Новий голова Інституту національної пам’яті Польщі Ярослав Шарек вважає, що винуватцями масового вбивства євреїв у Єдвабному були «німці, які використали у механізмі власного терору під примусом групку поляків». Як дізнався POLUKR.net з сайту «Історична правда», саме так пан Шарек відповів на запитання опозиційного депутата Міхала Щерби (партія «Громадянська платформа») під час голосування в Сеймі за кандидатуру нового керівника Інституту національної пам’яті в четвер, 21 липня.

Така позиція Ярослав Шарека обурила депутата, який зажадав зупинити процедуру вибору голови Інституту національної пам’яті Польщі. Проте парламентська більшість не підтримала цієї пропозиції. Понад те, представник польських правих Роберт Вінницький заявив натомість, що скандалом є «закидати кандидату те, що він здійснює польську історичну політику, а не політику, замовлену Німеччиною або єврейськими колами. Те, що IPN за часів безславного керування Леона Кереса (першого голови Інституту національної пам’яті, – ред.) повторював брехні Яна Томаша Гросса, не значить, що так має бути завжди».

Депутат Кшиштоф Мєшковський з партії Nowoczesna обурився: «Польських євреїв замордували польські сусіди, такими є історичні факти».

Утім скандал не вплинув на рішення більшості, відтак за кандидатуру Шарека проголосувало 256 депутатів польського парламенту, 116 висловилося проти, 13 утрималося.

Доктор Ярослав Шарек – історик, публіцист, працівник освітнього відділення Інституту національної пам’яті в Кракові. Йому 53 роки. Сфера наукових зацікавлень – функціонування польських спецслужб. Відомий і як публіцист. Є випускником Ягеллонського університету. У 2011 році захистив ступінь доктора гуманітарних наук на підставі праці «Діяльність Служб Безпеки щодо академічної молоді Кракова у 1970-1980 роках».

Інститут національної пам’яті Польщі є спеціальною інституцією, уповноваженою зберігати, науково вивчати та популяризувати архіви польських комуністичних служб безпеки, а також є люстраційною установою і має слідчі функції. У його фондах зберігається понад 90 кілометрів архівних справ. У штаті працює 2200 осіб.

Раніше Інститут національної пам’яті провів слідство у справі погрому в Єдвабному. Прокурор Радослав Ігнатєв зазначив у висновках слідства: «Встановлено однозначно, що безпосередніми виконавцями злочину 10 липня 1941 року в Єдвабному була група місцевих чоловіків. Це сталося внаслідок німецького підбурювання, на що вказують незаперечні докази. Але відомо, що німці в безпосередніх діях убивства участі не брали».

2003 року Інститут національної пам’яті Польщі встановив, що у стодолі живими тоді було спалено 300 осіб, а ще 40 було вбито раніше.

У червні набули чинності зміни до закону про Інституту національної пам’яті Польщі (IPN), які суттєво змінили процедуру обрання голови цієї інституції. Згідно із законом, голову Інституту національної пам’яті на 5-річний строк звичайною більшістю голосів призначає Сейм, за умови згоди Сенату. У Сенаті цю кандидатуру підтримало 59 парламентаріїв, 18 було проти, один утримався.

Сьогодні відбудеться формальна присяга Ярослава Шарека перед Сеймом.

Джерела: istpravda.com.ua, polradio.pl

Папа Франциск підписав декрет, яким усьому світові проголосив геройські чесноти митрополита Андрея Шептицького. Відтак Вселенська Церква називає його праведним і закликає всіх наслідувати його чесноти. Про це POLUKR.net дізнався в департаменті інформації Української греко-католицької церкви.

Як зазначив під час прощі до Зарваниці глава УГКЦ Блаженніший Святослав, так завершився найважливіший етап прославлення Митрополита Шептицького.

Глава УГКЦ вважає, що Папа Франциск, проголосивши геройські чесноти митрополита Андрея Шептицького, зробив «особливий подарунок греко-католикам та українцям».

«Уся його молитва, уся його праця може бути підсумована в трьох найважливіших моментах: єдність, святість і віра в Бога. Він усе своє життя працював над єдністю всередині українського народу, який тоді був поділений кордонами між різними імперіями. Працював і молився над єдністю Української Церкви, бо був переконаний, щоб без церковної єдності годі здобути нам суспільну єдність. Він закликав своїх людей до геройських чеснот, які сам утілював у своєму житті. Закликав їх бути святими, бо лише тоді вони зможуть бути добрими громадянами і відповідальними будівниками своєї держави. Але найбільше він учив людей вірити в Бога», – розповів Блаженніший Святослав.

Він пригадав, що Митрополит Андрей мав особливий стосунок до Зарваниці. Він розбудовував Зарваницю та не раз приїжджав туди. Залишив унікальну пам’ятку своїх паломницьких відвідин Зарваниці – твір, який так і називається «Пам’ятка із Зарваниці». За словами глави УГКЦ, цей твір «є взірцем іспиту сумління для доброї сповіді, бо навчав своїх людей, що основною умовою доброї прощі є добра сповідь і святе Причастя. Це ті джерела, з яких можна оновитися, підсилитися Божою благодаттю. Це ті моменти, коли Бог торкає людину, оздоровлює її з гріхів».

Митрополит Андрей Шептицький (1865-1944) – український релігійний діяч, єпископ Української греко-католицької церкви. Від 17 січня 1901 року й до смерті – Митрополит Галицький та Архієпископ Львівський – предстоятель Української греко-католицької церкви. Належить до знатного галицького роду Шептицьких. Доктор права.

За час свого служіння значно розбудував греко-католицьку церкву в Україні та за кордоном. Будучи одним із найбагатших людей Галичини, щедро спонсорував українські культурно-просвітницькі товариства, надавав стипендії молодим митцям. У 1905 році заснував Національний музей у Львові і придбав для нього велику кількість експонатів. Підтримував українську економічну діяльність, сприяв відкриттю кооперативів. Як Галицький митрополит був депутатом Віденського парламенту та Галицького сейму, які однак не часто відвідував.

Помер 1 листопада 1944 року, його наступником став Йосиф Сліпий.

Нагороджений посмертно за «відвагу і героїзм у порятунку євреїв» під час Другої світової війни. Також Шептицький удостоєний нагороди імені Яна Карського за відвагу при порятунку українських євреїв.

Беатифікаційний процес розпочався 28 січня 1955 року. Інформативна стадія закінчена, необхідні документи й матеріали зібрані. Для завершення процесу необхідний факт підтвердження видужання від невиліковної хвороби за допомогою молитов до Андрея Шептицького.

Джерела: news.ugcc.ua, uk.wikipedia.org

Із рахунків бізнес-клієнтів одного з найбільших банків Польщі хакери викрали кілька мільйонів злотих. Про це POLUKR.net дізнався з сайту Польського радіо. 

Як інформує видання з посиланням на TVP INFO, систему зламали за допомогою вірусу, яким «інфікували» комп’ютери банку. Гроші виводили в Україну за допомогою рахунків підставних осіб, так званих «стовпів».

«Насправді це було відмивання грошей. Прокурор проаналізував рахунки, виявилося, що відбулася крадіжка за допомогою так званих «троянських програм» – вірусу, який заражає банківський рахунок фірми. За допомогою цього вірусу злочинцям вдавалося вкрасти від кількох до кількох десятків тисяч злотих. Потім ці гроші потрапляли на приватні рахунки, а далі їх пересилали на рахунки так званих «стовпів», тобто осіб, які реєстрували рахунок на себе і в такий спосіб допомагали злочинцям», – розповів речник Ольштинської окружної прокуратури Збіґнєв Червінський.

Речник прокуратури додав, що до справи причетна таємнича компанія, власниками якої є громадянин Туреччини та громадянин США. Фірма розміщувала оголошення про роботу в польських центрах працевлаштування, завдяки чому мала доступ до багатьох електронних адрес поляків.

Нині спостерігаємо черговий епізод загострення у польсько-українських відносинах. Так сталося, зокрема, через те, що до влади в Польщі прийшла політична сила, яка намагається поруйнувати стрижневу конструкцію європейської пам’яті, побудовану на примиренні. Проте цей епізод навряд чи стратегічно змінить стосунки між Києвом і Варшавою. Так історик український історик Ярослав Грицак прокоментував для Громадського телебачення наміри польського Сейму ухвалити постанову, в якій масові вбивства мирного польського населення на Волині в 1943-1945 роках визнають «геноцидом, здійсненим українськими націоналістами щодо жителів Другої Речі Посполитої».

Погоджуючись із тезою ведучої про те, що згадана постанова Сейму є лише черговим епізодом у так званій польсько-українській «війні пам’яті», Ярослав Грицак вважає, що не варто перебільшувати значення цього акту, адже очевидно, що до нього йшлося дуже давно.

«Я був учасником акцій польсько-українського примирення, це часом робилося дуже великою ціною, але все-таки польський політичний клас не робив цього різкого кроку. Останній раз це було в 2012 році, це була дуже складна гра, але обидві сторони виявилися на висоті», – зауважує Грицак.

До останнього часу польській політичній еліті вдавалося утримуватися від ухвалення таких різких резолюцій, проте нині змінився польський контекст, – додає історик. Ухвалення цієї постанови стало можливим після того, як до влади у Польщі прийшла політична сила, яка «пробує перекреслити все те, що сталося за останні 25 років у Польщі, всі ті здобутки, зокрема це сила, яка хоче поруйнувати конструкцію стрижневу європейської пам’яті, побудовану на примиренні». На думку пана Грицака, ПіС і його коаліція – це та еліта, яка «пробує зробити самовбивство Польщі». Йдеться лише про частину польської еліти, однак ця частина має сильне і стабільне опертя, близько 40% сучасного польського суспільства. І вона, а також іще правіші політичні сили (як-от партія Кукіза), обіцяли своїм виборцям переглянути позицію щодо подій на Волині.

Щодо самої резолюції Ярослав Грицак зауважує, що нині в Польщі спостерігаємо цікаве явище, яке є і в Україні, – скорочення історичної пам’яті: «Коли поляки говорять про Волинь, вони не хочуть говорити, або не пам’ятають, що сталося перед Волинню, що сталося у 1918-1919 роках, 1938 року. У тому контексті виникає, що ця різня береться нізвідки, тільки тому, що були українські націоналісти. Це дуже небезпечне явище».

Водночас історик наголошує на важливості акцій примирення, які ми спостерігали останнім часом, згадуючи, зокрема, про обмін листами між польською і українською політичною елітою та інтелектуалами, в яких вони попросили вибачення і вибачили за вчинки іншої сторони.

Підсумовуючи, пан Грицак каже, що все ж схильний називати нинішні події епізодом, який стратегічно навряд чи змінить щось у стосунках між Києвом і Варшавою. Наступний сплеск пристрастей у цій темі він прогнозує на жовтень, коли покажуть дуже провокативний фільм про Волинь. Але вже в листопаді, на його думку, все повернеться до реальності. «А реальність така, що хто б не прийшов до влади в Києві чи Варшаві, вони будуть вважати одне одного союзниками. Зокрема тому, що є Росія», – переконаний Ярослав Грицак.

Україна має стати сильнішою, розраховувати лише на себе, бо ніхто в НАТО нас не захистить. У майбутньому, коли станемо сильнішими, то зможемо укладати союзницькі договори з окремими членами Альянсу, як-от Польща. Але поки що Україна не цікава НАТО, а виступає радше викликом для його безпеки. Київ має вчитися в НАТО і вчити Альянс, як протистояти спільному ворогові – Росії. Такі думки під час «Польсько-українського стратегічного форуму», який організував Фонд «Центр досліджень Польща-Україна» висловив експерт Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Михайло Самусь.

«Cаміт у Варшаві приніс результати. Зокрема, заплановано створення в Україні Центру НАТО з протидії гібридним загрозам. Півроку тому в Альянсі звернулися до українських неурядових організацій щодо можливості створення такого центру. НАТО хоче навчитися протидіяти гібридним загрозам із Росії, повчитися в українців, як боротися проти російської агресії. Центр – це буде інститут стратегічних досліджень під егідою РНБО. Проте його головною аналітичною складовою будуть неурядові організації».

Експерт критичний щодо перспектив захисту України Альянсом: «Наразі НАТО не може забезпечити територіальної цілісності України чи допомогти боротися проти російської агресії. НАТО – це організація, яка захищає своїх членів. Польща, на відміну від нас – у НАТО, тож розраховує, що Альянс оборонятиме її. НАТО радше цікаве для України як партнер, який може допомогти підіймати боєготовність української армії».

Михайло Самусь також окреслив майбутнє співпраці між НАТО та Україною. «У нас є стратегічний оборонний бюлетень, затверджений до саміту НАТО у Варшаві. Там прописана дорожня карта реформ, за якою до 2020 року армія України і сектор безпеки мають відповідати стандартам Альянсу. Чи подаватиме після цього Україна заявку на членство, залежатиме від ситуації, яка буде в Альянсі. У НАТО відбуваються складні процеси. Маю сумніви щодо політичної готовності блоку обороняти навіть своїх членів. Не кажучи вже про перспективу вступу України. Наразі ефективнішим для України буде паралельний розвиток стратегічного партнерства аж до союзництва з окремими країнами НАТО, починаючи з Польщі», – вважає Самусь.

Експерт каже, що Україні варто зосередитися на конкретних проектах, де можемо скористати зі співпраці з Альянсом. «Україна, яка воює проти Росії, є для НАТО поки що радше викликом і загрозою, ніж потенційним союзником чи стратегічним партнером. Тому пропонуємо зорієнтуватися на взаємовигідних проектах. Наприклад, на вивченні та протидії гібридній війні, протистоянні російській пропаганді чи так званим «друзям Путіна» у Європі».

Міністерство юстиції США заявило про порушення кримінальної справи проти 30-річного харків’янина Артема Вауліна, якого в середу, 20 липня, заарештували в Польщі. Українця звинувачують у порушенні авторських прав і відмиванні грошей. Про це POLUKR.net дізнався з сайту «Німецької хвилі». 

У мін’юсті США вважають, що інтернет-портал Kickass Torrents, власником якого, імовірно, є Ваулін,завдав правовласникам збитків на мільярд доларів. Kickass Torrents, або Kat, надає для скачування фільми, відеоігри, телевізійні програми, музику.

За заявою міністерства юстиції США, Каt, який працював на ринку з 2008 року, останнім часом затьмарив Pirate Bay й аналогічні торрент-портали, ставши найбільшим у світі джерелом піратського медіапродукту. За експертними оцінками, Kickass Torrents – на 69-му місці серед найбільш відвідуваних сайтів інтернету. Портал працював 28 мовами й отримував основний дохід від реклами, обсяг якої сягав 22,3 млн. доларів на рік. У міністерстві юстиції США зазначили, що Ваулін працював через сервери, розташовані в різних країнах світу. Діяльність Kat багато разів блокували, зокрема у Великобританії, Ірландії, Італії, Данії, Бельгії та Малайзії.

Влада США вже заявили, що має намір домагатися видачі Артема Вауліна.

KickassTorrents (абревіатура KAT) – веб-сайт, що слугує пошуковим індексом для .torrent файлів і magnet-посилань. Заснований 2008 року. У KickassTorrents запевняють, що сайт повністю відповідає DMCA, що дає можливість видалення торрентів, які порушують авторські права, на вимогу власників контенту.

Джерело: dw.com

Польський Сейм після тривалих дискусій відправив на третє читання постанову про встановлення 11 липня “Національним днем пам’яті на честь жертв геноциду, здійсненого українськими націоналістами проти мешканців міжвоєнної Польщі на Волині”. Про це POLUKR.net дізнався з прямої трансляції засідання Сейму.

Нещодавно таку ухвалу виніс Сенат РП. Учора в першому читанні текст відповідної резолюції затвердили дві парламентські комісії: зв’язків із поляками за кордоном та культури і засобів масової інформації.

В основі резолюції, яка пройшла перше читання, лежить проект партії влади «Право і справедливість». Як інформує PROstir.pl, в затвердженій комісіями в першому читанні ухвалі зазначено: «У результаті геноциду в 1943-1945 роках було вбито більш ніж сто тисяч громадян Другої Речі Посполитої, в основному селян. Їхня точна кількість досі не відома, і багато хто з них досі не є гідно похоронений і вшанований».

В проекті ухвали додано, що під час Другої світової війни на цій території зіткнулися Третій Рейх і Радянський Союз, дії яких сприяли розпалюванню ненависті щодо етнічних і релігійних меншин.

У проекті постанови зазначено, що польський Сейм також висловлює вдячність польським формуванням, у тому числі Армії крайовій, яка захищала мирне населення. Також у документі наголошено на ролі кресов’ян, які протягом багатьох десятиліть «вимагали правди про геноцид», керуючись лозунгом «Не помсти, але пам’яті вимагають жертви».

У документі вказано, що в 1943-1945 роках загинули не тільки поляки, а й представники інших національностей, а також українці, «які стали на захист жертв». Парламент висловив їм вдячність і закликав президента вшанувати цих людей державними нагородами.

Також наголошено, що, пам’ятаючи про злочини українських націоналістів, не можна замовчувати польські акції відплати, внаслідок яких гинули цивільні українці.

У резолюції також висловлено солідарність з Україною, яка нині бореться з зовнішнім агресором за територіальну цілісність, і наголошено, що єдиною дорогою до істини є шлях до примирення.

Нещодавно POLUKR.net спілкувався на цю тему з керівниками інститутів національної пам’яті України та Польщі. І очільник українського Володимир В’ятрович, і керівник польського Лукаш Камінський погоджуються, що непроста тема Волині може повертатися доти, доки обидва народи не зроблять важливих кроків до примирення. Порозуміння ж у цій темі можливе лише на основі правди та пам’яті, тобто не політичних декларацій, а історичних досліджень і дискусій у експертному середовищі.

Розгляду скандальної постанови в польському парламенті передували неодноразові заклики до примирення з боку різноманітних середовищ України та Польщі. Зокрема, до спільного вшанування жертв і взаємного прощення минулих образ задля майбутнього закликали релігійні діячі обох країн, представники інтелігенції, а також українська небайдужа молодь та громадяни України та Польщі. Українські парламентарії пропонували прийняти спільну заяву польського Сейму, Сенату й українського парламенту з цього питання. У проекті такої заяви йшлося про те, «що вшанування пам’яті невинних жертв, без розділення їх на «своїх» і «чужих», та розкриття правди про тогочасні події, якою б гіркою вона не була для українців і поляків, є нашим спільним обов’язком». Крім того, була пропозиція спільної парламентської заяви в дусі «взаємного прощення і єднання». Однак відповіді на свою пропозицію від поляків українські парламентарії не отримали.

У разі подальшого небезпечного загострення ситуації на сході України РНБО може внести до порядку денного питання про запровадження воєнного стану. Про це POLUKR.net дізнався з коментарю секретаря Ради національної безпеки і оборони України Олександра Турчинова, оприлюдненого вчора на сайті РНБО.

Зростання активності агресивних дій російських окупаційних військ призводять до системного погіршення ситуації на сході України. Секретар РНБО повідомив, що через дипломатичні канали Україна поінформувала своїх західних партнерів про порушення агресором Мінських домовленостей.

«У разі продовження цих небезпечних тенденцій Україна вживатиме всіх необхідних заходів для захисту цілісності нашої країни та безпеки громадян, аж до внесення до порядку денного РНБО питання щодо запровадження воєнного стану», – зазначив О.Турчинов.

«Безперервні обстріли із застосуванням російськими агресорами забороненої Мінськими угодами потужної зброї, сучасних засобів наведення та корекції вогню призводять до значних втрат серед наших військових. За останню добу (йдеться про дані на 19 липня, – ред.) ми втратили 7 українських військових, 14 – поранено», – додав секретар РНБО, наголосивши, що українські військові «чітко дотримуються Мінських угод та використовують зброю лише у відповідь на криваві провокації російських окупантів».

За інформацією прес-центру штабу АТО, на сході України російські окупаційні війська продовжують обстріли позицій Збройних сил України. Упродовж минулої доби зафіксовано 54 випадки відкриття вогню: 24 на Донецькому і Маріупольському напрямках і 6 – на Луганщині. На Донецькому напрямку найгарячішою точкою протистояння залишається Авдіївка.

За даними Головного управління розвідки Міністерства оборони України, на Донецькому та Слов’янському напрямках фіксують ознаки підготовки проросійських бойовиків до активізації бойових дій. Зокрема, вороги намагаються уточнювати координати позицій сил АТО, вести розвідку місць дислокації, бойового і чисельного складу підрозділів сил АТО на рубежі Донецьк – Горлівка; з Макіївки до Донецька перемістили п’ять танків на тралах; на озброєння підрозділів, які виконують завдання у районі Ясинуватої, передали дев’ять 12,7-мм кулеметів «Утес», активізувалась діяльність снайперських пар противника на західній околиці Донецька тощо.

Українська сторона надала представникам Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ інформацію про наявність танків, артилерійських систем САУ та 122-мм РСЗВ «Град» у районах населених пунктів Луганськ, Велика Вергунка, Горлівка, Дебальцеве, Зоринськ і Донецьк.

Джерела: rnbo.gov.ua, facebook.com/theDefenceIntelligence.ua, facebook.com/ato.news

Задля поліпшення умов обслуговування громадян під час перетину кордону України з Польщею на період проведення Світових днів молоді у Кракові в автомобільних пунктах пропуску створено окремі смуги руху для автомобілів та автобусів, які прямуватимуть на цей захід. Про це, як дізнався POLUKR.net у відділі взаємодії із ЗМІ адміністрації Держприкордонслужби України, домовилися напередодні на спільних зустрічах представники прикордонних і митних служб обох країн.

Також учасників Світових днів молоді в пріоритетному порядку, а за необхідності – біля трапу літака, оформлятимуть в аеропорту «Львів».

Задля швидкої ідентифікації для пріоритетного пропуску тих, хто їде на Світові дні молоді, прикордонники та митники просять позначати транспортні засоби таких мандрівників логотипом заходу.

Учора співробітники Держприкордонслужби вже оформили 560 учасників Світових днів молоді. Вони їхали до Польщі через пункти пропуску «Рава-Руська» та «Шегині». Більшість паломників – українці, однак серед них були також громадяни Польщі, Канади, Хорватії, Франції.

Нагадаємо, з 26 по 31 липня в польському місті Краків пройдуть Світові дні молоді, під час яких відбуватимуться заходи духовного та культурного характеру. Участь у них візьме чимало громадян України та іноземців, які прямуватимуть через українсько-польський кордон. Світові дні молоді відвідає також Папа Римський Франциск.

Усю інформацію щодо правил перетину кордону мандрівники можуть дізнатися у спеціально розроблених інформаційних буклетах, які доступні на веб-сайтах: http://www.krakow2016.com/ua/duties, www.granica.gov.pl. Окрім цього, подорожні можуть використовувати мобільний додаток Granica, який є доступним на мобільних пристроях з операційними системами типу iOS, Android, Windows, IPhone у магазинах систем App Store, Google Play, Windows Phone Store (інформація доступна також в українській версії).

Підсумки варшавського саміту НАТО для України загалом варто оцінювати як позитивні. Окрім того, саміт окреслив нові виклики, які постали нині перед Заходом. Про це йшлося сьогодні у Львові під час експертних дебатів «Геополітика, безпека, співпраця: після саміту НАТО» у рамках Польсько-українського стратегічного форуму, що його організував Фонд «Центр досліджень Польща-Україна».

Під час заходу обговорювали наслідки саміту НАТО у Варшаві 8-9 липня для Альянсу, Польщі й України в контексті польсько-українських відносин. Головними були теми інформаційної, енергетичної та військової безпеки.

«Нова реальність відносин Україна-ЄС і Україна-НАТО після саміту й останніх терактів у Європі матиме абсолютно інший вимір. Оновилися умови, в яких Україна прагне інтегруватися в західні союзи. Для України західна інтеграція досі була мобілізатором нації в прагненні до змін. Проте умови змінилися після виступу президента Єврокомісії Жана-Клода Юнкера, в якому він зазначив, що ЄС не очікує на розширення у найближчих 20-25. Це показало, що це буде справою наступного історичного виміру», – заявила доктор Марія Флейчук із Національного Інституту стратегічних досліджень.

Вона додала, що після референдуму в Британії інтеграція України в ЄС втрачає безумовну цінність. Сам Захід нині шукає новий формат існування та відповіді на нові виклики.

«Бачимо латентні ознаки дезінтеграції ЄС, зокрема через брак солідарності в Євросоюзі. Референдум у Британії показав, що ЄС чутливий до зовнішніх загроз, піддається імпульсам до дезінтеграції. Тому він шукає відповіді на цей виклик. Маємо це враховувати», – додала вона.

«Виклик, який перед нами постав, – поступова дезінтеграція країн ЄС, виявлена через «Брекзіт». Позиція Британії може вплинути не тільки на ситуацію в ЄС, але також у НАТО. У 1997 році НАТО підписало угоду з РФ не розміщувати своїх сил на території нових членів Альянсу. На саміті у Варшаві формально дотрималися цієї умови, домовившись розмістити нові сили на ротаційній основі в країнах Балтії та Польщі. Обговорювали й те, що Росія має військову перевагу на східному фланзі НАТО, а також – що Москва застосовує атомний потенціал для залякування Заходу перед підтримкою країн регіону», – заявив Адам Лелонек, член правління Фонду «Центр досліджень Польща-Україна».

Він зауважив, що більшість польських експертів позитивно оцінили наслідки саміту НАТО для України. Так, для Києва як союзника Польщі однозначно позитивом є цілі Варшави, озвучені на саміті, – зміцнення збройних сил Польщі, а також посилення антитерористичної діяльності НАТО.

«Нам бракує безпеки проти можливих терористичних атак з боку РФ. Ще одним важливим новим наслідком саміту стала стаття про кібербезпеку – кібератака на одного члена НАТО тепер оцінюється як атака на Альняс. Так само, як військовий напад», – додав Адам Лельонек.

Фото POLUKR.net, автор – Андрій Поліковський

Польсько-український стратегічний форум який відбувся сьогодні, 20 липня у Львові, організували Фонд «Центр досліджень Польща-Україна» та партнери з Польщі й України. Вони об’єднали зусилля задля активізації  польсько-українського співробітництва. «Маємо намір періодично виробляти рекомендації для урядів обох країн з актуальних питань взаємних відносин, а також організовувати регулярні зустрічі в рамках «Польсько-українського стратегічного форуму», присвяченому конкретним секторам відносин Польщі та України. Вважаємо, що це допоможе розвинути подальшу співпрацю по лінії Київ-Варшава», – кажуть організатори заходу.

Polukr.net є інформаційним партнером Польсько-українського стратегічного форуму.

Автор: Ігор Тимоць