понеділок, 19 Серпень, 2019
pluken
Головна / redaktor

redaktor

Мешканець Львівщини 5 років був інформатором російських спецслужб

Share Button

Військовий пенсіонер зі Львівщини, керівник однієї з громадських організацій виконував розвідувальні завдання спецслужб Російської Федерації. Його викрили працівники контррозвідки Служби безпеки України.

Як з’ясували оперативники СБУ, спецслужби Російської Федерації завербували чоловіка 2014 року. За завданням російських кураторів він збирав розвідувальну інформацію про політичних і громадських діячів, підрозділи Збройних сил України, спеціальні та правоохоронні органи, іноземних військових інструкторів у західному регіоні держави, – інформує прес-центр СБУ. Зібрані дані чоловік передавав російському розвідникові, який «працював» під дипломатичним прикриттям генерального консульства Росії у Львові.

Затриманому повідомили про підозру за ч. 1 ст. 111 (державна зрада) Кримінального кодексу України. Матеріали справи скерували до суду.

Водночас за діяльність, несумісну зі статусом консульської посадової особи, Міністерство закордонних справ України оголосило дипломата-шпигуна persona non grata. Він уже залишив територію України, – додали в СБУ.

Джерело: ssu.gov.ua

Share Button

1600 громадян скористалися тимчасовим пунктом пропуску на Закарпатті

Share Button

 

Пішохідно-велосипедний перехід «Лубня – Волосате» на українсько-польському кордоні впродовж трьох днів перетнути понад 1600 громадян різних країн. Про це інформує прес-служба Закарпатської обласної держадміністрації.

Тимчасовий пішохідно-велосипедний перехід «Лубня – Волосате» діяв під час проведення Карпатських Днів добросусідства Закарпаття і Підкарпатського воєводства Польщі з 8 до 10 серпня.

Упродовж цього часу можливістю потрапити в сусідню країну скористалися 1617 громадян (818 перейшли до України, 799 – до Польщі). До речі, громадян Польщі серед мандрівників було вдвічі більше, ніж громадян України. Перші 505 разів заходили в Україну і 482 рази поверталися додому. Українці ж перетинали кордон 297 і 284 рази відповідно.

Серед тих, хто перетинав кордон у тимчасовому пункті пропуску «Лубня – Волосате», були також громадяни Німеччини, США, Чехії, Словаччини, Італії, Норвегії, Росії, Швеції, Румунії та Угорщини.

Нагадаємо, перехід на околиці села Лубня Великоберезнянського району Закарпатської області вже кілька разів працював як тимчасовий пункт пропуску. Прикордонники зауважують, що спостерігають високу зацікавленість мандрівників можливістю потрапити до Польщі саме в цьому місці.

На цій території пролягає популярний туристичний маршрут, тож у майбутньому тут планують створити постійний міжнародний пункт пропуску. За попередніми планами, завершити проект можуть 2020 року.

Джерело: carpathia.gov.ua

Share Button

На Закарпатті та Волині стартували Дні добросусідства

Share Button

Карпатські дні добросусідства розпочалися з міжнародної конференції «ІІ Карпатські Дні добросусідства – зустріч Карпатських регіонів» у селі Мучне Підкарпатського воєводства Польщі, а волинські – з урочистого відкриття мосту, початку роботи тимчасового пункту пропуску та запливу на байдарках Бугом.

Учасники міжнародної конференції «ІІ Карпатські Дні добросусідства – зустріч Карпатських регіонів» 9 серпня в Центрі промоції лісництва в с. Мучне (Підкарпатське воєводство, Польща) розглядали проблеми гірських районів. Під час конференції представляють проекти, спрямовані на активізацію та поліпшення доступності Карпатського регіону, розглянуть Карпатську стратегію як концепцію розвитку макрорегіону Центральної та Східної Європи.

Участь у форумі беруть маршалек Підкарпатського воєводства Владислав Ортил, воєвода Єва Леніарт, голова Закарпатської облдержадміністрації Ігор Бондаренко, виконувач повноважень голови Закарпатської облради Йосип Борто, – інформує прес-служба Закарпатської обласної державної адміністрації.

Наступного дня, 10 серпня, учасників Днів добросусідства зустрічатимуть на кордоні із Закарпаттям на пішохідному переході «Лубня – Волосате». Там о 10.00 почнуть презентацію Ужанського національного парку, ознайомлення з виставковими стендами з промоції туристичного потенціалу Закарпатської області.

Читайте також: На Закарпатті на три дні відкриють додатковий пішохідний пункт пропуску

Потому делегації переїдуть до села Вишка, де відвідають Свято-Михайлівську дерев’яну церкву – пам’ятку архітектури національного значення. Відтак в урочищі Красія в туристичному комплексі «Alpen House» пройде офіційна частина свята, під час якої керівники делегацій двох країв підпишуть Програму спільних дій на 2020 рік.

Опісля учасники Днів добросусідства на витягу піднімуться на вершину гори Красія, де на них чекатиме оглядова екскурсія, а в туркомплексі «Alpen House» – пригощання закарпатськими смаколиками й напоями, а також насичена культурна програма.

Європейські дні добросусідства в Шацькому районі Волині також відбуваються цього вікенду, 9-11 серпня: в селі Адамчуки, Шацького району та селі Збереже Люблінського воєводства.

Програма Днів добросусідства на Волині передбачає запливи на байдарках Бугом за маршрутом Воля Угруська – Збереже (протяжність близько 25 км) 9-11 серпня. Окрім того, у Збереже о 19.00 9 серпня стартує IX Транскордонний забіг Полісся за маршрутом Збереже – озеро Світязь – Збереже.

У суботу, 10 серпня, відбудуться змагання з риболовлі на рекреаційній території «Pompka II» на старому руслі Бугу в Битині, а також стартує екомарафон SUNRISE SVITAZ як етап бігового фестивалю SUNRISE SVITAZ.

У неділю звершиться IX Транскордонний забіг Полісся, а також підіб’ють підсумки Міжнародного художнього пленеру «Kresy92», що тривав із 5 по 11 липня.

Упродовж днів добросусідства прикордонний контроль та митне оформлення здійснюватимуть у тимчасовому пункті пропуску (с. Адамчуки), що дасть можливість пішого та велосипедного перетину кордону з Польщею. (наявність закордонного паспорта з візою, біометричного паспорту, картки MПР обов’язкова).

Години роботи пункту пропуску:

  • 9 серпня (п’ятниця) – 10.00-21.00
  • 10 серпня (субота) – 9.00- 21.00
  • 11 серпня (неділя) – 09.00 – 23.00

Джерела: carpathia.gov.ua, shaadm.gov.ua

Share Button

Спікер польського Сейму заявив, що піде у відставку

Share Button

Марек Кухцінський у п’ятницю має намір піти у відставку з посади спікера Сейму Польщі через скандал довкола його польотів урядовими літаками. Про це він сам повідомив на прес-конференції в осідку керівної партії «Право і справедливість» у Варшаві, – передає Польське радіо.  

«Інформую, що у п’ятницю я маю намір подати у відставку з посади спікера Сейму, яку мені довірено 12 листопада 2015 року. При цьому хочу виразно сказати, що під час своєї діяльності я не порушив закону. Також число авіаперельотів, що стало причиною гучних контроверсій, було продиктовано великою кількістю зустрічей із мешканцями часто невеликих населених пунктів, які я проводив під час своєї роботи. Я вирішив вибрати модель роботи спікера, який працює не тільки у Сеймі й у Варшаві, але також по країні й за кордоном», – сказав він.

Своєю чергою, голова «Права і справедливості» Ярослав Качинський наголосив, що питання використання урядових літаків та авіаперельотів перших осіб у державі потрібно врегулювати. Водночас Качинський висловив думку, що Марек Кухцінський не порушив закону чи політичних звичаїв у справі урядових авіаперельотів. І наголосив, що рішення Кухцінського про відставку вписується в політику уряду та є доказом позиції, що пов’язана з його гаслом «Слухати поляків, служити Польщі».

Як нагадує «Європейська правда», польські ЗМІ та опозиційна партія «Громадянська платформа» встановили, що від березня 2018 року до липня 2019 року Кухцінський часто літав урядовими літаками між Варшавою, де він працює, та Жешувом, містом на південному сході Польщі, де він мешкає. Кухцінський нібито понад 100 разів використав урядовий літак для приватних польотів, іноді разом із родиною та деякими членами партії влади.

Як компенсацію за 23 польоти урядовими літаками екс-спікер сплатив 5 тисяч злотих лікарні для дітей після важких травм мозку, а також 10 тисяч злотих на діяльність католицької доброчинної організації «Карітас».

Кухцінський натомість наголосив, що він не порушив закон і перепросив за авіаперельоти. Він сказав, що один раз урядовим літаком подорожувала його дружина, відповідно, він готовий заплатити за це компенсацію в розмірі 28 тисяч злотих Фонду модернізації Збройних сил Польщі.

Учора Окружна прокуратура у Варшаві поінформувала про провадження у справі перевірки можливих порушень у зв’язку з польотами Марека Кухцінського.

Джерела: polskieradio.pleurointegration.com.ua

Share Button

У Польщі розпустять асоціацію «Гордість і сучасність», що пропагувала нацизм

Share Button

Окружний суд міста Глівіце ухвалив рішення розпустити асоціацію «Гордість і сучасність». Про це інформує RMF24. Нагадаємо, члени цієї асоціації в травні 2017 року брали участь у святкуванні дня народження Адольфа Гітлера, яке зняв телеканал TVN.

Про розпуск асоціації клопотали прокуратура і водзіславський староста – саме у Водзіславі-Шльонському розташована штаб-квартира асоціації, а святкування відбувалося в лісі неподалік цього міста.

Суд дійшов висновку, що представники асоціації знали програму зустрічі в лісі, а головним організатором заходів був голова «Гордості і сучасності» Матеуш С. На святкування запросили 11 членів організації.

Суддя Божена Клімашевська зазначила, що характер цієї події не викликає сумнівів: йшлося про вшанування дня народження Гітлера, тобто відверте прийняття й вихваляння цього персонажа.

Провадження у цій справі тривало від січня. Під час слухань члени асоціації визнали, що брали участь у святкуванні дня народження Гітлера. Однак вони заперечували, що організатором є асоціація «Гордість і сучасність» і що вони пропагують нацистську ідеологію або мають нацистські погляди.

Під час розгляду цього провадження суд, серед іншого, мав вирішити, чи порушила закон асоціація, пропагуючи нацизм і прославляючи Гітлера. Серед приписів, які дозволяють розпустити асоціацію, – грубе порушення закону, а також неможливість відновлення правомірної поведінки.

Слідство в цій справі тривало від січня, коли Окружна прокуратура міста Глівіце передала до суду обвинувальний висновок щодо організаторів та учасників святкування річниці дня народження Адольфа Гітлера. Шістьох осіб тоді звинуватили в пропаганді нацизму після того, як на каналі TVN вийшов репортаж про святкування дня народження Гітлера за півроку до того в лісі у Водзіславі-Шльонському. Журналісти інкогніто побували на заходах, що їх провела громадська організація «Гордість і сучасність». Зокрема й на святкуванні дня народження Гітлера. У лісі, де воно відбувалося, були розвішані прапори зі свастикою, звучали нацистські марші, тости, нацистські вітання.

На прохання прокуратури було затримано учасників цього дійства, а їхні квартири обшукали. У будинках знайшли прапори, значки та іншу нацистську атрибутику. Водночас генеральний прокурор доручив дії, спрямовані на делегалізацію товариства «Гордість і сучасність», з якою були пов’язані учасники «дня народження».

Джерело: rmf24.pl

Share Button

Україна підтримала Грузію в 11-ті роковини російсько-грузинської війни

Share Button

Міністерство закордонних справ України висловило підтримку суверенітету й територіальної цілісності Грузії, а також наголосило на необхідності мирного вирішення російсько-грузинського конфлікту. Про це йдеться у заяві українського МЗС.  

МЗС України рішуче засудило розв’язану Російською Федерацією війну проти Грузії, розпочату 7 серпня 2008 року, незаконну окупацію суверенних територій Грузії в Абхазії та Цхінвальському регіоні/Південній Осетії, що триває, а також кроки російського окупаційного режиму, спрямовані на їхню фактичну анексію.

«Висловлюємо солідарність і підтверджуємо свою непохитну підтримку суверенітету і територіальній цілісності Грузії в її міжнародно визнаних кордонах, поділяємо необхідність мирного вирішення конфлікту на основі фундаментальних принципів і норм міжнародного права та підтримуємо мирну ініціативу грузинського уряду «Крок до кращого майбутнього».

Досвід засвідчив, що політика умиротворення агресора шляхом заморожування російсько-грузинського конфлікту розв’язала йому руки і призвела до прямої збройної агресії Російської Федерації проти України у лютому 2014 року», –  зазначено в заяві українського МЗС.

Зовнішньополітичне відомство закликало міжнародну спільноту й надалі вживати «консолідованих заходів, спрямованих на відновлення територіальної цілісності та суверенітету держав, які постраждали від агресивної політики Росії».

«У ці дні ми разом з Грузією сумуємо за жертвами війни, віддаючи їм шану пам’яті, та поділяємо з усім Грузинським народом біль непоправних втрат», – додали в МЗС.

Нагадаємо, 7 серпня 2008 року російські регулярні військові сили перетнули кордон Грузії через Рокський тунель і вторглися на її територію. У ніч проти 8 серпня після обстрілів грузинських сіл збройні сили Грузії заявили про намір «відновити конституційний лад» на території невизнаної республіки й у підсумку боїв зайняли більшу частину Цхінвалі.

Натомість у російських ЗМІ ситуацію подають так, ніби військові увійшли на грузинську територію після того, як грузинська сторона почала військові дії, тобто 8 серпня 2008-го. Того дня Росія «офіційно» втрутилась у конфлікт на боці південноосетинських сепаратистів і ввела на територію Грузії війська, зокрема танкові бригади, бомбардувала грузинські міста, порти та військові об’єкти. У російській пропагандистській термінології вторгнення до Грузії називали «примушенням до миру».

Упродовж п’яти днів тривало жорстоке протистояння із застосуванням авіації на підконтрольних Грузії мирних територіях. Російська авіація бомбила міста й села, порт і стратегічні об’єкти.

10 серпня грузинські війська заявили про відвід військ з Цхінвалі й одностороннє припинення вогню. Міхеїл Саакашвілі, тодішній президент Грузії, підписав план перемир’я, запропонований Євросоюзом. Домовленості домігся у Тбілісі французький міністр закордонних справ Бернар Кушнер, який опісля відвідав Москву і мав перемови з російським президентом Медвєдєвим.

12 серпня до миротворчого процесу долучився президент Франції Ніколя Саркозі, який запропонував план мирного врегулювання. Він також заручився підтримкою президентів Грузії та Росії щодо цього плану, згідно з яким, кожна із сторін зобов’язалася:

  • остаточно припинити всі воєнні дії;
  • забезпечити вільний доступ гуманітарної допомоги;
  • повернути збройні сили Грузії в місця постійної дислокації;
  • повернути збройні сили РФ на лінію, що передувала початку бойових дій, а до створення міжнародних механізмів, прийняття російськими миротворцями додаткових заходів безпеки;
  • розпочати міжнародне обговорення питання майбутнього статусу Південної Осетії й Абхазії, а також шляхів забезпечення їхньої безпеки.

11 серпня президент Медведєв заявив, що «значна частина операції з примушення Грузії до миру завершена». Втім наступного дня тодішній прем’єр РФ Путін скоригував заяву президента, зазначивши, що «Росія доведе свою миротворчу місію до логічного завершення».

Попри підписані 12 серпня угоди, російські війська почали активно просуватися вглиб грузинської території. Вони зайняли міста Горі, Сенакі, Поті, перерізали дорогу, що сполучає західну і східну Грузію, на дорогах встановили блокпости. На стокілометровій ділянці дороги між Тбілісі та Горі 16-17 серпня спостерігали пересування в бік грузинської столиці колони важкої техніки: «Урали» з піхотою і установками «Град», САУ, танки і БМП.

16 серпня було підірвано залізничний міст у селі Гракалі. Ця магістраль не тільки сполучає схід і захід Грузії, але і є єдиним зв’язком з світом для сусідньої Вірменії. Російські війська потопили грузинські кораблі в порту Поті, знищили цивільну РЛС на горі Махата у Тбілісі й горійську військову базу, узяли під охорону об’єкти Інгурської ГЕС. Свої дії росіяни пояснювали необхідністю «створити силами миротворців зону безпеки» довкола Південної Осетії та Абхазії.

Згодом у інтерв’ю Newsweek президент Польщі Лєх Качинський заявив, що під час конфлікту росіяни хотіли змістити грузинський уряд. За словами Качинського, тільки втручання його та «президентів Литви, Латвії і Естонії, а також деяку участь Сполучених Штатів примусило втрутитися НАТО і – з найменшим бажанням – Європейський Союз та не дозволили російським зайти так далеко».

Урешті військова операція Росії завершилася окупацією Цхінвальського регіону країни. Вже 26 серпня Росія визнала незалежність Абхазії та Південної Осетії, відповідний указ видав тодішній президент РФ Дмитро Медведєв. Російські війська залишилися на території Грузії.

Україна з перших днів протистояння надала допомогу грузинським військовим, які завдяки українським протиповітряним системам оборони змогли збивати російські літаки завдяки. Міхеїл Саакашвілі 2016 року розповів Радіо «Свобода», що стримати агресію в перші дні було найважче, але це вдалося, зокрема, й завдяки допомозі України.

«В Україні ми готували своїх військових спеціалістів, Україна нам надала ППО, яке було критично важливім у перші дні вторгнення – вони не змогли отримати перевагу в перші дні, Україна дала нам системи «Бук» і «Оса», декілька бойових комплектів до кожної системи, і завдяки їм ми збили 12 російських бомбардувальників, включно зі стратегічним бомбардувальником Ту-22, який ніхто до цього не збивав», – зазначив Міхеїл Саакашвілі в ефірі телеканалу «Еспресо».

«В України були завжди традиційно сильні позиції відносин з Грузією, і допомога, яку Україна надала технікою свого часу, дала можливості зробити ціну цієї агресії занадто високою для Росії», – зазначив Радіо Свобода Юрій Єхануров, який обіймав посаду міністра оборони України впродовж 2007-2009 років.

Екс-міністр оборони додав, що це був дуже серйозний урок для України.

«По-перше, ми побачили, що українська зброя, яку Україна надала Грузії, спрацювала, і в першу чергу протиповітряна оборона. По-друге, ми побачили, наскільки велика потуга російської армії, коли вони беруть великою чисельністю, як завжди», – зауважив він.

Окрім військової допомоги, Україна також відреагувала на російсько-грузинську війну на дипломатичному фронті. Міністерство закордонних справ України у заяві висловило занепокоєння ескалацією конфлікту й закликало Росію вивести свої війська з території Грузії і проявити стриманість. Тодішній президент України Ющенко скерував до Тбілісі першого заступника міністра закордонних справ Костянтина Єлисєєва. 10 серпня до нього приєднався міністр закордонних справ Володимир Огризко, який прибув у Тбілісі для ознайомлення з ситуацією та спроби налагодження переговорного процесу.

У конфлікті безпосередню участь взяла група кораблів російського флоту Чорноморського флоту на чолі з флагманом ракетним крейсером «Москва», загін включав великі десантні кораблі «Ямал» і «Саратов», та інші. Морська піхота Чорноморського флоту зайняла головний порт Грузії Поті й знищили на рейді всі грузинські катери і кораблі, які мали військове маркування, включно з прикордонними, заклавши в них вибухівку.

Україна ще 10 серпня попередила Росію про небажаність участі у військовому конфлікті в Південній Осетії кораблів Чорноморського флоту, що тимчасово були дислоковані на території України. Щоб запобігти втягненню у збройний конфлікт, Україна повідомила, що залишатиме за собою право згідно з нормами міжнародного права й вітчизняного законодавства заборонити повернення суден, які брали участь у конфлікті, в українські порти. Проте згодом українська сторона визнала, що міждержавні угоди, які регламентують перебування російського флоту в Україні, не містять обмеження на військове застосування флоту.

Джерела: mfa.gov.ua, radiosvoboda.org, espreso.tv

Share Button

На підтримку поляків в Україні цього року польський Сенат надав 5,5 млн євро

Share Button

У 2019 році Сенат Польщі призначив 100,5 млн злотих (понад 23 млн євро) на опіку над Полонією та поляками за кордоном – у 62 країнах світу. Найбільшу суму отримали для реалізації різноманітних проектів поляки в Україні. Про це інформує Польське радіо

Із загальної суми приблизно 33,21 млн злотих (7,68 млн євро) виділили на освіту, приблизно 16,89 млн злотих (3,9 млн євро) – на зміцнення позиції польських та полонійних кіл, на полонійну інфраструктуру виділили приблизно 16,88 млн злотих (3,9 млн євро), на культуру і популяризацію Польщі та захист польської культурної й історичної спадщини – приблизно 16,61 млн злотих (3,84 млн євро), на полонійні ЗМІ – приблизно 12 млн злотих (2,7 млн євро), а на доброчинну та соціальну допомогу – ще 4,86 млн злотих (1 млн євро).

«629 заяв були складені 246 неурядовими організаціями електронним шляхом – з використанням генератора пропозицій. Їх могли подавати тільки організації, зареєстровані у Польщі, згадані у законі про діяльність громадських організацій та волонтаріату, що мають досвід у роботі в інтересах Полонії та поляків, котрі живуть за кордоном», – зазначено на сайті Сенату РП. Кошти на реалізацію проектів отримали 124 заявники.

До 15 липня цього року найбільшу суму дотацій – приблизно 23,79 млн злотих (5,5 млн євро) – було спрямовано в Україну. Далі йдуть Литва – приблизно 14,79 млн злотих (3,4 млн євро), і Білорусь – приблизно 8,06 млн злотих (1,86 млн євро). Зокрема, за ці кошти в Україні планують реставрувати римсько-католицький костел у Берездівцях на Львівщині.

Кошти на державні завдання у справі опіки над Полонією та поляками за кордоном перераховують у вигляді цільової дотації. Їх мають реалізувати до 31 грудня цього року.

Джерела: polskieradio.pl, senat.gov.pl

Share Button

Набув законної сили вирок нападникам на Катерину Гандзюк

Share Button

Набув законної сили вирок Покровського районного суду Дніпропетровської області, відповідно до якого п’ятьох осіб засудили до позбавлення волі за вчинення нападу на херсонську політичну і громадську діячку Катерину Гандзюк. Про це повідомила речниця генерального прокурора України Лариса Сарган у twitter. 

Вироки виконавцям нападу на Катерину Гандзюк оголосили 6 червня в Покровському міськрайонному суді Дніпропетровської області, – нагадує «Укрінформ». Зокрема, підбурювача та пособника нападу Сергія Торбіна засуджено до 6 років 6 місяців, безпосереднього виконавця Микиту Грабчука – до 6 років, пособників Володимира Васяновича і В’ячеслава Вишневського – до 4, а Віктора Горбунова – до 3 років позбавлення волі.

Вони надали всі показання, сприяли розкриттю злочину та розкаялися у його скоєнні. Усі п’ятеро повністю визнали свою провину «в нанесенні умисного тяжкого тілесного ушкодження, вчиненого способом, що має характер особливого мучення, групою осіб, на замовлення, з метою залякування потерпілого, що спричинило смерть потерпілого».

Нагадаємо, радниця міського голови Херсона, в.о. керуючого справами виконавчого комітету Херсонської міської ради, політична і громадська активістка Катерина Гандзюк померла 4 листопада 2018 року в лікарні у Києві, де перебувала після нападу на неї в Херсоні 31 липня. Коли Катерина йшла на роботу, невідомий облив її концентрованою сірчаною кислотою, що спричинило опіки 40% шкіри і сильне пошкодження очей.

Правову кваліфікацію справи щодо нападу на Катерину Гандзюк змінювали від звичайного «хуліганства» до «замаху на вбивство», а після смерті – на «закінчене умисне вбивство» за пунктами 4, 6, 11 і 12 ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України (умисне вбивство, скоєне групою осіб, з корисливих мотивів, з особливою жорстокістю, на замовлення).

За підозрою у причетності до її вбивства затримали п’ятьох людей, а 12 листопада стало відомо про арешт Ігоря Павловського – колишнього помічника народного депутата Миколи Паламарчука. Його підозрювали у співорганізації вбивства.

11 лютого цього року Генеральна прокуратура України повідомила голові Херсонської обласної ради Владиславу Мангеру про підозру в організації вбивства Катерини Гандзюк. Уночі 15 лютого Шевченківський суд Києві обрав Мангеру запобіжний захід у вигляді утримання під вартою на 17 днів із правом внесення застави 2 млн 497 тисяч 300 гривень. Адвокат Мангера вніс за нього заставу, і підозрюваний вийшов із СІЗО.

25 квітня підозру Мангеру змінили на «замовлення завдання тілесних ушкоджень».

7 травня Генпрокуратура направила до суду обвинувальний акт щодо п’ятьох осіб, яких підозрюють у нападі на Гандзюк. А 16 травня Верховний суд передав справу щодо обвинувачуваних у нападі на Катерину Гандзюк з Херсонського міськсуду Херсонської області до Покровського райсуду Дніпропетровської області, за місцем прописки трьох із п’яти обвинувачених.

Генпрокуратура також передала до суду обвинувальний акт щодо Ігоря Павловського, – повідомляє «Слідство.Інфо». За словами речника Генпрокуратури Андрія Лисенка, готується перше засідання в цій справі.

Як нагадує видання, Ігорю Павловському, який з листопада 2018 року перебував під вартою, на початку квітня змінили обвинувачення зі співорганізації на замовчування вбивства. У зв’язку з цим нібито відпали підстави для застосування запобіжного заходу щодо нього у вигляді тримання під вартою. Тож Павловському змінили запобіжний захід на нічний домашній арешт з носінням електронного браслета. Термін запобіжного заходу сплив 26 червня. Після цього його не продовжували.

Джерела: twitter.com/SarganLarysa, ukrinform.ua, slidstvo.info

Share Button

Українські волонтери дадуть благодійні концерти в Чехії та Німеччині

Share Button

У серпні українські волонтери й музиканти дадуть благодійні концерти на підтримку українських воїнів у Чехії та Німеччині. Разом із ними в поїздку вирушать воїни-добровольці, які захищають Україну від російського агресора. Про це волонтери розповіли ATR

«З 16 по 19 серпня українці перебуватимуть у Чехії. Там у празькому волонтерському центрі (16 серпня о 20:00) і в Будинку національних меншин (18 серпня о 15:00) відбудуться благодійні концерти на підтримку українців, які захищають Україну і Європу від російського агресора», – розповів волонтер Артем Фисун.

Під час концертів не лише звучатимуть пісні. Воїни розкажуть присутнім про службу та про українські добровольчі підрозділи, а волонтери поділяться історіями про свою діяльність і про допомогу українським військовим.

У концертах візьмуть участь співачка Зоряна Коновалець, воїн-доброволець Денис Когут, співак-доброволець Ігор Шолтис, волонтер Артем Фисун, волонтер і доброволець Валентин Бандера, воїн-доброволець Олександр Полонський, воїн-доброволець Євген «Джгут» Зигмунт, воїн Максим Полкило і співачка Любов Чернецька», – розповіли волонтери.

Із 23 по 25 серпня українці перебуватимуть у Німеччині на запрошення отця Артема (УПЦ). У німецьких містах Фрайбург (23 серпня) і Бамберг (24 серпня) відбудуться зустрічі з місцевими мешканцями. А 25 серпня в місті Гіссен українці зустрінуться з діаспорою і візьмуть участь у заході, присвяченому Дню Незалежності України.

Під час заходів можна буде придбати патріотичну символіку, виготовлену руками волонтерів, і картини «майданівця»-добровольця Артура Ляховецького.

Джерело: atr.ua

Share Button

Фільм про українських моряків покажуть на Варшавському кінофестивалі

Share Button

Українсько-польський фільм «U-311: Черкаси», створений львівською кінокомпанією «МКК фільм сервіс», змагатиметься за нагороди у міжнародній секції 35 Варшавського міжнародного кінофестивалю (WFF). Саме там відбудеться й міжнародна прем’єра фільму. Про це інформує прес-служба Львівської міськради. 

Сюжет стрічки висвітлює події весни 2014 року під час анексії Криму, зосереджуючи увагу на команді мінного тральщика «Черкаси». Це останній український корабель, який тримав оборону та не погодився перейти на бік ворога й опустити український стяг. Моряки чинили опір окупантам упродовж трьох тижнів. 27 лютого 2020 року відбудеться всеукраїнська кінотеатральна прем’єра прокатної версії фільму.

«U-311: Черкаси» – перший український фестивальний фільм, який висвітлює війну в контексті фактів, конфлікту, психології, а також людської гідності, що пробивається крізь безнадію, що є найбільшою його цінністю. Тимур Ященко у своєму кінодебюті проявив режисерський клас, вразливість до деталей і неперевершено описав світ Конрадівських цінностей, людей, вірних честі та гідності», – зазначив польський режисер, кінознавець та очільник студії «Кадр» Філіп Байон.

«Вважаю, що фільм є дуже своєчасним українським висловлюванням для світу. Моїм завданням було чесно й без прикрас передати події часів анексії Криму, зафіксувати їх в історичному контексті, відтворити стан та емоції, що панували в екіпажу корабля, та подальшу трансформацію їх, за мить до й безпосередньо під час російської агресії у Криму в 2014 році. Для всіх моряків корабель – це дім, де проходить більша частина їх життя. Й у фільмі моряки б’ються за свій дім, який у них відбирають. Врешті корабель стає одним із головних героїв, збірним персонажем цієї драми – зі своїм серцем, тілом та душею. Це фільм про нескорений «U311 Черкаси» та про українців», – прокоментував режисер-постановник Тимур Ященко.

Варшавський міжнародний кінофестиваль – один із 15 світових кінофестивалів класу «А», що входить до Міжнародної Федерації Асоціацій кінопродюсерів. Торік у різних програмах участь у цьому фестивалі взяли чотири українські картини, одна повернулася з ґран-прі у своїй програмі.

Джерело: city-adm.lviv.ua

Share Button