, виданих усупереч положенням Мінських домовленостей», – йдеться в заяві.

Щодо ескалації в Керченській протоці й Азовському морі й порушення Росією міжнародного права, то учасники саміту «висловили глибоку стурбованість» і «з жалем відзначили, що Росія не виконала наказ Міжнародного трибуналу з морського права від 25 травня 2019 р., та закликали Росію виконати її зобов’язання і звільнити без зволікання 24 військовослужбовців, захоплених у листопаді 2018 року, а також їхні судна».

Учасники саміту закликали Росію забезпечити безперешкодне і вільне судноплавство до та з Азовського моря відповідно до міжнародного права.

Щодо продовження співпрацю на шляху подолання соціально-економічних і гуманітарних наслідків конфлікту на Донбасі, то «ЄС висловив готовність підтримати інклюзивний підхід України до своїх громадян у постраждалих районах та відігравати провідну роль у зусиллях з відбудови країни, зокрема в окремих районах Донецької та Луганської областей, одразу після виконання Мінських домовленостей».

У заяві підтверджено підтримку зусиль Нормандського формату, ОБСЄ, зокрема роботи Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні та Тристоронньої контактної групи. Й наголошено на важливості «посилення переговорних зусиль, спрямованих на стале та мирне врегулювання конфлікту, з метою повної імплементації Мінських домовленостей усіма сторонами і здійснення заходів, спрямованих на відновлення довіри». У цьому контексті підкреслено відповідальність Російської Федерації.

З огляду на роковини катастрофи рейсу MH17, яка забрала життя 298 осіб, пам’ять про яких вшановуватимуть 17 липня, в заяві учасники саміту зазначили про очікування притягнення до відповідальності винних у цій трагедії  та закликали Російську Федерацію визнати свою відповідальність і співпрацювати повною мірою з тим, щоб відновити справедливість.

Джерело: president.gov.ua

Генеральний консул Республіки Польща у Львові Рафал Вольський завершив свою дипломатичну місію. Увечері 4 липня в Генконсульстві РП у Львові відбувся прийом з цієї нагоди, – інформує видання Kurier Galicyjski. 

Подякувати Рафалу Вольському за службу зібралися посол Польщі в Україні, заступник директора консульського відділу МЗС Польщі Бартош Ціхоцький, архієпископ Римсько-Католицької церкви Мечислав Мокшицький, консули інших консульських округів в Україні, співробітники польського консульства у Львові та численні гості.

Рафал Вольський провів в Україні дев’ять років. Спершу він був генеральним консулом у Києві, відтак працював у польському посольстві як заступник посла. Останні два роки Рафал Вольський був генеральним консулом у Львові.

Рафал Вольський приступив до виконання обов’язків Генерального консула Республіки Польща у Львові 8 квітня 2017 року, замінивши на цій посаді Вєслава Мазура. До речі, торік у листопаді Вольський отримав відзнаку імені Анджея Кремера «Консул року» за виконання на високому рівні своїх консульських функцій. Генеральне консульство Польщі у Львові, яким він керував, є лідером серед усіх польських консульських установ з питань обслуговування іноземців у візових питаннях.

Довідка. Рафал Вольський народився 1968 року в Плешеві (Великопольща). Є сином ольштинського архітектора Болеслава Вольського (Bolesława Wolskiego), співавтора книги про історію Ольштина. Матір – Богуміла Вольська (Bogumiła Wolska). До 1923 року родина новопризначеного консула мешкала на території України – в околицях Житомира.

В Ольштині закінчив початкову та вищу школу (SP 7 i I LO). Упродовж 1986-1992 років навчався у Варшавському університеті, Історичний інститут. У 1989-1992 рр. – науковий співробітник Інституту історії науки Польської академії наук, Варшава.

Вольський є магістром історії Варшавського університету. Володіє п’ятьма іноземними мовами: англійською, німецькою, французькою, українською та російською.

Упродовж 1995-1996/2000 працював у Центрі наукових досліджень ім. Войцеха Кентшиньського, Ольштин. У 1996-1998 – інспектор у відділі кадрів управління ґміни Варшава-Центр. У 1998-1999 – заступник генерального директора Польсько-Німецької Промислово-Торгової Палати у Варшаві. Упродовж 2000-2006 років обіймав посаду консула, керівника економічно-торгового відділу Генерального консульства РП у Мюнхені (від 2002 в ранзі радника). У 2007-2010 рр. – директор департаменту міжнародної співпраці та закордонних інвестицій маршалківського управління Вармінсько-Мазурського воєводства в Ольштині. З 18.07.2010 до 6.09.2015 – керівник Консульського відділу Посольства Республіки Польща в Україні (І радник, з 1.07.2015 радник-посланник; 10.01.2012 отримав звання Генерального консула). З 7.09.2015 до 31.03.2017 – заступник глави місії у Посольстві Республіки Польща в Україні.

Джерело: kuriergalicyjski.com