Перші повідомлення про загострення ситуації у Криму та перекидання на півострів з Росії воєнної техніки почали надходити в січні 2014 року, коли Україною ще керував Віктор Янукович. Про це 8 лютого сказав на допиті в суді у справі про державну зраду Януковича Володимир Замана, який у лютому 2012 – лютому 2014 років був начальником Генерального штабу Збройних сил України, – інформує «Українська правда». 

«Десь із 25 січня до 5 лютого 2014 року, мною, по поверненні з Афганістану – я повернувся десь 15 січня – була надана довідка про ситуацію в Криму. В основному довідки носили такий загальний характер про напружену ситуацію. Але в довідці розвідки військово-морських сил капітана 1 рангу Циганова містились уже конкретні факти про перекидання до Криму воєнних БТРів-82, і інформація була про посилення угрупування чорноморського флоту в Криму», – сказав Замана.

За його свідченнями, в довідці йшлося про те, що з Чорноморського флоту звільняють українців і на їхнє місце призивають службовців із територіальної частини Росії, була інформація про заміну офіцерів. А вже після 15 лютого – про те, що російські війська пересуваються територією Криму.

Він додав, що розпорядився підготувати сили негайного реагування: аеромобільні війська, сили спецпризначення, підготовку навчань, перекидання сил особового складу, командного складу на територію Криму і Чернівецької області – що було зроблено.

Замана зазначив, що про присутність російських військ у Криму доповідав тодішньому міністру оброни, оскільки не міг додзвонитися до президента.

«З президентом спілкувався на навчаннях в жовтні 2013 року. Після цього не спілкувався ні телефоном, ні особисто. Причина у тому, що у жовтні-листопаді у Генштабі проводились обшуки у кабінетах вищого керівництва Генштабу СБУ на предмет розголошення військової таємниці. Певне напруження було і з міністром оборони, і з іншими силовими структурами», – пояснив Замана.

Він також додав, що міністр оброни Лебедєв також був проінформований про ситуацію у Криму.

За словами Замани, після проведення навчань у Криму 5 лютого був підготовлений план про посилення оброни, частину сил і засобів залишили в Криму, інші повернули в місця постійної дислокації.

«Щодо Криму, в подальшому я доповідав на засіданні Верховної Ради 23 лютого, коли мене призначили уповноваженим з питань Міноборони. Я там чітко заявив, що активізувалися сепаратистські настрої у Криму і суміжних з Україною державах, необхідно вжити заходів, і що збройні сили готові до розвитку непередбачуваних подій», – сказав Замана.

Він розповів, що 24 лютого дізнався від в.о. президента Олександра Турчинова, що на посаду міністра оброни розглядається інша людина. А коли дізнався, що йдеться про Ігоря Тенюха (адмірал України (з квітня 2010) у відставці, командувач ВМС України (березень 2006 – березень 2010). З 27 лютого по 25 березня 2014 виконував обов’язки міністра оборони України, – ред.), то сказав, що вважає це помилкою, бо Тенюх не обізнаний з ситуацією у ЗСУ.

«28 лютого був закликаний на засідання РНБО у ВР. Виступив Тенюх, сказав, що ЗСУ не готові для відбиття агресії, виступив прем’єр, в кінці десь Голомша виступав, я попросив слово. Але мої пропозиції залишилися без реалізації», – сказав Замана.

Замана додав, що розмовляв з цього приводу також з Олександром Турчиновим: «Сказав, що там наші люди, треба дати посил, що за них будемо боротися і не покинемо їх. І почув, що наші західні друзі пропонують не робити різких кроків, і тому ми на агресію відповідати не будемо, намагатимемося політичними кроками врегулювати цю ситуацію».

Нагадаємо, екс-президента України Віктора Януковича підозрюють у скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 111 (державна зрада), ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 110 (пособництво в умисних діях, вчинених з метою зміни меж території та державного кордону України) та ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 437 (пособництво у веденні агресивної війни) Кримінального кодексу України.

29 червня 2017 року в суді зачитали обвинувальний акт у справі про сприяння російській владі в анексії Криму та веденні агресивних воєнних дій на території України.

5 липня 2017 року Янукович оголосив, що не бажає брати участь в ініційованому Україною судовому процесі в справі про державну зраду і відкликає з суду своїх адвокатів. Але 11 грудня адвокат Віталій Сердюк, який бере участь у процесі щодо розстрілів на Майдані, знову почав захищати Януковича у справі про державну зраду.

Відтоді суд допитує свідків у цій справі.

Джерело: pravda.com.ua

Нинішня влада Польщі зводить нанівець усі досягнення останньої чверті століття, впродовж якого вона разом з іншими країнами творила систему європейських угод, послідовно й ефективно втілювала історичне примирення з Німеччиною, з єврейським та українським народами. Тепер же Польща знищує добрі стосунки з найближчими сусідами та союзниками і прямує до балканізації Центральної Європи. Про це йдеться в заяві, яку сьогодні оприлюднив польський ПЕН-клуб, реагуючи на історичну політику Польщі останніх років, зокрема й на ухвалені зміни до закону про Інститут національної пам’яті Польщі. Переклад заяви опублікувало видання «Збруч».

«Протягом двох років нас посварили з найближчими сусідами, із спільнотою держав-союзників та зі стратегічними партнерами польської держави. Кожен наступний конфлікт починається в ім’я фіктивного захисту Польщі від фіктивної атаки на її інтереси та її добре ім’я, одержимо повертаючись до реалій війни, що закінчилася чотири покоління тому. З відразою до власної держави зводиться нанівець доробок останньої чверті століття, в якій відроджена Річпосполита, творячи разом з іншими країнами систему європейських угод, послідовно й ефективно втілювала історичне примирення з Німеччиною, з єврейським та українським народами. Дружні відносини із самостійною Україною досягли тоді небувалого за всю історію взаємовідносин рівня. Знищуючи їх нині, ми прямуємо до балканізації Центральної Європи. Імідж Польщі відразливо нераціонально поглиблює її зловісне усамітнення у світі», – йдеться в заяві.

«Мнима «політика сорому» поступається місцем політиці безстидності, що іноді скидається на свідому провокацію», – кажуть учасники польського ПЕН-клубу, зауважуючи, що провокаційний характер має «вседозволеність знахабнілих від безкарності патріотів у капюшонах», які проводять маніфести «під ультрарасистськими гаслами» й «аж надто добре відомими неофашистськими символами». Провокацією вони також називають запрошення депутатом Сейму РП на День незалежності Польщі «пропутінського італійського неонациста, засудженого у власній країні за терористичну діяльність». Провокаційним, – наголошують у заяві – був і вибір дати ухвалення Сеймом, а потім Сенатом поправок до закону про ІНП – у Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту.

Метою поправок до закону про ІНП, на переконання ПЕН-клубу, є не «знищити освєнцімську брехню і неофашизм», а переслідування «за злочин образи величі – в даному випадку держави і польського народу».

«Позбавляти волі за довільно визначене фальшування історії Польщі — ідея родом із законодавства путінської Росії. Суть акта, прийнятого обома палатами, – ввести суб’єктивну цензуру, при тому під загрозою покарання багаторічним ув’язненням. Загрожувати цей акт має, в тому числі, і за приписування полякам будь-яких воєнних злочинів або злочинів проти людства під час війни чи навіть у 1925–1950 роках (як-от стосовно українців). Ця цензурна заборона мусить за означенням викликати конфлікт з народами, які в пам’яті зберегли приклади таких злочинів», – наголошено в заяві.

«Цензурна «машина наративної безпеки», як це напередодні окреслив радник президента РП, творить міфологізований образ війни, що зводиться до виміру баталій і мартирології власного народу. Антинімецькість, антиукраїнськість та антисемітизм служать анти європейськості», – наголошено в заяві. Тим часом спротив таким пропагандистським «наративам» подають як акт зради, що «надає розколу в країні незворотного характеру», – констатують автори заяви.

«Лиш би незалежна Польща пережила цей суїцидальний пароксизм», – додають вони.

Повний текст заяви польською мовою – за цим посиланням.

Джерела: zbruc.eu, penclub.com.pl

Українські історики припускають, що зміни, внесені до закону про Інститут національної пам’яті Польщі можуть негативно вплинути на можливість роботи з історичними матеріалами, передовсім Архіву Інституту національної пам’яті Польщі, який зберігає документальні свідчення щодо тем, відтепер заборонених законом. Про це йдеться у заяві українського Центру досліджень визвольного руху, оприлюдненій на сайті ЦДВР.

Історики наголосили, що ухвалений закон ускладнить опрацювання історичних джерел, які містять інформацію про спільне складне минуле. «З жалем мусимо констатувати, що прийнятий закон стане суттєвою перешкодою для українських та польських науковців», – зазначено в заяві.

«У зоні ризику опиняються не лише дослідники та експерти, а й звичайні громадяни, які шукатимуть відомості про долі своїх родин. Сьогодні ми опинились у ситуації, коли важко визначити межу між академічною свободою та порушенням польського законодавства», – йдеться в заяві.

У ЦДВР зауважують: «Довгий час саме Польща була прикладом для України, особливо коли наше суспільство переймало польський досвід посткомуністичних трансформацій. Відкриття правди про комуністичні злочини проти поляків та українців, передача в IPN документів з архівів КҐБ про Катинь, «Польську операцію», Голодомор, репресії, виселення та депортації, здавалося б, стане міцним фундаментом для порозуміння.

Відкриття у 2015 році Україною доступу до архівів комуністичного репресивного режиму зробило архівні матеріали повністю доступними для дослідників і громадськості. Завдяки цьому ми сподівалися на новому рівні продовжити історичний діалог про складні сторінки нашої спільної історії».

Водночас ухвалені зміни до ІНП Польща ускладнять опрацювання історичних джерел, які містять інформацію про спільне складне минуле, – переконані в ЦДВР. «Насамперед ідеться про Архів Інституту національної пам’яті, який зберігає інформацію про політичні репресії ХХ століття та матеріали визвольних рухів Польщі та України», – кажуть вони.

«Водночас, ми хочемо нагадати, що режим вільного доступу до відкритих архівів України, в тому числі для громадян Республіки Польща, продовжує діяти в звичному режимі. Також певні, що Україна є і буде місцем, де можна вільно оприлюднювати і коментувати архівні матеріали незалежно від країни їх походження та зберігання», – додають історики.

Повний текст заяви можна прочитати за цим посиланням.

Нагадаємо, 6 лютого Президент Польщі Анджей Дуда підписав зміни до закону про польський Інститут національної пам’яті. Перед тим 1 лютого цей законопроект ухвалив польський Сенат, а 26 січня – польський Сейм. У законі, зокрема, міститься визначення злочинів українських націоналістів та українських організацій, які співпрацювали з Третім рейхом, а також передбачено можливість запуску кримінальних проваджень проти осіб, які заперечують ці злочини. Також поправки до закону передбачають можливість покарання за вживання словосполучення «польські табори смерті» та криміналізують висловлювання тих осіб, які покладають на поляків та Польщу відповідальність за нацистські злочини, скоєні на польській території під час Другої світової війни, або інші злочини проти миру, людства та військові злочини. За такі висловлювання передбачено покарання від накладення штрафу до трирічного ув’язнення.

Закон спричинив загострення польсько-українських і польсько-ізраїльських стосунків. Президента Польщі Анджея Дуду закликали ветувати закон українські та польські громадські й політичні діячі, влада Ізраїлю, Держдепартамент США.

Джерело: cdvr.org.ua

Ухвалення змін до Закону про Інститут національної пам’яті Польщі в теперішній його формі матиме фатальний вплив на польсько-українські стосунки. Це може призвести до ескалації ворожості та поглиблення політичного конфлікту між нашими народами. Про це йдеться в заяві польських учасників Групи польсько-українського діалогу, яку опублікувала на своїй facebook-сторінці одна з її підписанток, Йоанни Конєчної-Саламатін.

«Ризикуємо втратити доробок добросусідських відносин останньої чверті століття і симпатію до Польщі в українському суспільстві. Закон може вплинути на зменшення корисної і важливої для нашої країни присутності працівників та студентів з України, викликає також побоювання щодо дотримання непозбувних громадянських прав національних та етнічних меншостей, в тому числі спільноти польських українців. Врешті, загроза втрати солідарності наших країн і народів перед агресивною політикою Росії може поставити під питанням безпеку Польщі», – зазначають підписанти заяви.

Вони наголошують: кілька формулювань закону викликають особливе занепокоєння. Зокрема, кажуть учасники Групи польсько-українського діалогу, «пеналізація висловлювань і дій, які «зменшували б відповідальність реальних винуватців злочину» проти польського народу, може довести до цілковитої блокади історичного діалогу з Києвом щодо волинського злочину, а також започаткувати юридичне переслідування з боку польської держави стосовно представників українських еліт: політиків, істориків, науковців і журналістів — без котрих неможлива жодна співпраця між нашими країнами».

Понад те, наголошують вони, загроза переслідування стосуватиметься також польських чи закордонних дослідників, які, порушуючи теми конфлікту 1939-1947 років, звертають увагу не тільки на злочини ОУН- УПА стосовно поляків, а й на злочини польських формувань супроти українців.

«Ставлення на тому самому щаблі дій українських націоналістичних організацій з діями СРСР і Третього Райху (ст. 1, п. 1a) — неадекватне», – додають ініціатори заяви. Вони пояснюють, що «радянські та німецькі злочини мали різний юридичний і міжнародний статус і в міжнародному юридичному сенсі, і в масштабах злочинів, оскільки були організовані державами, що становили інституційну реалізацію тоталітаризмів — нацизму та комунізму».

Водночас підкреслення колаборації лише українських націоналістичних організацій та окреслення їх у польському законодавстві не за суттю злочину, а за національністю, на переконання підписантів заяви, створює враження, «немовби польська держава інакше ставиться до українських злочинів, ніж до дій (у деяких випадках теж таких, які мають риси геноциду, етнічних чисток і т.д.) подібних формувань, організованих іншими народами Центральної Європи, а також до колаборації частини поляків».

«Використання в частині, що стосується злочинів українських націоналістів у 1925–1950 роках (ст. 2a), формулювання «Східна Малопольща» є антиісторичним, а в міжнародних відносинах може розумітися як визнання території, що належить Україні, частиною польської держави», – наголошено в заяві. Таке формулювання «суперечить основним принципам польської східної політики», – констатують вони, – а «в політичному розумінні в Україні це прочитується як вияв антиукраїнської риторики з боку Польщі».

Відтак польські учасники Групи польсько-українського діалогу закликають «до якнайшвидшого виправлення конфліктогенних формулювань закону про Інститут національної пам’яті, які ставлять ці стосунки під загрозу», додаючи, що «дружні, засновані на взаємній повазі стосунки з українським народом сьогодні для Польщі та її громадян мають цілком ключове значення».

Заяву підписали Адам Бальцер (Adam Balcer), Боґуміла Бердиховська (Bogumiła Berdychowska), Анджей Бжезецький (Andrzej Brzeziecki), Павел Коваль (Paweł Kowal), Йоанна Конєчна-Саламатін (Joanna Konieczna-Sałamatin), Катажина Пелчинська-Наленч (Katarzyna Pełczyńska-Nałęcz), Павел Пурський (Paweł Purski), Кшиштоф Становський (Krzysztof Stanowski), Томаш Стриєк (Tomasz Stryjek), Петро Тима (Piotr Tyma)

Нагадаємо, Група українсько-польського діалогу була сформована 2017 року за ініціативи Міжнародного фонду «Відродження» та Фундації ім. Стефана Баторія. Група складається з 19 українських та польських експертів і практиків, які тривалий час займаються питанням польсько-українських відносин. З українського боку до групи входять Олена Бетлій, Альона Гетьманчук, Євген Глібовицький, Михайло Гончар, Тарас Качка, Надія Коваль, Святослав Павлюк, Микола Рябчук, Олександр Сушко та Дмитро Шульга.

Джерело: facebook.com/konieczna.salamatin

Двоє викладачів-істориків ліцею імені Яцека Куроня у Варшаві, Себастіан Матушевський і доктор наук Пьотр Лясковський, оприлюднили публічний лист до учнів та їхніх ровесників. Текст листа до ліцеїстів першою опублікувала Gazeta Wyborcza.  Публіцист, історик та журналіст Роман Кабачій представив український переклад цього листа у блозі на сайті видання «Лівий берег».

Себастіан Матушевський і Пьотр Лясковський, які є також співпрацівниками проекту опрацювання Архіву Рінгельблюма (так називають задокументовані, заховані та віднайдені документи Варшавського гетто), зауважують, що ухвалені зміни до Закону про Інститут нацпам’яті Польщі є «новим правом, котре скорочено звучить так: хто приписує польському народу чи польській державі співучасть у злочинах проти миру, людськості або військові злочини, підлягає покаранню». І додають: «Ми будемо тут, а також будемо у майбутньому це право порушувати».

«Поняття «польський народ» та інституції польської держави (а також всі інші «народи» та інші держави) є співвідповідальними за злочини, які розцінюються як злочини проти миру, людськості та військові злочини», – вважають автори листа.

«Це власне польська держава – Друга Річпосполита організувала в 1938 р. табір у Збоншині (пол. Zbąszyń), у якому ув’язнила кілька тисяч своїх єврейських громадян та громадянок, позбавлених в експрес-темпі громадянства польським парламентом та вигнаних з Німеччини гітлерівськими властями. Це польська держава в особі міністра віровизнань та публічної просвіти легалізувала в 1937 р. «лавкові гетта» [йдеться про указ, за яким студенти-євреї мали сидіти окремо від студентів-християн, – Ред.], розділяючи в університетських залах людей за тим самим критерієм, за яким їх невдовзі розділили мури нацистських гетто. Під час війни це польська держава – тобто уряд у Лондоні – аж до червня 1942 р. не могла наважитися на засудження злочинів щодо євреїв», – йдеться в листі.

«А сьогодні інституції польської держави не дозволяють людям говорити правду про те, що відбувалося в їхніх населених пунктах під час Другої світової війни. У багатьох містах, містечках, селах, люди знають про убивства та грабунки з боку поляків щодо єврейських сусідів і хочуть про ці вини розповісти. Національна ідеологія, яка спровокувала винуватців на злочин, сьогодні працює на замикання вуст. Тому є достоту навпаки, ніж пояснюють нам чисельні політики і публіцисти – не невинний народ і злочинні формування, а люди, котрі поводилися або шляхетно, або ницо, і народ, який був усправедливленням для злочину», –. додають учителі.

«Влада вживає поняття народу, щоб запропонувати фальшиву «гордість», фальшиву спільність і фальшивий «захист» людям нерідко нещасним, змученим роботою, кредитом, відсутністю надії, щоб розбудити в них пиху, недовіру та ворожість по відношенню до «чужих», щоб легалізувати «святий» егоїзм та усправедливити безтактність та заангажованість поглядів, щоб унеможливити встановлення правди, – зазначено в листі. – Ви бачите це щодня, спостерігаючи за політиками, слухаючи їх інфантильні, одурманюючі і дуже часто підлі слова, які мають посилювати в вас ворожість до людей, з якими хочете і можете співпрацювати, дружити, творити. Це ви маєте рацію і не дозвольте собі вмовити нічого іншого: кожна і кожен з вас є чуйною та мислячою особистістю, ви стоїте на порозі майбутнього, котре вимислити і збудувати маєте разом, і яке має бути ліпшим від того, яке наразі застаєте».

Ліцей ім. Яцека Куроня є вищим щаблем у комплексі шкіл «Беднарська» у столиці Польщі, розміщений у будинку, наданому єврейською громадою Варшави. Заклад відомий своїм свободолюбством – ключові рішення в ньому ухвалює віче, в якому беруть участь учні, викладачі та батьки. Заклад має славу «кузні кадрів» для лівоцентристського і ліберального таборів.

Повний текст листа можна українською мовою – за цим посиланням. Польською мовою – за цим посиланням.

Джерела: lb.ua, wyborcza.pl

У зв’язку зі змінами до Закону про Інститут національної пам’яті Республіки Польща продовження роботи Українсько-польського форуму істориків у попередньому форматі є неможливим. Про це йдеться в заяві Українського інституту національної пам’яті, – дізнався POLUKR.net із сайту УІНП. З огляду на це, в УІНП запросили польських колег продовжувати історичні дискусії лише на території України.

«Ухвалення нового закону про Інститут національної пам’яті в Польщі, яким передбачено, зокрема, кримінальну відповідальність за заперечення «злочинів українських націоналістів 1925-1950 рр.» суттєво звужує простір для дискусій та діалогу. Український інститут національної пам’яті, який забезпечував функціонування української частини Форуму, не бачить можливостей для його продовження в попередньому форматі. Ми не можемо гарантувати збереження свободи слова українським дослідникам на польській території чи навіть безпеку їх перебування там. Тому, слідуючи цінностям відкритого діалогу та вільного доступу до джерел, звертаємося до польських колег з пропозицією, щодо продовження історичних дискусій на території України, де відсутні будь-які обмеження чи політичний диктат щодо оцінок минулого», – йдеться в заяві Українського інституту національної пам’яті.

В УІНП наголосили, що виступили з ініціативою організації Українсько-польського форуму істориків, оскільки переконані: історичний діалог є основою подолання насідків минулих конфліктів між народами. «Саме дискусії між істориками активізують нові дослідження, є засобом верифікації наявних уявлень про минуле, усувають із суспільної свідомості шкідливі міфи, стереотипи та упередження, що стоять на заваді приязних стосунків у сучасності», – зазначено в заяві УІНП.

«Певні, що дискусії про минуле мають залишатися прерогативою істориків, а не політиків. Адже саме зважена професійна розмова — а не гучні політичні заяви — є однією з основ для порозуміння між народами», – додали в УІНП.

Нагадаємо, 2015 року, після семирічної перерви, Український інститут національної пам’яті та Польський інститут національної пам’яті відновили історичний діалог і започаткували Українсько-польський форум істориків. Починаючи з 2015 року відбулося п’ять засідань Українсько-польського форуму істориків за участі дослідників історії з обох країн. Нагадаємо, такі засідання відбувалися двічі на рік, почергово в Україні та Польщі. На кожній із зустрічей обговорювали дискусійні теми спільної українсько-польської історії, готували доповіді на ці теми з українського та польського боку.

Джерело: memory.gov.ua

Увечері у вівторок, 6 лютого, Президент Польщі Анджей Дуда підписав оновлений Закон про Інститут національної пам’яті Польщі. Про це інформує РАР. Як повідомив глава канцелярії президента Польщі Кшиштоф Щерський, протягом тижня цей закон має надійти на розгляд до Конституційного суду. У Держдепартаменті США зазначили, що розчаровані таким рішенням.

Нагадаємо, вчора Анджей Дуда заявив, що вирішив підписати внесені поправки до Закону про Інститут національної пам’яті Польщі та передати документ для вивчення та подальшої перевірки цих положень у Конституційний суд.

Польський Президент заявив, що хоче, аби Конституційний суд проаналізував конституційність цих положень на предмет дотримання гарантій свободи слова та відповідності їх так званому принципу правової визначеності.

«Це норми кримінально-правового характеру, і з огляду на це, вони мають особливе значення. На їх підставі суд може винести вирок, тому мусять бути чіткі правила», – сказав Дуда, адже «кожен громадянин заслуговує на те, щоб на підставі цих правил бути в змозі визначити, яка його поведінка у зв’язку з цим може бути кримінальною, а яка – ні».

В ефірі телеканалу TVP Info Кшиштоф Щерський запевнив, що Польща візьме до уваги всі висловлені сумніви щодо поправок. «Мусимо розмовляти на цю тему. Усі сумніви є важливими. Маємо надію, що діалог буде продовжений і ми будемо поволі доходити до прояснення цієї ситуації. Цей закон є принципово чесним і він не має другого дна. Дехто думає, що ми хочемо щось приховати. Ми повинні пояснювати цю чесність. Небезпечним є те, що ці непорозуміння тільки збільшуються і перетворюються у певний стереотип», – цитує Щерського «Польське радіо».

«Сполучені Штати розчаровані тим, що Президент Польщі підписав законодавство, яке передбачає кримінальну відповідальність за приписування нацистських злочинів польській державі. Ми розуміємо, що цей закон буде переданий Конституційному трибуналу Польщі. Введення в дію цього закону негативно впливає на свободу слова та академічні дослідження», – так відреагували на рішення Дуди підписати поправки до закону про ІНП Польщі у Державному департаменті США.

«Сполучені Штати ще раз підтверджують, що такі терміни, як «польські табори смерті», є болісними й оманливими. Такі історичні неточності впливають на Польщу, нашого сильного союзника, і їх необхідно поборювати в такий спосіб, щоб захищати основні свободи.

Ми вважаємо, що відкриті дебати, освітні стипендії та програми є найкращим засобом боротьби з оманливою мовою», – зазначено в заяві.

Міністерство закордонних справ Ізраїлю вчора у відповідь на рішення президента Анджея Дуди підписати поправку до Закону про Інститут національної пам’яті заявило, що все ще розраховує на внесення «змін і поправок» до ухваленого законопроекту.

«Ми сподіваємося, що протягом терміну, відведеного на розгляд закону в суді, зможемо досягти домовленостей щодо внесення в нього бажаних змін і виправлень», – зазначено в заяві ізраїльського МЗС.

«Ізраїль продовжує вести діалог з польськими офіційними особами і висловив свої критичні зауваження щодо нового польського законодавства», – йдеться в заяві.

«Ізраїль і Польща поділяють відповідальність за вивчення та увічнення історії та пам’яті Голокосту», – наголосили в МЗС Ізраїлю.

Нагадаємо, вчора під час спеціального звернення у Президентському палаці у Варшаві Анджей Дуда заявив, що вирішив підписати зміни до Закону про Інститут національної пам’яті Польщі та передати підписаний закон на розгляд у Конституційний трибунал (суд) для розгляду.

1 лютого вночі Сенат Польщі ухвалив законопроект про зміни до закону про Інститут національної пам’яті Польщі. Цей законопроект 26 січня схвалив польський Сейм. У законі, зокрема, міститься визначення злочинів українських націоналістів та українських організацій, які співпрацювали з Третім рейхом, а також передбачено можливість запуску кримінальних проваджень проти осіб, які заперечують ці злочини. Також поправки до закону передбачають можливість покарання за вживання словосполучення «польські табори смерті».

Закон спричинив загострення польсько-українських і польсько-ізраїльських стосунків. Президента Польщі Анджея Дуду закликали ветувати закон українські та польські громадські й політичні діячі, влада Ізраїлю, Держдепартамент США.

Джерела: pap.pl, polradio.pl, state.gov, mfa.gov.il

Президент Польщі Анджей Дуда вирішив підписати зміни до Закону про Інститут національної пам’яті Польщі та передати підписаний закон на розгляд у Конституційний трибунал (суд) для розгляду, зокрема, того, чи нові правила не обмежують свободу слова. Про це Дуда сказав під час спеціального звернення у Президентському палаці у Варшаві, – дізнався POLUKR.net з повідомлення на facebook-сторінці канцелярії Президента Республіки Польща.

«Я ніколи не погоджуся з тим, що ми, як нація, Польща як держава, повинна бути принижена обманом історичної правди і абсолютно фальшивими звинуваченнями», – заявив Анджей Дуда. Він додав, що внесені у закон зміни не є новим законом, і їх обговорення тривало протягом року, в тому числі з Ізраїлем.

– Podjąłem decyzję, że podpiszę ustawę o IPN i w trybie następczym skieruję ją do Trybunału Konstytucyjnego – Prezydent @AndrzejDuda . pic.twitter.com/EbuBwu3Qfp

— Kancelaria_Prezydenta (@prezydentpl) 6 лютого 2018 р.

«Існувало прохання, щоб ці правила не стосувалися художньої та наукової діяльності, і такий виняток зробили», – сказав Дуда.

«На нашій землі німецькі нацисти побудували табори знищення, з найгучнішою славою, що належала табору Освенцім-Біркенау. Це правда, що серед загиблих було найбільше людей єврейської національності. Але мільйони поляків також були вбиті… Ми маємо найбільш праведників серед усіх націй у світі. Були випадки беззаконня. Але були й випадки звичайного страху перед смертю (…) Жоден з нас сьогодні не може уявити, які це були почуття, і що означає боятися за життя, коли в будь-який момент можна бути вбитим», – сказав Дуда.

Польський президент наголосив, що «не було системної участі ні польської держави, ні жодної польської установи в німецькій промисловості знищення».

Нагадаємо, сьогодні, 6 лютого, український парламент ухвалив Постанову «Про Заяву Верховної Ради України у зв’язку з ухваленням Сеймом і Сенатом Республіки Польща змін до закону про Інститут національної пам’яті – Комісію з розслідування злочинів проти польського народу та інших законодавчих актів». Верховна Рада України закликала польську сторону «до відкритості та конструктивності у подальшому розвитку двосторонніх відносин», а Президента Польщі – ветувати згаданий закон.

Нагадаємо, вночі 1 лютого Сенат Польщі ухвалив законопроект про зміни до закону про Інститут національної пам’яті Польщі. Цей законопроект 26 січня схвалив польський Сейм. У законі, зокрема, міститься визначення злочинів українських націоналістів та українських організацій, які співпрацювали з Третім рейхом, а також передбачено можливість запуску кримінальних проваджень проти осіб, які заперечують ці злочини. Також поправки до закону передбачають можливість покарання за вживання словосполучення «польські табори смерті».

Закон спричинив загострення польсько-українських і польсько-ізраїльських стосунків. Президента Польщі Анджея Дуду закликали ветувати закон українські та польські громадські й політичні діячі, влада Ізраїлю, Держдепартамент США.

Джерела: facebook.com/Kancelaria-Prezydenta-RP, twitter.com/prezydentpl

Сьогодні, 6 лютого, український парламент ухвалив Постанову «Про Заяву Верховної Ради України у зв’язку з ухваленням Сеймом і Сенатом Республіки Польща змін до закону про Інститут національної пам’яті – Комісію з розслідування злочинів проти польського народу та інших законодавчих актів». Про це POLUKR.net дізнався з сайту ВРУ.

За проект постанови, зареєстрованої за №7553, проголосували 205 народних депутатів, проти – 11, утрималося – 27, не голосувало – 115.

Зазначивши що Верховна Рада України «солідарна з міжнародною спільнотою у питаннях недопущення заперечення злочину Голокосту», українські парламентарії закликали польську сторону «до відкритості та конструктивності у подальшому розвитку двосторонніх відносин», а Президента Польщі – скористатися своїми конституційними повноваженнями та спільно з Сеймом та Сенатом Республіки Польща повернути в українсько-польські відносини зваженість, раціональність та доброзичливість».

У тексті заяви йдеться про те, що Верховна Ради України «з розчаруванням і глибокою стурбованістю сприйняла рішення Сейму від 26 січня та Сенату Республіки Польща від 1 лютого 2018 року щодо ухвалення змін до закону про Інститут національної пам’яті – Комісії з розслідування злочинів проти польського народу та інших законодавчих актів, якими запроваджується кримінальна відповідальність за заперечення «злочинів українських націоналістів» і дається упереджене та суперечливе визначення цього поняття, що відкриває шлях до маніпуляцій і посилення антиукраїнських тенденцій в польському суспільстві».

На переконання українських парламентаріїв, унаслідок ухвалення такого закону опинилися під загрозою кримінального переслідування «відвертий діалог, вільний обмін думками та академічна свобода».

«Ухвалені законодавчі зміни суперечать змісту і духу стратегічного партнерства між Україною і Республікою Польща, а також принципам, які були погоджені сторонами, серед іншого, у Декларації пам’яті і солідарності від 20 жовтня 2016 року», – йдеться в заяві. Депутати нагадують, що саме в цій Декларації Верховна Рада України і Сейм Польщі «відзначили боротьбу українських і польських національних сил антикомуністичного руху опору, які створили моральну основу для відновлення незалежності наших держав» та погодилися з необхідністю активізації неупереджених історичних досліджень і «стримування сил, які ведуть до суперечок в наших державах».

Депутати додають, що розпалювання конфліктів між українським і польським народами слугує інтересам спільних ворогів нашої державності та суверенітету. І наголошують: «Занепокоєння викликає і той факт, що розгортання антиукраїнських настроїв та створення атмосфери тиску і залякування здатне безпосередньо вплинути на права і свободи майже мільйона українців, які сьогодні є трудовими мігрантами на території Польщі і таким чином сприяють її економічному розвитку».

«Нас також турбують демонстративні акції знищення українських пам’ятників на території Польщі, напади на учасників релігійних урочистостей, членів української громади Польщі, заборони проведення культурних заходів та шовіністична риторика», – йдеться в заяві.

«Лише об’єктивна, зважена і неупереджена оцінка усіх історичних обставин, спільне пізнання фактів історії, застосування персональної, а не колективної відповідальності за злочини проти людяності та воєнні злочини, які мали місце упродовж першої половини ХХ століття, належна повага і рівна турбота з вшанування пам’яті усіх жертв на території обох наших держав та щире християнське прощення, до якого закликав Святий Іван Павло ІІ, дозволять нам уникнути взаємних помилок минулого і будувати міцне і надійне стратегічне партнерство між Україною та Республікою Польща, що є запорукою миру і безпеки в цілій Європі та світі», – йдеться в заяві.

Повний текст заяви можна прочитати за цим посиланням: iportal.rada.gov.ua/news/Novyny/154314.html

Джерело: rada.gov.ua

Сьогодні, 5 лютого, року народні депутати України від Всеукраїнського об’єднання «Свобода» спільно з представниками в парламенті «Національного корпусу» зареєстрували проект Постанови Про Звернення Верховної Ради України до Президента, Сейму та Сенату Республіки Польща. У постанові українському парламенту пропонують засудити польський законопроект про внесення антиукраїнських змін до Закону про Інститут національної пам’яті Польщі. Про це POLUKR.net дізнався з сайту ВО «Свобода».  На необхідності ухвалити постанову щодо останніх рішень Сейму і Сенату Польщі, які викликали обурення в українському суспільстві, наголосив під час засідання Погоджувальної ради й голова Верховної Ради України Андрій Парубій, – інформує сайт ВРУ.

«На початку буде важливо розглянути постанову Верховної Ради стосовно закону, який був прийнятий у польському парламенті», – сказав Андрій Парубій, відкриваючи сьогодні засідання Погоджувальної ради. Він додав, що «на виконання доручення голови парламенту вже сьогодні невідкладно відбулося засідання Комітету у закордонних справах для напрацювання спільної заяви Верховної Ради щодо останніх рішень Сейму і Сенату Польщі, які викликали обурення в українському суспільстві». У засіданні взяли участь представники всіх фракцій і груп, «щоб це була узгоджена позиція всього парламенту».

За словами Парубія, в засіданні Комітету також узяли участь представники Міністерства закордонних справ і міжнародні експерти. Голова ВРУ додав, що «Комітет напрацював текст спільної узгодженої заяви, яку вже зараз запропоновано на розгляд фракцій і груп, і сьогодні ця постанова буде зареєстрована» та закликав колег «ознайомитися зі змістом проекту постанови, щоб це була спільна узгоджена позиція всього українського парламенту».

Тексту узгодженого проекту постанови наразі не оприлюднили. Водночас у проекті звернення до польської влади, яке запропонували «свободівці», зокрема, зазначено: «Сейм та Сенат Республіки Польща ухвалили законопроект про внесення змін до «Закону про Інститут національної пам’яті ‒ Комісію з переслідування злочинів проти польського народу і деяких інших законів», норми якого спрямовані проти України та українців. Верховна Рада України засуджує цей ворожий Україні, шкідливий для добросусідських відносин та вигідний Москві політичний акт».

«Впровадження законопроекту про внесення змін до «Закону про Інститут національної пам’яті ‒ Комісію з переслідування злочинів проти польського народу і деяких інших законів» буде прямим втручанням у внутрішні справи України й по суті висуненням територіальних претензій, в частині визначення території Галичини як «Східної Малопольщі». Впровадження цього законопроекту становить загрозу для українців незалежно від громадянства.

Такі рішення польського Сейму та Сенату ‒ це безпрецедентна образа, що відбулася на тлі спроб України побудувати добросусідські відносини з Польщею. Союз України та Польщі ‒ ядро Балто-Чорноморської осі ‒ опиняється під загрозою через дії польського політикуму», – йдеться в тексті, що його запропонували представники ВО «Свобода».

«Українці поважають право поляків бути патріотами своєї держави, право шанувати своїх героїв і очікують на таку ж саму повагу. Тому не треба ставити українську націю перед вибором, хто її Герої!

Звертаємося до нинішньої польської влади: пам’ятайте слова Пілсудського про те, що не може бути вільної Польщі без незалежної України. Уявна перемога над українцями в минулому стане серйозною поразкою для Польщі в майбутньому. Бо кожен удар у спину Україні завжди закінчувався трагічно для самих поляків», – зазначено в проекті постанови.

Нагадавши, що польська інтелігенція виступила із засудженням законопроекту,» вважаючи його впровадження загрозою для освіти, науки, свободи слова, а також стану міждержавних стосунків», ініціатори постанови додають: «Закликаємо Президента Республіки Польща Анджея Дуду, Сейм та Сенат Республіки Польща зайняти державницьку позицію та не допустити введення в дію законопроекту про внесення змін до «Закону про Інститут національної пам’яті ‒ Комісію з переслідування злочинів проти польського народу і деяких інших законів».

Джерела: rada.gov.ua, svoboda.org.ua