Голова Верховної Ради України Андрій Парубій закликав Польщу та Литву «виробляти спільну стратегію політики захисту інформаційної безпеки та кібербезпеки», адже, за його, словами російський агресор веде війну «за серця і розум» наших співвітчизників. Про це Парубій сказав під час зустрічі голів парламентів Литви, Польщі й України з прем’єр-міністром Литовської Республіки Саулюсом Сквєрнялісом, – інформує прес-служба Апарату Верховної Ради України. 

Зазначимо, Андрій Парубій 12-13 листопада перебуває в Литві з візитом, метою якого є взяти участь у роботі 9-ї сесії Міжпарламентської асамблеї Сейму Литовської Республіки, Сейму і Сенату Республіки Польща та Верховної Ради України, що триває у Литві. У її рамках голови парламентів і зустрілися із Саулюсом Сквєрнялісом. Окрім Парубія, в зустрічі взяли участь голова парламенту Литви Вікторас Пранцкетіс і маршалок Сенату Польщі Станіслав Карчевський.

Андрій Парубій закликав представників Польщі та Литви до поглиблення співпраці у сфері енергетичної безпеки. А також назвав «дуже перспективною та потрібною ідею створення Регіонального центру протидії російській гібридній агресії».

«Там ми зможемо спільно виробляти стратегії безпеки у різних сферах, і це той майданчик, де парламенти мають залучити до роботи свої національні уряди», – наголосив Парубій.

Під час брифінгу після засідання Міжпарламентської асамблеї 12 листопада Парубій розповів про домовленість на тристоронньому рівні розробити план заходів, які має втілити Україна для досягнення в майбутньому своєї мети вступу в Євросоюз. А також план того, як Польща й Литва можуть допомогти Україні на цьому шляху та в поширенні цієї ідеї серед європейських партнерів.

А сьогодні, 13 листопада, голова Верховної Ради України виступив на пленарному засіданні Сейму Литовської Республіки. У своїй промові він, зокрема, зазначив, що Міжпарламентська Асамблея Україна-Польща-Литва, на якій обговорюють і пропонують алгоритми забезпечення інформаційної, енергетичної та економічної безпеки, покликана гарантувати безпеку «і наших країн, і всього вільного світу». За його словами, «було дуже важливим, що ініціатива засудити проект Північний потік-2 виникла тут, на Міжпарламентській Асамблеї, рік тому, яку змогли підтримати спікери й голови парламентів всього нашого регіону – Литви, Латвії, Естонії, Молдови, України, Польщі». Це дало змогу продемонструвати позицію не окремих держав, а всього нашого регіону, «простору свободи тих країн, які межують з Російською Федерацією, тих країн, які сьогодні є «щитом Європи», які кожного дня захищають вільний світ від путінської російської агресії».

Джерело: rada.gov.ua

Голова Львівської обласної ради Олександр Ганущин звернувся до керівників правоохоронних органів області через хуліганський вчинок польських футбольних фанатів на «Цвинтарі орлят» на Личаківському кладовищі у Львові. Про це повідомляє прес-служба Львівської облради. 

Нагадаємо, 4 листопада на польському меморіалі на Личаківському кладовищі у Львові група польських футбольних фанатів запалила фаєри та розгорнула біло-червоний банер з текстом «Орлята львівські, 100 років – це гасло польську відвагу прославляє. Сілезія віддає шану для Львова, духовного міста Вроцлава». У такий спосіб представники організації «Велика Сілезія» відзначили, за їхніми словами, «100-річчя героїчної оборони Львова».

Із приводу цієї ситуації сьогодні, 12 листопада, Олександр Ганущин звернувся до керівників компетентних правоохоронних органів області.

У листах, адресованих начальникові Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України Володимирові Єгорову, начальникові Головного управління Національної поліції у Львівській області Валерію Середі, начальникові Управління Служби безпеки України Олександрові Ткачуку, начальникові Управління Патрульної поліції у Львівській області Романові Пилипенку та прокуророві Львівської області Юрію Квятківському, Ганущин зазначає, що акція на Личаківському кладовищі є «актом шовінізму, спрямованим на розпалювання міжетнічної ворожнечі між українським і польським народами», а її учасники «пропагують радикальні погляди на історію відносин та їх майбутнє між Україною та Польщею, відкрито зневажають українську історію та культуру, називаючи Львів польським містом, а українських борців за незалежність злочинцями».

«На наше глибоке переконання, такі акції польських радикалів у місті Львові є незаконними та повинні бути адекватно оцінені компетентними правоохоронними органами Львівської області», – йдеться у листах.

Відтак Ганущин просить Володимира Єгорова в межах компетенції «надати правоохоронцям усю наявну інформацію про осіб, які перетнули державний кордон України і в подальшому могли організувати 4 листопада 2018 року антиукраїнську акцію на Польському військовому меморіалі у Львові та порушити питання про заборону таким особам в’їзду на територію України».

До Валерія Середи Ганущин звернувся з проханням «відкрити кримінальне провадження стосовно представників організації «Велика Асоціація Селезії» за проведення 4 листопада 2018 року антиукраїнської акції на Польському військовому меморіалі у Львові та притягнути до кримінальної відповідальності організаторів та безпосередніх учасників цієї акції».

У Юрія Квятківського Ганущин також просить у межах його компетенції «притягнути до кримінальної відповідальності організаторів та безпосередніх учасників антиукраїнської акції, що відбулася 4 листопада».

До Олександра Ткачука Ганущин звертається з проханням «виявити та встановити осіб, причетних до організації та проведення 4 листопада 2018 року на Польському військовому меморіалі у Львові антиукраїнської акції, що спрямована на розпалювання міжетнічної ворожнечі між українським та польським народами і порушити питання про заборону в’їзду таким особам на територію України».

Роман Пилипенко, на прохання Ганущина, мав би «забезпечити належну охорону Державного історико-культурного музею-заповідника «Личаківський цвинтар» та інших важливих об’єктів історії та культури у Львівській області».

«Переконаний, що хуліганським вчинкам не місце на українських цвинтарях. Сподіваюся, що Національна поліція України разом зі Службою безпеки, прикордонниками швидко виявлять молодиків, що фаєрували на Личакові тиждень тому. А польська поліція виявить мудрість і допоможе притягнути їх до відповідальності. І Міністерство закордонних справ, вважаю, має всі підстави оголосити сілезьких молодиків персонами non grata в Україні», – прокоментував Олександр Ганущин.

Джерело: oblrada.lviv.ua

Команда українських паралімпійців здобула 13 золотих, 5 срібних і 2 бронзові медалі на чемпіонаті Європи з танців на візках, який відбувався в польському місті Ломянкі. Про це інформує прес-служба Посольства України в Польщі. 

Україну на чемпіонаті Para Dance Sport – Lomianki 2018 представляли 17 танцюристів. Серед них – Олена Чинка, Ілона Слуговіна, Олександр Онищенко, Володимир та Сніжанна Керничні, Вероніка Падченко та Валерій Бевзюк, Олена Данкевич та Іван Заміга, Іван Сівак, Андрій Товстий.

Загалом на чемпіонаті Європи у Польщі змагалися понад 100 танцюристів (з них 70 танцюристів на візках) із 16 країн Європи.

Джерело: poland.mfa.gov.ua

11 листопада Польща широко відзначила 100-річчя відновлення незалежності країни. З цієї нагоди у Варшаві відбувся марш «Для тебе, Польще», в якому взяли участь, за різними підрахунками, понад 200 тисяч поляків, серед яких і президент Польщі Анджей Дуда, прем’єр-міністр Матеуш Моравецький, лідер партії влади «Закон і Справедливості» (PiS) Ярослав Качинський та інші високопосадовці, а також польське військо, ветерани й тисячі простих громадян. Про це повідомляє «Укрінформ».

Марш відбувся під польськими національними біло-червоними прапорами, також була невелика кількість прапорів різноманітних рухів та організацій.

З міркувань безпеки марш було поділено на дві частини: у першій ішли перші особи держави під посиленою охороною поліції. У другій, основній, було багато представників польських праворадикальних сил. Також марш відвідали націоналісти з інших країн Європи, зокрема Італії та Угорщини.

Виступаючи під час маршу у Варшаві, президент Анджей Дуда заявив, що під польським прапором є місце для всіх, і наголосив, що хоче, аби марш відбувся в атмосфері радості та пошани для героїв і держави.

«Йдемо разом. Хай це буде спільний марш, хай це буде марш для кожного. Марш, на якому кожен хоче бути і на якому кожен почувається добре. Йдучи заради Польщі, я бажаю вам вдалого святкування. Хай живе Польща. Хай живе вільна, суверенна, незалежна Річ Посполита. Пошана і слава героям», – цитує Анджея Дуду Польське радіо.

На марші не було плакатів і транспарантів з радикальними та ксенофобськими гаслами, втім частина учасників заходу скандувала гасла на кшталт: «На деревах замість листя будуть висіти комуністи», «Наш шлях – націоналізм», «Зберегти Європу від еміграції» тощо. Частина учасників руху регулярно запалювала фаєри та вистрілювала петарди.

На одному з перехресть проти маршу протестувала контрманіфестація активістів ліберального руху «Громадяни РП», від радикально налаштованих учасників маршу їх оберігала поліція.

Український президент Петро Порошенко привітав поляків зі святом і побажав з нагоди 100-річчя відновлення незалежності «дружній Польщі миру, добробуту і процвітання!»

У Києві з нагоди свята Парковий міст підсвітили національними кольорами Польщі. До 100-річчя відновлення незалежності Польщі 11 листопада підсвітили біло-червоними кольорами багато будинків, мостів і монументів у всьому світі, – додає Польське радіо. Польські національні кольори з’явилися на статуї Ісуса Христа в Ріо-де-Жанейро, біло-червоними кольорами засвітився найвищий будинок у світі – Бурдж Халіфа у місті Дубай, піраміди в Гізі, будівля польського почесного консульства у філіппінській Манілі, монумент Три хрести у Вільнюсі і два вільнюські мости, Ланцюговий міст у Будапешті, телевізійна вежа в празькому районі Жижков та багато інших відомих місць.

Голова Постійного комітету Ради міністрів Польщі Яцек Сасін високо оцінив організацію вчорашнього маршу «Для Тебе, Польще», Як інформує Польське радіо, він наголосив, що урочистості з нагоди 100-річчя відновлення незалежності Польщі, минули безпечно, а поодинокі інциденти можна вважати маргінальними.

Яцек Сасін також зазначив, що ефективно спрацювали польські спецслужби, і сто осіб було затримано ще до початку маршу, аби не допустити інцидентів. Також він сказав, що на територію Польщі не пустили «різних екстремістів з Європи». А речник міністра-координатора спецслужб Станіслав Жарин в ефірі телеканалу TVP Info заявив, що «напередодні святкування відновлення 100-річчя незалежності польська влада не впустила до країни неофашистів і прибічників ідеології Степана Бандери».

Утім без інцидентів усе ж не обійшлося. Зокрема, варшавська поліція розшукує осіб, які під час маршу спалили прапор Євросоюзу.

Як повідомляє Польське радіо, особі, яка допоможе знайти і встановити особи тих, хто це зробив, управління столичної поліції встановило винагороду – 5 тисяч злотих (понад 1100 євро). Також поліція шукає тих, хто під час маршу палив фаєри, порушуючи тим самим закон про зібрання, додає Польське радіо.

Як інформувало видання Wprost, спаленням прапора ЄС у Варшаві після урочистостей хизувалась у твіттері націоналістична організація Młodzież Wszechpolska, – повідомляє «Європейська правда».

Джерела: ukrinform.ua, polradio.pl, eurointegration.com.ua, wprost.pl, facebook.com/petroporoshenko

Польські футбольні фанати відзначали 100-річчя боротьби поляків проти ЗУНР, запаливши фаєри та розгорнувши транспаранти на «цвинтарі Орлят» на Личаківському кладовищі у Львові. Як повідомляє Zaxid.net, вони відвідали польський меморіал у неділю, 4 листопада, однак ця акція залишалася без розголосу доти, доки як 9 листопада самі фанати не опублікували її фото на своїй Facebook-сторінці.

«Організація «Велика Сілезія» для Орлят Львівських і кресов’яків. З нагоди 100-річчя героїчної оборони Львова ми відвідали цвинтар львівських орлят і як футбольні уболівальники віддали честь найбільшим польським героям, про яких забула проукраїнська польська держава», – зазначено в підписі до світлин, розміщених на сторінці організації акції у Facebook.

Яку видно на світлинах, близько десятка осіб запалили фаєри та розгорнули на цвинтарі біло-червоний транспарант з текстом «Орлята львівські, 100 років – це гасло польську відвагу прославляє. Сілезія віддає шану для Львова, духовного міста Вроцлава».

Директор Личаківського кладовища Михайло Нагай підтвердив виданню Zaxid.net, що така акція дійсно відбулася і тривала 3-5 хвилин.

«Це було під вечір у неділю. Ми вже потім по камерах подивилися, що всі ті хлопці несанкціоновано зайшли по двоє-троє через задні ворота кладовища. Загалом їх було 12. Вони на кілька хвилин розгорнули транспарант і запалили фаєри. Це тривало від 3 до 5 хвилин. До поліції ми не звертались, оскільки вони відразу пішли і не вчиняли антиукраїнських провокацій», – сказав Михайло Нагай.

Поліція та Служба безпеки України наразі ніяк не прокоментували цю ситуацію. А голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович на своїй facebook-сторінці зазначив, що «польські радикали продовжують використовувати мертвих у непотрібних війнах з сусідами».

До слова, на сайті фан-клубу «Wielki Slask» учасники акції також розповіли, що перед візитом на цвинтар вони побували у двох польських школах в Україні, куди привезли в подарунок канцелярські товари: у школі №3 в Мостиськах із польською мовою викладання та у львівській школі №10 з польською мовою викладання. У розповіді, зокрема, згадали, що їх дуже гарно приймали в мостиській школі, проте вони дізналися, «в яких складних умовах доводиться функціонувати місцевій польській громаді».

«На щастя, співвітчизники не забувають про тих, хто залишився за східним кордоном, і підтримують поляків, які залишилися на колишніх східних кресах. На території сучасної України українці живуть не дуже легко, не кажучи вже про польську меншість. Якби не допомога з боку Польщі, нашим співвітчизникам жилося б ще гірше. На жаль, деякі українці не дуже добре сприймають таку зовнішню допомогу. Сталося так, що школу наших співвітчизників підпалили. На щастя, завдяки допомозі добрих людей із нашої країни, в тому числі фанатів, спалений клас уже відновлено. Проте такі ситуації показують, як сприймає місцевих поляків народ, який так сильно підтримує польська влада», – написали польські футбольні фани.

«Цвинтар орлят» на Личаківському кладовищі – це польський військовий меморіал у Львові, або так званий «Меморіал львівських орлят» (пол. Cmentarz Obrońców Lwowa – цвинтар Оборонців Львова). Тут поховані польські військові – учасники боїв проти ЗУНР (1918-1919 рр.) та проти більшовиків (1920 р.). Після того, як 1920 року Львів зайняли радянські війська, меморіал частково знищили й почали відновлювати у 1980-1990 роках. Сучасний меморіал відкрили 2005 року.

Джерела: zaxid.net, kibiceslaska.pl

Українці, які є громадянами Польщі, напередодні 100-річчя Незалежності Польщі закликали українців і поляків «до взаємної поваги та розуміння, а також до справжньої солідарності». Відповідне звернення українською та польською мовами опублікував український щотижневик у Польщі «Наше слово».  

«Ми вступаємо в нове польсько-українське століття, не перше і, мабуть, не останнє. Його форма залежатиме від нашої відповідальності, здатності деміфологізувати минуле та боротися з упередженнями, рішучості у візії майбутнього, а не пошуків обґрунтування для виховання комплексів, які своїм корінням сягають у минуле», – наголосили автори.

Автори звернення «До поляків» коротко нагадали історію польсько-українських стосунків. Вони зауважують, що поляки й українці здавна жили поруч, «часто-густо на тій же землі, яку обидва народи вважали своїм місцем на землі, своєю батьківщиною». Утім, попри цю близькість, рідко були разом, говорили різними мовами, мали відмінний соціальний і політичний статуси, історичний досвід. І нерідко «герої поляків були ворогами українців, тоді як прагнення українців вважалися загрозою для поляків».

Згадуючи про події столітньої давнини, коли «збулися мрії багатьох поколінь польських патріотів, які, не погоджуючись з рабством, воювали й гинули за свободу своєї батьківщини. Польща ставала незалежною країною», автори звернення наголошують, що схожі мрії мали й українці, які багато віків боролися за право на самовизначення та вільну й незалежну Україну. Проте в той час, коли «польські мрії матеріалізувалися і призвели до відродження Польської держави, надії українців на власну державу танули під навалою більшовиків і під натиском відродженої Польщі». І саме ці події визначали форму та характер польсько-українських відносин у ХХ столітті.

Автори звернення згадують і про інші важливі моменти в спільній історії України та Польщі, зокрема про війни поляків та українців один проти одного на Волині та Галичині, а також про подальшу спільну боротьбу 1920 року проти більшовицької Росії.

«В обох цих війнах українці програли. Західноукраїнська Народна Республіка не втрималася під натиском Польщі. Після Ризького трактату, який ознаменував завершення війни з більшовицькою Росією, розтанули надії щодо незалежної держави над Дніпром. Тисячі українських солдатів і офіцерів, які до того часу боролися пліч-о-пліч разом із поляками, роззброїли і помістили в таборах для інтернованих. І навіть сьогодні, під час відзначення 100-річчя Варшавської битви, й 15 серпня – під час офіційних церемоній святкування Дня Війська польського – мало хто згадав про них – вірних союзників ІІ Речі Посполитої в цій війні», – йдеться у зверненні.

Автори окремо акцентують на міжвоєнному періоді, коли «чимало поляків позитивно сприйняли зусилля побудови Наддніпрянської України як незалежної держави, але водночас заперечували аналогічні права для українців із Галичини й Волині, не бажаючи сприймати їх приналежності до однієї нації з жителями Києва чи Харкова». І нагадують, що Друга Річ Посполита була для багатьох українців недружньою країною:

«Ліквідація шкіл, обмеження громадянських свобод, відсутність університету, заборони й обмеження в здобутті освіти, відмови в працевлаштуванні українських вчителів, пацифікації, діяльність Корпусу охорони пограниччя (КОП-у), військове осадництво й дискримінація при парцеляції землі, знищення церков, зміцнення польської присутності на так званих кресах, табір в Березі Картузькій, зневага щодо українців – все це породжувало в людях ненависть і призводило до бажання зводити порахунки. Чимало українців сприймали Польщу як безжального поліцейського, розпоясаного вояка, ворожого урядника та іноземного вчителя».

Відтак автори звернення згадують про страшні трагедії часів Другої світової війни, коли «десятки тисяч поляків були вбиті українцями, тисячі українців вбили поляки». І додають:

«Які б пояснення не були наведені, які б аргументи та обґрунтування не використовувалися – ніщо не може виправдати варварство, до якого тоді дійшло. Повага щодо всіх жертв вимагає, щоб нікого не виправдовувати. Пошук причинно-наслідкових зв’язків покликаний для розуміння, а не для виправдання злочинів».

У зверненні згадано і про примусові переселення, яких зазнали українці та поляки після Другої світової війни, злочини комуністичного режиму, про рух «Солідарність» і врешті проголошення Україною незалежності у 1991 році, а також про те, що Польща стала першою країною, яка визнала та офіційно підтримала цю незалежність. Відтак нагадують про важливі ініціативи політиків і священнослужителів після 1991-го року, метою яких було примирення між народами та побудова реального партнерства.

«Виявилося, однак, що цей процес не торкнувся глибинних шарів історичної свідомості – сформованих у національній міфології і нашій уявній географії, яка для сусідів відводить певні історичні ролі. Дуже швидко стало ясно, що українська версія сприймається як ворожа і шкідлива для Польщі, українська точка зору вважається необґрунтованою, а польська розповідь про трагедії Волині й Галичини одержала підтримку в українофобських кресових середовищах і відродженій ідеології Національно-радикального табору (ONR). На жаль, українська сторона також винна у цьому. Наступила пауза в польсько-українських відносинах. Приводом стала суперечка про історію, а скоріше про тлумачення символів, які в новому контексті набули іншого значення. Місця поховання польських та українських жертв стали конфліктогенним питанням. До того ж представлення іншої, окрім офіційної «польської точки зору», щодо польсько-українських відносин може стати приводом прокурорського розгляду», – констатують автори звернення.

І наголошують, що подальші відносини між країнами залежатимуть від нашої нинішньої відповідальності та здатності рішуче дивитися в майбутнє.

«Тому ми закликаємо до взаємної поваги та розуміння, а також до справжньої солідарності, яка змусить нас, поляків та українців, протистояти наростаючій хвилі націоналізмів, ксенофобії, претензій та упереджень, а також відродження імперських амбіцій і не лише російських. Ми закликаємо шукати те, що нам допоможе, а не те, що нас розділяє. Без цього декларації про примирення виявляться красивими, але порожніми гаслами», – резюмують автори.

Звернення було оприлюднене у Варшаві 8 листопада 2018 р. Під ним поставили свої підписи такі українці – громадяни Республіки Польща: д-р Вітольд Бобрик, проф. Роман Дрозд, д-р габ. Святослав Р. Ґаль, д-р габ. Богдан Гальчак, проф. Ігор Галаґіда, Олег Гнатюк, Богдан Гук, д-р Маріуш Гумецький, проф. Владислава Лучка, д-р Ольга Кіх-Маслей, Олександр Маслей, д-р габ. Марко Мельник, д-р Євген Місило, д-р Мирослав Пецух, Ярослав Присташ, Юрій Рейт, Мирослав Скірка, Роман Шаґала, Лідія Свйонтковська, Адам Вєвюрка, Ярослав Вуйцік, д-р габ. Роман Висоцький.

Джерело: nasze-slowo.pl

Невідомі знищили могилу та перевернули пам’ятник на могилі греко-католицького священика на цвинтарі в селі Фредрополь Підкарпатського воєводства. На ще одній могилі українки зірвали частину надгробка. Про це повідомляє український щотижневик у Польщі «Наше слово». 

Понищені пам’ятники виявили 1 листопада. Імовірно, їх знищили перед Днем усіх святих, коли мешканці Польщі відвідують могили своїх близьких.

«Коли 1 листопада на кладовище у Фредрополі приїхали українці з Перемишля, щоб запалити лампадки на могилах, побачили, що деякі пам’ятники знищені», – розповіла виданню голова перемиського відділу Об’єднання українців у Польщі (ОУП) Марія Туцька.

Зокрема, невідомі перевернули елемент пам’ятника з прізвищем на могилі отця Івана Гнатищака. Цей священик до ІІ Світової війни був парохом греко-католицької парафії у селі Корманичі, що за три кілометри від Фредрополя. На другій могилі, у якій похоронена українка Клавдія Гумецька, було зірвано частину надгробка.

ОУП хоче подати заяву до прокуратури щодо цього випадку вандалізму.

Село Фредрополь у Перемиському повіті 1921 року нараховувало 52 хати. У селі було 302 мешканці, з них 269 українців і 23 поляків. 1947 року під час акції «Вісла» на західні землі Польщі виселили 395 мешканців села. Нині про українське минуле села нагадують могили на цвинтарі з українськими прізвищами та дерев’яна греко-католицька церква, побудована 1860 року. (нині – римсько-католицька святиня).

Зазначимо, впродовж 2014-2017 років у Польщі зазнали вандалізму та руйнувань або були знищені 15 українських місць пам’яті.

Джерело: nasze-slowo.pl

Окружний суд у Варшаві скасував заборону мера польської столиці Ганни Ґронкєвич-Вальц на проведення Маршу незалежності. Рішення було ухвалено на відкритому засіданні за участі сторін процесу, – повідомляє Польське радіо. Таке ж рішення ухвалив Окружний суд у Вроцлаві, – повідомляє «Укрінформ».

Свої рішення суди мотивували тим, що Польща є вільною країною і в ній представники різних сил мають закріплене конституцією право на демонстрацію своїх поглядів. Зокрема, суддя Міхал Якубовський з Окружного суду у Варшаві зазначив, що влада польської столиці не мала права забороняти проведення періодичних зібрань, на які попереднього року дозвіл дав мазовєцький воєвода. Він також нагадав про вирок Верховного суду Польщі, яким визнано, що рішення про заборону зібрань є можливим тільки після докладного вивчення справи й має опиратися на переконливе обґрунтування. Такого ж обґрунтування, на думку суду, не було. За словами судді, називати 60 тисяч учасників торішнього Маршу незалежності фашистами – це «грубе зловживання».

Нагадаємо, після рішення мера Варшави заборонити Марш незалежності, президент Польщі Анджей Дуда як альтернативу запропонував провести спільний «національний біло-червоний марш» – практично тим самим шляхом, яким мав пройти Марш незалежності.

Марш незалежності 11 листопада відбувається у Варшаві щороку, починаючи з 2008-го.Його ініціаторами є польські націоналістичні організації та кола, зокрема «Національно-радикальний табір» і «Всепольська молодь».

Марш у Вроцлаві організовують націоналістичні кола, зокрема колишній ксьондз Яцек Мєндляр, відомий своїми ультраправими поглядами, а також Пйотр Рибак, якого 2015 року було засуджено за спалення на вроцлавському Ринку ляльки, що символізує єврея, нагадує Польське радіо.

Джерела: polradio.pl, ukrinform.ua

Україна і Польща є близькими сусідами й важливими партнерами, які не можуть існувати одна без іншої. Й жодні історичні суперечки та дискусії не змінять цього факту. Таке переконання висловив заступник українського міністра закордонних справ Василь Боднар під час міжнародного круглого столу «Понад історичними суперечками: яке майбутнє українсько-польських відносин?», що відбувся у Києві, – повідомляє «Укрінформ».

За його словами, діалог між двома країнами триває постійно на різних рівнях. І в Україні, і в Польщі є люди, які вважають, що історію варто залишити для роботи історикам, а зосередитися на розвитку сучасних двосторонніх відносин. І він підтримує цю ідею.

Представник МЗС також запевнив, що в порядку денному розвитку двосторонньої співпраці є чимало актуальних питань. «Тому не може бути навіть мови про те, що Польща зникла із зовнішньополітичних радарів Києва, чи про те, що мінімізується якась роль. Навпаки, вважаю, що дуже багато прикладів ми беремо саме з польських реформ, перетворень», – наголосив він.

Василь Боднар додав, що, на його думку, обом сторонам варто бути менш емоційними, і тоді можна буде говорити про десятки успішних проектів і спільних справ. Тож українським і польським політикам слід добре подумати, чи варто «заряджати такими емоціями увесь народ».

Надзвичайний та Повноважний посол Республіки Польща в Україні Ян Пєкло наголосив, що Польща вважає Україну стратегічним партнером і готова надавати свою підтримку в подальшій європейській та євроатлантичній інтеграції та в інших питаннях.

«Польща підтримує суверенітет України, виступає проти незаконної анексії Криму. Польща є непостійним членом Ради безпеки Організації Об’єднаних Націй, але ми зі свого боку намагаємося підняти на високий рівень питання прав людини у Криму, нелегальної окупації півострова і нелегальних виборів, які оголосили сепаратисти з так званих “Донецької та Луганської республік”», – сказав Пєкло.

Згадавши про розбіжності у двох країнах, які стосуються інтерпретації ролі УПА у Волинській трагедії та ексгумації поляків – жертв комуністичного режиму, пан Пєкло зауважив: «Але я вірю, що ми всі проблеми вирішимо. Польща та Україна залишатимуться стратегічним партнерами. Це є наше майбутнє, а майбутнє важливіше за історію. Хоча історія також необхідна».

Міжнародний круглий стіл відбувся в Києві 8 листопада. Його організували Рада зовнішньої політики «Українська призма» та Представництво фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні.

Джерело: ukrinform.ua

Мер Варшави Ганна Ґронкєвич-Вальц заборонила проведення Маршу незалежності 11 листопада у столиці Польщі. Пояснюючи своє рішення, вона зазначила, що жовтнева резолюція Європейського парламенту про збільшення кількості неофашистських актів насильства закликає держави Євросоюзу вжити заходів проти мови ненависті й насилля. Про це інформує Польське радіо.   Натомість президент Польщі Анджей Дуда кличе всіх охочих на «біло-червоний марш», – йдеться в заяві його канцелярії.

«Я двічі писала до міністра (юстиції Збіґнєва) Зьобра у справі делегалізації Національно-радикального табору (ONR – Obóz Narodowo-Radykalny), а нам відомо, що головою маршу є особа, яка виконує функцію в прушковському ONR. Зрештою, він підписався під заявою до воєводи про організацію цього маршу. Я абсолютно переконана, що не так повинно виглядати 100-річчя повернення незалежності польською державою, тому я прийняла рішення про заборону маршу», – заявила мер столиці під час прес-конференції 7 листопада.

Мер Варшави додала, що ще в червні надіслала листа до міністра внутрішніх справ та адміністрації Йоахіма Брудзінського у справі спільного гарантування безпеки 11 листопада, однак цей лист, за її словами, «був повністю проігнорований». Тож, на переконання пані Ґронкєвич-Вальц, поліції буде складно гарантувати безпеку учасникам маршу й мешканцям Варшави.

Після цієї заборони як альтернативу «Маршу незалежності» президент Польщі Анджей Дуда запропонував провести у Варшаві 11 листопада спільний «національний біло-червоний марш» – тим самим шляхом, яким мав пройти Марш незалежності.

«У зв’язку з рішенням мера Варшави Ганни Ґронкєвич-Вальц, яка забороняє організацію «Маршу незалежності», що призводить до непотрібного загострення емоцій, що можуть перешкодити перебігу свята відновлення незалежності Польщі, президент Польщі проконсультувався з прем’єр-міністром Матеушем Моравецьким», – йдеться в заяві канцелярії польського президента, розміщеній на його сайті. Під час зустрічі було вирішено провести 11 листопада національний біло-червоний марш з нагоди сторіччя відновлення незалежності Польщі. Організацією маршу опікуватиметься уряд, а Дуда взяв патронат над цим заходом, оскільки марш матиме характер державної церемонії.

До участі в марші запрошують усіх громадян, а також членів середовищ різних спрямувань.

Водночас, як зазначає Польське радіо, організатори Маршу незалежності пообіцяли, що, попри заборону, їхня хода однаково відбудеться – можливо, в іншому вигляді.

В обговореннях на fаcebook-сторінці Маршу незалежності його організатори та прихильники також зазначають, що «спонтанно зберуться» на марш. Вони називають заборону акції заздалегідь спланованим рішенням, але додають, що «ніхто не в змозі зупинити стотисячний натовп».

Марш незалеждності11 листопада відбувається у Варшаві щороку, починаючи з 2008-го.Його ініціаторами є польські націоналістичні організації та кола, зокрема «Національно-радикальний табір» і «Всепольська молодь».

Джерела: polradio.pl, prezydent.pl