п’ятниця, 1 Липень, 2022
pluken
Головна / Думки та коментарі / Старт «безвізового двомісячника» в Україні: встигнути до листопада
ue

Старт «безвізового двомісячника» в Україні: встигнути до листопада

Share Button

ue«Україна передала до Єврокомісії фінальний звіт щодо безвізового режиму. Очікуємо на позитивний висновок ЄК» – такий запис з’явився 18 серпня у «Твіттері» президента України Петра Порошенка і справив ефект справжньої інформаційної бомби.

Прості обивателі, які чекають можливості поїхати в Євросоюз без віз, стримано раділи: мовляв, тепер залишилися тільки формальності. Натомість експерти крутили пальцем біля скроні: кого він хоче надурити? До фінального звіту ще працювати й працювати.

Ще більше туману напустив допис Порошенка про те, що він своїм указом ввів у дію рішення Ради нацбезпеки й оборони від 20 липня 2015 року «Про додаткові заходи щодо запровадження безвізового режиму між Україною та Європейським Союзом». Між двома «твітами» не минуло й півтори години.

Спостерігачі замислились: де логіка? Адже ці дії де-факто суперечать одна одній. Під час телефонної розмови з головою Єврокомісії Жан-Клодом Юнкером Порошенко заявив про факт надсилання у Брюссель остаточного звіту щодо виконання Плану дій із візової лібералізації – і майже одразу після цього окреслив 25 кроків, які ще мають зробити Кабмін, МЗС, МВС, Генпрокуратура, Мін’юст та інші силові й виконавчі органи для забезпечення цього самого фінального звіту.

«Комунікаційний фейл» – так прокоментували журналісти дві взаємовиключні інформації прес-служби президента за 18 серпня. І отримали хороший привід ще раз проаналізувати хід виконання зобов’язань та перспективу впровадження безвізового режиму з ЄС у 2016 році.

Президент наблизився до реалій

Як з’ясувалося невдовзі, звіт у Брюссель Україна відправила ще 17 серпня. Але звіт аж ніяк не фінальний, а проміжний.

Експерт програми «Безвізовий щоденник» Сергій Сидоренко вважає, що інформаційне повідомлення про «фінальний звіт» могли готувати люди, не дотичні до забезпечення безвізового режиму – відповідно, вони зробили некоректні висновки. Водночас цілком може бути, що невиправдано оптимістична заява прозвучала навмисно й була розрахована на внутрішнього споживача – так Порошенко піариться в очах електорату.

«Наразі ми дуже далекі від виконання «безвізових вимог» Єврокомісії. Роботи – щонайменше до кінця осені», – наголошує експерт.

І наводить простий приклад: однією з вимог ЄС у рамках «безвізового» діалогу є комплектація штату й початок роботи Національного антикорупційного бюро. Євросоюз категорично не задовольняє варіант, за якого Україна надає лише «плани оперативного запуску НАБУ». Ця проблема була однією з ключових, через які Брюссель відмовився скасовувати візи для українців у травні ц.р. НАБУ досі не працює, а керівник бюро Артем Ситник днями заявив: «Ми плануємо починати роботу, тобто розслідування, у жовтні 2015 року… 25 серпня починається тренування перших детективів, і 1 жовтня ми будемо готові стати до роботи».

Це лише один із проблемних пунктів, а їх – десятки.

«До честі президентської адміністрації, вони не стали поглиблювати яму, яку викопали заявою про «фінальний звіт для Єврокомісії». Був указ про додаткові заходи, були наступні роз’яснення», – каже в коментарі Polukr.net Сергій Сидоренко.

Водночас варто нагадати, що Петро Порошенко вже не вперше в публічних заявах передає куті меду в питанні безвізового режиму. Щойно обійнявши посаду, він казав про можливість його запровадження вже з січня 2015 року. Потім наголошував на «перемозі» Ризького саміту в травні… Системні провали?

«З одного боку – так. З іншого боку ситуацію слід оцінювати глибше, – говорить редактор сайту «Європейська правда» Сергій Сидоренко. – Наскільки я знаю ту кухню, минулого року президент був сильно дезінформований у питаннях безвізового режиму й не розумів реального стану речей. Розібрався він на початку цього року. І надалі невідповідних заяв стало менше. Тобто зараз Порошенко вже розуміє, що в нас далеко не райдужна картина і слід ще багато всього зробити, аби отримати безвізовий режим».

«Це добре, що президент підписав указ про те, що має зробити Україна для запровадження безвізового режиму з ЄС, – зазначає у своєму Facebook дипломат, голова правління фонду «Майдан закордонних справ» Богдан Яременко. – Цей указ мав би з’явитися в січні цього року замість фарсу з видачею Порошенку нового біометричного паспорта. Але добре, що президент після «оптимістичних рішень» Ризького саміту ЄС, схоже, таки розібрався, що Україні належить зробити. Щоправда, якщо на підготовку рішення РНБО й указу президента пішло майже три місяці, то сподіватися, що все це буде виконано до кінця року, я би не став».

Визначальний маркер і чотири місії

Сергій Сидоренко вважає виконання плану дій у цій царині надзвичайно важливим. «Якщо звіт Єврокомісії, який вона має підготувати до 15 грудня ц. р., виявиться негативним, це буде для України жахливо. Не через те, що вона знову не отримає безвізовий режим. А через те, що ми покажемо Євросоюзу, що не здані виконати навіть те завдання, яке самі вважаємо пріоритетним для себе. Це буде маркер, котрий чітко покаже неспроможність нинішньої влади проводити реформи в Україні», – вважає експерт.

Що потрібно, аби засвідчити таку спроможність? Просто виконати у визначені терміни план дій, як того вимагає ЄС. Завдання непросте, але реальне. Цей шлях уже пройшла сусідня Молдова, яка теж має проблеми і з урядом, і з корупціонерами, і з сепаратистами та неконтрольованими територіями. Але з 28 квітня 2014 року ті громадяни Молдови, що мають біометричні паспорти, отримали можливість відвідувати без віз 26 країн Шенгенської зони.

І, хай би там що казали, після періоду певного розчарування й скепсису Брюссель бачить прогрес і деяке прискорення України в «безвізовому» питанні.

Тепер настає вирішальний етап роботи. Починаючи з 31 серпня, протягом вересня та початку жовтня в Україну почергово прибудуть чотири місії ЄС, аби перевірити виконання відповідних вимог.

Різні експерти оцінюють лише свої блоки питань. Скажімо, спеціалісти з безпеки документів точно не перевірятимуть безпеку кордонів – це не просто різні люди, а різні підрозділи Єврокомісії. Відповідно, по різних блоках будуть різні дедлайни.

Але це не означає, що на час приїзду кожної місії нам потрібно виконати все, що стосується її сфери. У Брюсселі розуміють, що це насправді неможливо. І готові йти Києву назустріч. Передбачено механізм, коли вже після від’їзду місій Україна повідомлятиме, як ми надалі виконуємо обіцянки й рухаємося по тих чи інших пунктах плану дій.

Якщо врахувати, що європейська бюрократія ще повинна виконати деякі внутрішні процедури та підготувати той самий звіт, який має бути представлений Єврокомісією до 15 грудня, то можна зробити припущення, що остаточні дедлайни припадатимуть на листопад.

Тобто ми ще матимемо «останню ніч перед іспитом» – місяць-півтора після початку жовтня. Зокрема саме в цей час потрібно надати свідчення роботи й дієвості Антикорупційного бюро.

Причому є навіть поле для маневру. Сергій Сидоренко пояснює це так: «Наприклад, якщо Україна бачитиме, що встигає все, крім антидискримінації, то може попросити ЄС: давайте ви будете перевіряти антидискримінацію останньою, а ми її виконаємо до такого-то часу».

Також експерт припускає: «Якщо до грудня з Плану дій залишатиметься невиконаним якийсь невеликий відсоток, на це в Брюсселі закриють очі й рішення буде позитивним».

Аврал починається, капітана немає

Отже, по завершенні сезону літніх відпусток в Україні стартує своєрідний «двомісячник безвізових дій». І що холоднішими ставатимуть дні, то гарячковіше владні структури намагатимуться виконати свої «візові повинності».

Деякі справи будуть цілком матеріальними, їх зможуть побачити багато людей – приміром, термінали самообслуговування для біометричного паспортного контролю в аеропортах та інших прикордонних пунктах.

Готовий та оснащений пункт тимчасового розміщення біженців мають побачити мешканці Яготина Київської області, а пункт тимчасового перебування нелегальних мігрантів – мешканці села Мартинівського Миколаївської області.

Значно складніше завдання, що матиме осяжний результат, – об’єднання баз даних про громадян, чим займається перший заступник міністра внутрішніх справ Ека Згуладзе.

Важко сказати, чи помітить хтось зусилля Нацбанку у складанні пропозицій «щодо доцільності запровадження додаткових форм державного контролю у сфері обігу електронних грошей в Україні з метою забезпечення ефективної протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення». А ось законотворці у Верховній Раді мають неабияк напружитись і напрацювати акти щодо створення державного органу з повернення активів, захисту свідків у кримінальному провадженні, забезпечення чіткого визначення підслідності органів досудового слідства та ін.

Завдань багато і їх виконання ускладнюють два прикрі факти:

1) в Україні немає окремого органу влади, який би координував дії для візової лібералізації;

2) в органах влади немає керівника, на якого покладена комплексна відповідальність у цій царині.

«В МЗС за це відповідає Лана Зеркаль, але вона як заступник міністра не може давати якихось доручень. У Кабміні Арсеній Яценюк нікому не хоче віддавати ці повноваження й каже, що за все по безвізовому режиму відповідає він. А коли прем’єр відповідає за все – значить, не відповідає ніхто. А тепер з’явився ще й механізм Радбезу, який теж бере на себе функцію контролю. Тобто бачимо множинність центрів і, водночас, відсутність чіткого координаційного центру», – каже Сергій Сидоренко.

У довгу шухляду відкладено плани призначити профільного віце-прем’єра та/або створити окремий урядовий орган з питань євроінтеграції – хоча б на рівні держагентства. Для цього, вочевидь, бракує політичної волі.

Водночас, погоджуються експерти, створювати таку структуру для вирішення питань безвізового режиму вже пізно. Її слід було б формувати ще на початку року. А зараз новостворений орган забрав би надто багато часу на запуск, розкачку, вникання в суть питань. Тоді як часу залишається обмаль.

 

Прогноз для Pоlukr.net

Сергій Сидоренко,

експерт програми «Безвізовий щоденник», редактор інтернет-видання «Європейська правда»:

– Я думаю, що наступного року безвізовий режим для України буде. Але є два варіанти з різним часом.

Якщо Єврокомісія дасть позитивну оцінку нашій роботі в грудні 2015 року – безвізовий режим, швидше за все, після відповідної бюрократичної процедури впровадять у травні 2016 року.

Якщо ж у грудні ц. р. висновок буде негативним, то ми, мабуть, отримаємо ще півроку на роботу над помилками і доопрацювання, і тоді безвізовий режим може прийти в грудні 2016 року. Але це буде не на корить реноме України.

 

Дмитро ЛИХОВІЙ

Share Button

Також перегляньте

Fot.. twitter.com/mon.gov.pl

Польсько-білоруський кордон: міграційна криза напередодні “Заходу-21”

Відповідно до попередніх прогнозів, наступні кризові дні на польсько-білоруському кордоні принесуть лише негативні наслідки для …

Напишіть відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.