неділя, 5 Лютий, 2023
pluken
Головна / Новини / Дещицю викликали у польське МЗС через Меморіал січовикам Карпатської України
Фото: radiosvoboda.org
Фото: radiosvoboda.org

Дещицю викликали у польське МЗС через Меморіал січовикам Карпатської України

Share Button

З ініціативи заступника міністра закордонних справ Польщі Бартоша Ціхоцького сьогодні, 17 жовтня, у польському МЗС провели зустріч із послом України в Польщі Андрієм Дещицею. Причиною зустрічі стала участь віце-прем’єр-міністра України Іванни Климпуш-Цинцадзе та інших високопосадовців у відкритті на Верецькому перевалі в Карпатах Меморіалу на честь стрільців Карпатської Січі. Про це POLUKR.net дізнався з сайту польського МЗС

«Заступник міністра закордонних справ Польщі висловив подив у зв’язку з участю віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванни Климпуш-Цинцадзе й інших українських високопоставлених державних чиновників та почесного караулу Збройних сил України у відкритті меморіального комплексу на честь полеглих стрільців Карпатської Січі у селі Климець на Верецькому перевалі 15 жовтня», – йдеться у повідомленні.

У польському дипломатичному відомстві з подивом сприйняли напис на пам’ятній табличці: «Героям Карпатської України, розстріляним польськими та угорськими окупантами у березні 1939 року». А також інформаційну довідку, в якій зазначено, що 600 стрільців Карпатської Січі розстріляв підрозділ Корпусу охорони кордону.

«Польща ніколи не окуповувала Україну. Деякі території нинішньої Української держави входили до складу Республіки Польща на основі міжнародного права. Досі не було надано жодного доказу, який підтверджував би тезу про масовий розстріл стрільців Карпатської Січі у березні 1939 року, не кажучи вже про польську відповідальність за цей імовірний злочин», – заявили у польському МЗС.

Меморіальний комплекс полеглим січовикам Карпатської України відкрили 15 жовтня на Верецькому перевалі, що в селі Климець Сколівського району Львівської області. Про це повідомили у прес-службі Львівської обласної державної адміністрації.

Як розповів секретар Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій Святослав Шеремета, на кладовищі перепоховали з військовими почестями останки 22 січовиків. Пошуки героїв Карпатської України розпочали 2008 року, вони тривають і досі. Як зазначив Святослав Шеремета, загалом на Верецькому перевалі розстріляли понад 600 січовиків – борців за незалежну Україну наприкінці 30-х років ХХ століття.

«Січовики були в казармах. Їх передавали угорці полякам на Верецькому перевалі. А потім після отримання наказу їх розстрілювали. Це були члени ОУН, які зі зброєю в руках захищали свою незалежну державу на Закарпатті. Вони становили небезпеку для окупаційної влади. Їх вели по 7, по 5, по 20 людей у різні частини перевалу і розстрілювали, скидали у споруди та присипали землею», – розповів Шеремета.

«Карпатська Україна – це була відчайдушна спроба створити незалежну Українську державу, яка сьогодні нам дає можливість таки відбудовувати її. Тому що те, що зробили карпатські січовики, те, що робили до них і після них бійці ОУН-УПА, те, що зробили наші бійці, які стали волею-неволею бійцями на Євромайдані, і те, як ми боронимося на Сході, дає нам можливість розбудовувати державу […] Тільки пам’ятаючи, звідки ми є, ми маємо спроможність побудувати сильну і спроможну Україну з якою рахуватимуться абсолютно всі – і наші партнери, і недруги», – зазначила під час урочистостей віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Карпатська Україна (до 26 жовтня 1938 року – Підкарпатська Русь) – автономна республіка у складі Чехо-Словаччини у 1938-1939 рр., Українська незалежна держава з 15 березня до кінця травня 1939 року.

17 березня 1939 року, на третій день окупації Карпатської України, угорські жандарми погнали на перевал колони полонених, переважно галичан-вояків Карпатської Січі, та передали їх польській прикордонній службі, яка розмістила полонених у підвалах своїх казарм. Наступного дня, 18 березня 1939 року полонених розділили на колони, відконвоювали вліво і вправо від перевалу по лінії кордону приблизно на півтора-два кілометри і розстріляли на закарпатській стороні. Число розстріляних, за оцінками свідків, – 500-600 полонених.

Джерела: msz.gov.pluk.wikipedia.orgloda.gov.ua

Share Button

Також перегляньте

Fot. ukrinform.ua

Безпекові виклики України станом на листопад 2022 року: Ймовірний варіант розвитку подій»

  Стаття опрацьована з метою формування теоретичних висновків щодо актуальних безпекових викликів України із урахуванням …