Сьогодні, 10 січня, мешканці прикордонних територій України розпочали акції протесту в пунктах пропуску через українсько-польський кордон. Зокрема, акції вже відбуваються в пунктах пропуску «Рава-Руська – Гребенна» та «Шегині – Медика». Про це POLUKR.net дізнався у прес-службі Патрульної поліції Львівської області.

Як уточнив у facebook-спільноті Varta1 – Варта1 ГО «Варта1» varta1.com.ua один з її координаторів, депутат Львівської міської ради Ігор Зінкенвич, у Шегинях акція почалася о 09.45, а в Раві-Руській – о 10.10. Люди безперервно ходять по пішохідних переходах біля пунктів пропуску. Акції є не дуже велелюдними, у них беруть участь по кілька десятків людей.

У прес-службі Патрульної поліції Львівської області повідомили, що поліцейські поспілкувалися з керівником акції у Шегинях і домовилися про те, що в проміжку кожні 30 хвилин учасники акції протесту запускатимуть по 10 автомобілів у пункт пропуску, щоб не виникало сутичок між ними та людьми, які стоять у черзі на перетин кордону.

Акція протесту також відбувається у Волинській області, біля пункту пропуску «Ягодин – Дорогуськ».

О 9:10 поблизу села Старовойтове Любомльського району учасники протесту, безперервно рухаючись пішохідним переходом, частково обмежили рух транспорту на міжнародній трасі Київ-Ковель-Ягодин. У акції беруть участь 70 осіб, – повідомили у секторі комунікації поліції Волинської області. До охорони публічної безпеки залучили понад 40 поліцейських. Правоохоронці закликали учасників акції протесту дотримуватися чинного законодавства та не допускати порушень публічної безпеки.

Згодом акцію протесту організували й на під’їзді до пункту пропуску «Краковець –Корчова», в селі Роснівка (близько 10 км перед пунктом пропуску). Про це повідомили в Головному управлінні Державної фіскальної служби у Львівській області.

«Рух транспортних засобів тимчасово сповільнено, періодично здійснюється їх пропуск в обох напрямах. Керівники митних постів спілкуються з учасниками акцій протесту, ведуть роз’яснювальну роботу. Інші пункти пропуску працюють у штатному режимі», – йдеться в повідомленні ДФС у Львівській області.

Як додали представники Львівської митниці, вони вважають такі дії «дестабілізацією ситуації на кордоні, створення незручностей громадянам, які перетинають державний кордон України, а також суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності, від роботи яких певною мірою залежить наповнення Держбюджету України».

У ГУ ДФС у Львівській області нагадали, що блокування доріг є протизаконним та неприйнятним і попросили громадян утримуватися від можливо неправомірних дій та висловлювати свої протести в іншій формі, не порушуючи законів України.

«Це не перекриття. Це мирна акція протесту. Люди пропускають автомобілі і туди, і назад. Люди ходять по пішохідному переході і кожні 13 хвилин будуть пропускати машини. Орієнтовно зараз тут сто людей, але вони постійно приєднуються. Мені відомо, що на Волині також планують акції. Але там буде дещо серйозніше. Ми хочемо викликати начальника митного поста, щоб він доніс до людей оті нові правила. Там знову щось змінилися. Ходять чутки, що вже не 24 години треба перебувати у Польщі, а ще довше. Зараз він прийде і нам це все пояснить. Ми не проти обмежень. Ми проти того пункту, який вимагає перебувати в Польщі добу для того, щоб ввезти товар на 500 євро. Хочемо, щоб внесли поправку. Плануємо тут стояти до обіду», – прокоментував «Львівській газеті»  один з ініціаторів акції в Раві-Руській, Віктор Пехник.

Учора користувач Facebook під ніком Сашко Львівський, який також анонсував акції протесту на українсько-польському кордоні, написав: «10 січня о 09.00 будуть перекриті всі західні кордони України. Люди будуть протестувати проти Закону 6776 від 14.11.2017 року. Конкретно людям не подобається поправка до Податкового Кодексу (ст. 196.1.18) «…ввезення на митну територію України товарів, сумарна фактурна вартість яких не перевищує 500 EUR та сумарна вага яких не перевищує 50 кг…фізичною особою, яка була відсутня в Україні більше ніж 24 години…». Іншими словами – якщо ви купили телевізор в Польщі, то ви повинні з’явитись на українську митницю не раніше доби від часу виїзду.

Акція буде носити характер попереджувальної та без жодної політичної сили. Активісти будуть блокувати пункти пропуску Шегині, Рава-Руська, Краковець, Грушів, Ягодин, Смільниця, Угринів».

Він додав, що учасники акцій домовилися безперешкодно пропускати в пункти пропуску рейсові автобуси й автомобілі з маленькими дітьми.

Нагадаємо, 4 січня мешканці прикордонних теренів перекрили в’їзд і виїзд у пункт пропуску в Раві-Руська – Гребенне на українсько-польському кордоні з 11-ї до 13-ї години, після чого люди розійшлися. На 10 січня мешканці прикордонних із Польщею населених пунктів анонсували акції з перекриття українсько-польського кордону в пунктах пропуску Ягодин (Волинська область), Рава-Руська, Краковець і Шегині (усі – Львівська область). У такий спосіб вони протестують проти нових правил ввезення товарів у багажі для тих, хто часто перетинає кордон, що набули чинності з 1 січня 2018 року. Відповідно до них, тепер українці мають право провозити без оподаткування товари загальною вартістю до 500 євро і вагою до 50 кг за умови, що вони були відсутні в країні більш ніж 24 години і в’їжджають в Україну не частіше, ніж раз на 72 години. При в’їзді в країну авіатранспортом обмеження становить 1000 євро. Якщо ж цих часових проміжків не дотримано – ввезти товари без обкладення їх митом можна буде на суму до 50 євро.

Джерела: facebook.com/lvivpolice, facebook.com/igor.zinkevych, facebook.com/groups/govarta1, gazeta.lviv.ua, facebook.com/sfs.lviv, vl.npu.gov.ua

Після запровадження безвізового режиму між Україною та Європейським Союзом у червні 2017 року не спостерігалося особливих змін у динаміці або характері міграції з України до Польщі. Про це йдеться у відповіді Управління з питань іноземців (UDSC) Польщі на запит «Укрінформу».

«Після майже п’яти місяців від запровадження безвізового режиму не спостерігалось якихось особливих змін у динаміці чи характері міграції з України. Порівнюючи два періоди – чотири місяці до запровадження безвізового руху і чотири місяці після – спостерігається зростання майже на 9% у приїзді українців до Польщі. Це є природним наслідком зростання кількості українців, які мешкають у Польщі та відвідують батьківщину, а також приїзду до Польщі на сезонні роботи – в сільському господарстві чи садівництві», – йдеться у відповіді.

В Управлінні з питань іноземців Польщі також зазначили, що впродовж останніх чотирьох років постійно зростає кількість віз, виданих у польських консульствах в Україні. Упродовж 2016-2017 років їх видано 2,5 мільйона. Крім загального збільшення кількості виданих віз, змінюються пропорції на користь зростання виданих національних довгострокових віз на перебування в Польщі до року, – повідомили в UDSC.

Частина трудових мігрантів з України бажає залишитися в Польщі на довше, відтак вони вироблять документи на перебування в Польщі на декілька років. Зокрема, за даними управління, цього року на 6% зросла кількість заяв від українців на отримання дозволів на перебування в Польщі на триваліший період.

«На сьогодні близько 143 тис. громадян України мають дійсні документи, що дають їм право на перебування в Польщі на період, довший, ніж один рік», – наголосили в UDSC.

В UDSC нагадали, що громадяни України мають право впродовж шести місяців на рік працювати в Польщі без отримання дозволу на роботу, за умови письмового оформлення заяви працедавця про працевлаштування у відповідних повітових відділах праці та письмової угоди.

«У 2015 році зареєстровано в Польщі 763 тисячі заяв від працедавців про працевлаштування українців, в 2016 році – 1,3 млн, в 2017 році – 1,8 млн», – додали в управлінні, й зауважили, що кількість заяв не означає, що така сама кількість українців реально працювала у цих працедавців.

За даними Державної прикордонної служби України, за півроку від початку дії безвізу з країнами ЄС співробітники Держприкордонслужби на кордоні оформили 355 тисяч громадян України, які під час подорожей скористалися перевагами спрощеної системи. Понад 128 тисяч українців використовували для подорожей авіаційний транспорт, 227 тисяч наших співвітчизників подорожували автомобілями і залізницею, а незначна кількість громадян прямували через морські пункти пропуску.

У рамках безвізового режиму з країнами ЄС найбільше українці прямували через кордон з Польщею та Румунією – майже 90 тисяч і 65 тисяч осіб відповідно. Загалом спільний кордон з ЄС перетнули 64% безвізовиків.

Певний «ажіотаж» серед охочих безперешкодно подорожувати спостерігали в перші місяці дії безвізу – в середньому прикордонники оформляли до 80 тисяч українців за місяць. Проте вже в листопаді цей показник становив 32,5 тисячі осіб.

Загальна кількість поїздок громадян України до європейських країн за три літніх місяці 2017 року зросла на 10% порівняно з аналогічними трьома місяцями 2016 року.

Джерела: ukrinform.ua, dpsu.gov.ua

Сьогодні о 12-й годині у Президентському палаці в Польщі почалася церемонія, під час якої президент Дуда оголосив новий склад уряду Матеуша Моравецького. Про це POLUKR.net дізнався з сайту TVN24. 

З посади міністра навколишнього середовища звільнено Яна Шишка, з посади міністра оборони – Антоні Мацеревича, з посади міністра цифрових технологій – Анну Стрежинську, з посади міністра закордонних справ – Вітольда Ващиковського, з посади міністра внутрішніх справ і адміністрації – Маріуша Блащака, Константи Радзівілла – з посади міністра здоров’я. Анджея Адамчика – з посади міністра інфраструктури та будівництва, а Генрика Ковальчика – з посади міністра Кабінету Міністрів

Натомість Тереса Червінська призначена міністром фінансів, Ядвіґа Емілєвич – міністром підприємництва і технології, Єжи Квєцінський – міністром інвестицій і розвитку, Лукаш Шумовський – міністром здоров’я, Генрик Ковальчик – міністром навколишнього середовища, Йоахім Брудзінський – міністром внутрішніх справ і адміністрації, Яцек Чапутович – міністром закордонних справ, Маріуш Блащак – міністром національної оборони, Анджей Адамчик – міністром інфраструктури.

Нагадаємо, на початку грудня 2017 року прем’єр-міністр Польщі Беата Шидло подала заяву про відставку в політичний комітет правлячої партії «Закон і Справедливість» (PiS). Політичний комітет прийняв відставку Шидло й висунув на посаду прем’єр-міністра кандидатуру Матеуша Моравецького. Відтак президент Польща Анджей Дуда прийняв відставку Шидло і призначив Моравецького главою польського Кабміну.

Джерело: tvn24.pl

На 10 січня мешканці прикордонних із Польщею населених пунктів анонсували акції з перекриття українсько-польського кордону в пунктах пропуску Ягодин (Волинська область), Рава-Руська, Краковець і Шегині (усі – Львівська область). У такий спосіб вони протестують проти нових правил ввезення товарів у багажі для тих, хто часто перетинає кордон, що набули чинності з 1 січня 2018 року. Про це POLUKR.net дізнався з facebook-сторінки спільноти «Жовква – моє місто».

«Шановні громадяни і перевізники України планується на 10.01 перекриття кордонів Рава-Руська, Ягодин, Краковець, Шегині у зв’язку з прийняттям скандальної поправки до митного кодексу», – написав один з ініціаторів і прихильників таких акцій, Віктор Пехник на сторінці спільноти.

Мова про поправку до Податкового кодексу України. Відповідно до неї, з 1 січня 2018 року українці мають право провозити без оподаткування товари загальною вартістю до 500 євро і вагою до 50 кг за умови, що вони були відсутні в країні більш ніж 24 години і в’їжджають в Україну не частіше, ніж раз на 72 години. При в’їзді в країну авіатранспортом обмеження становить 1000 євро. Якщо ж цих часових проміжків не дотримано – ввезти товари без обкладення їх митом можна буде на суму до 50 євро.

Читайте також: «Дірки» в бюджеті «лататимуть» «човники» і покупці онлайн-магазинів

Раніше без оподатковування товари вартістю до 500 євро і вагою до 50 кг можна було ввозити раз на добу, не перебуваючи при цьому за кордоном щонайменше добу.

Ця норма стає на заваді бізнесу так званих «човників». Відтак учора, 4 січня, мешканці перекрили в’їзд і виїзд у пункт пропуску в Раві-Руська – Гребенне на українсько-польському кордоні. Як повідомила «Львівська газета» з посиланням на керівницю прес-служби Львівського прикордонного загону Ярославу Мельник, близько 20-30 людей безперервно ходили по пішохідному переходу. Як повідомили у Патрульній поліції Львівської області, акція тривала з 11-ї до 13-ї години, після чого люди розійшлися.

У коментарі виданню Гал-інфо Віктор Пехник розповів, що спершу мешканці підійшли до пункту пропуску та попросили, щоб до них вийшов начальник зміни або його заступник і пояснив положення закону щодо 24 години перебування у Польщі.

«Адже наскільки ми розуміємо, поки не пройде доба після перетину кордону, ми навіть пляшку вина не маємо право перевезти, якщо вона коштує 50 євро … Та поки ми чекали, нам стало відомо, що начальник митниці вже пішов чи на лікарняний, чи у відпустку», – розповів він.

За словами Віктора Пехника, заступник начальника митниці також довго не їхав до них. Це обурило людей (за даними учасника акції, їх було близько 60 осіб) – і вони почали ходити по пішохідному мосту.

Після того, як люди поспілкувалися з митниками, які роз’яснили їм нові правила перетину кордону, мітингарі розблокували в’їзд і виїзд до пункту пропуску. Проте анонсували подальші акції протесту, вимогою яких буде скасування змін до Податкового кодексу України.

«Перша вимога вже не актуальна, бо нам роз’яснили правила, а друга – повернути старі норми, – актуальна», – пояснив Віктор Пехник.

Відтак 10 січня може відбутися значно масштабніша акція протесту з перекриттям більшості пунктів пропуску на українсько-польському кордоні.

Джерела: facebook.com/‎Віктор Пехник, galinfo.com.ua, gazeta.lviv.ua, iportal.rada.gov.ua

Компанія P&O Maritime, яка є дочірньою структурою найбільшого світового портового оператора DP World Group (Об’єднані Арабські Емірати), з січня почала працювати в Україні. Вона придбала контроль над компанією LB Shipping, що оперує буксирами в порту Южний. Про це POLUKR.net дізнався у прес-службі інвестиційної компанії SD Capital, що реалізувала цю угоду.

Як повідомили в SD Capital, P & O Maritime надаватиме буксирні послуги в порту «Південний».

«P & O Maritime придбала контроль над українською буксирного компанією LB Shipping. Співінвестором угоди виступила інвестиційна компанія SD Capital (належить Андрію Ставніцеру і Філіпу Грушку). Сума угоди не розголошується», – зазначено в повідомленні.

Договір про придбання контролю й управління підписали партнер SD Capital Андрій Ставніцер і генеральний директор DP World Group Султан Ахмед бін Сулайєм у листопаді 2017 року, після візиту Президента України Петра Порошенка в штаб-квартиру DP World Group в ОЕА. У рамках цього візиту керівник DP World Group підтвердив наміри компанії інвестувати в портову галузь України.

За словами Андрія Ставніцера, купівля бізнесу в Україні таким гігантом, як P & O Maritime – це найбільша exit-угода в країні за останні кілька років. «Це дуже добрий початок року для всього інвестиційного ринку України, і ринку private-equity особливо», – заявив партнер SD Capital.

Філіп Грушко, партнер SD Capital, переконаний, що досвід і ресурси DP World Group принесуть інфраструктурі України «нові стандарти якості, здорову ринкову конкуренцію і прозорість». «Упевнений, ця угода – початок великого співробітництва. Ми продовжимо розвивати галузь, і разом доб’ємося того, що в українських портах судновласники зможуть отримувати сервіс світового рівня», – прокоментував він угоду.

P & O Maritime – глобальний оператор портових послуг, створений у Великобританії 1834 року. Компанія надає різноманітні портові послуги в усьому світі, має власний флот із буксирів, швартових судів, науково-дослідних суден, пасажирських і круїзних лайнерів. 2006 року P & O Maritime була придбана DP World Group.

DP World Group – один із найбільших портових операторів світу. Штаб-квартира компанії розташована в ОАЕ, в порту Джебел-Алі (Дубай). Компанія оперує 78 морськими і наземними терміналами в 40 країнах світу, а також керує 50 суміжними бізнесами.

Інвестиційна компанія SD Capital створена у 2016 році Андрієм Ставніцером, співвласником і генеральним директором найбільшого українського порту ТІС, і Філіпом Грушком, директором ТІС з розвитку бізнесу. SD Capital співпрацює зі світовими та локальними компаніями, щоб максимально збільшувати цінність інвестицій в українську економіку. У 2016 році команда SD Capital реалізувала найбільшу інвестиційну угоду України із компанією Cargill.

Джерело: sd.capital

Упродовж 2017 року з проханням до польської влади про надання міжнародного захисту звернулися тільки 625 українців, тож слова прем’єра Моравецького про десятки тисяч біженців з України в Польщі не відповідають дійсності. Про це в коментарі «112 Україна» заявила керівник консульського відділення посольства України в Польщі Світлана Криса.

«Темі реальної кількості біженців з України в Польщі ми приділяємо увагу не вперше, це питання також порушувала прем’єр-міністр Беата Шидло, а тепер і Моравецький. Вони називають кількість біженців з України високою, хоча насправді, згідно з офіційною інформацією управління з питань іноземців у Польщі, протягом січня-листопада 2017 року до цього управління звернулися лише 625 громадян України з проханням надати їм міжнародний захист. Порівняно з 2014 роком, ця кількість зменшилася в 4 рази, а порівняно з 2016 роком — удвічі. 1306 осіб просили міжнародного захисту в 2016 році, це з громадян України. Загалом із загальної кількості іноземних громадян, які зверталися за міжнародним захистом, 21% громадян України попросив статусу біженця в 2017 році», – повідомила вона.

За словами Світлани Криси, цифра, яку озвучив голова польського Кабміну, не відповідає дійсності. Українські громадяни переїжджають до Польщі й інших країн Євросоюзу найчастіше з метою працевлаштування.

«Наших громадян, які прибувають до країн ЄС і, зокрема, на територію Польщі, ми розцінюємо як трудових мігрантів. Це передовсім люди, які приїжджають для працевлаштування, навчання, тому сказати, що ці всі особи – біженці, немає жодного морального права», – заявила дипломат.

На її думку, заяви польської влади про десятки тисяч біженців з України є елементом внутрішньої політики і з’явились як виправдання Варшави перед Євросоюзом через небажання дотримуватися його міграційної політики.

«Я думаю, що це внутрішня політика, це політика побоювання того, що мігранти з інших країн міграційного ризику не були тут прийняті. Українців в жодному разі не можна розцінювати як розмінну монету в цьому. Це є чисто політичне питання, політичний аспект і виправдовування Республіки Польща перед іншими країнами ЄС у тому, щоб не приймати мігрантів з інших країн міграційного ризику», – констатувала український консул.

Нагадаємо, у інтерв’ю польському телеканалу TVPпрем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький  заявив, що влада країни нібито прийняла «кілька десятків і, можливо, десятків тисяч біженців з України».

Джерело: ua.112.ua

Президент США Дональд Трамп «бездоганно обрав час», щоб ухвалити рішення про надання Україні летального озброєння. Про це йдеться у статті видання The Washington Post, оприлюдненій на його сайті 30 грудня, – інформує «Голос Америки». Видання пише як про доконаний факт про рішення Трампа надати Збройним силам України протитанкові ракети «Джавелін» і погодити продаж снайперських гвинтівок. У статті зазначено, що таке озброєння «не зупинить російський наступ, якщо він матиме місце, але може примусити Путіна взяти паузу».

«Це гідне застосування принципу «мир через силу» президента Рональда Рейґана, яким Трамп, за власним зізнанням, захоплюється. Якщо в світі завжди буде мир – і покращення російсько-американських відносин – перш за все, Путін повинен усвідомити, що його агресія, чи то в Україні, чи у кіберпросторі, отримає відсіч і потягне за собою відчутні збитки для нього», – зазначає The Washington Post.

Видання зауважує, що адміністрація Трампа бездоганно обрала час для такого рішення: «У середині грудня агресія з боку сил очолюваних Росією різко зросла: важкі артилерійські та ракетні обстріли відверто заперечували тезі про те, що трирічна московська інтервенція до Донецької та Луганської областей перейшла до стадії «замороженого конфлікту». Подейкували, що Володимир Путін вбачав в ескалації в Україні спосіб об’єднати підтримки всередині країни напередодні президентських виборів, які відбудуться у Росії у березні».

Попри те, що кількість американської зброї, яку отримає Україна, є скромною, офіційні особи називають це озброєння «латками», які дозволяють заповнити «дірки» в захисті країни.

«На східних фронтах українським військовим щоденно загрожують ворожі снайпери. Тепер вони зможуть використовувати снайперські системи M107A1, які США їм продають, щоб урівняти шанси із супротивником. Аналогічно, «Джавеліни» можуть нищити російські танки в разі нового наступу і змусити Кремль зважити на потенційні нові втрати в Україні російських солдатів, які в Кремлі, як і раніше, заперечують», – пише The Washington Post.

«Поки що реакція з Москви була приглушена. Міністерство закордонних справ виголосило передбачувані протести, але нічого не чути від пана Путіна. Цього тижня великий обмін полоненими між Україною та російськими сепаратистами пройшов без несподіванок, а державний секретар Рекс Тіллерсон і міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров погодились під час телефонної розмови, що переговори про мирне врегулювання мають продовжуватися», – додає The Washington Post. І припускає, що, можливо, після «Потьомкінських виборів» у Росії Путін «матиме причини дійти висновку, що вже достатньо витратився у Донецьку та Луганську». Тим паче, що в адміністрації Трампа чітко дали зрозуміти, що нормалізація американо-російських відносин неможлива без мирного врегулювання ситуації в Україні.

«Спираючись на заяви пана Путіна, адміністрація Трампа та європейські союзники США пропонують узгодити план щодо міжнародних миротворців, які можуть бути розгорнуті на Сході України після відходу Росії. Якщо пан Путін дійсно хоче перезавантаження відносини з Заходом, то він отримає можливість це зробити. Якщо ж ні – то буде добре, що Україна матиме більше засобів для самозахисту», – зазначено у статті.

Нагадаємо, наприкінці року стало відомо про рішення адміністрації США надати Україні летальну зброю оборонного характеру.

У повідомленні Держдепу США немає конкретики, лише сказано, що рішення є частиною зусиль США, щоб допомогти Україні захистити свою територіальну цілісність і «стримати подальшу агресію». Проте, як стало відомо з інших джерел, ідеться про план продажу Україні протитанкових ракет «Джавелін». Американський телеканал ABC News з посиланням на співрозмовника в Держдепі повідомив, що загальна вартість оборонного пакета для України становитиме 47 млн доларів. Він включатиме 210 протитанкових ракет і 35 пускових установок. Раніше повідомлялося, що Державний департамент схвалив комерційну ліцензію, яка дозволяє експорт в Україну снайперських систем Model M107A1, боєприпасів і пов’язаних з ними комплектуючих та аксесуарів на суму 41,5 млн доларів США.

Джерела: washingtonpost.com, ukrainian.voanews.com

Прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький укотре заявив, що Польща прийняла щонайменше кілька десятків, а може, і кілька тисяч українських біженців, тим самим країна нібито допомагає знизити напруження на сході Європейського Союзу. Про це він сказав у інтерв’ю телеканалу TVP 1 січня, де розповідав про пріоритети свого уряду на 2018 рік, – дізнався POLUKR.net з сайту «Європейської правди». 

«На східних кордонах Євросоюзу ми вносимо значний вклад у зниження напруги, тому що ми вже прийняли як мінімум кілька десятків, а, можливо, і сотні десятків біженців з України», – сказав Моравецький.

Він додав, що рішення влади Польщі відмовити в прийомі біженців з африканських країн і Близького Сходу не є помилкою.

«Ми послідовно дотримується позиції, яку партія «Закон і справедливість» сформулювала до виборів 2015 року. Ми не приймемо біженців з Північної Африки і Близького Сходу, тому що це наше суверенне рішення», – наголосив Моравецький.

Тим часом, згідно з офіційною інформацією Управління з питань іноземців Польщі, яку оприлюднило Посольство України у Польщі, протягом січня-жовтня 2017 року до Управління звернулося 625 громадян України з проханням надати їм міжнародний захист. 2016 року таких звернень було 1306, що вказує на зменшення цієї категорії осіб майже вдвічі.

Упродовж 10 місяців 2017 року компетентні органи Польщі надали статус біженця 56 громадянам України (у 2016 році – 32) та ухвалили 175 рішень про надання українцям статусу особи, яка потребує додаткового захисту (у 2016 році було 64 такі рішення).

При цьому, станом на 1 липня 2017 року дійсні дозволи на проживання в Польщі мало більше ніж 128 тисяч громадян України (з них 79 осіб мали статус біженця).

Протягом першого півріччя 2017 року громадянам України видали 91436 дозволів на працю різних типів (протягом 2016 року українці отримали 103208 дозволів на працю, а протягом першого півріччя 2016 – 41062 дозволи).

Дипломатичні/консульські установи Республіки Польща за 9 місяців 2017 року оформили 988 231 візу (національні та шенгенські). Порівняно з аналогічним періодом 2016 року, кількість виданих віз залишилася майже незмінною, а кількість виданих національних віз типу Д (працевлаштування, навчання, возз’єднання з родиною) у 2017 році збільшилася в півтора разу.

Матеуш Моравецький заявляв, що Польща прийняла дуже багато біженців з України ще в перший день після того, як його затвердили на посаді голови польського уряду.

«Польща приймаючи українських біженців, допомагає розвантажити напругу на східному фланзі Євросоюзу. Проте Європейська комісія цього не помічає, тож, ми будемо звертати нашим партнерам на це увагу», – сказав тоді Моравецький, додавши, що рішення – приймати чи не приймати біженців – це власна прерогатива Польщі.

Джерела: eurointegration.com.ua, tvp.info, facebook.com/AmbasadaUkrainywPolsce

Учора, 1 січня, в Україні відбулися заходи з відзначення 109-ї річниці від дня народження голови Проводу Організації Українських Націоналістів Степана Бандери. Загалом у регіонах України провели з цієї нагоди 57 масових заходів. Про це POLUKR.net повідомили у департаменті комунікації МВС України. 

Публічну безпеку громадян під час маршу до 109-ї річниці від дня народження Бандери забезпечували близько 1,3 тисячі поліцейських і понад 730 військовослужбовців Національної гвардії України, – повідомив перший заступник міністра внутрішніх справ Сергій Яровий.

Правоохоронці охороняли порядок у 21 регіоні України, зокрема в Києві, Дніпрі, Кривому Розі, Херсоні, Рівному, Запоріжжі, Тернополі, Харкові, Сумах, Львові й інших містах. У регіонах було проведено 57 масових заходів, у яких взяли участь понад 6,5 тисячі осіб, – розповів Сергій Яровий.

Зокрема, в Києві учасники маршу зібралися в Парку імені Т.Г. Шевченка, звідки колона пройшла до Майдану Незалежності. До заходу долучилося близько тисячі осіб, частина з них пройшла із запаленими смолоскипами, – поінформували у відділі комунікації поліції Києва.

Під час акції працювали групи «поліції діалогу». Конфліктів і зіткнень зафіксовано не було.

Окрім того, члени Всеукраїнського об’єднання «Свобода» 1 січня провели святкові заходи на малій батьківщині Степана Бандери, в селі Старий Угринів Івано-Франківської області. Спільно з громадськістю краю, ветеранами Української Повстанської Армії та учасниками російсько-української війни пам’ять Степана Бандери вшанував і голова ВО «Свобода» Олег Тягнибок. Вони взяли участь у панахиді та святковому вічі, а також поклали квіти до пам’ятника Степанові Бандері, – повідомили у прес-службі Івано-Франківської обласної організації ВО «Свобода».

Степан Бандера – український політичний діяч, один з ідеологів і теоретиків українського націоналістичного руху XX століття, після розколу Організації українських націоналістів – голова Проводу ОУН-Б.

Степан Бандера і Ярослав Стецько були авторами Акта відновлення Української Держави 30 червня 1941 року.

5 липня 1941 року Бандеру помістили під домашній арешт, а з 15 вересня 1941 року – в центральну Берлінську тюрму. З початку 1942-го по серпень 1944 року він перебував у концтаборі Заксенгаузен в бункері «Целленбау». У вересні 1944 року його звільнили і запропонували участь у керівництві антирадянського збройного руху в тилу Червоної армії, однак Бандера відхилив пропозицію і на не погодився співпрацю.

Радянський уряд уповноважив КДБ вбити Степана Бандеру в Мюнхені. Вбивство здійснив радянський агент Богдан Сташинський 15 жовтня 1959 року.

Джерела: mvs.gov.ua, npu.gov.ua, svoboda.org.ua

На сайті Київської міської ради завершилося громадське обговорення щодо перейменування вулиці Тверської у Києві на вулицю імені Єжи Ґєдройця. За попередніми результатами, за те, щоб у столиці України з’явилася вулиця Ґедройця, проголосувало 1593 особи, проти – 1189. Про це POLUKR.net дізнався з сайту Київміськради.

Остаточні результати обговорення оприлюднять уже після новорічно-різдвяних свят, коли Київська міська рада перевірить, чи не було під час голосування так званих «накруток голосів» і втручань у процес обговорення. Про це написав на своїй facebook-сторінці один з ініціаторів такого перейменування, історик Олександр Зінченко.

Після цього результати голосування затверджує Комісія з найменувань, а відтак проект рішення передадуть у сесійну залу Київської міської ради для голосування. В разі позитивного рішення вулицю буде перейменовано.

Тим часом у Львові завершилося голосування щодо того, якій саме вулиці чи скверу в місті присвоїти ім’я Яцека Куроня, повідомляють Варіанти. За його підсумками, львів’яни обрали сквер біля Генерального консульства Польщі у Львові на вулиці Івана Франка.

Нагадаємо, група інтелектуалів, літераторів, журналістів, істориків і дипломатів закликала міського голову Києва Віталія Кличка перейменувати вулицю Тверську в столиці України на честь видатного польського інтелектуала Єжи Ґедройця, підтримавши ініціативу Українсько-польського форуму партнерства. Заклик перейменувати столичну вулицю на честь Ґедройця підтримала на своєму засіданні 19 вересня й ініціатива «Першого грудня».

А група відомих львів’ян виступила з ідеєю присвоїти одній із вулиць міста ім’я видатного польського політика і громадського діяча, почесного громадянина й уродженця Львова Яцека Куроня. Міський голова Львова підтримав цю ініціативу. Відтак питання розглянули на засіданні комісії з найменування та перейменування назв вулиць, провулків, проспектів, площ, скверів та споруд у м. Львові, де було визначено низку пропозицій вулиць для найменування іменем Яцека Куроня.

Єжи Ґедройць – польський публіцист і громадський діяч, засновник і головний редактор культового часопису Kultura («Культура», Париж). Активний прихильник польсько-української співпраці, супротивник взаємних територіальних та інших претензій. Він просував постулат «Без незалежної України не буде вільної Польщі». Постать Ґедройця стала наріжним каменем східної політики незалежної Польщі після падіння комуністичної системи.

Яцек Куронь – польський політик і державний діяч, видатний діяч антикомуністичної опозиції. Почесний громадянин Львова, великий приятель України та послідовник ідей Ґедройця. Народився у Львові 3 березня 1934 р., помер 17 червня 2004 р. у Варшаві.

Джерела: kyivcity.gov.ua, facebook.com/oleksandr.zinchenko, city-adm.lviv.ua