неділя, 14 Серпень, 2022
pluken
Головна / Новини / «Зміни до закону про ІНП можуть фатально вплинути на польсько-українські стосунки» – заява Групи польсько-українського діалогу
Джерело: batory.org.pl
Джерело: batory.org.pl

«Зміни до закону про ІНП можуть фатально вплинути на польсько-українські стосунки» – заява Групи польсько-українського діалогу

Share Button

Ухвалення змін до Закону про Інститут національної пам’яті Польщі в теперішній його формі матиме фатальний вплив на польсько-українські стосунки. Це може призвести до ескалації ворожості та поглиблення політичного конфлікту між нашими народами. Про це йдеться в заяві польських учасників Групи польсько-українського діалогу, яку опублікувала на своїй facebook-сторінці одна з її підписанток, Йоанни Конєчної-Саламатін.

«Ризикуємо втратити доробок добросусідських відносин останньої чверті століття і симпатію до Польщі в українському суспільстві. Закон може вплинути на зменшення корисної і важливої для нашої країни присутності працівників та студентів з України, викликає також побоювання щодо дотримання непозбувних громадянських прав національних та етнічних меншостей, в тому числі спільноти польських українців. Врешті, загроза втрати солідарності наших країн і народів перед агресивною політикою Росії може поставити під питанням безпеку Польщі», – зазначають підписанти заяви.

Вони наголошують: кілька формулювань закону викликають особливе занепокоєння. Зокрема, кажуть учасники Групи польсько-українського діалогу, «пеналізація висловлювань і дій, які «зменшували б відповідальність реальних винуватців злочину» проти польського народу, може довести до цілковитої блокади історичного діалогу з Києвом щодо волинського злочину, а також започаткувати юридичне переслідування з боку польської держави стосовно представників українських еліт: політиків, істориків, науковців і журналістів — без котрих неможлива жодна співпраця між нашими країнами».

Понад те, наголошують вони, загроза переслідування стосуватиметься також польських чи закордонних дослідників, які, порушуючи теми конфлікту 1939-1947 років, звертають увагу не тільки на злочини ОУН- УПА стосовно поляків, а й на злочини польських формувань супроти українців.

«Ставлення на тому самому щаблі дій українських націоналістичних організацій з діями СРСР і Третього Райху (ст. 1, п. 1a) — неадекватне», – додають ініціатори заяви. Вони пояснюють, що «радянські та німецькі злочини мали різний юридичний і міжнародний статус і в міжнародному юридичному сенсі, і в масштабах злочинів, оскільки були організовані державами, що становили інституційну реалізацію тоталітаризмів — нацизму та комунізму».

Водночас підкреслення колаборації лише українських націоналістичних організацій та окреслення їх у польському законодавстві не за суттю злочину, а за національністю, на переконання підписантів заяви, створює враження, «немовби польська держава інакше ставиться до українських злочинів, ніж до дій (у деяких випадках теж таких, які мають риси геноциду, етнічних чисток і т.д.) подібних формувань, організованих іншими народами Центральної Європи, а також до колаборації частини поляків».

«Використання в частині, що стосується злочинів українських націоналістів у 1925–1950 роках (ст. 2a), формулювання «Східна Малопольща» є антиісторичним, а в міжнародних відносинах може розумітися як визнання території, що належить Україні, частиною польської держави», – наголошено в заяві. Таке формулювання «суперечить основним принципам польської східної політики», – констатують вони, – а «в політичному розумінні в Україні це прочитується як вияв антиукраїнської риторики з боку Польщі».

Відтак польські учасники Групи польсько-українського діалогу закликають «до якнайшвидшого виправлення конфліктогенних формулювань закону про Інститут національної пам’яті, які ставлять ці стосунки під загрозу», додаючи, що «дружні, засновані на взаємній повазі стосунки з українським народом сьогодні для Польщі та її громадян мають цілком ключове значення».

Заяву підписали Адам Бальцер (Adam Balcer), Боґуміла Бердиховська (Bogumiła Berdychowska), Анджей Бжезецький (Andrzej Brzeziecki), Павел Коваль (Paweł Kowal), Йоанна Конєчна-Саламатін (Joanna Konieczna-Sałamatin), Катажина Пелчинська-Наленч (Katarzyna Pełczyńska-Nałęcz), Павел Пурський (Paweł Purski), Кшиштоф Становський (Krzysztof Stanowski), Томаш Стриєк (Tomasz Stryjek), Петро Тима (Piotr Tyma)

Нагадаємо, Група українсько-польського діалогу була сформована 2017 року за ініціативи Міжнародного фонду «Відродження» та Фундації ім. Стефана Баторія. Група складається з 19 українських та польських експертів і практиків, які тривалий час займаються питанням польсько-українських відносин. З українського боку до групи входять Олена Бетлій, Альона Гетьманчук, Євген Глібовицький, Михайло Гончар, Тарас Качка, Надія Коваль, Святослав Павлюк, Микола Рябчук, Олександр Сушко та Дмитро Шульга.

Джерело: facebook.com/konieczna.salamatin

Share Button

Також перегляньте

Fot. defence-ua.com

Український “Руслан” доставив першу партію зроблених у Польщі для Філіппін гелікоптерів

ЗС Філіппін отримали п’ять зібраних у Польщі американських багатоцільових транспортних гелікоптерів S-70i Black Hawk – …