Польсько-український портал Portal Polsko-Ukraiński jest portalem internetowym o charakterze analityczno-informacyjnym
Схожі статті
Україна направила до Варшави свою позицію щодо відновлення співпраці інститутів національної пам’яті України та Польщі, а також міністерств культури обох країн. Про це повідомив у коментарі УНН віце-прем’єр-міністр Павло Розенко.
«Ми маємо надію на те, що активізують свою співпрацю відповідні міністерства. Ми про це домовлялися і висунули таку ініціативу, щоб відновили свою співпрацю принаймні інститути національної пам’яті Польщі й Україні. Відповідну ініціативу з боку української сторони вже скерували у Варшаву. Йдеться також про міністерства культури, відповідні міждержавні комісії, які існують на цьому рівні. Безумовно, ми налаштовані на конструктивну і відкриту співпрацю з польською стороною», – зазначив Розенко.
Віце-прем’єр додав, що позиція української сторони є відомою і відкритою: «Ми не просимо чогось надзвичайного. Ми просимо лише здійснювати абсолютно дзеркальні кроки ставлення до пам’яті загиблих у непростій українсько-польській історії. Щоби польська сторона ставилася до українців, які поховані або загинули на території, яка сьогодні є польською, так само, як Україна ставиться до могил польських громадян, польських воїнів на території України».
Він також нагадав, що українська сторона запросила з візитом до Києва віце-прем’єр-міністра, міністра культури та національної спадщини Польщі Пьотра Ґлінського. Проте польська сторона має сама визначитися, коли відбудеться цей візит.
«Цікавий не візит задля візиту, а чи готова польська сторона, власне, продемонструвати якісь реальні кроки щодо вирішення тих питань, які ми обговорили у Варшаві… Ми раді бачити пана Глінського в Києві в будь-який час», – зазначив Розенко.
Натомість голова Інституту національної пам’яті Польщі Ярослав Шарек зазначив, що відновлення співпраці з українцями відбудеться після рішення про дозвіл полякам на проведення пошукових робіт на теренах України, а також на ексгумацію останків жертв і будівництво місць пам’яті поляків, – інформує Польське радіо.
Президент Інституту нацпам’яті Польщі додав, що українці декілька місяців тому висловили бажання співпрацювати у питаннях, пов’язаних з подіями 1920 року, тобто підписанням угоди про союз між Пілсудським та Петлюрою, однак, за його словами, на заявах усе закінчилося.
Умовою відновлення співпраці, за словами Ярослава Шарека, буде також спільна публікація доробку зустрічей Польсько-українського форуму істориків (зазначимо, роботу форуму істориків наразі призупинено). Голова ІНП Польщі сказав, що Інститут готовий проводити наступні зустрічі з українськими вченими, якщо спершу опублікує польською та українською мовами наукові опрацювання, презентовані раніше.
«Проте ми дотепер не отримали від української сторони текстів українських авторів, хоча ми можемо їх надрукувати», – сказав Ярослав Шарек.
У коментарі «Історичній правді» очільник Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович нагадав, що впродовж 2014 – 2017 років у Польщі сталося 17 актів вандалізму над українськими місцями пам’яті, й досі жодного з пам’ятників не відновили. В Україні торік провокатори осквернили 4 пам’ятники, і кожен з них оперативно відновлено.
«Торік ми призупинили проведення робіт з пошуку поховань та впорядкування польських місць пам’яті в Україні у зв’язку із бездіяльністю Польщі в питаннях відновлення українських пам’яток. М’яч зараз на польській стороні, і вони можуть зробити все від них залежне, щоб поновити цю співпрацю», – наголосив В’ятрович
Щодо роботи польсько-українського форуму істориків та видання його напрацювань, то голова українського ІНП зазначив: «Згідно з попередніми домовленостями, видання збірника передбачено на 2018 рік. На сьогодні нам бракує однієї польської доповіді. З української сторони готові усі тексти».
Натомість щодо роботи форуму істориків В’ятрович нагадав про заяву, з якою виступив УІНП в лютому після ухвалення скандальних змін до закону про ІНП Польщі: «Оскільки наступне засідання мало відбуватись у березні в Польщі, ми констатували, що не можемо гарантувати збереження свободи слова українським дослідникам на польській території чи навіть безпеку їх перебування там. Тому, слідуючи цінностям відкритого діалогу та вільного доступу до джерел, звернулися до польських колег з пропозицією продовжити історичні дискусії на території України, де відсутні будь-які обмеження чи політичний диктат щодо оцінок минулого. На жаль, на сьогодні ми не отримали жодної відповіді на нашу пропозицію. Польські політики хочуть завести історичні дискусії між нашими народами у глухий кут. І, шкода, що у цьому стосунку IPN обирає не сторону істориків, а своїх політиків».
Нагадаємо, в лютому у Варшаві відбулася зустріч віце-прем’єр-міністра України Павла Розенка з віце-прем’єр-міністром, міністром культури та національного надбання Польщі Пьотром Ґлінським. Тоді сторони обговорили низку важливих для українсько-польських стосунків питань: загрози нового закону про Інститут національної пам’яті Польщі, права українців Польщі, відновлення зруйнованих пам’яток, проведення спільних заходів: конференцій, пошукових робіт. А також домовилися продовжити діалог на рівні віце-прем’єр-міністрів за участю міністерств і відомств, відповідальних за різні напрямки співпраці між двома державами.
Читайте також:
Джерело: unn.com.ua, polradio.pl, istpravda.com.ua
