radiosvoboda.org/a/news/27873821.html

Народний депутат України Борис Тарасюк (від партії «Батьківщина») склав із себе повноваження голови групи міжпарламентських зв’язків із Польщею. Про це POLUKR.net дізнався з його заяви в ефірі Радіо Свобода.

Своє рішення депутат пояснив антиукраїнською та безвідповідальною позицією польських колег, які сьогодні визнали Волинську трагедію геноцидом поляків.

«Це, так би мовити, мій особистий протест на антиукраїнські дії, на неконструктивізм, на безвідповідальність авторів цих польських постав», – сказав Борис Тарасюк.

Рішення ж парламенту Республіки Польща Борис Тарасюк вважає «викривленою, політично і юридично некоректною оцінкою трагічної сторінки українсько-польської історії стосовно подій на Волині у 40-х роках минулого століття», – цитує політика сайт Всеукраїнського об’єднання «Батьківшина».

Депутат вважає, що зараз на часі створення в Україні Інституту Польщі, щоб історики фахово займалися питаннями спільної історії.

«Ми, комітет у закордонних справах Верховної Ради, закликали польських і українських істориків більше уваги приділяти вивченню цих важких сторінок. Щоб цим займалися не політики з обох сторін, відповідальні або безвідповідальні, а щоб цим займалися історики. Тому зараз на часі заснування Інституту Польщі в Україні», – зазначив Тарасюк.

Нагадаємо, сьогодні польський Сейм ухвалив постанову, в якій визнано геноцидом події на Волині 1943-1945 років. Документ підтримали 432 депутати.

Copyright © 2015 RFE/RL, Inc. Передруковується з дозволу Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода

Радник голови Українського інституту національної пам’яті заявив, що він виходить з усіх проектів, які стосуються польсько-українского діалогу. Про таке рішення він оголосив на своїй facebook-сторінці.

«Значить так. Рішення прийняте. Тільки-но мене звинуватили у тому, що це я винний у катастрофі із голосуванням у Сеймі. Я виходжу з УСІХ проектів, які стосуються польсько-українського діалогу. Мені дуже шкода, що я вимушений про це повідомити публічно, а не приватними повідомленнями», – написав Олександр Зінченко.

Пан Зінченко уточнив, що він виходить з участі в організації Польсько-українського форуму істориків, а також скасовує свою участь у Форумі в Криниці у вересні. Крім того, Зінченко повідомив, що не прийматиме запрошення щодо участі в ІХ польсько-українській зустрічі в місті Яремче на Івано-Франківщині.

Також радник голови УІНП скасував свою участь у конференції в Любліні у вересні-жовтні, а також у панелі, організованій Музеєм польської історії у Вроцлаві в жовтні.

Окрім того, Зінченко заявив, що складає повноваження українського куратора виставки «Катинь-Акція АБ. Знищення польських еліт»; відходить від редагування конференційної збірки «Спільне минуле. Українці та поляки – жертви комуністичного терору» та з 3R-проекту, присвяченого досвіду трьох українських революцій, що його організував Коледж Європи у Натоліні; припиняє редагувати сторінку «Пам’ятаймо Волинь» на сайті istpravda.com.ua.

«По суті сьогоднішнього голосування у Сеймі я вже писав: це шлях в нікуди. Роки діалогу – коту під хвіст. Я не відчуваю у собі сил щось робити у цьому напрямку у найближчі роки.

Ще раз прошу мені пробачити. Діалог – це вміння почути і прийняти позицію іншої сторони.

Був впевнений, що діалог можливий. Помилявся. Вибачте», – додав він.

Джерело: facebook.com/oleksandr.zinchenko

Депутат польського Сейму Міхал Дворчик (ЗіС), який є співавтором ухваленої нині Сеймом постанови щодо «вшанування пам’яті жертв геноциду, вчиненого українськими націоналістами проти громадян ІІ РП у 1943-1945 рр.», назвав ухвалення цього документа «найкращим подарунком» на день народження. Про це POLUKR.net дізнався з запису на приватній facebook-сторінці Дворчика.

«Нині Сейм РП після тижнів дискусій встановив Національний день пам’яті жертв геноциду, вчиненого українськими націоналістами щодо громадян ІІ РП. Я мав честь бути співавтором та доповідачем проекту постанови Сейму. Дякую всім, хто брав участь у складних переговорах, що тривали протягом останніх тижнів. Приватно – нині, у свій день народження, майже одностайне прийняття цієї постанови я вважаю найкращим подарунком», – написав він.

Міхал Дворчик є також головою Польсько-української парламентської групи Сейму та Сенату РП. Її відповідником з українського боку є депутатська група Верховної Ради України з міжпарламентських зв’язків із Республікою Польща, яку очолює Борис Тарасюк (ВО «Батьківщина»).

Нагадаємо, сьогодні польський Сейм ухвалив постанову, в якій визнано геноцидом події на Волині 1943-1945 років. Документ підтримали 432 депутати.

Комітет ВРУ в закордонних справах після цього оприлюднив заяву, в якій висловив глибоку стурбованість ухваленням Сенатом і Сеймом РП постанов щодо Волинської трагедії, які дають викривлену, політично і юридично некоректну оцінку трагічній сторінці українсько-польської історії, засудив односторонні дії Сенату і Сейму Польщі, спрямовані на перегляд позитивних результатів співпраці, досягнутих між Польщею та Україною за останні десятиліття, й закликала польських колег не політизувати трагічних сторінок історії.

У Польщі ввели в експлуатацію останній відтинок автостради А4, яка пролягає від східного до західного кордону країни. Як повідомив будівельний консорціум фірм Budimex-Strabag, трасу відкрили в середу, 20 липня. Про це POLUKR.net дізнався з сайту zaxid.net.

Траса починається на кордоні зі Львівською областю, поблизу митного пункту «Корчова» (на українській стороні – «Краковець») і пролягає через Ряшів, Краків, Катовіце, Ополє, Вроцлав, Легніцу до кордону з Німеччиною.

Останній 41-кілометровий відтинок прокладали від Ярослава до Ряшева. О 10:00 ранку середи перші автомобілі вже поїхали автострадою. Деякі роботи, як-от облаштування з’їздів та водостоків, триватимуть до 20 жовтня.

Міністерство інфраструктури і будівництва РП повідомляє, що нова автострада значно збільшить транзитні потужності країни та розвантажить локальні дороги.

Фірма Budimex-Strabag розпочала будівництво останнього відрізку траси А4 Ярослав- Ряшів 16 вересня 2014 року. Загальна протяжність дороги – 673 км. Дорога має чотири смуги руху – по дві у кожному напрямку.

Автомагістраль A4 – найдовша польська автомагістраль, вона є частково платною. Зокрема, для легкових автомобілів платними є відрізки від Вроцлава до Катовіц та від Катовіц до Кракова.

Автомагістраль A4 перетинається чи з’єднується з такими автомагістралями та швидкісними дорогами (з заходу на схід):

A18 Кшижова (Ґміна Ґромадка) — Ольшина (Ґміна Тшебель, кордон DE)

S3 Свиноустя – Любавка (кордон CZ), будується

A8 Автомагістральна об’їзна дорога Вроцлава

A1 Гданськ – Ґожички (Ґміна Ґожице, кордон CZ)

S1 Пижовіце (Ґміна Ожаровіце) – Цешин (кордон CZ)

S7 Гданськ (A1) – Рабка-Здруй

S19 Кузьниця (кордон BY) – Барвінек (Гміна Дукля, кордон SK)

Джерела: zaxid.net, uk.wikipedia.org

Відома своїми контроверсійними заявами депутатка Сейму Кристина Павловіч (PiS) зарахувала до «антипольського списку ганьби» тих депутатів Сейму, які не голосували, вийшли із залу або утрималися під час голосування за постанову щодо вшанування пам’яті жертв геноциду, вчиненого українськими націоналістами проти громадян ІІ РП у 1943-1945 рр. Про це POLUKR.net дізнався з facebook-сторінки депутатки.

Павловіч назвала позицію таких депутатів «скандалом» і додала, що вони становлять «антипольський список ганьби».

«Стався скандал! Утрималися під час голосування депутати:

Від PO – Ціхонь, Сьвєнціцький, Зембаля.

Від Nowoczesnej – Лідер, Любнауер, Мейштовіч, Мєшковський (саме він висловився проти прийняття постанови через акламацію), Роса, Шойрінг-Вєльґус, Шлапка.

Взагалі не голосували, хоча були присутні:

Гусковський, Протасєвіч, Каміньський – що раніше були членами PO.

Нєсьоловський (PO), що спокійно сидів у залі.

Вийшов із залу під час голосування Петру (лідер Nowoczesnej – PolUkr.NET).

Це антипольський список ганьби!» – написала вона.

Джерело: facebook.com/KrystynaPawlowicz

Комітет Верховної Ради України у закордонних справах висловил глибоку стурбованість ухваленням Сенатом і Сеймом Республіки Польща постанов щодо Волинської трагедії, які дають викривлену, політично і юридично некоректну оцінку трагічній сторінці українсько-польської історії. А також засудила односторонні дії Сенату і Сейму Польщі, спрямовані на перегляд позитивних результатів співпраці, досягнутих між Польщею та Україною за останні десятиліття, й закликала польських колег не політизувати трагічних сторінок історії. Про це POLUKR.net дізнався із заяви комітету Верховної Ради України у закордонних справах, оприлюдненої на офіційному сайті українського парламенту у зв’язку з ухваленням Сенатом і Сеймом Республіки Польща постанов від 7 і 22 липня 2016 року, які визнають події на Волині 1943-45 років геноцидом.

Подаємо заяву повнотекстово:

ЗАЯВА КОМІТЕТУ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ У ЗАКОРДОННИХ СПРАВАХ У ЗВ’ЯЗКУ З УХВАЛЕННЯМ СЕНАТОМ і СЕЙМОМ РЕСПУБЛІКИ ПОЛЬЩА ПОСТАНОВ ВІД 7 і 22 ЛИПНЯ 2016 РОКУ ЩОДО ВОЛИНСЬКОЇ ТРАГЕДІЇ

«Комітет Верховної Ради України у закордонних справах:

висловлюючи глибоку стурбованість ухваленням Сенатом і Сеймом Республіки Польща постанов від 7 і 22 липня 2016 року щодо Волинської трагедії, якою надана викривлена, політично і юридично некоректна оцінка трагічної сторінки українсько-польської історії, що стосується подій на Волині;

констатуючи, що Україна та Республіка Польща вже дали спільну об’єктивну оцінку історичним подіям, зокрема на Волині, у погоджених обома сторонами документах, зокрема таких як:

– Заява Президентів України та Республіки Польщі «До порозуміння і єднання» від 21 травня 1997 року;

– Заява парламентів України та Республіки Польща у зв’язку з 60-ю річницею Волинської трагедії від 10 липня 2003 року;

– Спільна заява Президентів України та Республіки Польща «Про примирення – в 60-у річницю трагічних подій на Волині» від 11 липня 2003 року;

– Послання Греко-Католицьких Єпископів України та Римо-Католицьких Єпископів Польщі з нагоди акту взаємного пробачення і поєднання від червня 2005 року;

– Спільна заява Президента України та Президента Республіки Польща з нагоди 60-ї річниці акції «Вісла» від 27 квітня 2007 року;

– Спільна Декларація між Українською Греко-Католицькою Церквою та Римо-Католицькою Церквою Польщі з нагоди 70-х роковин злочину на Волині від 28 червня 2013 року;

звертаючи увагу на підтвердження такої оцінки у відкритому зверненні колишніх Президентів України, церковних ієрархів та представників української інтелігенції до Польської держави, духовних і культурних діячів та всього польського суспільства від 2 червня 2016 року та відкритому зверненні колишніх Президентів Республіки Польща та польської інтелігенції до українського народу від 4 липня 2016 року;

вважаючи, що ухвалення Сенатом і Сеймом Республіки Польща антиукраїнських постанов перекреслює весь конструктивний політичний і дипломатичний доробок та зусилля двох держав і народів, спрямовані на взаємне прощення та примирення і вшанування пам’яті невинно убієнних українців та поляків;

висловлює жаль, що Сейм Республіки Польща проігнорував пропозицію Верховної Ради України спільно вшанувати жертв Волинських подій шляхом ухвалення спільної заяви, проект якої був заздалегідь переданий польським парламентарям та залишився без будь-якої реакції;

засуджує односторонні дії Сенату і Сейму Республіки Польща, спрямовані на перегляд позитивних результатів співпраці, яких було досягнуто під час конструктивного українсько-польського діалогу за останні десятиліття;

наполягає на тому, що підхід авторів проектів постанов Сенату і Сейму Республіки Польща до оцінки подій Волинської трагедії є політично незбалансованим та юридично некоректним;

розглядає прийняття Сенатом і Сеймом Республіки Польща цих постанов як провокативну акцію націоналістичних сил в Республіці Польща і як таку, що свідомо спрямована на підрив дружньої атмосфери українсько-польських взаємин;

заявляє, що вся відповідальність за можливу руйнацію українсько-польських відносин має бути покладена на ініціаторів односторонньої відмови від погодженої формули порозуміння між Україною та Республікою Польща;

зауважує, що повернення до болісних для українського та польського народу історичних проблем відбулось в момент найбільшої вразливості Української Держави, яка перебуває у стані війни з Російською Федерацією та, даючи відсіч збройній агресії Російської Федерації, захищає від агресора найближчих сусідів демократичної Європи, зокрема Республіку Польща;

усвідомлює, що єдиний шлях до примирення і поєднання між українським та польським народами лежить через пізнання історичної правди та взаємне християнське прощення за вчинені кривди в минулому, до якого закликав Папа Римський Іван Павло ІІ у своєму посланні від 7 липня 2003року;

підтримує доцільність продовження фахового діалогу між істориками України та Польщі з метою розкриття усіх досі нез’ясованих фактів та обставин спільної історії на основі достовірних архівних матеріалів, залишаючи простір для кожної сторони інтерпретувати історичні факти;

знову звертається зі щирим проханням пробачити і пробачає в дусі християнської моралі та примирення гріхи тих українців і поляків, які в умовах воєнних потрясінь свідомо чи несвідомо стали на шлях зла, піднявши руку на беззбройних і беззахисних польських і українських братів і сестер;

закликає нинішні та майбутні покоління українців і поляків продовжувати стратегічне партнерство та не піддаватися спробам радикальних націоналістичних політичних сил маніпулювати чутливими сторінками спільної історії всупереч інтересам українського та польського народів;

звертається до польських колег з наполегливим проханням припинити політизацію трагічних сторінок спільної українсько-польської історії та зосередити зусилля на конструктивній побудові взаємин між Україною та Республікою Польща для зміцнення партнерства в демократичній Європі на підставі європейських цінностей».

Нагадаємо, сьогодні польський Сейм ухвалив постанову, в якій визнано геноцидом події на Волині 1943-1945 років. Документ підтримали 432 депутати. Раніше її ухвалив Сенат.

Джерело: rada.gov.ua

До теми: «Нас чекає період взаємних звинувачень і заяв», – Дещиця про рішення польського Сейму

«Ухвала польського Сейму про Волинь – це історичне непорозуміння», – В’ятрович

«Рішення польського Сейму багато хто захоче використати для політичних спекуляцій» – Порошенко

Рішення польського Сейму про визнання геноцидом подій на Волині 1943-1945 років багато хто захоче використати для політичних спекуляцій. Про це український президент Петро Порошенко написав на своїй facebook-сторінці, висловивши жаль з приводу такої ухвали.

«Однак, маємо повернутися до заповіді Івана Павла ІІ – пробачаємо і просимо пробачення. Лише спільними кроками можемо прийти до християнського примирення і єднання. Лише разом зможемо з’ясувати всі факти трагічних сторінок спільної історії. І вірю, що ми продовжимо рухатися саме цим шляхом», – додав він.

Нагадаємо, сьогодні польський Сейм ухвалив постанову, в якій визнано геноцидом події на Волині 1943-1945 років. Документ підтримали 432 депутати.

До теми: «Нас чекає період взаємних звинувачень і заяв», – Дещиця про рішення польського Сейму

«Ухвала польського Сейму про Волинь – це історичне непорозуміння», – В’ятрович

Рішення польського парламенту не має нічого спільного із вшануванням пам’яті загиблих, воно є інструменталізацією минулого конфлікту для здобуття політичних дивідендів сьогодні. І ним не завершиться антиукраїнська хвиля, яка нині наростає в Польщі. На осінь там запланована прем’єра пропагандистського фільму «Волинь», що лише посилить однобоке уявлення про польсько-український конфлікт в минулій війні. Так відреагував на ухвалення постанови про визнання геноцидом подій на Волині 1943-1945 років голова Українського інституту національної пам’яті Вoлодимир В’ятрович.

Ухвала польського Сейму про Волинь він назвав не історичним рішенням, а історичним непорозумінням. Проте зазначає, що таке рішення стало «неприємним, але закономірним результатом наростаючої антиукраїнської істерії та небажання розібратися з важкою історією в Польщі, яку провокують політичні сили зокрема представлені в парламенті». «Насправді воно не має нічого спільного із вшануванням пам’яті загиблих, а є лише інструменталізацією минулого конфлікту для здобуття політичних дивідендів сьогодні», – вважає голова УІНП.

«Сумно, що польському політикуму забракло розумних і відважних (жодного проти і лише 10 утрималося), здатних зупинити нікому не потрібні політичні суперечки довкола минулого, що відбуваються на тлі наростаючої воєнної загрози зі Сходу», – додає він.

«Мені не соромно за українців в цій дискусії – і громадські, і політичні діячі працювали практично в унісон для того, щоб пам’ять про минулий конфлікт не стала джерелом нового. Запропонована вкотре українцями формула «пробачаємо і просимо вибачення» насправді єдино можливий формат загоєння ран минулого. Але цього разу простягнута українцями рука зависла в повітрі», – наголошує Володимир В’ятрович.

Водночас він зазначає, що ухвала Сейму «значною мірою перекреслює дотеперішні напрацювання польсько-українського діалогу», втім від того він не стає менш потрібним.

«Сподіваюся, попри зміни в польській політиці і зокрема керівництва інституту національної пам’яті, започаткований минулого року діалог істориків у форматі Українсько-польського форуму буде продовжений, і зможе не тільки допомогти зрозуміти минулий конфлікт, а й уникнути помилок наших предків. Певен, що докладна праця істориків в тому числі і з нововідкритими в Україні архівними матеріалами з кожним разом лише доводитиме абсурдність цього політичного рішення зокрема і писання історії в парламентах загалом», – резюмує В’ятрович.

Нагадаємо, сьогодні польський Сейм ухвалив постанову, в якій визнано геноцидом події на Волині 1943-1945 років. Документ підтримали 432 депутати.

На рішення польського парламенту про визнання подій на Волині 1943-1945 років геноцидом буде відповідь українських політиків і парламентаріїв, які слушно доводитимуть, що був геноцид і українців з боку поляків. Тому нас чекає період взаємних звинувачень і заяв. Про це на своїй facebook-сторінці написав посол України в Польщі Андрій Дещиця.

Андрій Дещиця висловлює жаль з приводу того, що польські парламентарії надали перевагу односторонній політичній оцінці подій, а не фаховим міжнародним чи українсько-польським експертним дослідженням і відповідним правовим висновкам того, що сталося на Волині в ті роки.

«Надзвичайно прикро, що частина польських політиків, приймаючи постанову про вшанування жертв Волині, так і не врахувала неодноразових звернень та пропозицій української сторони щодо спільної оцінки нашої спільної трагічної історії», – зазначив він.

«Звичайно, що на таке рішення польського парламенту буде відповідь українських політиків та парламентарів, які на свій розсуд і кожен по-своєму слушно будуть доказувати, що був геноцид і українців з боку поляків. Тому напевно нас чекає період взаємних звинувачень та заяв. І дай нам Боже всім мудрості, щоб це залишилося лише в площині політичних дебатів», – додав Андрій Дещиця.

Посол зауважив, що українці мають самі відповідно оцінити власну історію та засудити «ті дії та ті військові підрозділи, які відповідальні за злочини перед мирним населенням», тим самим відмежувавши їх від загального героїчного процесу боротьби за незалежність та державність України.

«Однак найбільше, чого потрібно зараз тим хто загинув, як полякам, так і українцям – це християнського вшанування їх пам’яті. І крок в цьому напрямку, гідний наслідування, нещодавно у Варшаві зробив Президент України Петро Порошенко, поклавши вінок до пам’ятника та схиливши голову перед загиблими поляками на Волині. Таких кроків нам потрібно значно більше і з обох сторін. І на таких власне жестах, взаємних пробаченнях і на спільних діях нам потрібно будувати наші відносини та йти далі», – наголошує Дещиця. І додає: «Тепер це наш обов’язок доказати майбутнім поколінням українців та поляків, як рівно ж і світовому співтовариству, що ми вищі перед спробами нас роз’єднати та сильні духом настільки, щоб зберегти мир, єдність, взаємоповагу та солідарність між нашими народами».

Нагадаємо, сьогодні польський Сейм ухвалив постанову, в якій визнано геноцидом події на Волині 1943-1945 років. Документ підтримали 432 депутати.

Польський Сейм ухвалив резолюцію, у якій назвав Волинську трагедію геноцидом. Із 432 депутатів ніхто не проголосував проти, лише 10 утрималося. Понад те, депутати стоячи аплодували цьому рішенню. Про це POLUKR.net дізнався з прямої трансляції засідання Сейму.

Згідно з ухваленим документом, 11 липня в Польщі проголошено Національним днем пам’яті жертв цього геноциду.

Нагадаємо, 20 липня Сейм після тривалих дискусій відправив постанову на третє читання. Перед тим у першому читанні текст резолюції затвердили парламентські комісії зв’язків із поляками за кордоном та культури і засобів масової інформації.

В основі резолюції лежить проект партії влади «Право і справедливість». Документ визнає події 1943-1945 років на Волині геноцидом поляків, унаслідок якого «вбито більш ніж сто тисяч громадян Другої Речі Посполитої, в основному селян».

У постанові польський Сейм висловлює вдячність польським формуванням, зокрема Армії крайовій, за захист мирного населення. Також у документі наголошено на ролі кресов’ян, які протягом багатьох десятиліть «вимагали правди про геноцид», керуючись лозунгом «Не помсти, але пам’яті вимагають жертви».

У документі вказано, що в 1943-1945 роках загинули не тільки поляки, а й представники інших національностей, а також українці, «які стали на захист жертв». Парламент висловив їм вдячність і закликав президента вшанувати цих людей державними нагородами.

Також наголошено, що, пам’ятаючи про злочини українських націоналістів, не можна замовчувати польські акції відплати, внаслідок яких гинули цивільні українці.

У резолюції водночас висловлено солідарність з Україною, яка нині бореться з зовнішнім агресором за територіальну цілісність, і наголошено, що єдиною дорогою до істини є шлях до примирення.

Нещодавно POLUKR.net спілкувався на цю тему з керівниками інститутів національної пам’яті України та Польщі. І очільник українського Володимир В’ятрович, і вже екс-керівник польського Лукаш Камінський погоджуються, що тема Волині повертатиметься, доки обидва народи не зроблять важливих кроків до примирення. Порозуміння ж можливе лише на основі правди та пам’яті, тобто не політичних декларацій, а історичних досліджень і дискусій у експертному середовищі.

Розгляду скандальної постанови в польському парламенті передували неодноразові заклики до примирення з боку різноманітних середовищ України та Польщі. Зокрема, до спільного вшанування жертв і взаємного прощення минулих образ задля майбутнього закликали релігійні діячі обох країн, представники інтелігенції, а також українська небайдужа молодь та громадяни України та Польщі. Українські парламентарії пропонували прийняти спільну заяву польського Сейму, Сенату й українського парламенту з цього питання про те, «що вшанування пам’яті невинних жертв, без розділення їх на «своїх» і «чужих», та розкриття правди про тогочасні події, якою б гіркою вона не була для українців і поляків, є нашим спільним обов’язком». Крім того, була пропозиція спільної парламентської заяви в дусі «взаємного прощення і єднання». Однак відповіді на свою пропозицію від поляків українські парламентарії не отримали.