Білорусь, Боснія і Герцеговина, Хорватія та Сербія підпишуть ланьцутську декларацію щодо маршруту «Віа Карпатія». Про це заявив міністр інфраструктури Польщі Анджей Адамчик у Перемишлі під час 20-ї конференції «Європа Карпат», – повідомляє tvn24bis.pl з посиланням на РАР. 

У суботу Адамчик став гостем однієї з панелей під час конференції «Європа Карпат». У своїй промові він говорив передовсім про маршрут «Віа Карпатія». Міністр наголосив, що «Віа Карпатія» має бути включена в мережу TEN-T – основний транспортний маршрут ЄС. «Тоді точно буде визначено, що весь маршрут буде реалізований і його фінансуватимуть за кошти Європейського Союзу», – додав він.

Відтак Адамчик зазначив, що уряд постійно шукає країни, які лобіюють роботу в Співтоваристві для входження цієї дороги в базу даних TEN-T.

«Через кілька тижнів, найпізніше – в кінці першого – на початку другого кварталу, відбудеться третій з’їзд країн, що підписали Декларацію про «Віа Карпатія». Під час конференції до цієї групи приєднаються Білорусь, Боснія і Герцеговина, Хорватія та Сербія, щоб отримати максимальну підтримку цієї ініціативи», – додав він.

Адамчик нагадав, що торік польський уряд затвердив фінансовий план, який забезпечує фінансування цієї інвестиції. Він додав, що крайній термін створення польської частини «Віа Карпатія» – 2025 рік.

Адамчик також додав, що він хоче відновити рух поїздів на лінії 102, яка пролягає від Перемишля до Мальховіце (планованого пункту пропуску з Україною) і продовжується до Хирова (Львівська область, Україна). Щодо планованого пункту пропуску Мальховіце-Нижанковичі, то він зазначив, що завдяки модернізації залізничної лінії це буде автомобільно-залізничний перехід, а не тільки автомобільний.

20-та конференція «Європа Карпат» відбулася в суботу, 17 лютого. Цикл конференцій «Європа Карпат» почався у 2010 році. Уже відбулися сесії в Криниці, Перемишлі та Красічині. Ці зустрічі мають на меті зміцнити співробітництво та поглибити партнерство між країнами регіону. Водночас конференція – це майданчик обміну поглядами та ідеями щодо спільних дій для розвитку не тільки Карпат, а й усієї Центрально-Східної Європи.

«Віа Карпатія», або Карпатський шлях (англ. Via Carpatia, або Via Carpathia – планований автотранспортний маршрут, який має з’єднати країни Північної та Південної Європи. Він має пролягти з Клайпеди та Каунаса в Литві через Білосток, Люблін, Жешув, словацьке місто Кошице, угорський Дебрецен, а також через Румунію, Болгарію і до Греції. Очікується, що до нього, зокрема, потраплять румунський порт Констанца на Чорному морі та грецький Салоніки на Егейському морі. Проект передбачає також відгалуження магістралі до України, де шлях мав би пролягати від Львова через Мостиська, Тернопіль, Чернівці, Луцьк, Ягодин, Рівне, Житомир, Вінниця, Коростень, Умань до Одеси, а також до Києва. У 2010 році ідея коридору Via Carpatia полягала у з’єднанні країн Східної Європи – членів ЄС. Згодом постало питання необхідності продовження відгалужень шляху на територію України.

Польща й Україна підписали меморандум про взаєморозуміння щодо співпраці у проекті «Віа Карпатія» у жовтні 2017 року в Перемишлі. Під документом поставили підписи міністри інфраструктури Польщі й України, Анджей Адамчик і Володимир Омелян, у Національному музеї перемиської землі за присутності маршала Сейму Марека Кухцінського.

Роком раніше, у березні 2016 року, заступниця міністра інфраструктури з питань європейської інтеграції Оксана Рейтер взяла участь у Міжнародній конференції з розвитку транспортної галузі Карпатського регіону у Варшаві. У рамках заходу пані Рейтер підписала від імені України Ланьцутську Декларацію ІІ міністрів транспорту Республіки Болгарія, Чеської Республіки, Грецької Республіки, Угорщини, Литовської Республіки, Республіки Польща, Словацької Республіки, Румунії, Туреччини та України з питань зміцнення співпраці в галузі транспорту в Карпатському регіоні та подальшого розвитку маршруту Via Carpatia.

Джерела: tvn24bis.pl, mtu.gov.ua, polradio.pl

Натомість в українському Міністерстві закордонних справ зауважили, що переговори були конструктивними, а їх результати позитивно оцінили обидві сторони.

«Канцелярія Президента Республіки Польща глибоко розчарована результатами переговорів між віце-прем’єр-міністрами України та Польщі. Відсутність рішення української сторони щодо основного питання скасування заборони польських ексгумацій на території України означає серйозний регрес довіри та не виконує мандат на переговори, встановлені президентами обох країн, що суттєво впливає на взаємні відносини», – йдеться в заяві голови канцелярії Кшиштофа Щерського, розміщеної на офіційному сайті глави Польщі.

У заяві також висловили сподівання на те, найближчим часом таку заборону скасують «у дусі виконання зобов’язань».

Водночас заступник міністра закордонних справ України Василь Боднар зазначив, що вважає таку оцінку «абсолютно необґрунтованою», переговори у Варшаві на рівні віце-прем’єр-міністрів України та Польщі Павла Розенка і Пьотра Ґлінського були конструктивними, а їх результати позитивні оцінені обома сторонами. Його коментар розміщено на facebook-сторінці Посольства України у Польщі.

Василь Бондар наголосив, що «сторони продемонстрували політичну волю до вирішення усіх проблемних питань у дусі порозуміння та взаємної поваги».

За його словами, ніщо не стоїть на перешкоді продовження пошукових і ексгумаційних робіт, «окрім створення для цього відповідних умов, про які йшлося на переговорах».

«Віце-прем’єр-міністри України і Польщі домовилися у Варшаві використати час, який залишається для започаткування таких робіт у відповідну для них пору року з метою підготовки належного для цього підґрунтя. У тому числі це стосується усунення, за прикладом України, слідів вандалізму з українських місць пам’яті, передусім тих, які встановлені на території Польщі на законних підставах», – додав заступник міністра закордонних справ.

Віце-прем’єр-міністр України Павло Розенко, коментуючи результати цих переговорів виданню «Укрінформ», зазначив: «Ми ще раз наголосили на тому, що в Україні немає антипольських настроїв, а є абсолютно нормальне і дружнє ставлення українського народу до польського. Відтак ми маємо утриматися від будь-яких кроків, які руйнуватимуть цю дружбу».

Він розповів, що українська сторона застерегла польську про негативні наслідки ухвалення закону про Інститут національної пам’яті Польщі, який пропонує запровадження кримінальної відповідальності за заперечення злочинів «українських націоналістів» проти громадян Польщі.

За словами Розенка, українська сторона готова долучитися до обговорення цього питання, зважаючи, що польський Конституційний суд може ухвалити будь-яке рішення щодо згаданого закону. «Якщо це рішення буде негативним, то ми зобов’язані дуже швидко відреагувати на це. Тому ми запропонували робочу групу (з обговорення закону про ІНП – ред.)», – розповів Розенко.

Віце-прем’єр-міністр України додав, що необхідно також не зволікати з проведенням інвентаризації пам’ятних місць, визначенням їхнього статусу, що дозволить після цього перейти до їх легалізації. Інакше це може призвести до загрози подальшого знищення місць пам’яті, і «тоді вже не буде що ставити на облік». Розенко наголосив, що готовий зустрічатися з польським колегою настільки часто, наскільки це потрібно. Відтак українська сторона чекатиме на сигнал від польської на проведення наступної зустрічі, – додав він.

Джерела: prezydent.pl, facebook.com/AmbasadaUkrainywPolsce, ukrinform.ua

У Варшаві завершилася зустріч віце-прем’єр-міністра України Павла Розенка з віце-прем’єр-міністром, міністром культури та національного надбання Польщі Пьотром Ґлінським, яка тривала понад три години. Про це POLUKR.net дізнався з повідомлення у твіттері українського віце-прем’єра Павла Розенка.

За словами Розенка, під час зустрічі було порушено низку важливих для українсько-польських стосунків тем.

«Переговори завершені. Але не закінчені. Порушили низку важливих для україно-польських стосунків питань: загрози нового Закону, права українців Польщі, відновлення зруйнованих пам’яток, проведення спільних заходів: конференцій, пошукових робіт. Будемо раді бачити пана Глінського в Києві», – написав він.

Як додали згодом у Посольстві України в Польщі, під час українсько-польських переговорів на рівні віце-прем’єр-міністрів українська сторона порушила питання занепокоєння стосовно змін до Закону про інститут національної пам’яті РП, становища українців у Польщі та наголосила на необхідності вирішення проблемних питань щодо місць пам’яті на території Польщі й України.

«Сторони домовилися про конкретні кроки щодо створення необхідних передумов для інвентаризації, подальшої легалізації місць пам’яті на території двох держав, а також відновлення від слідів знищення тих місць пам’яті, які стали об’єктом вандалізму на території РП. Сторони досягли домовленості продовжити конструктивний діалог на рівні віце-прем’єр-міністрів за участю міністерств і відомств, відповідальних за різні напрямки співпраці між двома державами», – зазначено в повідомленні.

Народна депутатка Оксана Юринець, яка перебувала у складі української делегації у Варшаві, зазначила, що «головування на перемовинах Павла Розенка і його виважена державницька позиція дозволили донести навіть більше меседжів, ніж планували».

1. Обговорили загрози закону про Інститут національної пам’яті. Без вуалі і прикрас.
2. Донесли свою позицію щодо захисту українців у Польщі.
3. Обумовили питання відновлення зруйнованих українських пам’яток на території Республіки. І, здається, сьогодні нас почули.

У Варшаві сьогодні відбулася запланована зустріч віце-прем’єр-міністра України Павла Розенка з віце-прем’єр-міністром, міністром культури та національного надбання Польщі Пьотром Ґлінським. Основними темами розмови, як анонсував напередодні Павло Розенко, мали стати відновлення дозволів на пошук польських жертв Другої світової війни в Україні, а також зміни до закону про Інститут національної пам’яті Польщі, які нещодавно які нещодавно ухвалили польський Сейм і Сенат та підписав Президент Польщі Анджей Дуда.

Нагадаємо, 13 грудня 2017 року під час зустрічі в Харкові президенти України та Польщі домовилися підвищити рівень двосторонньої історичної комісії. Сьогодні й відбулося засідання такої комісії.

Після демонтажу в квітні 2017 року пам’ятника УПА в Грушовичах Підкарпатського воєводства Український інститут національної пам’яті ініціював зупинення надання дозволів на проведення робіт із пошуку поховань і впорядкування польських місць пам’яті в Україні. Відтак українська сторона призупинила пошуки жертв періоду Другої світової війни в Україні, які веде Інститут національної пам’яті Польщі. Умовою зміни позиції Києва є, зокрема, відкриття у первинному вигляді пам’ятника у Грушовичах. Утім, як заявили в Міністерстві культури Польщі, український пам’ятник було зведено з порушення польського законодавства. Після інциденту в Грушовичах українське МЗС заявляло, що необхідно поглибити співпрацю між відповідними органами двох держав, що дозволить вирішити це питання згідно із законом і чинними двосторонніми угодами.

Джерело: twitter.com/rozenkopavlo

У липні цього року буде відкрито пряме авіасполучення між Запоріжжям і Варшавою. Рейси шість разів на тиждень здійснюватиме польська авіакомпанія LOT. Про це POLUKR.net дізнався з сайту аеропорту Запоріжжя. 

LOT стане першою європейською авіакомпанією, яка відкриє регулярні рейси з Запоріжжя до Європи. Презентувати авіарейс до Запоріжжя приїхав перший радник, заступник голови місії Посольства Республіки Польща в Україні Яцек Жур. Він наголосив, що йому приємно цього дня бути в Запоріжжі, адже відкриття авіасполучення між Запоріжжям і Варшавою – «це вікно в Європу для запоріжців».

За словами директора з корпоративних комунікацій авіакомпанії LOT Адріана Кубіцкі, перший рейс на Варшаву вирушить із Міжнародного аеропорту «Запоріжжя» 2 липня 2018 року. За інформацією авіакомпанії, квитки доступні через усі канали продажів LOT починаючи з 14 лютого.

Літаки LOT типу Embraer, місткістю від 70 до 82 місць, здійснюватимуть рейси за новим маршрутом до шести разів на тиждень. Кожного понеділка, п’ятниці і неділі рейс із Варшави вилітатиме об 11:00 і прибуватиме до Міжнародного аеропорту «Запоріжжя» о 14:00. Зворотній рейс із Запоріжжя відлітатиме о 14:40 і здійснюватиме посадку в аеропорту ім. Шопена у столиці Польщі о 15.55. Кожного вівторка, середи і суботи літаки вирушатимуть з Варшави о 14:20, щоб приземлитися в Україні о 17:20. А пасажири із Запоріжжя в ці дні зможуть вилетіти в Польщу о 18:00 і приземлитися у Варшаві о 19:15.

Такий графік авіасполучення між Варшавою і Запоріжжям має на меті дати запоріжцям та мешканцям прилеглих регіонів шанс обирати найзручніші рейси в Західну Європу і Північну Америку через центр LOT у Варшаві. Зокрема, пасажири, які вилетіли з Міжнародного аеропорту «Запоріжжя», зможуть продовжити свою подорож до Брюсселя, Амстердама, Парижа, Женеви, Мілану, Чикаго, Нью-Йорка, Лос-Анджелеса і Торонто. Наприклад, завдяки стиковці рейсів до Парижу або Копенгагена можна буде дістатися за п’ять годин.

Нагадаємо, 27 березня польська компанія LOT запускає новий авіарейс зі Львова до Ольштина.

Джерело: avia.zp.ua

Велика Британія вважає, що російський уряд несе відповідальність за кібер-атаку NotPetya у червні 2017 року, спрямовану проти України. Про це йдеться в повідомленні на сайті Міністерства закордонних справ цієї країни.

Заступник міністра закордонних справ Великої Британії Тарік Ахмад сьогодні заявив, що за кібератакою NotPetya стоїть російский уряд, зокрема російські спецслужби. Публічне озвучення цієї інформації означає, що Велика Британія та її союзники не терпітимуть втручання у кіберпростір, – додали в британському МЗС.

Попри те, що атака була замаскована під вірус-вимагач, у МЗС кажуть, що її головними цілями було порушення роботи українських фінансового, енергетичного і державного секторів, стверджують у британському зовнішньополітичному відомсті.

«Цей напад показав нехтування українським суверенітетом. Нерозумне поширення вірусу призвело до порушень роботи організацій у всій Європі, завдавши шкода в сотні мільйонів фунтів збитків», – заявив Тарік Ахмад.

«Кремль поставив Росію в пряму опозицію до Заходу, хоча це не має бути так. Ми закликаємо Росію бути відповідальним членом міжнародної спільноти, яким вона себе називає, а не намагатися таємно зруйнувати її», – додав Ахмад.

«Сполучене Королівство виявляє, здійснює та реагує на зловмисну діяльність в Інтернеті, незалежно від того, звідки вона походить, і покладає витрати на тих, хто намагається заподіяти нам шкоду. Ми прагнемо посилити скоординовані міжнародні зусилля, спрямовані на підтримку вільного, відкритого, мирного та безпечного кіберпростору», – наголосили в МЗС Великої Британії.

Нагадаємо, в червні 2017 року низка українських підприємств, державних установ, банків і засобів масової інформації зазнали масштабної кібератаки з використанням шкідливого програмного забезпечення – комп’ютерного вірусу «Petya».

У Британії від вірусу також постраждали десятки організацій, зокрема поштові служби, а також рекламні, юридичні, логістичні та фінансові компанії. Однак майже три чверті випадків зараження були зафіксовані на Україні, – нагадує ВВС.

У Кремлі заперечують причетність влади Росії до хакерських атак. Сьогодні прес-секретар президента РФ Дмітрій Пєсков заявив: «Ми категорично відкидаємо такі звинувачення, ми вважаємо їх бездоказовими, безпідставними. Це ніщо інше як продовження русофобської кампанії, яка, знову ж таки, не ґрунтується на жодних доказах».

Припущення про те, що за вірусом NotPetya стоять російські спецслужби, робили і раніше, зокрема в Службі безпеки України та в американській компанії FireEye, що займається питаннями кібербезпеки.

Джерела: gov.uk, bbc.com/ukrainian

Спікер польського Сенату Станіслав Карчевський закликав польську діаспору документувати та відповідати на прояви антиполонізму та несправедливих формулювань на адресу Польщі. А також повідомляти дипломатичні установи Польщі в країнах за кордоном про наклепи, що шкодять доброму імені Польщі. Відповідний лист у зв’язку з ухваленням змін до закону про Інститут національної пам’яті Польщі поширили на сайтах польських консульських установ за кордоном. Зокрема, такий лист, датований 12 лютого, є на сайті Посольства Польщі в Парижі.

«Прошу документувати та відповідати на прояви антиполонізму, несправедливого формулювання та думок. Прошу повідомляти наші посольства, консульства та почесні консули про наклепи, що порушують добре ім’я Польщі», – зазначено в листі.

Карчевський зауважує, що ухвалений закон про Інститут національної пам’яті Польщі «дозволить досягти істини», адже протягом багатьох років поляків вдома і за кордоном стикалися «з несправедливими, неправомірними, і, перш за все, неправдивими словами «польські табори смерті» та звинуваченнями поляків у співучасті в Голокості, «які ображають гідність і національну гордість».

Зважаючи на те, що поляки, які проживають у всьому світі, неодноразово показали, що можуть ефективно підтримувати Польщу, Карчевський сподівається на їхню підтримку й цього разу та закликає допомогти «в боротьбі за добре ім’я Польщі і польського народу».

Окрім того, Карчевський закликав організувати семінари, виставки, зустрічі та листування для здійснення заходів, «спрямованих на ефективні згадки про історичну правду». «Також прошу вас використовувати вашу добру довгострокову співпрацю з представниками ваших національних органів влади, органів місцевого самоврядування, громадських організацій, включаючи інші національні меншини, для просування достовірних знань про Польщу та поляків», – додав він.

На переконання Карчевського, «всі поляки можуть і мають бути послами польської держави». Він також висловив сподівання, що «заходи, вжиті з цим наміром, принесуть відчутні, позитивні наслідки в найближчому майбутньому як для Польщі, так і для всієї спільноти поляків, які живуть у різних куточках світу», а дії польської діаспори «будуть ефективним інструментом в боротьбі за добре ім’я Польщі і польського народу».

Окрім того, спікер польського Сенату закликав своїх співвітчизників у всьому світі збирати документи та свідчення про злочини проти людяності, скоєні під час Другої світової війни. «Останні свідки подій повільно залишають нас. Потрібно консолідувати свої спогади, щоб зберегти пам’ять про шкоду, заподіяну євреям та полякам, ромам і всім іншим жертвам», – пояснив він.

У листі також зазначено, що реакція світової думки, зокрема представників ізраїльських влади, на поправку до Закону про Інститут національної пам’яті, «здивувала Польщу, оскільки цей законопроект був відомий усім зацікавленим сторонам».

«Ми з нетерпінням чекаємо результатів роботи команди експертів, призначених Матеушем Моравицьким та Бенджаміном Нетаньяху, прем’єр-міністрами Польщі та Ізраїлю. Я глибоко переконаний, що це хороший спосіб побудувати мости між двома народами, які жили поруч протягом тисячі років, культури яких пронизали один одного», – додає спікер.

Джерело: paryz.msz.gov.pl

Сьогодні дуже важливо зняти напруження в українсько-польських відносинах і розпочати діалог з польською стороною на цю тему. Стосовно ж ухвалення змін до Закону про Інститут національної пам’яті Польщі, то Київ вважає, що цей закон має бути змінений, а не просто очікує роз’яснень. Про це зазначив віце-прем’єр-міністр України Павло Розенко, розповідаючи про плани й очікування від візиту до Варшави 16 лютого, де він має зустрітися зі своїм польським колегою Пьотром Ґлінським, – інформує сайт Кабміну. 

«Основна місія – розпочати діалог з польською стороною на цю тему. З іншого боку, безумовно, ми не можемо не реагувати на останні події, зокрема стосовно ухвалення змін до закону про Інститут національної пам’яті Польщі. Керуючись позицією президента України, Верховної Ради України й уряду України, ми очікуємо від польської сторони не лише роз’яснення по цьому закону. Ми вважаємо, що закон має бути змінений», – сказав віце-прем’єр-міністр.

За його словами, це питання є важливим не лише з погляду політики чи історії. «Мова про можливе конкретне порушення прав і свобод наших співгромадян, які працюють чи живуть у Польщі, їх переслідування за якісь слова чи політичні переконання. Це, на нашу думку, неприпустимо. Ми будемо захищати права наших співгромадян не лише в Україні, а й за межами нашої держави», – наголосив Розенко.

Віце-прем’єр-міністр зауважив, що українська сторона готова до обговорення широкого кола питань. І висловив сподівання, що й польська сторона виявить бажання врегулювати усі суперечливі моменти.

Нагадаємо, на 16 лютого заплановано візит української делегації на чолі з віце-прем’єр-міністром України Павлом Розенком до Польщі. У Варшаві Розенко має зустрітися зі своїм польським колегою Пьотром Ґлінським. Основною темою розмови має стати відновлення дозволів на пошук польських жертв Другої світової війни в Україні.

Нагадаємо, 13 грудня 2017 року під час зустрічі в Харкові президенти України та Польщі домовилися підвищити рівень двосторонньої історичної комісії. На засідання такої комісії на рівні віце-прем’єрів України та Польщі Павла Розенка та Пьотра Ґлінського спробують вирішити питання скасування заборони на ексгумаційні роботи поляків на території України.

Після демонтажу в квітні 2017 року пам’ятника УПА в Грушовичах Підкарпатського воєводства Український інститут національної пам’яті ініціював зупинення надання дозволів на проведення робіт із пошуку поховань і впорядкування польських місць пам’яті в Україні. Відтак українська сторона призупинила пошуки жертв періоду Другої світової війни в Україні, які веде Інститут національної пам’яті Польщі. Умовою зміни позиції Києва є, зокрема, відкриття у первинному вигляді пам’ятника у Грушовичах. Утім, як заявили в Міністерстві культури Польщі, український пам’ятник було зведено з порушення польського законодавства. Після інциденту в Грушовичах українське МЗС заявляло, що необхідно поглибити співпрацю між відповідними органами двох держав, що дозволить вирішити це питання згідно із законом і чинними двосторонніми угодами.

Джерело: kmu.gov.ua

Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович натомість зазначив, що польський прем’єр у такий спосіб намагається в суперечці з Ізраїлем «показати українців більшими антисемітами, ніж поляки».

Прем’єр Польщі Матеуш Моравецький заявив, що повстання Богдана Хмельницького є «першим великим злочинним актом проти євреїв, який у єврейській історіографії часом прирівнюється до Голокосту». Про це він сказав під час лекції в місті Холм, присвяченій історії польсько-єврейських стосунків. Відеозапис лекції можна переглянути на YouTube.

Моравецький зазначив, що Польща має майже тисячолітній досвід співпраці на одній землі з євреями, чого не можна порівняти з іншими країнами в Європі та світу. І додав, що суверенна Польща ніколи не виганяла євреїв, а в часи нацизму в Польщі були найбільші репресії за допомогу євреям, і саме в Польщі їм допомагали найбільше. «У нас майже тисяча років співпраці на одній землі з євреями, цього не можна порівняти з іншими країнами в Європі та світі. Євреї почувалися на наших землях щасливими. Багато з них проживало в Холмі», – цитує Матеуша Моравєцького видання Leopolis.news.

«Першим великим злочинним актом проти євреїв, який у єврейській історіографії часом прирівнюється до Голокосту, було повстання Хмельницького. Очевидно, що тоді доходило до страшних злочинів, історики кажуть про 100 тисяч вбитих євреїв», – сказав Моравецький.

Він згадав про облогу Львова, коли Хмельницький нібито обіцяв відступити від міста, якщо йому видадуть євреїв. «Львів відмовився, сказав, що не віддасть єврейських братів і не віддав», – додав Моравецький.

Польський прем’єр також розповів про свою поїздку до Торуня, де під час конференції на тему пам’яті самоідентичності він розмовляв з одним із рабинів. «Один із рабинів висловив власний погляд на історію. Він говорив про трьох злочинців на «Х» – Гітлер, Гіммлер і Хмельницький (польською Hitler, Himmler і Chmielnicki, – ред.). Це теж показує, як з іншої перспективи можна бачити такі речі. Для наших сусідів Хмельницький – це національний герой, а для нас – той, який фактично зробив перший акорд у занепад Речі Посполитої», – заявив голова польського уряду.

Директор Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович, коментуючи ці висловлювання, сказав, що прем’єр Польщі, поставивши Богдана Хмельницького в один ряд з Гітлером, намагається в суперечці з Ізраїлем показати українців більшими антисемітами, ніж поляки. Про це він заявив в ефірі телеканалу «112 Україна».

«Очевидно, що таким чином прем’єр-міністр хоче показати українців як більших антисемітів, які винні у більшій кількості єврейських смертей, ніж поляки. Це досить несерйозна аргументація. Ще раз скажу – мене дивує, що в Польщі інтерпретаторами історії здебільшого є польські політики», – зазначив директор Українського інституту національної пам’яті.

В’ятрович також зазначив, що не бачить потреби реагувати на цю заяву польського прем’єра: «Такою, на жаль, є позиція очільника польського уряду. І на жаль, він не один такий… На жаль, дедалі частіше головними речниками історії в Польщі є політики найвищого рівня».

«Мене дивує, скільки уваги польські політики приділяють оцінкам історії, тим паче, оцінкам української історії. Думаю, що політикам варто більше займатися сьогоденням, сьогоденням своєї країни Польщі і сьогоденням польсько-українських стосунків. Переконаний, що такі радикальні оцінки стосовно українських діячів історії навряд чи сприятимуть нормальним польсько-українським стосункам», – додав В’ятрович.

Джерела: Magda W. PL/youtube.com, leopolis.news,  112.ua

Уже другий тиждень в окупованих районах Донецької та Луганської областей відбуваються військові збори резервістів. Самопроголошені «республіки» мобілізують усе доросле населення віком від 18 до 50 років. Бойове злагодження на навчальних полігонах повинні пройти близько 40 тисяч осіб лише в «ДНР». Щось подібне відбувалося й торік, коли у квітні 2017 року на полігоні під Шахтарськом пройшли навчання 30 тисяч осіб. У чому особливості цьогорічних мобілізаційних заходів та чи варто очікувати на нову ескалацію?

Якщо розглядати причини метушні з резервістами, то влада «ДНР» їх не приховує. 1 лютого «заднім числом» було оприлюднене розпорядження Олександра Захарченка про організацію воєнних зборів «з метою своєчасного поповнення втрат у з’єднаннях і військових частинах у період наростання військової загрози». Остання теза, вочевидь, пов’язана з ухваленням Верховною Радою України Закону «про реінтеграцію», ще не підписаного Президентом. В «ДНР» закон відкрито засудили, зокрема формулювання про Росію як країну-агресора.

Однак у Луганську таку прив’язку відкидають, наголошуючи на фейковості подібних новин. Зокрема в адміністрації голови «ЛНР» Леоніда Пасічника заявили, що українські ЗМІ поширюють неправдиву інформацію про нібито мобілізаційні заходи в ЛНР, щоб посіяти паніку серед жителів «республіки». Сфабрикованим названо розпорядження «Про прийняття надзвичайних заходів щодо стабілізації обстановки на лінії розмежування». Такого розпорядження справді немає на сайтах «ЛНР», однак мобілізаційні заходи тривають. Їх називають «плановими», наголошуючи, що Народна міліція «ЛНР» комплектується виключно на контрактній основі, а резервісти отримають зарплатню за час відриву від виробництва.

Натомість заклики щодо оголошення обов’язкового призову дедалі частіше лунають в «ДНР», де недокомплект військовослужбовців становить від 40 до 70%. «Відпускників» і добровольців, якими комплектувалися армії проросійських сепаратистів, стає все менше. Потрібне нове гарматне м’ясо, бажано з місцевих, аби зав’язати конфлікт з Україною «на крові». За “законом” «ДНР» «Про військовий обов’язок і військову службу» від 2015 року, «в період воєнного стану та у воєнний час військовий обов’язок громадян визначається Конституцією, законами, іншими нормативними правовими актами Донецької Народної Республіки і передбачає призов на військову службу під час мобілізації, в період воєнного стану та у воєнний час; проходження військової служби в період мобілізації, в період воєнного стану та у воєнний час; військове навчання в період воєнного стану та у воєнний час». Чи є сьогодні воєнний стан у ДНР? Питання, здається, зайве, зважаючи на риторику та формальні ознаки (наприклад, комендантську годину).

Не оминули мобілізаційні заходи й університети «ДНР». Студенти, в яких зараз зимові канікули, проходять військові збори не за повістками з військкоматів, а «добровільно» (так було і минулого року). Крім того, триває системна мілітаризація ВНЗ. Скажімо, до 100-ї річниці ВНК на юридичному факультеті ДонНУ «ДНР» була проведена спільна конференція з профільним Міністерством державної безпеки «ДНР». На сайті університету спочатку з’явилося, а потім було видалено повідомлення про день відкритих дверей на новоствореному факультеті «МДБ» (напевно, це вже занадто для ДонНУ). Такий факультет створений на базі іншого донецького вишу – Донбаської юридичної академії. Натомість деградація ДонНУ «ДНР» продовжується шляхом подальшої його прив’язки до «русского мира» через, наприклад, зустрічі студентів з «легендарним сербським снайпером Деяном Беричем». Цікаво, чому він зможе навчити молодь Донеччини?

Час для мобілізаційних заходів обраний вкрай невдало – зокрема для Москви. Росія готується до президентських виборів, очікує на зняття європейських санкцій, ініційоване групою дружніх держав, Сурков уже погоджується на окремі «дубайські пропозиції» Курта Волкера, а вся країна живе в очікуванні Чемпіонату світу з футболу. На лінії зіткнення перемир’я порушується нечасто – максимум 5 разів на добу, а бравурні заяви про зайняття Збройними Силами України окремих селищ у «сірій зоні» спростовують самі проросійські сепаратисти (наприклад, поширена українськими ЗМІ інформація про захоплення 2 лютого села Катеринівка Попаснянського району, за повідомленням Народної міліції «ЛНР», є черговою дезінформацією, оскільки цей населений пункт і раніше перебував під контролем ЗСУ).

За цих умов потрібно «розганяти зраду» самотужки, чим і зайнялися в Донецьку. 1 лютого з гранатомета на дистанційному керуванні була обстріляна будівля Міністерства оборони «ДНР». Звинувачення на адресу українських диверсантів лунають безглуздо навіть для самих донеччан. Бентежить і той факт, що диверсія виявилась безкровною. Проте факт обстрілу дозволив владі «ДНР» посилити заходи безпеки в Донецьку. Ворог уже близько…

Цікаво спостерігати за принциповими відмінностями у поведінці Захарченка і Пасічника під час проведення мобілізаційних заходів у «республіках». У той час, коли Пасічник заспокоює шахтарські бунти (30 січня, селище Красний Партизан) як вияв небажання шахтарів ставати «під рушницю» та їхати в окопи на передову, Захарченко дозволяє собі думки про загальний призов і відпрацьовує систему роботи з міжнародними добровольцями, які стануть на захист Донбасу, коли прийде час. Зважаючи на безкомпромісність Захарченка щодо мети виконання Мінських домовленостей (реінтеграція «ДНР» в Україну), на яку сьогодні погоджується Москва, дедалі частіше говорять про зміну лідера «республіки» за луганським сценарієм. Відчуваючи це, Захарченко мобілізує останні ресурси і демонструє активність – навіть готовий самотужки почати черговий виток ескалації.

У самостійність дій лідера «ДНР» можна було б повірити, якби не пропагандистський ролик на державному російському телеканалі «Росія-24», що висвітлював навчання донецьких резервістів (цікаво, що двоє з чотирьох співрозмовників у сюжеті мали яскраво виражений російський (принаймні, точно не донецький) акцент у мові). Головний лейтмотив сюжету – «донеччани хочуть миру, але готуються до війни». Що це – знову подвійна гра Кремля?

І все ж нинішні мобілізаційні заходи в «ДНР/ЛНР» більше схожі на акт залякування. Причому не так України, як своїх «громадян». Вмирати за «республіку», як закликає місцева пропаганда, ніхто не хоче. А це означає, що в разі ескалації Росії доведеться знову обходитись своїми силами, зброєю та фахівцями. Чи погодиться на це Москва у своїх геополітичних амбіціях? Або сюжет уже вичерпаний, і трагікомедія під назвою «ДНР/ЛНР» добігає свого кінця?

Валерій Кравченко

27 березня польська компанія LOT запускає новий авіарейс зі Львова до Ольштина. Рейси виконуватимуть уночі двічі на тиждень – у вівторок і суботу. Про це повідомили сьогодні, 13 лютого, під час презентації авіасполучення, – дізнався POLUKR.net у прес-службі Львівської міської ради.

Літак стартуватиме зі Львова о 01.40, а у зворотному напрямку – о 03.10. Авіарейс виконуватимуть літаки Bombardier Q 400, місткість – 78 пасажирів.

Польоти зі Львова до Ольштина виконуватимуть у часовий проміжок між виконанням рейсів Варшава – Львів – Варшава. За такою ж схемою – коли борт прилітає ввечері з Варшави до Львова, а вночі летить у регіональне місто Польщі, повертається до Львова і вранці вилітає до Варшави – авіакомпанія LOT уже кілька місяців працює на лінії Львів – Бидгощ. Про це повідомили у в Міжнародному аеропорту «Львів» ім. Данила Галицького.

До слова, навесні цього року зі Львова також полетить  у два польські міста – Катовіце та Гданськ – авіакомпанія Wizz Air. Польоти стартують 26 березня, їх виконуватимуть двічі на тиждень (у понеділок і п’ятницю). У Катовіце з 20 червня частота польотів збільшиться до 4 разів на тиждень (понеділок, середа, п’ятниця та неділя).

Джерела: city-adm.lviv.ua, facebook.com/LvivAirport