субота, 15 Лютий, 2025
pluken
Головна / Новини / Реформа медицини – тепер лікарі боротимуться за пацієнта
Фото: POLUKR.net / Андрій Поліковський
Фото: POLUKR.net / Андрій Поліковський

Реформа медицини – тепер лікарі боротимуться за пацієнта

Share Button

Український парламент 240 голосами «за» у другому читанні прийняв проект закону №6327 «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів». Це на крок наблизило реформу охорони здоров’я. Тепер його має підписати президент. Проте Міністерство охорони здоров’я (МОЗ) вже готує відповідні методичні рекомендації та посібники для лікарів і керівників медзакладів. Критики реформи кажуть, що вона позбавить багатьох українців права на безкоштовну медицину, що суперечить Конституції. Їм вдалося внести три важливі правки до реформи. Проте, згідно з опитуваннями, 73% українців готові офіційно частково платити за медичні послуги.

«Гроші ходитимуть за пацієнтом»

Як пояснює канал «Еспресо», Україна тратить на медицину 4% ВВП. Це більше, ніж будь-яка країна з аналогічним рівнем доходів. Третину коштів витрачають на утримання непотрібних приміщень, неефективну роботу лікарень та корупцію. Тривалість життя українців одна з найнижчих у Європі – за цим рейтингом, посідаємо 104 місце зі 183 країн.

Досі сума, що виділялася на медичний заклад, залежала не від кількості хворих та їх потреб, а від розмірів лікарні, кількості працівників і ліжко-місць. Тепер держава виділятиме кошти на пацієнта. Це змусить лікарів підвищувати кваліфікацію і конкурувати за пацієнтів. Якщо у лікаря буде менше пацієнтів, то і зарплата його буде меншою.

Аби отримувати медичні послуги, українцям потрібно буде обрати сімейного лікаря. Це можна зробити, не зважаючи на місце проживання та місце, де лікар працює – в поліклініці, приватній клініці чи має власну практику. Реформа первинної ланки запрацює з 1 січня 2018 року. Бажано зробити вибір якомога швидше, аби це рішення вплинуло на обсяг фінансування відповідного лікаря.

За задумом МОЗ, сімейні лікарі будуть первинною ланкою. Якщо лікар не зможе зарадити проблемі, то має скерувати пацієнта до фахівця спеціалізованої ланки, наприклад окуліста, стоматолога, невролога. Однак на перших етапах реформи до спеціалістів можна буде звертатися без направлення від сімейного лікаря.

Пацієнт і лікар підписуватимуть угоду про обслуговування. Там будуть основні дані про пацієнта (ім’я, прізвище, дата народження, контактні дані, номер паспорта), про лікаря (ім’я, прізвище, інформація про освіту та кваліфікацію), а також про заклад, де працює лікар. Саме первинну допомогу гарантовано нададуть пацієнту й оплатять з бюджету.

Лікаря можна буде змінити. Вибір нового лікаря автоматично анулює угоду про вибір попереднього. Для пацієнта краще, якщо лікар добре знає його медичну історію та може одразу допомогти.

Також пацієнт зможе отримати екстрену медичну допомогу там, де перебуває. Якщо ситуація не вимагатиме виклику «швидкої», то сімейний лікар зможе надати консультацію у будь-який час телефоном. Якщо сімейний лікар захворів, у відпустці чи відрядженні, то пацієнта обслуговуватиме інший медик. Коли пацієнт свідомо відмовляється підписувати угоду, то йому доведеться з власної кишені оплачувати лікування у сімейного лікаря.

Також вибір лікаря передбачений для сільських жителів. Там зможуть залучати перспективних сімейних лікарів, створюючи для них гарні умови. Опитування МОЗ показало, що кваліфіковані сімейні лікарі готові працювати в селах, якщо додатково до хорошої зарплати матимуть житло з водопостачанням і опаленням, обладнане місце праці та відшкодування витрат на пальне для службового авто. Якщо жителі побачать, що лікар, який має ці блага, не виправдовує очікувань, то зможуть вимагати його заміни.

Кількість пацієнтів дорівнює зарплаті лікаря

Зарплата лікаря залежатиме від кількості пацієнтів. Дозволено обслуговувати до 2000 пацієнтів. В окремих випадках – більше. Середня ставка для сімейного лікаря за приписаного пацієнта у 2018 році складе 370 грн. Також сімейний лікар матиме окремий бюджет на аналізи для пацієнтів. Тариф теж буде залежати від віку – за пенсіонерів доплачуватимуть.

За розрахунками МОЗ, зарплата медиків має зрости ушестеро. Стартова зарплата лікарів з 1 січня має бути 250% від середньої зарплати по Україні – понад 18 тис. грн, для медсестер – 12 тис. грн, а хірургам і нейрохірургам зарплату обіцяють у 4-6 разів більшу, ніж середня.

Контроль за медичними послугами

Перевіряти, чи робота лікаря відповідає вимогам Порядку надання первинної медичної допомоги, будуть територіальні органи Національної служби здоров’я (НСЗ). На них у проекті бюджету на 2018 рік заклали 210 млн грн. Пацієнти зможуть скаржитися в НСЗ – для цього запровадять «гарячі лінії». НСЗ не володітиме коштами, вони будуть у бюджеті на казначейських рахунках, а лише перераховуватиме бюджетні гроші медзакладам, відповідно до укладених з ними угод. Контролюватимуть роботу НСЗ в Раді громадського контролю – це буде 15 осіб, що мають високий авторитет у суспільстві.

Гарантований безкоштовний пакет послуг

Впровадять два види медпослуг: безкоштовні – «зелений список», та платні – «червоний список».

У гарантований пакет послуг увійде:

  • – спостереження за здоров’ям пацієнтів через дослідження, діагностування та лікування найбільш поширених хвороб, травм, отруєнь, патологічних станів;
  • – супровід пацієнтів із хронічними хворобами;
  • – надання невідкладної допомоги;
  • – скерування пацієнтів до вторинної (спеціалізованої) чи третинної (високоспеціалізованої) допомоги;
  • – профілактика: вакцинація, огляди й аналізи для пацієнтів з груп ризику;
  • – консультації.

Також пацієнти матимуть право на загальний аналіз крові, глюкози крові, вміст холестерину, загальний аналіз сечі, електрокардіограму, швидкі тести на ВІЛ, вірусний гепатит, сифіліс. Держава також оплатить супровід під час вагітності, роботу чергової бригади, яка прийматиме пологи, стандартну палату та кесарів розтин у разі потреби. Якщо пацієнт захоче іншого лікаря, кращу палату і кесарів розтин без медичних на те показань, то держава оплачуватиме тільки частину витрат.

«Доступні ліки»

Програма «Доступні ліки» діє від квітня 2017 року. У аптеках, на яких є наклейки «Доступні ліки», пацієнти вже можуть отримати ліки від серцево-судинних хвороб, діабету ІІ типу та бронхіальної астми безкоштовно чи з незначною доплатою. Поступово перелік ліків розширюватимуть.

Аби підраховувати послуги і рецепти, МОЗ впроваджує електронну систему охорони здоров’я – E-Health. На першому етапі система збиратиме статистичні дані про лікування пацієнтів. У системі E-Health будуть дані про лікарів (освіта, досвід), їх роботу (середня тривалість консультацій, частота відмов від лікаря, охоплення пацієнтів приписаними профілактичними процедурами). На основі цих даних будуть формуватися рейтинги лікарів. Внесення інформації про пацієнта в електронну систему буде обов’язком лікарів. У системі буде медична довідка про кожного пацієнта, історія його лікування, тож у разі потреби будь-який лікар зможе зрозуміти, що трапилося з хворим. МОЗ пропонувало затвердити міжнародні протоколи лікування, але Рада відхилила пропозицію.

Фінансові гарантії на первинному рівні будуть запроваджені з січня 2018 року, на інших рівнях – до 2020 року. Перший рік будуть паралельно діяти дві моделі охорони здоров’я: стара і нова.

Богомолець: «Закон позбавляє мільйони соціально незахищених людей права лікуватися»

Головним критиком реформи є голова медичного комітету Ради Ольга Богомолець. Вона переконана, що велику частину українців позбавлять доступу до високоспеціалізованої меддопомоги. «Після тривалої кампанії, яка містила чорний піар, залякування, підкилимні домовленості і відверту брехню – лобістам вдалося проштовхнути ганебний закон, який позбавляє мільйони соціально незахищених людей можливості лікуватися…», – написала вона у Facebook. На її думку, мета реформи – забрати 100 млрд грн з бюджету, «наслідком чого стане закриття лікарень, скорочення лікарів, ліквідація швидкої допомоги, зникнення сільської медицини та високі ціни на лікування важких хвороб, які вимірюються сотнями тисяч гривень».

Критикам реформи вдалося прийняти важливі правки до реформи. По-перше, із проекту закону виключено норму про співоплату за медичні послуги. Якби вона діяла, то могло б бути так, що за одну половину операції платить держава, за другу – пацієнт. Богомолець напередодні опублікувала ціни на випадок, якщо депутати підтримають «співоплату для багатих». Тож будуть послуги, які держава оплачує повністю («зелений список»), і послуги, які оплачує пацієнт («червоний список»).

По-друге, виключено положення про запровадження міжнародних протоколів лікування. Це, за словами Супрун, означає, що українців далі лікуватимуть не за міжнародними стандартами, а нав’язуватимуть застаріле лікування. Українські медики і науковці мають адаптувати західні стандарти до українських реалій.

По-третє, виключено фінансування первинної медицини через субвенції. За початковим задумом, з 2018 року закон мав переводити «первинку» на принцип, коли держава укладає контракти з тими, хто надає первинну допомогу – лікарнями і лікарями.  Депутати запропонували виділяти місцевим органам влади медичні дотації, тобто гроші з бюджету. Цей механізм передбачає можливість розподілу коштів чиновниками, а не оплату послуг безпосередньо в заклад, який надає медичні послуги. Проте такий стан справ триватиме лише протягом 2018-2019 років. Цей перехідний період, кажуть автори правки, необхідний для такої великої країни, як Україна. Бо хтось буде готовий переходити на контракти з державою одразу з 2018 року, а хтось – ні. Цей компроміс мав задовольнити органи місцевої влади. Адже буде вибір, чи надавачі медпослуг будуть укладати контракти безпосередньо з державою, чи кошти йтимуть за старою схемою субвенцій органам місцевої влади. Умови, за якими діятимуть субвенції, ще мають бути визначені урядом.

Три чверті українців готові офіційно платити за медичні послуги

За даними опитування соціологічної служби «Рейтинг», 73% українців «за» систему, коли громадяни офіційно сплачують частину витрат за отриману медичну допомогу. Серед тих, хто підтримує введення такої системи, 43% готові платити від 1% до 10% витрат на лікування, 14% – не більше 20%, 17% – не більше 30%, 9% – не більше 50%. Взагалі не готові оплачувати частину витрат на лікування 9% громадян, ще 8% – не визначилися. 78% опитаних підтримали таку систему розподілу витрат на лікування між державою і пацієнтом, якщо вона захищає від необхідності давати хабарі лікарям. За даними опитування «Рейтинг», у 20% українців за останній рік вимагали хабар у медичних установах.

Ігор Тимоць

Share Button

Також перегляньте

Фото зі сторінки Пітера Дікінсона в Facebook

«В усіх сторін є бажання завершити війну. Трамп може укласти угоду з Путіним за спиною України» – аналітик Atlantic Council Пітер Дікінсон

Новий президент США Дональд Трамп спробує домовитися з Путіним за спиною України, і буде змушувати …