четвер, 13 Серпень, 2020
pluken
Головна / Новини / Перейменувати вулицю Тверську на вулицю Ґедройця закликали мера Києва відомі українці
Єжи Ґедройць (праворуч) із Юзефом Чапським. Джерело: istpravda.com.ua
Єжи Ґедройць (праворуч) із Юзефом Чапським. Джерело: istpravda.com.ua

Перейменувати вулицю Тверську на вулицю Ґедройця закликали мера Києва відомі українці

Share Button

Група інтелектуалів, літераторів, журналістів, істориків і дипломатів закликала міського голову Києва Віталія Кличка перейменувати вулицю Тверську у столиці України на честь видатного польського інтелектуала Єжи Ґедройця. Про це POLUKR.net дізнався з сайту видання «Історична правда»

«Підтримуючи ініціативу Українсько-польського форуму партнерства, звертаємося із пропозицією перейменувати вулицю Тверську у місті Києві на честь видатного європейського інтелектуала і великого друга України Єжи Ґедройця. Ця вулиця з’єднує дві інші, що пов’язані із іменами людей, які однаково важливі як для польської, так і для української культур: Казимира Малевича та Івана Павла ІІ», – зазначено у зверненні.

Заклик перейменувати столичну вулицю на честь Ґедройця підтримала на своєму засіданні 19 вересня ініціатива «Першого грудня». Звернення до київського міського голови підписали екс-віце-прем’єр України; голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович; професор Українського католицького університету Ярослав Грицак; учасники Ініціативної групи «Першого грудня» Євген Захаров, Йосиф Зісельс, Вадим Скуратівський, Всеволод Речицький, Ярослав Яцків, професор Національного університету «Києво-Могилянська академія Оля Гнатюк, головний редактор проекту «Історична правда» Вахтанг Кіпіані, президент Українського ПЕН-центру Микола Рябчук, письменник Андрій Курков та інші – загалом 25 осіб.

Єжи Ґедройць – польський публіцист і громадський діяч, засновник і головний редактор культового часопису Kultura («Культура», Париж).

Активний прихильник польсько-української співпраці, супротивник взаємних територіальних та інших претензій. Він просував постулат «Без незалежної України не буде вільної Польщі». Постать Ґедройця стала наріжним каменем східної політики незалежної Польщі після падіння комуністичної системи.

Часопис «Культура» тісно співпрацював із видатними українськими еміграційними діячами, як-от Євген Маланюк, Богдан Осадчук, Борис Левицький, Юрій Шевельов, Юрій Лавріненко, Іван Лисяк-Рудницький, Іван Кедрин, Іван Кошелівець та інші.

З ініціативи і коштом Єжи Ґедройця у Бібліотеці «Культури» з’явилася друком антологія української літератури 1917-1933 років «Розстріляне відродження», яку на замовлення Ґедройця підготував Юрій Лавріненко.

Термін Ґедройця «розстріляне відродження» набув значного поширення в українському публічному вживанні. Сама антологія справила суттєвий вплив на формування українського шістдесятництва.

У 1969 році у Бібліотеці «Культури» з’явилася друга українська антологія – «дисидентська» – яку на замовлення Ґедройця впорядкував Іван Кошелівець: «Україна 1956-1968».

Ґедройць прагнув до формування добросусідських взаємин Польщі з її східними сусідами: Литвою, Білоруссю, Україною, у чию перспективу здобуття державної незалежності він завжди вірив.

Джерела: pravda.com.ua, uk.wikipedia.org

Share Button

Також перегляньте

Генконсульство Польщі у Львові. Фото: facebook.com/PLinLviv

Польські консульські установи частково поновлюють видачу віз в Україні

З понеділка, 4 травня, консульські установи Республіки Польщі в Україні поновлять видачу віз. Спочатку прийматимуть …