Підсумки варшавського саміту НАТО для України загалом варто оцінювати як позитивні. Окрім того, саміт окреслив нові виклики, які постали нині перед Заходом. Про це йшлося сьогодні у Львові під час експертних дебатів «Геополітика, безпека, співпраця: після саміту НАТО» у рамках Польсько-українського стратегічного форуму, що його організував Фонд «Центр досліджень Польща-Україна».
Під час заходу обговорювали наслідки саміту НАТО у Варшаві 8-9 липня для Альянсу, Польщі й України в контексті польсько-українських відносин. Головними були теми інформаційної, енергетичної та військової безпеки.
«Нова реальність відносин Україна-ЄС і Україна-НАТО після саміту й останніх терактів у Європі матиме абсолютно інший вимір. Оновилися умови, в яких Україна прагне інтегруватися в західні союзи. Для України західна інтеграція досі була мобілізатором нації в прагненні до змін. Проте умови змінилися після виступу президента Єврокомісії Жана-Клода Юнкера, в якому він зазначив, що ЄС не очікує на розширення у найближчих 20-25. Це показало, що це буде справою наступного історичного виміру», – заявила доктор Марія Флейчук із Національного Інституту стратегічних досліджень.
Вона додала, що після референдуму в Британії інтеграція України в ЄС втрачає безумовну цінність. Сам Захід нині шукає новий формат існування та відповіді на нові виклики.
«Бачимо латентні ознаки дезінтеграції ЄС, зокрема через брак солідарності в Євросоюзі. Референдум у Британії показав, що ЄС чутливий до зовнішніх загроз, піддається імпульсам до дезінтеграції. Тому він шукає відповіді на цей виклик. Маємо це враховувати», – додала вона.
«Виклик, який перед нами постав, – поступова дезінтеграція країн ЄС, виявлена через «Брекзіт». Позиція Британії може вплинути не тільки на ситуацію в ЄС, але також у НАТО. У 1997 році НАТО підписало угоду з РФ не розміщувати своїх сил на території нових членів Альянсу. На саміті у Варшаві формально дотрималися цієї умови, домовившись розмістити нові сили на ротаційній основі в країнах Балтії та Польщі. Обговорювали й те, що Росія має військову перевагу на східному фланзі НАТО, а також – що Москва застосовує атомний потенціал для залякування Заходу перед підтримкою країн регіону», – заявив Адам Лелонек, член правління Фонду «Центр досліджень Польща-Україна».
Він зауважив, що більшість польських експертів позитивно оцінили наслідки саміту НАТО для України. Так, для Києва як союзника Польщі однозначно позитивом є цілі Варшави, озвучені на саміті, – зміцнення збройних сил Польщі, а також посилення антитерористичної діяльності НАТО.
«Нам бракує безпеки проти можливих терористичних атак з боку РФ. Ще одним важливим новим наслідком саміту стала стаття про кібербезпеку – кібератака на одного члена НАТО тепер оцінюється як атака на Альняс. Так само, як військовий напад», – додав Адам Лельонек.
Фото POLUKR.net, автор – Андрій Поліковський
Польсько-український стратегічний форум який відбувся сьогодні, 20 липня у Львові, організували Фонд «Центр досліджень Польща-Україна» та партнери з Польщі й України. Вони об’єднали зусилля задля активізації польсько-українського співробітництва. «Маємо намір періодично виробляти рекомендації для урядів обох країн з актуальних питань взаємних відносин, а також організовувати регулярні зустрічі в рамках «Польсько-українського стратегічного форуму», присвяченому конкретним секторам відносин Польщі та України. Вважаємо, що це допоможе розвинути подальшу співпрацю по лінії Київ-Варшава», – кажуть організатори заходу.
Polukr.net є інформаційним партнером Польсько-українського стратегічного форуму.
Автор: Ігор Тимоць