понеділок, 28 Вересень, 2020
pluken
Головна / redaktor

redaktor

Міністри закордонних справ шести країн висловили підтримку кримським татарам у роковини депортації

Share Button

Крим – це Україна, попри всі спроби Росії легітимізувати окупацію півострова. На цьому наголосили у спільній заяві до 76-х роковин депортації кримськотатарського народу міністри закордонних справ України, Естонії, Грузії, Латвії, Литви та Польщі.

Міністри висловили підтримку кримськотатарському народу в його боротьбі за свої права, засудили агресивну політику Росії щодо України та її репресії проти кримських татар, а також наголосили на непорушності суверенітету, територіальної цілісності в міжнародно визнаних кордонах і політичної незалежності України.

Подаємо повний текст заяви:

«76 років тому, 18 травня 1944 року, радянськими каральними органами здійснено злочинну депортацію кримськотатарського народу з території його історичного проживання – Криму, – у віддалені райони Узбекистану, Казахстану та Російської Федерації.

Лише у перші роки вигнання померла майже половина усіх депортованих кримських татар. Період заборони повертатися на Батьківщину – до Криму – тривав до 1989 року та супроводжувався цілеспрямованою мовною і культурною асиміляцією.

Трагедія кримськотатарського народу повторилася у 2014 році, коли Російська Федерація захопила і незаконно спробувала анексувати Крим, який є невід’ємною частиною України.

Не випадково Росія, яка глорифікує сталінський тоталітарний режим, продовжує свою злочинну політику у ХХІ столітті у тимчасово окупованому Криму: це заборона Меджлісу кримськотатарського народу, систематичні репресії, переслідування і порушення прав кримських татар, які чинили опір російській збройній агресії проти територіальної цілісності України. Це змусило тисячі кримських татар, корінний народ Криму, покинути свої домівки і виїхати до материкової України.

Вшановуємо пам’ять численних безневинних жертв сталінської депортації кримськотатарського народу.

Висловлюємо підтримку кримськотатарському народу у його боротьбі за свої права.

Наголошуємо на непорушності суверенітету, територіальної цілісності у міжнародно визнаних кордонах, і політичної незалежності України.

Засуджуємо агресивну політику РФ щодо України та нові репресії проти кримськотатарського народу.

Закликаємо Росію припинити порушення фундаментальних принципів міжнародного права, повною мірою виконати резолюції Генеральної Асамблеї ООН щодо ситуації з правами людини в Автономній Республіці Крим і місті Севастополь, Україна, і вимоги міжнародного співтовариства стосовно деокупації Автономної Республіки Крим і міста Севастополь.

Які б спроби не робила Росія для легітимізації окупації півострова, факт залишається беззаперечним: Крим – це Україна».

Джерело: gov.pl/web/ukraina-uk

Share Button

Відновив роботу пішохідний пункт пропуску на українсько-польському кордоні

Share Button

Сьогодні опівночі відновив роботу пункту пропуску «Шегині-Медика» на кордоні з Польщею у Львівській області, в якому, крім автомобільного напрямку, обладнаний піший перехід. Про це повідомили у Держприкордонслужбі України. Повідомлення про відновлення роботи цього пункту пропуску оприлюднили й на сайті польської Прикордонної служби. 

Це єдиний пункт пропуску на українсько-польській ділянці, де обладнаний піший перехід. Наразі тут пропускають лише тих громадян, які перетинають кордон пішки, оскільки польська сторона не відновлювала роботу автомобільного напрямку.

На 08.00 16 травня через кордон у цьому пункті пропуску пропустили майже 400 осіб. Усім громадянам, які прибули на вхід в Україну, прикордонники провели температурний скринінг. Осіб із підвищеною температурою тіла не виявлено.

До введення карантинних обмежень державний кордон у цьому пункті пропуску за добу пішки перетинало близько 2 тисяч осіб.

Для осіб, які прибули в Україну передбачено двотижневий карантин. Окрім госпіталізації в обсерваторах, громадяни можуть погодитися на самоізоляцію з використанням електронного сервісу «ДІЙ ВДОМА». Під час прикордонного контролю співробітники Держприкордонслужби перевірятимуть, чи особа внесла інформацію в додаток.

Нагадаємо, на вхід в Україну діють обмеження щодо іноземців та осіб без громадянства (окрім визначених категорій). Обмежень для громадян щодо виходу з території України немає. Однак варто врахувати, що польська сторона ввела додаткові заходи на вхід до Республіки Польща, зокрема – проходження двотижневого карантину.

Варто також зазначити, що з урахуванням змін, внесених урядовими рішеннями, на державному кордоні України нині тимчасово закриті 122 пункти пропуску, а в 19 тимчасово припинене пішохідне сполучення. Щодо кордону з Польщею, то, крім пункту пропуску «Шегині» у пішому порядку, його можна перетнути автомобілями в пунктах пропуску «Ягодин», «Рава-Руська» та «Краковець».

Також нагадаємо, що з 17 березня пункти пропуску через державний кордон тимчасово закриті для міжнародного пасажирського залізничного, повітряного та автомобільного (для автобусів) сполучення.

Джерело: dpsu.gov.uabieszczadzki.strazgraniczna.pl

Share Button

Польські консульські установи частково поновлюють видачу віз в Україні

Share Button

З понеділка, 4 травня, консульські установи Республіки Польщі в Україні поновлять видачу віз. Спочатку прийматимуть лише документи на отримання віз для виконання сільськогосподарських і садівничих робіт, а також міжнародних перевезень, – повідомили у Посольстві Польщі в Україні. 

Відтак, починаючи від 30 квітня, заявники, які мають відповідні документи, що підтверджують виконання сільськогосподарських і садівничих робіт, а також міжнародних перевезень, можуть зареєструватися для подачі документів на візу в електронній системі e-konsulat.

Прийому заявників з іншою метою, ніж отримання робочої візи із зазначених категорій, навіть за умови актуальної реєстрації та наявності всіх необхідних документів, наразі не здійснюватимуть.

Щоб отримати візу, заявники, які зареєструються в системі e-konsulat, муситимуть дотримуватись таких правил:

  • щоб обмежити кількість осіб, які очікують під консульством, потрібно приходити у визначену годину;
  • роздрукувати всі сторінки анкети, в тому числі й сторінку, на якій вказано дату і годину прийому в консульстві;
  • підготувати всі необхідні документи, список яких можна знайти за посиланням https://www.gov.pl/web/ukraina-uk/visa-type-D у рубриці «Які документи необхідно подати?»;
  • у разі очікування біля консульства в черзі, слід дотримуватися дистанції щонайменше 1,5 м від інших осіб;
  • вхід у консульство можливий лише у масці, яка прикриває ніс і рот, а також в одноразових рукавичках;
  • входячи у консульство, при собі можна мати лише пакет документів, а всі інші особисті речі, зокрема й сумки та кульки, потрібно залишити перед входом.

Джерело: gov.pl/web/ukraina-uk

Share Button

Президенти України й Польщі поспілкувалися за допомогою відеозв’язку

Share Button

Пандемія коронавірусу, двостороння співпраця, зокрема в економічних питаннях, у тому числі в енергетичній галузі, а також ситуація з безпеки в регіоні стали темами розмови Президента Польщі Анджея Дуди і Президента України Володимира Зеленського у четвер, 30 квітня. Про розмову глав держав поінформував керівник кабінету Президента РП Кшиштоф Щерський, а також офіційний сайт Президента України.

Глави держав приділили увагу механізмам виходу з режиму карантину та міжнародній співпраці для подолання таких викликів у майбутньому.

«Знаю про вашу нещодавню ініціативу щодо активізації співпраці європейських держав для ефективного подолання подібних викликів у майбутньому. Україна готова брати активну участь у підготовці та реалізації скоординованих заходів. Між іншим, ваша пропозиція створити європейський механізм медичної безпеки перегукується з нашою ідеєю міжнародного механізму для подолання наслідків коронавірусу», – зазначив Зеленський.

Глава України подякував за медичне обладнання, яке надала Польща, а також за фінансову допомогу з боку ЄС. Дуда високо оцінив внесок української авіації у транспортування медичних товарів для міжнародної боротьби з пандемією та запевнив у незмінній підтримці європейської та євроатлантичної інтеграції України.

Важливою темою розмови стала співпраця України та Польщі у сфері енергетичної безпеки, зокрема щодо диверсифікації джерел постачання енергоносіїв та практичної реалізації підписаного в серпні 2019 року тристороннього меморандуму між Україною, Польщею та США про співробітництво у сфері енергетики.

Президент України розповів польському колезі про ситуацію на Донбасі та щодо виконання домовленостей, досягнутих у рамках Нормандського саміту, який відбувся торік у Парижі. А також про актуальний стан переговорів у нормандському форматі напередодні, в четвер, конференції міністрів закордонних справ – учасників цих переговорів.

«Президенти обговорили також варіанти можливого сценарію пожвавлення економічних контактів, зокрема приїзду працівників з України до Польщі», – додав міністр Щерський. Він зазначив, що це питання буде предметом погоджень згідно з рекомендаціями служб, відповідальних за епідеміологічну безпеку обох країн, та потребами польського ринк».

Джерела: president.gov.ua, gov.pl/web/ukraina-uk

Share Button

«Я хотів би, щоб 2020 рік став переломним моментом нової міжнародної політики», – Дуда написав листа до європейських лідерів

Share Button

Пандемія коронавірусу засвідчила, що країнам бракує ефективних глобальних інструментів управління кризами світового масштабу. Тому зараз саме час задуматися над тим, як виглядатиме світ і міжнародна співпраця після подолання цієї пандемії. Про це йдеться в листі польського Президента до лідерів країн ЄС, Східного партнерства та Західних Балкан. Неофіційний переклад листа з польської мови опублікувало Посольство Республіки Польща у Києві.

Анджей Дуда зауважує, що пандемія коронавірусу засвідчила: у випадку глобальних криз географічна відстань, багатство й сила армії – це не єдині способи забезпечення ефективного захисту для громадян і держав, а тісна мережа зв’язків між окремими економіками частково стала тягарем, а не перевагою, як це звикли вважати раніше. І закликає до спільного обговорення й дискусії п’яти ключових пунктів щодо напрямів обраних аспектів міжнародної політики.

Далі подаємо пропозиції Анджея Дуди повнотекстово:

«По-перше, необхідно докласти зусиль задля співпраці щодо підвищення рівня продуктивності національних систем охорони здоров’я, а також опрацювання ефективних механізмів міждержавної допомоги.

У цьому контексті варто розглянути дві ініціативи: 1) створення європейського механізму медичного забезпечення – зокрема, координації продукції та дистрибуції обладнання з порятунку життя та засобів медичної охорони, та 2) реалізацію спільних наукових досліджень в галузі біотехнологій та сучасних терапій особливо важливих для порятунку життя та здоров’я громадян. Ефектом цього має бути чіткий розподіл обов’язків між державами. Це тим більш важливо, оскільки епідеміологи вже остерігають, що у майбутньому схожі ситуації можуть повторитися.

По-друге, економічні рятувальні дії прийняті нашими урядами, повинні значно більшою мірою, ніж це було досі, подбати не лише про високий зріст ВВП, але також сталий розвиток держав в інших вимірах, у тому в обсязі справедливого та ефективного розподілу фінансових засобів між потребуючими. Тепер необхідністю є надання нового імпульсу для відновлення виробництва в Європі, результатом чого має бути, зокрема скорочення ланцюгів поставок. Рекомендованою діяльністю було б чітке направлення фінансових засобів спільноти або створення спеціального, додаткового інвестиційного інструменту, який би єднав цілі в області розвитку та згуртованості. Ми повинні, як Європа, знову стати великою, інноваційною та адекватною до вимог сучасності «виробничою майстернею». Це має стратегічне значення для нашої економічної суб’єктивності.

По-третє, час випробувань не повинен притуплювати нашу пильність в пріоритетних, до цього часу, для нас питаннях. Прикладом тут є необхідність подальшого дотримання міжнародного права, як інструменту для створення безпечного та мирного світу вільних народів без сфер впливу. Ми повинні також звернути більшу увагу до гуманітарного права, про що в останніх роках ми, як Польща дбали під час виконання нами мандату в Раді Безпеки ООН.

По-четверте, ми повинні й надалі зміцнювати військову безпеку. Ми не можемо собі дозволити, особливо в цій ситуації, на стратегічно короткозорі та небезпечні «заощадження» в обсязі оборонної політики. Нажаль старі загрози, хоча б такі, як тероризм та імперські спокуси залишаються актуальними.

По-п’яте, необхідно продовжувати діяльність на благо охорони навколишнього середовища. Водночас, беручи під увагу очікувану світову економічну кризу, ми повинні спільно знайти спосіб на погодження вимог кліматичної політики з елементами соціальної політики та політики розвитку. Сьогодні ми особливо повинні уникати ситуації, в якій діяльність на благо захисту клімату могла б бути використана для здобуття економічних переваг чи викликати соціальну напругу».

«Я хотів би, щоб 2020 рік залишився записаний в історії, не лиш як час спалаху світової пандемії COVID-19, але також став переломним моментом нової міжнародної політики. Тому Польща шукатиме партнерів для реалізації цих постулатів. Ми живемо, в часах, що вимагають відважних рішень та ефективної діяльності», – наголосив польський Президент.

Він додав, що окреслені цілі вдасться реалізувати лише шляхом лояльної співпраці держав, «відкритості та підкреслення цінностей, які нас об’єднують», а нинішній час варто прийняти «як виклик, який ми повинні подолати з думкою про майбутні покоління».

Джерело: gov.pl/web/ukraina

Share Button

Об’єднання українців у Польщі закликало Сейм засудити операцію «Вісла»

Share Button

Об’єднання українців у Польщі (ОУП) закликало польський Сейм засудити злочин комуністичного режиму ПНР – операцію з примусового виселення українців з їхніх історичних земель на північ і захід країни. Відповідну заяву ОУП поширило в 73-ті роковини початку операції «Вісла».

«Ми звертаємось до Президента, парламенту й уряду Республіки Польща з таких питань:

  • засудження Сеймом Республіки Польща акції «Вісла» як комуністичного злочину, що не мав жодного обґрунтування;
  • завершення Інститутом національної пам’яті розслідування цього злочину комуністів, яке з невідомих причин триває багато років;
  • повернення колишнім власникам або їхнім нащадкам земельної нерухомості, а в разі, коли повернення є неможливим – надання відповідної компенсації;
  • залучення польських державних установ, насамперед Інституту національної пам’яті, до протидії кампанії, спрямованій на історичне, моральне та правове обґрунтування депортації українського населення з 1947 року;
  • гарантування польським громадянам української національності реального права на збереження їхньої культурної та національної ідентичності шляхом створення інституту української культури в місцях, де мешкає українська;
  • проведення просвітницької діяльності про політику комуністичної влади щодо українського населення, масштабів переслідувань і знищень, вчинених проти української культури;
  • правовий захист місць поховань українських жертв етнічних чисток і воїнів українського збройного підпілля, здійснених відповідно до адміністративних процедур та регулювання цих справ у місцях, де поховання відсутні або були знищені у 2015-2016 роках», – йдеться в заяві.

ОУП наголошує: звернення у 73-ті роковини операції «Вісла» особливо важливе з огляду на те, що в Польщі набувають популярності меседжі про «легітимність» примусового переміщення українців з нашої батьківщини комуністичною владою. І нагадує, що резолюцією від 3 серпня 1990 року Сенат Польщі засудив цю етнічну чистку. А історичні документи чітко вказують: мета депортації полягала не в боротьбі з озброєним українським підпіллям, а в «остаточному вирішенні української проблеми в Польщі» – саме це було написано в одному з військових документів, коли готували акцію “Вісла”.

Цієї мети мали намір досягти завдяки «розсіюванню» людей української національності вздовж державного кордону на заході та півночі країни, забороні будь-яких проявів національного життя та плановому знищенні пам’яток української культури на південному сході.

Довідково.

28 квітня 1947 року польська комуністична влада розпочала операцію “Вісла” – примусове виселення понад 140 тисяч українців з їхніх земель на північ та захід країни та розпорошення їх по цих територіях. Етнічна чистка, здійснена за рішенням партійного і державного керівництва СРСР, ПНР та ЧСР, полягала у примусовій, депортації українців з їхніх етнічних територій, – Лемківщини, Надсяння, Підляшшя і Холмщини, – на території у західній та північній частині польської держави, що до 1945 року належали Німеччині, так звані “повернені території”.

Операція “Вісла” на польській карті. Джерело: we.org.ua
Операція “Вісла” на польській карті. Джерело: we.org.ua

 

Наслідки цього злочину українська національна меншина відчуває в Польщі донині.

Share Button

Карантин в Україні продовжили до 11 травня

Share Button

Карантин в Україні продовжать до 11 травня, і лише після цієї дати поетапно почнуть знімати або послаблювати обмеження. Про це сьогодні повідомив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

«Моделювання аналітиків НАН України та дані МОЗ свідчать про те, що ми ще не пройшли пік захворюваності й він може настати на початку травня. Виходячи з цього, уряд ухвалив рішення про продовження карантину до 11 травня», – зазначив Шмигаль.

Він додав, що уряд має чіткий план виходу з карантину, який складається з 5 етапів, проте розпочати його реалізацію можна буде лише за умови сприятливої епідемічної ситуації.

За словами Дениса Шмигаля, щоб розпочати реалізацію цього плану, має бути кілька підстав: якщо протягом 10 днів відсоток виявлених випадків захворювання у країні не змінюється або коливається в межах 5%, лікарні мають бути заповнені пацієнтами з COVID-19 менш ніж на 50%.

«Якщо все буде добре і епідемічна ситуація сприятиме, то 11 травня ми зможемо говорити про відкриття парків і скверів, закладів торгівлі непродовольчими товарами, частини об’єктів побутових послуг. Можливо, будуть інші пом’якшувальні заходи. Але про них ми зможемо говорити пізніше», – зазначив Шмигаль.

За його словами, такі дії дозволять повернути частину людей на роботу, покращити емоційне здоров’я українців й «дати старт розігріву економіки».

Нагадаємо, від 12 березня в Україні року запроваджено карантин у зв’язку з протидією поширенню коронавірусної інфекції COVID-19. 25 березня уряд запровадив режим надзвичайної ситуації на всій території країни та продовжив карантин до 24 квітня. В Україні не працюють навчальні, розважальні заклади, громадський транспорт, припинено міжобласне та міжміське автобусне, залізничне та авіаційне сполучення, закрито кордони.

Джерело: kmu.gov.ua

Share Button

В Україні вшанували пам’ять жертв Катинського злочину

Share Button

На Меморіальному кладовищі жертв тоталітаризму в Харкові, а також у Биківні біля Києва відбулося вшанування пам’яті жертв катинських розстрілів. Меморіальні урочистості до 80-х роковин злочину пройшли 13 квітня, – повідомляє Посольство Польщі в Україні.

На меморіальному цвинтарі в Харкові відслужили екуменічний молебень представники кількох церковних громад України. Генконсул Республіки Польща в Харкові Януш Яблонський зачитав перед учасниками заходу послання президента Польщі Анджея Дуди, – повідомляє Depo.Харків. До меморіалу поклали вінки від імені президента Польщі Анджея Дуди, Сейму й Сенату Польщі, Генерального консульства Польщі в Харкові. Свою шану загиблим також висловили представники Харківської ОДА та Харківської міської ради.

Через карантинні обмеження у зв’язку з пандемією коронавірусу у заходах змогла взяти участь обмежена кількість людей. Нагадаємо, приїхати до Харкова 13 квітня планував і Анджей Дуда, проте не зміг зробити цього через карантин.

У Національному заповіднику «Биківнянські Могили» біля Києва вшанування жертв Катинської трагедії відбулося за участі заступника міністра закордонних справ України Василя Бондаря та Посла Польщі в Україні Бартоша Ціхоцького.

Увечері на обох кладовищах запалили свічки.

Довідка. Катинський розстріл – узагальнена назва воєнного злочину, масової страти польських громадян, яку здійснили органи НКВС СРСР за цілком секретним наказом партійно-державного керівництва СРСР одночасно в декількох місцях. Наймасштабніші розстріли відбулися в Катинському лісі поблизу села Катинь Смоленської області Росії, у тюрмі міста Калінін (нині Твер) і в Харкові навесні 1940 року.

Джерела: facebook.com/PolishEmbassyKyiv, facebook.com/Vasyl Bodnar,  kh.depo.ua

Share Button

За день із Польщі в Україну повернулося майже 18 тисяч громадян

Share Button

Упродовж 27 березня з Польщі в Україну через три діючі пункти пропуску повернулися 17,7 тисячі українських громадян. Зокрема, через пункт пропуску «Ягодин» в Україну потрапили 6,5 тисячі громадян, «Краковець» – 6,5 тисячі, «Рава-Руська» – 4,7 тисячі. Про це повідомили в пресслужбі Держприкордонслужби України.

Оскільки українці переважно прибували до пунктів пропуску пішки, Державна прикордонна служба України сприяла залученню до їх перевезень транспортними засобами, які надали місцева влада і Державна служба з надзвичайних ситуацій.

До оформлення подорожніх залучили додаткові прикордонні наряди, працювали допоміжні смуги руху. Крім того, прикордонники ухвалили рішення відкрити піший напрямок руху поряд із пунктом пропуску «Краковець», де на автомагістралі А 4 розгорнули пересувні автомобільні комплекси прикордонного контролю на базі двох автомобілів. Тут 12 експертів з перевірки документів оформили на вхід в Україну майже 2 400 пішоходів.

Через державний кордон учора пропустили в Україну майже 22,5 тисячі осіб, які прибули до кордону пішки. Окрім згаданих трьох пунктів пропуску, громадяни, які поверталися з інших країн, в’їжджали через пункти пропуску «Чоп (Тиса)» – 2,2 тисячі, «Вилок» – понад 800, «Лужанка» – 800, «Ужгород» – 700.

Щоб перевезти всіх українців, які прибули пішки до кордону, було залучено 80 автобусів і мікроавтобусів, які здійснили понад 500 рейсів.

Загалом за вчора в Україну прибуло 37,3 тисячі громадян. Пасажиропотік зріс майже вдвічі.

В аеропорту «Бориспіль» за добу прикордонники оформили 5,5 тисячі українців, які повернулися в Україну майже 30 рейсами.

Також учора Україну залишили 4,4 тисячі іноземців.

Зазначимо, Кабінет Міністрів 25 березня на місяць запровадив в Україні режим надзвичайної ситуації. Відтак Президент Володимир Зеленський у своєму зверненні 26 березня анонсував, що до кінця п’ятниці, 27 березня, буде закрито державний кордон і припинено всі пасажирські перевезення. І додав, що «про тих, хто не зможе повернутись у найближчі два дні, подбають наші дипломатичні представництва та українські громади за кордоном».

«Про жодного українця, який залишиться за кордоном, ніхто не забуде. Ми поступово повертатимемо вас з-за кордону, але з урахуванням епідемічної ситуації у місці вашого перебування, а також – рівня забезпечення необхідними засобами та готовності медичної системи до вашої обов’язкової ізоляції», – сказав Зеленський.

Джерела: dpsu.gov.ua, president.gov.ua

Share Button

З Перемишля в Україну сьогодні поїде ще два спецпотяги

Share Button

Укрзалізниця призначила два швидкісні поїзди Інтерсіті+ сполученням Перемишль – Київ, щоб допомогти українцям, які внаслідок карантинних обмежень не можуть самостійно перетнути кордон й повернутися додому. Про це повідомляє пресслужба Укрзалізниці.

Перший поїзд під номером 716/715 вирушить із Перемишля сьогодні, 25 березня, о 13:10. Під час рейсу з Польщі потяг робитиме зупинку у Львові та прибуде до Києва о 22:17.

Другий поїзд під номером 706/705 виїде з Перемишля сьогодні о 15:50. Він також зробить зупинку у Львові та прибуде до Києва о 00:46 26 березня.

Із Києва поїзди вирушать у Польщу без пасажирів. Квитки на ці поїзди можна купити лише через онлайн-систему booking.uz.gov.ua. Бригаду стюардів, яка обслуговуватиме поїзд, забезпечать усіма необхідними засобами захисту та дезінфекції.

Нагадаємо, раніше Укрзалізниця відправляла вже вісім спеціальних поїздів Інтерсіті+ «Перемишль – Київ» (20, 21 та 23 березня) для перевезення громадян України із Польщі та Чехії, які через обмежувальні заходи у зв’язку з карантином не могли самостійно перетнути кордон. Поїзд «4 столиці» виконав спеціальний рейс для повернення додому українців, а також громадян Білорусі й балтійських країн.

Джерело: uz.gov.ua

Share Button