Цього року минає шоста річниця масових розстрілів на Майдані Незалежності у Києві під час Революції Гідності.

У Львові у пам’ять про загиблих провели тиху акцію «Ангели пам’яті». Родичі Героїв Небесної Сотні, працівники Музею Гідності зі школярами прикрасили меморіал Небесної Сотні символічними витинанками-ангелами.

Увечері відбувся захід «Небесну Сотню, Господи, прийми». Імена Героїв Небесної Сотні зачитали діти загиблих. Присутні вшанували їх хвилиною мовчання. Опісля відбулася поминальна панахида та запалення лампадок.

Сьогодні в рамках XV Різдвяного фестивалю «Спалах Різдвяної Звізди» центром Львова пройшла урочиста «Хода звіздарів».

Традиційно святкова колона учасників ходи сформувалась біля храму Пресвятої Євхаристії та пройшла вул. Ставропігійською до шопки на площі Ринок. Біля Ратуші колядників зустрів і пригостив пампушками міський голова Львова Андрій Садовий. Учасники ходи й усі присутні хвилиною мовчання вшанували загиблих в авіакатастрофі, яка сталася сьогодні в Ірані. «Щиро вітаємо Ходу звіздарів, без якої насправді немає Різдва. Як ви знаєте, сьогодні сумний день, адже сьогодні розбився літак, загинули українці та люди з багатьох країн світу. На знак солідарності ми приспустили прапор на львівській Ратуші. Прошу всіх вас хвилиною мовчання вшанувати всіх загиблих.

Ми всі знаємо, що коляда – це молитва до Господа Бога. Тому пропоную нам всім разом заколядувати», – зазначив Садовий. Відтак звіздарі пройшли центром міста до міської ялинки. Там на сцені відбулося представлення головної звізди заходу – «Яворівської», пройшла церемонія посвяти у звіздарі, пролунала спільна коляда. Відтак колядки для гостей і мешканців міста виконали гурти зі Львова.

Фестиваль «Спалах різдвяної звізди», ідею якого втілили співробітниками Музею народної архітектури та побуту у Львові ім. Климентія Шептицького, став уже традиційним для Львова. Щороку зіркову колекцію поповнюють нові звізди. Головним символом цьогорічного фестивалю є Яворівська звізда. Звізда – восьмипроменева, орнаментована характерним розписом. У її центрі – шопка зі Святим Сімейством. Немовля Ісус лежить не в яслах, а в яворівському возику. У композиції звізди також присутній місяць, що символізує не тільки небесне світило, а й календарний місяць січень, на поверхні якого розташовано три тарілки із зображенням атрибутів трьох основних празників різдвяного циклу: підсвічник – Різдво Христове, два хліби – празник Святого Василя та Маланки, глечик з водою – Водохреще.

Окрім того, у Львові цими днями триває фестиваль «Різдво в гаю» – традиційна львівська різдвяна забава просто неба в Музеї народної архітектури та побуту у Львові ім. Климентія Шептицького (Шевченківському гаю) 7-8 січня тут зустрічаються та колядують львів’яни й гості міста. Відчиняють свої двері садиби музею, де відбуваються майстер-класи, читання різдвяних казок тощо.

Сьогодні, 1 січня 2020 року, у Львові відзначають 111-ту річницю від дня народження голови Проводу ОУН Степана Бандери.

Присутні поклали квіти до пам’ятника Степанові Бандері, виконали  Державний гімн України. Після цього помолилися та провели віче.

Довідка:

Степан Бандера народився 1 січня 1909 року в селі Старий Угринів (сучасна Івано-Франківська область), в сім’ї греко-католицького священика. На той час Прикарпаття входило до складу Австро-Угорської імперії. Батько Бандери був активним учасником політичного життя регіону, зокрема – був послом до парламенту ЗУНР – УНР у Станиславові. У вересні 1928 року після закінчення гімназії Бандера перебрався до Львова й записався в агрономічний відділ Високої Політехнічної Школи, де вчився до 1933 року.

1929 року Степан Бандера вступив в Організацію Українських Націоналістів (ОУН) і посідав у ній різноманітні посади, а в 1933 році його офіційно затвердили Крайовим Провідником ОУН на західноукраїнських землях.

Під проводом Бандери ОУН починає діяти набагато радикальніше й організовує декілька політичних убивств, які отримали широкий резонанс. Зокрема – убивство шкільного куратора Гадомського, відповідального за полонізацію української освіти; вбивство секретаря консульства СРСР у Львові Олексія Майлова як відповідь на Голодомор; вбивство міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Перацького, за керівництва якого Варшава провела жорстокі акції «пацифікації» українського населення. У 1936 році Бандеру засудили до довічного ув’язнення, але з падінням Польщі у війні з Німеччиною 1939 року він вийшов на волю.

ОУН розраховувала використати війну між гітлерівською Німеччиною та СРСР задля створення Української держави. 30 червня 1941 року Бандера та Провід ОУН проголосили у Львові відновлення на західноукраїнських землях української державності. Німеччина Української держави не визнала, Бандеру заарештували та після відмови скасування відповідного акта кинули до концтабору Саксенгаузен.

У 1944 році Бандеру звільнили з ув’язнення, після чого він повернувся до діяльності в ОУН. Організація продовжувала активну діяльність навіть після закінчення Другої світової війни. Останні роки свого життя Бандера провів у Мюнхені. В 1959 році був убитий радянським агентом Богданом Сташинським.

Джерело: unian.ua

Сьогодні 23 листопада, у Львові відзначили 86-ту річницю Голодомору. На площі біля пам’ятника Тарасові Шевченку у Львові відбулись жалобні заходи. Священики відслужили екуменічну панахиду за жертвами трьох Голодоморів 21-23, 32-33, і 46-47 років, присутні долучились до загальнонаціональної хвилини мовчання під церковний передзвін у пам’ять про мільйони невинно убієнних українців.

О 16:00 відбулась загальноукраїнська акція «Запали свічку пам’яті». Відтак, представники влади, духовенство, львів’яни, які прийшли на площу вшанувати пам’ять закатованих голодом, запалили більше тисячі свічок.

Сьогодні, 21 листопада, у Львові у День Гідності та Свободи на меморіалі Героям небесної сотні запалили лампадки та спільною молитвою вшанували пам’ять загиблих Героїв. До молитви долучилися родини Героїв Небесної Сотні, представники влади, громадськість та духовенство.

Урочисте відзначення 6-тої річниці Революції Гідності на площі біля пам’ятника Т. Шевченку зібрало кілька сотень людей.

Увечері молодь влаштувала ходу від пам’ятника Степанові Бандері до пам’ятника Тарасові Шевченку. До студентів долучилися представники «Нацкорпусу».

У межах відзначення також відбулося покладання квітів до могил загиблих Героїв на Личаківському кладовищі та низка мистецьких акцій.

Сьогодні, 11 листопада, у Львові відбуваються урочисті заходи з нагоди Дня незалежності Польщі.

Зокрема, о 10-й ранку в Катедрі відслужили святкову месу за Батьківщину.

О 12-й годині заходи з ушанування пам’яті визначних поляків відбулися на Личаківському цвинтарі. Представники духовенства, Генерального консульства Польщі у Львові та польської громади поклали квіти й вінки та запалили лампадки біля пам’ятника Невідомому солдату на «Цвинтарі Орлят», а також заспівали гімн Польщі.

Увечері у Львівській національній філармонії з нагоди національного свята Польщі відбудеться концерт «Незалежна» за участю за участю Кшесіміра Дембського, Академічного симфонічного оркестру Львівської національної філармонії та Камерного хору «Gloria». Концерт відбудеться в рамках фестивалю «Відкриваємо Падеревського».

Сьогодні, 7 листопада, у Львівській національній галереї мистецтв імені Б. Г. Возницького розпочалася експозиція сучасної польської графіки.

Відвідувачам представили цикл графіки “BESTIARY” Аґнєшки Цєслінської та проект Кшиштофа Томальського “Big Bang. Genesis”. Виставка відбувається у межах VIII графічного конкурсу “Індекс імені Маріуша Казани”, під патронатом Генерального Консульства Республіки Польща у Львові. Виставка триватиме до 29 листопада.

Графічний конкурс „Індекс імені Маріуша Казани” було засновано з метою вшанування пам’яті польського дипломата й шанувальника мистецтва. Його метою є розвиток польсько-українського співробітництва, й популяризація молодих українських митців. Головним призом Конкурсу, окрім фінансової нагороди встановленої Генеральним Консульством Республіки Польща у Львові, є місячне стажування в одному з польських мистецьких вишів.

Фото: POLUKR.NET / Андрій Поліковський

Сьогодні, 3 листопада, у Львові реконструктори з Товариства пошуку жертв війни ”Пам’ять” відтворили один із епізодів листопадових боїв за місто 1918 року між українськими та польськими військовими.

Під час Листопадового чину, а саме у ніч на 1 листопада 1918 року Українські січові стрільці, практично без втрат, зайняли урядові будинки і стратегічні пункти міста. Тим часом члени польських військових організацій, вояки австро-угорської армії розпочали збройне повстання, південно-західну частину міста зайняли поляки.

У місті утворилася формальна бойова лінія — поляки зайняли західну частину міста з головним залізничним вокзалом, українці утримували середню і східну частини з Високим Замком і вокзалом Підзамче. Конфронтація тривала понад два тижні.
Коли до Львова прибуло підкріплення польській армії, сили поляків перевищили українські у 1,5 рази. 22 листопада українські військові отримали наказ залишити Львів.

У боях за Львів загинули 250 українських вояків та 277 польських.

Фото: POLUKR.NET / Андрій Поліковський

Сьогодні, 1 листопада, в День усіх святих, на Личаківському цвинтарі у Львові відбулася традиційна спільна Молитва примирення на українському й польському військових меморіалах.

Представники польської громади зібралися на месу, яку відслужив Архієпископ Мечислав Мокшицький на території меморіалу «Цвинтар Орлят». Відтак до них приєдналися українці, після чого відбулася спільна молитва перед пам’ятним знаком на «Цвинтарі Орлят», а згодом – біля пам’ятника воїнам Української галицької армії.

Участь в пам’ятних заходах узяли представники місцевої влади, громадськості, польська спільнота у Львові та новопризначена Генеральний консул РП у Львові Еліза Дзвонкєвіч. Вони поклали квіти до пам’ятних знаків і засвітили свічки та лампадки на могилах полеглих.

Польсько-українська молитва примирення стала вже традиційною для Львова. Уперше така молитва масово відбулася 1 листопада 2002 року за участю кардиналів Любомира Гузара та Мар’яна Яворського, дисидентів Яцека Куроня, Михайла Гориня, Мирослава Мариновича та ще близько сотні громадських діячів з України та Польщі. Акція є ініціативою поляків та українців, які виступили за діалог, порозуміння та поєднання між народами.

Фото: POLUKR.NET / Андрій Поліковський