Федеральне бюро розслідувань США та Міністерство внутрішніх справ співпрацюватимуть у питаннях боротьби з незаконним обігом наркотиків і наркозлочинністю. Відповідний меморандум про співробітництво підписали міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков із директором ФБР США Крістофером Реєм. Про це POLUKR.net дізнався в департаменті комунікації МВС України.

«Ми провели зустріч із директором ФБР Крістофером Реєм і підписали Меморандум про взаємне співробітництво щодо низки питань. Це, зокрема, боротьба з незаконним обігом наркотиків та кіберзлочинністю», – сказав Арсен Аваков.

За його словами, рамкова угода між МВС і ФБР передбачає обмін інформацією, а також дасть доступ до тих чи інших технічних можливостей.

«Одна з таких можливостей – це ще один документ, який ми сьогодні підписали між Націполіцією та Департаментом ФБР. Його зусилля скеровані на боротьбу з організованою злочинністю. З директором ФБР ми обговорили низку загроз, які надходять до нас від путінського режиму. І також окреслили деякі спільні кроки, які дозволять боротися з російською агресією», – сказав міністр.

Як додав перший заступник голови Нацполіції В’ячеслав Аброськін, документ також дасть змогу поглибити співпрацю з відповідними департаментами ФБР у питаннях протидії наркозлочинності, кіберзлочинності і документуванні серйозних кланів, які діють як на території України, так і по всьому світу.

Аваков розповів, що під час зустрічі обговорили також затримання учасників міжнародної злочинної платформи Avalanche, яка щодня інфікувала по всьому світу до півмільйона комп’ютерів. Нагадаємо, її ліквідували в грудні 2016 року правоохоронці 30 країн, серед яких Україна та Польща. Кібермережу Avalanche використовували для запуску й управління масовими глобальними шкідливими атаками на телекомунікаційні системи з подальшим відмиванням грошей, здобутих злочинним шляхом.

А 25 лютого цього року українські кіберполіцейські в Полтаві затримали хакера, якого США звинувачували у використанні фальшивих документів і привласнені коштів.

Федеральне бюро розслідувань (ФБР) – агентство Міністерства юстиції США, яке виступає у ролі федерального кримінального слідчого органу і внутрішньої розвідки (контррозвідки). В юрисдикцію ФБР входять повноваження розслідувати діяльність із приводу більш ніж 200 категорій порушень і федеральних злочинів.

Джерело: npu.gov.ua

Євросоюз долучиться до реалізації програми з підтримки енергоефективності в Україні та візьме участь у співфінансуванні Фонду енергоефективності. Відповідну фінансову угоду на 50 млн. євро сьогодні, 18 квітня, підписали віце-прем’єр-міністр України Геннадій Зубко та голова Групи підтримки України в Європейській Комісії Петер Вагнер за присутності прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана, – дізнався POLUKR.net у Представництві ЄС в Україні.

Угода покликана сприяти енергозбереженню та зменшенню викидів парникових газів в Україні. Євросоюз разом із Німеччиною також підтримуватиме діяльність Фонду енергоефективності з надання грантів на інновації з підвищення енергоефективності багатоповерхових будинків на території всієї Україні.

«Уже за 3-5 років очікувана економія газу завдяки енергомодернізації становитиме 7-10 млрд кубометрів, зменшення витрат на закупівлю палива – $3 млрд. Плюс нові технології споживання, нові виробництва і нові робочі місця», – прокоментував підписання угоди прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

«Україна – це одна з країн Європи, яка споживає найбільше енергії. Рівень енергоспоживання на квадратний метр в Україні вдвічі більший, ніж в Європі. Зменшення енергоспоживання у житловому секторі України сприятиме енергетичній безпеці України та підвищенню рівня життя українських громадян. Наші партнери з імплементації забезпечать прозоре управління внесками від ЄС до Фонду, а також створять регіональну мережу для підтримки відповідної діяльності», – зазначив Петер Вагнер.

Фінансова угода впроваджує ключові елементи програми підтримки енергоефективності для України вартістю в 50 млн. євро (Energy Efficiency support programme for Ukraine (EE4U). Її торік ухвалила Європейська Комісія. Головні елементи цієї програми такі:

30 млн. євро від ЄС до нового багатостороннього донорського фонду з фінансової підтримки енергетичних інновацій у житловому секторі через Фонд енергоефективності України;

пакет технічної допомоги обсягом у 17 млн. євро. Його впроваджує Міжнародна фінансова корпорація IFC (International Finance Corporation) та Програма розвитку ООН задля підвищення обізнаності в українських містах, підготовки проектів на місцевому рівні та допомоги в управлінні Фондом;

пакет технічної допомоги у 3 млн. євро для підтримки впровадження сучасних стандартів і норм енергоефективності, а також методів оцінки й аудиту;

У січні цього року влада України у співпраці з ЄС та Німеччиною створила Фонд енергоефективності України. Фонд надаватиме кошти для реалізації проектів термомодернізації, впровадження ефективних систем моніторингу та управління, встановлення ефективних опалювальних і охолоджувальних систем та обладнання, а також заміни наявних систем і устаткування на ефективніші. Програма підтримки енергоефективності вартістю 50 млн. євро є частиною цієї співпраці. Німеччина додатково надасть на цю програму 15 млн. євро. Форма надання коштів – часткове відшкодування вартості заходів з енергоефективності. У держбюджеті на 2018 рікна фонд виділено 1,6 млрд грн.

З 2014 року на українські реформи ЄС надав 965 млн. євро грантів в рамках Інструменту європейського сусідства.

Джерела: eeas.europa.eu, facebook.com/volodymyrgroysman

Польща пропонує Україні спільно провести ексгумаційні роботи у Грушовичах поблизу Перемишля, на місці демонтажу пам’ятника УПА. Якщо там виявлять людські останки – український пам’ятник відновлять. Про це сказав Надзвичайний та Повноважний Посол Республіки Польща в Україні Ян Пєкло на прес-конференції «Польсько-українські відносини у політичній, економічній і гуманітарній сферах. Двосторонній торгівельний обмін та технічна допомога Україні», що відбулася сьогодні в Укрінформі.

«Ми пропонуємо спільно провести ексгумаційні роботи у Грушовичах, де місцева влада розібрала нелегальний пам’ятник УПА. Якщо там будуть виявлені людські останки, то могила буде відновлена», – сказав посол.

Ян Пєкло додав, що після випадку у Грушовичах торік на території Польщі не знищили та не демонтували жодного українського пам’ятника.

Посол також зауважив, що заборона на пошуково-ексгумаційні роботи на території України з виявлення останків поляків – жертв воєнних і політичних репресій – негативно впливає на двосторонні відносини. І такі роботи необхідно поновити. Проте не зміг відповісти, коли відбудеться візиту в Україну віце-прем’єр-міністра Польщі Пьотра Ґлінського для вирішення питання відновлення українських пам’ятників у Польщі та поновлення ексгумаційних робіт на території України. «Як буде інформація, про візит ми обов’язково повідомимо», – сказав він.

Читайте також: Київ пропонує Варшаві відновити співпрацю інститутів національної пам’яті – Розенко

Щодо економічної співпраці Ян Пєкло, зокрема, підтвердив технічну можливість постачати в Україну через Польщу скраплений газ із Катару. І додав, що, на його переконання, перемовини в цьому напрямі тривають.

Окрім того, Надзвичайний та Повноважний Посол Республіки Польща в Україні наголосив, що Польща незмінно підтримує суверенітет і територіальну цілісність України.

«Стосовно українського Криму, то Польща постійно нагадує на міжнародній арені, зокрема в Раді безпеки ООН, про тиск на кримських татар. Ми вважаємо, що болючі санкції з боку Заходу щодо Росії мають остаточно привести Росію до виходу з Криму», – сказав посол.

Він наголосив, що Польща засуджує фінансову підтримку Росією сепаратистів на Донбасі, і саме Москва має відповідати за недотримання Мінських угод.

Джерело: ukrinform.ua

У Міністерстві закордонних справ доволі високо оцінюють ймовірність завдання Росією удару по Україні на тлі останніх подій у Сирії. А також працюють над підготовкою до протидії можливій агресії на Донбасі. Про це в коментарі виданню «Укрінформ» заявив заступник міністра закордонних справ України Василь Боднар.

«Стовідсотково про можливу реакцію Росії на дії західних союзників у Сирії не скаже ніхто, оскільки невідомо, що в голові у пана Путіна. Але готуватися треба до гіршого. Минулого тижня (13 квітня, – ред. ) разом зі словацьким колегою (держсекретарем МЗС Словаччини Лукашем Парізеком, – ред.) я був на сході, і ми побачили, що наші захисники готуються до оборонних дій і до найгіршого сценарію», – сказав Боднар.

За його словами, українські дипломати також намагаються змістити фокус уваги світової спільноти з подій у Сирії на Україну – зважаючи на те, що на сході нашої держави теж можливий черговий удар з боку Росії, який доведеться «відбивати» всім світом.

«Україна відбиватиме його фізично, а весь цивілізований Захід муситиме робити це політично і заангажовувати світову протидію агресору», – зазначив заступник міністра.

Зауважимо, що секретар Ради національної безпеки і оборони України Олександр Турчинов, виступаючи на 11-му Київському Безпековому Форумі, поінформував, що Росія розгорнула в окупованому українському Криму, на тимчасово окупованих територіях Донбасу та поблизу кордонів України потужний наступальний потенціал своїх збройних сил РФ. Про це йдеться на офіційному сайті РНБО.

«Проти України Генштаб Російської Федерації може задіяти 260 тисяч російських військовослужбовців, понад 3500 танків, 11 тисяч ББМ, близько 4 тисяч артилерійських систем, до тисячі РСЗО, 500 літаків і стільки ж вертольотів, що розташовані вздовж нашого кордону. Росія готова до ведення масштабної континентальної війни, – заявив О. Турчинов. – Попри намагання світової спільноти зупинити російську агресію не існує жодної ознаки покращення ситуації та зупинення неоголошеної війни проти України».

Секретар РНБО України заявив, що відповіддю міжнародного співтовариства державі-терористу має бути солідарність та узгодженість дій.

Джерела: ukrinform.ua, rnbo.gov.ua

Президент Петро Порошенко вважає, що Україна має припинити всі відносини зі Співдружністю Незалежних Держав (СНД). Про це він заявив під час 11-го Київського безпекового форуму.

Президент повідомив, що найближчим часом внесе до Верховної Ради проект закону про припинення в односторонньому порядку дії окремих положень «великої угоди» про дружбу і співробітництво з Росією в частині, в якій дія цього договору несумісна з національними інтересами України та реалізацією українського права на самооборону.

«Йдеться, зокрема, про статті щодо стратегічного партнерства між Україною і Росією, або про положення про двосторонню співпрацю у сфері військово-технічного співробітництва, або про положення про співпрацю з Росією в забезпеченні національної безпеки України», – сказав він.
Він підкреслив, що мова йде не про розрив угоди, яка містить положення про повагу з боку Росії до суверенітету і державної цілісності України, а лише деяких її пунктів.

«Відповідно до норм міжнародного права, ці положення залишаться чинними, незалежно від майбутнього голосування Радою щодо дії окремих положень. З огляду на те, що Україна ніколи не була і зараз не є членом СНД та відмову цієї структури засудити російську агресію, просив би спільно з урядом підготувати пропозицію щодо офіційного припинення участі України в статутних органах СНД», – заявив Порошенко.

«Ми наближалися до того, щоб забезпечити потужну мотивацію, аби змусити Росію до миру. Наша з партнерами спільна жорстка позиція вже принесла результат. Якщо надалі будемо тримати цю лінію, то повернемо Донбас і Крим, і при цьому збережемо життя українським військовим. Якщо будемо дотримуватися цих підходів, то забезпечимо довготривалий мир цілій Європі», – зазначив глава України.

У Києві 12-13 квітня відбувся 11-й Київський безпековий форум. Більше 400 міжнародних і українських лідерів, представників політичних, ділових та громадських кіл із понад 20 країн обговорили глобальні безпекові тенденції та виклики в міжнародних відносинах, а також важливість України для регіональної та європейської безпеки та демократії.

Форум є платформою для дебатів з актуальних питань безпеки в Європі та Чорноморському регіоні. Мета – посилити співробітництво у сфері безпеки між ЄС та Чорноморським регіоном, підвищити рівень обізнаності про розвиток безпеки серед ключових гравців, посилити роль незалежних та неурядових діячів у вирішенні безпекових проблем в Європі.

Ігор Тимоць

Україна направила до Варшави свою позицію щодо відновлення співпраці інститутів національної пам’яті України та Польщі, а також міністерств культури обох країн. Про це повідомив у коментарі УНН віце-прем’єр-міністр Павло Розенко. 

«Ми маємо надію на те, що активізують свою співпрацю відповідні міністерства. Ми про це домовлялися і висунули таку ініціативу, щоб відновили свою співпрацю принаймні інститути національної пам’яті Польщі й Україні. Відповідну ініціативу з боку української сторони вже скерували у Варшаву. Йдеться також про міністерства культури, відповідні міждержавні комісії, які існують на цьому рівні. Безумовно, ми налаштовані на конструктивну і відкриту співпрацю з польською стороною», – зазначив Розенко.

Віце-прем’єр додав, що позиція української сторони є відомою і відкритою: «Ми не просимо чогось надзвичайного. Ми просимо лише здійснювати абсолютно дзеркальні кроки ставлення до пам’яті загиблих у непростій українсько-польській історії. Щоби польська сторона ставилася до українців, які поховані або загинули на території, яка сьогодні є польською, так само, як Україна ставиться до могил польських громадян, польських воїнів на території України».

Він також нагадав, що українська сторона запросила з візитом до Києва віце-прем’єр-міністра, міністра культури та національної спадщини Польщі Пьотра Ґлінського. Проте польська сторона має сама визначитися, коли відбудеться цей візит.

«Цікавий не візит задля візиту, а чи готова польська сторона, власне, продемонструвати якісь реальні кроки щодо вирішення тих питань, які ми обговорили у Варшаві… Ми раді бачити пана Глінського в Києві в будь-який час», – зазначив Розенко.

Натомість голова Інституту національної пам’яті Польщі Ярослав Шарек зазначив, що відновлення співпраці з українцями відбудеться після рішення про дозвіл полякам на проведення пошукових робіт на теренах України, а також на ексгумацію останків жертв і будівництво місць пам’яті поляків, – інформує Польське радіо.

Президент Інституту нацпам’яті Польщі додав, що українці декілька місяців тому висловили бажання співпрацювати у питаннях, пов’язаних з подіями 1920 року, тобто підписанням угоди про союз між Пілсудським та Петлюрою, однак, за його словами, на заявах усе закінчилося.

Умовою відновлення співпраці, за словами Ярослава Шарека, буде також спільна публікація доробку зустрічей Польсько-українського форуму істориків (зазначимо, роботу форуму істориків наразі призупинено). Голова ІНП Польщі сказав, що Інститут готовий проводити наступні зустрічі з українськими вченими, якщо спершу опублікує польською та українською мовами наукові опрацювання, презентовані раніше.

«Проте ми дотепер не отримали від української сторони текстів українських авторів, хоча ми можемо їх надрукувати», – сказав Ярослав Шарек.

У коментарі «Історичній правді» очільник Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович нагадав, що впродовж 2014 – 2017 років у Польщі сталося 17 актів вандалізму над українськими місцями пам’яті, й досі жодного з пам’ятників не відновили. В Україні торік провокатори осквернили 4 пам’ятники, і кожен з них оперативно відновлено.

«Торік ми призупинили проведення робіт з пошуку поховань та впорядкування польських місць пам’яті в Україні у зв’язку із бездіяльністю Польщі в питаннях відновлення українських пам’яток. М’яч зараз на польській стороні, і вони можуть зробити все від них залежне, щоб поновити цю співпрацю», – наголосив В’ятрович

Щодо роботи польсько-українського форуму істориків та видання його напрацювань, то голова українського ІНП зазначив: «Згідно з попередніми домовленостями, видання збірника передбачено на 2018 рік. На сьогодні нам бракує однієї польської доповіді. З української сторони готові усі тексти».

Натомість щодо роботи форуму істориків В’ятрович нагадав про заяву, з якою виступив УІНП в лютому після ухвалення скандальних змін до закону про ІНП Польщі: «Оскільки наступне засідання мало відбуватись у березні в Польщі, ми констатували, що не можемо гарантувати збереження свободи слова українським дослідникам на польській території чи навіть безпеку їх перебування там. Тому, слідуючи цінностям відкритого діалогу та вільного доступу до джерел, звернулися до польських колег з пропозицією продовжити історичні дискусії на території України, де відсутні будь-які обмеження чи політичний диктат щодо оцінок минулого. На жаль, на сьогодні ми не отримали жодної відповіді на нашу пропозицію. Польські політики хочуть завести історичні дискусії між нашими народами у глухий кут. І, шкода, що у цьому стосунку IPN обирає не сторону істориків, а своїх політиків».

Нагадаємо, в лютому у Варшаві відбулася зустріч віце-прем’єр-міністра України Павла Розенка з віце-прем’єр-міністром, міністром культури та національного надбання Польщі Пьотром Ґлінським. Тоді сторони обговорили низку важливих для українсько-польських стосунків питань: загрози нового закону про Інститут національної пам’яті Польщі, права українців Польщі, відновлення зруйнованих пам’яток, проведення спільних заходів: конференцій, пошукових робіт. А також домовилися продовжити діалог на рівні віце-прем’єр-міністрів за участю міністерств і відомств, відповідальних за різні напрямки співпраці між двома державами.

Читайте також: 

«Ми передали польській стороні перелік зруйнованих українських пам’ятників, які мають бути відновлені», – Розенко

Джерело: unn.com.ua, polradio.pl, istpravda.com.ua

Польща є справжнім союзником України у сфері безпеки. А найважливішим фактором у протидії російській агресії та її гібридним діям є західні цінності та єдність. Про це заявив Надзвичайний та Повноважний Посол Республіки Польща в Україні Ян Пєкло сьогодні під час 11-го Київського Безпекового Форуму в Києві, – інформує сайт форуму.

«Найбільш важливий фактор протидії російській агресії та гібридній війні — це західні цінності. Нам потрібна єдність», – сказав Ян Пєкло.

Він додав, що протидіяти Росії нелегко, адже вона намагається дестабілізувати Європу, континент і увесь світ. Зокрема, згадав у цьому контексті про нинішню конфронтацію в Сирії, висловивши побоювання щодо можливої ескалації і на Донбасі.

Ян Пєкло також наголосив, що Польща намагається допомогти Україні, надто в безпековій сфері. Й додав: «Не забувайте, що Польща є дійсним та справжнім союзником України. Без демократичної України не буде безпеки в усій Європі».

Президент України Петро Порошенко під час свого виступу на форумі зазначив, що потрібна рішуча міжнародна реакція на дії Росії. А одним із необхідних кроків для припинення російської агресії має бути скерування на Донбас миротворчої місії ООН.

Окрім того, Петро Порошенко повідомив, що Україна має намір припинити всі стосунки зі Співдружністю незалежних держав.

«З огляду на те, що Україна ніколи не була і не є зараз членом СНД і відмову цієї структури засудити російську агресію, просив би, щоб ми спільно з урядом підготували пропозицію щодо офіційного припинення нашої участі в статутних органах СНД», – сказав Порошенко й додав, що планується закриття представництв України при цих органах.

Президент також поінформував, що найближчим часом внесе до Верховної Ради пропозиції щодо припинення в односторонньому порядку дії окремих положень «великої угоди» про дружбу і співробітництво з Росією.

«Йдеться, зокрема, про статті щодо стратегічного партнерства між Україною і Російською Федерацію, або про положення про двосторонню співпрацю в сфері військово-технічного співробітництва, або про положення про співпрацю з Росією в забезпеченні національної безпеки України», – уточнив він, зауваживши, що наразі не йдеться про розрив цієї угоди, оскільки вона містить положення про повагу до суверенітету і державної цілісності України.

11-й Київський Безпековий Форум триває у столиці України 12-13 квітня. Участь у ньому беруть понад 400 міжнародних і українських лідерів, представників політичних, ділових і громадських кіл із понад 20 країн світу. Вони обговорюють глобальні безпекові тенденції та виклики в сучасних міжнародних відносинах, а також важливість України для регіональної та європейської безпеки та демократії.

Захід проводять за підтримки Центру інформації та документації НАТО в Україні, Фонду Маршала, Фонду Віктора Пінчука, Королівського інституту міжнародних відносин «Chatham House» (Велика Британія), та Регіонального представництва Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні. Щорічний міжнародний захід «Київський Безпековий Форум», започаткований Фондом Арсенія Яценюка «Відкрий Україну» у 2007 році.

Джерело: ksf2018.openukraine.org

Громадянство Польщі впродовж 2008-2017 років отримали 14 902 українці. Про це йдеться у відповіді Міністерства внутрішніх справ та адміністрації Польщі на запит «Укрінформу».

У міністерстві зазначили, що в 2008 році польське громадянство набули 579 українців, відтоді з кожним роком ця цифра збільшувалася. Упродовж останніх трьох років громадянство Польщі щороку отримували понад дві тисячі українців: 2015 року – 2012 осіб, 2016-го – 2096, 2017-го – 2415 громадян.

Документи на тимчасове (до трьох років) або постійне проживання в Польщі мають понад 150 тисяч громадян України.

Як інформує сайт migrant.info.pl, польське громадянство можна отримати:

• за законом
• через надання польського громадянства
• через визнання польським громадянином
• через відновлення польського громадянства

За законом

За законом польське громадянство отримує неповнолітня дитина, якщо:

хоча б один із батьків є громадянином Польщі на момент народження дитини (принцип права крові), або народилася на території Польщі, а її батьки невідомі, не мають ніякого громадянства чи їхнє громадянство не встановлено (принцип права ґрунту)

Дитина набуває польського громадянства, якщо її знайшли на території Польщі, а її батьки невідомі.

Якщо неповнолітнього іноземця віком до 16 років усиновила особа або особи, які мають польське громадянство, визнається, що іноземець отримав польське громадянство в день свого народження.

Надання громадянства

Польське громадянство надає Президент Республіки Польща. Президент у своєму рішенні не обмежений жодними умовами, які має виконати іноземець, щоб отримати польське громадянство. Тобто Президент може надати польське громадянство кожному іноземцю, незалежно від того, наприклад, як довго він перебуває в Польщі.

Визнання польським громадянином

Іноземець може бути визнаний польським громадянином. Польським громадянином вважається:

• іноземець, що перебуває безперервно на території Польщі принаймні 3 роки на підставі дозволу на постійне перебування або дозволу на перебування довготермінового резидента Європейського Союзу, який має в Польщі стабільне і регулярне джерело доходу та правовий титул на займане жиле приміщення;
• іноземець, що перебуває безперервно на території Польщі принаймні 2 роки на підставі дозволу на постійне перебування або дозволу на перебування довготермінового резидента ЄС, який протягом 3 років перебуває у шлюбі з громадянином/громадянкою Польщі або не має ніякого громадянства;
• іноземець, що перебуває безперервно на території Польщі принаймні 2 роки на підставі дозволу на постійне перебування, яке отримав у зв’язку з визнанням статусу біженця в Польщі;
• неповнолітній іноземець, що перебуває в Польщі на підставі дозволу на постійне перебування або дозволу на перебування довготермінового резидента Європейського Союзу, один з батьків якого є громадянином Польщі, а другий з батьків, який не має польського громадянства, дав свою згоду на визнання дитини громадянином Польщі;
• неповнолітній іноземець, одному з батьків якого відновлено польське громадянство, якщо неповнолітній іноземець перебуває в Польщі на підставі дозволу на постійне перебування або дозволу на перебування довготермінового резидента Європейського Союзу, а другий з батьків, який не має польського громадянства, дав свою згоду на визнання дитини громадянином Польщі;
• іноземець, що перебуває безперервно і легально на території Польщі принаймні 10 років, який відповідає таким умовам:

1. має дозвіл на постійне перебування або дозвіл на перебування довготермінового резидента ЄС,
2. має в Польщі стабільний і регулярний джерело доходу в Польщі та правовий титул на займане жиле приміщення.

• іноземець, який перебуває безперервно на території Польщі впродовж мінімум рік на підставі дозволу на постійне проживання, яке отримав у зв’язку з польським походженням або Картою поляка.

Для того, щоб бути визнаним польським громадянином, іноземець (за винятком випадків, передбачених у пунктах 4 і 5) зобов’язаний знати польську мову. Його знання має бути підтверджено сертифікатом знання мови, отриманим після складання державного іспиту, свідоцтвом про закінчення школи (наприклад, базової, середньої або вищої), у Польщі або свідоцтвом школи за кордоном з польською мовою навчання.

Джерела: ukrinform.ua, migrant.info.pl

2017 року іноземці отримали 224 дозволи на придбання 270 земельних ділянок у Польщі загальною площею майже 23 гектари. Серед фізичних осіб-іноземців громадяни України отримали 134 такі дозволи. Про це POLUKR.net дізнався з доповіді, яку підготували в Міністерстві внутрішніх справ та адміністрації Республіки Польща.  

«Серед фізичних осіб зростає інтерес до придбання земельних ділянок на території Польщі громадянами України. У 2017 році вони отримали 134 дозволи, що становить майже 50 відсотків усіх дозволів на придбання земельних ділянок для фізичних осіб (у 2016 році – 47%)», – йдеться в повідомленні польського міністерства.

Видані іноземцям дозволи стосуються земельних ділянок, включаючи сільськогосподарські та лісові угіддя. 2017 року міністр також видав 80 дозволів на придбання житлових приміщень, розташованих у прикордонній зоні, й офісних приміщень загальною площею 5 957,21 м кв. для громадян з-за меж Європейського економічного простору. Також було видано 19 дозволів на придбання акцій у компаніях, які є власниками або безстроковими користувачами більш ніж 88 гектарів нерухомості, розташованої в Польщі.

Підготовлений звіт за 2017 рік показує, що, як і в попередні роки, найбільший інтерес до придбання нерухомості в Польщі – серед іноземців з Європейського економічного простору, зокрема через те, що з 1 травня 2016 року вони не потребують дозволів на купівлю нерухомості в Польщі. Водночас для купівлі землі, зокрема й сільськогосподарських угідь, громадянам країн, які не входять до ЄС, необхідно отримувати згоду в МВС Польщі.

Джерело: mswia.gov.pl

У ніч із 8 на 9 квітня у Вроцлаві запустили автоматичне обслуговування українською мовою у квиткових терміналах і компостерах громадського транспорту. В такий спосіб міське транспортне підприємство (MPK Wrocław) вирішило підтримати тисячі українців, які живуть, навчаються і працюють у столиці Нижньосілезького воєводства. Про це повідомляє інтернет-видання Gazeta Wrocławska.

У Вроцлаві встановлено 154 нові стаціонарні квиткові термінали. А в міському транспорті є 2,7 тисячі компостерів із функцією придбання проїзного квитка в трамваях та автобусах. Усі вони мали три мовні версії: польську, англійську та німецьку. Тепер до них додалася й українська мова.

Нову мовну версію у терміналах для квитків встановила компанія Mennica Polska, що відповідає за продаж квитків у Вроцлаві.

За різними підрахунками, у Вроцлаві мешкає принаймні кілька десятків тисяч громадян України, які становлять до 10% населення міста. Як нагадує мультимедійний портал українців Польщі PROstir, раніше українську мову в квиткові термінали міського транспорту запровадили в Познані.

Джерела: gazetawroclawska.pl, prostir.pl