Українські депутати, які входять до групи з міжпарламентських зв’язків з Республікою Польща, і депутати української частини Парламентської асамблеї України і Польщі підготували проект заяви, яку планує прийняти Верховна Рада у відповідь на постанову польського Сенату та Сейму (якщо її ухвалять) щодо геноциду. Про це POLUKR.net дізнався з сайту Апостроф.
У проекті заяви зазначено, що поляки надають «викривлену, політично і юридично некоректну оцінка трагічної сторінки українсько-польської історії, що стосується подій на Волині», а «ухвалення Сеймом Республіки Польща антиукраїнської постанови перекреслює весь політичний і дипломатичний доробок та зусилля двох держав і народів, спрямовані на взаємне прощення та примирення і вшанування пам’яті невинно вбитих українців та поляків».
Відтак наголошено, що «Верховна Рада України покладає всю відповідальність за можливу руйнацію українсько-польських відносин на ініціаторів односторонньої відмови від погодженої формули порозуміння між Україною і Польщею. Українські депутати закликають до вивчення істориками обох держав цього складного періоду і просять припинити політизацію трагічних сторінок українсько-польської історії».
Керівник групи з міжпарламентських зв’язків з РП, народний депутат Борис Тарасюк займається польсько-українськими відносинами вже близько 20 років. Він каже, що, найімовірніше, польська сторона ухвалить антиукраїнський текст постанови.
«Так сталося через те, що до влади у Польщі прийшла націоналістична сила, яка відкидає все, що було напрацьовано до неї за ці десятиліття між Україною і Польщею, у тому числі й конструктивні меседжі, спільні заяви двох президентів, спільні заяви Української Греко-Католицької Церкви і Римо-Католицької Церкви в Польщі, спільні заяви двох парламентів, які є конструктивні, і де міститься формула: прощаємо і просимо прощення», – зазначив Тарасюк.
Тарасюк, а також співголова Парламентської асамблеї України і РП, віце-спікер ВРУ Оксана Сироїд кілька місяців намагалися запобігти прийняттю польськими колегами антиукраїнських постанов.
У листі до віце-маршалка Сейму РП Ришарда Терлецького вони пропонували прийняти спільну заяву польського Сейму, Сенату й українського парламенту з цього питання. У проекті такої заяви йшлося про те, «що вшанування пам’яті невинних жертв, без розділення їх на «своїх» і «чужих», та розкриття правди про тогочасні події, якою б гіркою вона не була для українців і поляків, є нашим спільним обов’язком». Крім того, була пропозиція спільної парламентської заяви в дусі «взаємного прощення і єднання».
Однак відповіді на свою пропозицію українські парламентарії не отримали.
Після цього Сироїд написала листа з цього приводу до голови правлячої партії Польщі «Право і Справедливість» Ярослава Качинського. Проте і її лист залишився без відповіді.
7 липня Сенат Польщі звернувся до Сейму з проханням «Про належне вшанування жертв геноциду, вчиненого українськими націоналістами щодо громадян II Речі Посполитої». У постанові, зокрема, йдеться про те, що поляки були «по-варварськи закатовані» українськими націоналістами, а «масові вбивства не були названі – відповідно до історичної правди – геноцидом». Документ також містить пропозицію встановити 11 липня Національним днем пам’яті жертв геноциду.
Сейм РП збереться на чергове засідання 19 липня. Ришард Терлецький анонсував, що Сейм планує прийняти дві постанови: одну – щодо визнання «Волинської різанини» геноцидом з боку українців та встановлення національного Дня пам’яті жертв цього геноциду, а інша – щодо віддання шани українцям, які загинули, рятуючи поляків.
Найімовірніше, 19 липня поляки на офіційному рівні визнають «Волинську трагедію» геноцидом польського населення. Очевидно, що таке рішення на роки зіпсує співпрацю та стосунки між двома державами.
Джерело: apostrophe.com.ua