понеділок, 10 Грудень, 2018
pluken
Головна / redaktor

redaktor

Конструкції біля скульптур левів на Личакові вкотре спробували пошкодили

Share Button

Сьогодні охоронці затримали на Личаківському цвинтарі чотирьох осіб, які намагалися пошкодити конструкції, якими закрито левів біля «Цвинтаря орлят». Про це повідомляє прес-служба Львівської міської ради.  

Як повідомив керівник Личаківського цвинтаря Михайло Нагай, інцидент стався сьогодні, 9 грудня, близько 14.50. охорона побачила на камерах відеоспостереження невідомих молодих осіб, які намагались пошкодити конструкції біля левів.

«Ці чотири молоді особи затримані, з ними працює поліція. Пошкодження на конструкціях незначні, виламано лише невеликий шматок площею приблизно 35 кв. см», – повідомив Михайло Нагай. Громадянства затриманих не вказують.

Нагадаємо, вночі 5 грудня зафіксували нову спробу розбити конструкції, в яких розміщені скульптури левів на кладовищі польських військових поховань на Личаківському цвинтарі. Тоді конструкції відновили до ранку, за цим випадком тривають слідчі дії. На місце події відразу викликали представників поліції та Служби безпеки України. Тоді провокаторів на місці затримати не встигли.

А 22 листопада працівники й охорона кладовища затримали біля місця польських військових поховань трьох польських студентів. Молоді люди намагалися запалити фаєри на одному з полів кладовища. 30 листопада їх засудили за частиною 2 статті 296 (хуліганство) КК України.

28 липня група поляків також пошкодила захисні щити довкола скульптур. Тоді молодики зірвала передні панелі захисних боксів на скульптурах.

Львівська облрада 25 жовтня підтримала заяву щодо незаконного встановлення на території Личаківського кладовища мілітарних польських символів – скульптур левів. Депутати вимагали демонтувати ці скульптури, з огляду на відсутність правових підстав для перебування їх на території кладовища, а також щоб уникнути провокацій. Натомість віце-міністр МЗС Польщі Бартош Ціхоцький заявив, що українська сторона отримала офіційне попередження про негативні наслідки в разі демонтажу левів.

Читайте також: Голова Львівської облради звернувся до правоохоронців через фаєри на Личаківському цвинтарі

Скульптури левів востаннє встановили на території «Цвинтаря орлят» на Личаківському кладовищі в грудні 2015 року. Скульптури перевезли звідти понад 40 років тому, а дискусія про їхнє можливе повернення тривала понад 15 років, адже фігури на момент створення містили польські патріотичні написи. Повернення левів 2015-го відбулося без представлення цього рішення широкій громадськості. До того ж воно порушувало ухвалу Львівської міськради, яка забороняє встановлення чи відновлення будь-яких елементів на польських військових похованнях.

Докладніше читайте: 

Леви протистояння

Джерело: city-adm.lviv.ua

Share Button

Представникам громадських організацій відмовили у в’їзді в Польщу для участі у COP24

Share Button

Протягом останніх двох днів більш ніж десятьом представникам громадських організацій відмовили у в’їзді в Польщу для участі в Міжнародній кліматичній конференції COP24. За 24-річну історію міжнародних кліматичних переговорів, така ситуація виникла вперше. Серед тих, кого не пустили до Польщі, є щонайменше шість громадян України (станом на вечір 7 грудня), – повідомляє ГО Центр екологічних ініціатив «Екодія».

Затримані на кордоні українці та їхні колеги з Грузії й Киргизстану мали робоче відрядження, в їхніх документах для перетину кордону не було порушень. Активісти мали взяти участь у СОР24 як представники громадськості, дехто з них мав спеціальну акредитацію від ООН і посвідчення журналіста. Більшість затриманих є учасниками громадських екологічних об’єднань України, а також міжнародних кліматичних організацій 350.org та Climate Action Network, – повідомляє Сityforlife.org.

Перед тим у Польщі ухвалили спеціальний закон з нагоди проведення Міжнародної конференції ООН зі зміни клімату в місті Катовіце (COP 24). Згідно з ним, заборонено будь-які спонтанні зібрання, а дані про всіх зареєстрованих учасників поліція може використати без попередньої згоди самих учасників. Десятки організацій з усього світу вбачають у цьому порушення міжнародних прав і свобод громадян, водночас саме представники громадськості виявляються «під прицілом» закону.

“Жодна подія міжнародного рівня не може і не повинна використовуватися як можливість для держави країни-приймаючої сторони реалізувати політику обмеження фундаментальних громадянських прав та свобод та створювати загрозу правам представників громадянського суспільства, що протидіють зміні клімату та захищають кліматичну справедливість” – каже в коментарі для polukr.net Світлана Романко, регіональна координаторка 350.org у регіоні Східної Європи, Кавказу та Центральної Азії.

Виконавча директорка Екодії Ірина Ставчук так прокоментувала ситуацію:  «Участь представників неурядових організацій у переговорах такого рівня є надзвичайно важливою, адже вони є важелями впливу на тих, хто ухвалює рішення. Усе це заради того, щоб досягнення мети Паризької угоди щодо утримання глобального потепління на рівні 1,5-2°С стало реальністю. Екодія вважає неприйнятним намагання польської влади не допустити мирних активістів на COP24».

Виконавча директорка міжнародної екологічної організації 350.org Мей Бове виступила з заявою, в якій засудила відмову у в’їзді представникам екологічних громадських організацій:

«Ми сильно засуджуємо відмову у в’їзді та депортацію колег, яким не дозволили потрапити у Польщу для участі у СОР24. З того, що ми розуміємо, причиною для такої відмови було звинувачення в «загрозі національній безпеці». Ці члени та волонтери – люди, які віддані питанню боротьби з кліматичною кризою, яка стоїть перед світом, через кампанії на підтримку сталих рішень.

Ми та наші партнери віримо у те, що найбільшою загрозою міжнародній та національній безпеці є відмова боротися із кліматичною кризою та відмова розпочинати дії для того, щоб залишити викопні палива у землі.

Голоси тих, кому відмовили в’їзд для участі у COP24 є вагомими для розгортання кліматичних перемовин і це неприйнятно, що їхня присутність на переговорах перешкоджається таким чином. Подібні обмеження громадянського суспільства тим не менше не зупинять стійкий кліматичний рух».

Заяву підтримали представники низки громадських організацій та об’єднань: Українська кліматична мережа, 350.org, Greenpeace, CAN Europe, CAN EECCA, Protect the Planet, Demand Climate Justice, SustainUS, Grassroots Global Justice, Alliance, The Indigenous Environmental Network, Climate Justice Alliance, Attac, The Just Transition Alliance, Oil Change International, Carre Geo & Environnement, Green Network та INFORSE.

Нагадаємо, з 22 листопада до 16 грудня Польща тимчасово запровадила контроль на внутрішніх кордонах ЄС через проведення в країні COP 24.

Джерела: ecoaction.org.ua, cityforlife.org

Share Button

Конституційний суд Польщі в січні оприлюднить рішення щодо поправки до закону про ІНП

Share Button

17 січня 2019 року Конституційний суд Польщі оголосить рішення у справі подання президента країни щодо оцінки так званої «української» поправки» в законі про Інститут національної пам’яті (IНП) Польщі. Про це повідомляє «Укрінформ».  

«Оголошення рішення визначено на 10:30 за місцевим (на 11:30 – за київським) часом 17 січня 2019 року», – зазначено в повідомленні суду.

Нагадаємо, КС Польщі аналізував конституційність положень поправок, внесених до Закону про Інститут національної пам’яті Польщі, на предмет дотримання гарантій свободи слова та відповідності їх так званому принципу правової визначеності.

Згаданий закон польський парламент ухвалив наприкінці січня У ньому, зокрема, міститься визначення злочинів українських націоналістів та українських організацій, які співпрацювали з Третім рейхом, а також передбачено можливість відкриття кримінальних проваджень проти осіб, які заперечують ці злочини. Також поправки до закону передбачають можливість покарання за вживання словосполучення «польські табори смерті».

Закон спричинив загострення польсько-українських і польсько-ізраїльських стосунків. Президента Польщі Анджея Дуду закликали ветувати закон українські та польські громадські й політичні діячі, влада Ізраїлю, Держдепартамент США.

Анджей Дуда, на початку лютого підписавши закон, скерував його в Конституційний суд РП, який мав вивчити, зокрема, й «українську» поправку.

У підсумку тривалих переговорів між Польщею та Ізраїлем польський парламент наприкінці червня змінив, а президент Дуда підписав нову версію закону про ІНП країни. У ній було змінено положення, які найбільше критикували Ізраїль та США. Зокрема, пункт щодо кримінального переслідування осіб, у тому числі й іноземців, за «публічне і всупереч фактам» звинувачення Польщі і польського народу у злочинах нацистів у роки Другої світової війни. Натомість у законі залишилася згадка про «злочини українських націоналістів».

Джерела: ukrinform.ua  trybunal.gov.pl

 

Share Button

Українські прикордонники допомогли виявити в Польщі фабрику з виготовлення цигарок

Share Button

На нелегальній фабриці з виготовлення цигарок у промисловій зоні, розташованій у Великопольському воєводстві Республіки Польща, виявили 9 громадян України та 5 громадян Молдови. А під час обшуку – 13 тонн тютюну та понад тисячу ящиків цигарок, запакованих під відомі бренди. Про це інформує прес-служба Державної прикордонної служби України.

Фото: dpsu.gov.ua

Виявлені громадяни України пояснили, що організатори незаконної оборудки обіцяли легальне працевлаштування. Проте коли українці прибули на територію Польщі, забрали в них особисті речі, заборонили телефонувати близьким і повідомляти про місце свого перебування. Згодом їх відвезли на територію фабрики, де тримали понад місяць в окремому приміщенні. Відтак їм довелося працювали у дві зміни по 7 осіб. За одну зміну виготовляли понад 100 ящиків цигарок. Для контролю за працівниками встановили відеоспостереження та визначили двох осіб, які цілодобово перебували на території нелегального підприємства.

Операцію з виявлення нелегальної фабрики провела наприкінці листопада спільна міжнародна група у складі представників Держприкордон служби України, Прикордонної служби Польщі, МВС Республіки Молдова та Європолу. Заходи проводили під процесуальним керівництвом прокуратури Одеської області спільно зі Слідчим управлінням Національної поліції в Одеській області. Сума оцінки виявленої продукції – понад 2 мільйони євро.

Джерело: dpsu.gov.ua

Share Button

Воїнам УПА надали статус учасників бойових дій

Share Button

Особам, які брали участь у всіх формах збройної боротьби за незалежність України у XX столітті, надали статус учасника бойових дій. Про це йдеться у Законі «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо посилення соціального захисту учасників боротьби за незалежність України у XX столітті». За нього сьогодні, 6 грудня, проголосували 236 народних депутатів, – повідомляє сайт Верховної Ради України.

Відповідно до закону, статус учасника бойових дій надано воїнам Української Повстанської Армії, Української повстанської армії отамана Тараса Боровця (Бульби) «Поліська Січ», Української народної революційної армії (УНРА), збройних підрозділів Організації українських націоналістів. Відповідно до Закону України «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті», їх також визнано борцями за незалежність України у XX столітті.

Порядок надання статусу учасника бойових дій згаданим у законі особам встановлює Кабінет Міністрів України.

Як зазначено в пояснювальній записці до законопроекту, за даними Всеукраїнського братства ОУН-УПА імені генерал-хорунжого Романа Шухевича, станом на 23 травня 2018 року чисельність зазначених учасників боротьби за незалежність України у ХХ столітті з числа збройних підрозділів ОУН і УПА становила 1201 особу.

Джерело: rada.gov.ua

Share Button

Український парламент проголосував за припинення Договору про дружбу з Росією

Share Button

Верховна Рада ухвалила Закон «Про припинення дії Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією». За відповідне рішення сьогодні, 6 грудня, проголосували 277 народних депутатів, – повідомляє сайт ВРУ.  

Згідно з ухваленим законом, дію Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією, учиненого 31 травня 1997 року в м. Києві та ратифікованого Верховною Радою України 14 січня 1998 року, мають припинити з 1 квітня 2019 року.

Як зазначено в законі, договір буде припинено, «зважаючи на збройну агресію Російської Федерації проти України, що становить істотне порушення Російською Федерацією Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією», а також виходячи з положень статті 60 Віденської конвенції про право міжнародних договорів, статті 24 Закону України «Про міжнародні договори України» та відповідно до статті 40 Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією.

У пояснювальній записці до закону уточнено, що договір було укладено терміном на десять років. Відповідно до статті 40 цього документа, його дія автоматично продовжується на наступні десятирічні періоди, якщо жодна зі сторін не заявить іншій про своє бажання припинити його дію шляхом письмового повідомлення не менш ніж за шість місяців до закінчення чергового десятирічного періоду (тобто не пізніше ніж 30 вересня 2018 року).

Агресія РФ спричинила істотні порушення більшості статей згаданого договору. Відтак на виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України від 6 вересня 2018 року «Про Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією», введеного в дію Указом Президента України від 17 вересня 2018 року № 284, Міністерство закордонних справ України нотою від 21 вересня 2018 року № 72/23-612/2-2539 офіційно повідомило Російській Федерації про бажання України припинити дію Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією з 1 квітня 2019 року.

Припинення дії цього договору звільняє Україну від будь-якого зобов’язання щодо його виконання і не впливає на права, зобов’язання чи правове становище України, що виникли внаслідок виконання договору до припинення його дії, відповідно до статті 70 Віденської конвенції про право міжнародних договорів.

Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією – це угода між Україною і Росією, в якій було закріплено принцип стратегічного партнерства, визнання непорушності існуючих кордонів, поваги до територіальної цілісності та взаємні зобов’язання не використовувати свою територію на шкоду безпеці один одного.

Договір підписали в Києві тодішні президенти України й Росії Леонід Кучма та Борис Єльцин.

Згідно з угодою, обидві сторони гарантували громадянам іншої країни права і свободи на тих же підставах і в такому ж обсязі, який вона надає своїм громадянам, крім випадків, встановлених національним законодавством держав або їх міжнародними договорами. Також у договорі було зазначено, що кожна з країн захищає в установленому порядку права своїх громадян, які проживають на території іншої країни, відповідно до зобов’язань за документами Організації з безпеки і співробітництва в Європі та інших загальновизнаних принципів і норм міжнародного права, домовленостей у рамках СНД, учасниками яких вони були.

Серед іншого в договорі було підтверджено непорушність кордонів країн:

«Високі Договірні Сторони відповідно до положень Статуту ООН і зобов’язань по Заключному акту Наради з безпеки і співробітництва в Європі поважають територіальну цілісність одна одної і підтверджують непорушність існуючих між ними кордонів».

Джерело: rada.gov.ua

Share Button

Укрзалізниця розширить мережу маршрутів до країн Європи

Share Button

У новому графіку пасажирського руху у зв’язку зі збільшенням попиту курсуватиме 40 міжнародних поїздів, із них 20 до країн Європи. А вже 8 грудня розпочнуть курсувати нові безпересадкові вагони Київ – Вроцлав. Про це інформує прес-центр Укрзалізниці.   

Безпересадковий вагон Київ – Вроцлав у складі поїздів № 749/51-52/750 вирушатиме зі столиці України з 8 грудня щоденно о 14:07 і прибуватиме до Вроцлава наступного дня об 11:25. У зворотному напрямку вагон вирушатиме о 16:30 і прибуватиме до Києва наступного дня о 17:14. Нові безпересадкові вагони курсуватимуть із зупинками на станціях Львів, Перемишль, Краків і Люблинець.

Окрім того, як розповів в.о. голови правління АТ «Укрзалізниця» Євген Кравцов, у новому графіку руху передбачено залізничне сполучення з низкою важливих туристичних і бізнесових центрів Європи. Зокрема, пасажирські потяги з України поїдуть до Варшави, Відня, Будапешта, Вільнюса, Риги, Бухареста, Кошице, Кракова, Дебрецена, Любліна та інших.

За словами Кравцова, Укрзалізниця розвиває міжнародне сполучення у відповідь на зростання попиту на залізничні перевезення до країн ЄС. «За 11 місяців цього року Укрзалізниця перевезла 389,1 тис. пасажирів до країн ЄС – це майже у 2 рази перевищує відповідні показники минулого року, загалом перевезли на 184 тисяч пасажирів більше», – зазначив Євген Кравцов.

Найпопулярнішим напрямком залишається Київ – Перемишль. У напрямку Польщі поїзд № 715 курсує завантаженим на 63 %, а поїзд № 705 – на 77 %. Загалом за 11 місяців цього року Укрзалізниця перевезла майже 300 тисяч пасажирів до Перемишля проти 150 тис. пасажирів – показника за 11 місяців минулого року.

Також великим попитом користується поїзд № 67 Київ – Варшава, яким за 11 місяців цього року скористалося майже 27,5 тис. пасажирів, а поїзд у середньому заповнений на 81 %, що на 14 тис. пасажирів більше, ніж за аналогічний період 2017 року.

До слова, як повідомив 5 грудня міністр інфраструктури Володимир Омелян, Україна та Польщі підписали заяву про наміри подальшої співпраці, спрямовану на створення нових залізничних сполучень між країнами. Підписання відбулося під час восьмого засідання українсько-польської Робочої групи з питань транспорту, яке тривало 4-5 грудня в Києві. Заява передбачає спільну роботу щодо розширення географії залізничних пасажирських перевезень між Україною та Польщею, зокрема, відновлення залізничного сполучення за напрямком Перемишль – Мальховіце – Нижанковичі, запровадження регулярного пасажирського залізничного сполучення між Львовом і Любліном.

Нагадаємо, 28 вересня цього року Укрзалізниця запустила міжнародний поїзд «Чотири столиці» за маршрутом Київ – Мінськ – Вільнюс – Рига.

Джерела: uz.gov.uamtu.gov.ua

Share Button

На Личаківському цвинтарі вночі знову намагалися «звільнити» левів

Share Button

Сьогодні, 5 грудня, близько другої години ночі зафіксували нову спробу розбити конструкції, в яких розміщені скульптури левів на кладовищі польських військових поховань на Личаківському цвинтарі. Цей факт Polukr.net підтвердили у поліції Львова.

Вперше інформацію про інцидент опублікував на своїй facebook-сторінці заступник міського голови Львова із питань розвитку Андрій Москаленко.

За його словами, до ранку конструкції відновили. Зараз тривають слідчі дії. На місце події відразу викликали представників поліції та Служби безпеки України. Провокаторів на місці затримати не встигли.

«Зважаючи на системність провокацій, Львівська міська рада вимагає від правоохоронних органів ефективних дій щодо розслідування та недопущення подальших провокацій», – додав Москаленко.

Речник поліції Львівської області Юрій Голуб підтвердив PolUkr.net, що вночі 5 грудня невідомі зірвали фанерні щити, якими були обгороджені статуї левів на території Польського військового меморіалу. О 1:40 ночі про це поліцію повідомили охоронці Личаківського кладовища. На місце інциденту виїхала слідчо-оперативна група. Правоохоронці встановлюють обставини події і всіх причетних.

В адміністрації Личаківського кладовища PolUkr.net підтвердили інформацію про інцидент. А також розповіли, що охоронці дали свідчення слідчо-оперативній групі.

Нагадаємо, скульптури левів на Личакові та сам польський меморіал не вперше стають місцем, де вчиняють провокації. Зокрема, нещодавно, 22 листопада, працівники й охорона кладовища затримали трьох польських студентів. Молоді люди намагалися запалити фаєри на одному з полів кладовища – біля місця польських військових поховань. 30 листопада їх засудили за частиною 2 статті 296 (хуліганство) КК України.

Як розповіла PolUkr.net речниця Личаківського районного суду Львова Марія Денис, троє польських громадян, віком 22, 24 та 26 років, повинні сплатити штраф 8500 грн кожен, після чого можуть покинути територію України.

“За злочин, який вчинили троє польських громадян такого виду покарання як штраф не передбачено. – повідомила PolUkr.net Марія Денис. – Лише обмеження чи позбавлення волі. Водночас суд, врахувавши пом’якшуючі обставини, зокрема визнання ними вини та щире каяття, визнав за можливе призначити покарання м’якше, ніж передбачено за такий злочин. Суд призначив штраф у розмірі, який є мінімальним за злочин, передбачений частиною 1 статті 296 КК. При цьому хлопців визнано винними у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 цієї ж статті”.

“Запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання не виїздити за межі України є найм’якшим з усіх, які можуть бути обрані за нашим процесуальним законодавством. – продовжила Марія Денис. – Запобіжний захід обирався для забезпечення проведення досудового слідства та розгляду справи. Вироком суду запобіжний захід скасовано. Вирок суду законної сили ще не набрав та протягом 30 днів з дня його проголошення (від 30.11.2018) може бути оскаржений у Львівському апеляційному суді. Після набрання вироком законної сили (від 23.12.2018) всі обмеження втратять чинність. Жодного покриття витрат на житло у зв’язку з обранням запобіжного заходу особам, які вчинили злочин, нашим законодавством не передбачено. Штраф хлопці зобов’язані сплати протягом 30 днів з моменту набрання вироком законної сили (з 23.12.2018 по 22.01.2019), інакше вирок буде скеровано для примусового виконання. Штраф сплачується на відповідні реквізити, які хлопці мали би отримати”.

Стаття 296 КК, частина 2, за якою засудили трьох молодих поляків, передбачає покарання – обмеження волі на строк до 5 років або позбавленням волі на строк до 4 років.

Нагадаємо, 28 липня група поляків уже пошкоджувала захисні щити довкола скульптур. Тоді молодики зірвала передні панелі захисних боксів на скульптурах.

Львівська облрада 25 жовтня підтримала заяву щодо незаконного встановлення на території Личаківського кладовища мілітарних польських символів – скульптур левів. Депутати вимагали демонтувати ці скульптури, з огляду на відсутність правових підстав для перебування їх на території кладовища, а також щоб уникнути провокацій. Натомість віце-міністр МЗС Польщі Бартош Ціхоцький заявив, що українська сторона отримала офіційне попередження про негативні наслідки в разі демонтажу левів.

Читайте також: Голова Львівської облради звернувся до правоохоронців через фаєри на Личаківському цвинтарі

Скульптури левів востаннє встановили на території «Цвинтаря орлят» на Личаківському кладовищі в грудні 2015 року. Скульптури перевезли звідти понад 40 років тому, а дискусія про їхнє можливе повернення тривала понад 15 років, адже фігури на момент створення містили польські патріотичні написи. Повернення левів 2015-го відбулося без представлення цього рішення широкій громадськості. До того ж воно порушувало ухвалу Львівської міськради, яка забороняє встановлення чи відновлення будь-яких елементів на польських військових похованнях.

Читайте також:

Леви протистояння

Джерело: facebook.com/andriy.moskalenko

Share Button

«Наша свобода – взаємозалежна», – заява Українсько-Польського форуму партнерства

Share Button

Історична закономірність не раз доводила, що свобода України й Польщі – взаємозалежна, а розподіл чи підпорядкування одного з народів неминуче призводить до поневолення іншого. На цьому наголосили у спільній заяві члени Українсько-Польського форуму партнерства, які 1 грудня в Києві обговорили актуальні теми громадського діалогу між країнами і плани на перспективу. 

На 9-му засіданні українсько-польського Форуму партнерства інтелектуали обох країн шукали те, що об’єднує суспільства України та Польщі. Зокрема, склали шану історичній боротьбі за свободу обох народів, а також наголосили на тому, що гідним наслідування є приклад тих українців і поляків, які ставали на захист один одного від зовнішніх зазіхань та агресії.

Зазначивши, що, як і сто років тому, сьогодні Україна й Польща опинилися перед спільними зовнішніми загрозами, учасники форуму засудили «агресію Росії проти України, що призвела до численних жертв та окупації Криму й окремих районів Донбасу, та нову хвилю ворожих провокацій проти Українського народу, наслідком яких стали нещодавні події в Азовському морі і Керченській протоці», висловили «безумовну солідарність у спільній протидії агресору, який становить загрозу Україні, Польщі і всій Європі», та закликали до такої ж єдності «громадянства всіх європейських і євроатлантичних партнерів».

Учасники Форуму привітали рішення польського міністра закордонних справ присудити нагороду Pro Dignitate Humana українському режисерові та політичному в’язню Олегові Сенцову, а також рішення Київської міськради назвати іменем Єжи Ґєдройця вулицю в центральній частині столиці України. А відтак закликали міжнародних партнерів не зупиняти тиску, «доки свободу не здобудуть всі українські заручники і полонені, ув’язнені Кремлем», і висловили сподівання на те, що у Варшаві й інших містах Польщі з’являться місця, названі на честь видатних українців, а в Україні продовжать традицію відзначення польських діячів в Україні.

«Заохочуємо урядовців, політиків та громадських діячів обох держав розвивати всі ініціативи, які на основі принципів взаємної поваги, рівності та партнерського паритету працюють на зміцнення нашої довіри, співпраці та союзництва. Прагнемо зробити все можливе, щоб єдність наших народів не вдалося розміняти на протиріччя чи провокації, в тому числі інспіровані третіми силами.

Наш форум об’єднує усвідомлення історичної закономірності, яка не раз доводила, що свобода України і Польщі – взаємозалежна, а розподіл чи підпорядкування одного з наших народів неминуче призводить до поневолення іншого», – резюмували учасники форуму.

Джерело: mfa.gov.ua

Share Button

У Польщі почала роботу Міжнародна кліматична конференція

Share Button

Делегація України на чолі з міністром екології і природних ресурсів Остапом Семераком розпочала роботу в рамках найважливішого глобального форуму з кліматичної політики – 24-ї сесії Конференції країн-учасниць Рамкової конвенції ООН з питань зміни клімату – COP24, яку сьогодні урочисто відкрили в місті Катовіце. Про це повідомляє Посольство України в Польщі.     

Конференція сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (COP 24) проходить у Польщі під назвою Changing together (Змінюючи разом). Свою участь у ній підтвердили, зокрема, 29 президентів і монархів, а також 7 глав МЗС і 82 міністри екології країн світу, – повідомляє «Укрінформ».

Кліматична конференція розпочалася самітом лідерів під назвою Just transition. Під час своєї промови на церемонії відкриття COP24 Дуда наголосив на важливості реалізації Паризької кліматичної угоди, а також висловив сподівання на те, що підсумком зустрічі стане «книга правил» (Katowice Rulebook). Адже під час обговорень і зустрічей у рамках конференції, які триватимуть до 14 грудня, делегати з майже 200 країн мають напрацювати правила з імплементації Паризької кліматичної угоди.

Як інформує Польське радіо, переговори в рамках конференції проходитимуть у кількох пленарних залах – окремі групи обговорюватимуть різні теми. «Ці теми, згідно з Паризькою угодою, поділені – зокрема, це проблема обмеження викидів шкідливих газів, фінанси, адаптація до змін клімату, методи поглинання – загалом понад 20 тем. У кожній групі узгоджуватимуть можливості конкретизувати їх. Я маю надію, що на кінець конференції з усіх узгоджених тем постане документ – своєрідний підручник конкретного введення в дію Паризької угоди», – зазначив міністр навколишнього середовища Польщі Генрик Ковальчик.

Нагадаємо, головною метою Паризької кліматичної угоди, ухваленої 2015 року є не допустити зростання глобальної середньої температури більш ніж на 2°C (за можливості – не більш ніж на 1,5°C) відносно показників до початку промислової революції, коли людство почало спалювати величезну кількість викопного палива, що призвело до змін клімату.

Паризька кліматична угода передбачає, що зобов’язання зі скорочення шкідливих викидів у атмосферу беруть на себе всі держави, незалежно від ступеня їхнього економічного розвитку. Утримання глобального потепління на рівні 1,5-2°C потребує швидкого зменшення викидів парникових газів у атмосферу до нульового рівня впродовж другої половини ХХІ століття.

Кожна країна зобов’язалася робити внески для досягнення цих цілей, так звані «національно визначені внески». Кожні п’ять років держави мають звітувати про зроблені внески у секретаріат Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (РКЗК ООН) і ставити нові цілі. Перший звіт країни мають надати 2023 року. Саму ж «Книгу правил» Паризької угоди і планують ухвалити на COP-24 в м. Катовіце.

Загалом у конференції беруть участь приблизно 30 тисяч учасників з усього світу: глави держав, урядів і міністерств, відповідальних за екологічні та кліматичні питання, а також представники ділових і неурядових організацій.

Польща вживає посилених заходів безпеки для забезпечення проведення COP 24. Зокрема, нагадаємо, що з 22 листопада до 16 грудня країна тимчасово запровадила контроль на внутрішніх кордонах ЄС.

Джерела: facebook.com/AmbasadaUkrainywPolsceukrinform.uapolradio.pl  

Share Button