Сьогодні Європейська комісія розпочала санкційну процедуру через порушення захисту незалежності польського Верховного Суду, надіславши Польщі письмове повідомлення. В офіційному листі Єврокомісія просить Польщу ввести зміни до закону про Верховний суд. Про це йдеться в повідомленні на сайті Європейської комісії. 

Перший етап такої процедури закінчується позовом до Суду Євросоюзу, якщо польський уряд протягом місяця не внесе відповідних змін.

«3 липня 27 із 72 суддів Верховного Суду Польщі – більш ніж кожен третій суддя – зіткнуться з ризиком бути змушеними піти на пенсію через те, що новий польський закон про Верховний Суд знижує пенсійний вік суддів Верховного Суду з 70 до 65 років. Це також стосується голови Верховного Суду, чий 6-річний мандат буде достроково припинено. Відповідно до закону, діючі судді отримують можливість заявити, щоб їхній мандат продовжив президент Польщі. Він може продовжити мандат на трирічний термін і зробити це один раз. Критерії щодо рішення президента відсутні, і немає можливості для судового перегляду цього рішення», – йдеться в заяві Єврокомісії.

Відтак комісія вважає, що такі заходи підривають принцип незалежності суддів, включаючи незмінність суддів, а отже, Польща не виконує своїх зобов’язань відповідно до Договору про Європейський Союз.

У Єврокомісії додали, що діалог з польською владою щодо вирішення цього питання не був задовільним. Враховуючи відсутність прогресу в рамках діалогу щодо верховенства права та неминуче виконання нового закону, Комісія вирішила негайно розпочати таку процедуру.

Польський уряд має місяць, щоб відповісти на офіційне повідомлення Єврокомісії. Водночас у Комісії запевнили, що готові продовжувати поточний діалог стосовно верховенства права з Польщею.

Як зазначає Польське радіо, виступаючи сьогодні, 2 липня, міністр закордонних справ Польщі Яцек Чапутович заявив: «Європейський суд є установою, яка має вирішувати правові спори в рамках Європейського союзу. Ми будемо доводити, що реформа судової системи лежить у компетенції окремо взятої держави ЄС. Вважаємо, що рішення Європейської комісії неправильне. І ми збираємося обґрунтувати це перед Європейським судом».

А прем’єр-міністр Матеуш Моравєцький минулого тижня заявив, що Польща готова на діалог з Європейською комісією, «але не може погодитися з її диктатом». Глава уряду також попередив, що в разі відкриття процедури Варшава дуже ретельно, дріб’язково і конкретно представлятиме польську позицію. Прем’єр-міністр виключив можливість внесення змін до закону та подальшого коректування судової реформи, – інформує Польське радіо.

Наприкінці грудня минулого року Єврокомісія вперше в історії вирішила розпочати санкційну процедуру проти Польщі через порушення верховенства права. Санкції Польщі загрожують через судову реформу в країні. У січні цього року Комітет з питань громадянських свобод, юстиції та внутрішніх справ затвердив резолюцію Комісії Євросоюзу щодо запуску процедури запровадження санкцій проти Польщі й затвердив рішення Комісії ЄС запропонувати активізувати Статтю 7 (1) (очевидний ризик серйозного порушення цінностей ЄС) і закликати Польщу розв’язати проблему такого ризику.

2 березня цього року депутати Європейського парламенту схвалили резолюцію, в якій підтримали рішення Єврокомісії розпочати санкційну процедуру проти Польщі через порушення верховенства права в країні.

Застосування ст. 7 договору про Європейський Союз може позбавити Польщу права голосу в Раді ЄС.

Джерела: ec.europa.eu/commission, tyzhden.ua, polradio.pl, radiopolsha.pl

Депутатська комісія польського Сейму з питань етики ухвалила рішення не розглядати скаргу щодо висловлювань віце-маршалка парламенту Станіслава Тишки, який заявив в ефірі одного з телеканалів, що через некомпетентність українських медсестер помирають польські пацієнти. Про це інформує видання OKO.press, яке отримало відповідь на свій запит до комітету. 

Комісія з етики 19 червня відповіла на скаргу OKO.press щодо висловлювань Тишки. «Інформуємо, що Комісія з депутатської етики на засідання 16 червня ознайомилася із заявою щодо висловлювань віце-маршалка Сейму РП Станіслава Тишки (…) Комісія прийняла рішення не підтримати ініціативу розгляду справи, якої стосується прохання», – йдеться у відповіді за підписом голови комісії Збіґнєва Сосновського.

Згідно зі стенограмою засідання комісії 14 червня (у відповіді було вказано неправильну дату), скаргу вніс представник партії «Новочесна» (Nowoczesnа) Кшиштоф Трусколяський. Він проголосував за її подальший розгляд, один член комісії висловився проти, ще троє утрималися. Голосування було таємним.

У комісії з депутатської етики засідає по одному представникові від партії. Нині це Збігнєв Сосновський (PSL), Ґжеґож Двуґій (Kukiz’15), Влодзімєж Бернацький (PiS), Кшиштоф Трусколяський (Новочесна), Катерина Мжиґлоцька (PO).

OKO.press також повідомляє, що група депутатів на чолі з Мартіном Свєнціцьким готує свою скаргу щодо висловлювань Тишки.

Нагадаємо, польське видання OKO.press подало скаргу до комісії Сейму з питань етики депутатів на віце-спікера парламенту, члена партії «Кукіз’15» Станіслава Тишки через його заяву про медичних працівників з України в ефірі телеканалу TVN24. 27 травня Тишка заявив, що через брак кадрів і відтак працевлаштування менш кваліфікованих медичних працівників з України в польських лікарнях помирає більше людей.

Тишка документально не підтвердив своїх звинувачень проти медичних працівників з України. Натомість Міністерство охорони здоров’я Польщі у відповідь на запит OKO.press зазначило, що «не знає жодного випадку смерті пацієнта через лікарську помилку української медсестри чи через відсутність у неї професіоналізму».

Таким чином, висловлювання Тишки суперечить істині, та є порушенням принципу справедливості, яким мають керуватися депутати польського Сейму. А необґрунтоване звинувачення українського медичного персоналу у смерті польських пацієнтів є порушенням гідності громадян України в Польщі. Заява пана Тишки також є очевидно ксенофобською і такою, що порушує ст. 32 польської Конституції, яка забороняє дискримінацію в політичному, економічному і соціальному житті з будь-якої причини та ставить під загрозу польсько-українські відносини», – йшлося у скарзі, скерованій до комісії Сейму.

Джерело: oko.press

1 липня у Львові вшанували пам’ять професорів, загиблих у липні 1941 року. Покласти квіти до пам’ятника на Вулецьких пагорбах прийшли мери Львова Андрій Садовий та Вроцлава Рафал Дуткевич, а також громадськість міста. Про це інформує прес-служба Львівської міської ради.

У своїй промові Андрій Садовий згадав про те, що нині в Україні триває війна, а частина території країни – в окупації. «Ми повинні про це пам’ятати, ми повинні про це апелювати до світу, ми повинні видавити ворога з нашої землі. Сьогодні звертаюся до всіх, щоб ми пам’ятали про наших ув’язнених — Олега Сенцова та багатьох інших, які перебувають у російських тюрмах. Треба робити все можливе, щоб вони були звільнені. Тому я прошу всіх — звертайтесь до друзів, знайомих у всьому світ, щоб вони апелювали до Росії, до міжнародних товариств, щоб наші хлопці були на волі», — зазначив Садовий.

«Сьогодні ми біля пам’ятника у найкрасивішому місті – у Львові. Спільно з мером Львова, з представниками університетів міста, з Консулом, який представляє Польщу, ми складали квіти до пам’ятника професорам, які були замордовані на цій горі. Щороку тут є делегація з Вроцлава. Будуть ще ректори … Львівський університет в період між війнами був славним закладом, філософи, математики, які тут працювали, були лідерами європейської науки і науки світу. Багато з них було тут замордовано. Пам’ятник своєю символікою говорить — «не вбивай». Коли ми говоримо «не вбивай», то пам’ятаємо, що на Сході України надалі гинуть люди. Хоч з великою радістю спостерігаємо за чемпіонатом світу з футболу в Росії, то пам’ятаємо, що в тюрмах Росії досі є багато невинних людей, які протестували і протестують проти того, що Росія за допомогою зброї зайняла частину України і досі на Сході України гинуть люди. Це думка, яка повинна бути з нами, ми повинні говорити, що Україна є і буде вільним і демократичним краєм», – зазначив Рафал Дуткевич.

Мери Вроцлав Рафал Дуткевич та Львова Андрій Садовий також спільно висловили підтримку українським політв’язням Росії, зокрема Олегу Сенцову. Андрій Садовий і Рафал Дуткевич одягли футболки з хештегом freeSentsov на підтримку акції з визволення українських політв’язнів.

Окрім того, польська делегація привезла до Львова незвичний подарунок – бронзову статуетку вроцлавського гнома, який є символом цього міста. Гномика встановили біля каплиці Боїмів у центрі Львова. Як зазначив Рафал Дуткевич, таких гномів є кількадесят по всьому світу. Андрій Садовий, своєю чергою, пообіцяв подарувати Вроцлаву фігуру лева, який є символом міста Львів.

Як інформує прес-служба Національного університету «Львівська політехніка», меморіальне зібрання з нагоди 77-х роковин від дня загибелі львівських професорів на Вулецьких пагорбах в липні 1941 року також відбудеться у Львові 3 липня. Участь у зібранні візьмуть очільники області та Львова, представники Республіки Польща, академічна спільнота і громадськість міста.

Довідка. Через тиждень після початку радянсько-німецької війни, 30 червня 1941 року, частини вермахту зайняли Львів. 1-2 липня до міста прибули спецгрупи СС для ліквідації всіх, кого визнали ворогами гітлеризму. Одна з них під орудою бригаденфюрера СС Е.Шонґарта здійснила арешти й розстріл у ніч на 4 липня 39 професорів львівських вищих навчальних закладів. Жертвами нацистів стали відомі науковці, зокрема, викладачі Львівської політехніки К. Бартель, К.Вайгель, А.Ломницький, Броніслав і Зигмунд Лоншан де Бер’є, С.Пілят, В.Круковський, В.Стозек та інші.

Напередодні нападу на СРСР шеф Головного управління імперської безпеки обергрупенфюрер СС Г.Гейдріх утворив у Кракові структури, яким доручено діяти у Львові в перші дні його окупації. Серед них були так звана Айнзацгрупа «Ц» та спецгрупа поліції безпеки і СД бригаденфюрера СС Шонґарта. На них було покладено завдання «очистити місто від особливо небезпечних елементів». Група Шонґарта отримала завдання щодо арешту і знищення місцевої професури, оскільки мала певний досвід арештів і ув’язнення краківських професорів восени 1939 р.

Бригаденфюрер діяв у Львові рішуче. Він прибув до міста слідом за фронтовими частинами вермахту 2 липня, а вже наступного дня о 22-й вечора приступив до виконання запланованої акції. Одним із перших заарештували найвідомішого на той час польського вченого і політика, професора «Політехніки» Казимира Бартеля, який у міжвоєнні роки тричі очолював уряд Польщі. До рук гестапо потрапили й відомий письменник Тадеуш Бой-Желенський, професор Роман Ренцький із Львівського медичного інституту, Володимир Серадзький – професор кримінальної медицини.

Арештованих учених привозили і розміщували в бурсі Абрагамовичів на однойменній вулиці (тепер вулиця Т.Бой-Желенського). А вже на світанку о 4.00 4 липня на ближніх Вулецьких пагорбах есесівці розстріляли львівських професорів та окремих членів їхніх родин.

Джерела: city-adm.lviv.ua, прес-служба Національного університету «Львівська політехніка»

Незважаючи на невеликі розміри та малу кількість населення, Рівненська область є наочним прикладом нерівномірності розвитку. Південь регіону зайнятий сільськогосподарськими угіддями і має значний туристичний потенціал (Дубно, Острог). У центральній частині розташований адміністративний центр області, місто Рівне, з промисловими виробництвами (ключове серед них хімічне – ВАТ «Рівнеазот»), залізничні вузли Здолбунів та Сарни, а також Рівненська АЕС (м. Вараш). Північ області, що межує з Брестською та Гомельською областями Білорусі, вкрита лісами. Проте вирубка лісів – не найбільша проблема цього краю. Справжнє екологічне лихо влаштовують тут незаконні копачі бурштину.

Третина області, що на північ від «Варшавської траси», у народі називається «Бурштиновою народною республікою». Незаконний видобуток бурштину повністю контролює криміналітет, що має широкі зв’язки в обласному центрі та в Києві. Діяльність копачів «покривають» правоохоронні органи всіх рівнів – резонансні справи та спецоперації СБУ стали нормою. Намагання силових структур припинити видобуток, яким тут займається кожен другий мешканець, викликає активну протидію. Де-факто поліція не має вільного доступу до районів незаконного видобутку, а побиття поліцейських стало звичайною практикою. Видобутий бурштин переважно йде на експорт у сусідні держави: Польщу (до 80%) та Білорусь (близько 20%). Бурштинові схеми та свідоме залучення до них населення (через високу додану вартість) – суттєвий виклик національній безпеці України.

Проблема безробіття на селі, характерна для всіх Центральних та Західних регіонів, особливо гостра на Рівненщині. Цікаво, що власники торговельних мереж своєрідно вирішують цю проблему: заробітна плата в сільському супермаркеті вища, ніж у Рівному. Однак така мотивація не завжди спрацьовує, та й частка населення, залученого в сектор торгівлі, незначна. У структурі економіки регіону превалює малий та середній бізнес, який працює переважно за тіньовими схемами. Зарплата в конверті – усталена практика. Цьому сприяє як неефективна система оподаткування, так і «державна корупція». Фактично, сама держава дозволяє нечесно вести бізнес. Натомість бізнесмени кивають на владу, говорячи, що «риба гниє з голови». Зважаючи на малі посівні площі, регіон не надто цікавий для великих агропромислових корпорацій. Тут багато малих і середніх фермерських господарств, а переважна більшість населення позитивно налаштована щодо зняття мораторію на продаж землі.

Конфліктогенність регіону переважно обумовлена діяльністю організованих незаконних збройних угруповань на півночі області. Добровольчі батальйони – парамілітарні структури, особовий склад яких пройшов через АТО, – часто залучені до кримінальних розбірок на всій території Рівненщини. Інший вид конфліктів – на релігійному ґрунті. Вони неабияк посилилися у зв’язку з формуванням об’єднаних територіальних громад. Дедалі частіше виникають протиріччя між Київським та Московським патріархатами УПЦ. Розбірки «церква на церкву», «село на село» часто штучно інспіровані й посилюють дестабілізацію на місцях.

За даними поліції, кількість злочинів на Рівненщині зменшується, а відсоток їх розкриття щорічно зростає. Це відбувається навіть в умовах скорочення кількості (приблизно втричі!) працівників правоохоронних органів під час реорганізації. Високих показників ефективності досягають за рахунок впровадження інноваційних методів роботи, відкриття ситуаційних центрів, посилення рівня довіри населення до поліції, виконання програми «Безпечне місто» із встановлення автоматизованої системи відеоспостереження. Цікавим проектом, що заслуговує на увагу, є спільне патрулювання міста Острога поліцейськими та представниками добровольчих структур територіальної оборони зі складу студентів Острозької академії. Таким чином молодь привчається до відповідальної поведінки та соціальної дисципліни.

Рівненська область – один із лідерів за темпами та обсягами військової мобілізації населення; кожного року тисячі хлопців із Рівненщини відправляються на ротацію в зону операції об’єднаних сил. Незважаючи на кримінальний профіль регіону «бурштинової мафії», першість тут утримують так звані «побутові злочини». Великою проблемою є насильство в родинах ветеранів АТО. Адаптація колишніх «атошників» до мирного життя – важливе завдання для державних та регіональних програм соціальної адаптації й реабілітації, актуальний напрям діяльності громадських організацій.

Істотним викликом для Рівненщини є стан пожежної безпеки. У регіоні діє дев’ять хімічних об’єктів, понад 150 тисяч осіб проживають у 30-кілометровій зоні Рівненської та Хмельницької АЕС. В умовах гібридної війни Росії проти України викликає істотне занепокоєння стан захисту об’єктів критичної інфраструктури, а також рівень підготовки та забезпечення пожежних команд. В умовах формування ОТГ (на Рівненщині їх створено 28) держава має приділяти особливу увагу підготовці місцевих пожежних команд та добровільних пожежних дружин. Крім того, слід розробити систему податкових пільг для, наприклад, придбання пожежних машин.

Екологічні проблеми на півночі області, пов’язані з підвищеним екологічним навантаженням внаслідок видобутку бурштину, також викликають занепокоєння. За відсутності програми рекультивації землі Рівненщині загрожує екологічна катастрофа. За даними Держлісагентства України, у цьому регіоні через нелегальний видобуток бурштину вже пошкоджено 3,5 тисячі гектарів лісу. Це відбувається через те, що «чорні» копачі не дотримуються технології видобутку, вимивають бурштинове каміння мотопомпами, що призводить до руйнування дренажних каналів підземних вод і, як наслідок, мікрокліматичних змін.

Проблема «бурштину» має транскордонне значення. Білорусь, союзна з Росією держава, є джерелом небезпеки в умовах активізації гібридної війни. Місцевий криміналітет може стати чудовою базою для дестабілізації регіону з метою автономізації «бурштинових копалин» від області та Києва. Місцеве населення, хоча й налаштоване патріотично, схильне до маніпулятивного сприйняття, чим може скористатися ворог. Можна згадати плани ФСБ зі створення «Поліської народної республіки» у складі поліських регіонів Білорусі та України, спроба реалізації яких була в 2014 році. Незважаючи на низьку ймовірність повторення такого сюжету, обмежена державна присутність України на цих територіях (у вигляді державних установ та правоохоронних органів) та її незначний вплив створюють певні негативні передумови. Аби виправити ситуацію, державі треба на законодавчому рівні розробити чіткі механізми легалізації видобутку бурштину та видачі ліцензій, підвищити відповідальність та покарання за незаконний його видобуток, а також посилити захист вразливого кордону.

Україна співпрацюватиме з Польщею щодо приєднання до цього транспортного коридору Via Carpatia. Йдеться про можливість будівництва дороги від Одеси до автостради А-4. Механізми фінансування цього проекту обговорили у Криворівні учасники міжнародного форуму країн Східної та Центральної Європи, – передає ТСН.

Участь у реалізації найбільш масштабного інфраструктурного проекту Центральної та Східної Європи Via Carpatia дає унікальну нагоду модернізувати транспортну мережу південних і західних областей України, реалізувати транзитний потенціал і дати місцевим громадам нову якість життя, – заявив під час виступу на «Всеукраїнському демократичному форумі» Via Carpatia. Інфраструктурі проекти – шлях об’єднання країн Карпатського макрорегіону» міністр інфраструктури України Володимир Омелян, – інформує прес-служба Мінінфраструктури.

«Сьогоднішня конференція є знаковою подією. У жовтні минулого року ми тільки-но підписали з Польщею Меморандум про взаєморозуміння щодо подальшої співпраці в рамках проекту Via Carpatia як уже беремо участь у І Міжнародному форумі Східної та Центральної Європи «Via Carpatia». Це значить, що участь України у реалізації проекту розвитку Карпатського макрорегіону швидко набирає темпів і обертів. Одночасно з розбудовою транспортної інфраструктури відбувається формування концептуального бачення спільного європейського майбутнього», − заявив Володимир Омелян.

Проекти розбудови європейських транспортних коридорів Via Carpatia, GО Highway та участь у Південній гілці Нового Шовкового шляху, на його переконання, дозволять Україні не тільки стати найбільшим логістичним хабом між Європою та Азією, найважливішою східною частиною Транс’європейських транспортних мереж, а й відкриють територіям присутності проекту шлях до сталого розвитку. На думку очільника Міністерства інфраструктури України місцева влада має докласти всіх зусиль, що використати можливості для будівництва та модернізації доріг, які входять до ініціативи Via Carpatia або суміжні з її мережею.

«Ресурси Дорожнього фонду дають місцевим громадам унікальний шанс стати частиною міжнародного транспортного коридору від Балтики до Чорного моря і сповна розкрити рекреаційний потенціал регіону, розвинути сферу транспортних і туристичних послуг до європейського рівня. Це дасть Українській державі відродження Карпат, а людям − нову якість життя та роботи, високі соціальні стандарти», − наголосив Володимир Омелян.

Форум високого рівня Via Carpatia відбувся в рамках Міжнародної Конференції «Коло Вінценза: Майбутнє Карпат». Його ініціатором виступив народний депутат України Микола Княжицький. Серед учасників − віце-прем’єр-міністр України Павло Розенко, перший заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України В’ячеслав Негода, заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України Михайло Тітарчук, віце-міністр інвестицій та розвитку Республіки Польща Вітольд Словік, голови Івано-Франківської, Тернопільської, Львівської обласних державних адміністрації, литовські та польські політики, представники міжнародних і громадських організацій.

Міжнародний форум Via Carpatia урочисто відкрили 24 червня 2018 року в селищі Криворівня, за 140 км від Івано-Франківська, – інформує Еспресо TV.

Він триватиме до 30 червня. 26 червня у Івано-Франківській області в рамках першого міжнародного Форуму Східної та Центральної Європи Via Carpatia пройшла дводенна Міжнародна науково-економічна конференція «Коло Вінценза: майбутнє Карпат».

Учасники конференції, серед іншого, обговорили конституційну демократію, економічні моделі розвитку сільського господарства в гірських районах, туризм як чинник розвитку економіки Карпатського регіону та інфраструктурні проекти. Також порушили питання екосистеми, природних заповідників Карпат та інновацій для розвитку регіону.

Закінчилася конференція врученням премії імені Станіслава Вінценза за гуманітарне служіння розвитку регіонів. Лауреатом премії став український дисидент та віце-ректор Українського католицького університету Мирослав Маринович.

До програми Via Carpatia, крім конференції «Коло Вінценза: майбутнє Карпат», також увійшли кінофестиваль Transcarpatia, фестиваль музики та мистецтва Sounds of Carpatia і свято народної творчості імені Гната Хоткевича.

Зазначимо, Україна бере участь у реалізації масштабного проекту транспортного коридору від Балтики до Чорного моря Via Carpatia, що важливо для успішної інфраструктурної інтеграції з країнами ЄС. Маршрут проляже територією Литви, Польщі, Словаччини, Угорщини, Румунії, Болгарії, Греції і матиме відгалуження в Україну, з’єднуючи таким чином Карпатський регіон з Балтикою та Чорним морем.

22 жовтня 2017 року в польському місті Перемишль міністр інфраструктури України Володимир Омелян та Міністр інфраструктури та будівництва Республіки Польща Анджей Адамчик підписали Меморандум про взаєморозуміння щодо подальшої співпраці в рамках проекту Via Carpatia.

Джерела: mtu.gov.ua, tsn.ua, espreso.tv

Штат Огайо приєднався до визнання Голодомору в Україні 1932-1933 рр. геноцидом українського народу. Про це інформує Посольство України в США на своїй facebook-сторінці.

Губернатор штату Джон Касіч та Віце-губернатор Марі Тейлор видали відповідну прокламацію.

Огайо став 12-м штатом, у якому Голодомор визнано геноцидом. Близько місяця тому до визнання Голодомору в Україні 1932-1933 років геноцидом проти українського народу приєднався штат Міссурі. Також Голодомор визнали геноцидом у Вашингтоні, Вісконсині, Іллінойсі, Массачусетсі, Мічигані, Нью-Джерсі, Нью-Йорку, Оре гоні, Пенсільванії та Канзасі.

Джерело: facebook.com/ukr.embassy.usa

Генеральний секретар Ради Європи Турбйорн Яґланд 25 червня подав офіційне прохання до президента Росії Володимира Путіна помилувати українського режисера Олега Сенцова. Інформацію про це «Голосу Америки»  підтвердили в прес-службі Ради Європи. Проте прес-секретар президента Російської Федерації Дмитро Пєсков 26 червня заявив журналістам, що Сенцов не може бути помилуваний на підставі прохання, спрямованого від імені Яґланда, – інформує ТАСС. 

«Ви знаєте, що таке прохання з точки зору російського законодавства не може стати підставою для якихось дій, тому що ви знаєте, яка процедура помилування в Російській Федерації», – сказав представник Кремля. При цьому Пєсков припустив, що лист Яґланда «було направлено по дипломатичних каналах», оскільки він «поки що не бачив цього листа».

Відповідаючи на питання, чи є якісь зрушення в питанні звільнення Сенцова, представник Кремля заявив, що «новин і зрушень немає».

Генеральний секретар Ради Європи Турбйорн Яґланд подав офіційне прохання до президента Росії Володимира Путіна помилувати українського режисера Олега Сенцова, який відбуває покарання у російській в’язниці і голодує вже 43-й день (станом на 25-те червня). Як керівник РЄ, генсек має право це зробити згідно з Європейською конвенцією з прав людини.

«Документ було відправлено, чекаємо на офіційне підтвердження дипломатичними каналами Росії», – сказали «Голосу Америки» в прес-службі Ради Європи.

Після цього генеральний секретар Ради Європи Турбйорн Яґланд заявив на літній сесії ПАРЄ в Страсбурзі, що Рада Європи має намір продовжувати роботу зі звільнення українських політв’язнів у РФ і бачить одним з методів деескалації конфлікту між Україною і Росією обмін ув’язненими з обох сторін. Про це повідомляє «Укрінформ».

«Мені здається, що прийшов час передати обом сторонам такі тези: що необхідно припинити ескалацію напруженості, й одним з методів деескалації було б звільнення ув’язнених і надалі – обмін ув’язненими. В першу чергу, це питання я порушував (під час візиту в Москву 20 червня, – ред.) у зв’язку з паном Сенцовим, але також говорив про ситуацію щодо всіх інших ув’язнених з обох сторін. Я продовжуватиму цю роботу», – сказав генсек, відповідаючи на питання представника української делегації Олексія Гончаренка.

Яґланд додав, що не знає про відмову Кремля на його лист президенту Росії із закликом звільнити Олега Сенцова з гуманітарних міркувань.

«Я не збираюся здаватися. Тому що мені здається дуже важливим, щоб дві сторони робили зусилля для зниження напруженості, щоб припинити будь-яку форму військових дій, чи то на словах або за допомогою зброї, або гібридної війни», – сказав генсек.

Засуджений до 20 років позбавлення волі ув’язнений у Росії український кінорежисер Олег Сенцов 14 травня розпочав голодування з вимогою звільнення всіх утримуваних Москвою українських політв’язнів.

Із 15 червня в Росії перебуває Український омбудсмен Людмила Денісова, але їй відмовляють у зустрічах з українськими політв’язнями.

У Росії й анексованому Криму нині утримують близько 70 українських політв’язнів. Звільнити Олега Сенцова й інших політв’язнів Кремль раніше закликали посли країн «Великої сімки», Державний департамент США, польський парламент.

Джерела: ukrainian.voanews.com, ukrinform.ua, tass.ru

Надзвичайний та Повноважний посол Республіки Польща в Україні Ян Пєкло заявив, що зараз не існує жодних списків українських громадян, яким заборонений в’їзд до Польщі. Про це Посол Республіки Польща в Україні сказав під час наукової конференції, яка триває на Івано-Франківщині в рамках Форуму Східної та Центральної Європи «Via Carpatia», – інформує УНІАН.

Нагадаємо, торік у листопаді відповідального секретаря Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті учасників антитерористичної операції, жертв війни і політичних репресій Святослава Шеремету не впустили до Польщі. Пану Шереметі на кордоні повідомили, що йому на рік заборонили в’їзд до Польщі.

«Ви знаєте, що пан Святослав Шеремета в’їхав до Польщі. Це не проблема. Що означає, що якісь списки – є фантазія. Або хвороблива уява», – зазначив Пєкло.

Нагадаємо, 24 травня цього року Святослав Шеремета долучився як спостерігач до археологічних досліджень польського Інституту національної пам’яті на кладовищі села Грушовичі (ґміна Стубно, неподалік польсько-українського державного кордону), на місці зруйнованого пам’ятника воїнам Української Повстанської Армії.

Джерело:unian.ua

Сейм Республіки Польща прийняв поправку до Закону про ІНП Польщі. Вона скасовує статтю, що передбачає кримінальну відповідальність за приписування польському народу злочинів нацистів. Це статті 55a та 55b закону. У середу закон розглядатиме Сенат. Про це інформує PAP.  

За відповідну поправку проголосували 388 депутатів, 25 висловилися проти, 5 – утрималися. Раніше Сейм відхилив усі зміни, які внесла опозиція.

Спікер Сенату Станіслав Карчевський перед голосуванням у парламенті заявив: якщо депутати приймуть поправку до Закону про ІНП Польщі, ще на засіданні в середу її ухвалить і Сенат.

Поправку до закону вніс прем’єр Польщі Матеуш Моравецький до Сейму в середу вранці, вона передбачала скасування двох статей оновленого в січні закону: статті, яка передбачає кримінальну відповідальність за приписування польському народу злочинів Третього рейху, і статті, яка поширює таку відповідальність навіть на іноземців, – повідомляє TVN24.

Сейм Польщі вніс проект до порядку денного і після бурхливих дискусій ухвалив його в першому читанні, після цього депутати відразу перейшли до другого читання.

Варто зазначити, що у вилучених статтях йдеться лише про «публічне приписування польському народу відповідальності за злочини Третього рейху». Натомість у законі залишили згадку про «злочини українських націоналістів», як і відповідальність за це.

Раніше глава Канцелярії прем’єр-міністра Міхал Дворчик сказав про клопотання в цій справі очільника уряду Матеуша Моравєцького, – повідомляє Польське радіо.

«Ми хочемо провести зміну, що полягає у відмові від частини січневого оновлення закону про Інститут національної пам’яті. Відмовляємося від кримінально-правових норм, які можуть відвертати увагу від мети, з якою проведено перші зміни», – сказав Міхал Дворчик.

Глава Канцелярії прем’єр-міністра пояснив, що уряд хоче змінити закон, поки в цій справі висловиться Конституційний трибунал. За його словами, метою є досягти ефективності законодавства.

Нагадаємо, 1 лютого вночі Сенат Польщі ухвалив законопроект про зміни до закону про Інститут національної пам’яті Польщі. Цей законопроект 26 січня схвалив польський Сейм. У законі, зокрема, містилося визначення злочинів українських націоналістів та українських організацій, які співпрацювали з Третім рейхом, а також було передбачено можливість запуску кримінальних проваджень проти осіб, які заперечують ці злочини. Також поправки до закону передбачають можливість покарання за вживання словосполучення «польські табори смерті».

Закон спричинив загострення польсько-українських і польсько-ізраїльських стосунків. Президента Польщі Анджея Дуду закликали ветувати закон українські та польські громадські й політичні діячі, влада Ізраїлю, Держдепартамент США. Проте у вівторок, 6 лютого, Президент Польщі Анджей Дуда підписав оновлений Закон про Інститут національної пам’яті Польщі.

Джерела: pap.pl, tvn24.pl, polradio.pl

У Вроцлаві 23 червня офіційно відкрили кільцеве перехрестя, якому надали ім’я генерала армії Української Народної Республіки Марка Безручка. Про це POLUKR.net дізнався з повідомлення у Twitter Надзвичайного і Повноважного Посла України в Польщі Андрія Дещиці.

Акція відбулася з ініціативи місцевої української громади та за підтримки керівництва Вроцлава й Генерального Консульства України в Польщі. Під час відкриття меморіальної таблиці прозвучали гімни України та Польщі, – зазначає Wyborcza.pl.

В урочистостях узяли участь Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Польща Андрій Дещиця, мер Вроцлава Рафал Дуткевич, голова ради міста Вроцлава Яцек Оссовський, депутати Львівської та Вроцлавської міських рад та інші офіційні особи, – повідомляє інформаційний портал депутатів Львівської міськради.

Голова міської ради Вроцлава Яцек Оссовський зауважив, що перехрестя імені Марка Безручка є «ще одним символом нашої спільної історії».

«Це дуже добре, коли з’являються вулиці українських героїв, а також українсько-польських героїв, яким є Марко Безручко, – зазначив Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Польща Андрій Дещиця. – Такі постаті показують, що разом ми сила, міць і можемо протиставитися будь-якій загрозі. У Варшаві є сквери Тараса Шевченка, Василя Стуса, але ми працюємо, щоб з’являлося все більше таких місць та імен. Працюємо над тим, щоб у Вроцлаві згодом постало українське консульство, адже є підтримка місцевої влади, розуміння громади, що таке консульство потрібне, і є переконання, що Міністерство закордонних справ докладе всіх зусиль до цього, адже тут проживає велика українська громада».

Марко Данилович Безручко – військовий діяч, генерал-хорунжий Армії УНР. Народився 31 жовтня 1883 року в м. Токмак (нині – Запорізької області).

З серпня 1920 командував Середньою групою військ Армії УНР. Разом із начальником штабу 6-ї Січової дивізії полковником Всеволодом Змієнком очолював героїчну оборону міста Замостя 28 серпня – 2 вересня 1920 та вийшов переможцем тут у запеклих боях союзних польсько-українських військ (6-та січова стрілецька дивізія УНР і 31-й польський полк) проти першої кінної армії Будьонного. Середня група військ під його проводом вела восени контрнаступ проти більшовицьких військ, зайняла Поділля по лінії Шаргород – Бар – Літин.

У 1931-1935 роках – голова Українського воєнно-історичного товариства у Варшаві. Був редактором та видавцем військово-історичного мемуарного збірника «За Державність».

Помер 10 лютого 1944 року у Варшаві. Марко Безручко похований у православній частині міського цвинтаря «Воля» у Варшаві, поряд – могила його друга генерала Всеволода Змієнка. Тут же поховано близько сотні видатних полководців та державних діячів УНР.

Джерела: twitter.com/ADeshchytsia, lvivrada.gov.ua, wroclaw.wyborcza.pl