Ірландський лоукост Ryanair запустив продаж квитків на новий напрямок між Києвом і польським містом Бидгощ. За інформацією з системи бронювання авіаквитків перевізника, польоти почнуть виконувати з 31 жовтня, частота – двічі на тиждень: по середах і неділях. Про це повідомляє сайт avianews.com.

Літаки Ryanair вирушатимуть з Бидгоща о 16:50. Час у дорозі становитиме 1 годину 45 хвилин. Після 50-хвилинної стоянки в київському аеропорту Бориспіль о 20:25 вони повертатися в Бидгощ.

Мінімальна ціна авіаквитків стартує від 25 євро в один бік. З урахуванням знижки в рамках розпродажу, який зараз проводять, мінімальна ціна на деякі рейси стартує від 22 євро.

Ryanair буде другим авіаперевізником на лінії Київ – Бидгощ. Із 10 серпня польоти з Бидгоща в київський аеропорт Жуляни має намір відкрити польська авіакомпанія LOT, яка літатиме за цим маршрутом також двічі на тиждень.

Ірландський бюджетник має намір почати польоти в Україну з 3 вересня, відкривши рейси Київ – Берлін. Це буде перший маршрут Ryanair в/з України. Польоти почнуть на два місяці раніше, ніж планували спочатку. Нагадаємо, компанія Ryanair, яка повертається на український авіаринок, спершу мала почати польоти до Києва та Львова наприкінці жовтня цього року. Відповідні договори 23 березня підписав менеджмент авіакомпанії з керівниками аеропортів «Бориспіль» і «Львів».

Маршрутна мережа Ryanair з України включає 12 напрямків з Києва (включно з містом Києвом-Бидгощ) і п’ять маршрутів зі Львова.

Торік у березні компанія Ryanair уже оголошувала про прихід на український ринок авіаперевезень. Проте 10 липня авіакомпанія повідомила, що скасувала планований вхід в Україну після того, як київський аеропорт не виконав умов угоди, досягнутої в березні між Міністерством інфраструктури, посадовими особами аеропорту та генеральним директором «Борисполя» Рябікіним. Утім вже через три дні стало відомо, що було вирішено відновити переговори з авіакомпанією Ryanair у форматі Міністерство інфраструктури – аеропорт «Бориспіль» – Ukraine Investment Promotion Office. Відтак у березні 2018 року лоукост повідомив про повернення в Україну.

Джерело: avianews.com

У Львові оголосили про підозру вісьмом особам, затриманим за напад на ромське поселення поблизу села Сокільники Пустомитівського району вночі з 23 на 24 червня. Про це повідомили у відділі комунікації поліції Львівської області. Як додали у прокуратурі Львівської області, встановлено причетність до нападу на табір ромів 11 мешканців Львова та прилеглих сіл.

Під час нападу було смертельно поранено 24-річного мешканця Закарпаття. Ще четверо осіб – 10-річний хлопчик, двоє 19-річних юнаків і 30-річна жінка – отримали тілесні ушкодження. Підозрюваних затримали. Крім кримінального провадження, відкритого за статтею «умисне вбивство», відкрито ще три. Вісьмом затриманим оголошено про підозру. Розслідування проводить Пустомитівський райвідділ поліції.

Поранений під час нападу на ромів 19-річний Радж Арпадом нині перебуває у 8-й міській лікарні Львова, куди потрапив у важкому стані з колото-різаними ранами грудної клітки та правого плеча. Як інформує Громадське, нині йому вже краще, юнака планують виписати за кілька днів.

Жінці з дитиною, яких також доправили до лікарні з ушкодженнями, зашили рани й відпустили. Про це повідомив на своїй facebook-сторінці міський голова Львова Андрій Садовий. За його словами, на кілька днів місто надасть притулок постраждалим від нападу. Про госпіталізацію четвертого постраждалого не повідомляли.

23 червня о 23.25 поліцейські отримали інформацію про те, що в лісовому масиві на околиці Львова група невідомих осіб у масках напала на табір ромів.

На місці події працювала слідчо-оперативна група, представники інших служб і підрозділів поліції Львівщини. Поліцейські затримали сімох нападників – мешканців Львова віком 16-17 років, підозрюваних у причетності до скоєння злочину. Також було затримано 20-річного організатора нападу.

За фактом нападу відкрили кримінальне провадження за п.12 ч.2 ст.115 (умисне вбивство, вчинене групою осіб за попередньою змовою) Кримінального кодексу України. Окрім того, до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості за ознаками правопорушень, передбачених ч.4 ст.296 (хуліганство), ч.1 ст.304 (втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність) та ч.3 ст.161 (порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності або релігійних переконань) Кримінального кодексу України. Затриманим загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років або довічне позбавлення волі. Розслідування справи перебуває на контролі керівництва Нацполіції і Міністерства внутрішніх справ, – повідомили в департаменті комунікації Національної поліції України.

Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова через напад на ромів у Львівській області звернулася до міністра внутрішніх справ Арсена Авакова та попросила взяти під контроль розслідування цієї справи «з огляду на те, що у цій ситуації вбачаються ознаки дискримінації за національною ознакою та розпалення ворожнечі щодо ромської національної меншини». Про це зазначено на сайті Омбудсмена.

Підозрювані в нападі на табір ромів визнали, що належать до незареєстрованого угруповання «Твереза і зла молодь», яке використовувало символіку ультраправої націоналістичної організації Misanthropic Division. Про це в коментарі Громадському повідомила старша інспекторка Управління з додержання прав людини Національної поліції України Оксана Санагурська.

За її словами, восьмеро юнаків, яким оголосили про підозри, перебувають у райвідділку поліції з батьками й надають свідчення, також їм надали адвокатів. Усі підозрювані ідентифікують себе як члени «Тверезої і злої молоді».

У поліції також розповіли, що нападники мали чіткий план погрому табору ромів: заздалегідь визначили позиції кожного з нападників, їхні дії та завдання.

Посольство Сполучених Штатів Америки в Києві засудило збройний напад на табір ромів у Львові.

«Шоковані нападом на табір ромів у Львові. Зловмисники повинні бути притягнуті до відповідальності. В Європі, в тому числі в Україні, немає місця расизму та насильству», – зазначено в повідомленні посольства у Twitter.

Шоковані нападом на табір ромів у Львові. Зловмисники повинні бути притягнуті до відповідальності. В Європі, в тому числі в Україні, немає місця расизму та насильству.

— U.S. Embassy Kyiv (@USEmbassyKyiv) June 25, 2018

З офіційною заявою, в якій рішуче засудила напад на ромів, виступила також Українська греко-католицька церква.

«Від імені Української Греко-Католицької Церкви рішуче засуджуємо такі вчинки. Такого типу дії, ким би вони не були вчинені та якими б гаслами ці злочинці себе не прикривали, не гідні європейського народу, дискредитують незалежну Українську державу, а відтак є справою, що йде на користь ворогам України», – йдеться в заяві.

«Кожен мешканець нашої країни, незалежно від своєї національної, етнічної, релігійної належності, повинен почувати себе гідним і повноцінним громадянином своєї держави, а державна влада повинна захищати його права та свободи, найперше – право на життя, здоров’я і вільний розвиток», – наголосили в УГКЦ й закликали державні органи «прозоро й неупереджено провести слідчі дії, щоби встановити імена злочинців, які повинні в межах чинного законодавства бути покарані», а громадян України – «рішучо протиставитися такого типу поведінці, яка не має нічого спільного ані з християнськими, ані з загальнолюдськими правилами та нормами».

Публічно засудила напад на ромів і заступниця голови Верховної Ради України Iрина Геращенко. «Впевнена, що правоохоронці органи і спеціальні служби мають поставитися до цих випадків дуже серйозно, й покарати не лише винних у самих нападах , а й ретельно дослідити і виявити, хто за цим стоїть, за цими планомірно, як за графіком повторюваними, жорстокими провокаціями. Це атака не лише на ромські табори, а на права людини і на міжнародний імідж України як правової держави, де немає місця ксенофобії і расизму в будь-яких проявах», – написала Геращенко.

Це вже не перший останнім часом напад на ромів в Україні. 16 травня 2017 року спалахнув збройний конфлікт у селищі на Вільшани на Харківщині між двома групами місцевих мешканців, частина з яких були ромської національності, – нагадує Громадське. Тоді було поранено четверо людей, один з них помер. Загиблим виявився очільник місцевої ромської громади Микола Каспіцький.

22 квітня цього року члени праворадикальної організації С14 розібрали та спалили табір ромів на Лисій горі в Києві.

7 червня представники «Національних дружин» заявили про розгін поселення ромів у Голосіївському парку Києва й поставили їм ультиматум.

Джерела: lv.npu.gov.ua, lviv.gp.gov.ua, hromadske.ua, facebook.com/andriy.sadovyi, ugcc.ua, twitter.com/USEmbassyKyiv, facebook.com/iryna.gerashchenko, ombudsman.gov.ua

В Українському національному інформаційному агентстві «Укрінформ» 22 червня презентували проект Миротворчої стратегії – двокомпонентної миротворчої місії ООН на непідконтрольних територій Донецької та Луганської областей Донбасу.

Презентувала проект група експертів українських аналітичних центрів, які працювали над ним від вересня до квітня 2018 року у форматі дискусійного клубу «Майбутнє Донбасу». У підсумку виникла ідея створення двокомпонентної миротворчої місії.

«Миротворча місія ООН на непідконтрольних територіях Донецької і Луганської областей повинна бути двокомпонентною і містити у собі й безпекову частину, й адміністративно-управлінську», – заявив під час презентації директор «Центру міжнародної безпеки» Валерій Кравченко.

На його переконання, механізм, який задовольнить питання урегулювання конфлікту на Донбасі, – це запуск Міжнародної тимчасової адміністрації, тобто багатопрофільної комплексної місії під егідою та за мандатом ООН. Кінцевою метою такої місії є повна деокупація та реінтеграція тих територій, нині не підконтрольних Україні та окупованих Російською Федерацією».

За його словами, Міжнародна тимчасова адміністрація має містити військовий і поліцейський компонент, а також цивільний. Останній потрібно запроваджувати лише після того, як військова й поліцейська місія виконають свою роботу та гарантують достатню безпеку.

«Цивільне управління територіями має відбуватися крок за кроком у міру встановлення контролю, безпеки на тих територіях, які є окупованими. Алгоритм простий – заходять військові, поліцейські, якщо вони визначають рівень безпеки достатнім, туди заходить цивільно-правова місія», – зауважив він, додавши, що міжнародне цивільне управління має здійснюватися до проведення місцевих виборів за українським законодавством.

Ключовою для реалізації такої ініціативи є політична воля Росії до завершення агресії, – наголосив Валерій Кравченко. І якщо така воля буде, то на весь перехідний період знадобиться від 5 до 7 років.

Голова Центру дослідження соціальних перспектив Донбасу (ЦДСПД) Сергій Гармаш додав, що до складу такої цивільної управлінської миротворчої місії мають входити представники країн-гарантів Будапештського меморандуму та країн-членів НАТО.

А директор Інституту глобальних трансформацій Олексій Семеній пояснив, що однією з основних цілей Міжнародної тимчасової адміністрації має стати формування юридичного поля на нині непідконтрольних Україні територіях. І додав: попри перехідний статус такої адміністрації, в разі її запровадження уся діяльність відбуватиметься виключно на підставі законів України.

Джерело: ukrinform.ua

Міністр інфраструктури України Володимир Омелян та міністр інфраструктури Республіки Польща Анджей Адамчик сьогодні, 22 червня, у Польщі підписали Угоду між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Польща про утримання прикордонних дорожніх мостових об’єктів на українсько-польському державному кордоні. Про це повідомило на своїй facebook-сторінці Посольство України у Польщі.

Володимир Омелян сьогодні перебуває в Польщі з робочим візитом. Свою поїздку він розпочав зустріччю з Анджеєм Адамчиком. Перед підписанням угоди сторони обговорили питання поглиблення двостороннього співробітництва у транспортній сфері, зокрема проекти подальшої розбудови українсько-польської транспортної мережі.

Міністри позитивно оцінили результати запровадження 2016 року залізничного сполучення Київ – Перемишль, відзначаючи його значення для обох країн. До слова, 2016 році цим маршрутом скористалось 4 тисячі пасажирів, а у 2017 році – вже 317 тисяч.

Окрім того, Володимир Омелян та Анджей Адамчик домовилися створити робочу групу з розробки оптимального рішення для запуску залізничного маршруту сполученням Люблін-Львів, – повідомляє прес-служба Мінінфраструктури.

«До осені ми маємо визначитися із технічними деталями і вийте на оптимальне для обох країн рішення. Сподіваюсь, восени ми проведемо зустріч міністрів інфраструктури України та Польщі у Львові і підпишемо відповідну угоду про запуск залізничного маршруту Люблін-Львів», – наголосив Володимир Омелян.

Також міністри докладно обговорили актуальні питання будівництва транснаціонального транспортного коридору Go Highway, розбудови прикордонної інфраструктури.

Джерело: facebook.com/AmbasadaUkrainywPolsce, mtu.gov.ua

Сьогодні, 21 червня, Верховна Рада України ухвалила Закон «Про утворення Вищого антикорупційного суду». За це рішення проголосували 265 народних депутатів. Проти висловилися двоє, утрималося – 19. Про це інформує сайт українського парламенту. 

Закон набуде чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Його ухвалення дасть змогу розпочати процедури зі створення Вищого антикорупційного суду.

Закон визначає місце розташування, територіальну юрисдикцію і статус Вищого антикорупційного суду. Проект Закону зареєстровано за №8497.

Вищий антикорупційний суд розташується в Києві, фінансування заходів, пов’язаних з його утворенням та діяльністю, доручено забезпечити Кабінету Міністрів України.

Витрати, пов’язані з реалізацією положень закону, здійснюватимуть за кошти, передбачених у Державному бюджеті України на 2018 рік.

Нагадаємо, 7 червня Верховна Рада України ухвалила закон про Вищий антикорупційний суд України. Президент України Петро Порошенко підписав його 11 червня. Але для створення суду був потрібен ще один закон – пор запуск ВАСУ, який Порошенко вніс на розгляд парламенту 19 червня.

Читайте також:

«Антикорупційний суд точно створять, але не факт, що повністю незалежний», – експерт-правник Роман Куйбіда

Джерело: iportal.rada.gov.ua

Тільки 7% українських студентів, які навчаються в Польщі, мають намір повернутися в Україну. Натомість понад третина після закінчення навчання планує їхати далі в західні країни ЄС. Такі висновки дослідження Інституту суспільних відносин (ISP), проведеного серед українських студентів у Польщі, – повідомляє Польське радіо. 

Інститут поцікавився, чому українці навчаються у Польщі і якими є їхні плани щодо майбутньої професії. Схоже дослідження провели і в інших країнах Вишеградської четвірки.

Авторка дослідження у Польщі, доктор Мариля Косс-Ґоришевська з Інституту суспільних відносин, розповіла, що повернення в Україну обмірковує тільки 7% респондентів. А більш ніж 30% анкетованих після закінчення навчання планують їхати далі в західні країни Європейського Союзу.

Як показало дослідження, українці обирають навчання у Польщі через незадовільні умови життя в рідній країні та бажання отримати диплом в одній із країн ЄС.

Учасники опитування визнали, що на їхнє рішення впливає насамперед не якість навчання, а менші витрати на життя, порівняно з іншими країнами Євросоюзу, а також пропозиції стипендій і можливість безкоштовного здобуття вищої освіти.

Директор аналітичного центру CEDOS Єгор Стадний наголосив, що українські студенти добре інтегруються у Польщі, але з країн Вишеградської групи найкраще роблять це в Чехії.

Опитані українці найчастіше навчаються на гуманітарних спеціальностях: вони обирають соціальні науки, а також правознавство та менеджмент. Значно рідше українські студенти вивчають у Польщі природничі й точні науки.

Джерело: polradio.pl

У Варшаві та Свіноуйсцє відбулося дводенне Х засідання Парламентської асамблеї Україна-Польща. Першого дня депутати України і Польщі обговорили енергетичну безпеку в регіоні та координацію дій двох країн щодо блокування будівництва «Північного потоку-2», військову співпрацю та перспективи поглиблення відносин України з ЄС і НАТО, а також співпрацю у сфері молодіжного обміну. За результатами першого дня ухвалили спільну резолюцію, в якій, зокрема, засудили російську агресію і закликали Москву звільнити усіх українських політв’язнів. Другого дня депутати відвідали LNG-термінал для скрапленого газу в Свіноуйсцє, що на узбережжі Балтійського моря. Серед учасників української делегації була член Групи міжпарламентських зв’язків України з Польщею Оксана Юринець. Polukr.net розпитав її про досягнення та враження від поїздки.

– Чого вдалося досягти під час поїздки?

– Найперше – це резолюція, яку прийняли під час асамблеї. Там висловлено солідарність Польщі з нами щодо заклику до Москви звільнити усіх наших політв’язнів.

Крім того, в нас була добра нагода сказати польським колегам «Дякую!» за підтримку нас на рівні асамблеї НАТО, яка відбулася 28 травня у Варшаві. Ця асамблея підтримала українські амбіції щодо вступу в Альянс. Політичне керівництво Польщі має теж одноголосну риторику щодо військової підтримки України.

Наші з польськими колегами думки збіглися також щодо шкідливості для безпеки Європи проекту «Північний потік-2» (розширення газопроводу по дну Балтійського моря, яким російський газ йтиме напряму до Німеччини – Polukr.net). Цей трубопровід підсаджує країни Євросоюзу на російську голку енергетичної залежності.

У Варшаві ми знаходилися серед друзів і партнерів, які добре розуміють наші проблеми і те, що відбувається в нашому регіоні. Більше того, Польща – одна з країн НАТО, яка чи не найбільше витрачає на оборону. Варшава знає, які загрози несе їй Москва. Тому на асамблеї ми відчули від польських колег абсолютне розуміння і підтримку.

– У чому суть цієї асамблеї?

– На таких заходах, як асамблея, парламентарі двох країн виробляють спільне бачення подальшої співпраці, яке виливається потім в план дій та конкретніші речі.

Наша спільна революція стала наочним досягненням асамблеї. Ми домовилися, що будемо намічати план дій і проводити такі зустрічі надалі частіше. Формат асамблеї дозволяє робити такі документи, як резолюція. Потім ці документи беруть до уваги під час розгляду конкретніших проектів на рівні ЄС, НАТО чи міжпарламентської співпраці.

Тобто прийнята резолюція – документ, на який потім можна посилатися, коли будемо говорити про спільні наміри і задуми. Тому ці підготовчі речі для подальшої співпраці та комунікації між парламентами країн – важливі. Це дає перспективи виводити наші відносини з критичного рівня на рівень стратегічної співпраці, якого так потребують обидві країни.

Дуже добре, що ми могли обговорити багато речей. Нам, наприклад, важливо було почути позицію Польщі щодо Угорщини. Ми в цьому питанні теж отримали підтримку від польських колег.

– Розкажіть про візит на термінал зрідженого газу.

– Важливо, що відбувся цей візит на термінал зрідженого газу в Свіноуйсцє. Там нам наочно показали, що таке енергетична безпека країни. Тому найбільш визначною в контексті асамблеї була поїздка саме туди.

Із Варшави нас спеціальним літаком доправили до цього міста на березі Балтійського моря, щоб ми на власні очі побачили, як виглядає цей термінал.

Цей завод дозволить забезпечити незалежність Польщі, а також в перспективі України, від енергетичної голки Росії. Тому це велика можливість для співпраці. Ми домовилися, що це питання часу, але співпраця щодо транспортування скрапленого газу в Україну має бути активною. У майбутньому, думаю, будемо приймати скраплений газ із цього терміналу. Це справа нашої з Польщею безпеки.

Інші країни Європи не розуміють загроз зі сторони Росії. Таке розуміння є тільки в Польщі, Литви, Латвії та Естонії, які межують з Росією та яким вона безпосередньо загрожує.

Також на асамблеї згадували про Польсько-литовсько-українськy бригаду. До речі, заступник голови Парламентської асамблеї НАТО, депутат Сейму і екс-міністр оборони Литви Расою Юкнявічене на минулих вихідних була з візитом у Львові на моє запрошення. Вона змогла відвідати нашу Академію сухопутних військ імені Петра Сагайдачного й обговорити з нами європейські та євроатлантичні перспективи України.

У Варшаві домовилися, що наступного разу наша асамблея поїде на Яворівський полігон, щоб подивитися, як тренується наша Польсько-литовсько-українська бригада та інші західні партнери України.

Польща, Литва та Канада найбільше з-поміж членів НАТО зараз допомагають Україні військово, а також інтегруватися в структури Альянсу, щоб в майбутньому ми могли приєднатися до цього безпекового об’єднання. Голос Канади для нас зараз особливо важливий, бо вона головує у «Великій сімці».

– Якою була атмосфера візиту?

– Атмосфера була дуже позитивною та дружньою. Якщо втіляться в життя попередні слова наших польських колег, сказані на асамблеї НАТО у Варшаві, то наші багатомільйонні нації зможуть створити велику і потужну силу в ЄС. У нас є спільне розуміння, хто нині ворог, і що нам слід діяти пліч-о-пліч.

– Які висновки для себе зробили з поїздки?

– Дуже задоволена. Ми намітили з польськими колегами план співпраці. Співголова міжпарламентської групи дружби Польща-Україна та віце-маршалок Сейму Беата Мазурек пообіцяла, що з делегацією приїдуть незабаром до Криворівні (село в Івано-Франківській області, відоме тим, що режисер Сергій Параджанов знімав тут фільм «Тіні забутих предків» – Polukr.net) на запрошення депутата Миколи Княжицького. Найімовірніше, це буде 26-27 червня.

Ми побачили в польських колег розуміння, що в наших руках спільне сьогодення і майбутнє. У цьому напрямкові будемо рухатися надалі разом із польськими партнерами.

Довідка

Оксана Юринець – глава підкомітету з питань регіонального і транскордонного співробітництва між Україною та країнами ЄС, член української частини Парламентської асамблеї Україна-Польща.

Народилася 27 лютого 1978 року в селі Коти Яворівського району Львівщини. У 2001 році отримала диплом магістра у «Львівській політехніці» за спеціальністю економіка і менеджмент. У 2006 році захистила кандидатську дисертацію на тему «Формування конкурентної стратегії підприємства». У 2006 році стала доцентом кафедри менеджменту організацій. Від серпня 2017 року — професор кафедри зовнішньоекономічної та митної діяльності.

У 2005-2014 роках — приватний підприємець із виготовлення і реалізації будівельних матеріалів.

З 2010 до 2014 року — депутат Львівської обласної ради. Від 2014 року — народний депутат від «Блоку Петра Порошенка», група «УДАР». У парламенті стала членом комітету з питань євроінтеграції, очолила підкомітет з питань регіонального і транскордонного співробітництва між Україною і країнами ЄС. Також увійшла до складу групи з міжпарламентських звʼязків із Польщею та постійної делегації в Парламентській асамблеї НАТО.

Розмовляв Ігор Тимоць

Сполучені Штати Америки закликали Росію звільнити 150 осіб, яких російська влада утримує під вартою за політичні чи релігійні переконання. Про це йдеться в окремій заяві Речниці Державного департаменту США Гізер Науерт, – інформує Посольство України в США.

«Сполучені Штати Америки глибоко стурбовані через зростання кількості осіб – тепер їх уже більше 150 – визнаних надійними правозахисними організаціями як політичні та релігійні в’язні, незаконно утримувані російською владою. Ми особливо занепокоєні станом чотирьох ув’язнених українців, які зараз голодують, – це Олег Сенцов, Станіслав Клих, Олександр Шумков і Володимир Балух», – зазначено в заяві на сайті Держдепартаменту США.

У документі також згадано випадки порушення справ проти активістів і релігійних діячів різних груп, зокрема чеченця Оюба Тітієва (звинуваченого в незаконному придбанні та зберіганні наркотиків у великих розмірах, нещодавно російський суд продовжив йому досудове ув’язнення), данця Денніса Крістенсена (заарештовано за звинуваченням в організації діяльності в Орлі спільноти Свідків Єгови, визнаної в Росії екстремістською організацією), а також про п’ятьох провідників саєнтологічної церкви, яких узято під варту без судового розгляду від червня 2017 року, та про понад десяток мусульманських послідовників турецького богослова Саїда Нурсі.

У цьому контексті Держдеп США закликав Російську Федерацію негайно звільнити політичних і релігійних в’язнів та припинити практику застосування судової системи з метою придушення свободи віросповідання.

Джерело: facebook.com/ukr.embassy.usa

18 червня 2018 року Рада ЄС продовжила обмежувальні заходи, запроваджені у зв’язку з незаконною анексією Криму та Севастополя, до 23 червня 2019 року. Про це йдеться в повідомленні на сайті Ради ЄС.

Обмежувальні заходи застосовують до осіб-членів ЄС і компаній, які базуються в Євросоюзі. Вони обмежені територією Криму та Севастополя. Санкції включають заборону на:

імпорт до Євросоюзу продукції, яка походить із Криму чи Севастополя;

інвестиції в Крим або Севастополь. Це означає, що ні європейці, ні компанії з ЄС не можуть купувати нерухомість або об’єкти в Криму, фінансувати кримські компанії або надавати їм послуги, пов’язані з поставками;

туристичні послуги в Криму чи Севастополі. Зокрема, європейські круїзні судна не можуть заходити в порти Кримського півострова, за винятком надзвичайних ситуацій;

експорт певних товарів і технологій у кримські компанії або для використання в Криму в транспортному, телекомунікаційному та енергетичному секторах, пов’язаних із пошуком, розвідкою та виробництвом нафти, газу й корисних копалин. Також не може надаватися технічна допомога, посередницькі, будівельні й інжинірингові послуги, пов’язані з інфраструктурою в цих секторах.

Окрім того, ЄС підтвердив, що залишається «прихильником суверенітету та територіальної цілісності України». «Через чотири роки після незаконної анексії Автономної Республіки Крим та міста Севастополя Російською Федерацією ЄС знову підтвердив, що не визнає та продовжує засуджувати це порушення міжнародного права», – зазначено в повідомленні.

Джерело: consilium.europa.eu

У Львові та в Перемишлі проведуть акцію з нагоди 100-річчя української та польської незалежності. Мешканці обох міст матимуть змогу зробити своє фото та привітати сусідів із важливою річницею. Організаторами акції є Об’єднання українців у Польщі та Товариство Homo Faber (Люблін, Польща).

За словами президентки Товариства Homo Faber Анни Домбровської, акція має спонукати людей подумати про добре – про людські відносини, щирі слова, якими хочемо привітати одне одного зі справді важливою датою.

«Бачу, що сьогодні ми знову повернулися до тих часів, коли нам інколи бракує взаєморозуміння у спілкуванні. Часто ми грузнемо в інспірованих політиками історичних ворожнечах. Це нарощування політичного капіталу суттєво ускладнило прості стосунки між людьми. Я хотіла би розкрити те добро, що є в людях. Такі побажання ми складаємо як собі, а собі ж ми бажаємо тільки найкращого», – коментує Анна Домбровська.

У Львові акція відбудеться 16-17 червня. 16 червня привітання мали змогу залишити учасники круглого столу «Українці та поляки разом проти викликів XXI століття. Спадщина Яцека Куроня». У ньому, зокрема, взяли участь Данута Куронь, Орест Друль, Ярослав Грицак, Мирослав Маринович, Петро Тима. А 17 червня під час встановлення памʼятного знака на честь Яцека Куроня на площі його імені (біля Генерального консульства Республіки Польща у Львові) свої привітання зможуть залишити усі охочі.

Уже за тиждень така ж акція відбудеться по той бік кордону – у польському місті Перемишль. 23 червня від 12.00 на міській площі Ринок збиратимуть привітання від поляків з нагоди 100-ліття незалежності для українців. 24 червня ввечері в Українському домі у Перемишлі відбудеться дискусія, присвячена 100-річчю незалежності. У ній візьмуть участь професор Анджей Фрішке (Клуб католицької інтелігенції), доктор Роман Висоцьки (Університет ім. Марії Кюрі-Склодовської) та професор Ян Пісулінські (Жешувський університет).

Фотографії з привітаннями, перекладені обома мовами, презентують 24 червня в Українському домі у Перемишлі. Пізніше їх розмістять в Інтернеті.

Нагадаємо, 1918 рік був надзвичайно важливим в історії обох країн. 11 листопада 1918 року Юзеф Пілсудський проголосив польську незалежність. Цей день поляки і сьогодні відзначають як День незалежності. В Україні історія склалась дещо інакше. 22 січня 1918 року у Києві Центральна Рада проголосила незалежність Української Народної Республіки. Попри те, що період незалежності тривав зовсім недовго, багато істориків говорить про її виняткове значення в утвердженні української державності.

Мирослава Іваник