Польсько-український портал Portal Polsko-Ukraiński jest portalem internetowym o charakterze analityczno-informacyjnym
Схожі статті
Україна навчилася краще збивати російські реактивні дрони, але чи вистачить цього, коли ворог почне їх удосконалювати. Чому навіть найсучасніша ППО не здатна гарантувати захист від усіх ракет і дронів, а дефіцит перехоплювачів до Patriot залишається критичною проблемою. Військовий аналітик, майор Нацгвардії у відставці Олексій ГетьманпояснюєPolUkr.net, на що здатна українська ракетна програма, коли балістика може стати реальним козирем Києва,і що змусить Москву замислитися над ціною власних ударів. Водночас Росія випробовує межі готовності НАТО до війни, а країни Європи ризикують опинитися перед загрозами, до яких не готові.
– ЗСУ збили 38 із 46 реактивних Shahed, якими Росія вдарили в ніч на 7 жовтня по Україні – 83%,раніше було 55%. Чи Україна знайшла ефективну протидію проти цих дронів?
– Дивлячись, що вважати за ефективність. Ми часто думаємо, що з’явиться зброя захисту чи нападу, яка вирішить одразу всі питання, відіб’є всі атаки. Так не буває. Це міфологічне мислення.
ППО – комплексний підхід, щоб знищити російські реактивні дрони. Для цього використовують різні засоби. Не треба вигадувати, що з’являться дрони-перекоплювачі, які все зіб’ють – цього не буде.
Щоб знищити реактивні дрони, використовуємо дрони-перехоплювачі, винищувачі, гелікоптери, мобільні групи, самохідні зенітні гармати Gepard та інші засоби. Ми вже перехоплюємо їх краще, ніж раніше, тож засоби є, їх треба масштабувати. Дрони-перехоплювачі їх будуть збивати біля 50% – «Герань-4» і«Герань-5». Решту треба добирати автономною зенітною турельною системою SkySentinel (турель – установка для кріплення і застосування кулемета, гармати чи ракет, яка дозволяє повертати зброю у вертикальній та горизонтальній площині для кругового чи секторного вогню. – PolUkr.net) та іншими засобами. Це комплексне рішення. Не буває так, що один засіб ППО вирішує всі задачі.
Якщо «Герань-5» летить зі швидкістю 450–600 км/годна висоті 5 км на підльоті до Києва, то її можуть збити передусім винищувачі F-16, МіГ-29 і Су-25, які є в ЗСУ. Наприклад, Gepard чи ПЗРК не знищать таку ціль – надто високо та швидко. Навіть досвідчений екіпаж не здатний фізично зреагувати на проліт такої цілі на такій висоті. Внизу, на підльоті до цілі,коли дрон опускається, турель може дістати, і навіть ПЗРК на плечі людини з вогневої групи, бо цей дрон залишає потужний тепловий слід.
Усе щоразу залежить від швидкості та висоти польоту навіть однієї й тієї самої цілі.
У світі немає такого пістолета, з якого можна вбити ворога, уразити танк і збити літак. Це різні задачі, під які є різні інструменти.
– Наскільки Україна має власні засоби для збиття реактивних дронів, а наскільки залежать від поставок європейських партнерів?
– Якщо говоримо про «Герань-4» і «Герань-5», ми фактично самі можемо робити все, щоб збивати ці цілі. Якщо говорити про різного типу кулемети, то в нас є свої, але також нам постачають партнери. Тут головне не сам кулемет, а система наведення та радіолокаційні системи, які бачать ціль.
– Коли можуть бути, і які наступні етапи в розвитку реактивних дронів? Чи Росія все ще має тут перевагу?
– Поки що має перевагу. Піднімати дрони вище 5-7 км їм немає сенсу. Є чотири ешелони ППО по висоті. Надмала висота – 0-200 метрів. Мала- 200 метрів – 2 км. Середня- 2-4 км. Верхній ешелон – понад 4 км. На верхньому в нас є обмеження – Gepard туди не дістає. Хоча це дуже непоганий комплекс. До Києва російські дрони летять на висоті 5-6 км, а вже безпосередньо біля цілі знижуються. На висоті з ними можуть боротися лише комплекси SAMP/T та Patriot чи винищувачі (Однак використання ракет такого типу для збивання безпілотників є вкрай неекономічним, що довела війна з Іраном – polukr.net). Без різниці 5 км чи 10 км.
Щоб удосконалити їх, росіяни можуть ще більше збільшити швидкість – майже до швидкості звуку – 1224 км/год. Надзвукової швидкості не зможуть досягти, а до дозвукової, приблизно 1000 км/год, можуть наблизитися. Тобто нашим мобільним групам біля цілі буде ще важче їх перехоплювати, бо час на реакцію зменшиться.
Тим паче, якщо росіяни удосконалять головку самонаведення, щоб рухатися, обгинаючи рельєф місцевості, тобто літати на малій висоти на дуже великій швидкості – тоді їх можна буде побачити радіолокаційно чи візуально, коли підлетять. Якщо швидкість дуже велика, то час на реакцію зменшиться. Ми це чудово розуміємо, і готуємось.
Але немаєу світі таких дронів-перехоплювачі, які б на будь-якій висоті та швидкості могли збити будь-яку ціль. Для їх появи є фізичні обмеження. Якби такі були, провідні країни не робили б таку кількість різних комплексів ППО.
– Китай виробляє реактивні двигуни для російських дронів. Чи є схожі розробки в Україні або країнах Європи?
– Китайці поставили росіянам 80 тис. таких двигунів. Ми не можемо нічого з цим зробити. Санкціїна Китай не накладуть – це товари подвійного призначення. Росія використовує двигуни у дронах, алез погляду міжнародного права це не військові товари. Мікросхему в телефоні теж можна використати як головку самонаведення для ракети.
Ми та європейці можемо робити такі самідвигуни. Врешті, в нас теж є реактивні дрони – «Трембіта». Зараз, сподіваємось, на підході наша балістика. Україна одна з 6-7 країн світу, яка могла запускати ракети в космос. На наших двигунах не раз піднімали комерційні супутники. Більшість російських ракет, якими росіяни лякають світ – «Сатана», «СС-20» – спроектовані в Україні, на «Південмаші». Тому, коли виникає запитання, чи здатні ми робити балістику, то воно риторичне.
– Ймовірно, ракет до Patriot нам буде далі бракувати. Чи є в України шанс до зими знайти технологічне рішення, щоб збивати російську балістику та реактивні дрони? Якщо не до зими, то коли,і яке рішення може бути? Чи це вічне змагання меча та щита?
– Це вічне змагання меча і щита, яке постійно відбувається під час будь-якої війни. Ми вже покращили збиття реактивних дронів.
Друга частина питання – чи здатні збивати балістику альтернативними до Patriot ракетами. Ні, таких альтернатив, наразі немає. Якби існували, ми би їх десь купили чи виробляли самі. Ми боремося за те, щоб отримати ліцензію на виробництво РАС-3 до Patriot. Лише вона наразі збиває балістику. Дві ракети РАС-3 на одну балістичну ракету. РАС-2 і РАС-1 – не збивають (деякі джерела вказують на можливість збиття за допомогою ракет PAC-2 новішого покоління, хоча для цього потрібне використання 2-3 або більше ракет-перехоплювачів – poluk.net).
На запитання, чи можемо ми зробити якісь ракети на кшталт РАС-3, то ні, не можемо. Для цього потрібні дуже високі технології і надзвичайно коштовне виробництво. Їх у нас немає.
У світі виробляють 60 ракет РАС-3 на місяць, 2 на день. Більше поки не можуть. Є розмови, що будуть масштабувати виробництво в США в 2-3 рази, але це займе багато часу. Будуть робити 3-4 на день. Не десятки, не сотні й не тисячі. Тому їх завжди бракуватиме.
Російських «Іскандер-М», не кажучи про інші ракети, роблять біля 60 на місяць – вони не такі дорогі та технологічні. Тому всі балістичні ракети збивати не вдасться. Треба нищити виробництво та засоби запуску у Росії. Важливо перехоплювати їх на місці запуску, коли виїжджають на позицію, розгортаються. Для цього має працювати розвідка.
Головне – нам треба мати таку саму зброю, як засіб стримування, щоб росіяни розуміли, що прилетить у відповідь – крилаті ракети, балістику. Не обов’язково ядерну зброю. Як колись влучно сказала Маргарет Тетчер, коли Великій Британії пропонували роззброїлася, позбутисяядерної зброї, вона відповіла, що поки всі знають, що при нападі на острови буде потужний удар у відповідь, доти не лізуть. Тому потужна зброя ураження – це захист.
Нашою парасолькою має бути не ядерна зброя, хоча було б непогано, якби вона була, а балістичні ракети, щоб росіяни розуміли, що після атаки по Києву, буде така сама атака по Москві. Коли до 100 балістичних ракет полетить на Москву, то росіяни передумають атакувати нас, бо зрозуміють, що буде такий самий удар у відповідь. Це єдиний шанс зменшити ймовірність атак балістикою по нашій території. Бо якщо не можемо все перехоплювати, а ми не можемо, то маємо змусити їх зупинитись.
– Коли може реалістично з’явитися українська балістика?
– Вона вже є. Питання масштабування. Дві ракетибули на виставці озброєння в Європі – FP-7 та FP-9. Дальність – 250 км і 800 км. FP-7 вже випробували в бойових умовах і більш-менш влучно.
Наскільки швидко її будуть масштабувати – невідомо. Можливості виробляти до 100 ракет на місяць, 3-4 на день, у нас мають бути. Росія виробляє 50-60 «Іскандерів» на місяць. FP-7 не складніша і не дорожча, ніж «Іскандери».
Маємо виробляти більше, ніж росіяни, бо можемо їх робити не тільки в Україні, а й в дружніх сусідніх країнах по договорах про співпрацю. Думаю, є цілі вийти на 7 одиниць на день – це разом крилаті FP-5 «Фламінго», і балістичні FP-7 та FP-9 разом. Очікую, що зможемо хоча б 5 на день збирати, 150 на місяць, що вистачить для потужного удару. Це змусить росіян припинити удари або сісти за стіл переговорів.
Тобто маємо щось мати, як каже Дональд Трамп, карти на руках, щоб покласти їх на стіл. Наша балістика, яка може бити по Москви, буде козирем.
– Чи має Україна ширшу стратегію розвитку ППО, щоб адаптуватися до змін, які Росія впроваджує на різних рівнях, від балістичних ракет до реактивних дронів?
– Стратегія є. Засоби ППО прописаніу підручниках, в правилах десятки років тому. Вони лише оновлюються і доповнюються. ППО працює, залежно від того, яка ціль, яка швидкість, яка кількість засобів ураження летить, який засіб краще проти неї використати.
У цих силах сидять досвідчені люди, кандидати технічних наук. Вони знають, як користуватися всіма засобами, зокрема такими сучасними як системи Patriot. У нас навіть рівень збиття засобами Patriot кращий, ніж в США. Бо в нас працюють учені, які не лише розуміють, яку кнопку й коли слід натискати, але як працює система, що відбувається в комплексі, який сигнал, куди йде, які можуть бути нюанси.
Так само ці люди чудово розуміють, як треба будувати протиповітряний захист, що таке багатоешелонована ППО, проти яких цілей що можна використовувати. Це не ситуаційна реакція, а глибоке розуміння.
– Якими будуть наслідки терору Росії ракетами і дронами по українських містах взимку? Наскільки відмінна вона буде від попередніх років?
– Така сама. Якщо ця зима буде м’якша, ніж попередня, як обіцяють, то більше шкоди, ніж раніше, росіяни не зможуть завдати. Готуємося і готові до цієї зими – багато зробили. Але будуть проблеми з водопостачанням, теплопостачанням, енергопостачанням в великих містах.
Будемо максимально захищатися, але не можемо на 100% захиститися від російських ударів. Тому слід готуватися, що зима буде важкою. Але колапсу не буде, як би цього не хотіли росіяни. Минула зима була аномально холодною і ми її пережили, переживемой цю.Тим паче, що в нас є зброя, щоб боротися з їх дронами і ракетами, яку просто треба масштабувати.
– НАТО розробляє стратегію для швидкої перемоги в разі нападу Росії на східний фланг Альянсу, пише Bloomberg. Документ 12 жовтня представив у Польщі верховний головнокомандувач Об’єднаними силами НАТО в Європі, генерал Алексус Гринкевич. Які сценарії атаки Росії на НАТО, і відповідей Альянсу проти можливих «зелених чоловічків» і «анонімних» російських дронів?
– На повномасштабне вторгнення на країни Балтію чи Польщу в Росії наразі немає ресурсів, тому не може на це піти. Усі гучні та красиві заявив НАТО, що вони готові дати відсіч – звісно, що готові, бо наразі на них не нападуть.
У Польщі розповідають, як рік тому до них залетіло декілька дронів (ok. 20-22 – polukr.net), і їх збили. Вони це пам’ятають. У нас щоденно залітають сотні дронів на Київ та інші міста. Хто пам’ятає, що було 2-3 дні тому? Ми по різному бачимо і проживаємо щоденність війни.
Дрони і «зелені чоловічки» можуть спокійно з’явитися у Польщі, Литві, Естонії чи Латвії. Можливі спроби росіян створити якусь «Нарвську народну республіку». Тож провокації точно будуть і дедалі частіше та нахабніші.
У нас лінія фронту 1245 км. Ціль росіян – зменшити допомогу від європейських партнерів нам, чи перенаправити її на їхні власні потреби, і розтягнути нам фронт, щоб нас послабити. Вони хочуть налякати партнерів, щоб озброювалися самі за рахунок тої допомоги, яка мала йти Україні.
Усі генерали НАТО, які розповідають про напад Росії зараз, знають, що ніяких ознак формування нових ударних груп наразі немає – поки триває активна фаза війни в Україні. На російські провокації країни НАТО можуть дати гідні відсічі.
У нас, тим часом, 200 боєзіткнень щодня. Країнам Альянсу слід заспокоїтися і готуватись до війни. Бо якщо впаде Україна, то далі будуть вони.
Польща витрачає 4,8% ВВП на оборону – найбільше з країн НАТО. Там одна ротаційна піхотна дивізія США, 15-18 бойових польських бригад без бойового досвіду. В Україні 110 бойових бригад із бойовим досвідом. Якщо Україна впаде, то так само, як росіяни робили з ДНР/ЛНР, вони не будуть розпускати українську армію, а проведуть через терор і фільтрацію, і спробують її використати в своїх цілях – проти Польщі тоді буде 250-300 бригад із бойовим досвідом. Зрозуміло, які будуть результати – приблизно як в 1939 році, якщо союзники не прийдуть на допомогу чи не почнеться ядерна війна.
Поляків та інших європейців від нападу Росії зараз рятує лише Україна, яка вже майже п’ять років тримає оборону і навіть робить контрнаступи при повномасштабній війні. За свою стійкість Україна платить великою кров’ю.Усі це чудово розуміють.
Якщо Росія піде всіма силами на Естонію, то та притримується декілька годин. Гадаю, ніяка 5 стаття НАТО не буде виконана.
– Що було б у Польщі, якби Росія масово атакувала реактивними, «анонімними»дронами? Які наслідки?
– Руйнівні.Україні вкрай важко боротися з ними, але в нас все таки вибудувано систему захисту, багато практичного досвіду, налаштована ППО. Розуміємо, які дрони, як росіяни атакують, як більш-менш вдало збивати. Наскільки можливо, боремося.
Польща повністю не готова. До них залетіла ракета на їх територію і вони приймали рішення, чи збивати її, чи не буде ескалації, якщо зіб’ємо російську ракету, яка залетіла на їх територію. Це не пасажирський чи спортивний літак, який помилився курсом. А вони вагаються, що робити? (За даними Міністерства національної оборони Польщі, такої ситуації не було, подібно до випадку з безпілотниками, було прийнято рішення збити, але ракета впала на землю першою – polukr.net). Мені важко уявити, що буде, якщо полетить 100 реактивних дронів, якпо нам щодня. Навіть без балістики, бо її можна вирахувати, звідки вилетіла, який курс. Можливо, польські ВПС за допомогою F-16 і F-35 зіб’ють кілька дронів, але для цього в пілотів мають бути навички. Хіба системами Patriot збиватимуть. Але це на один раз. Далі все.
Тому, на жаль, майже всі європейські країни, зокрема Польща, які багато нам допомогли, за що ми дуже вдячні, не хочуть прийняти просте рішення – вони на сьогодні не готові для війни проти Росії. Єдина країна, яка готова і воює – Україна. Наразі найпотужніша армія в Європі – українська. Вона єдина може давати відсіч російським військам.
– 6 жовтня біля 20 мігрантів і озброєних осіб у масках атакували кордон Латвії з території Білорусі, викрали камери спостереження. Як мали б країни НАТО ефективно відповісти на таку провокацію?
– Ніяк на це ефективно не можна відповісти на рівні НАТО. Бо в 5 статті Альянсу прописано, що в разі нападу на одну з 32 країн, інші можуть приймати рішення і втручатися в бойові дії, щоб захистити жертву від нападу. Люди в масках – це напад якої країни? Білорусі, Росії – невідомо. Це можуть бути бандити.
Росіяни це чудово розуміють, використовуються війну нижче порогу 5 статті. Так самоз «зеленими чоловічками» в Криму та на Донбасі в 2014 році було – спочатку вони тестують.Так само будуть робити в Латвії, Литві, в інших прикордонних зонах.
Нічого з цим не зробиш, боце не військова, а антитерористична операція. Ми так само оголосили АТО в 2014 році, за що нам прилітає досі від деяких політиків, що так не можна було так робити, що треба було оголошувати війну. Оголошувати війну Росії? Там були «зелені чоловічки» і наші колаборанти, які підняли зброю проти власної країни. За міжнародними правилами – це АТО.
Тому НАТО може проводити АТО у Естонії чи Латвії в разі потреби. Бо там можуть бути навіть не російські військові, а проросійські естонці чи латиші. Москва добре вивчила та випрацювала цю схему.
– Як можливий більший конфлікт між НАТО і Росією вплине на війну в Україні? Європейці будуть нам більше помагати, щоб росіяни не напали на них, чи навпаки дослухаються до погроз з Росії, і будуть менше допомагати?
– Уже слухають погроз Росіїі бояться. Росіяни прораховують варіанти, що може бути в тому чи іншому випадку. Вони погрозами спонукають європейців зменшити нам допомогу. Тому чинять провокації проти балтійських та інших країн.
Росіяни також хочуть розтягнути нашу лінію фронту і зменшити опір, бо за останні чотири місяці нічого не можуть зробити на лінії бойового зіткнення. У них немає просувань.Лінія фронту стабілізована.
Росіяни кладуть по 2000 людей щодня і нічого не можуть зробити. Який для них вихід? Зменшити можливість наших сил. Для цього треба втягнути інші країни у війну – Білорусь. Збільшити лінію фронту, наприклад, напавши на нас з Брянської області, тоді лінія фронту зросте на 150 км, на 10%. Позбавити нас підтримки– тому роблять провокації проти європейських країн, особливо тих, які поруч – Балтії, Польщі.
Ось що вони роблять, бо напряму нічого не можуть зробити. Не можуть просунутися. Вони нічого не здобули за 2026 рік. Нуль квадратних кілометрів – десь трішки захопили, десь втратили. Вони нічого не можуть зробити з ЗСУ, тожатакують цивільні об’єкти в Україні, провокують партнерів, прагнуть розтягнути лінію фронту.
