п’ятниця, 23 Лютий, 2018
pluken
Головна / redaktor

redaktor

Депутат Сейму Томаш Жимковський заявив, що назву «українці» придумали австрійці

Share Button

Один з авторів поправок до Закону про Інститут національної пам’яті Польщі, депутат польського Сейму Томаш Жимковський із руху Кукіз’15, назвав «цілком адекватними» визначення «українські націоналісти» та «Східна Малопольща», використані в тексті цього закону. А ще додав, що назву «українці» взагалі створили австрійці. Так він прокоментував порталу Prawy.pl звинувачення у брехні під час парламентської дискусії навколо закону, – інформує «Історична правда»

Депутат висловив переконання, що Конституційний суд Польщі не поставить під сумнів понять, які на думку польського Президента Анджея Дуди мають ознаки неконституційності. Йдеться про визначення «українські націоналісти» та «Східна Малопольща», які використані в тексті закону. «Ці визначення є цілком адекватними» – сказав Томаш Жимковський.

Під час інтерв’ю депутат польського Сейму також висунув власну версію історії появи назви «українці»: «… у польській традиції українців називали русинами, а назву «українці» створили австрійці. Я не є філологом, але це було утворене від визначення «у края», тобто пограниччя. Це австрійці придумали».

Говорячи про нещодавні перемовини віце-прем’єрів України та Польщі, Жимковський зазначив, мовляв, він «шокований» тим, що «в Україні не можуть вирішити таке фундаментальне питання, як поховання поляків». І додав, що звернеться до польського уряду, щоб створити міжнародну коаліцію та «перенести цю суперечку на міжнародний рівень».

«Мені важко знайти таку країну в певній географічній широті, яка не дозволяє поховати громадян іншої держави. Маємо тут справу з цілком варварством. І будь-яка форма переговорів з Україною з цього питання, на мій погляд, принижує і польську державу, і тих убитих поляків. Це питання настільки очевидне, адже навіть на полі бою в диких країнах світу в далекому минулому сторона, що програла, мала право ховати своїх жертв. Ніхто не залишив тіла на полі. Кожен мав право поховати своїх померлих. На відміну від цього, українська сторона не дозволила нам поховати наших громадян, наших співгромадян, не тільки поляків, тому що там були і євреї, і українці, і вірмени, чехи, словаки, росіяни – вся мозаїка національностей, які стали жертвою геноциду, навмисне організованого українськими націоналістами, велика частина яких були членами УПА й ОУН Степана Бандери, а також інших націоналістичних українських організацій, чи прості українці, можна сказати, українська чернь, яка взяла сокиру, пилку, те, що трапилося під руку, і вбивала польських сусідів, особливо жінок, дітей і старих людей», – заявив він.

Згадавши про зауваження українського віце-прем’єра Павла Розенка, що Закон про ІНП Польщі, має бути змінений, Жимковський сказав, що такі слова є «дикістю з погляду поваги до суверенітету й незалежності інших країн», а заява українського віце-прем’єра – «намаганням втрутитися у польське законодавство та нав’язати Польщі якісь правові рішення». Відтак додав, що Польща теж має багато приводів скаржитися, а нині пожинає плоди своєї пасивності. Згадавши про вшанування в Україні героїв ОУН-УПА, Степана Бандери, перейменування на їхню честь вулиць в Україні, а також про мінометний обстріл польського консульства, депутат зауважив:

«Польська держава була в цих випадках слабкою, і ми збираємо урожай … Польща не згадувала про це на підставі «А, це наш бідний молодший брат, з легкою розумовою відсталістю», йому можна. Ні. Якщо Україна хоче бути сприйнята всерйоз на міжнародній арені, то ми повинні серйозно ставитися до цього. Якщо ми бачимо такий тип ексцесів, просування неонацизму (тому що бандеризим – це неонацизм), то ми дозволяємо цьому меншому брату покласти руку на палаючий вогонь. І Україна заражається цією бацилою, ця страшна чума бандеризму позбавляє будь-яких шансів інтеграції з Західною Європою. Держава, якою володіє нацизм, не може інтегруватися із західною цивілізацією».

Водночас звинувачення Жимковського в брехні під час парламентської дискусії навколо закону про ІНП депутат назвав «безрезультатною, навіть смішною, спробою залякування».

Нагадуємо, під час парламентської дискусії у польському Сеймі 25 січня цього року депутат Томаш Жимковський зробив кілька заяв, які спричинили звернення Об’єднання українців Польщі до комісії з питань етики польського Сейму.

ОУП звернулося до комісії з питань етики через те, що під час засідання польського Сейму 25 січня, під час розгляду законопроекту, який запроваджує штраф або покарання у вигляді ув’язнення терміном до трьох років за «заперечення злочинів українських націоналістів», депутат вдався до обману. Він заявив, що в Перемишлі українець накинувся на громадянина Польщі та зірвав з нього футболку з надписом «Волинь – пам’ятаємо!» А на запитання польського суду, навіщо це зробив, нібито сказав, що не погоджується на нападки на його національного героя, яким є Степан Бандера.

Натомість газета українців Польщі «Наше слово» повідомила, що насправді в районному суді в Перемишлі 22, 24 та 25 січня відбувався процес у справі нападу агресивних молодиків із правих польських організацій. У червні 2016 року вони зірвали з учасника української церковної ходи вишиванку, пошкодили йому руку та вдарили його сина.

Джерела: prawy.pl, istpravda.com.ua

Share Button

«Розхитати ситуацію на міжетнічному ґрунті в нас пробують регулярно», – прес-секретар Закарпатської ОДА

Share Button

Слідчі з поліції Закарпаття вважають двох радикалів із польської організації «Фаланга» причетними до підпалу 4 лютого Угорського товариства культури Закарпаття. Злочин, ймовірно, вчинили в ніч на 4 лютого, 21-річний мешканець Кракова Адріан Марглевскі та 25-річний мешканець Бидгоща Томаш Шімков’як, обидва прихильники праворадикальної «Фаланги», члени якої брали участь у бойових діях на Донбасі на боці проросійських найманців. У коментарі Polukr.net прес-секретар глави Закарпатської обласної державної адміністрації Ярослав Галас пояснив, що такі провокації чинять на Закарпатті регулярно, аби розпалити міжетнічну ворожнечу, тож правоохоронці та СБУ практично постійно працюють у посиленому режимі, аби їх виявляти. У поліції Закарпатської області відмовилися коментувати справу, доки польським радикалам не повідомлять про підозру, що, на думку поліції, буде скоро.

На своїй інтернет-сторінці глава Закарпатської ОДА Геннадій Москаль пише: «Іноземці здійснили дві спроби підпалу. Першу о 1.00 ночі 4 лютого з фото- та відеофіксацією для звіту. Оскільки наслідки підпалу здалися злочинцям незначними, то о 4.08. вони здійснили ще одну спробу, купивши перед тим на одній з АЗС бензин у пластиковій тарі. Вранці рейсовим автобусом іноземці виїхали за межі України через ПП «Ужгород» на українсько-словацькому кордоні… Обом іноземцям заочно оголосять підозру, після чого їх оголосять у міждержавний розшук. Для нас принципово, щоб злочинці були притягнуті до відповідальності та засуджені».

Також на сторінці глави Закарпатської ОДА пояснюється, що «Фаланга» – екстремістська праворадикальна організація, яка сповідує ідеологію панславізму під егідою Росії, підтримує політику Путіна й тісно контактує з російськими правими Лімонова».

Ярослав Галас, прес-секретар глави Закарпатської ОДА:

Справу оперативно розкрила слідчим шляхом наша обласна СБУ. Основна робота була зроблена за камерами відео-спостереження. Потім оперативно з’ясували, коли підозрювані перетинали кордон і показували паспорти.

У нас по кілька разів на рік відбуваються операції з посиленими заходами безпеки щодо виявлення провокаторів. Росія, за даними нашого СБУ, у нас із завидною регулярністю використовує провокації, щоб розхитати ситуацію на міжетнічному ґрунті, часто підключає для цього угорців. За останні два роки, якщо не помиляюся, – це четверта така російська спецоперація, направлена на те, щоб посварити українців із угорцями. Бувають радше нетривалі періоди, коли спецслужби і правоохоронці працюють у звичайному режимі, а так регулярно – операції з протидії таким провокаціям, ставлять додаткові точки відео-спостереження в місцях, які можуть викликати інтерес у провокаторів.

Наразі орден на міжнародний розшук підозрюваних не видано. Ця процедура йде через Інтерпол і займає певний час. Мабуть, займе десь тиждень. Поки що є ухвала суду. Це перший крок. Другий – міжнародний розшук. Впевнений, йде співпраця з польськими і угорськими правоохоронцями. Але не маю даних про деталі такої співпраці.

Поки що справу розслідують наші слідчі. Притягнути до відповідальності у такій ситуації з іноземцями можна двома способами. У першому випадку слід зібрати докази і щоб наша Генпрокуратура передала їх польським колегам, щоб їх судили на батьківщині. Так, мабуть, і буде. У другому змушені будемо просити в польської сторони про їх екстрадицію в Україну, щоб судити в нас.

У нас відбувається постійний діалог з угорської владою, щоб пояснювати один одному ситуацію. Тісно співпрацюємо з угорськими консульствами в Ужгороді та Берегово. Між нами триває постійний контакт, попри те, що є напруження у відносинах між Будапештом і Києвом. Тим не менше, на Закарпатті це ніяк не відображається. У нас практично не буває конфліктів на побутовому рівні між українцями і угорцями. Навпаки багато випадків співпраці та взаємодопомоги.

Ігор Тимоць

Читайте також: 

Польських фалангістів вважають причетними до підпалу офісу угорської меншини в Ужгороді

Share Button

АТО на Донбасі змінять на операцію Об’єднаних сил

Share Button

Триває зміна формату антитерористичної операції (АТО) на операцію Об’єднаних сил, яку очолить військове керівництво. Про це повідомив в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода начальник Генерального штабу Збройних сил України Віктор Муженко.

«Закон, який 20 лютого підписав Президент України, систематизує залучення ЗСУ для виконання завдань тих, які вони виконували в АТО, і зміну формату основної операції. Буде завершена АТО, і ми перейдемо до операції Об’єднаних сил. Це передбачає чітку структуру системи управління, підпорядкованість визначених сил і засобів військовому керівництву, створення об’єднаного оперативного штабу як основного органу управління цією операцією на території Донецької і Луганської областей», – зазначив Віктор Муженко.

За словами Муженка, зміна формату дасть змогу систематизувати залучення підрозділів ЗСУ, підрозділів та сил інших складових сектору безпеки, застосовувати ЗСУ «більш ефективно і в рамках правового поля».

Відповідаючи на запитання про те, хто очолить штаб Об’єднаних сил, начальник Генерального штабу ЗСУ повідомив, що це буде «людина з бойовим досвідом»: «У нас є відповідні кандидатури. Вони потребують певної процедури узгодження. І після цього в найкоротші терміни їх нададуть Президентові України для затвердження такої кандидатури. Це буде людина, яка має бойовий досвід і достатньо навичок, знань і практичного досвіду для того, щоб виконувати такі завдання».

Читайте також: Закон №7163 «про реінтеграцію Донбасу»: контроверсійні моменти

20 лютого під час засідання Воєнного кабінету Петро Порошенко підписав Закон України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях». Нагадаємо, закон було ухвалено 18 січня.

Порошенко доручив міністрові оборони України Степану Полтораку та начальникові Генерального штабу ЗСУ Віктору Муженку якнайшвидше «подати відповідні пропозиції щодо зміни формату на виконання цього закону, запропонувати кандидатуру Командувача об’єднаних сил, представити пропозиції щодо Положення про Об’єднаний оперативний штаб, представити Стратегічний замисел застосування ЗСУ, інших складових частин оборони, здійснити прийняття у підпорядкування Командувача об’єднаних сил визначених сил і засобів від інших складових сил безпеки і оборони».

Джерела: radiosvoboda.org, president.gov.ua

Share Button

ЄС може припинити програму модернізації українських кордонів

Share Button

Європейський Союз може припинити фінансування програми модернізації прикордонних пунктів між Україною та країнами ЄС – Польщею, Угорщиною, Словаччиною та Румунією – і вимагатиме повернення невикористаних коштів. Про це сказав під час брифінгу міністр фінансів Олександр Данилюк, повідомляє «Укрінформ».

«Відповідне рішення стало публічним вчора. Це є дуже негативним сигналом, тому що коли ми говоримо про припинення співпраці з нашими партнерами через власну неспроможність, ми просто самі себе дискредитуємо. Були проблеми, вони пов’язані з ДФС, тому будемо шукати вихід з цієї ситуації», – сказав під час брифінгу міністр фінансів Олександр Данилюк.

Голова представництва Європейського Союзу в Україні Хьюг Мінгареллі визнав, що є певні труднощі з реалізацією зазначеного проекту ЄС, але не зміг підтвердити або спростувати той факт, що діяльність проекту припинено. Про це він заявив журналістам сьогодні під час візиту до Харкова, – інформує УНН.

«Дійсно, ми знаємо, що виникли труднощі з реалізацією цього проекту. На даний момент я не можу підтвердити чи спростувати той факт, що діяльність проекту була припинена», – сказав він.

«Деталей я не знаю, бо особисто не реалізований у цьому проекті. Що можу сказати: в реалізації транскордонних проектів завжди виникають проблеми, як мінімум, з двома сторонами… Також є зацікавлені сторони в організації з обох боків кордону, які працюють над реалізацією. І, звичайно, що ці всі організації повинні досягнути певного погодження, щоб проект реалізовувався далі», – додав Х.Мінгареллі.

Учора, 20 лютого, агентство Reuters повідомило, що ЄС припиняє проект модернізації шістьох українських контрольно-пропускних пунктів на східному кордоні ЄС, який стартував 2014 року.  Його метою було сприяти інтеграції української економіки з країнами ЄС, шляхом будівництва чи модернізації пунктів пропуску на кордонах. За інформацією ЄС, проекти були спрямовані на скорочення часу перетину кордону та вдосконалення митних процедур.

Однак нині офіційні структури ЄС вкрай незадоволені низкою затримок, помилок і перевитрат у процесі реалізації проекту.

«Після нашої оцінки ми зробили висновок, що проекти не можуть бути завершені вчасно. Шість проектів зараз готуються до закриття, а невикористані гроші повернуться», – заявив у розмові з Reuters один з високопосадовців ЄС, ім’я якого агентство не називає.

Водночас Reuters цитує одного з високопоставлених європейських дипломатів, який займається українськими питаннями: «Існує певна втомленість в Україні. Люди розгнівані відсутністю реформ, особливо у сфері боротьби з корупцією. Вони сповільнились». Водночас співрозмовник запевнив, що ЄС і далі буде продовжувати підтримувати країну.

На кінець 2017 року жоден із запланованих шести контрольно-пропускних пунктів не був завершений, хоча ЄС надавав фінансування 29,2 млн. євро (36 млн. дол. США).

Державна фіскальна служба України зазначила у своїй заяві, що серед причин були зміна персоналу всередині служби, а також тривалий час, необхідний для оформлення контрактів. Колишній очільник служби Роман Насіров також заявив про затримки через неможливість України забезпечити потрібне співфінансування.

Журналісти стверджують, що проблема не є несподіваною для українських чиновників. Один із співробітників ДФС ще 12 березня 2017 року у внутрішньому листуванні, яке є у розпорядженні Reuters стверджував: «Реалізацію проектів відповідно до графіка не було виконано належним чином, що в найближчому майбутньому призведе до провалу проектів».

Найбільший контракт на два контрольні пункти отримала фірма «Енергомонтажвентиляція», яка спеціалізується на встановленні вентиляційних агрегатів і не мала жодного досвіду отримання державних тендерів на будівництво, згідно з онлайн-реєстром державних контрактів.

Фінансовий директор «Енергомонтажвентиляції» Сергій Романенко торік у жовтні звинуватив посадовців України та ЄС у перешкоджанні завершенню робіт на двох КПП на румунському кордоні.

«Контрольно-пропускні пункти Дяківці та Красноільський виконані на 80-85%, але на сьогодні ми не отримали жодної копійки», – заявляв він.

ДФС повідомила, що не заплатила «Енергомонтажвентиляції», оскільки компанія не надала документів, що підтверджують завершення роботи.

За інформацією видання «Новое время», з посиланням на систему YouControl, 50% акцій ЕМВ належать Михайлові Іщенку – це однокурсник бізнесмена Олександра Глімбовського по Київському інженерно-будівельному інституту. Про Глімбовського, власника компанії «Альтіс Холдинг», країна дізналася нещодавно: він вніс багатомільйонну заставу за затриманого НАБУ Романа Насірова, коли тому загрожувало СІЗО. Насіров – чоловік дочки Глімбовського.

Джерела: ukrinform.ua, reuters.com, unn.com.ua, nv.ua

Share Button

Концерн «Укроборонпром» очолив Павло Букін

Share Button

Президент України Петро Порошенко призначив головою Державного концерну «Укроборонпром» колишнього гендиректора «Укрспецекспорту» Павла Букіна. Про це Петро Порошенко повідомив на своїй facebook-сторінці.

За словами глави України, кандидатуру Букіна схвалив уряд і наглядова рада «Укроборонпрому».

«Запропонована кандидатура Павла Букіна, український уряд цю кандидатуру також підтримав. Сьогодні пропозицію внесли мені, і я підписую указ про призначення Павла Юрійовича Букіна генеральним директором ДК «Укрооборонпром», – зазначив Порошенко під час засідання, на якому підбивали підсумки діяльності «Укроборонпрому».

«Укроборонпром» стане першим в історії України державним промисловим об‘єднанням, яке пройде міжнародний аудит. І врешті-решт, це має бути вертикально інтегрована компанія, яка працює у відповідності до кращих міжнародних стандартів прозорості, відкритості та ефективності. Я дякую за роботу колишньому очільнику Роману Романову і бажаю плідної праці новому керівнику концерну панові Павлові Букіну», – додав Порошенко.

Колишній очільник «Укроборонпрому» Роман Романов заявив про своє рішення піти у відставку 12 лютого.

«Я прийняв рішення залишити свою посаду очільника ДК «Укроборонпром». Заяву про це я написав ще у минулому році, сподіваюсь, що Президент України Петро Порошенко підтримає моє рішення», – йдеться в заяві, розміщеній на сайті «Укроборопрому».

42-річний Павло Букін із квітня 2015 року працював в.о. гендиректора, а з лютого 2016 року – гендиректором держкомпанії «Укрспецекспорт». У 2012-2013 роках був заступником гендиректора «Укроборонпрому», – інформує «Українська правда».

Торік гендиректор «Укрспецекспорту» Павло Букін задекларував рекордну зарплату розміром 1,1 млн грн. Згідно з інформацією Єдиного держреєстру декларацій, Букін систематично отримує таку високу зарплату. 2 серпня Букін вказав зарплату 1 099 785 грн, 4 липня – 786 284 грн, 6 червня – 194 625 грн, 4 травня – 1 013 998 грн, 3 квітня – 249 128 грн, 1 березня – 291 195 грн, 6 лютого – 160 172 грн, – повідомляє «Дзеркало тижня».

«Укрспецекспорт» – державна компанія, яка має монопольне право здійснювати експорт і імпорт продукції, послуг військового і подвійного призначення.

Зазначимо, наглядова рада ДК «Укроборонпром» схвалила початок проведення незалежного аудиту, технічне завдання та процедури закупівлі консалтингових послуг.

Це відбулося під час засідання наглядової ради, на якому були присутні представники консалтингових компаній Baker McKenzie, Grant Thornton LLC, DLA Piper Ukraine LLC, The Boston Consulting Group, LLC Dentons Europe, Ernst & Young Audit Services LLC, PJSC “Deloitte & Touche USC” та Roland Berger. Ці компанії беруть участь в оголошеному «Укроборонпромом» тендері на проведення міжнародного аудиту.

Проведення такого аудиту серед державних промислових об’єднань стане першим в історії України. Завдяки цим заходам планують розробити дієві засоби для розвитку всієї оборонної промисловості та подальшої євроатлантичної інтеграції оборонно-промислового комплексу України.

Новопризначений за ініціативою «Укроборонпрому» член Наглядової ради Ентоні Тетер заявив, що уряд США ухвалив рішення щодо фінансування проведення такого міжнародного аудиту.

Джерела: facebook.com/petroporoshenko, ukroboronprom.com.ua, pravda.com.ua, dt.ua

Share Button

Закон про ІНП Польщі не діятиме до рішення Конституційного суду – Карчевський

Share Button

Закон про Інститут національної пам’яті Польщі, який має набути чинності 1 березня, «не працюватиме», поки його не розгляне Конституційний суд. Про це зазначив у інтерв’ю телеканалу TVN24 спікер Сенату Польщі Станіслав Карчевський.

«Треба бути божевільним і геть безвідповідальним, аби зробити щось, що викличе ще більше емоцій. Тому що зараз ці емоції є, і починають переважати погані емоції», – зазначив Карчевський.

Він також закликав «Громадянську платформу» утриматися від подання альтернативного проекту поправок до цього закону. «На цей момент він лише додає хмизу у вогонь. Маймо терпіння, почекаймо на рішення Конституційного суду і лише після цього починаймо працювати… Це рішення відкриє нам поле для кращої дискусії», – сказав Карчевський.

Відповідаючи на запитання, чи він як спікер не шкодує, що Сенат не заблокував поправки до закону про ІНП, Карчевський зазначив, що ні. «Я впевнений, що це було хороше рішення, тому що в той момент, коли законопроект надійшов у Сенат, з’явилися крайні голоси і з одного боку, і з іншого боку», – сказав він. І додав: «Ми вирішили, і я вважаю, що правильно зробили, закінчити ці дебати, відкинувши крайнощі».

Читайте також:

Польська опозиція завтра планує подати в Сейм поправки до закону про ІНП

Джерело: tvn24.pl

Share Button

У Варшаві в автобусі побили двох українців

Share Button

У Варшаві через національну приналежність 27-річний чоловік кулаками побив двох громадян України. Інцидент стався в автобусі в районі Воля у столиці Польщі кілька днів тому. Про це POLUKR.net дізнався з повідомлення на сайті варшавської поліції.

Патрульні, які отримали повідомлення про побиття двох чоловіків в автобусі, оперативно прибули на місце події. Там правоохоронці з’ясували, що чоловіки чекали на транспорт на автобусній зупинці. Коли вони заходили в автобус, одного з них штовхнув якийсь чоловік. Після того, як автобус рушив, той самий чоловік підсів до них, почав бити їх кулаками по голові й ображати через їхню національну приналежність у присутності інших пасажирів. Коли автобус зупинився, чоловік вибіг. На місце події приїхала «швидка», яка доправила потерпілих до лікарні, а також правоохоронці.

Поліцейські розпочали розслідування. Вони зібрали оперативні дані, провели огляд, а також опитали свідків і вилучили записи з камер відеоспостереження. Завдяки отриманій інформації вдалося встановити особу нападника – ним виявився 27-річний чоловік. Поліцейські провадили нагляд за місцями, в яких він міг з’явитися. Помітивши чоловіка, який саме заходив у крамницю, його затримали та доправили до поліцейського відділку.

Справу передали у прокуратуру. Прокуратура висунула 27-річному нападникові звинувачення у побитті на національному ґрунті з хуліганських міркувань. Такий злочин передбачає покарання до 5 років позбавлення волі.

Джерело: policja.waw.pl

Share Button

Польська опозиція завтра планує подати в Сейм поправки до закону про ІНП

Share Button

Польська опозиційна партія «Громадянська платформа» у вівторок, 20 лютого, планує подати до Сейму альтернативний проект змін до закону про Інститут національної пам’яті Польщі. Про це написав учора в Twitter лідер цієї партії Гжегож Схетина, – повідомляє «Укрінформ». Натомість голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович у коментарі каналу «112 Україна» зазначив: сумнівно, що ці поправки буде ухвалено.

«Написання закону про ІНП міністром Які (заступник міністра юстиції Патрик Які, – ред.) і фатальні тлумачення прем’єра (Матеуша Моравецького, – ред.) призвели до дипломатичної катастрофи. Тому у вівторок ми подамо проекту змін до цього закону. Нема місця для півмір, потрібна швидка та солідарна відповідь», – написав Схетина.

«Сумніваюся, що проект опозиції буде ухвалений. Опозиція не має достатньої кількості голосів. І я не бачу якихось сигналів з боку сучасної більшості в польському Сеймі, які свідчили б, що в них є інше бачення чи бажання змінити цей закон. Крім того, на жаль, окремі представники опозиції також голосували за нього. І так само представники опозиції свого часу разом із більшістю в Сеймі проголосували за визнання подій на Волині геноцидом», – прокоментував Володимир В’ятрович.

«Побоююся, що зміни, які пропонує опозиція, не пройдуть через парламент. Відповідно, імовірно, що 1 березня набудуть чинності зміни, підписані президентом. Те, що Дуда відправив закон на розгляд у Конституційний Суд, не спиняє його чинності. Конституційний Суд може розглядати його доволі тривалий термін. А тим часом закон діятиме і, очевидно, буде використовуватися як певний репресивний інструмент для «інакомислячих» у Польщі», – додав голова УІНП, і зауважив, що наразі немає причин говорити, що рішення Конституційного Суду буде швидким і позитивним для України.

В’ятрович укотре наголосив, що після набуття чинності цього закону стає фактично неможливим польсько-український діалог істориків: «Тому що власне в польсько-українських статтях не існує винятків для мистецтва і науки, які є у статтях, що стосуються польсько-єврейських стосунків».

На переконання В’ятровича, норми цього закону однозначно зашкодять польсько-українським стосункам. «Понад те, вони можуть бути використані до певної міри для посилення антиукраїнських настроїв у Польщі. Спрямованих як проти заробітчан, так і проти тих українців, які народилися і живуть у Польщі віддавна, які є автохтонами цих територій» – зазначив голова УІНП.

Утім він додав, що з української точки зору важливо й далі наголошувати на тих позиціях закону, які будуть бити по українцях і українсько-польських стосунках, навіть попри те, що на світовому рівні «питання польсько-єврейських стосунків звучить голосніше», бо тема Голокосту є відомішою, ніж українсько-польський конфлікт у часи Другої світової війни, а крім того, Ізраїль заручився підтримкою Сполучених Штатів Америки.

Джерела: twitter.com/SchetynadlaPO, ukrinform.ua, ua.112.ua

Share Button

Уряд погодився збільшити перехідний період для імплементації мовної статті Закону «Про освіту»

Share Button

Кабінет Міністрів України схвалив законопроект, який розробило Міністерство освіти і науки України, що має внести зміни до перехідних положень Закону «Про освіту» та продовжити перехідний період для імплементації мовної статті на три роки – до 2023-го. Відповідне рішення ухвалили минулого тижня на засіданні уряду, – інформує МОН України

«Ми вже представили всім зацікавленим сторонам «Дорожню карту імплементації мовної статті Закону «Про освіту» та докладно прописали необхідні для цього кроки – від підвищення якості вивчення української мови в школах меншин до консультацій та інших деталей. Ще в процесі ухвалення Закону «Про освіту» ми виступали за те, щоб перехідний період був довший, щоб діти були готові до зміни. Відповідна рекомендація Венеційської комісії стала черговим підтвердженням правильності цього рішення», – розповіла міністр освіти і науки України Лілія Гриневич.

Вона згадала про заяви з боку Угорщини, які лунають і щодо суті рекомендацій Венеційської комісії, і щодо прогресу України у виконанні цих рекомендацій. І додала, що відбувається штучне затягування переговорних процесів, необхідних для імплементації цієї статті.

«Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив, що нібито в рекомендаціях Венеційської комісії йшлося про призупинення дії Закону «Про освіту» – це маніпуляція та брехня. Окрім цього, після попередньої згоди на зустріч та проведення консультацій стосовно деталізації мовної статті в проекті закону «Про загальну середню освіту» представники громадських організацій, що представляють угорську громаду, відмовилися від зустрічі. Зокрема, в їхньому листі про відмову йдеться, що вони вважають передчасними будь-які консультації щодо мовної статті проекту закону «Про загальну середню освіту» доти, поки Конституційний суд не розгляне подання щодо відповідності Закону «Про освіту» Конституції. Це подання зробила група депутатів, з яких більшість – представники Опозиційного блоку. Тобто по суті йдеться про цілеспрямоване затягування процесу переговорів для того, щоб виставити Україну в поганому світлі перед міжнародної спільнотою і заблокувати хід перемовин», – наголосила Лілія Гриневич.

Водночас, як розповіла пані міністр, стартували переговори з цього питання з іншими національними громадами. Зокрема, перша очна консультація МОН з національними меншинами щодо мовної статті законопроекту «Про загальну середню освіту» відбулася 14 лютого. У ній брали участь представники молдовської, німецької, грецької, болгарської, гагаузької та єврейської громад, а з боку МОН – заступник міністра освіти і науки України Павло Хобзей. 15 лютого відбулися консультації з представниками румунської громади, а 16 лютого – з представниками кримськотатарської громади.

«В одній з рекомендацій Венеційської комісії йдеться про звільнення приватних шкіл від нових мовних вимог. Ми виконуємо рекомендації комісії, тому в одному з пунктів мовної статті проекту закону «Про загальну середню освіту» передбачили, що приватні школи мають право вільного вибору мови освітнього процесу. Але водночас вони мають забезпечити оволодіння учнями державною мовою відповідно до вимог державних стандартів загальної середньої освіти. Тобто якщо національна громада має змогу, вона може відкривати приватні школи і там грати за своїми правилами, однак виконувати стандарт щодо вивчення української мови», – зазначив Павло Хобзей.

Він уточнив, що у новому державному стандарті для початкової освіти, який ще очікує на затвердження Кабміном, передбачено вивчення у 1-4 класах 5 годин української мови на тиждень. Яким буде цей відсоток у базовій і профільній школах, пропишуть у нових державних стандартах, які наразі також створюють.

Джерело: mon.gov.ua

Share Button

До маршруту «Віа Карпатія» планують долучитися ще чотири країни

Share Button

Білорусь, Боснія і Герцеговина, Хорватія та Сербія підпишуть ланьцутську декларацію щодо маршруту «Віа Карпатія». Про це заявив міністр інфраструктури Польщі Анджей Адамчик у Перемишлі під час 20-ї конференції «Європа Карпат», – повідомляє tvn24bis.pl з посиланням на РАР

У суботу Адамчик став гостем однієї з панелей під час конференції «Європа Карпат». У своїй промові він говорив передовсім про маршрут «Віа Карпатія». Міністр наголосив, що «Віа Карпатія» має бути включена в мережу TEN-T – основний транспортний маршрут ЄС. «Тоді точно буде визначено, що весь маршрут буде реалізований і його фінансуватимуть за кошти Європейського Союзу», – додав він.

Відтак Адамчик зазначив, що уряд постійно шукає країни, які лобіюють роботу в Співтоваристві для входження цієї дороги в базу даних TEN-T.

«Через кілька тижнів, найпізніше – в кінці першого – на початку другого кварталу, відбудеться третій з’їзд країн, що підписали Декларацію про «Віа Карпатія». Під час конференції до цієї групи приєднаються Білорусь, Боснія і Герцеговина, Хорватія та Сербія, щоб отримати максимальну підтримку цієї ініціативи», – додав він.

Адамчик нагадав, що торік польський уряд затвердив фінансовий план, який забезпечує фінансування цієї інвестиції. Він додав, що крайній термін створення польської частини «Віа Карпатія» – 2025 рік.

Адамчик також додав, що він хоче відновити рух поїздів на лінії 102, яка пролягає від Перемишля до Мальховіце (планованого пункту пропуску з Україною) і продовжується до Хирова (Львівська область, Україна). Щодо планованого пункту пропуску Мальховіце-Нижанковичі, то він зазначив, що завдяки модернізації залізничної лінії це буде автомобільно-залізничний перехід, а не тільки автомобільний.

20-та конференція «Європа Карпат» відбулася в суботу, 17 лютого. Цикл конференцій «Європа Карпат» почався у 2010 році. Уже відбулися сесії в Криниці, Перемишлі та Красічині. Ці зустрічі мають на меті зміцнити співробітництво та поглибити партнерство між країнами регіону. Водночас конференція – це майданчик обміну поглядами та ідеями щодо спільних дій для розвитку не тільки Карпат, а й усієї Центрально-Східної Європи.

«Віа Карпатія», або Карпатський шлях (англ. Via Carpatia, або Via Carpathia – планований автотранспортний маршрут, який має з’єднати країни Північної та Південної Європи. Він має пролягти з Клайпеди та Каунаса в Литві через Білосток, Люблін, Жешув, словацьке місто Кошице, угорський Дебрецен, а також через Румунію, Болгарію і до Греції. Очікується, що до нього, зокрема, потраплять румунський порт Констанца на Чорному морі та грецький Салоніки на Егейському морі. Проект передбачає також відгалуження магістралі до України, де шлях мав би пролягати від Львова через Мостиська, Тернопіль, Чернівці, Луцьк, Ягодин, Рівне, Житомир, Вінниця, Коростень, Умань до Одеси, а також до Києва. У 2010 році ідея коридору Via Carpatia полягала у з’єднанні країн Східної Європи – членів ЄС. Згодом постало питання необхідності продовження відгалужень шляху на територію України.

Польща й Україна підписали меморандум про взаєморозуміння щодо співпраці у проекті «Віа Карпатія» у жовтні 2017 року в Перемишлі. Під документом поставили підписи міністри інфраструктури Польщі й України, Анджей Адамчик і Володимир Омелян, у Національному музеї перемиської землі за присутності маршала Сейму Марека Кухцінського.

Роком раніше, у березні 2016 року, заступниця міністра інфраструктури з питань європейської інтеграції Оксана Рейтер взяла участь у Міжнародній конференції з розвитку транспортної галузі Карпатського регіону у Варшаві. У рамках заходу пані Рейтер підписала від імені України Ланьцутську Декларацію ІІ міністрів транспорту Республіки Болгарія, Чеської Республіки, Грецької Республіки, Угорщини, Литовської Республіки, Республіки Польща, Словацької Республіки, Румунії, Туреччини та України з питань зміцнення співпраці в галузі транспорту в Карпатському регіоні та подальшого розвитку маршруту Via Carpatia.

Джерела: tvn24bis.pl, mtu.gov.ua, polradio.pl

Share Button