Польсько-український портал Portal Polsko-Ukraiński jest portalem internetowym o charakterze analityczno-informacyjnym
Схожі статті
1 липня у Львові вшанували пам’ять професорів, загиблих у липні 1941 року. Покласти квіти до пам’ятника на Вулецьких пагорбах прийшли мери Львова Андрій Садовий та Вроцлава Рафал Дуткевич, а також громадськість міста. Про це інформує прес-служба Львівської міської ради.
У своїй промові Андрій Садовий згадав про те, що нині в Україні триває війна, а частина території країни – в окупації. «Ми повинні про це пам’ятати, ми повинні про це апелювати до світу, ми повинні видавити ворога з нашої землі. Сьогодні звертаюся до всіх, щоб ми пам’ятали про наших ув’язнених — Олега Сенцова та багатьох інших, які перебувають у російських тюрмах. Треба робити все можливе, щоб вони були звільнені. Тому я прошу всіх — звертайтесь до друзів, знайомих у всьому світ, щоб вони апелювали до Росії, до міжнародних товариств, щоб наші хлопці були на волі», — зазначив Садовий.
«Сьогодні ми біля пам’ятника у найкрасивішому місті – у Львові. Спільно з мером Львова, з представниками університетів міста, з Консулом, який представляє Польщу, ми складали квіти до пам’ятника професорам, які були замордовані на цій горі. Щороку тут є делегація з Вроцлава. Будуть ще ректори … Львівський університет в період між війнами був славним закладом, філософи, математики, які тут працювали, були лідерами європейської науки і науки світу. Багато з них було тут замордовано. Пам’ятник своєю символікою говорить — «не вбивай». Коли ми говоримо «не вбивай», то пам’ятаємо, що на Сході України надалі гинуть люди. Хоч з великою радістю спостерігаємо за чемпіонатом світу з футболу в Росії, то пам’ятаємо, що в тюрмах Росії досі є багато невинних людей, які протестували і протестують проти того, що Росія за допомогою зброї зайняла частину України і досі на Сході України гинуть люди. Це думка, яка повинна бути з нами, ми повинні говорити, що Україна є і буде вільним і демократичним краєм», – зазначив Рафал Дуткевич.
Мери Вроцлав Рафал Дуткевич та Львова Андрій Садовий також спільно висловили підтримку українським політв’язням Росії, зокрема Олегу Сенцову. Андрій Садовий і Рафал Дуткевич одягли футболки з хештегом freeSentsov на підтримку акції з визволення українських політв’язнів.
Окрім того, польська делегація привезла до Львова незвичний подарунок – бронзову статуетку вроцлавського гнома, який є символом цього міста. Гномика встановили біля каплиці Боїмів у центрі Львова. Як зазначив Рафал Дуткевич, таких гномів є кількадесят по всьому світу. Андрій Садовий, своєю чергою, пообіцяв подарувати Вроцлаву фігуру лева, який є символом міста Львів.
Як інформує прес-служба Національного університету «Львівська політехніка», меморіальне зібрання з нагоди 77-х роковин від дня загибелі львівських професорів на Вулецьких пагорбах в липні 1941 року також відбудеться у Львові 3 липня. Участь у зібранні візьмуть очільники області та Львова, представники Республіки Польща, академічна спільнота і громадськість міста.
Довідка. Через тиждень після початку радянсько-німецької війни, 30 червня 1941 року, частини вермахту зайняли Львів. 1-2 липня до міста прибули спецгрупи СС для ліквідації всіх, кого визнали ворогами гітлеризму. Одна з них під орудою бригаденфюрера СС Е.Шонґарта здійснила арешти й розстріл у ніч на 4 липня 39 професорів львівських вищих навчальних закладів. Жертвами нацистів стали відомі науковці, зокрема, викладачі Львівської політехніки К. Бартель, К.Вайгель, А.Ломницький, Броніслав і Зигмунд Лоншан де Бер’є, С.Пілят, В.Круковський, В.Стозек та інші.
Напередодні нападу на СРСР шеф Головного управління імперської безпеки обергрупенфюрер СС Г.Гейдріх утворив у Кракові структури, яким доручено діяти у Львові в перші дні його окупації. Серед них були так звана Айнзацгрупа «Ц» та спецгрупа поліції безпеки і СД бригаденфюрера СС Шонґарта. На них було покладено завдання «очистити місто від особливо небезпечних елементів». Група Шонґарта отримала завдання щодо арешту і знищення місцевої професури, оскільки мала певний досвід арештів і ув’язнення краківських професорів восени 1939 р.
Бригаденфюрер діяв у Львові рішуче. Він прибув до міста слідом за фронтовими частинами вермахту 2 липня, а вже наступного дня о 22-й вечора приступив до виконання запланованої акції. Одним із перших заарештували найвідомішого на той час польського вченого і політика, професора «Політехніки» Казимира Бартеля, який у міжвоєнні роки тричі очолював уряд Польщі. До рук гестапо потрапили й відомий письменник Тадеуш Бой-Желенський, професор Роман Ренцький із Львівського медичного інституту, Володимир Серадзький – професор кримінальної медицини.
Арештованих учених привозили і розміщували в бурсі Абрагамовичів на однойменній вулиці (тепер вулиця Т.Бой-Желенського). А вже на світанку о 4.00 4 липня на ближніх Вулецьких пагорбах есесівці розстріляли львівських професорів та окремих членів їхніх родин.
Джерела: city-adm.lviv.ua, прес-служба Національного університету «Львівська політехніка»
