На пленарному засіданні у Страсбурзі вчора Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) обрала Комісаром Ради Європи з прав людини Дуню Міятович (Боснія і Герцеговина). Про це інформує сайт ПАРЄ.

Як повідомляє Постійне представництво України при Раді Європи, пані Міятович у другому турі виборів перемогла французького політика П’єра-Іва Ле Борна, нещодавнього члена Парламентської асамблеї Ради Європи.

У першому турі П’єр-Ів Ле Борн здобув 105 голосів, а Дуня Міятович посіла друге місце з 77 голосами. Словенський міністр юстиції, раніше – антикорупційний комісар, Горан Клеменчич, вибув із боротьби з 67 голосами.

У другому турі Дуня Міятович, колишній спецпредставник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ, здобула перемогу, отримавши 107 голосів. За французького кандидати віддали 103 голоси.

Раніше, з 2010 по 2017 рік Дуня Міятович була представником ОБСЄ у справах свободи засобів масової інформації. Раніше вона працювала директором телерадіомовлення в Агентстві регулювання зв’язку в Боснії та Герцеговині (CRA). Вона також була головою Європейської платформи регуляторних органів з питань ЗМІ (EPRA), яка очолювала групу фахівців Ради Європи з питань свободи слова й інформації в кризові періоди. Вона має кілька нагород за діяльність у галузі прав людини.

Метою діяльності Комісара Ради Європи з прав людини є сприяння інформованості та повазі до прав людини в 47 державах-членах Ради Європи; визначення можливих недоліків у законодавстві та практиці щодо прав людини; полегшення діяльність національних інститутів омбудсмена й інших правозахисних структур.

Комісар проводить регулярні візити до держав-членів для діалогу з урядами та громадянським суспільством та складання звітів із питань, що підпадають під його мандат. Має унікальний мандат сприяння ефективному захисту прав людини та сприяння державам-членам Ради Європи в застосуванні правозахисних стандартів Ради Європи. Так, попередній Комісар Нільс Муйжніекс був єдиним серед міжнародних правозахисників, хто зміг потрапити в окупований Крим та окуповані території Донецької і Луганської областей України та представити за результатами цих візитів адекватні доповіді.

«Бажаю успіху на посаді. Очікую від неї принципової та активної роботи для захисту прав людини в окупованих Криму та на Донбасі, звільнення наших політв’язнів в Росії», – зазначив у Twitter Постійний представник України при Раді Європи Дмитро Кулєба.

Читайте також: 

Італієць Мікеле Ніколетті став 31-м президентом ПАРЄ

Джерела: facebook.com/ukraine.coe, assembly.coe.int, twitter.com/DmytroKuleba

У Києві з візитом перебуває Спеціальний посланник Президента США по Україні. Він провів зустрічі з Президентом України Петром Порошенком, начальником Генерального штабу – Головнокомандувачем Збройних сил України Віктором Муженком і секретарем Ради національної безпеки і оборони Олександром Турчиновим. Про це повідомляють прес-служби глави України,  Міністерства оборони  та Курт Волкер у своєму твіттері.   

Порошенко та Волкер обговорили активізацію міжнародних зусиль із відновлення суверенітету та територіальної цілісності України, висловивши занепокоєння відсутністю прогресу у виконанні Росією безпекових положень Мінських домовленостей.

Сторони наголосили на пріоритетності мирного, політико-дипломатичного шляху врегулювання ситуації на Донбасі. А абсолютними пріоритетами визнали консолідацію режиму сталого та всеохопного припинення вогню і виведення з України російських окупаційних військ.

«Наголошувалося, що Москва має нарешті продемонструвати політичну волю до мирного врегулювання та погодитись на розміщення миротворчої місії ООН на окупованому Донбасі, включно з неконтрольованою ділянкою українсько-російського державного кордону», – додали у прес-службі глави України.

Окрім того, Порошенко та Волкер обговорили звільнення українських заручників і важливість завершення цього процесу, а також закон України про реінтеграцію окупованих територій як елемент спільної стратегії з відновлення суверенітету і територіальної цілісності України.

Під час зустрічі Волкера з генералом армії України Віктором Муженком сторони обговорили актуальні питання регіональної безпеки та перспектив розвитку двосторонніх відносин між Україною і США в оборонній сфері, – інформує прес-служба Міноборони. Участь у зустрічі також узяла Надзвичайний та Повноважний Посол США в Україні Марі Йованович.

З секретарем РНБО Олександром Турчиновим Курт Волкер обговорив закон про реінтеграцію Донбасу, захист прав і добробуту українських громадян, які проживають на окупованих територіях Донбасу, та необхідність мирного врегулювання конфлікту.

Водночас, як повідомив виданню УНН представник прес-служби посольства США в Україні Олександр Кліщ, запланований раніше візит Волкера на Донбас було скасовано через несприятливі погодні умови.

У п’ятницю, 26 січня, Курт Волкер вирушить до Об’єднаних Арабських Еміратів, де зустрінеться з помічником Путіна Владиславом Сурковим, якого у ЗМІ називають куратором конфлікту на сході України.

Це буде перша зустріч Волкера та Суркова після ухваленого США рішення щодо надання Україні летального оборонного озброєння – зокрема й протитанкових ракетних комплексів Javelin. Востаннє американська та російська сторони зустрічалися 13 листопада 2017 року у сербському Белграді. Тоді Волкер назвав зустріч із Сурковим «кроком назад» у контексті обговорення миротворчої місії ООН на Донбасі, – зазначає «5 канал».

Джерела: president.gov.ua, mil.gov.ua, twitter.com/SpecRepUkraine, unn.com.ua, 5.ua

Український інститут національної пам’яті надасть консультації та доступ до необхідних документів творцям фільму про Голодомор в Україні 1932-1933 років. Відповідну угоду про співпрацю підписала студія Kinorob, яка працює над створенням історичного трилера «Гарет Джонс» спільного виробництва Польщі, України та Великобританії, з Українським інститутом національної пам’яті, – повідомили POLUKR.net у прес-службі УІНП.

За умовами угоди, команди об’єднають зусилля заради популяризації історії України у світі й інформування суспільства про події, пов’язані з Голодомором 1932-1933 років в Україні.

«Україна ставить собі за завдання донести до світу правду про страшний злочин геноциду, який був здійснений тоталітарним режимом в Україні у 1932-193 роках. Тому фільм, створення якого розпочинається, є надзвичайно важливим. Адже він дозволить побачити сучасним європейцям ті страшні події очима Гарета Джонса, європейця, який зумів прорвати сталінську інформаційну блокаду. Фільм потрібний і українцям, адже ми продовжуємо переосмислювати своє минуле, долати спадщину тоталітаризму. Зрештою, Україна відчуває брак якісного історичного кіно. І я вірю, що цей фільм, який знімає високопрофесійна команда стане кроком у розвитку й українського історичного кіно», – прокоментував цю угоду голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

У рамках роботи над проектом УІНП надасть авторам фільму консультації та доступ до фото- й відеоматеріалів, а також архівних документів, результатів наукових досліджень, інформативних та аналітичних текстів, пов’язаних із подіями Голодомору 1932-1933 років та постаттю Гарета Джонса.

«Ми вдячні Українському інституту національної пам’яті за готовність до спрівпраці та всебічну підтримку історичного трилеру «Гарет Джонс». Надані командою інституту інформація, архівні матеріали та консультації дуже важливі для нас, і допоможуть у створенні фільму», – зазначив Єгор Олесов, продюсер стрічки.

За його словами, в рамках роботи над проектом також заплановано проведення низки освітніх і культурно-мистецьких заходів, спрямованих на популяризацію в міжнародній спільності інформації про події, пов’язані з Голодомором.

«Гарет Джонс» – це історія відомого британського журналіста-дослідника, який, попри смертельну небезпеку, вирушив до Радянської України, щоб викрити й донести до світової спільноти правду про трагедію українського народу – Голодомор. Його викриття згодом стали підґрунтям для роману «Колгосп тварин» Джорджа Орвелла. Режисером стрічки, зйомки якої розпочнуться в Україні на початку березня 2018 року, виступить голова Європейської кіноакадемії, відома польська режисерка Аґнєшка Голланд.

Історичний трилер «Гарет Джонс» став переможцем 10-го конкурсного відбору кінопроектів в категорії Тематичні ігрові фільми (до 85-х роковин Голодомору 1932-33 років в Україні). Загальний бюджет стрічки, спільного виробництва України (Kinorob), Польщі (Film Produkcja) та Великобританії (Crab Apple Film) – 262 млн 207 тис 790 грн, з них 25 мільйонів 930 тисяч гривень – підтримка українського Держкіно.

Зйомки українського блоку фільму розпочнуть на початку березня 2018 року, згодом вони відбудуться в Польщі та Шотландії. Прем’єра фільму в Україні запланована на 2019 рік.

Джерело: memory.gov.ua

Якби парламентські вибори в Україні відбулися в грудні 2017 року, найбільшу підтримку виборців отримали б сім політичних сил: партія «Батьківщина» (11%), «Блок Петра Порошенка «Солідарність» (9%), «За життя» (9%), «Громадянська позиція» (7%), «Самопоміч» (7%), «Опозиційний блок» (6%), Радикальна партія Олега Ляшка (6%). Такими є підсумки загальнонаціонального дослідження громадської думки, яке провів Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова. 

Окрім цих політичних сил, до п’ятивідсоткової підтримки виборців наближаються нещодавно створена партія «Слуга народу» (4%) та Всеукраїнське об’єднання «Свобода» (3%). Водночас 17% потенційних виборців ще визначили своєї позиції.

Готовність узяти участь у парламентських виборах висловили 65% опитаних, натомість 21% не має наміру йти на вибори (14% або ще не визначилися, або відмовилися відповідати).

Якби у грудні 2017 року відбулися президентські вибори, найбільшу кількість голосів виборців отримали б Юлія Тимошенко (12% із тих, хто висловив намір брати участь у виборах) і Петро Порошенко (10%). Далі йдуть Анатолій Гриценко (8%), Вадим Рабінович (8%), Олег Ляшко (5%), Юрій Бойко (5%), Андрій Садовий (5%). 16% обрали відповідь «інший кандидат». Не визначилися зі своїм вибором 19% із тих, хто висловив готовність брати участь у виборах.

Загалом про свою готовність узяти участь у президентських виборах зазначили 67% респондентів, натомість не готові – близько 20%.

Серед соціальних інституцій українці найбільше довіряють волонтерським організаціям (перевагу довіри над недовірою +37%), Збройним силам України (+37%), Церкві (+25%), громадським організаціям (+4%). Натомість решта інституцій, довіру до яких оцінювали під час опитування, мають негативний баланс довіри.

З-поміж політичних інститутів найгіршу оцінку за довірою отримали: Верховна Рада України (–76 %), державний апарат (–75%), політичні партії (–71%), уряд України (–65%), Президент України (–60%). Серед лідерів недовіри – такі складові правоохоронної системи, як суди (–75%) та прокуратура (–74%). Дуже високим виявився рівень недовіри до комерційних банків (–73%) та Нацбанку України (–67%). А найгірший баланс довіри/недовіри мають російські ЗМІ (–77%).

Порівняно з груднем 2016 року баланс довіри/недовіри у всіх інституцій або майже не змінився, або погіршився. Найбільше погіршення балансу – в патрульної поліції (негативний баланс зріс на 24%), та Президента України (–14%).

Наприкінці 2017 року, як і наприкінці 2016-го, в Україні не виявилося жодного політичного лідера і громадського діяча, довіра до якого переважала б над недовірою. Найбільшу недовіру громадяни висловили до Арсенія Яценюка (баланс довіри/недовіри становить –81%), Арсена Авакова (–75%), Олександра Турчинова (–75%), Юрія Луценка (–75%), Андрія Парубія (–72%).

Водночас дві третини респондентів (67%) вважають, що Україна потребує нових політичних лідерів. Утім лише на думку 19%, такі лідери вже є. Серед прізвищ, які найчастіше називали учасники опитування, – Святослав Вакарчук, Євген Мураєв, Вадим Рабінович, Володимир Зеленський, проте і їх назвали тільки 1-2% населення.

Загальнонаціональне дослідження провів Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 15 по 19 грудня 2017 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитано 2004 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

Джерело: dif.org.ua

Польська академія наук прийме у своїх науково-дослідних інститутах молодих учених (до 35 років) установ Національної академії наук України для проходження стажування з усіх галузей наук. Про це POLUKR.net дізнався з facebook-сторінки НАН України. 

Про відповідний обмін науковцями йдеться у Протоколі до Угоди про наукове співробітництво між Польською академією наук (ПАН) і Національною академією наук (НАН) України на 2018 – 2020 роки.

Протягом дії протоколу Польська академія наук «щорічно прийматиме у своїх науково-дослідних інститутах або підпорядкованих установах, що мають статус провідного національного дослідницького центру, до 20 українських учених, вік яких не перевищує 35 років у поточному році, для проходження стажування строком на один місяць», – зазначено у документі.

Охочі взяти участь у конкурсі цього року мають надати Національній академії наук України коротку наукову біографію (CV) англійською та українською мовами за відповідною формою. CV разом із супровідним листом необхідно подати до Відділу міжнародних зав’язків НАН України не пізніше 25 лютого 2018 року на адресу: 01601 МСП, Україна, Київ 30, вул. Володимирська, 54, Президія Національної академії наук України, Відділ міжнародних зав’язків НАН України. Наявність електронних версій обов’язкова (надсилати у форматі DOC на електронну адресу: petrushenko@nas.gov.ua).

Відтак після того, як польська сторона ухвалить рішення про схвалених кандидатур для здійснення візитів до Польщі, відповідне оголошення розмістять на офіційному веб-сайті НАН України.

Згідно з протоколом до Угоди про наукове співробітництво між Національною академією наук України і Польською академією наук на 2018- 2020 роки, наукова співпраця українських і польських науково-дослідних інститутів має переважно форму спільних проектів мобільності та наукових експедицій, а також включає обмін ученими та інформацією. Пріоритет у співпраці надають спільним проектам мобільності.

Загалом, відповідно до Угоди, протягом 2018-2020 років заплановано втілення 51 українсько-польського науково-дослідницького проекту у найрізноманітніших галузях – від культури, історії та мовознавства й до математики, біології, хімії, геології, фізики, астрономії тощо.

Джерело: facebook.com/NASofUkraine

22 січня італійського депутата, соціаліста Мікеле Ніколетті обрали головою Парламентської Асамблеї Ради Європи (ПАРЄ). Він став 31-м головою ПАРЄ і другим італійцем на цій посаді, – інформує сайт ПАРЄ.

Досі цю посаду обіймала кіпріотка Стелла Кіріакідес, яка тимчасово виконувала обов’язки голови ПАРЄ після відставки Педро Аграмунта на початку жовтня 2017 року.

Обрання голови ПАРЄ відбулося без голосування, оскільки італієць був єдиним кандидатом на посаду, повідомляє «Укрінформ».

За домовленістю політичних груп, цього року посаду голови ПАРЄ має посісти представник групи соціалістичних партій, а соціалісти висунули лише його кандидатуру, – пояснює «Європейська правда».

Відповідно до регламенту ПАРЄ, президент виконує функції впродовж року, цей термін може бути продовжено ще на рік. За традицією асамблеї, президента зазвичай переобирають на другий рік без дискусій.

У своїй інавгураційній промові новообраний президент закликав до посилення єдності Ради Європи «як єдиної європейської установи, що об’єднує 47 країн навколо цінностей прав людини, демократії, верховенства права, яке визнає її Європейський суд».

Окремо Ніколетті наголосив на необхідності протидії політичній корупції, яка стала «раковою пухлиною» сучасного світу.

Новий президент ПАРЄ також зауважив, що його «засмучує» відсутність у ПАРЄ російської делегації.

«У будь-якому разі, діалог із російськими парламентаріями, російською делегацією в атмосфері поваги та виконання зобов’язань триває», – сказав Ніколетті.

Окрім того, вчора, 22 січня, голову української делегації в ПАРЄ, народного депутата Володимира Ар’єва обрали віце-президентом асамблеї. Про це повідомляє «Укрінформ».

«У 2018 році буду віце-президентом ПАРЄ. Це має бути найскладніший рік в Асамблеї. Прорвемося, бо з такою делегацією, як українська, неможливе можливо», – написав Ар’єв на своїй сторінці у Facebook.

Відповідно до визначеної у ПАРЄ процедури, віце-президентів ПАРЄ обирають за квотами національних делегацій. Україна подала кандидатуру Ар’єва, а квоти віце-президентів від Італії та РФ лишилися вакантними.

Зимова сесія ПАРЄ розпочалася вчора, 22 січня, і триватиме до 26 січня.

Джерела: assembly.coe.int, ukrinform.ua, eurointegration.com.ua, facebook.com/volodymyr.ariev

Близько 70% українських трудових мігрантів у Польщі займаються роботами, що не вимагають спеціальних знань і навичок. Однак дослідники польського ринку праці зазначають, що з кожним роком у Польщу приїжджає все більше кваліфікованих кадрів з України. Про це повідомила Вікторія Шум, менеджер проектів PBN Hill+Knowlton Strategies.

За даними польського Центробанку, на сьогодні в Польщі лише 5% українців виконують кваліфіковану роботу, натомість близько 70% працюють на будмайданчиках, у виробничих цехах, в очисній промисловості тощо, виконуючи просту роботу після короткого навчання. Рівень їхніх доходів становить від 800 до 2000 злотих на місяць. Утім експерти кажуть, що в Польщу приїздить дедалі більше кваліфікованих кадрів з України, які без проблем можуть влаштуватися на роботу спеціалістами, менеджерами й адміністраторами й у польські, й у міжнародні компанії з доволі високим рівнем оплати. Середня зарплата українця в міжнародній компанії становить 6500-8000 злотих на місяць (тобто понад 2000 доларів).

Згідно з останніми даними Національного банку Польщі, щорічно українці в Польщі заробляють у середньому близько 8 млрд злотих, з них близько 5 млрд злотих пересилають додому.

«За останній рік суми і кількість переказів з Польщі в Україну через онлайн сервіс TransferGo зросли майже на 100%, − прокоментувала Магнус Олбі, директор із маркетингу TransferGo. – Завдяки тому, що з кожним роком усе більше українців знаходять кваліфіковану та високооплачувану роботу в Польщі, ми очікуємо подальшого зростання в сфері грошових переказів в Україну».

До слова, середня зарплата в Польщі у грудні 2017 року сягнула рекордного рівня в майже 5 тисяч злотих, і далі зростає. Про це повідомив сайт forsal.pl із посиланням на ринкового аналітика видання Cinkciarz Бартоша Грейнера.

Заробітки в Польщі зараз найбільші з часу деномінації злотого у 1995 році. А поліпшення стану економіки та ситуація на ринку праці дає привід сподіватися, що зарплатня зростатиме й надалі.

Зростання економіки Польщі наприкінці минулого року сягнуло позначки близько 5 відсотків. У 2018 році, за словами аналітика, варто чекати на суттєвий приріст інвестицій, що й надалі має підтримувати ріст ВВП, а також позитивно позначатися на ринку праці. Національний банк Польщі вважає, що цього та наступного року зарплати поляків зростуть на близько 6,5%.

Джерела: forsal.pl, hkstrategies.com, 

Сьогодні, 18 січня, Верховна Рада України ухвалила закон про реінтеграцію Донбасу. За ухвалення в другому читанні та в цілому законопроекту за №7163 «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях» проголосували 280 народних депутатів. Про це POLUKR.net дізнався з офіційного сайту українського парламенту.

За закон проголосували 123 народні депутати з фракції партії «Блок Петра Порошенка», 76 – з фракції політичної партії «Народний фронт», 16 позафракційних депутатів, 22 депутати фракції політичної партії «Об’єднання «Самопоміч», 17 депутатів з фракції Радикальної партії Олега Ляшка, 15 депутатів фракції політичної партії «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина», 10 депутатів з групи «Воля народу» й один депутат з групи «Партія «Відродження». Жодного голосу за законопроект не віддали депутати фракції політичної партії «Опозиційний блок».

Закон визначає особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій і Луганській областях.

Зокрема, цілями державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях закон визначає:

1. звільнення тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях та відновлення на цих територіях конституційного ладу;
2. захист прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб;
3. забезпечення незалежності, єдності та територіальної цілісності України.

Закон визначає тимчасово окупованими територіями у Донецькій та Луганській областях на день його ухвалення «частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють загальний ефективний контроль».

Закон визнає незаконною тимчасову окупацію Російською Федерацією згаданих територій України, незалежно від її тривалості, та зазначає, що така окупація «не створює для Російської Федерації жодних територіальних прав».

Незаконною визнано також діяльність збройних формувань Росії Федерації та окупаційної адміністрації РФ у Донецькій та Луганській областях, що суперечить нормам міжнародного гуманітарного права і наголошено, що «будь-який виданий у зв’язку з такою діяльністю акт є недійсним і не створює жодних правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження або смерті особи на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, які додаються до заяви про державну реєстрацію народження особи та заяви про державну реєстрацію смерті особи відповідно».

Закон покладає на Російську Федерацію відповідальність за моральну та матеріальну шкоду, завдану державі Україна, органам державної влади та органам місцевого самоврядування, фізичним та юридичним особам. «У межах тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях діє особливий порядок забезпечення прав і свобод цивільного населення, визначений цим Законом, іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, принципами та нормами міжнародного права», – йдеться в документі.

Закон зберігає право власності, а також речові та майнові права на тимчасово окупованих територіях «за державою Україна, територіальними громадами сіл, селищ, міст, розташованих на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, органами державної влади, органами місцевого самоврядування та іншими суб’єктами публічного права».

Законом також встановлено, що «особи, які беруть участь у збройній агресії Російської Федерації або залучені до участі в окупаційній адміністрації Російської Федерації, несуть кримінальну відповідальність за діяння, що порушують законодавство України та норми міжнародного гуманітарного права.»

Законом встановлює, що Російська Федерація як держава-окупант зобов’язана забезпечити захист прав цивільного населення та створити необхідні умови для його життєдіяльності, «відповідно до IV Гаазької конвенції про закони і звичаї війни на суходолі та додатка до неї: Положення про закони і звичаї війни на суходолі від 18 жовтня 1907 року, IV Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року та Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол І), від 8 червня 1977 року».

Факт остаточного виведення та повної відсутності всіх збройних формувань Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, як визначає закон, встановлює міністр оборони України та міністр внутрішніх справ України шляхом спільного подання Президентові України, який виключно на цій підставі приймає відповідне рішення.

Закон набуває чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

«280 – за! Ми продовжуватимемо прокладати шлях для реінтеграції окупованих українських земель політико-дипломатичним шляхом. Це – ключовий сигнал відповідного Закону, який сьогодні ухвалила ВР за моєї ініціативи. Це – сигнал і для Донбасу, і для Криму: ви – невід’ємна частина України», – прокоментував ухвалення закону Президент України Петро Порошенко.

Джерела: rada.gov.ua, facebook.com/petroporoshenko

Українсько-польська комісія з історичних питань, яку очолюють віце-прем’єр-міністри країн Павло Розенко та Пьотр Ґлінський, має зібратися впродовж найближчого місяця. Про це посол України у Польщі Андрій Дещиця сказав на брифінгу. Дипломати вже готують її зустріч. Про це сказав у коментарі журналістам посол України в Польщі Андрій Дещиця, повідомляє «Укрінформ».

«Зараз ми готуємо зустріч віце-прем’єр-міністра Розенка з міністром Ґлінським, які відповідають безпосередньо за історичні місця в Україні та Польщі», – сказав Дещиця.

За його словами, обидві сторони демонструють «готовність поглибити співпрацю і зняти бар’єри, які стоять між Україною і Польщею в питанні історичного минулого», а зустріч має відбутися впродовж найближчого місяця, найімовірніше – в Польщі. Конкретної дати посол не називав, лише зауважив, що вона залежатиме від графіку роботи обох віце-прем’єрів, – інформує УНІАН.

Нагадаємо, 13 грудня під час зустрічі в Харкові президенти України та Польщі домовилися підвищити рівень двосторонньої історичної комісії. Відтак за підсумками перемовин глави держав анонсували, що найближчим часом відбудеться засідання такої комісії на рівні віце-прем’єрів України та Польщі Павла Розенка та Пьотра Ґлінського, на якому, зокрема, спробують вирішити питання скасування заборони на ексгумаційні роботи поляків на території України.

Джерела: ukrinform.ua, unian.ua

Розпочато досудове розслідування за фактом перекриття дороги міжнародного значення «Львів – Краковець», яке відбувалося 10 січня поблизу населеного пункту Роснівка Яворівського району Львівської області. Про це POLUKR.net повідомили у прес-службі прокуратури Львівської області.

«За процесуального керівництва Городоцької місцевої прокуратури Яворівський відділ поліції розпочав досудове розслідування за ч.1 ст. 279 КК України (блокування транспортних комунікацій, яке порушило нормальну роботу транспорту)», – зазначено в повідомленні.

Зауважимо, санкція цієї статті передбачає покарання штрафом від п’ятдесяти до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850 до 2550 гривень), або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.

Нагадаємо, 10 січня цього року мешканці прикордонних з Польщею територій України проводили акції протесту проти нових митних правил ввезення товарів у багажі для тих, хто часто перетинає кордон, що набули чинності з 1 січня 2018 року. Мешканці частково перекривали рух транспорту в пунктах пропуску через українсько-польський кордон і на під’їздах до них. Зокрема, акції відбулися в пунктах пропуску «Рава-Руська – Гребенна» та «Шегині – Медика» Львівської області, у Волинській області біля пункту пропуску «Ягодин – Дорогуськ», а також на під’їзді до пункту пропуску «Краковець –Корчова», в селі Роснівка (близько 10 км перед пунктом пропуску).

Зокрема, в Роснівці близько 40 осіб перекривали дорогу шляхом безперервного руху пішохідним переходом, таким чином блокуючи рух транспортних засобів у обидва боки. Орган досудового розслідування встановив особи всіх учасників акції. Наразі в кримінальному провадженні проводять слідчі (розшукові) дії, щоб встановити обставини вчиненого правопорушення.

Джерело: lviv.gp.gov.ua