Portal polsko-ukraiński Portal Polsko-Ukraiński jest portalem internetowym o charakterze analityczno-informacyjnym
Related Articles
З Петром Писарчуком, народним депутатом IV, V та VI скликань, а також головою Львівської обласної організації Партії регіонів розмовляв Даріуш Матерняк
ДМ: Як Ви оцінюєте нинішню політичну ситуацію в Україні, яка склалася на переломі листопада і грудня?
ПП: Ця ситуація черговий раз показала, що Україна не має європейської політичної еліти, яка могла б зробити те, що ми спостерігали останнім часом в Німеччині: сісти за стіл переговорів і проявити повагу, не лише до тих виборців, які за неї голосували, але також до тих, які зробили інший вибір. Ніхто не звернувся до народу, не зроблено нічого, щоб запобігти виходу людей на майдан і ніхто не думає про інтереси країни. Я не хотів би дивитися на це однобічно, оскільки сьогодні всі показали свій непрофесіоналізм і легковажність, як влада так і опозиція – але на жаль це саме влада спровокувала конфлікт. Влада повинна була відчувати настрої суспільства. Після того як задекларували підписання угоди з ЄС і уряд затвердив це, то очевидно було, що коли, тиждень перед підписанням, кабінет міністрів відмовляється від підписання такої домовленості, суспільство на це відреагує. Іншими словами, уряд сам для себе підписав цей вирок. Я розумію, що ні Польща, ні Молдавія, ні Румунія, чи інші країни не відчували і не відчувають настільки сильного тиску з боку Росії, як Україна. Вони значно менше залежали від Росії в минулому. А Україна була одним зі стовпів, на яких тримався Радянський Союз, економічно була незвичайно інтегрована з СРСР. Зрозуміло, що за ці 20 років незалежності влада зробила дуже мало, щоб модернізувати економіку і забезпечити її незалежність від Росії.
Очевидно, що людям не вдасться цього пояснити, оскільки вони знаходяться в стані обурення, вважаючи що їх обманули. Однак це можна було зробити раніше. Якби уряд пів року перед підписанням угоди провів аналіз, показав не тільки плюси, але і мінуси підписання угоди з ЄС і люди знали б правду, на базі цієї інформації він міг б прийняти таке рішення. Це було б відповідально, проте цього не зробили. За це наш уряд заслуговує на відставку.
У зв’язку з цим, люди не знайшли іншого способу, щоб висловити свою думку, окрім як вийти на вулиці і на майдан. Це були передусім молоді люди. У Львові це були десятки тисяч людей, в Донецьку і на сході України – по кількасот осіб. Але це відбувалося у всій Україні. І однозначно дуже позитивним було те, що молодь показала свою громадянську позицію. На жаль дійшло до того, що мирні протести переросли майже в громадянську війну.
Я розумію, що наприклад Олег Тягнибок немає чого робити в Севастополі, а Віталій Кличко не їздить по східних регіонах країни. Група громадян України, які там проживають не проти інтеграції з ЄС. Люди звідти також хочуть жити краще, в умовах правової держави, без корупції і інших негативних явищ. З іншого боку люди бояться втрати роботу чи відносини з Росією. Тому не можна до них підходити агресивно. Потрібно їм пояснити, потрібно з ними розмовляти, а опозиційні політики не здатні на це. Вони виступають на Майдані у Києві, проте не їдуть на схід. Подібно, як політики Партії регіонів не їздять на захід країни – і це недобре, оскільки це може спровокувати сепаратистські тенденції.
ДМ: Яким Ви бачите вихід з цієї ситуації?
ПП: Це однозначно не може бути силове рішення. Виходом є пошук компромісу і мудрі політики повинні до цього заохочувати людей. Якщо ми почнемо налаштовувати вороже людей і не дай боже спровокуємо якийсь конфлікт – то ні Європа, ні США не гарантуватимуть інтегральності територіальної України. Як ми пам’ятаємо, ніхто не зміг захистити інтегральність Грузії в 2008 році.
ДМ: Є ризик силового рішення ситуації в Києві на Майдані?
ПП: Думаю, що потрібно терпіння і за якийсь час будуть відомі деталі конфлікту, який відбувся на Майдані 30 листопада. Зрозуміло що і я і вся Партія регіонів засуджує ситуацію, коли лежить людина, а міліціонери її б’ють. Потрібно вчити інакше – лежачому подають руку, а не лупцюють. Треба також чесно признатися, що не було потреби усувати цих людей силою уночі. Це була провокація, ми частково знаємо, хто її замовив і в чиїх це інтересах. Не можна також забувати, що під Адміністрацією президента були люди, які провокували Міліцію, – кидали каміння, пляшки з бензином, і т.д. Ті, хто організував майдан, також несуть відповідальність за ці події, оскільки не змогли забезпечити безпеку його учасникам.
ДМ: Як Ви оцінюєте позицію Європейського союзу щодо цієї кризи?
ПП: Особисто я, ще 10 років тому наказав вивісити прапор Європейського союзу і написати: наша мета – євроінтеграція. Проте я розумію, що не можна чекати, поки ЄС дасть нам гроші, а необхідно своє підприємство довести до того стану, в якому функціонують фірми в ЄС. Тому і мене і інших бізнесменів – в більшості – не потрібно переконувати в необхідності вступу в ЄС, хоч ми і усвідомлюємо, що це вимагатиме пристосування до вимог і стандартів Європейського союзу, і що це може бути не легке. ЄС вимагатиме більш високих кваліфікацій праці, буде більша конкуренція, і т.д. Більшість українців, на жаль, чекають на те, що після підписання угоди їх життя одразу покращиться – вони отримуватимуть європейські зарплати, їздитимуть по добрих дорогах і т. д. Проте, на жаль, нам не вдалося пояснити людям що так не буде. Існує велике очікування – а потім прийде погіршення і знову будуть майдани. Сьогодні мова йде не тільки про економічний, але також про геополітичний вибір України. Більшість українців не бачать себе в Митному союзі, лише в Європейському. Тому ми мусимо бути вдячні за пропозицію ЄС, а Польща нас розуміє найкраще – показує правду про Україну іншим європейським країнам. Ми вдячні за це, а також вдячні Європі, за те що вона постійно підкреслює, що двері для України залишаються відкритими. Щоб стати європейцями, ми самі мусимо багато над собою працювати З іншого боку, я маю негативні враження від місії Кокса-Квасневського – оскільки вони приїжджали до України, зустрічалися з президентом і колишню прем’єр у справі її ув’язнення – а інших проблем не торкалися. Сьогодні видно, що майдан в Києві взагалі цією справою не займається.
ДМ: Ви вважаєте, що Україна не вступить до Митного союзу?
ПП: Не легко вступити до Митного союзу. Відомо, що головним гравцем і донором коштів є Росія і відомо, що вона так просто не роздаватиме грошей і не прийматиме кого попало. Хоче мати щось взамін. Очікування, що Янукович просто поїде і підпише угоду, є доказом нерозуміння проблеми. Політичне керівництво України повторює, що ми не бачимо себе в цій структурі. Вступаючи до ЄС ми не можемо розривати економічні контакти з нашими сусідами, в тому числі з Росією. Це було б нераціональне, а слід пам’ятати про те, наскільки великі торгові обороти з Росією мають німці, які як відомо побудували в співпраці з Росією північний газопровід, – на шкоду Україні.
ДМ: Який шанс на отримання кредиту від Росії і зниження ціни на газ?
ПП: Росія, звичайно знущалася над Україною продаючи газ по найвищих в Європі цінах. В такий спосіб Росія демонструє свої „братні” відносини з Україною. Ми робимо що можемо, щоб зменшити цю залежність. Підписано угоду з фірмою Shell, про видобуток сланцевого газу, приймається можливість реверсу газу із Словаччини, а також на 1/3 вдалося зменшити покупки газу в Росії. Влада усвідомлює, що не може бути політично незалежною, якщо буде економічно залежною від Росії. А як вплине на нашу ситуацію будівництво південного газопроводу у співпраці з ЄС? Відомо, що українська ГТС робить Україну геополітично важливим транспортним коридором, тому ми хочемо врегулювати ситуацію, щоб не будувати нових газопроводів, але створити спільний консорціум і модернізувати українські лінії передачі. Я вважаю, що в підписанні угод про кредити немає нічого поганого – відомо, що їх беруть там, де найвигідніші умови.
ДМ: Дякую за розмову.
