Конференція «Defence24 Day», що відбулася 24-25 травня 2023 року, принесла, серед іншого, низку новин про нові, а також часто давно очікувані, та заплановані закупівлі військової техніки для польського війська.
Виступаючи на початку зустрічі, міністр оборони Польщі Маріуш Блащак заявив, що Польща має намір купити кілька нових систем озброєння, які доповнять чи значно розширять її існуючі сили. Прикладом може бути намір придбати в рамках термінової оперативної потреби два вживаних літаки раннього попередження та командування Saab 340. Хоча йдеться не про нові літаки, їх придбання стане своєрідною революцією для Збройних сил Польщі, із точки зору перспектив самим мати такі можливості.
Польща в цьому сенсі наразі користується підтримкою союзників, зокрема, у рамках НАТО. У довгостроковій перспективі, ймовірно, їх можна буде замінити машинами Globaleye, хоча, мабуть, не раніше 2027 року.
Однією з найбільш очікуваних покупок для Збройних сил Польщі, а конкретно ВМС, вже давно, принаймні, протягом десятиліття, є підводні човни. Програма придбання таких машин називається «Orka». За заявою міністра оборони, процедура закупів у ній має бути оголошена найближчими місяцями. Це дуже важлива новина, головним чином тому, що на даний момент Польща має лише один підводний човен ORP «Orzeł» – клас «Kilo», за класифікацією НАТО. Судно в строю вже 35 років. Старі машини класу «Kobben», куплені у Норвегії незабаром після вступу в НАТО, вже виведені з експлуатації. З огляду на все вищезазначене, а особливо з огляду на дедалі більші проблеми в технічній ефективності «Orzeł», придбання нових кораблів – вкрай необхідне.
Те, що Фінляндія, а також, ймовірно, незабаром Швеція, приєднаються до НАТО, і можливі негативні стратегічні наслідки від цього для Росії, не змінюють особливого нічого. Такі можливості потрібні для ВМС Польщі в середньостроковій та довгостроковій перспективі й їх слід розвивати.
Так само цікавою була інформація про надходження до Польщі елементів системи управління ППО IBCS. Це ключовий елемент протиповітряної та протиракетної «парасольки», що зараз будується. До її складу входять, серед іншого, Patriot, системи CAMM, а також багато інших елементів. Одночасно тих, які виявляють цілі, й тих, які їх вражають в рамках кількох програм закупівлі озброєння та техніки виявлення для систем ППО.
Це також фундаментальна зміна польської системи протиповітряної оборони – наявні раніше можливості, особливо коли йдеться про системи малої та середньої дальності, представляли технологічний рівень, який був актуальний два-три десятиліття тому. Особливо, коли йдеться про ракети. Це означало, що захист польського неба був би без підтримки союзників ілюзорним у разі серйозної загрози безпеці.
Польські аеромобільні підрозділи, а саме 25-а повітряно-кавалерійська бригада, отримають 22 гелікоптери AW-101, які замінять Мі-8/17, що їх використовували раніше. Це також довгоочікувана покупка, бо гелікоптери, якими зараз володіє польська армія, літають у повітрі вже багато років і представляють собою старіше покоління, яке все менше відповідає вимогам сучасного поля бою. У поєднанні з раніше замовленими легшими гелікоптерами AW-149 це буде означати суттєве збереження та розширення можливостей аеромобільних підрозділів польського війська. Варто нагадати, що 4 гелікоптери AW-101 у версії ZOP/CSAR, куплені для ВМС, найближчим часом будуть прийняті на озброєння 44-ї бази морської авіації в Дарлово.
Усі вищезазначені вкладення, як і багато інших – результат спостереження за досвідом ЗСУ у війні, яка триває з 24 лютого 2022 року. А також її попереднього етапу, який триває з 2014 року. Без власної розгалуженої та ефективної системи ППО Україна не змогла би відбити першу хвилю російського вторгнення. Наявні можливості також дозволяли підтримувати функціонування української енергосистеми восени 2022 року, коли західні системи ППО тільки надходили на озброєння ЗСУ.
Діяльність українських ВДВ та Сил спеціальних операцій влітку та на початку осені 2022 року, у свою чергу, засвідчила, що гелікоптери надалі залишаються важливим елементом перекидання сил на сучасному полі бою. Ще більше це виявила перша фаза АТО навесні 2014 року. У свою чергу, союзницька підтримка України з використанням літаків радіоелектронної розвідки та системи AWACS – дуже важливий елемент переваги України щодо ситуаційної обізнаності на полі бою під час поточних бойових операцій.
Із часом, чи, ймовірно, після завершення активної фази нинішнього конфлікту, Україна зіткнеться з такими ж викликами, як і Польща, коли мова заходить про розширення свого потенціалу в зазначених вище сферах. Це буде стосуватися і Військово-морських сил України – як відомо, їх більша частина була втрачена в Криму в 2014 році. Проте, щоб забезпечити постійний доступ до Чорноморського басейну та стабільність експортно-імпортних коридорів, Україна буде змушена розширювати чи будувати з нуля власні надводні та підводні морські сили. Вищезазначені теми створюють і в майбутньому будуть ще створювати нові широкі сфери співпраці між збройними силами Польщі та України, включно з військовими навчанням. А також між оборонними та промисловими секторами обох країн.
Даріуш Матерняк
Текст опубліковано на Українському мілітарному порталі mil.in.ua