субота, 23 Лютий, 2019
pluken
Головна / redaktor

redaktor

У Любліні заклали капсулу під майбутній пам’ятник отцю Омеляну Ковчу

Share Button

Петро Порошенко в Любліні взяв участь у церемонії закладення пам’ятної капсули під будівництво пам’ятника Праведнику України, Блаженному Священомученику отцю Омелянові Ковчу. Про це інформує адміністрація Президента України.

Рішення надати дозвіл на встановлення в цьому місці монумента українському греко-католицькому священику, капелану Української галицької армії, Праведнику України Рада міста Люблін ухвалила рік тому, 22 лютого 2018 року. Петро Порошенко назвав таке рішення «унікальним жестом, який свідчить про близькість, взаємоповагу, високі моральні та християнські цінності, які на віки об’єднують український і польський народи».

«Дорогі друзі, разом робимо фантастичну, чудову справу. Постать отця Омеляна Ковча єднає український, польський, єврейський та інші народи. Він є прикладом глибокої духовності і самопожертви. Він показав взірець щирої любові до ближнього. Тієї любові, якій вчить нас Господь», – наголосив глава України.

Порошенко зачитав присутнім листа, що його Омелян Ковч написав із концтабору «Майданек» Митрополиту Андрію Шептицькому у відповідь на пропозицію звільнитися та врятувати своє життя. У листі священик просив митрополита нічого не робити задля його звільнення, оскільки концтабір – це те єдине місце, крім неба, де він хотів би перебувати, адже може допомогти тим, хто йде на смерть, пізнати Бога й позбутися страху та зневіри. Натомість прохав Шептицького молитися за тих, хто створив концтабір, адже вони як ніхто потребують молитви.

«Своєю гуманною позицією, несучи душпастирську послугу людям в потребі, отець Омелян Ковч постійно кидав виклик двом злочинним ідеологіям, які залишили трагічний слід у ХХ столітті. Радянський комунізм і німецький нацизм нищили та розбивали культурний і цивілізаційний простір Європи», – зауважив Порошенко. – І зараз, коли Європа об’єднана, зараз, коли Україна прагне повернутися до європейської родини народів і платить найбільшу ціну з усіх народів ціну за право бути в Європі, подивіться якими потрібними і живими сьогодні є слова Омеляна Ковча. Слова, які нас об’єднують», – зауважив Петро Порошенко.

Нагадаємо, 22 лютого Петро Порошенко перебував у Польщі з візитом. Зокрема, в Любліні він спільно з президентами Польща та Литви відвідав штаб-квартиру литовсько-польсько-української бригади ЛИТПОЛУКРБРИГ і зустрівся з її особовим складом. Президенти України, Польщі та Литви провели тристоронню зустріч, на якій, серед іншого, обговорили додаткові санкції проти РФ.

Увечері 22 лютого Петро Порошенко відвідав Меморіал жертвам боротьби та мучеництва польського й інших народів. Глава держави поклав вінок і вшанував пам’ять загиблих.

Державний музей «Майданек», де розташований Меморіал, створили 1944 року на місці колишнього німецького нацистського концтабору, який функціонував з жовтня 1941 року до липня 1944 року.

Довідково. Омелян Ковч (20 серпня 1884 – 25 березня 1944) – український греко-католицький священик-місіонер, ісповідник, капелан УГА, громадський діяч, патріот, праведник України, блаженний священомученик, покровитель душпастирів УГКЦ.

Омелян Ковч народився в селі Космач (нині Івано-Франківська область), в родині священика. Навчався в Коломийській гімназії, Українській державній гімназії у Львові (1905 р.), римській Колегії святих Сергія і Вакха, де здобув філософські й теологічні студії.

1910 року одружився з Марією Анною Добрянською зі Залуцьких. Батько шести дітей.

1911 р. – призначений на парохію в с. Підволочиськ Скалатського повіту (нині Тернопільська область).

1912 року зголосився на місійну працю серед українців-католиків у Югославії. Займався душпастирською опікою емігрантів з Галичини.

1916 року повернувся до Галичини.

1919 р. – призначений польовим духівником Бережанського Коша УГА.

1921 р. – душпастирське служінняв в с. Борщів Перемишлянського повіту.

1922 року його призначили парохом храму св. Миколая греко-католицької громади в місті Перемишляни та настоятелем храму Собору Пресвятої Богородиці в с. Коросно, недалеко від Львова.

Під час німецької окупації Галичини, намагаючись врятувати євреїв від знищення, хрестив їх і видавав їм метрики про хрещення, попри заборону цього окупаційною владою. Загалом видав їм більш ніж 600 таких свідоцтв. Звернувся з листом до Гітлера, в якому засуджував масові вбивства євреїв і вимагав дозволу відвідувати євреїв у гетто. За ці дії 30 грудня 1942 року його заарештувало гестапо, Ковча кинули до львівської в’язниці по вул. Лонцького(тепер – вул. Степана Бандери), а в серпні 1943 р. відправили до концтабору Майданек, де він таємно продовжував священицьку діяльність.

Стараннями родини і митрополита Шептицького Омелян Ковч мав змогу врятуватися, проте відмовився й залишився у концтаборі, де сповідав і причащав в’язнів. 1944 року священик важко захворів. Проблеми зі шлунком не вдалося приховати від табірної поліції. 25 березня «парох Майданека» помер, його тіло спалили в крематорії.

24 квітня 2001 року за папи Івана Павла ІІ у Ватикані було проголошено декрети мучеництва, героїчних чеснот і чуд 52 слуг Божих. Декрети стосувалися і 28 слуг Божих Української Греко-Католицької Церкви, серед яких був Омелян Ковч. Під час пастирського візиту в Україну Святіший Отець 27 червня 2001 р. проголосив блаженними 28 українських мучеників і вірних слуг Божих УГКЦ.

Українська Греко-Католицька Церква вшановує літургійну пам’ять бл. свщмч. Омеляна Ковча 27 червня за юліанським календарем (14 червня за григоріанським).

Джерело: president.gov.ua

Share Button

Президенти України, Польщі та Литви відвідали ЛИТПОЛУКРБРИГ та обговорили додаткові санкції проти РФ

Share Button

Сьогодні, 22 лютого, Президент України Петро Порошенко спільно з Президентом Польщі Анджеєм Дудою та Президентом Литви Далею Грібаускайте провели зустрічі з особовим складом спільного українсько-польсько-литовського військового підрозділу ЛИТПОЛУКРБРИГ імені Великого Гетьмана Костянтина Острозького, який дислокується в польському місті Люблін. Про це інформує адміністрації глави України.

Під час церемонії зустрічі пролунали державні гімни України, Литви та Польщі та було піднято державні прапори країн. Військовослужбовці бригади пройшли маршем. Також лідери держав вислухали доповідь командира бригади, полковника Дмитра Братішка – українського військового, який очолює міжнародний підрозділ з 2018 року. Президенти також зустрілися з солдатами, відвідали командний центр, а потім спостерігали за навчаннями Brave Band-19 і провели тристоронню зустріч.

Під час зустрічі президенти, серед іншого, обговорили питання додаткових санкцій проти Росії, – зазначила на спільному брифінгу глава Литви Даля Грибаускайте.

«Ми говорили про додаткові санкції навколо Керчі. Ми знаємо, що це таке, коли на тебе нападають. Ми продовжуємо всесторонньо підтримувати Україну, адже йдеться не лише про стабілізацію України, а й про безпеку всього балтійського регіону», – сказала Даля Грибаускайте. Вона додала, що Литва вітає рішення України закріпити в Конституції курс на вступ до НАТО та підтримує Київ на цьому шляху.

Президент Польщі Анджей Дуда під час брифінгу сказав, що він радий, що солдати трьох країн служать, удосконалюють навички й демонструють суспільствам єдність і дружбу між країнами.

Дуда нагадав, що напередодні у Варшаві разом з Далею Грибаускайте підписав декларацію про посилення співпраці у сфері безпеки й оборони між Польщею та Литвою.

«Ми говорили про спільну участь у штаб-квартирі багатонаціональної північно-східної дивізії в Ельблоні, ми сказали, що включаємо наші підрозділи в рамках цієї команди, – уточнив Дуда. – І сьогодні ми говоримо про співпрацю в цій сфері і з нашою великою сусідкою – Україною, яка прагне належати до Північноатлантичного альянсу».

Петро Порошенко подякував польським і литовським партнерам за підтримку під час дебатів щодо ситуації на тимчасово окупованих територіях України на Генасамблеї ООН. А також наголосив, що Україна розраховує на посилення тиску на Росію, зокрема через механізм санкцій. На його переконання, цей механізм мотивуватиме РФ сісти за стіл переговорів, виконувати свої зобов’язання та припинити війну.

Джерела: president.gov.ua, prezydent.pl, facebook.com/AmbasadaUkrainywPolsce

Share Button

«Українське суспільство неправильно розуміє зміни в Польщі», – Ціхоцький

Share Button

Українська влада намагається побудувати ідентичність на спрощених і часто фальшивих образах минулого, оскільки в сучасній свідомості українського суспільства відсутні однозначні об’єднавчі елементи. Таке заявив у розмові з Польським пресовим агентством (РАР) заступник польського міністра закордонних справ Бартош Ціхоцький, кандидатуру якого на посаду посла Польщі в Україні вчора схвалив комітет Сейму із закордонних справ, – повідомляє Польське радіо.  

«Ми привчили Київ, що не згадуємо про власні інтереси – інтереси польської меншини в Україні, поляків, які походять з давніх кресів, чи хоча б інтереси своїх підприємців; що Україні дозволено більше, бо вона є молодою державою, яка постійно перебуває під загрозою. А тепер, коли уряд «Закону і Справедливості» однозначно відреагував на спробу побудувати нову українську ідентичність в опозиції до Польщі й за рахунок Польщі, –кажуть, що PiS «розірвала відносини з Україною». Тоді, будь ласка, вкажіть мені будь-який уряд у світі, який мовчатиме про такі рішення, які ухвалила українська сторона, із забороною на ексгумацію та поховання», – цитує Ціхоцького видання Dzieje.

«Мені здається, що українське суспільство неправильно розуміє зміни в Польщі. В Україні «Громадянську платформу» розглядають як тривале явище, а «Закон і справедливість» – як тимчасову аномалію. У Києві недооцінюють глибші джерела повернення багатьох європейських суспільств до традиційних цінностей сім’ї, спільноти й ідентичності. Водночас українська влада намагається побудувати ідентичність на спрощених і часто фальшивих образах минулого, оскільки в сучасній свідомості українського суспільства відсутні однозначні об’єднавчі елементи», – продовжив Ціхоцький.

Він зауважив, що, з огляду на таку ситуацію, зрозуміло, чому цього тижня в Києві та Львові «демонстративно вітали Дональда Туска». «Його промова в Львівському університеті пропонує українській стороні примирення засноване на чарівній реальності та фальшивій симетрії взаємних кривд», – вважає майбутній посол Польщі в Україні.

«Я не думаю, що українська політична еліта усвідомлює наслідки встановлення мораторію на пошук і ексгумацію останків польських жертв конфліктів і репресій. На підставі багатьох розмов я переконаний, що політичні діячі Києва не цікавляться історичним аспектом процесу ідентифікації, а інстинктивно реагують контратакою в ситуації, яка з нашої точки зору не має нічого спільного з тестом сили. У пострадянських умовах «крок назад» – це «крок у прірву», – заявив кандидат на пост посла Польщі в Україні.

Нагадаємо, Дональд Туск цього тижня приїздив в Україну для вшанування пам’яті загиблих на Майдані 18-20 лютого 2014 року. Він, зокрема, виступив у Верховній Раді України та Львівському університеті імені Івана Франка, де Туску вручили диплом «Почесного доктора» (Doctor Honoris Causa).

31 січня 2019 року Ян Пєкло, який був Надзвичайним і Повноважним Послом Польщі в Україні (з 2016 року) завершив свою каденцію згідно з указом Президента Республіки Польща Анджея Дуди. Його наступником на цій посаді має стати Бартош Ціхоцький.

Джерела: polradio.pl, pap.pl, dzieje.pl

Share Button

Комітет Сейму схвалив кандидатуру Ціхоцького на посаду посла Польщі в Україні

Share Button

Комітет закордонних справ Сейму Польщі в четвер, 21 лютого, схвалив кандидатуру заступника міністра закордонних справ Бартоша Ціхоцького на посаду посла Польщі в Україні. Про це інформує TVN24.pl.

На цій посаді Ціхоцький має замінити Яна Пєкла, який завершив свою дипломатичну місію наприкінці січня.

Під час обговорення в Сеймі пріоритетними напрямами діяльності представництва Польщі в Україні Ціхоцький назвав збереження ролі України як важливого суб’єкта європейської безпеки, поглиблення двосторонньої співпраці – зокрема в галузі економіки й оборони, підтримка українських реформ, турбота про дотримання прав польської меншини в Україні та збереження польської культурної спадщини. А також – вирішення «іміджевих викликів», пов’язаних із представленням свого бачення в історичному діалозі та реагування на тривожні внутрішні процеси.

Щодо економічного співробітництва, то Ціхоцький звернув особливу увагу на зростання торговельного обміну між країнами, який у 2018 році становив 8,3 мільярда доларів (за даними Центрального статистичного управління), і на «значний позитивний баланс» Польщі.

Як взаємовигідний феномен заступник глави МЗС оцінив присутність громадян України на польському ринку праці. Зокрема, відзначив суттєвий внесок українських працівників у економічне зростання в Польщі, а також згадав про гроші, які українські мігранти перераховують своїм сім’ям в Україну і які 2017 року Національний банк Польщі оцінив у більш ніж 11 мільярдів злотих.

«Якщо ці оцінки буде підтверджено, то сума становитиме майже три відсотки ВВП України, а це стільки ж, скільки Україна отримує від транзиту російського газу через свою територію», – зазначив Ціхоцький.

Ціхоцький згадав і про напруженість між Києвом і Варшавою через історичні питання.

«Адміністративні рішення української сторони виникли внаслідок ненадійної оцінки історичних подій, що базуються на націоналістичних цінностях в історіографії, негативно впливають на сприйняття польсько-українських відносин, на жаль, часто затьмарюючи низку позитивних процесів і прикладів співпраці», – сказав він.

Ціхоцький оцінив як «таку, що викликає занепокоєння», історичну політику України, насамперед Українського інституту національної пам’яті, який, на переконання дипломата, «у спробах зміцнення національної ідентичності не вагається використовувати традиції цілісного націоналізму». У рамках цієї політики, як вважає Ціхоцький, «релятивізують або заперечують участь УПА й інших українських націоналістичних формувань у Волинській різні».

«Ми хочемо вести діалог з українською стороною на основі достовірних історичних досліджень, а також оцінку історичних подій, заснованих на гуманістичних цінностях, що лежать в основі європейської цивілізації», – додав Ціхоцький.

Дипломат не оминув і теми мораторію на пошукові й ексгумаційні роботи поляків в Україні, запроваджений 2017 року. Зокрема, Ціхоцький зазначив, що впродовж останніх двох років він брав участь у всіх спробах вирішити цю проблему та готовий продовжувати обговорення цієї теми – аж до досягнення тривалого порозуміння, в яке він вірить і прихильником якого є.

Під час обговорення кандидатури Ціхоцького депутати попросили його, серед іншого, про можливість врегулювання українсько-польського питання пам’ятників і пам’ятних місць. Дипломат зауважив, що концепцію врегулювання цього конфлікту – шляхом створення комітету високого рівня для культурного співробітництва – було представлено торік у лютому під час зустрічі віце-прем’єра України Павла Розетка та віце-прем’єра, міністра культури та національної спадщини Польщі Пьотра Ґлінського. «Ми чекаємо відповіді на цю пропозицію і готові до співпраці», – додав він.

Бартош Ціхоцький народився 12 серпня 1976 року у Варшаві. Закінчив історичний інститут Варшавського університету.

Працював як аналітик у Центрі східних студій, Польському інституті міжнародних відносин, Бюро нацбезпеки. У 2015-2016 роках був співробітником Посольства Польщі у Москві, після чого повернувся до Варшави на посаду радника голови Служби розвідки.

З травня 2017 року обіймає посаду заступника міністра закордонних справ Польщі. Відповідає, зокрема, за східну політику та безпеку.

31 січня 2019 року Ян Пєкло, який був Надзвичайним і Повноважним Послом Польщі в Україні (з 2016 року) завершив свою каденцію згідно з указом Президента Республіки Польща Анджея Дуди. Його наступником на цій посаді має стати Бартош Ціхоцький.

Читайте також: 

Новим послом Польщі в Україні буде замісник міністра закордонних справ – Бартош Ціхоцький

Джерело: tvn24.pl

Share Button

Сьогодні в Любліні Порошенко зустрінеться з президентами Польщі та Литви

Share Button

Сьогодні, 22 лютого, Президент України Петро Порошенко здійснить робочий візит до польського Любліна. Про це інформує адміністрація глави України. 

У Любліні Порошенко відвідає штаб-квартиру литовсько-польсько-української бригади ЛИТПОЛУКРБРИГ і зустрінеться з її особовим складом. Окрім того, в Любліні відбудеться тристороння зустріч президентів України, Польщі та Литви.

До слова, 20 лютого на базі бригади в Любліні командир Литовсько-польсько-української бригади імені Великого гетьмана Костянтина Острозького полковник Дмитро Братішко провів конференцію з командирами підпорядкованих підрозділів. На ній обговорили спільну діяльність і міжнародну співпрацю на 2019 рік, адже цього року бригада братиме участь у великій кількості міжнародних навчань.

Джерела: president.gov.uafacebook.com/mnbhq

Share Button

На рівні Генасамблеї ООН обговорили ситуацію на Донбасі й у Криму

Share Button

На засіданні Генеральної асамблеї ООН 20 лютого – у п’яту річницю російської агресії проти України – обговорили ситуацію на Донбасі та в анексованому Криму. Дебати на тему «Ситуація на тимчасово окупованих територіях України» відбулися на прохання Києва та вперше пройшли на такому рівні. Українську делегацію очолив Президент України Петро Порошенко, який виступив на дебатах з промовою.

У своєму виступі Порошенко поінформував світову спільноту про військову загрозу для України, яку зосередила Російська Федерація на тимчасово окупованих територіях Донбасу та в Криму. За словами Порошенка, на Донбасі російські збройні формування мають 496 танків – більше, ніж у Німеччини чи Франції, Іспанії чи Італії. А в окупованому Криму станом на лютий 2019 року Росія розмістила до 32,5 тис. військових, 88 артилерійських систем, 52 реактивні системи залпового вогню, 372 бойові броньовані машини, 113 бойових літаків, 62 бойові гелікоптери, 6 бойових суден і 6 підводних човнів, які оснащені морськими системами крилатих ракет «Калібр». Окрім того, на півострові цілком імовірним є розгортання ядерної зброї, оскільки там є відповідна інфраструктура, яку Росія впродовж останніх 5 років відновлювала та модернізувала.

Президент України наголосив, що загальна чисельність незаконних збройних формувань зараз становить близько 35 тисяч бойовиків, а також 2100 військовослужбовців із російських регулярних збройних сил. Загальна ж чисельність російських збройних сил уздовж російсько-українського кордону – понад 87 тисяч військових.

«Саме Україна стримує цю російську силу – силу, яка, окрім того, налічує 938 броньованих бойових машин, 128 реактивних систем залпового вогню, 776 артилерійських систем у тому числі самохідних. Україна, по суті, стала реальним східним флангом НАТО в захисті трансатлантичної свободи і демократії», – додав Петро Порошенко.

У своїй промові Порошенко вкотре наголосив, що в Україні немає так званої «кризи» чи «внутрішнього конфлікту», але є триваюча військова окупація і збройна агресія з боку Росії проти України, а Російську Федерацію, яка це заперечує, потрібно поставити на місце, і почати з позбавлення її права вето в Раді безпеки ООН.

Глава України подякував країнам, які активно сприяють роботі Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ і вкотре порушив питання скерування на Донбас миротворчої місії під егідою ООН. При цьому наголосивши: для України принциповим є те, що будь-яке рішення про створення миротворчої операції на Донбасі має поширювати її мандат на всю окуповану територію, включаючи кордон, і передбачати виведення російських військ та їхньої зброї з української території, а також розпуск усіх незаконних органів та структур. Порошенко звернувся до генерального секретаря ООН із проханням направити в Україну технічну місію для оцінки потенціалу розгортання миротворчого контингенту.

Петро Порошенко також згадав про ситуацію з правами людини на окупованих Росією територіях України, де щоденною реальністю стали «вбивства, тортури, переслідування, сексуальне насильство, свавілля й арешти, насильницькі зникнення та переслідування журналістів, правозахисників, працівників соціальних медіа та блогерів».

Окремо Порошенко порушив тему звільнення заручників та українських військовополонених, акцентувавши, що Російська Федерація проігнорувала всі звернення та пропозиції Києва з цього питання.

«Я закликаю всі ваші країни подвоїти зусилля та вимагати від РФ поваги до прав людини, а також безумовного звільнення та повернення всіх українських заручників і військовополонених», – наголосив Президент України.

На засідання Генасамблеї ООН президент України привіз звернення тисяч українців з проханням тиснути на Москву для звільнення українських моряків і після дебатів передав їх генеральному секретареві ООН Антоніу Гутеррішу.

Більшість делегацій країн-членів ООН, зокрема з країн ЄС та зі Сполучених Штатів Америки під час дебатів підтримали Україну. Зокрема, постійний представник ЄС при ООН Жоао Вале де Альмейда закликав від імені 28 членів Євросоюзу та ще 5 країн накласти санкції на Росію за агресію проти України.

Натомість постпред Росії при ООН Василь Небензя назвав конфлікт на Донбасі «громадянською війною», окупацію Донбасу Росією – «міфічною», заявивши, що ці території окупувала «майданівська влада, керована зовні», додав, що Крим є російським і це питання «закрите назавжди самими кримчанами», згадав про «легітимного президента» Януковича та звинуватив українську владу у прозахідному курсі.

Джерела: president.gov.ua, ukrinform.ua

Share Button

В Україні викрили мережу підкупу виборців і механізм впливу Росії на вибори – СБУ

Share Button

Служба безпеки України викрила механізм підкупу виборців та впливу Російської Федерації на результати майбутнього волевиявлення під час голосування на виборах Президента України. Про це сьогодні на брифінгу повідомив заступник голови СБУ Віктор Кононенко, – інформує прес-центр СБУ.

Як розповіли в СБУ, реалізація проекту передбачала формування у виборчих округах так званої «піраміди»: керівник сектора – старший виборчої дільниці – «десятки» – «двадцятки». Вони мали забезпечити необхідну кількість голосів на користь конкретного кандидата в президенти України на виборах 31 березня.

Основним координатором цієї мережі є один із діючих народних депутатів України. Серед керівників так званих «польових штабів» були громадяни Росії, України й іноземці, які тривалий час працювали в Росії та організовували там виборчі кампанії провладних кандидатів і партій.

«Особи, залучені до цієї діяльності, із самого початку усвідомлювали її протиправний характер та передбачену законом кримінальну відповідальність за свої дії», – наголосив Віктор Кононенко.

Для функціонування та реалізації наміру його організатори використовували так звану «брудну готівку», отриману незаконним шляхом. Гроші на підготовку піраміди та звіти про її створення почали надавати ще до офіційного старту президентської виборчої кампанії. Після офіційного її початку, в січні цього року, формування «піраміди» продовжилося. Як зазначив Віктор Кононенко, на функціонування проекту надходили нові транші готівки в іноземній валюті, їх конвертували у гривню та роздавали на місцях. Обсяги фінансування мережі в різних регіонах були чітко розраховані відповідно до кількості виборців, розміру округів та чисельності дільничних комісій. Розмір оплати праці так званих «старших виборчих дільниць» і членів «десяток» зростав пропорційно до наближення виборів.

СБУ спільно з Генеральною прокуратурою та Державним бюро розслідувань сьогодні провели десятки обшуків в учасників угруповання. До матеріалів справи також долучили заяву одного з народних депутатів України, до якого зверталися фальсифікатори.

Джерело: ssu.gov.ua

Share Button

Міхал Боні написав листа «дорогому невідомому другові з України»

Share Button

Депутат Європарламенту від Польщі Міхал Боні опублікував на своєму сайті листа під назвою «Дорогий невідомий друже з України» – адресованого до безіменного Героя Небесної сотні. У посланні євродепутат зазначив, що його жертва не була марною, а Майдан виборов Україні шанс на зміни.

«Сьогодні минуло рівно п’ять років від того дня, коли ти вийшов із дому з глибокою вірою, що Україні вдасться повернути свободу, демократію і справедливість. Ось чому ти вирішив не йти на роботу, а їхати на Майдан Незалежності. Тому ти приєднався до однодумців. І поїхав, не знаючи, що на тебе чекає. А може, знаючи… Але внутрішньо будучи готовим боротися до останнього», – зазначено в посланні.

Міхал Боні додає: ті, хто вийшов на Майдан, мали єдиний намір – хотіли жити у вільній країні, де батьки мають гідну пенсію, а діти можуть отримати європейську стипендію та вільно навчатися в тому коледжі, в якому хочуть, не давати хабарів і жити без тиску з боку влади.

«Запах палаючих шин, вибухи, петарди і гранати, летять коктейлі Молотова. Агресія, біль, страх … Ти пройшов через той Майдан, де спокійно гуляв лише минулого літа … Але тепер треба було боротися. Ти мав тримати оборону.

І ось постріл … Ти не знав, що це закінчиться так.

Наприкінці дня, коли, стомлений після роботи, я просто йду додому, я пишу тобі, щоб сказати, що все не закінчилося смертю. Ти заплатив найвищу ціну за свою країну, але Україні вдалося вибороти зміни», – написав Міхал Боні.

Він наголосив, що українці гучно, на всю Європу сказали, що хочуть змін і боротимуться за них. І їх почули.

«Сьогодні ми працюємо разом, щоб зробити так, аби все, про що ти мріяв, стало реальністю. Для того, щоб батьки отримали гідну пенсію, діти могли вільно навчатися в Європі. Маємо безвізові подорожі. Щодня працюємо над проведенням реформ. На жаль, ти більше не бачиш… А може, бачиш … десь із неба, підбадьорюєш… Можливо, ти розчарований, що не все так, як ти хотів. Як ти мріяв … Але я вірю, що прийде цей святий час. Жертвою свого життя ти дав віру мільйонам, які живуть сьогодні – в Україні, Європі, світі. Твоє ім’я завжди пам’ятатимуть! Тримайся там. Легкого Тобі неба!» – додав Міхал Боні.

Сьогодні, 20 лютого, в Україні відзначають День Героїв Небесної сотні та вшановують пам’ять загиблих на Майдані 18-20 лютого 2014 року понад сотні людей, яких згодом назвали Небесною сотнею.

Джерело: michalboni.pl

Share Button

Дональд Туск приїхав до Львова

Share Button

Президент Європейської ради Дональд Туск, який цими днями перебуває в Україні з робочим візитом, приїхав до Львова. Про це повідомила прес-служба Львівської міської ради.

У Львові Дональд Туск прогулявся містом, оглянув тематичну виставку пам’яті Героїв Небесної Сотні біля Ратуші, а також відвідав Ратушу, зустрівся з міським головою Андрієм Садовим і залишив запис у Книзі почесних гостей міста.

«Це один з найкращих днів у моєму житті. В гордому українському місті, важливому для Польщі та всієї Європи. І для Гданська», – написав Туск.

Мер Львова Андрій Садовий подарував гостеві монету короля Данила Галицького.

Нагадаємо, 18-20 лютого року президент Європейської ради Дональд Туск перебуває в Україні, щоб долучитися до пам’ятних заходів з нагоди п’ятої річниці подій Революції гідності.

У рамках візиту учора й сьогодні Дональд Туск провів зустрічі з Президентом України Петром Порошенком, з яким спільно вшанував пам’ять загиблих на Майдані 2014 року, зустрівся з прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом, спікером Верховної Ради України Андрієм Парубієм, а також виступив з промовою під час засідання парламенту у зв’язку з п’ятою річницею від початку збройної агресії Російської Федерації проти України.

Завтра, 20 лютого, президент Європейської ради виступить з лекцією у Львівському національному університеті ім. Івана Франка та візьме участь в урочистому засіданні Вченої ради вишу. Під час засідання Вченої ради заплановано вручення Дональду Туску почесного звання Doctor Honoris Causa.

Джерело: city-adm.lviv.ua

Share Button

У Верховній Раді Туск дав п’ять дружніх порад Україні

Share Button

Президент Європейської ради Дональд Туск сьогодні виступив у Верховній Раді під час засідання у зв’язку з п’ятою річницею від початку збройної агресії Російської Федерації проти України. Він зауважив, що прибув до України у п’яту річницю трагічних подій на Майдані, щоб ушанувати пам’ять полеглих і висловити вдячність українцям за стійкість і мужність. «Хлопці з Небесної Сотні увійшли до пантеону не лише України, а й Європи», – наголосив Туск. І дав українцям п’ять дружніх порад, які, як він зауважив, у жодному разі не є повчаннями, але йдуть від щирого серця.

«По-перше, не завдайте один одному надмірної шкоди на найближчих виборах, – наголосив Дональд Туск. – Бо, як показує історія, внутрішні конфлікти є найбільшим подарунком для третьої сторони». Окрім того, він зауважив, що саме на це чекають опоненти України в Європі. «Сперечайтеся в міру і залишайтеся єдиними у справах, які найважливіші для України», – додав Президент Європейської ради.

«Вдумливо оминіть спокуси радикального націоналізму й популізму – так, як ви це робите досі», – такою є друга порада українцям від Туска. Він переконаний, що наслідком поступок рецидивам шовінізму і для Європи, і для України стануть лише конфлікти та руйнація політичної спільноти. Натомість основою об’єднаної Європи є примирення замість реваншизму, солідарність замість егоїзму, історична правда замість пропаганди. «Україна надто велика, аби для почуття величі потребувати наркотику популізму», – переконаний президент Європейської Ради.

Третя порада: «Не наслідуйте тих сусідів і тих європейських політиків, які хочуть усіх переконати, що демократія, заснована на свободі, правах людини, повазі до меншин, свободі думки і слова, – це пережиток минулого й застаріла модель держави», – застеріг Дональд Туск. Він наголосив, що в інтересах громадян і Європи загалом сьогодні необхідно захищати фундаментальні цінності, попри переконання деяких політиків, що нині настав час «авторитарної демократії».

Четверта порада: «Будуйте разом доброчесну державу». «Ви всім недавно показали, що готові боротися з корупцією. Прошу повірити, що чесність і прозорість влади потрібні не тому, що це вимога ЄС, а тому, що цього потребують ваші громадяни. Не припиняйте позитивних змін, навіть якщо вони болючі для когось», – наголосив Туск.

«Повірте у молодь», – такою була п’ята порада від Президента Європейської ради Україні. Дональд Туск зауважив, що п’ять років тому молоді українці склали іспит, а деякі сплатили найвищу ціну. Їхнє покоління сьогодні вже готове взяти на себе співвідповідальність за майбутнє України.

До слова, Дональд Туск виступав у парламенті українською мовою, а під час промови вкотре запевнив, що Європейський Союз підтримує незалежність і територіальну цілісність України, ніколи не визнає анексії Криму, а Європа готова й надалі допомагати українцям у їхній боротьбі проти агресії та на шляху реформ. Адже «немає справедливої Європи без незалежної України. Немає безпечної Європи без безпечної України. А простіше кажучи – немає Європи без України».

У сьогоднішньому засіданні парламенту також узяли участь Президент України Петро Порошенко, народні депутати України, прем’єр-міністр України Володимир Гройсман та члени уряду, представники громадських об’єднань, спілки ветеранів АТО, Меджлісу кримськотатарського народу, українські й іноземні політичні діячі, представники іноземних парламентів, міжнародних парламентських організацій та дипломатичного корпусу, акредитованого в Україні.

Джерело: rada.gov.ua

Share Button