Парламентська асамблея Ради Європи сьогодні ухвалила рішення щодо освіти мовами національних меншин із рекомендаціями Україні за підсумками термінових дебатів. Про це POLUKR.net дізнався з сайту видання «Європейська правда».  Рішення ПАРЄ доволі жорстко засуджує те, що Верховна Рада ухвалила закон про освіту, змінивши статтю 7 (про мову освіти) без консультацій з представниками національних меншин. Асамблея також звернулася до України з проханням врахувати всі без винятку рекомендації Венеціанської комісії (яких наразі ще немає), а також внести відповідні зміни до закону про освіту. Делегація України в ПАРЄ вважає сьогоднішнє обговорення резолюції щодо українського закону про освіту емоційним і маніпулятивним. А провокативні заяви депутатів деяких національних парламентів – тиском на Венеціанську комісію.

Окрім того, в рішенні ПАРЄ (всупереч позиції доповідача, естонця Андреаса Херкеля) констатували, що вже зараз, до ухвалення висновку Венеціанської комісії, є «низка юридичних питань до закону».

За схвалення відповідного документа із внесеними в нього правками проголосували 82 депутати, проти – 11, утрималися – 17. Українська делегація, за винятком Мустафи Джемілєва, проголосувала проти. Джемілєв висловився «за». Доповідач Андреас Херкель, який готував проект документа, утримався, оскільки правки суттєво змінили його зміст.

Поправки до документа подавали тільки угорські та румунські члени асамблеї. За підсумками дебатів було схвалено більшу частину їхніх пропозицій.

Зокрема, угорці та румуни виступили проти ідеї «змішаного навчання», приміром, із викладанням 60% предметів українською, а 40% – мовою меншини. Також із документа видалили всі згадки про те, що навчання «виключно мовою меншини» (без викладання частини предметів державною мовою) завдає шкоди самим дітям через зменшення їхньої конкурентності на ринку праці та ускладнення вступу до вищих навчальних закладів.

З мінімальною перевагою (39 голосів «проти», 42 «за») вдалося відхилити угорську поправку, якою з документа хотіли викреслити посилання на право України захищати державну мову, а також про те, що мова об’єднує державу.

Так само із незначною перевагою (37 на 40 голосів) вдалося відхилити пропозицію парламентарів із Румунії та Угорщини, які хотіли виключити з документа згадку про відсутність виключно українських державних шкіл (або із навчанням виключно мовами інших меншин) у їхніх державах.

Водночас Києву рекомендували адаптувати окрему методику навчання української мови для дітей, які є представниками національних меншин.

«Щодо дебатів по освітньому закону , то правда також в тому, що в залі ПАРЄ було в цей час лише трохи більше ста депутатів. Румунська, молдовська, угорська делегації мобілізувалися, і саме ці делегації та «примкнувші» до них ліві дали голоси за цю резолюцію. Українська делегація була проти, бо ми наполягаємо на тому, аби спочатку були висновки Венеціанської комісії, і вважаємо сьогоднішні емоційні та провокативні заяви депутатів деяких національних парламентів тиском на Венеціанську комісію. Також ми й надалі захищатимемо права всіх українських дітей на достойно освіту, на отримання вищої освіти і конкурентність в отриманні першого робочого місця. А для цього потрібно знати не лише материнську мову, а й державну, українську», – прокоментувала рішення народна депутатка України, член української делегації в ПАРЄ Ірина Геращенко.

Ірина Геращенко також зауважила, що «агресивні заяви деяких представників угорської і румунської делегації» іноді виглядали «як приховані територіальні претензії до України».

«Резолюція, прийнята за ініціативи угорської і румунської делегації, має подвійні стандарти . Нам вдалося збити майже всі найодіозніші поправки, на жаль, не всі. Чекаємо висновки Венеціанської комісії і працюємо далі, над реформуванням країни і над посиленням нашої єдності. Всередині країни і зовні», – констатувала Ірина Геращенко.

Президент Комітету ПАРЄ з питань культури, освіти, науки та медіа, голова української делегації Володимир Ар’єв зазначив, що резолюція ПАРЄ щодо українського закону про освіту не вимагає від України конкретних законодавчих кроків.

«Резолюція ПАРЄ по закону про освіту: не страшно. Ніяких окремих вимог, окрім імплементації висновків Венеціанської комісії. Але про це вчора казав Президент – будемо слідувати висновкам експертів. Жодних імперативів немає взагалі!
При цьому в резолюції відзначено важливість знання офіційної мови і міститься заклик до сусідів, які ініціювали резолюцію в тому числі, так само ревно захищати права української меншини на їхній території», – написав він на своїй facebook-сторінці.

Як інформує «Тиждень», Ар’єв назвав резолюцію ПАРЄ політичною і зазначив: усе зводиться до того, що важливо захищати право на освіту, але так само важливо захищати і право на нормальне знання державної мови.

Джерела:assembly.coe.int, eurointegration.com.ua, facebook.com/iryna.gerashchenko, tyzhden.ua, facebook.com/volodymyr.ariev

Президент Чехії Мілош Земан вчинив скандал на сесії ПАРЄ, заявивши, що анексія Криму Росією є «завершеною справою», і запропонувавши заплатити Україні за Крим. Українські дипломати та політики справедливо назвали такі слова цинізмом, чеське МЗС заявило, що Земан висловив власну точку зору, а прем’єр Чехії сказав, що слова президента різко розходяться з поглядами Праги. У парламентській Чехії президент не має жодної влади, а для самого Земана це далеко не перший такий скандальний випад і заклик порозумітися з Москвою. Коментатори звертають увагу на те, що Земан давно отримує гроші від Москви, а Кремль таким чином може перевіряти реакцію європейців на готовність послаблювати санкції.

«Актор – Земан», а «боротися треба з режисером»

«Крим – це анексія, без сумніву. Але це завершена справа», – сказав Земан у Стразбурзі. За його словами, Україні та Росії слід домовитися про «якусь компенсацію – чи у фінансовій формі, чи нафтою і газом». У разі незгоди щодо Криму може початися «європейська війна», якої «маємо уникнути».

У відповідь глава МЗС України Павло Клімкін у Twitter нписав: «Залиште Земана, його не виправити. У театрі є режисери і актори. Ті, хто запросили його до виступу, знали, що він скаже. З ними і треба боротися».

Постійний представник України при Раді Європи Дмитро Кулеба теж назвав Земана «актором», додавши, що «Крим не продається»: «Земан завжди був за Росію. Сьогодні він був просто артистом, якого вивели на авансцену, щоби створити правильну атмосферу і мобілізувати людей, які ще не визначилися щодо повернення росіян до ПАРЄ».

Російську делегацію позбавили права голосу на сесіях ПАРЄ і можливості брати участь у роботі статутних органів асамблеї через агресію в Україні.

Делегатів ПАРЄ не обурили слова Земана

Слова Земана обурили українську делегацію у ПАРЄ, але не обурили інших представників ПАРЄ, які отримали право на виступ у його присутності. Як пише «Європейська правда», після скандальної заяви Земана слово брали депутати з Франції, Вірменії, Великої Британії, Сербії, але жоден не порушив цю тему, вибираючи інші питання для чеського гостя. Більше того, кілька виступаючих говорили про «мудрість» Земана. З компліментами на його адресу виступив і головуючий у ПАРЄ Роджер Гейл.

Перелік тих, хто ставив питання, було закрито, як тільки черга дійшла до представника України. Він вже встав, аби говорити, але головуючий оголосив, що час вичерпано, хоча до завершення сесії ще залишалося 5 хв.

Українській делегації не залишилося нічого іншого, як висловити протест у соцмережах. Депутат Олексій Гончаренко заявив, що Земан зрадив пам’ять жертв Празької весни. Віце-спікер Верховної Ради Ірина Геращенко, написала, що «Україна не буде торгувати своїми громадянами, територією, суверенітетом, честю і гідністю». Інші члени української делегації в ПАРЄ, депутати Борислав Береза і Сергій Кіраль, у своїх постах написали, що, згадуючи історію, зокрема, своєї країни, Земану має бути соромно.

Прага не поділяє думок Земана

У Чехії зовнішня політика є прерогативою уряду, а не президента. Прага дотримується позиції ЄС щодо агресії Росії проти України, зокрема, не визнає анексії Криму і заявляє, що знімати санкції з Москви наразі неможливо.

Прем’єр Чехії Богуслав Соботка заявив, що слова Земана не відповідають зовнішній політиці чеського уряду: «Промова Земана абсолютно контрастує з нашою зовнішньою політикою, і президент не мав мандату від чеського уряду. Чехія поважає міжнародне право. Санкції ЄС проти Росії прив’язані до втілення Мінських угод, без їх виконання не можна скасовувати санкції».

У МЗС Чехії підтвердили позицію про збереження санкцій проти РФ. Про це заявила речниця чеського МЗС Міхаела Лагронова. «Позиція чеського МЗС та чеського уряду залишається незмінною: санкції залишаються чинними і будуть залишатимуться, доки не будуть виконані Мінські угоди. У питанні санкцій важлива єдність ЄС», – сказала вона.

Депутат Європарламенту від Чехії Яромир Штетина назвав слова Земана образою в бік українців, які «постраждали за оборону країни». «Земан штовхає  Україну продати частину своєї території. Він забув чи ніколи не знав, що таке захищати свободу своєї землі. Це плювок в обличчя тисячам українців, які постраждали за оборону країни», – заявив Штетина.

У коментарі ВВС заступник директора чеської аналітичної агенції «Європейські цінності» Якуб Янда каже, що чеський президент діє в інтересах Росії і його коментарі спрямовані на те, аби «де-факто легітимізували російську окупацію української території». «Земан діє як російський троянський кінь чи уповноважений російських інтересів за кордоном», – каже Янда.

Хто такий Земан?

Мілош Земан відомий проросійською позицією і прихильністю до президента Путіна. Він не раз, заявляючи про незаконність окупації Росією Криму, виправдовував захоплення півострова Москвою і закликав Україну та світ змиритися з цим, а також виступав проти санкцій щодо Росії.

Земан – третій президент Чехії. Обраний на цю посаду в січні 2013 року. Також деякий час у 1998-2002 роках він обіймав посаду прем’єра країни.

Народився Земан в окупованій нацистами Чехо-Словаччині у 1944 році. За політичними переконаннями – соціал-демократ. Відомий проросійськими і лівими поглядами. У своїй книзі «Друзі Путіна», яка розповідає про європейських політиків, які симпатизують Кремлю, дослідник Центру армії, роззброєння та конверсії Дмитро Козлов так описує Земана: «Основна причина позицій Земана в його персоні – це особа різка, епатажна та недемократична. Багато його особистих якостей споріднюють його з Путіним, а ліві ідеї та близькість до чеської компартії визначають неприязнь до нової України з її антикомуністичними ініціативами, відсутністю лівих сил та образом, створеним російською пропагандою, яка акцентує на засиллі ненависних Земану праворадикалів в українській політиці».

Коментарі

Олександр Хара,  експерт з питань зовнішньої і безпекової політики, заступник голови правління БО «Інститут стратегічних чорноморських досліджень»:

Мілош Земан не раз висловлював проросійські тези. Немає значення, чи цього разу йому дали доручення це сказати із Москви, чи він сам був ініціатором.  

Слід розуміти, що в ЄС є ряд політиків, які грошима пов’язані з Кремлем. Корупція – основний зовнішньополітичним інструмент Росії. Також у ЄС є ті, кого називають корисними ідіотами. Вони бачать у Путіні манеру, що співпадає з їх цілями. Це крайні ліві та крайні праві ЄС. Крайнім лівим не подобається ліберальна демократія, не подобаються США та їх буцімто гегемонія у світі, а Путін начебто бореться зі Штатами. Принаймні, так вони вважають. Крайнім правим подобається консервативна риторика Путіна. Також вони природні союзники Кремля проти самого проекту ЄС як такого. Тому підтримують Путіна, не розуміючи, що він хоче знищити Європу як цивілізацію.

Слова Земана могли бути пробним кроком Кремля щодо того, чи готові європейці до послаблення санкцій. Європейці теж втрачають від санкцій, особливо бізнес. Москва періодично перевіряє їх на готовність іти на поступки щодо санкцій по Криму і Донбасу. Найбільш болючі санкції зв’язані саме з Донбасом. Проте європейці часто путають санкції по Криму і Донбасу. Хоча факт анексії Криму буде ще тривалий час псувати відносини між Росією і ЄС, Москва хоче якось це вирішити і вміє це робити хитро і підступно. Тому може кидати такі безглузді ідеї через своїх спікерів як от Земан. Президента Чехії варто було би запитати, а за скільки він продав би Судети нацистам?

Позитивно, що відразу зреагував чеський прем’єр Соботка, який сказав, що це не політична позиція чеського уряду. Також була абсолютно вчасна і адекватна реакція української дипломатії.

Негативний момент для України – відсутність у нас чіткої стратегії щодо повернення Криму. Вона дає підстави нашим ворогам задавати питання, а що хоче Київ. Більше, ніж зробили європейці, вони зробити не можуть. Тим паче, якщо Київ нічого не пропонує.

Дмитро Козлов, експерт Центру дослідження армії, конверсії і роззброєння:

Ми досліджували фігуру Земана у своїх роботах. Це – особа, яка в політичному відношенні давно перетворилася з самостійної фігури на керовану. Де 15 років тому. На сьогодні є багато розслідувань, які доводять його комерційні зв’язки з Москвою. Тож його заяви по Криму не дивують та не представляють жодної цінності. Земан не сказав нічого для себе нового.

Говорити прямо про операцію ФСБ не буду, бо не маю такої інформації, але, виходячи з скрутного фінансового становища Земана останніх років та його давніх зв’язків з Росією, можна зробити висновки, що це так і є.

Можливо, тепер такі думки стали його власними переконаннями. Хоча його політична кар’єра демонструє, що його переконання легко та невимушено кардинально змінюються, залежно від політичної кон’юнктури.  

Ігор Тимоць

У Міністерстві закордонних справ України обурилися через висловлювання президента Чехії Мілоша Земана у ПАРЄ, а представників угорського парламенту запросили до аргументованої дискусії щодо українського закону про освіту.

В Україні з обуренням сприйняли висловлювання президента Чеської Республіки Мілоша Земана під час його виступу 10 жовтня на сесії Парламентської асамблеї Ради Європи. Про це POLUKR.net дізнався з заяви МЗС України (нагадаємо, Мілош Земан заявив, що втрата Україною Криму є «завершеною справою» і запропонував владнати її за допомогою компенсацій Києву).

В українському МЗС наголосили, що така пропозиція «виходить за політичні рамки і є відвертим цинізмом», надто за умов, «коли тисячі українців загинули від рук російських окупантів, десятки тисяч українців та кримських татар переслідуються окупаційним режимом».

«Спроба запропонувати не тільки умиротворення агресора, але й легітимізацію анексії АР Крим шляхом «продажу» частини нашої території, є абсолютно не прийнятною для сучасної Європи. Важко повірити, що ми це чуємо від президента країни, яка стільки страждала від Мюнхенської змови… Україна ніколи не торгуватиме своєю територією, своїми цінностями і своєю свободою», – наголосили в міністерстві.

Водночас у зовнішньополітичному відомстві додали, що в Україні «високо цінують вагому підтримку та солідарність уряду Чехії та чеського народу, які проявляються в конкретних справах і практичній допомозі».

Окрім того, в українському МЗС «із здивуванням» прокоментували заяву глави МЗС Угорщини Петера Сійярто стосовно перегляду Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Зазначивши, що «Україна завжди сприймала Угорщину як важливого партнера, з яким вирішувала всі питання шляхом діалогу», який мав би відбуватися і щодо нового Закону України «Про освіту», в МЗС наголосили: «Угорщина має право порушувати будь-яке питання в рамках ЄС. Але рішення стосовно України не можуть прийматися без України, яка платить надзвичайно високу ціну за своє місце в Європі».

Угорському міністру нагадали, що «європейське майбутнє було і залишається спільною метою всіх українських громадян, в тому числі угорської національності».

У МЗС додали, що міністр закордонних справ України Павло Клімкін готовий відвідати Будапешт 12 жовтня, а міністр освіти і науки України Лілія Гриневич підтвердила готовність зустрітися з міністром людських ресурсів Угорщини Золтаном Балогом у Києві 19 жовтня.

«Ми готові до діалогу на міждержавному рівні, на рівні громад та у рамках міжнародних організацій. Ми чекаємо представників угорського парламенту як в Києві, так і в Закарпатті. Але дискусія має вестися на основі аргументів. Ми також запрошуємо наших європейських друзів і партнерів відвідати Закарпаття та поспілкуватися безпосередньо з жителями регіону для розуміння ситуації на місці», – йдеться в коментарі МЗС України.

Джерело: mfa.gov.ua

У третьому турі голосування сьогодні обрали президента Парламентської асамблеї Ради Європи. ПАРЄ очолить представниця Кіпру Стелла Кіріакідес, яку в третьому турі підтримали 132 члени ПАРЄ. Про це POLUKR.net дізнався з facebook-сторінки народної депутатки України, першої заступниці голови Верховної Ради України Iрини Геращенко, яка є членом української делегації в ПАРЄ.

Участь у голосуванні взяли 217 делегатів. За кандидатуру Стелли Кіріакідес проголосували 132, 84 підтримали представника Литви Емануеля Зінгеріса, один бюлетень було зіпсовано.

Стелла Кіріакідес буде президентом ПАРЄ до січня 2018 року. Вона є членом парламенту Кіпру, представниця групи Європейської народної партії (ЕРР). Але, за словами Ірини Геращенко, пані Кіріакідес по суті, виступила самовисуванкою, оскільки група ЕРР більшістю голосів підтримала кандидатуру Емануеля Зінгеріса.

Зазначимо, минулого тижня президент ПАРЄ Педро Аграмунт добровільно подав у відставку, пославшись на стан здоров’я, – повідомив народний депутат України Володимир Ар’єв.

Проте відставці передував гучний скандал. У березні президент ПАРЄ Аграмунт відвідав Сирію російським урядовим літаком разом із делегацією депутатів російської Держдуми. При цьому російська делегація в ПАРЄ від квітня 2014 року перебуває під санкціями через анексію Криму, а .

Відтак у ПАРЄ почали вимагати його відставки. Аграмунт заявив, що його поїздка до Сирії була «помилкою», перепрошував за неї та погодився піти у відставку. Проте наприкінці травня не подав у відставку, попри попередню домовленість із політичними групами асамблеї.

Влітку ПАРЄ розробила спецмеханізм відставки головуючого. Під заявою про недовіру до Аграмунта підписалися 158 членів асамблеї.

ПАРЄ рішення про внесення змін до власного регламенту, дозволивши змістити з посади президента Педро Аграмунта. Першим питанням на сесії в ПАРЄ на понеділок, 9 жовтня, стояв пункт про відставку президента. Проте 6 жовтня він сам подав у відставку.

Стелла Кіріакідес є доволі молодим політиком за мірками асамблеї – вона працює в Страсбурзі з 2012 року. Як зазначає «Європейська правда»,  вона жодного разу не голосувала ані за, ані проти українських резолюцій. Так само вона показово ігнорувала всі голосування щодо санкцій проти РФ –просто не приходила в залу на розгляд цих питань.

Джерела: facebook.com/iryna.gerashchenko, eurointegration.com.ua, facebook.com/volodymyr.ariev

Натомість член української делегації в ПАРЄ Ірина Геращенко заявила, що Україна не торгуватиме своїми громадянами, територією, суверенітетом, честю і гідністю. А постійний представник України при Раді Європи Дмитро Кулеба назвав Земана «артистом, якого вивели на авансцену, щоб створити правильну атмосферу».

Президент Чеської Республіки Мілош Земан вважає, що втрата Україною Криму є «завершеною справою» і пропонує владнати її за допомогою компенсацій Києву. Про це він заявив у Страсбурзі, звертаючись до депутатів Парламентської асамблеї Ради Європи, – дізнався POLUKR.net із сайту «Європейської правди». Окрім того, Мілош Земан вважає, що варто зняти санкції з Росії та замінити їх на активніші «міжлюдські контакти».

Як інформує видання, президент Чехії визнав незаконність анексії Криму, але заявив, що це питання вирішене: «Крим – це анексія, без сумніву. Та це завершена справа (fait accompli)».

Він додав, що за Крим Україні варто надати якусь компенсацію – «чи у фінансовій формі, чи нафтою і газом».

На думку Земана, в разі незгоди України на компенсацію розпочнеться «європейська війна». Він процитував колишнього німецького президента Йоахіма Гаука: «Якщо ми хочемо забрати Крим та повернути Україні, це означатиме європейську війну». Відтак Земан дійшов висновку, що такої «війни» не уникнути, якщо Україна продовжуватиме намагатися повернути Крим.

«Ми маємо уникнути європейської війни, і ви маєте це зрозуміти», – додав Земан.

Окрім того, під час свого виступу глава Чехії висловив переконання, що протистояння з Російською Федерацією потрібно замінити «на дружбу», а санкції, запроваджені проти РФ, шкодять Європі.

«Європа поділена багатьма лініями. Одна з них – лінія між Росією та іншими країнами Європи. Я не кажу, що це повторення залізної завіси. Але все одно це – лінія поділу», – пояснив він.

«Я не сперечаюся з підставою санкцій. Я прочитав, що ЄС втрачає від санкцій, і практично немає втрат для Росії. Я сказав би, що це взаємопрограшна стратегія», – заявив він. І додав: «Замість санкцій пропоную збільшити міжлюдські контакти».

Українська народна депутатка, перша заступниця голови Верховної Ради України Iрина Геращенко, яка є членом української делегації в ПАРЄ, на своїй facebook-сторінці назвала виступ Земана «жахливим у своєму цинізмі».

«Україна не буде торгувати своїми громадянами, територією, суверенітетом , честю і гідністю. Це не продається.
Сьогодні ми в Страсбурзі бачили антигавела….. Це так сумно – бачити повну політичну деградацію. І так шкода було чеську делегацію, яка почувала себе ніяково і незручно під цим потоком безпринципності і відсутності моралі та принципів.
Але ще більше мене засмутили ті аплодисменти деяких європейців , які звучали в залі під час виступу Земана, заяви деяких парламентарів ПАРЄ про його прозорливість і мудрість. Свідчення, що в Європі є певна кількість політиків, для яких принципи мають ціновий еквівалент – не новина. Це ще і ще раз підкреслює, як непросто дається нашим дипломатам і всім нам боротьба за санкції проти РФ, скільки бажаючих є їх зняти…» – написала вона.

Постійний представник України в Радіє Європи Дмитро Кулеба на своїй facebook-сторінці назвав Земана артистом, «якого вивели на авансцену, щоб створити правильну атмосферу».

«Цю сесію ПАРЄ конструювали під агітацію за повернення росіян.
Режисери рашен камбеку, які раніше трималися за лаштунками, виходять на світло. Ризикують, але гра того варта.
Земан не один з них. Він завжди був за Росію. Сьогодні він був просто артистом, якого вивели на авансцену, щоб створити правильну атмосферу і мобілізувати людей, які ще не визначилися щодо повернення росіян.
Відповідь йому одна: Крим не продається.
Але головний в цій грі не артист, а режисери. Ми їх знаємо. Вони знають, що ми їх знаємо.
Вони завдають свої удари. Ми – свої. При зустрічах в коридорах ми посміхаємося один одному.
Ситуація складна як ніколи. Ставки підняті до максимуму. Гра триває», – написав він.

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін у своєму twitter додав: «Залиште Земана, його не виправити. В театрі є режисери і є актори. Ті, хто запросили його до виступу, знали, що він скаже. З ними і треба боротися».

Залиште Земана,його не виправити. В театрі є режисери і є актори.Ті,хто запросили його до виступу,знали,що він скаже.З ними і треба боротися

— Pavlo Klimkin (@PavloKlimkin) 10 жовтня 2017 р.

Джерела: eurointegration.com.ua, facebook.com/iryna.gerashchenko

Президент України у своєму виступі на Генеральній Асамблеї ООН 20 вересня 2017 року був переконливим у доведенні російської провини за хаос у світі. Зокрема, через війну на Донбасі, коли гібридна стратегія Москви вийшла за межі воєнного та інформаційного поля. На нас чекає ера гібридної дипломатії – коли під одними дипломатичними кроками ховається досягнення зовсім інших цілей.

Такою є гібридна миротворча стратегія Росії. Однак, здається, багато цивілізованих країн вже навчилися розрізняти подібну гру Кремля – саме тому миротворча ініціатива Путіна щодо врегулювання війни на Донбасі не мала одностайної підтримки. Всі розуміють: президент Росії задумав нову аферу під вуаллю конструктиву. То в чому полягають проблеми з направленням миротворців на Донбас?

Передусім з мандатом місії, а також із особовим складом, взаємодією з ОБСЄ та фінансуванням. Але це все потім, коли буде досягнуто принципової згоди на відправлення «блакитних касок». Проте цього, найімовірніше, не станеться через просте нерозуміння – які сторони конфлікту мають розводити миротворці на лінії розмежування. З одного боку є українські військові та українські добровольчі підрозділи. А ось хто з іншого боку? Україна наполягає на тому, що на Донбасі веде бойові дії Росія. Остання це вперто заперечує, висуваючи поперед себе «ЛНР» та «ДНР». Де-факто зазначені проксі-створення Росії насправді діють у напівавтономному форматі від Росії. Але треба визнати й те, що 1-й та 2-й корпус армії «Новоросії» не були б здатними вести бойові дії без російської зброї, інструкторів та командирів на передовій. Для Києва неприпустимо визнавати те, що вони ведуть війну з «ДНР» та «ЛНР». Це узаконить наявність громадянського конфлікту в Україні, частково легітимізує незаконні проросійські утворення. Здається, саме такого ефекту й домагається Москва, провокуючи дискусію про миротворців сьогодні.

Якщо Київ буде наполягати на своєму – доводити, що стороною конфлікту є Росія (хоча навіть Мінські угоди цьому протирічать), – рішення про формат місії не буде ухвалене. Адже Росія скористається своїм право вето щодо такої резолюції в Раді Безпеки ООН. А якщо Москву усунуть від голосування щодо положення про відповідальну сторону, це спричинить ще глибший конфлікт в ООН, який загрожуватиме самому існуванню організації. Про реформування ООН на 72-й Генеральній Асамблеї не говорив лише лінивий. Всім очевидно, що агонія нинішнього міжнародного порядку призведе до якоїсь катастрофи. Проте ніхто не прогнозує ні коли це станеться, ні її масштабів. Якщо Росію образити настільки, аби забрати в неї право вето або усунути від голосування стосовно місії на Донбасі, вона може вжити радикальних кроків. Наприклад, вийти зі складу ООН, що призведе до ланцюгової реакції – з організації вийдуть всі невдоволені (Іран, Сирія, Північна Корея). Подібна історія вже відбувалась з Лігою Націй в 1930-х роках – тоді подібно вчинили імперська Японія та нацистська Німеччина. Не треба нагадувати, куди це привело людство.

При цьому відповідальність за зрив миротворчих зусиль буде на Україні як на стороні, що не погоджується на компроміси. Це розумний провокативний крок від кремлівських дипломатів. Сьогодні Україна не пропонує власного проекту резолюції щодо миротворців через побоювання того, що за наявності двох проектів – російського та українського – Рада Безпеки ООН буде шукати компроміс. Тоді як для України є декілька принципових позицій, з якими Київ не погодиться за будь-яких умов. Передусім мова йде про необхідність розширення мандату місії для розміщення контингенту миротворців на неконтрольованій ділянці українсько-російського кордону. Москва принципово відкидає це положення. Інша принципова позиція Києва – неможливість участі російських миротворців (а також миротворців російських держав-сателітів – Білорусі, Вірменії, Казахстану) в місії як сторони-агресора. Очевидно, що подібна постановка питання заблокує рішення. Проте це не означає, що не варто спробувати внести українську пропозицію. Але потрібно робити це руками французів, які представлені як в Раді Безпеки, так і в Нормандському форматі. До того ж Франція бажає активно брати участь у посередницьких зусиллях, а Макрон послідовно позиціонує себе як своєрідний «анти-Трамп».

Для Києва, який за процедурою має звернутись до ООН з пропозицією запросити миротворців, подібна поведінка є великою загрозою. Крім вже згаданої небезпеки легітимізації «ЛНР» та «ДНР», зазначене звернення даватиме чіткий сигнал світовому співтовариству про наявність внутрішньополітичних проблем. На тлі дестабілізаційних зусиль Росії, направлення миротворців в Україну може стати додатковим інструментом переконання російської пропаганди на Заході. З часом Москва може посилити диверсійну підривну діяльність в Києві, Харкові, Одесі, а отже, мандат миротворчої місії може бути розширений на всю країну, а Росія дістане дозвіл на введення стабілізаційного миротворчого корпусу для наведення порядку у європейській «failed state». Очевидно, що подібний сценарій проробляється російськими стратегами.

Доцільність миротворчої місії на Донбасі беззаперечна – лише миротворці здатні ефективно виконати пункт №1 Мінської угоди («Припинення вогню») й дати поштовх виконанню інших положень. Проте різниця у підходах Росії та України до направлення миротворців унеможливлює фінальний результат. Щось подібне було минулої осені з «Дорожньою картою» та коридорами безпеки. За відсутності прогресу, небажання просуватись до компромісу (для Порошенка це буде рівнозначним поразці на президентських виборах 2019 р.) доцільно було б зосередитись на абсолютно новому форматі регулювання конфлікту на Донбасі, який замінив би «Мінськ» та не копіював балканські кліше 20-річної давності. Але перед цим треба якось завершити «Мінськ», і Києву принципово та дуже бажано вийти з нього з високо піднятою головою, аби Захід не вагався ні хвилини стосовно ролі та намірів Росії, які полягають у підриві звичного світопорядку. Події в Європі – навколо референдуму за незалежність в Каталонії – є унаочненням того, що може трапитись, якщо пливти за течією та не відповідати на російську гібридну політику.

Валерій Кравченко

Україна й Туреччина координуватимуть дії у захисті прав і свобод громадян України у Криму в рамках міжнародних механізмів. Окрім того, Туреччина й надалі підтримуватимемо питання кримських татар на міжнародному порядку денному. На цьому наголосив президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган під час зустрічі з українським колегою Петром Порошенком учора в Києві, – дізнався POLUKR.net із сайту глави України. 

«Сьогодні ми домовилися й далі координувати наші дії у захисті у Криму прав і свобод громадян України в рамках міжнародних механізмів, в тому числі і моніторингових», – повідомив Петро Порошенко після трьохгодинних переговорів з турецьким главою держави.

Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган, своєю чергою, відзначив підтримку, яку надає Україна кримським татарам, і запевнив, що Туреччина й надалі підтримуватиме питання кримських татар на міжнародному порядку денному.

«Я ще раз завірив пана Порошенка, що Туреччина продовжуватиме підтримувати суверенітет України її територіальну цілісність, включно з Кримом, та політичну консолідованість. Ми не визнали і не визнаємо незаконну анексію Криму», – додав президент Туреччини.

Реджеп Таїп Ердоган наголосив, що ця проблема може бути вирішена тільки на основі міжнародного права, тож важливими є кроки в цьому напрямі в дипломатичному та правовому полі. Він також додав, що найбільшим бажанням Туреччини є те, щоб і конфлікт на Сході України якнайшвидше закінчився, і зауважив, що в цьому контексті підтримує мінський процес.

Окрім того, за підсумками перемовин було досягнуто домовленості про координацію дій між обома країнами в питаннях забезпечення безпеки Чорноморського регіону.

«Ми також розраховуємо на залучення Туреччини до міжнародної групи друзів деокупації Криму, ідею про формування якої я озвучив з трибуни ООН у Нью-Йорку», – додав Порошенко.

Президент Туреччини прибув з офіційним візитом до Києва вчора, 9 жовтня. У рамках візиту відбулося шосте засідання Стратегічної ради високого рівня між Україною та Туреччиною під співголовуванням Петра Порошенка та Реджепа Таїпа Ердогана.

За підсумками засідання Стратегічної ради було підписано низку двосторонніх документів. Зокрема, двосторонню міжурядову угоду про захист інвестицій; План дій щодо розвитку двосторонніх відносин між Україною та Туреччиною на 2017-2019 рр.; Меморандум про співробітництво між Дипломатичною академією України при МЗС України та Дипломатичною академією Турецької Республіки; Протокол між урядами України й Туреччини про внесення змін до Угоди про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доход і майно, Імплементаційний протокол між урядами України та Туреччини щодо співробітництва в галузі географічної інформації. Також було підписано контракти між українськими та турецькими компаніями в оборонній сфері.

Щодо співпраці в гуманітарній сфері, то Реджеп Таїп Ердоган повідомив, що в Україні відкриють Турецький культурний центр.

Джерело: president.gov.ua

Наприкінці жовтня (орієнтовно, 26-го) у Львові має відбутися круглий стіл за участі представників польської меншини в Україні, Посольства Польщі та Міністерства освіти і науки (МОН) України. Темою обговорення стане імплементація статті 7 Закону України «Про освіту» – про мову освіти в Україні. Про це домовилися міністр освіти і науки України Лілія Гриневич та Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Польща в Україні Ян Пєкло, – дізнався POLUKR.net із сайту МОН України.

За словами Лілії Гриневич, міністерство хоче обговорити закон про освіту з усіма національними меншинами в Україні та всіма посольствами. Аби імплементацію закону отримали «не тільки ті меншини та країни, що вдаються до гучних заяв, а кожна – залежно від умов, у яких перебуває меншина, та її освітніх потреб».

Читайте також: Польський погляд на новий український Закон про освіту

«Для нас тим більше важливо підтримати тих, хто толерантно і виважено поставився до цієї статті, а також поставились з порозумінням до того факту, що українські діти, які належать до нацменшин, мають володіти державною мовою. І ми вдячні Польщі, що вона належить саме до таких країн. Ми пропонуємо організувати круглий стіл за участі представників польської меншини в Україні, представників Посольства та МОН. Гадаю, це буде корисно для того, щоб усі отримали відповіді на свої запитання та проговорили приблизний план дій», – зазначила Лілія Гриневич.

Посол Польщі Ян Пєкло підтримав таку пропозицію, зазначивши: вона стане «прикладом того, що між нами є та продовжується співпраця, що ми спільно вирішуємо проблеми на користь для кожної сторони».

Зазначимо, 6 жовтня Лілія Гриневич зустрілася з Генеральним секретарем Ради Європи Турбйорном Ягландом, де пояснила основні положення закону «Про освіту». А 4 жовтня провела зустріч з представниками угорської та румунської меншини, обговоривши з ними зміну підходів до викладання української мови для дітей, чия рідна мова належать до іншої мовної групи, а також імплементацію нового Закону «Про освіту».

Нагадаємо, 5 вересня Верховна Рада України ухвалила Закон «Про освіту», який передбачає суттєве реформування освітнього процесу. Міністерство закордонних справ Республіки Польща після його ухвалення зазначило, що стежитиме, аби поляки в Україні мали доступ до навчання рідною мовою. Румунія й Угорщина різко розкритикували закон за нібито порушення прав угорської та румунської меншин. А в Угорщині навіть заявили, що блокуватимуть через це будь-які рішення, спрямовані на зближення України з ЄС.

За офіційною статистикою, в Україні навчається близько 400 тисяч дітей національних меншин у 735 навчальних закладах. У 2016/2017 навчальному році функціонувало 2 дошкільні навчальні заклади з вихованням польською мовою. Загалом польською мовою у дитсадках в Україні виховують 137 дітей. У загальноосвітніх навчальних закладах польською навчається 1 785 учнів, вивчають польську мову як предмет 45 964 учні, в тому числі, як другу – 27 636 учнів.

В Івано-Франківській, Львівській і Хмельницькій областях функціонують 5 загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням польською мовою, один загальноосвітній навчальний заклад з навчанням польською та українською мовами, один загальноосвітній навчальний заклад з навчанням польською та російською мовами (Івано-Франківськ, 1-4 класи).

Джерело: mon.gov.ua

Створено українсько-польську слідчо-оперативну групу, яка розслідуватиме справу обстрілу з гранатомета в березні Генерального консульства Польщі в Луцьку. Про це POLUKR.net дізнався з сайту RMF FM. 

До групи, за даними видання, входитиме 14 осіб – прокурори обох країн і поліцейські. У команді також працюватиме польський представник організації ЄС «Євроюсток», яка підтримує боротьбу з тероризмом та організованою злочинністю.

Головою спільної групи є представник України. Графік роботи групи наразі узгоджують. Відомо, що домовлено про миттєвий обмін інформацією, важливою для розслідування цієї справи. Крім того, досягнуто домовленості про те, що за згодою керівника польські слідчі зможуть поїхати в Україну та проводити там слідчі дії за сприяння місцевих членів групи.

Нагадаємо, уночі з 28 на 29 березня цього року приміщення Генконсульства РП у Луцьку невідомі обстріляли з гранатомета. На щастя, внаслідок обстрілу ніхто з людей не постраждав, лише було пошкоджено а останній поверх і дах будівлі консульства.

Напад на Генконсульство РП у Луцьку кваліфікували як теракт, розслідування кримінального провадження за цим фактом  перебуває на особливому контролі прокуратури Волинської області.

Після цього випадку Посольство Польщі в Києві подало дипломатичну ноту в МЗС України, а в Міністерство закордонних справ Республіки Польща викликало посла України в Польщі Андрія Дещицю. Усі консульські установи Польщі в Україні призупинили роботу. Українські та польські посадовці та дипломати засудили подію в Луцьку, назвавши її провокацією.

У розмові з польським президентом Анджеєм Дудою президент України Петро Порошенко запропонував залучити польських фахівців до складу оперативно-слідчої групи для встановлення винуватців злочину.

Джерело: rmf24.pl

Українська влада незаконно передала греко-католикам у Львові 23 римсько-католицькі храми, ще кілька храмів – православним і протестантам. Про це заявив у інтерв’ю журналістові видання GAUDETE.ru Архиєпископ-митрополит Львівський Римо-Католицької Церкви Мечислав Мокшицький. 

Говорячи про долю колишніх римсько-католицьких храмів у Львові, митрополит Мокшицький зауважив, що після ІІ Світової війни, «коли на цих землях встановилася комуністична влада, вона ліквідувала католицьке життя. Були повністю знищені структури Греко-Католицької Церкви і, здебільшого, те саме сталося з Римсько-Католицькою Церквою. Відбирали храми, віддаючи їх під кінотеатри, театри, органні зали, а частіше під склади добрив або корівники».

Мокшицький каже, що коли Україна отримала незалежність і українська влада отримала ці храми в управління, вона «не повернула їх колишнім власникам, але віддала їх знову в руки інших».

«Нам боляче, що нинішня українська влада вчинила так само, як вчинили комуністи. Ті забрали греко-католицькі церкви і віддали їх православним, а тепер демократична влада в демократичній країні віддала римсько-католицькі церкви в руки інших, незаконних власників. У радянські часи в нас тут забрали 126 церков. У самому Львові нинішня демократична влада незаконно віддала греко-католикам 23 наші храми, кілька церков православним і навіть протестантам. У той час як римо-католицькій громаді не повернули жодної церкви», – додав Мечислав Мокшицький.

На його переконання, церковні громади, які взяли ці храми, не питаючи про згоду РКЦ, «не мали морального права цього зробити». «Тепер вони моляться в незаконно привласнених храмах, можна сказати, вкрадених в іншої громади», – каже Мокшицький.

Мокшицький переконаний, що згадані храми – власність РКЦ: «Нам кажуть, що «коли тут усім володіли поляки – було польське, тепер немає поляків – стало українським». Неправда. Це була і є власність Римо-Католицької Церкви. Від наших церковних будівель ми не відмовляємося, і на них, як і раніше, претендуємо. І будемо постійно нагадувати про своє право на них. Хоча, ймовірно, не всі будівлі будуть нам необхідні. Але в рамках співпраці або в знак доброї волі ми можемо передати їх у користування греко-католиків».

Як зазначає Релігійна інформаційна служба України (РІСУ), греко-католики ще 2011 року дали відповідь на такі самі звинувачення з боку Митрополита Мечислава Мокшицького. Зокрема, наголосили, що «не відібрали в римо-католиків жодного діючого костелу. Місцева влада передала греко-католикам споруди, яких десятиліттями не використовували або ж вони були перетворені на склади, кінотеатри, дискотеки, а тому напівзруйновані або осквернені». Окрім того, додали в УГКЦ, багато храмів УГКЦ, відібраних більшовиками і після 1946 року переданих Православній Церкві, досі використовує ця Церква:«У 90-ті роки ХХ ст. органи влади передали греко-католикам занедбані приміщення колишніх храмів як компенсацію за храми неповернуті». В УГКЦ додали, що «римо-католики, число яких в Україні з відомих причин після ІІ Світової війни різко впало, в 90-ті роки через нечисленність не претендували на повернення колишніх храмів». А «за 20 років греко-католики привели занедбані споруди до належного стану коштом власної праці та фінансових пожертв», тож тепер ці храми стали осередками їхніх парафій.

«Владика не може не знати, що в його рідній Польщі також живуть греко-католики, які після Львівського псевдо собору 1946 року зазнали такої ж кривди, як і греко-католики в Україні: їхні храми були або зачинені, або ж передані римо-католикам і православним. Після падіння комунізму в Польщі через нечисленність греко-католики не претендували на всі свої храми. І сьогодні вони не звинувачують римо-католиків у «загарбанні» їхніх храмів», – наголосили в УГКЦ.

Джерела: gaudete.ru, risu.org.ua