Сьогодні, 5 лютого, представники Всеукраїнського об’єднання «Свобода» пікетували Посольство Польщі в Києві та консульства Республіки Польща в Україні на знак протесту проти ухвалення польськими Сеймом і Сенатом змін до закону про Інститут національної пам’яті Польщі. Про це POLUKR.net дізнався з сайту ВО «Свобода».

Одночасні акції стартували о 14.00 за київським часом і відбулися біля Посольства Республіки Польща  в Києві, а також біля консульств РП у Вінниці, Львові, Луцьку, Одесі й Харкові.

Свободівці вимагали «не допустити впровадження антиукраїнських змін до закону про Інститут національної пам’яті Польщі». Мітингувальники також передали відповідні звернення представникам польських дипломатичних установ.

Представники Всеукраїнського об’єднання «Свобода» пікетують консульство Республіки Польща у Львові. Фото: Андрій Поліковський

Під час акції в Києві заступник голови ВО «Свобода», керівник фракції «Свободи» в Київраді Юрій Сиротюк заявив, що українці не дозволять ображати своїх героїв ‒ ані живих, ані мертвих. Він назвав законопроект про зміни до закону про Інститут національної пам’яті Польщі неприйнятним і закликав накласти на нього вето.

«Ми хочемо вільної Польщі і вільної України, бо це запорука геополітичної стабільності Євразії. Спроба поляків сьогодні вчергове домовитися з Росією, як це було в часи Козаччини, поділ України по Дніпру, закінчився падінням і жорсткою окупацією Польщі. Тому ми закликаємо польського посла сьогодні прийти на Бандерівські читання і дізнатися про постать Бандери ‒ сина священика, символу української нації ‒ не з московських карикатур. Ми закликаємо до дискусії на рівні історичних аргументів. У разі підписання цього закону поляки на довгий час підірвуть той союз, який може стати основою стабільності сильної Європи. Ми не будемо бити в спину полякам, як роблять це вони, але вважаємо цей закон неприйнятним і закликаємо накласти на нього вето», ‒ сказав Юрій Сиротюк.

Командир «Легіону Свободи» Олег Куцин назвав дії польської влади ударом у спину України та наголосив, що в разі поразки України у війні під окупацію слідом потрапить Польща.

«Ми не опускаємося до того рівня, що й поляки, які нищать українські могили та викладають дороги надгробними пам’ятниками наших вояків. Якщо вони не зупиняться ‒ ми можемо втратити українську державу, але Польща попаде під окупацію відразу за нами. Будемо сподіватися, українці відстоять Європу, як це завжди було. Ми маємо свою державу, ми згуртовані, ми здатні перемогти Московію. Але не завдавайте нам ударів у спину!» ‒ заявив він.

Нагадаємо, вночі 1 лютого Сенат Польщі ухвалив законопроект про зміни до закону про Інститут національної пам’яті Польщі. Цей законопроект 26 січня схвалив польський Сейм. У законі, зокрема, міститься визначення злочинів українських націоналістів та українських організацій, які співпрацювали з Третім рейхом, а також передбачено можливість запуску кримінальних проваджень проти осіб, які заперечують ці злочини. Також поправки до закону передбачають можливість покарання за вживання словосполучення «польські табори смерті».

Джерело: svoboda.org.ua

Фото – PolUkr.net

Українська частина Українсько-польського форуму партнерства «з великим розчаруванням і тривогою сприйняла схвалення обома частинами польського парламенту законодавчих рішень, які передбачають політичне з’ясування історичних взаємин поміж нашими народами». І закликала президента Польщі Анджея Дуду ветувати закон. Про це йдеться у зверненні Форуму, яке цитує «Лівий берег». 

«Такі рішення не пропонують і не відкривають діалогу правди. Вони свідомо використовують взаємні образи нашого минулого, щоб спровокувати нові біди в майбутньому», – йдеться в документі.

Автори звернення зазначають, що ухвалений закон в Україні розцінюють як спробу створити атмосферу тиску й залякування українців, які проживають у Польщі. «Такий крок є зловісним, оскільки повторює трагічні помилки, які не раз призводили до втрати державності обох наших народів», – наголошують вони.

Учасники Українсько-польського форуму партнерства висловлюють жаль, що такий підхід стосується не тільки української історії, а й Голокосту. Вони закликають відмежуватися від нього польських друзів і колег, які представляють польську частину форуму.

«Просимо наших колег застосувати свій авторитет, щоб зупинити остаточне схвалення законодавства, яке здатне істотно підірвати партнерство і довіру між нашими народами. Закликаємо Президента Республіки Польща, пана Анджея Дуду зупинити схвалений акт, щоб він не виявився символом нашої спільної історичної поразки», – йдеться в заяві Україно-Польського форуму партнерства.

Нагадаємо, Форум українсько-польського партнерства почав діяльність 25 лютого 2011 року. Його започаткували у Варшаві міністри закордонних справ України та Польщі. 15 березня 2017 року Форум партнерства відновив свою роботу в оновленому складі. До його складу з обох сторін входять представники громадянського суспільства: науковці, політологи, журналісти та представники неурядових організацій. З українського боку Форум очолює журналіст і політичний оглядач Віталій Портніков, а з польського – директор Центру східноєвропейських досліджень Варшавського університету Ян Маліцький.

Джерело: ukr.lb.ua

Арлем Дезір, представник ОБСЄ з питань свободи засобів масової інформації, висловив стурбованість законом, що криміналізує заяви про історичні події, як-от звинувачення проти Польщі чи польського народу у співучасті в злочинах, скоєних під час Голокосту, або заперечення злочинів проти польського населення, яке здійснювали українські націоналісти під час Другої світової війни. Про це POLUKR.net дізнався з його заяви на сайті ОБСЄ.

«Я серйозно стурбований законом, який криміналізує висловлювання з історичних питань», – сказав Арлем Дезір. «Незважаючи на те, що всі ми знаємо про чутливість до історичних подій, свобода вираження поглядів має особливе значення для істориків та науковців. Історія – це питання самостійного академічного дослідження та вільної дискусії, а не рішення суду. Закон має бути відхилений як непропорційне обмеження свободи вираження поглядів. Тільки коли заяви підбурюють до насильства чи дискримінації, вони можуть бути криміналізованими», – сказав Дезір.

Він нагадав про статтю 19 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права (МПГПП), інтерпретуючи яку, Комітет ООН з прав людини чітко заявив, що «закони, які карають за висловлення думок про історичні факти, несумісні з міжнародними зобов’язаннями щодо свободи вираження поглядів». Окрім того, МПГПП не дозволяє забороняти висловлювання помилкового твердження або неправильної інтерпретації подій минулого.

Дезір висловив сподівання на те, що «для захисту свободи вираження президент Польщі накладе вето на цей закон».

Голова Європейської ради, екс-прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск також розкритикував згаданий закон. «Будь-хто, хто поширює неправдиві формулювання про «польські табори», завдає шкоди доброму імені та інтересам Польщі. Автори закону сприяли поширенню цього брудного наклепу в усьому світі, як ніхто раніше», – зазначив Туск у Twitter.

Kto rozpowszechnia kłamliwe sformułowanie o „polskich obozach”, szkodzi dobremu imieniu i interesom Polski. Autorzy ustawy wypromowali to podłe oszczerstwo na cały świat, skutecznie jak nikt dotąd. A więc, zgodnie z ustawą…

— Donald Tusk (@donaldtusk) 1 лютого 2018 р.

Нагадаємо, вночі 1 лютого Сенат Польщі ухвалив законопроект про зміни до закону про Інститут національної пам’яті Польщі. Цей законопроект 26 січня схвалив польський Сейм. У законі, зокрема, міститься визначення злочинів українських націоналістів та українських організацій, які співпрацювали з Третім рейхом, а також передбачено можливість запуску кримінальних проваджень проти осіб, які заперечують ці злочини. Також поправки до закону передбачають можливість покарання за вживання словосполучення «польські табори смерті».

Читайте також:

Українські політики та громадські діячі відреагували на ухвалений Сенатом закон про ІНП Польщі

Джерела: osce.org, twitter.com/donaldtusk

Станом на 26 січня 2018 року 25 645 іноземців та осіб без громадянства не змогли законно в’їхати в Україну через відповідні заборони уповноважених державних органів. Упродовж 2014-2017 років прикордонники викрили 912 іноземних громадян, які незаконно відвідували Крим. Про це PolUkr.NET дізнався з відповіді на свій запит від Адміністрації Державної прикордонної служби України.

Росіян, яким заборонений в’їзд в Україну, багато – 6398 осіб (майже 25%). Громадян Молдови – 2222 особи (8,7%). Значно менше білорусів – 494 (1,9%), а поляків – лише 178 (0,7%). Решта осіб, яким заборонений в’їзд в Україну, – це переважно громадяни країн, які є основними постачальниками нелегальних мігрантів, а також країн Південного Кавказу та Центральної Азії.

На жаль, ДПСУ не роз’яснює, на яких підставах було заборонено в’їзд в Україну згаданим 25 645 особам, і які з них є найбільш поширеними. Обліку цієї інформації в ДПСУ не ведуть. Нагадаємо лише, що рішення про заборону в’їзду в Україну можуть приймати уповноважені посадові особи Державної міграційної служби України, СБУ та ДПСУ.

Слід визнати, що підстав для заборони в’їзду в Україну іноземцям та особам без громадянства є немало. Згідно із Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», до бази даних осіб, яким не дозволено в’їзд в Україну, вносять відомості про іноземців та осіб без громадянства, якщо їхнє перебування є небажаним з міркувань національної безпеки та охорони громадського порядку, якщо вони порушили правила перетину державного кордону в пункті пропуску, митні, санітарні норми чи правила, якщо потрапляли на тимчасово окуповану територію (АР Крим) без спеціального дозволу через закриті пункти пропуску (намагалися в’їхати в Україну з Криму або виїжджали з України через Крим). Крім того, в’їзд в Україну забороняють іноземцям та особам без громадянства, які незаконно перетинають кордон поза пунктами пропуску (наприклад, через закриті пункти пропуску в Донецькій та Луганській областях).

До компетенції ДПСУ належить складання протоколів про адміністративне правопорушення за ст. 204-2 КУпАП – Порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї. Складення таких протоколів щодо іноземців чи осіб без громадянства означає внесення відомостей про них до бази даних осіб, яким не дозволений в’їзд в Україну. У цьому випадку йдеться саме про Крим, оскільки лише він поки що має статус тимчасово окупованої території. За 2014-2017 роки співробітники ДПСУ склали 6501 такий протокол, з яких 5589 протоколів (майже 86%) – щодо громадян України. Щодо громадян РФ склали 539 протоколів (8,3%), громадян Молдови – 90, громадян Білорусі – 31, громадян Польщі – 2. Загалом прикордонники самостійно викрили у пунктах пропуску 912 іноземців, які незаконно відвідували Крим.

Крім того, уповноважені посадові особи ДПСУ можуть складати протоколи про адміністративне правопорушення за ст. 204-1 КУпАП – Незаконне перетинання або спроба незаконного перетинання державного кордону України. За цієї статтею притягують до відповідальності нелегальних мігрантів, осіб без документів або з недійсними документами, а також (з 2015 року) осіб, що перетинають кордон через закриті пункти пропуску у Донецькій та Луганській областях. Складення таких протоколів щодо іноземців чи осіб без громадянства так само означає внесення відомостей про них до бази даних осіб, яким не дозволяється в’їзд в Україну.

За інформацією ДПСУ, у 2015-2017 роках було складено 97 319 протоколів щодо осіб, які «незаконно потрапили з України на територію РФ через ділянки кордону, що тимчасово не контролюються українськими органами державної влади». Із них 96 970 протоколів (99,6%) – щодо громадян України. Щодо громадян РФ склали 145 таких протоколів, громадян Молдови – 52, громадян Білорусі – 12, громадян Польщі – 2. Загалом прикордонники самостійно викрили у пунктах пропуску 349 іноземців, які незаконно побували на тимчасово неконтрольованих територіях на Донбасі.

Дмитро Борисов

У столиці України відкрили координаційний центр реагування на кіберзагрози, який створили на базі Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України. Центр покликаний завчасно виявляти кіберзагрози й ефективно протидіяти кібератакам. Про це сказав секретар Ради національної безпеки і оборони України Олександр Турчинов, відкриваючи Центр реагування на кіберзагрози, – інформує сайт РНБО. 

«Сьогодні принципово змінюється тактика кіберзахисту. Від реагування постфактум, тобто вже після масштабного нанесення шкоди інформаційним ресурсам і системам, як це відбувалося під час останніх кібератак торік, ми переходимо до дій на випередження та максимальної локалізації можливих уражень», – зазначив секретар РНБО.

За словами Турчинова, Центр реагування на кіберзагрози створено з використанням найкращих світових технологій із кіберзахисту. Технологічні можливості Центру дозволять не лише виявляти кібератаки, а й оперативно попереджати про них, проводити аналіз вразливостей, аномалій, шкідливих програм і вірусів, і негайно реалізовувати заходи протидії. Центр співпрацюватиме з Держспецзвязку, Службою безпеки України та Національною поліцією України, що дасть змогу підвищити ефективність та оперативність роботи правоохоронних структур із протидії та розслідування кіберзлочинів.

Окрім того, Центр співпрацюватиме з колегами із країн НАТО. «Центр, який побудований в Україні, співпрацюватиме з аналогічними центрами країн НАТО в першу чергу (з російськими – не буде співпраці). Взаємодія з ними значно підвищить якість реагування на кіберінциденти: завдяки обміну інформацією, підтягуванню потужних обчислювальних машин і ресурсів», – цитує Турчинова «Українська правда».

Турчинов зазначив, що українська влада також розглядає питання створення кібервійськ: «Це серйозне питання, ми над ним працюємо. В цьому напрямку працює і Служба зовнішньої розвідки, і військова розвідка».

Джерела: rnbo.gov.ua, pravda.com.ua

Ізраїль попросив відкласти запланований на наступний тиждень візит у цю країну голови Бюро національної безпеки Польщі. Про це йдеться на сайті ізраїльського Міністерства закордонних справ, – інформує «Європейська правда». 

«На тлі схвалення законопроекту польським Сенатом Ізраїль попросив відкласти запланований візит глави Бюро національної безпеки Польщі», – зазначено в повідомленні ізраїльського МЗС.

«Ми підтверджуємо, що ізраїльська сторона попросила відкласти візит на наступному тижні глави Бюро національної безпеки Павела Солоха. Висловлюємо надію, що діалог з питань безпеки, який має стратегічне значення для обох країн, буде продовжений в найближчому майбутньому», – зазначено в повідомленні у Twitter Бюро нацбезпеки Польщі.

Potwierdzamy, że strona izraelska zwróciła się z prośbą o przełożenie  przyszłotygodniowej wizyty szefa BBN Pawła Solocha w Izraelu. Wyrażamy nadzieję, że dialog w sprawach bezpieczeństwa, mający strategiczne znaczenie dla obu państw, będzie kontynuowany w niedalekiej przyszłości

— BBN (@BBN_PL) 1 лютого 2018 р.

Нагадаємо, ухвалення Сеймом і Сенатом Республіки Польща змін до закону про Інститут національної пам’яті спричинило напруження у польсько-ізраїльських відносинах. Тель-Авів обурили поправки до закону, які запроваджують покарання за вживання словосполучення «польські табори смерті». Переглянути цей законопроект Варшаву закликали й у Державному департаменті США, наголосивши, що цей закон може мати негативні наслідки для відносин Варшави зі США й Ізраїлем.

Джерела: eurointegration.com.ua, mfa.gov.il, twitter.com/BBN_PL

Польські громадські діячі виступили з заявою, в якій розкритикували ухвалений Сеймом і Сенатом Польщі закон про заборону так званої «бандерівської ідеології». Заяву поширив сайт Еспресо.TV.  Окрім того, вчора у Варшаві противники ухвалення цього закону зібралися на «Мітинг незгодних», де заявили, що цей закон є диктаторським, – інформує 24 Канал .

«Ми, що підписалися нижче, виступаємо проти поправок до закону про Інститут національної пам’яті (ІНП) ухвалений сенатом Польщі. Внесення змін у закон про ІНП узаконює вже присутні у суспільстві різновиди дискримінації та вияви агресії, сприяє засудженню окремих персон та етнічних груп, загострює ксенофобію, стає поштовхом для злочинності, яка ґрунтується на ненависті, поглиблює кризу правової системи, кризу у суспільній, політичній, дипломатичній та інформаційній площинах», – йдеться в заяві польських громадських діячів.

Польські інтелігенти наголосили парламентаріям, що внесений запис Томаша Жимковського із партії Кукіз 15, який оскаржує «бандерівські злочини», становить безпосередню загрозу для громадян Польщі української національності, а також для українських заробітчан на території Польщі. «Ми спеціально не цитуємо закон, а тільки його медійний відповідник, який живе вже окремим життям у медіапросторі, передовсім суспільному, але й не тільки», – додали вони.

Ініціатори заяви наголошують: цей закон лише загострить настрої в суспільстві, а польські націоналісти знайдуть у ньому «виправдання та наснагу».

«Водночас ми солідарні з особами та установами, які вже виявили свій супротив у зв’язку з поправками до закону про ІНП, особливо у зв’язку з загрозами для освіти, науки, свободи слова, а також стану польсько-єврейських та польсько-ізраїльських відносин», – йдеться в заяві, яку підписали понад сто відомих польських громадських діячів.

Проти змін до закону вчора протестували й у Варшаві. Біля Інституту народної пам’яті у столиці Польщі вони зібралася на «Мітинг незгодних», де підняли питання того, що цей закон є диктаторським, – інформує 24 Канал.

За словами мітингарів, які скандували «Досить побрехеньок, ми не є країною-диктатором», закон заперечує свободу слова та загрожує журналістам, які працюють у Польщі й можуть обговорювати різні теми, пов’язані з «таборами смерті». На переконання учасників протестів, Інститут національної пам’яті просто підігрує керівній партії «Закон і справедливість» на чолі з Ярославом Качинським і президентом Польщі Анджеєм Дудою. Його дія поширюватиметься на всіх, а це загрожує тотальним мовчанням і тотальними внутрішніми історичними чистками.

Джерела: espreso.tv, 24tv.ua

Міністр закордонних справ Польщі Яцек Чапутович учора зустрівся з Послом України в Польщі Андрієм Дещицею. Під час зустрічі вони обговорили поправки до Закону про Інститут національної пам’яті Республіки Польща. Український дипломат висловив глибоку стурбованість з приводу можливості кримінального переслідування за заперечення «злочинів українських націоналістів». Про це POLUKR.net дізнався з сайту RMF24.pl. 

Як інформує видання, заплановано провести подальші польсько-українські переговори на рівні віце-прем’єр-міністрів. У середині лютого віце-прем’єр польського уряду Пьотр Глінський зустрінеться зі своїм колегою з України Павлом Розенком. Цей візит був запланованим раніше, однак тепер основною його темою буде саме внесення змін до закону про Інститут національної пам’яті Польщі. Також під час цієї зустрічі мають намір обговорити ще одну важливу тему – можливість відновлення ексгумаційних робіт поляків в Україні. Як зазначив Чапутович, цей діалог необхідний через непросту історію. Коли ж у нього запитали, чи може ухвалений закон про ІНП Польщі знизити аргументи щодо відновлення ексгумації, він сказав: «Подивимося. Сподіваюся, що ні».

Міністр закордонних справ Чапутович додав, що Польща завжди підтримуватиме цілісність України і її проєвропейські прагнення, і тому він має сподівання, що ухвалений закон не буде негативно впливати на відносини між країнами.

Павло Розенко повідомив, що перед зустріччю з Глінським проведе консультації з дипломатичним корпусом і Президентом України.

До слова, у вчорашньому інтерв’ю «5 каналу», говорячи про ухвалений закон, віце-прем’єр-міністр України зауважив: попри те, що різні політичні сили намагаються постійно відкинути в минуле стосунки України та Польщі, в українсько-польському діалозі значно більше тем, які об’єднують і стосуються сьогодення і майбутнього двох держав.

Віце-прем’єр додав, що українська сторона завжди демонструвала відкритість своєї політики щодо Польщі. І наголосив: «Ми ніколи жодним чином не дозволяли собі втручатися у внутрішню політику Польщі, вказувати куди рухатися і що робити. Ми поводилися максимально коректно в цій ситуації, розуміючи, що Польща – наш історичний союзник, одна з перших держав, яка визнала нашу незалежність у 1991 році і сьогодні є послідовно підтримує Україну у війні з Росією».

«Коло наших дискусій є дуже широким і ми не хотіли б «зациклюватися» лише на питаннях минулого. Зі свого боку, наші колеги і друзі повинні зрозуміти, що історію України у Москві колись вже писали, тому зараз історію України ми будемо писати в Києві, українці самі здатні розібратися з приємними і неприємними моментами і формувати свою історичну правду», – додав Розенко.

Читайте також: 

Пеналізація “бандеризму”, або як вирішили неіснуючу проблему

Джерела: rmf24.pl, 5 канал

Співголови депутатської групи у Верховній Раді України з міжпарламентських зв’язків із Польщею, народні депутати України Оксана Юринець і Микола Княжицький виступили з заявою, в якій закликали польського президента Анджея Дуду накласти вето на ухвалені зміни до закону про Інститут національної пам’яті Польщі. Про це POLUKR.net дізнався з сайту «Еспресо.TV», який поширив їхню заяву. 

«Схвалення Сеймом і Сенатом Республіки Польща змін до Закону про Інститут національної вважаємо радикальним антиукраїнським кроком, який може зруйнувати фундамент добросусідських відносин між нашими націями і державами. Це приниження гідності української нації, наруга над історичною правдою та заперечення більш як сорокарічної праці над примиренням між нашими народами», – йдеться в заяві.

Співголови групи з міжпарламентських зв’язків з Польщею наголосили, що неприйнятним є застосування в законі терміну «українські націоналісти» на означення тих, хто скоїв злочини проти поляків. «Означення національності відсутнє при зазначенні злочинів нацистів і комуністів. Це фактично означає, що польський парламент називає український народ «нацією злочинців і колаборантів з Третім Рейхом», – пояснили вони.

У заяві додають, що цим рішенням, яке в час війни України з Росією можна розцінювати як удар в спину, польські парламентарії «потоптали честь і гідність українського народу, який у першій половині ХХ століття пережив безпрецедентні трагедії і утиски з боку комуністичної Росії та Третього Рейху». А крім того, «свідомо чи несвідомо, дуже точно скопіювали основи колонізаційної політики комуністичної Москви проти українського народу: намагання поставити знак рівності між українським народом, «буржуазним націоналізмом» і колабораціонізмом».

Читайте також: Українські політики та громадські діячі відреагували на ухвалений Сенатом закон про ІНП Польщі

Згадавши про історичні рамки, окреслені в цьому законі, ініціатори заяви зауважують, що їх можна пояснити намаганням «за допомогою тюремного покарання приховати злочини Польської держави, її війська і воєнізованих формувань проти української нації».

«Законом передбачено покарання у вигляді тюремного ув’язнення строком 3 роки за приписування польській нації або Польській державі злочинів проти миру, людяності і воєнних злочинів. Отже, каратиметься кожен, хто насмілився назвати злочинами проти України і української нації цілий ряд подій, серед яких депортаційна операція «Вісла» та політика етноциду, яку впроваджували польські комуністи щодо української меншини в Польщі, – йдеться в заяві. – В європейській практиці відносин між сусідніми демократичними народами немає сьогодні прикладу більш кричущого порушення принципів міжнародного права, прав людини і свободи слова; прикладу більш кричущої наруги над правдою про минуле, пам’яттю про невинні жертви і перетворення сучасних поколінь на заручників поточної політичної кон’юнктури».

Подякувавши тим польським парламентаріям і політичним силам, які виступили проти схвалення цього антиукраїнського закону, Оксана Юринець і Микола Княжицький відтак закликали президента Польщі Анджея Дуду накласти вето на ухвалений закон і продовжити заходи «для подолання трагічних наслідків спільного минулого українців і поляків». А церкви і релігійні організації Польщі й України – «зробити все можливе, щоб між нашими народами на довгий час не були посіяні зерна розбрату і ненависті».

Читайте також: 

Польський Cенат уночі проголосував за скандальний законопроект про Інститут національної пам’яті

Джерело: espreso.tv

Законопроект про зміни до Інституту національної пам’яті Польщі, що його ухвалив сьогодні вночі польський Сенат, спричинив бурхливу реакції в українському суспільстві.

Так, Президент України Петро Порошенко зазначив, що «глибоко стурбований рішенням польського парламенту». Й додав, що «історична правда вимагає відвертої розмови та діалогу, а не заборон».

«Оцінки, які містяться в цьому рішенні є абсолютно необ’єктивними та категорично неприйнятними. Ми насамперед пам’ятаємо наші спільні перемоги і боротьбу проти тоталітарних режимів. Жодне політичне рішення не може замінити історичну правду. Ухвалений законопроект не відповідає проголошеним принципам стратегічного партнерства між Україною та Польщею», – написав Порошенко на своїй facebook-сторінці та у Twitter і закликав Польщу до об’єктивності й діалогу.

pic.twitter.com/EfAUJQ9eJq

— Петро Порошенко (@poroshenko) 1 лютого 2018 р.

Голова Українського інститут національної пам’яті Володимир В’ятрович зауважив, що закон про Інститут національної пам’яті, схвалений учора сенатом Польщі, спрямований передовсім на українців, які мешкають зараз у цій країні.

«Ось що читаємо в обґрунтуванні: «беручи до уваги зростаючі міграційні рухи з України, коли носії ідеології українського націоналізму і адепти світогляду опертого на прославляння формувань, які скоїли геноцид, все більше представлені в Польщі, що також призводить до напруженості у польсько-українських відносинах»… – процитував документ голова УІНП.

Коментуючи закон, який, як у ньому зазначено « покликаний нормалізувати міжнародні відносини» та підтримати «справді демократичні спільноти в Україні», В’ятрович додав: «Зважаючи на те, що в Україні цей закон позитивно сприймають виключно проросійські сили, стає зрозуміло, кого збираються підтримувати польські політики».

«Мені дуже шкода, що дружня нам Польща криміналізуючи дослідження ефемерного «українського» колабораціонізму з Гітлером та згадки про злочини поляків під час другої світової війни не лише проти українців, а й проти євреїв ще більше ізолює себе і у ЄС, і у міжнародній політиці, фактично виправдовуючи фашизм. Маємо зробити все, щоб підтримати ті тверезі голоси у Польщі, які стримують її остаточне перетворення у маргінальну проросійську маріонетку», – відреагував на ухвалення закону народний депутат України, голова Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності Микола Княжицький.

Народна депутатка України, голова комітету у закордонних справах  Верховної Ради України Гaннa Гoпко подякувати тим польським депутатам, які не підтримав цього закону, та зазначила, що «політизуючи історію, польські політики переходять червоні лінії в добросусідських відносинах з Україною, Литвою, Німеччиною і шкодять своїм інтересам, посилюючи додатково напругу на лінії Варшава-Тель-Авів, Варшава-Брюссель».

«Чи треба нам нагадувати про концтабір в польському Явожно? Чи потрібно нам, українцям, вкотре згадати полякам про операцію Вісла чи Ризький договір? Чи коли Варшава разом з Москвою ділила Україну і як наслідок сама втрачала державність чи ставала жертвою поділу?

Ми пробачили і попросили пробачення. Це наша стратегія, благословенна ще видатним моральним авторитетом Папою Іонаном Павлом ІI. Ми дивимося в майбутнє, де політики на кістках чи могилах – не будують свої рейтинги, підлаштовуються під електорат», – наголосила Ганна Гопко.

«Республіка Польща від локомотива та взірця демократії в Центрально-Східній Європі скочується до шовіністичного диктату політики над історичною правдою, селективно обираючи чутливі сторінки історії», – додала вона.

Відповідальний секретар Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті учасників АТО, жертв війни та політичних репресій Святослав Шеремета переконаний, що ухвалений закон є абсурдним та абсолютно антиукраїнським. Про це він розповів у коментарі Львівському порталу.

«Прийняте рішення є абсолютно абсурдним і має абсолютно антиукраїнське звучання і забарвлення. Воно суттєво загострить польсько-українські стосунки», – зазначив Шеремета.

На його переконання, погоджений закон становить небезпеку для величезної кількості українців.

«Згідно з ним, у Польщі зможуть відкривати кримінальні справи проти українців, які вшановуватимуть українську історію та Героїв на території свої держави», – додав Святослав Шеремета.

Відтак він запропонував відкривати кримінальні провадження проти поляків, які заперечують польську окупацію західноукраїнських земель: «Я переконаний, що зараз потрібно приймати відповідне рішення українському парламенту щодо визнання польської окупації західноукраїнських земель, польських злочинів, які були вчинені проти українців у 20 столітті, а також вводити кримінальну відповідальність за заперечення цих злочинів, зокрема, польської окупації. В такому випадку ми матимемо можливість проводити відповідний обмін: якщо у Польщі відкриватимуть кримінальні справи проти українців, аналогічні справи відкриватимуться проти поляків».

Нагадаємо, сьогодні вночі польський Сенат без поправок ухвалив законопроект про зміни до закону про Інститут національної пам’яті Польщі. Ухвалення цього законопроекту польським Сеймом вже спричинило загострення польсько-українських та польсько-ізраїльських відносин. Змінити цей закон Варшаву закликали також у Держдепартаменті США.

Джерела: twitter.com/poroshenko, facebook.com/volodymyr.viatrovych, facebook.com/hanna.hopko, facebook.com/mykolakn, portal.lviv.ua