п’ятниця, 17 Листопад, 2017
pluken
ГАРЯЧІ НОВИНИ
Головна / Думки та коментарі / Економіка / “Захищатимемо українських заробітчан від недобросовісних роботодавців та шахраїв-посередників”, – Юрій Карягін
Джерело: FB Юрія Карягіна
Джерело: FB Юрія Карягіна

“Захищатимемо українських заробітчан від недобросовісних роботодавців та шахраїв-посередників”, – Юрій Карягін

Share Button

У Польщі почала діяти Міжгалузева профспілка українських працівників. Її мета – захист українських заробітчан від недобросовісних роботодавців. Профспілка ще на стадії формування. Однак вже створено портал, де можна ознайомитись з її роботою. За офіційною інформацією, на заробітках у Польщі – до 800 тисяч українців, проте деякі оглядачі говорять, що неофіційне число – до двох мільйонів. Polukr.net поспілкувався із головою профспілки, українцем, професором Юрієм Карягіним.

– Як створювалася профспілка та які її головні цілі?

– Я очолюю Всеукраїнське товариство «Україна-Польща». Як його голова, у минулому році разом з представниками польських профспілок вирішив закласти цю профспілку. Ми зауважили багато неприємних випадків, коли українські заробітчани відчувають дискримінацію зі сторони роботодавців, їх ошукують, вони потрапляють у халепи, не знаючи законів і процедур. Були навіть кримінальні ситуації, в які потрапляли українці.

Товариство «Україна-Польща» – громадська організація, яка має 25-річний досвід роботи в Польщі й Україні та забезпечує права українських громадян, зокрема тих, хто протягом останніх років працює у Польщі. Разом з організаціями поляків, які живуть в Україні, костелом, церквою, іншими громадськими і неурядовими структурами ми постійно провадимо інформаційно-консультативну допомогу українцям, що працюють у Польщі чи збираються працювати. Тож ми з вдячністю приєдналися до пропозиції Загальнопольського порозуміння профспілок (OPZZ) за їх прикладом захисту прав польських працівників у Великій Британії, Швейцарії, Іспанії та Італії так само обстоювати права українських працівників у Польщі. За підтримки партнерських організацій і ОРZZ ми заклали нашу профспілку.

Навесні цього року на з’їзд до Федерації профспілок України приїхав голова ОРZZ Ян Гуз. Під час його візиту ми підписали офіційний договір про співпрацю. У червні зареєстрували статут і визначили оргкомітет. У липні провели першу конференцію, на якій оголосили про створення профспілки та обрали керівництво.

Наша основна ціль – захист українських заробітчан від недобросовісних роботодавців у Польщі та шахраїв-посередників з обох країн. Останніми роками з’явилося багато посередників, які намагаються нажитися на бідних заробітчанах.

– Чи українська профспілка – частина загальнопольської профспілки OPZZ?

– Ні, ми зареєстровані як незалежна профспілка. Із реєстрацією нам допомагали юристи з OPZZ і особисто глава Департаменту міжнародних зв’язків OPZZ Пьотр Островскі, якого ми обрали секретарем нашої профспілки. Відповідно до статуту, до нашої профспілки можуть вступити громадяни Білорусі, Молдови, Польщі, Грузії, Вірменії та Росії, що відповідає польським законам. Зараз робимо печатки, відкрили рахунок. Також ми вже вирішили питання щодо внесків, які мають сплачувати члени профспілки. Це невеликі гроші – 5 злотих на місяць для студентів і 10 злотих – для працівників. Звична практика для профспілок у Європі – 1% від зарплати. Ми цим шляхом не пішли, бо розуміємо, як це болісно для наших заробітчан. Хочемо, щоб якнайбільше українських заробітчан вступили в профспілку. Плануємо зробити інформаційні центри про нашу діяльність в Україні. Там будемо допомагати людям, які виїжджають на заробітки до Польщі.

– Чи плануєте активно співпрацювати з польською і українською владою?

– Обов’язково. Я вже був на кількох зустрічах, де виступили польські заступник міністра праці, заступник міністра МВС і представники польської Інспекції праці. Плануємо активно співпрацювати з ними, ведемо діалог з місцевою владою. Незабаром зміняться правила працевлаштування українців у Польщі, тож будемо проводити кампанію з ознайомлення наших заробітчан з новими нормами. Намагатимемося допомогти всім людям гідно жити і працювати у Польщі. OPZZ допомогла нам орендувати приміщення в центрі Варшави за адресою вулиця Коперника 36/40, тож готуюся більшість часу бути у польській столиці, працювати там.

– Чи відслідковуєте інформацію, скільки українців зараз працюють у Польщі?

– В Україні, на жаль, 16 років не проводили перепису населення і конкретних цифр ніхто не має. Наразі число, яке дає польське МЗС про кількість робочих віз для українців, мабуть, близьке до кількості українських заробітчан. Це близько 800 тисяч. Але деякі українці їдуть за іншими типами віз, залишаються нелегально. За експертними оцінками, в Польщі працює близько мільйона українських заробітчан.

Днями повернувся з Варшави. Весь день приймав телефонні дзвінки – там наших ошукали, там не дали нормального помешкання, яке обіцяли… Дуже багато конфліктних і неприємних ситуацій, в які потрапляють наші люди в Польщі.

– Як вирішуєте такі ситуації?

– До кожного випадку підходимо окремо. Шукаємо можливості. Стараємося надати безкоштовну юридичну консультацію. Уклали договір із фаховою польською юридичною організацію, яка діє по всій країні. Будемо надавати консультації в наших центрах на базі товариства «Україна-Польща», проводити семінари для тих, хто виїжджає працювати до Польщі, співпрацювати з польськими організаціями, які займаються наймом українців.

https://www.facebook.com/profile.php?id=100004207890462&fref=ts
FB Юрія Карягіна

– Чи плануєте складати списки добросовісних і недобросовісних роботодавців?

– Так, будемо складати списки чесних і нечесних організацій і роботодавців, будемо допомагати членам нашої профспілки влаштуватися на роботу. До мене вже звернулося кілька польських роботодавців, тож будемо допомагати знайти роботу. Головне для нас, щоб усе було легально. Щоб українські заробітчани мали в Польщі страхування і соціальний захист. Надіюся, будемо співпрацювати з польською і українською владою для вирішення всіх проблемних моментів. Крім заробітчан, старатимемося вирішити проблеми з чергами на кордоні, митницею, транспортними проблемами.

– На яких роботах переважно задіяні українці та чи повертаються вони додому?

– Наша мета, аби українці їхали в Польщу, заробили копійчину, набралися досвіду, знань, манер, привезли їх додому, збудували собі дім, покращили достаток і зробили інвестиції в нашу економіку. Ми, українці, маємо самі себе проінвестувати і збудувати Європу в Україні. Більшість українців, з якими спілкувався, хоче повернутися додому і гідно жити вдома.

– Звідки переважно їдуть на заробітки – Західна Україна чи вся країна?

– Раніше їхали з Західної України. Причина зрозуміла – географічна і ментальна близькість. А зараз ситуація змінилася – до мене звертаються люди зі всієї України. Останні – дівчата з Харкова, які мали проблеми з роботодавцем.

– З якими проблемами найчастіше звертаються?

– Найчастіші – це невідповідність роботи анонсованої до отриманої, невідповідність зарплати, відсутність угоди про найм або погане знання її суті, незнання своїх прав.

По-перше, коли люди звертаються до посередників, то мають подивитись на угоду. Вона польською, але можна вимагати перекладу українською. Слід уважно прочитати всі пункти, параграфи. Краще разом з юристом. Необхідно дивитися, що підписуєте. Наші люди часто цим легковажать, а потім потрапляють в афери. По-друге, посередники деруть три шкури, хочуть 200–400 доларів за свої послуги, але практично їх не надають. По-третє, вони часто записують у договір пункт, що будуть брати собі з зарплати українського працівника до 30% заробітку протягом періоду його роботи.

Як можна таку угоду підписувати? По-четверте, посередники обіцяють житло. А людина приїжджає і виявляє, що це не житло, а халабуда.

До прикладу, щойно мені дзвонила особа, яку поселили на дачі, де відключено на зиму тепло, світло і воду. Там неможливо жити. Варто працювати зі солідними фірмами, до яких є довіра. До кінця року в нас на сайті буде перелік чесних і нечесних організацій.

– Чи співпрацюватимете з поліцією, аби притягувати до відповідальності шахраїв?

– Будемо думати, як це зробити відповідно до польських і українських законів. Польська влада зацікавлена, аби українці працювали як чемні працівники. Українці охочі до роботи, у нас переважно високий рівень освіти, ментальна і мовна близькість. Наші люди їдуть не тільки на будові працювати. Багато також механіків, спеціалістів, техніків, інженерів, медиків. Маємо проблеми – не скрізь визнають наші дипломи. Міністерство освіти України має попрацювати щодо нострифікації українських дипломів за кордоном, аби наші дипломи визнавалися в Польщі, як колись. На жаль, з цим проблеми. Особливо тяжко науковцям, яких запрошують до Польщі. А це обмін знаннями, новим досвідом. Ці контакти Україні потрібні, щоб українці були рівноправними учасниками європейських процесів.

– Які зміни в польському законодавстві чекають незабаром на наших заробітчан?

– Головне, що не роботодавець буде особисто давати запрошення, а відділ праці на місці, у воєводстві. Польща хоче підвищити відповідальність перших. Існує багато випадків, коли видають запрошення на роботу, людина приїжджає, а роботи немає. А вже заплатила ці 200–400 доларів. Таку людину покинули в Польщі напризволяще і вона часто опиняється в безвиході – не знає, куди йти, до кого звертатися. Через ці зміни роботодавцеві буде складніше взяти на роботу українця, але також у нього буде більше відповідальності. Потрібно наводити лад в цій сфері, відсіяти неіснуючі фірми.

Наша профспілка піде французьким шляхом – видаватимемо посвідчення, де буде написано, що член профспілки або офіційно працює, або ми йому незабаром знайдемо роботу. Поліція знатиме, що ця людина шукає роботу чи її незабаром отримає, тож така особа матиме менше клопотів.

Зросте також мінімальна зарплата до 12 злотих за годину. Якщо зараз вона 1800 злотих на місяць, то від 1 січня буде 2000 злотих. Це 500 доларів – немалі гроші для нас. І це мінімальна зарплата. Я знаю багатьох фахівців, які працюють на виробництві в Польщі. Вони мають 17–18 злотих за годину. Ця зарплата дорівнює тій, яку отримують поляки.

– Через вихід Великої Британії з ЄС багато поляків повертаються додому. Що це означає для наших заробітчан?

– Це чудовий приклад для нас. Ці люди будують гарні будинки, відкривають в Польщі малий бізнес і стають успішними. В Англії вони заробили стартовий капітал, щоб інвестувати його в Польщі. Це повернення не має лякати, воно не спричинить браку робочих місць, бо вакансій вдосталь. За даними Міністерства праці Польщі, країна буде потребувати близько 5 мільйонів нових робітників до 2020 року. Тож Варшава охоче бере українців, які швидко адаптуються до життя в Польщі.

Дай Боже, щоб лише політики нам не заважали, вони роблять багато прикростей. Ми у політику не втручаємося. Але хотів би попросити всіх політиків, аби уникали гострих заяв, які можуть зашкодити польсько-українській дружбі. Українці в Польщі працюють на майбутнє України і Польщі. А історією хай займаються історики.

У нас щось забагато зацікавлених розділяти людей. Нам потрібно працювати з поляками, з рештою Європи. Коли буде ця співпраця, то найближчим часом змінимо ситуацію в Україні на краще.

– Остання хвиля масової трудової міграції українців до Польщі розпочалася після початку російської агресії в 2014 році. Чи змінилась тенденція за два роки?

– Зараз ситуація стабілізувалася, кількість трудових мігрантів теж. В України не такий великий приріст населення, щоб ще більше людей виїжджало. Думаю, так буде надалі. Можливо, кількість заробітчан навіть трохи зменшиться з покращенням економічної ситуації в Україні.

– Як гадаєте, візова лібералізація з ЄС спричинить нову хвилю трудової міграції?

– Мій прогноз – ні. Візова лібералізація дає право виїжджати за кордон, але прикордонник буде питати, чи у вас оплачений готель, чи маєте гроші, щоб було за що поїсти, як їздити по країні, білети назад. Візова лібералізація не дає право на роботу.

Простіше чесно отримати легальну робочу візу. Якщо хочете працювати, то польський уряд легше видасть робочу візу. Варшава приймає багато законів, які повинні зупинити працедавців перед наймом нелегальних працівників.

Звісно є ті, хто хоче менше платити, зекономити на нелегальних працівниках. Але хочу порадити усім українцям – пробуйте зробити все легально, тоді уникнете багатьох проблем.

Навіть якщо думаєте, що для хатньої робітниці, про яку ніхто не знатиме, це не важливо. Це не так. Будуть податки, але вони йдуть вам на страхування, медичне обслуговування та всілякі непередбачувані обставини.

– Які ще поради дасте для українців, які хочуть поїхати працювати за кордон?

– Хочу, щоб українці, які їдуть за кордон, пам’ятали, що вони в гостях, і поводилися в Польщі відповідно до польських законів, культури, традицій, менталітету. Аби українці не забували, що вони за кордоном. Українцям слід поводитися гідно, показувати, що приїхали з європейської держави. Патріотизм – це передусім гідна поведінка за кордоном. Бо на нас дивляться, за нашою поведінкою складають враження про Україну.

Недавно були злочинні випадки, коли українець і поляк пограбували когось. Дуже неприємно читати такі новини. Кожен українець має пам’ятати, що він посол своєї країни за кордоном, представляє свою державу, завойовує для неї авторитет. Якщо вже їдете за кордон, то почитайте, куди їдете, яка історія цієї країни, які там звичаї, які закони цієї країни. Врешті, підготуйтеся до поїздки.

Довідка

Юрій Карягін – 64 роки, голова Міжгалузевої профспілки українських працівників у Польщі, кандидат економічних наук, професор кафедри готельно-ресторанного бізнесу Київського національного університету культури і мистецтв. Фахівець у сфері туризму і готельно-ресторанного бізнесу, один із співавторів Закону України «Про туризм». Автор понад 100 наукових праць, підручників про готельно-ресторанний бізнес і розвиток туризму. Голова українського товариства «Україна-Польща», директор Інституту українсько-польської співпраці. Заслужений працівник культури Польщі.

 

Share Button

Також перегляньте

Джерело: politeka.net

Державне бюро розслідувань України очолив Роман Труба

Активісти кажуть, що Роман Труба санкціонував порушення та давав вказівки стосовно процесуальних дій у кримінальних …

Напишіть відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.