Учора в Києві близько 22-ї години вибухнув мотоцикл, припаркований біля житлового будинку на вулиці Адама Міцкевича. Невідомі намагалися підірвати народного депутата України від Радикальної партії Ігоря Мосійчука. Про це POLUKR.net дізнався у відділі комунікації поліції Києва.  Унаслідок вибуху загинув охоронець депутата, згодом від отриманих травм у лікарні помер іще один чоловік – випадковий перехожий.

Одним із перших про подію повідомило видання «Еспресо.TV», біля редакції якого і стався вибух. За даними видання, вибухнув мопед/скутер або вибуховий пристрій поблизу нього. Цю інформацію згодом підтвердив радник міністра внутрішніх справ України Зорян Шкіряк. «Попередньо, злочинці підірвали мотоцикл, котрий було припарковано неподалік виходу з телеканалу. Правоохоронці, що перебувають на місці події, з’ясовують всі обставин цього зухвалого злочину», – написав він на своїй facebook-сторінці.

Вибух стався у той момент, коли Мосійчук у супроводі охоронця разом з політологом Віталієм Балою виходив на вулицю після участі в прямому ефірі.

Вибухом пошкоджені вікна у двох будинках, вхідні парадні двері, постраждало кілька автомобілі працівників телеканалу Еспресо та мешканців будинку.

Як повідомив Зорян Шкіряк, унаслідок вибуху постраждало п’ятеро осіб. Окрім Ігоря Мосійчука, це його охоронець Руслан, який помер у кареті «швидкої» дорогою до лікарні, відомий український політолог Віталій Бала, та двоє місцевих мешканців – жінка і чоловік. Сьогодні вранці стало відомо, що чоловік помер у лікарні.

«Під час теракту на Міцкевича підтверджено загибель 2 людей. Другий, чоловік 1981 року народження», – написав сьогодні Зорян Шкіряк.

Ігор Мосійчук перебуває в реанімації після успішної операції. У нього осколкові поранення кінцівок, живота та спини. Як зазначив сам Мосійчук, вражена права сторона – з того боку, де був вибух. По периметру лікарні виставлено охорону.

Слідство щодо вибуху передали Службі безпеки України. Процесуальне керівництво здійснює прокуратура міста Києва. Порушено кримінальне провадження за ст. 258 Кримінального кодексу України – «терористичний акт», – повідомив Шкіряк.

«Я вважаю, що замовники сидять у Москві. Виконавці – київські. Не виключено, що агентура серед патріотичного середовища. Це перший замах на державного діяча такого рівня в Україні», – зазначив Мосійчук, заяву якого поширила його прес-служба.

Депутат додав, що залишився живим лише завдяки загиблому охоронцеві. Це колишній беркутівець, який 2013 року стояв по інший бік барикад. «А вчора він загинув рятуючи мене – націоналіста. Життя не чорно-біле. Щоб перемогти, ми повинні це усвідомити. Українська нація має стати єдиною, перегорнувши сторінку внутрішніх чвар. Висловлюю щирі співчуття його родині. Я ніколи їх не забуду. Тепер у мене троє дітей. Третя дитина – чотирирічна донечка Руслана», – додав Мосійчук.

Лідер Радикальної партії України Олег Ляшко заявив, що замах на Ігоря Мосійчука пов’язаний із його політичною діяльністю.

«Я не виключаю, що це робота російських спецслужб. Водночас, цей теракт може бути організований нашими політичними опонентами, адже Ігор Мосійчук – яскравий спікер та політик і багатьом стоїть, як кістка поперек горла. Тому я радив би правоохоронним органам не обмежуватись лише версією організації цього теракту російськими спецслужбами, а й шукати сліди замовників замаху в Україні», – сказав Ляшко.

Джерела: espreso.tv, mvs.gov.ua, facebook.com/zoryan.zoryan  facebook.com/igor.mosijcuk, liashko.ua

Трагічні події, які відбулися на Холмщині 1942 року, на переконання польських істориків, не вплинули на розв’язування антипольської операції УПА на Волині 1943-го. Про це, як дізнався POLUKR.net з сайту dzieje.pl, заявив голова Відділу історичних досліджень Інституту національної пам’яті Республіки Польща Мирослав Шумило після V засідання Українського-польського форуму істориків, що відбувся днями у Черкасах.

«Українські історики стверджують, ніби вбивства, які скоїли члени польського підпілля проти українців на Холмщині 1942 року, були причиною антипольської операції УПА на Волині 1943 року. За їхніми словами, число українських жертв на Холмщині – кілька сотень людей. Відтак українці-втікачі з тих місць розповіли на Волині про нібито польські звірства. Однак у польських документах ми показали, що ці твердження не підкріплені фактами», – сказав професор Шумило.

Шумило зазначив, що, за даними учасника форуму доктора Ігоря Галагіди (який є науковим працівником Інституту національної пам’яті у Ґданську та підготував базу даних українських втрат у районі Люблін), 1942 року на тих територіях було вбито 388 українців, з них 319 убили німці.

«Є доведеним факт лише двох українських жертв, які загинули від рук польського підпілля. Ще двоє людей, найімовірніше, є жертвами комуністичного партизанського руху. Щодо 65 людей винуватці убивств невідомі. Велика частина померла, ймовірно, під час операцій польського підпілля, але інші стали жертвами радянських партизанів або звичайних грабіжницьких груп», – додав Шумило.

За його словами, архівні джерела не підтверджують даних про масову втечу українців із Любліна на Волинь. Відтак, зауважив Шумило, «ми доходимо висновку, що події в 1942 році на Холмщині не вплинули на розв’язання антипольської операції УПА на Волині 1943 року».

«Перші випадки масових убивств українців представниками польського підпілля сталися у травні 1943 року. Загалом у районі Любліна щонайменше 85 осіб убили партизани Армії Крайової. Вони вбивали в основному українських війтів, солтисів, співробітників німецької поліції та інших осіб, обвинувачених у співпраці з окупантами» – сказав голова Відділу історичних досліджень ІНП.

Історик наголосив, що ескалація антиукраїнських настроїв з польської сторони почалася восени 1943 року, коли, за його словами, «на схід Люблінщини прибули не менш ніж 20 000 польських біженців з-за Бугу, які розповідали страшні історії про звірства, які чинили українці на Волині». «Водночас українські націоналісти почали антипольські дії на Холмщині», – додав він.

Читайте також: На V засіданні Українсько-польського форуму істориків обговорили події на Холмщині 1942-1944 років

«Варто визнати, що з часом АК та Батальйони хлопські діяли в акціях помсти за логікою брутального жорстокого винищення населення, що мало принести бажаний ефект стримування», – зауважив Шумило. Він нагадав, що в березні 1944 року польські війська вчинили злочини проти цивільного населення Сагрині й інших українських сіл у Грубешівському повіті. «Це була найбільша антиукраїнська акція польського підпілля, коли загинула понад тисяча українців. Кількість жертв польсько-українського конфлікту на Холмщині регіоні влітку 1944 року становила понад дві тисячі людей з української сторони і дві тисячі – з польської», – сказав історик.

Мирослав Шумило також зазначив, що під час форуму в Черкасах польські історики висловили стурбованість змістом написів на таблицях, встановлених на меморіалі стрільцям Карпатської січі на Верецькому перевалі.

«Інформацію про вбивство захоплених 600 українських стрільців польськими солдатами Корпусу охорони кордону не підтверджують ні архівні документи, ні наукові публікації. Отже, українські історики погодилися, що пояснення й обговорення обставин подій у Підкарпатської Русі в березні 1939 року стане предметом однієї з зустрічей форуму, восени 2018 року», – сказав Шумило.

Читайте також:

Дещицю викликали у польське МЗС через Меморіал січовикам Карпатської України

Джерело: dzieje.pl

24 жовтня в Україні зазнали кібератаки вірусу-шифрувальника Київський метрополітен та Одеський аеропорт. Проте працівники Служби безпеки України оперативно проаналізували та блокували нові випадки ураження вірусом комп’ютерів в українському сегменті інтернету. Про це POLUKR.net дізнався з прес-центру СБУ.

Як з’ясували фахівці СБУ, доставка вірусу відбувалася з використанням фішингових листів електронної пошти зі зворотною адресою, яка асоціюється зі службою технічної підтримки компанії Майкрософт. 24 жовтня кібератаки за такою схемою зазнав Київський метрополітен та Одеський аеропорт. Вірус-шифрувальник заблокував функціонування служби реєстрації пасажирів, проте вдалося припинити подальше розповсюдження вірусу й уникнути загроз безпеці руху.

Оплата картками метро, проїзними та жетонами в звичайному режимі. Банківські картки для проходу не працюють. pic.twitter.com/EM9oifm41D

— Kyiv Metro Alerts (@kyivmetroalerts) 24 жовтня 2017 р.

Про те, що ком’ютери користувачів з операційною системою Windows, імовірно, були уражені внаслідок відкриття файлів електронних документів з розширенням .doc та .rtf, які надсилали каналами електронної пошти від невстановлених відправників, поінформували й у департаменті кіберполіції Національної поліції України.

«Після цього виконувався вбудовуваний в документи шкідливий алгоритм, за результатами якого завантажувався та виконувався файл – тіло вірусу з назвою “heropad64.exe”», – розповіли в кіберполіції.

Після цього диск комп’ютера було зашифровано, на екрані з’являлося повідомлення з вимогою про викуп за розшифровку файлів і посиланням на сайт у мережі ТОR, де можна отримати реквізити для переводу коштів в розмірі 0,05 ВТС.

За попереднім аналізом, атаку також було здійснено з використанням бот-мережі Necurs. У поліції зазначають, що вчорашня атака була не цілеспрямованою, а від її наслідків постраждали не лише українські суб’єкти господарювання.

Як повідомила російська компанія Group-IB, яка спеціалізується на інформаційній безпеці, 24 жовтня жертвами вірусу в Росії стали редакції кількох федеральних ЗМІ (зокрема, видання «Фонтанка» й «Інтерфакс»), також було зафіксовано спроби заражень банківських інфраструктур.

«Збіги в коді вказують на зв’язок атаки з використанням Bad Rabbit із червневої епідемією шифрувальника NotPetya, який влучив у енергетичні, телекомунікаційні та фінансові компанії», – зазначили у Group-IB.

У СБУ радять для запобігання несанкціонованого блокування інформаційних систем дотримуватися таких рекомендацій:

– забезпечити щоденне оновлення системного програмного забезпечення, у т.ч. OS Windows усіх без винятку версій, також обов’язково встановити оновлення KB3213630 (для Windows 10);

– у налаштуваннях мережевої безпеки заблокувати доступ до домену x90DOTim, з якого завантажується шкідливе програмне забезпечення. Не відкривати в браузері! DOT змінити на крапку;

– не відкривати вкладення до електронної пошти, у тому числі форматів .doc та .rtf, що надійшли від неперевіреного відправника;

– забезпечити дотримання загальних правил інформаційної безпеки, зокрема створення резервних копій, своєчасне оновлення антивірусного та прикладного програмного забезпечення.

До слова, 12 жовтня СБУ попереджала про можливу масштабну кібератаку на державні структури та приватні компанії.

Джерела: ssu.gov.ua, facebook.com/cyberpoliceua, twitter.com/OdessaAero, twitter.com/kyivmetroalerts, group-ib.ru/blog

Польща порушила питання відновлення діяльності українсько-польської Міжурядової комісії у справах охорони і повернення втрачених або незаконно переміщених під час Другої світової війни культурних цінностей. Метою діяльності такої комісії стала б розробка прийнятних для обох сторін рішень у сферах історичної політики та пам’ятної справи. На думку Варшави, таку комісію мають очолити віце-прем’єр-міністри або міністри, відповідальні за сферу культури й національну спадщину в обох країнах. Про це POLUKR.net дізнався із заяви за результатами візиту віце-прем’єр-міністра Пьотра Ґліньського до України, яку поширило Посольство Республіки Польща в Києві. 

Під час візиту Пьотра Ґлінського в Україну, після спільної молитви у Биківні за польськими й українськими жертвами Сталіна, 23 жовтня в Києві пройшли зустрічі з представниками української влади, метою яких стало обговорення поточного стану та розвитку двостороннього діалогу на історичну тематику.

«Польська сторона визнала неприйнятною чинність заборони на проведення пошуково-ексгумаційних робіт, адже стоїть на позиціях, що польським і українським жертвам конфліктів належить надати гідне поховання. Міністр культури України задекларував, що порушить цю тему на рівні членів Кабінету Міністрів України і наголосить у ході зустрічей на вагомості цієї теми для польської сторони», – зазначили в польському Посольстві.

І додали: «Ми вважаємо, що підставою для порозуміння щодо пам’ятних місць і споруд повинно бути спільне узгоджування змісту і форми польських і українських пам’яток, що взаємно виконуються в Польщі і Україні, оскільки пріоритетом для обох сторін має бути прогрес у справі вшанування пам’яті, а також у питаннях охорони і реституції культурних цінностей».

Відтак задля «комплексного і системного підходу до історичного діалогу Польщі й України» польська сторона запропонувала підвищити рівень переговорного процесу між партнерами. Варшава порушила питання відновлення діяльності Міжурядової комісії у справах охорони і повернення втрачених або незаконно переміщених під час Другої світової війни культурних цінностей. Метою діяльності такої комісії мала б стати розробка «прийнятних для двох сторін розв’язань в обсязі історичної політики та пам’ятної справи». Її могли б очолити віце-прем’єр-міністри або міністри, відповідальні за сферу культури і національну спадщину в обох країнах.

Польська сторона додала, що порушені на зустрічі питання «мають принципове значення для доброї підготовки візиту до України президента Республіки Польщі Анджея Дуди, якому є близькими питання історії».

Натомість учасники обговорення з українського боку зазначили недоречність такої пропозиції, оскільки згадану Комісію створено на виконання Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Польща про співробітництво у справі охорони та повернення втрачених і незаконно переміщених під час Другої світової війни культурний цінностей і вона має чіткий предмет регулювання.

«Українська сторона вважає невичерпаним потенціал переговорів між уповноваженими на сьогодні для цього структурами – Інститутами національної пам‘яті обох країн, міністерств культури, Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій, оскільки, спірні питання було предметом лише одного обговорення  між ними у червні цього року у Львові. Наступна зустріч, яка мала відбутися у вересні в Польщі, досі не проведена. Крім того, творення нових структур вимагатиме внесення змін до чинного законодавства України і забере багато часу, який міг би бути використаний для безпосереднього вирішення спірних питань», – йдеться у заяві міністра культури України Євгена Нищука.

Відтак українська сторона запропонувала найближчим часом провести переговори за участі уповноважених для цього представників УІНП, Державної міжвідомчої комісії з питань поховань жертв війни та репресій, ІПН та міністерств культури обох країн.

Нагадаємо, після демонтажу в квітні 2017 року пам’ятника УПА в Грушовичах Підкарпатського воєводства Український інститут національної пам’яті ініціював зупинення надання дозволів на проведення робіт із пошуку поховань і впорядкування польських місць пам’яті в Україні. Відтак українська сторона призупинила пошуки жертв періоду Другої світової війни в Україні, які веде Інститут національної пам’яті Польщі. Умовою зміни позиції Києва є, зокрема, відкриття у первинному вигляді пам’ятника у Грушовичах. Утім, як заявили в Міністерстві культури Польщі, український пам’ятник було зведено з порушення польського законодавства. Після інциденту в Грушовичах українське МЗС заявляло, що необхідно поглибити співпрацю між відповідними органами двох держав, що дозволить вирішити це питання згідно із законом і чинними двосторонніми угодами.

Джерела: kijow.msz.gov.pl, mincult.kmu.gov.ua

19-21 жовтня у Черкасах відбулося V засідання Українсько-польського форуму істориків. Цього разу історики обох країн обговорювали події на Холмщині/Східній Люблінщині у 1942-1944 рр. Про це POLUKR.net повідомили у прес-службі Українського інституту національної пам’яті.

У рамках форуму доповіді на тему «Холмщина/Східна Люблінщина у 1942 р.» від української сторони виголосив Юрій Макар, професор, завідувач кафедри міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Ю. Федьковича, від польської – професор Ігор Галагіда, начальник Відділу історичних досліджень Польського інституту національної пам’яті в Ґданську.

Український дослідник із Торонто (Канада) Мирослав Іваник і доктор. Маріуш Зайончковський, працівник Відділу історичних досліджень Польського інституту національної пам’яті в Любліні, представили доповіді на тему «Холмщина/Східна Люблінщина у 1944 р.»

Виступ доктора Мірослава Шуміли, директора Відділу історичних досліджень Польського інституту національної пам’яті узагальнив тематику польсько-українських стосунків на Холмщині/Східній Люблінщині у 1942–1944 рр.

Наступне засідання Форуму заплановано на березень 2018 року в Польщі. Під час зустрічі історики обговорюватимуть проблематику щодо поляків та українців у Східній Галичині в 1943-1945 рр.

Окрім того, з огляду на різницю в оцінках українських і польських істориків подій березня 1939 року, учасники Форуму вирішили, що під час осіннього засідання 2018 року обговорять питання Карпатської України/Закарпатської Русі й українсько-польських стосунків у 1939 р.

Нагадаємо, 2015 року, після семирічної перерви, Український інститут національної пам’яті та Польський інститут національної пам’яті відновили історичний діалог.

До складу Форуму входять історики-експерти у сфері польсько-українських відносин. Зустрічі представників обох державі по черзі відбуваються у Польщі та Україні.

Джерело: memory.gov.ua

У неділю, 22 жовтня, віце-прем’єр-міністр, міністр культури Польщі професор Пьотр Ґлінський розпочав дводенний візит до України. Польська делегація прибула для відзначення річниці Катинської трагедії. Серед цілей візиту також – обговорення культурної співпраці та історичних питань, зокрема пошуку й ексгумації останків поляків, загиблих на території України в часи Другої світової війни. Про це POLUKR.net дізнався з сайту Міністерства культури Польщі. 

У неділю Пьотр Ґлінський разом із міністром культури України Євгеном Нищуком, заступником міністра закордонних справ Польщі Бартошем Ціхоцкім, Послом Польщі Яном Пєклом та представниками сімей загиблих узяв участь в урочистостях з нагоди вшанування жертв сталінського режиму та катинських розстрілів на Польському військовому цвинтарі на території Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили». Про це інформує Посольство Республіки Польща у Києві.

«Усі ті, хто заплатив життям за свою приналежність до поляків, заслуговують на те, аби правда про їхню долю не була стерта зі сторінок історії. Шануймо їхню пам’ять», – зазначив під час урочистостей у Биківні Пьотр Ґлінський.

«Я схиляю голову сьогодні в цьому сакральному місці для наших двох народів … За традицією щороку ми приходимо сюди, щоб вшанувати пам’ять тих тисяч безневинно замучених і убитих, сюди, до однієї з найбільших братських могил Європи. Щороку довідуємося через наші архіви та істориків про величезні масштаби та цинізм трагедії. Дуже боляче чути, що це був свідомий відбір за національною ознакою еліти, кращих синів Польщі та України» – зазначив міністр культури України Євген Нищук, який долучився до пам’ятних заходів.

Він додав, що ще до того, як Україна відновила незалежність 1991 року, українські громадські організації та діячі культури на свій страх і ризик викривали масштаби Катинської трагедії, приводили на місце розстрілів істориків, які її досліджували.

Сьогодні Пьотр Ґлінський зустрівся з міністрами культури та юстиції України. Темами обговорень стали історичні питання, пошук та ексгумація померлих. Напередодні візиту міністр культури Польщі зазначив, що основною темою перемовин стане питання дозволу польським експертам відновити пошук поляків, які загинули під час Другої світової війни на території нинішньої України. Також під час зустрічей Ґлінський обговорить питання співпраці з Україною та підтримки її зусиль щодо вступу в Європейський Союз.

Катинський розстріл – воєнний злочин, масові страти польських громадян, здійснені органами НКВС СРСР на підставі рішення Політбюро ЦК ВКП (б) від 5 березня 1940 року. Розстріли проводили в Катинському лісі (Смоленська область, Росія), поблизу села Катинь. Проте в’язнів тримали й убивали в різних місцях. Крім Катині, зокрема, в Козельську, Осташкові, Старобільську, Биківні. Загалом було розстріляно понад 21 тисячу польських військовополонених і польської інтелігенції, яких узяли в полон після вторгнення Червоної Армії до Польщі 17 вересня 1939 року.

Керівництво СРСР до 1990 року заперечувало свою причетність до цих розстрілів. Відповідно до радянської офіційної версії, польських громадян розстріляли в Катині 1941 року німецькі окупаційні війська. 21 жовтня 2013 року судді Великої Палати ЄСПЛ констатували факт вчинення керівництвом і силовими структурами радянської Росії воєнного злочину – масового вбивства польських військовополонених, а також факт намагання СРСР безпідставно звинуватити у вчиненні цього злочину провідних нацистів на Нюрнберзькому процесі.

Джерела: facebook.com/PolishEmbassyKyiv, mkidn.gov.pl, mincult.kmu.gov.ua

Одна людина загинула, ще сімох поранено внаслідок нападу чоловіка з ножем на відвідувачів торгового центру. Напад стався сьогодні близько 15.00 у містечку Стальова Воля на південному сході Польщі (Підкарпатське воєводство). Про це POLUKR.net дізнався з сайту Podkarpacie112.pl.

Чоловік увійшов у приміщення торгового закладу і почав нападати на людей. Він атакував відвідувачів ззаду, травмуючи їх у спину. Одна з поранених жінок загинула внаслідок отриманих ран. Ще семеро людей поранені.

Нападника затримали, доправили у поліцейський відділок і залишили під вартою. Це 27-річний місцевий мешканець, який раніше не мав проблем із законом. Перевірка на алкоголь показала, що чоловік був тверезим, – повідомляють у поліції. У нього також узяли аналіз крові для перевірки на вміст інших речовин. Наразі мотиви нападу невідомі.

На місці події терміново виїхала воєвода Підкарпатського воєводства Ева Ленярт. Потерпілим надають необхідну медичну та психологічну допомогу.

Джерела: podkarpacie112.pl, policja.pl

22-річний місцевий мешканець допоміг українцям, ризикуючи власним життям.

У центрі столиці Опольського воєводства, місті Ополє, минулої суботи п’яний чоловік погрожував побиттям кільком українцям. Коли він від словесних погроз він перейшов до агресивних дій, за ровесників заступився місцевий поляк Ґжеґож, який відпочивав з друзями неподалік. Агресивного чоловіка забрала поліція, проте він устиг поранити Ґжеґожа ножем, – пише видання PROstir.pl з посиланням на Gazetu Wyborczu. 

Інцидент стався неподалік міської адміністрації Ополє, на очах у багатьох свідків. П’яний агресивний чоловік почав чіплятися та погрожувати групі українців. Свідки стверджують, що напад стався на расистському підґрунті.

«Я сидів спокійно зі знайомим під пам’ятником на площі Свободи. Поряд спілкувалися декілька українців. Через деякий час до нас підбіг хлопець, який почав вигукувати та погрожувати нам побиттям. Ніхто не реагував», – розповів Ґжеґож, який постраждав унаслідок суботнього нападу у центрі Ополя.

Коли від словесних образ молодик перейшов до агресії, Ґжеґож вирішив відреагувати. Він зробив зауваження п’яному нападнику, а той у відповідь витягнув ножа. Ґжеґож відійшов на безпечну відстань, аби уникнути сутички зі значно сильнішим противником із ножем.

Нападник знову пішов до групи кількох молодих українців. Як розповідають свідки, одного з них він схопив за одяг і декілька разів ударив по обличчю. Натомість його знайомим пригрозив ножем.

«Я не міг байдуже спостерігати, як він б’є та принижує моїх ровесників. Незважаючи на їхнє походження, колір шкіри та погляди. Гукнув, аби він заспокоївся, однак знову став його головною ціллю. Тоді він почав бігти за мною. Я думав, що мені вдасться втекти, але спіткнувся та впав», – розповів 22-річний ополянин.

Чоловік наздогнав Ґжеґожа й ударив його ножем. На щастя, зачепив лише вухо. Урешті Ґжеґожові таки вдалося приборкати агресора, якого відтак забрала поліція.

Тепер олбставини інциденту з’ясовують правоохоронні органи міста Ополє. Справу передали до прокуратури. Нападником виявився 20-річний місцевий мешканець.

Ґжеґожа доставили до лікарні, де йому обробили рани та наклали декілька швів. Українці, яким допоміг поляк, поїхали до шпиталю, аби подякувати хлопцеві.

Зазначимо, це не перший випадок нападів на українців останнім часом у Польщі. Зокрема, нещодавно у Любліні побили 24-річного студента з України Євгена. Водночас за добу на його лікування небайдужі поляки зібрали більш ніж 15 тисяч злотих.

Від початку року люблінська поліція зафіксувала 28 правопорушень, в яких постраждали українці. Це майже вдвічі більше, ніж за аналогічний період минулого року. Найчастіше це крадіжки, побиття та пограбування.

У відповідь на ксенофобські напади з вересня у школах Любліна запровадили уроки толерантності.

Джерела: prostir.pl, opole.wyborcza.pl/opole

Польща має відмінний від Угорщини погляд на український освітній закон і не хоче політизувати це питання. Зокрема, Варшава відмовилася від пропозиції угорського міністра закордонних справ Петера Сійярто спільно звернутися з листом протесту до Києва. Про це, як дізнався POLUKR.net із сайту польського МЗС, міністр закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський розповів у інтерв’ю угорському виданню Heti Valasz. 

Говорячи про новий український закон про освіту, через який Угорщина виступила з ініціативою переглянути угоду про асоціацію України з Європейським Союзом, Ващиковський зазначив: «Я не буду це засуджувати, оскільки це двостороння справа між Угорщиною та Україною. Але не політизуватиму цю проблему, враховуючи труднощі в Україні внаслідок російської агресії. Я переконаний, що ситуацію можна вирішити мирним, менш емоційним шляхом».

За словами Ващиковського, він сказав це також своєму угорському колезі Петеру Сійярто, коли той запропонував йому написати спільну заяву київський владі, – зазначає Rzeczpospolita.

Польський міністр додав, що водночас розуміє ситуацію з погляду угорців, адже вони мешкають в Україні великою громадою та мають більше шкіл, де угорська мова є основною мовою навчання. Проте, на переконання Ващиковського, національні меншини, які мешкають в Україні, мають розуміти обидві мови.

Зауважимо, днями в МЗС Польщі у відповідь на інформаційний запит кореспондента «Укрінформу» зазначили: «Польща не бачить можливості перегляду Угоди про асоціацію чи Угоди про поглиблену зону вільної торгівлі з Україною. Польська сторона заохочуватиме партнерів з Угорщини та України до вирішення суперечливого питання закону про освіту шляхом діалогу, з урахуванням поваги до прав нацменшин та з урахуванням міжнародних та двосторонніх угод».

Читайте також:

Угорщина й Україна спільно працюватимуть над імплементацією мовної статті Закону «Про освіту»

Джерела: msz.gov.pl, valasz.hu, rp.pl, ukrinform.ua

Український парламент 240 голосами «за» у другому читанні прийняв проект закону №6327 «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів». Це на крок наблизило реформу охорони здоров’я. Тепер його має підписати президент. Проте Міністерство охорони здоров’я (МОЗ) вже готує відповідні методичні рекомендації та посібники для лікарів і керівників медзакладів. Критики реформи кажуть, що вона позбавить багатьох українців права на безкоштовну медицину, що суперечить Конституції. Їм вдалося внести три важливі правки до реформи. Проте, згідно з опитуваннями, 73% українців готові офіційно частково платити за медичні послуги.

«Гроші ходитимуть за пацієнтом»

Як пояснює канал «Еспресо», Україна тратить на медицину 4% ВВП. Це більше, ніж будь-яка країна з аналогічним рівнем доходів. Третину коштів витрачають на утримання непотрібних приміщень, неефективну роботу лікарень та корупцію. Тривалість життя українців одна з найнижчих у Європі – за цим рейтингом, посідаємо 104 місце зі 183 країн.

Досі сума, що виділялася на медичний заклад, залежала не від кількості хворих та їх потреб, а від розмірів лікарні, кількості працівників і ліжко-місць. Тепер держава виділятиме кошти на пацієнта. Це змусить лікарів підвищувати кваліфікацію і конкурувати за пацієнтів. Якщо у лікаря буде менше пацієнтів, то і зарплата його буде меншою.

Аби отримувати медичні послуги, українцям потрібно буде обрати сімейного лікаря. Це можна зробити, не зважаючи на місце проживання та місце, де лікар працює – в поліклініці, приватній клініці чи має власну практику. Реформа первинної ланки запрацює з 1 січня 2018 року. Бажано зробити вибір якомога швидше, аби це рішення вплинуло на обсяг фінансування відповідного лікаря.

За задумом МОЗ, сімейні лікарі будуть первинною ланкою. Якщо лікар не зможе зарадити проблемі, то має скерувати пацієнта до фахівця спеціалізованої ланки, наприклад окуліста, стоматолога, невролога. Однак на перших етапах реформи до спеціалістів можна буде звертатися без направлення від сімейного лікаря.

Пацієнт і лікар підписуватимуть угоду про обслуговування. Там будуть основні дані про пацієнта (ім’я, прізвище, дата народження, контактні дані, номер паспорта), про лікаря (ім’я, прізвище, інформація про освіту та кваліфікацію), а також про заклад, де працює лікар. Саме первинну допомогу гарантовано нададуть пацієнту й оплатять з бюджету.

Лікаря можна буде змінити. Вибір нового лікаря автоматично анулює угоду про вибір попереднього. Для пацієнта краще, якщо лікар добре знає його медичну історію та може одразу допомогти.

Також пацієнт зможе отримати екстрену медичну допомогу там, де перебуває. Якщо ситуація не вимагатиме виклику «швидкої», то сімейний лікар зможе надати консультацію у будь-який час телефоном. Якщо сімейний лікар захворів, у відпустці чи відрядженні, то пацієнта обслуговуватиме інший медик. Коли пацієнт свідомо відмовляється підписувати угоду, то йому доведеться з власної кишені оплачувати лікування у сімейного лікаря.

Також вибір лікаря передбачений для сільських жителів. Там зможуть залучати перспективних сімейних лікарів, створюючи для них гарні умови. Опитування МОЗ показало, що кваліфіковані сімейні лікарі готові працювати в селах, якщо додатково до хорошої зарплати матимуть житло з водопостачанням і опаленням, обладнане місце праці та відшкодування витрат на пальне для службового авто. Якщо жителі побачать, що лікар, який має ці блага, не виправдовує очікувань, то зможуть вимагати його заміни.

Кількість пацієнтів дорівнює зарплаті лікаря

Зарплата лікаря залежатиме від кількості пацієнтів. Дозволено обслуговувати до 2000 пацієнтів. В окремих випадках – більше. Середня ставка для сімейного лікаря за приписаного пацієнта у 2018 році складе 370 грн. Також сімейний лікар матиме окремий бюджет на аналізи для пацієнтів. Тариф теж буде залежати від віку – за пенсіонерів доплачуватимуть.

За розрахунками МОЗ, зарплата медиків має зрости ушестеро. Стартова зарплата лікарів з 1 січня має бути 250% від середньої зарплати по Україні – понад 18 тис. грн, для медсестер – 12 тис. грн, а хірургам і нейрохірургам зарплату обіцяють у 4-6 разів більшу, ніж середня.

Контроль за медичними послугами

Перевіряти, чи робота лікаря відповідає вимогам Порядку надання первинної медичної допомоги, будуть територіальні органи Національної служби здоров’я (НСЗ). На них у проекті бюджету на 2018 рік заклали 210 млн грн. Пацієнти зможуть скаржитися в НСЗ – для цього запровадять «гарячі лінії». НСЗ не володітиме коштами, вони будуть у бюджеті на казначейських рахунках, а лише перераховуватиме бюджетні гроші медзакладам, відповідно до укладених з ними угод. Контролюватимуть роботу НСЗ в Раді громадського контролю – це буде 15 осіб, що мають високий авторитет у суспільстві.

Гарантований безкоштовний пакет послуг

Впровадять два види медпослуг: безкоштовні – «зелений список», та платні – «червоний список».

У гарантований пакет послуг увійде:

• – спостереження за здоров’ям пацієнтів через дослідження, діагностування та лікування найбільш поширених хвороб, травм, отруєнь, патологічних станів;
• – супровід пацієнтів із хронічними хворобами;
• – надання невідкладної допомоги;
• – скерування пацієнтів до вторинної (спеціалізованої) чи третинної (високоспеціалізованої) допомоги;
• – профілактика: вакцинація, огляди й аналізи для пацієнтів з груп ризику;
• – консультації.

Також пацієнти матимуть право на загальний аналіз крові, глюкози крові, вміст холестерину, загальний аналіз сечі, електрокардіограму, швидкі тести на ВІЛ, вірусний гепатит, сифіліс. Держава також оплатить супровід під час вагітності, роботу чергової бригади, яка прийматиме пологи, стандартну палату та кесарів розтин у разі потреби. Якщо пацієнт захоче іншого лікаря, кращу палату і кесарів розтин без медичних на те показань, то держава оплачуватиме тільки частину витрат.

«Доступні ліки»

Програма «Доступні ліки» діє від квітня 2017 року. У аптеках, на яких є наклейки «Доступні ліки», пацієнти вже можуть отримати ліки від серцево-судинних хвороб, діабету ІІ типу та бронхіальної астми безкоштовно чи з незначною доплатою. Поступово перелік ліків розширюватимуть.

Аби підраховувати послуги і рецепти, МОЗ впроваджує електронну систему охорони здоров’я – E-Health. На першому етапі система збиратиме статистичні дані про лікування пацієнтів. У системі E-Health будуть дані про лікарів (освіта, досвід), їх роботу (середня тривалість консультацій, частота відмов від лікаря, охоплення пацієнтів приписаними профілактичними процедурами). На основі цих даних будуть формуватися рейтинги лікарів. Внесення інформації про пацієнта в електронну систему буде обов’язком лікарів. У системі буде медична довідка про кожного пацієнта, історія його лікування, тож у разі потреби будь-який лікар зможе зрозуміти, що трапилося з хворим. МОЗ пропонувало затвердити міжнародні протоколи лікування, але Рада відхилила пропозицію.

Фінансові гарантії на первинному рівні будуть запроваджені з січня 2018 року, на інших рівнях – до 2020 року. Перший рік будуть паралельно діяти дві моделі охорони здоров’я: стара і нова.

Богомолець: «Закон позбавляє мільйони соціально незахищених людей права лікуватися»

Головним критиком реформи є голова медичного комітету Ради Ольга Богомолець. Вона переконана, що велику частину українців позбавлять доступу до високоспеціалізованої меддопомоги. «Після тривалої кампанії, яка містила чорний піар, залякування, підкилимні домовленості і відверту брехню – лобістам вдалося проштовхнути ганебний закон, який позбавляє мільйони соціально незахищених людей можливості лікуватися…», – написала вона у Facebook. На її думку, мета реформи – забрати 100 млрд грн з бюджету, «наслідком чого стане закриття лікарень, скорочення лікарів, ліквідація швидкої допомоги, зникнення сільської медицини та високі ціни на лікування важких хвороб, які вимірюються сотнями тисяч гривень».

Критикам реформи вдалося прийняти важливі правки до реформи. По-перше, із проекту закону виключено норму про співоплату за медичні послуги. Якби вона діяла, то могло б бути так, що за одну половину операції платить держава, за другу – пацієнт. Богомолець напередодні опублікувала ціни на випадок, якщо депутати підтримають «співоплату для багатих». Тож будуть послуги, які держава оплачує повністю («зелений список»), і послуги, які оплачує пацієнт («червоний список»).

По-друге, виключено положення про запровадження міжнародних протоколів лікування. Це, за словами Супрун, означає, що українців далі лікуватимуть не за міжнародними стандартами, а нав’язуватимуть застаріле лікування. Українські медики і науковці мають адаптувати західні стандарти до українських реалій.

По-третє, виключено фінансування первинної медицини через субвенції. За початковим задумом, з 2018 року закон мав переводити «первинку» на принцип, коли держава укладає контракти з тими, хто надає первинну допомогу – лікарнями і лікарями.  Депутати запропонували виділяти місцевим органам влади медичні дотації, тобто гроші з бюджету. Цей механізм передбачає можливість розподілу коштів чиновниками, а не оплату послуг безпосередньо в заклад, який надає медичні послуги. Проте такий стан справ триватиме лише протягом 2018-2019 років. Цей перехідний період, кажуть автори правки, необхідний для такої великої країни, як Україна. Бо хтось буде готовий переходити на контракти з державою одразу з 2018 року, а хтось – ні. Цей компроміс мав задовольнити органи місцевої влади. Адже буде вибір, чи надавачі медпослуг будуть укладати контракти безпосередньо з державою, чи кошти йтимуть за старою схемою субвенцій органам місцевої влади. Умови, за якими діятимуть субвенції, ще мають бути визначені урядом.

Три чверті українців готові офіційно платити за медичні послуги

За даними опитування соціологічної служби «Рейтинг», 73% українців «за» систему, коли громадяни офіційно сплачують частину витрат за отриману медичну допомогу. Серед тих, хто підтримує введення такої системи, 43% готові платити від 1% до 10% витрат на лікування, 14% – не більше 20%, 17% – не більше 30%, 9% – не більше 50%. Взагалі не готові оплачувати частину витрат на лікування 9% громадян, ще 8% – не визначилися. 78% опитаних підтримали таку систему розподілу витрат на лікування між державою і пацієнтом, якщо вона захищає від необхідності давати хабарі лікарям. За даними опитування «Рейтинг», у 20% українців за останній рік вимагали хабар у медичних установах.

Ігор Тимоць