6 листопада в кулуарах третього поверху Верховної Ради України відкрили українську версію виставки «Діалог про долю і душу. Станіслав Вінценз (1888-1971)». Про це інформує сайт ВРУ. 

Виставка відкриває українській аудиторії постать Станіслава Вінценза – видатного польського письменника та філософа, народженого на Гуцульщині, автора твору «На високій полонині», який називають «Іліадою та Одіссеєю гуцулів».

Виставку «Діалог про долю і душу» створено на основі документів і фото з сімейних архівів родин Вінценза та італійського фотографа Чіпріані, фондів Національної бібліотеки імені Оссолінських, Етнографічного музею в Кракові, Державного етнографічного музею у Варшаві, польського музею у Рапперсвілі (Швейцарія), Асоціації Літературний інститут Культура в Ле-Меній-ле-Руа (Франція) і Польської бібліотеки в Лондоні. Вона висвітлює найважливіші етапи біографії письменника та передає атмосферу українських Карпат, яким Вінценз присвятив свою творчість.

Автор виставки «Діалог про долю і душу» – літературознавець, викладач Інституту польської філології Вроцлавського університету, доктор наук Ян Анджей Хороший.

Польська прем’єра виставки відбулася в жовтні 2014 року у Вроцлаві. Організатором з українського боку виступила ГО «Всеукраїнський демократичний форум».

Відкриття експозиції в українському парламенті відбулося за участі віце-маршалка Сейму Республіки Польща, голови польсько-української групи Сенату та Сейму Республіки Польща Пані Беати Мазурек, а також інших членів польсько-української групи Сенату та Сейму Республіки Польща, які перебувають в Україні з офіційним візитом. З українського боку до урочистого відкриття долучилися співголова україно-польської групи дружби народний депутат Оксана Юринець, а також народний депутат України Микола Княжицький – голова Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності, за сприяння якого й було втілено проект про творчість письменника та філософа Станіслава Вінценза.

Виставка триватиме у парламенті до 9 листопада. Відтак вона подорожуватиме Україною від Києва аж до села Криворівня Верховинського району в Івано-Франківській області. Там її експонуватимуть на постійній основі.

Виставку про Вінценза називають «першою цеглинкою» у створенні Центру міжкультурного діалогу імені Станіслава Вінценза «На високій полонині» – культурної інституції ХХІ століття, яку заплановано створити у Криворівні до 2020 року.

У майбутньому музеї заплановано використання сучасних технологій, які поєднуватимуться з експонатами, що нагадують про давнину.

Інтерактивний музей імені Вінценза, за задумом, має стати «місцем діалогу на ключові теми Європи майбутнього – світу, який орієнтується на спільноти і гуманістичні цінності». Проект здійснюють під патронатом Українського культурного фонду. До участі в його створенні запросили музейників із досвідом реалізації подібних проектів («Музей Варшавського повстання в Варшаві», «POLIN» – музей історії польських євреїв та інші), істориків, літературознавців, колекціонерів та архітекторів та інших фахівців.

У вересні 2018 року громадська організація «Всеукраїнський демократичний форум» розпочала роботу над створенням концепції Центру Міжкультурного діалогу імені Станіслава Вінценза. До роботи над нею запрошено українських і польських професорів, науковців і журналістів.

Джерела: rada.gov.ua, demforum.org

У четвер, 8 листопада, здійснить пробігові випробування в реальних умовах на українській залізниці перший тепловоз General Electric. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив керівник Укрзалізниці Євген Кравцов.

«Уже завтра перший тепловоз GE вийде на колії. Це будуть пробігові випробування в реальних умовах на українській залізниці. «Тризуб» проїде відстань у 150 км у складі вантажного поїзда на ділянці Кременчук – Ромодан. Керуватиме новим тепловозом локомотивна бригада з депо Мелітополь, хлопці вивчали особливості експлуатації ТЕ33АС у Казахстані», – повідомив в.о. голови правління АТ «Укрзалізниця».

За словами Кравцова, в Україну доставили вже 15 нових локомотивів виробництва GE, нині вони перебувають на доукомплектації. «Ще 15 отримаємо у першому кварталі», – додав Євген Кравцов.

Нагадаємо, перший із 30 вантажних тепловозів General Electric для Укрзалізниці прибув в Україну 10 вересня. Наприкінці вересня прибули ще 7 тепловозів. Тоді ж Кравцов зазначав, що Укрзалізниця сподівається отримати 30 тепловозів до кінця цього року.

23 лютого 2018 року в головному офісі Укрзалізниці було підписано пакет документів стосовно довгострокового партнерства з компанією General Electric. Із них розпочався перший етап співробітництва з GE для оновлення та модернізації парку тепловозів Укрзалізниці. Зокрема, підписано рамкову угоду між Укрзалізницею та GE щодо 15-річного партнерства в оновленні та модернізації рухомого тягового складу. Загальна вартість проекту може сягнути 1 млрд доларів США.

Перші 30 вантажних дизельних локомотивів GE TE33AC з рівнем локалізації 10%. Поступово рівень локалізації буде доведено до 40%. Українські підприємства, які залучать у  кооперацію та сертифіковані GE, отримають змогу стати постачальником товарів і послуг для GE та інших виробників під час реалізації аналогічних проектів в інших країнах, – додали в Укрзалізниці.

Читайте також: 

НАБУ перевірить закупівлю локомотивів General Electric для «Укрзалізниці»

Джерела: uz.gov.ua, facebook.com/Kravtsov.Evg

У місті Коломия Івано-Франківської області невідомі вандали потрощили та повиймали із землі хрести на польському кладовищі, яке колись було військовим. Про це написала на своїй facebook-сторінці місцева громадська активістка Ліліана Одосій. 

Фото: facebook-сторінка Ліліани Одосій

Як розповіла жінка в коментарі виданню «Галицький кореспондент», оновлені хрести на цьому цвинтарі освятили тільки два тижні тому.

Старі могили своїх земляків у місті відновила польська громада. Зокрема, було оновлено хрести в пам’ять про поляків, загиблих біля Коломиї у 1918-1919 рр.

Цього літа двадцять волонтерів з Польщі та молодь зі Львова й Івано-Франківська прибрали могили польських мешканців Коломиї. Опікувалося роботами Товариство любителів кресової культури, яке діє у Вроцлаві, – повідомило Польське радіо.

Церемонія освячення меморіалу й оновлених хрестів полеглим у 1918-1919 роках на польському кладовищі відбулася 27 жовтня, – повідомляє видання «Дзеркало медіа». На урочистостях були присутні консул Польщі в Україні, польське телебачення, польські харцери, гості з Польщі та мешканці Коломиї.

Джерела: facebook.com/Liliana OD, gk-press.if.ua, polradio.pl, dzerkalo.media

Генеральний прокурор України Юрій Луценко сказав, що подасть заяву про відставку президентові України Петрові Порошенку. Про це він заявив з трибуни під час виступу у Верховній Раді України сьогодні, 6 листопада. 

Генпрокурор у парламенті доповідав про розслідування справи про вбивство громадської активістки Катерини Гандзюк.

Юрій Луценко висловив переконання, що робота тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України щодо розслідування справи про вбивство Катерини Гандзюк буде неефективною, оскільки слідство у цій справі ще триває і членів ТСК не допустять до матеріалів слідства.

«Організаторам ТСК потрібен не результат. Їм потрібно піар для боротьби за владу. Я говорю речі, які ніколи ще не казав, але вважаю за можливе їх сказати їх сьогодні. Ми живемо в абсолютно збоченій інформаційній атмосфері […] Сьогодні звинувачують не тих, хто вбив Гандзюк і затриманий Національною поліцією, а тих, хто по думці слідчого не вказує на потрібного їм замовника. Це все – боротьба за владу. Тому, щоб не було сумнівів, що за владу ніхто не чіпляється, я сьогодні подаю заяву про відставку президенту України. І ви в парламенті маєте розглянути це питання. Прошу зробити це цього тижня», – сказав Луценко.

Нагадаємо, в неділю, 4 листопада, в лікарні померла радниця міського голови Херсона, в.о. керуючого справами виконавчого комітету Херсонської міської ради політична і громадська активістка, Катерина Гандзюк, яку 31 липня облили сірчаною кислотою:

Померла херсонська активістка Катерина Гандзюк

Джерело: rada.gov.ua

Сьогодні у столиці України проводять зустріч міжпарламентські групи Верховної Ради України та Сейму й Сенату Польщі. Польська делегація Сенату та Сейму на чолі з віце-маршалком Беатою Мазурек прибула до України вчора. На порядку денному сьогоднішнього засідання – обговорення низки важливих питань українсько-польської співпраці та діалогу. Про це повідомила народна депутатка Верховної Ради України та співголова групи з міжпарламентських зв’язків з Республікою Польща Оксана Юринець.

В українському парламенті відбулася зустріч із парламентською делегацією Польщі членів Комітету в закордонних справах ВРУ.

Голова комітету Ганна Гопко висловила вдячність польській стороні за послідовну підтримку територіальної цілісності та суверенітету України, підтримку Польщею курсу України на повноцінне членство в ЄС і НАТО, а також за підтримку в рамках ПАРЄ резолюції «Політичні наслідки конфлікту в Україні», яка стала важливим елементом подальшого тиску на Росію, резолюції ПАРЄ щодо українських політв’язнів, які утримуються РФ, зокрема за виступ проти відновлення повноважень делегації РФ у ПАРЄ, – інформує сайт ВРУ.

Віце-маршалок Сейму Республіки Польща Беата Мазурек запевнила в подальшій підтримці України на всіх рівнях із боку Польщі, а також наголосила, що міжпарламентська співпраця на рівні діяльності українсько-польської групи з міжпарламентських зв’язків є важливою складовою двостороннього співробітництва.

Під час зустрічі її учасники обговорили актуальні питання двостороннього діалогу. Зокрема, йшлося про необхідність активізувати співпрацю між країнами на всіх рівнях, взаємодію в питаннях забезпечення енергетичної безпеки, недопущення будівництва Північного потоку-2, співпрацю в економічній та оборонній сферах, а також розширення діалогу стосовно регіонального співробітництва.

Окрему увагу учасники зустрічі зосередили на важливості збільшення пунктів перетину на українсько-польському кордоні, що забезпечило б належне його функціонування.

Джерела: facebook.com/oksana.yurynets, rada.gov.ua

Сьогодні в лікарні у Києві померла радниця міського голови Херсона, в.о. керуючого справами виконавчого комітету Херсонської міської ради політична і громадська активістка, Катерина Гандзюк, яку 31 липня облили сірчаною кислотою. Про це повідомили у facebook-спільноті «Хто замовив Катю Гандзюк».

За попередньою інформацією, клінічною причиною смерті активістки став обрив тромбу. Проте у спільноті «Хто замовив Катю Гандзюк?» наголошують, що саме напад спричинив смерть активістки.

У Києві, Львові та Херсоні сьогодні о 19:00 відбудеться мітинг-реквієм під гаслом «Її вбили». Долучитися до нього може кожен небайдужий.

У «Твітері» Президент України Петро Порошенко закликав правоохоронців зробити все можливе, аби вбивці Катерини Гандзюк «були знайдені, опинилися на лаві підсудних та були покарані».

«Ми всі маємо об’єднати зусилля та допомогти правоохоронним органам для того, щоби зло було покаране», – зазначив Порошенко.

Звертаюся до правоохоронців зробити все можливе, аби вбивці Катерини Гандзюк були знайдені, опинилися на лаві підсудних та були покарані.

Ми всі маємо об’єднати зусилля та допомогти правоохоронним органам для того, щоби зло було покаране

— Петро Порошенко (@poroshenko) November 4, 2018

Поліція перекваліфікувала напад на Катерину Гандзюк, який раніше розслідували як замах на вбивство, на «закінчене умисне вбивство» за пунктами 4, 6, 11 і 12 ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України (умисне вбивство, скоєне групою осіб, з корисливих мотивів, з особливою жорстокістю, на замовлення).

«…кримінальне провадження за фактом нападу на Катерину Гандзюк розслідується як закінчений злочин – за пунктами 4, 6, 11 і 12 ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України (умисне вбивство, скоєне групою осіб, з корисливих мотивів, з особливою жорстокістю, на замовлення). Розслідування щодо встановлення замовників, за ініціативи Генеральної прокуратури, проводить Служба безпеки України. Водночас поліція надає необхідну допомогу в рамках повного розкриття злочину», – йдеться на сайті Нацполіції України.

Читайте також: Напади на активістів – помста місцевих «князьків» і російський слід

«Остаточний висновок щодо причин смерті матимемо після проведення судово-медичної експертизи. Утім очевидно: смерть Катерини – це наслідок зухвалого нападу, який стався на неї 31 липня цього року в Херсоні», – написав на своїй facebook-сторінці голова Нацполіції України Сергій Князєв.

Він нагадав, що цим фактом поліція затримала п’ятьох співучасників злочину, яких було заарештовано, «серед них – безпосередній організатор і виконавець».

«Оскільки слідство майже завершене, вся доказова база зібрана, найближчим часом матеріали кримінального провадження передамо до суду. Якщо провина затриманих буде доведена – їм загрожує до 15 років позбавлення волі або пожиттєве ув’язнення.
Тобто що стосується організатора і виконавців – свою роботу поліція виконала.
Водночас хочу нагадати, що, за ініціативи Генеральної прокуратури, Служба безпеки України розслідує кримінальне провадження і працює над встановленням замовника цього підлого нападу.
Національна поліція України надає всю необхідну допомогу, аби замовник був названий і поніс покарання.
У зв’язку зі смертю потерпілої очікуємо, що затримані організатори нападу дадуть додаткові свідчення щодо того, чиє замовлення вони виконували», – зазначив Князєв.

Нагадаємо, 31 липня Катерину Гандзюк у Херсоні облили концентрованою сірчаною кислотою, що спричинило опіки 40% шкіри і сильне пошкодження очей. Вона пережила 11 операцій. Спершу її лікували в Херсоні, а згодом перебувала на лікуванні в реанімації в Києві.

Правову кваліфікацію справи під тиском громадськості й резонансу справи змінювали неодноразово – від звичайного «хуліганства» до «замаху на вбивство».

Генпрокурор Юрій Луценко після спілкування з Гандзюк заявив, що розслідування справи передадуть Службі безпеки України.

20 серпня голова Нацполіції Сергій Князєв заявив, що загалом поліцейські затримали 5 осіб, які «підозрюються слідством в організації та співучасті у скоєнні замаху на вбивство» Гандзюк.

26 вересня Катерина Гандзюк опублікувала відеозвернення до української влади та звичайних українців з лікарняного ліжка.

Катерина Гандзюк народилася 17 червня 1985 року в Херсоні. Політична і громадська діячка, депутатка Херсонської обласної ради V скликання та Херсонської міської ради VI скликання, в.о. керуючого справами виконавчого комітету Херсонської міської ради, радниця херсонського міського голови, національна волонтерка ООН, аспірантка Національної академії державного управління при Президентові України, громадська активістка у сфері доступу до публічної інформації, координаторка Центру політичних студій та аналітики в Херсонській області.

Після анексії Криму та початку війни на Донбасі опікувалася вимушеними переселенцями. Працюючи помічником із питань правового захисту Управління Верховного комісара ООН у справах біженців у Херсонській області, започаткувала волонтерський рух зі збору грошей для придбання взуття дітям переселенців.

У травні 2014 року Катерину обрали депутатом Херсонської міської ради за списком політичної партії «Батьківщина».

У вересні 2015 року була виключена з лав політичної партії ВО «Батьківщина».

З 2016 року ввійшла до волонтерської групи Itchy Trigger Finger Ukrainians, що займається розробкою та розповсюдженням патріотичної зовнішньої реклами, спрямованої для мешканців окупованого Криму.

Протягом тривалого часу Катерина Гандзюк перебувала в системному конфлікті з проросійськими силами регіону, серед яких організація «Украинский выбор» Віктора Медведчука, КПУ, КОБ, Рух Екстериторіальних Громад.

31 липня 2018 року, близько 08:30 невідомий облив Катерину Гандзюк концентрованою сірчаною кислотою. Напад стався біля будинку, де мешкала політик, в той час, коли вона йшла на роботу.

Катерину Гандзюк доправили в реанімаційне відділення обласної лікарні у шоковому стані. Кислота потрапила жінці на спину, голову, руку, а також в око.

1 серпня Катерину Гандзюк санітарним бортом терміново доправили Києва та надали їй державну охорону.

Через недовіру до херсонської поліції і підозри у її причетність до нападу, Гандзюк відмовилася від співпраці з ними. Натомість дала свідчення оперативникам Департаменту стратегічних розслідувань (ДСР), які відвідали Гандзюк за місцем лікування у Київському опіковому центрі.

Найімовірнішою причиною нападу вважають публічну діяльність Гандзюк.

Джерела: facebook.com/gandziukgate, npu.gov.ua, twitter.com/poroshenko, facebook.com/sergii.knyazev, facebook.com/MasiNayyem

Питання зі скульптурами левів на «Цвинтарі орлят» у Львові має вирішити Львівська міська рада. Про це в розмові з польськими мас-медіа зазначив віце-прем’єр-міністр і голова української міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті Павло Розенко, – інформує «Польське радіо».  

Український політик сказав, що правовий статус скульптур не врегульований, й додав, що комісія у справах увічнення пам’яті не буде втручатися у цю справу.

«Це питання виключно Львівської міської ради. Саме вони мають вирішити це питання у двох площинах: або закріпити юридичний статус, або вирішити питання якимось іншим правовим чином, привести цю ситуацію до вимог чинного законодавства» – заявив Павло Розенко.

Нагадаємо, Львівська облрада 25 жовтня підтримала заяву щодо незаконного встановлення на території Личаківського кладовища мілітарних польських символів – скульптур левів. У заяві, яку опубліковано на сайті облради, депутати вимагають демонтувати ці скульптури, з огляду на відсутність правових підстав для перебування їх на території кладовища, а також щоб уникнути провокацій. У польському Міністерстві закордонних справ уже відреагували на таку ініціативу. Віце-міністр МЗС Польщі Бартош Ціхоцький заявив, що українська сторона отримала офіційне попередження про негативні наслідки в разі демонтажу левів.

Скульптури левів востаннє встановили на території «Цвинтаря орлят» на Личаківському кладовищі в грудні 2015 року. Скульптури перевезли звідти понад 40 років тому, а дискусія про їхнє можливе повернення тривала понад 15 років, адже фігури на момент створення містили польські патріотичні написи. Повернення левів 2015-го відбулося без представлення цього рішення широкій громадськості. До того ж воно порушувало ухвалу Львівської міськради, яка забороняє встановлення чи відновлення будь-яких елементів на польських військових похованнях.

Джерело: polradio.pl

Під час акції «Безкоштовний листопад» (Darmowy listopad) упродовж місяця всі охочі зможуть безкоштовно відвідати чотири відомі польські музеї: палацо-парковий комплекс «Королівські Лазеньки», королівський замок у Варшаві, королівський замок на Вавелі (Краків) і Музей палацу короля Яна III у Вілануві. Про це інформує сайт Poland2day.com.

Така акція відбувається в Польщі вже всьоме. Всі охочі можуть відвідати не лише музеї, а й лекції в них, а також прослухати екскурсію. Аби відвідати виставки, необхідно спочатку отримати в касі безкоштовний квиток. Він дозволяє одній особі потрапити на виставки. Одна людина може взяти до 5 квитків для відвідувачів, – пише сайт Krakiv.pl. З міркувань охорони пам’яток діє ліміт на кількість відвідувачів. Після вичерпання ліміту отримати вхідний квиток неможливо. Музеї не працюватимуть у неділі, а також 1 та 11 листопада.

Королівський Музей Лазеньки під час кампанії Darmowy listopad пропонує безкоштовно відвідати Королівський замок у парку Лазенки. Також на гостей чекають тимчасова виставка, присвячена польським орденам і прикрасам, прогулянки, семінари, лекції.

Наприклад, 17 листопада о 17.00 у Палаці на острові відбудеться зустріч з експертами, які займаються відновленням втрачених творів мистецтва; 18 листопада в Королівському театрі просто неба покажуть фільми про відновлені твори мистецтва.

Королівський замок у Варшаві в рамках акції рекомендує безкоштовно відвідати замок, а також нову тимчасову виставку, організовану в рамках святкування 100-річчя відновлення незалежності Польщі. Виставку супроводжуватимуть лекції в музеях, тематичні прогулянки, лекції та показ фільмів.

Королівський замок (Вавель) пропонує до огляду такі виставки: Королівські кімнати, Втрачений Вавель та тимчасову експозицію «Художник для Незалежної. Dunikowski та відновлення Вавелю», яка відкриється 13 листопада. На офіційному сайті музею можна знайти докладну інформацію про заходи на весь місяць.

Музей замку короля Яна III в Віланові, серед іншого, запрошує взяти участь в освітній програмі 10 й 11 листопада.

На офіційній сторінці акції у Facebook можна знайти докладніший розклад заходів, час роботи виставок і музеїв, час початку екскурсій та іншу важливу інформацію.

Джерела: poland2day.com, krakiv.pl

Прем’єр-міністр Російської Федерації Дмітрій Мєдвєдєв сьогодні, 1 листопада, підписав постанову уряду про запровадження спеціальних економічних заходів щодо 322 українських громадян і 68 компаній. Про це інформує прес-службу російського кабміну.

Постанова уряду № 1300 спрямована на реалізацію відповідного указу президента РФ Владіміра Путіна «Про застосування спеціальних економічних заходів у зв’язку з недружніми діями України щодо громадян і юридичних осіб Російської Федерації» від 22 жовтня цього року.

Як зазначено в повідомленні російського уряду, спеціальні економічні заходи щодо фізичних і юридичних осіб України передбачають блокування (заморожування) безготівкових грошових коштів, бездокументарних цінних паперів і майна на території Росії та заборону на переказ коштів (виведення капіталу) за межі Росії.

Серед тих, на кого поширюються санкції, – син президента України Олексій Порошенко, міністри: внутрішніх справ – Арсен Аваков, оборони – Степан Полторак, освіти і науки – Лілія Гриневич, інфраструктури – Володимир Омелян, голова СБУ Василь Грицак, керівник «Нафтогазу України» Андрій Коболєв, голова Генштабу ЗСУ Віктор Муженко, генпрокурор України Юрій Луценко, спікер Верховної Ради Андрій Парубій, його заступниця Ірина Геращенко, заступник голови адміністрації президента Костянтин Єлісєєв, екс-прем’єр України Арсеній Яценюк, Дмитро Ярош, лідер ВО «Свобода» Олег Тягнибок і лідер «Батьківщини» Юлія Тимошенко та багато інших. Повний перелік можна переглянути за цим посиланням.

«Також до переліку увійшли судді Конституційного суду України, депутати Верховної Ради України VIII скликання, великі українські підприємці, чиновники адміністрації президента України, керівники органів виконавчої влади України та великих українських компаній, юридичні особи, які контролюються найбільшими бізнесменами України», – йдеться в повідомленні російського кабміну.

У кабміні РФ відзначили, що введення російських контрзаходів «скеровано на протидію недружнім діям щодо російських громадян і юридичних осіб з боку України, на зняття обмежень, введених раніше українською стороною щодо цих осіб, і нормалізацію двосторонніх відносин».

В уряді Росії також додали, що залишають за собою право скасувати ці санкції в разі, якщо Україна скасує обмежувальні заходи, введені щодо російських громадян і юридичних осіб.

Виконання постанови доручено федеральним органам виконавчої влади, а міністерству промисловості і торгівлі РФ та міністерству економічного розвитку РФ – «забезпечити збалансованість товарних ринків і запобігання негативного впливу спеціальних економічних заходів … на діяльність російських організацій».

Відповідальним за внесення пропозицій змін до переліків тих, хто потрапив під дію санкцій, визначено міністерство фінансів Російської Федерації. Воно ж має право пропонувати надавати тимчасові дозволи на проведення визначених операцій щодо окремих юридичних осіб, до яких застосовуються спеціальні економічні заходи; а також надавати пропозиції про скасування цієї постанови в разі скасування обмежувальних заходів, введених Україною щодо громадян і юридичних осіб Російської Федерації.

Джерело: government.ru

Український інститут національної пам’яті підготував фотодокументальну виставку «100 років сусідства: Україна і Польща», яку відкриють 1 листопада на Хрещатику в Києві, біля будівлі Головпоштамту. Про це повідомляє прес-служба УІНП.

Виставка покликана допомогти глибше зрозуміти причини та наслідки історичних процесів, які пережили обидві країни. А їх розуміння дозволить уникнути помилок минулого та знайти спільну платформу для розбудови добросусідських стосунків, – переконаний голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

«Цьогоріч Україна й Польща відзначають століття відновлення незалежних держав. Наші народи пройшли схожий історичний шлях, і це має сприяти порозумінню між нами сьогодні. Минуле українців та поляків здатне запропонувати нинішньому дню всю палітру відносин – від завзятого протистояння до плідної співпраці. Саме про це різне минуле й розповідає наша виставка. Що саме з цього плекати як елемент спільної пам’яті для майбутнього, вирішуємо ми. І саме ми, а не діячі минулого, відповідальні за цей вибір», – зазначив В’ятрович.

У виставці використані матеріали Архіву Центру досліджень визвольного руху; Галузевого державного архіву Служби безпеки України; Музею Української революції 1917-1921 років; Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили»; Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України; Центрального державного історичного архіву України у м. Львові; Instytut Pamieci Narodowei; Narodowe Archiwum Cyfrowe; особистих архівів Віталія Скальського, Ярослава Тинченка, Дмитра Понамарчука, Богуміли Бердиховської, Юрія Гаврилюка. Один з тематичних блоків виставки присвячено співпраці Народного Руху України та польської «Солідарності».

Автори виставки: Володимир В’ятрович, Ярослав Файзулін, Вікторія Яременко, Сергій Рябенко, Максим Майоров, Любов Крупник, Віталій Бака, Дмитро Вортман.

Джерело: memory.gov.ua