Польський Сейм після тривалих дискусій відправив на третє читання постанову про встановлення 11 липня “Національним днем пам’яті на честь жертв геноциду, здійсненого українськими націоналістами проти мешканців міжвоєнної Польщі на Волині”. Про це POLUKR.net дізнався з прямої трансляції засідання Сейму.
Нещодавно таку ухвалу виніс Сенат РП. Учора в першому читанні текст відповідної резолюції затвердили дві парламентські комісії: зв’язків із поляками за кордоном та культури і засобів масової інформації.
В основі резолюції, яка пройшла перше читання, лежить проект партії влади «Право і справедливість». Як інформує PROstir.pl, в затвердженій комісіями в першому читанні ухвалі зазначено: «У результаті геноциду в 1943-1945 роках було вбито більш ніж сто тисяч громадян Другої Речі Посполитої, в основному селян. Їхня точна кількість досі не відома, і багато хто з них досі не є гідно похоронений і вшанований».
В проекті ухвали додано, що під час Другої світової війни на цій території зіткнулися Третій Рейх і Радянський Союз, дії яких сприяли розпалюванню ненависті щодо етнічних і релігійних меншин.
У проекті постанови зазначено, що польський Сейм також висловлює вдячність польським формуванням, у тому числі Армії крайовій, яка захищала мирне населення. Також у документі наголошено на ролі кресов’ян, які протягом багатьох десятиліть «вимагали правди про геноцид», керуючись лозунгом «Не помсти, але пам’яті вимагають жертви».
У документі вказано, що в 1943-1945 роках загинули не тільки поляки, а й представники інших національностей, а також українці, «які стали на захист жертв». Парламент висловив їм вдячність і закликав президента вшанувати цих людей державними нагородами.
Також наголошено, що, пам’ятаючи про злочини українських націоналістів, не можна замовчувати польські акції відплати, внаслідок яких гинули цивільні українці.
У резолюції також висловлено солідарність з Україною, яка нині бореться з зовнішнім агресором за територіальну цілісність, і наголошено, що єдиною дорогою до істини є шлях до примирення.
Нещодавно POLUKR.net спілкувався на цю тему з керівниками інститутів національної пам’яті України та Польщі. І очільник українського Володимир В’ятрович, і керівник польського Лукаш Камінський погоджуються, що непроста тема Волині може повертатися доти, доки обидва народи не зроблять важливих кроків до примирення. Порозуміння ж у цій темі можливе лише на основі правди та пам’яті, тобто не політичних декларацій, а історичних досліджень і дискусій у експертному середовищі.
Розгляду скандальної постанови в польському парламенті передували неодноразові заклики до примирення з боку різноманітних середовищ України та Польщі. Зокрема, до спільного вшанування жертв і взаємного прощення минулих образ задля майбутнього закликали релігійні діячі обох країн, представники інтелігенції, а також українська небайдужа молодь та громадяни України та Польщі. Українські парламентарії пропонували прийняти спільну заяву польського Сейму, Сенату й українського парламенту з цього питання. У проекті такої заяви йшлося про те, «що вшанування пам’яті невинних жертв, без розділення їх на «своїх» і «чужих», та розкриття правди про тогочасні події, якою б гіркою вона не була для українців і поляків, є нашим спільним обов’язком». Крім того, була пропозиція спільної парламентської заяви в дусі «взаємного прощення і єднання». Однак відповіді на свою пропозицію від поляків українські парламентарії не отримали.