10 липня у місті Ізяслав Хмельницької області відбулися урочисті заходи з нагоди відкриття пам’ятного знаку воякам 5-го полку уланів Заславських. Про це POLUKR.net дізнався з сайту Ізяславської районної державної адміністрації.

Заходи розпочалися в місцевому костелі святого Йосипа Римсько-Католицької Церкви Божественною Літургією, яку очолив єпископ-ординарій Кам’янець-Подільської дієцезії РКЦ в Україні Леон Дубравський у співслужінні духовенства.

Після завершенні літургії присутні вирушили до місця розташування пам’ятного знака 5-му полку уланів Заславських для проведення урочистої церемонії його відкриття й освячення.

В урочистостях узяли участь Генконсул Республіки Польща у Вінниці Томаш Олейнічак, голова Ізяславської РДА Борис Яцков, президент міста Остроленка (Мазовецьке воєводство, Польща) Януш Котовскі, Ізяславський міський голова Валентина Корнійчук, делегація членів товариства симпатиків 5 полку уланів Заславських та харцерів з міста Остроленка, делегація волонтерів міста Олешніца Дольношльонського воєводства, представники духовенства РКЦ, представники райдержадміністрації, депутатського корпусу та виконавчого комітету Ізяславської міської ради, а також мешканці й гості міста.

Виконавши Державні Гімни Польщі й України, у пам’ятний знак помістили капсули із землею, відібраною в місті Остроленка – на місці дислокації 5 полку уланів Заславських, та на полі битви 5 полку уланів Заславських, яка відбулася 23 вересня 1920 року поблизу сіл Топори та Топірчики Ізяславського району.

Присутні на церемонії представники польської та української влади та духовенства підписали урочистий акт про фундацію пам’ятного знаку, перерізали стрічку й відкрили пам’ятний знак. Леон Дубравський освятив його, а до підніжжя пам’ятного знаку поклали квіти, вінки та поминальні лампади.

Голова Ізяславської РДА Борис Яцков зазначив, що цей захід – «приклад усім, як поляки та українці можуть єднатися довкола минулого заради майбутнього. Це і крок в об’єднану Європу. Адже минуле може не лише роз’єднувати, але й об’єднувати. Лише об’єднавшись, можна рухатись у майбутнє. Європейці давно не піднімають на знамена минулі конфлікти та образи, а шукають об’єднавчі моменти».

Фото: izadm.gov.ua

5 полк уланів Заславських успадкував традиції 5 полку польської кавалерії. Його сформував за власний кошт під час листопадового повстання 1830 року Владислав Замойський. Кілька разів розформований і створений знову.

У вересні 1920 року союзницькі УНР польські війська, у складі яких був і 5 полк уланів, почали наступ на південному фронті. Його метою був остаточний розгром більшовицьких військ у Східній Галичині. 23 вересня 1920 року 5 уланському полку поставили завдання ведення активних дій в районі Ізяслава, у підсумку битви більшовицька дивізія була повністю знищена. У бою взяли участь 115 уланів, які взяли в полон 1106 осіб, захоплених під час втечі, кулемети і рухомий склад військових. Було знищено 103 більшовицьких вояків. Переможці зазнали в битві незначних втрат: один офіцер загинув, офіцер і кілька уланів отримали поранення.

За цю битву 5 уланський полк отримав назву «Заславських».

Полк припинив існування 19 січня 1945 року.

Джерело: izadm.gov.ua. 

У присутності президента України Петра Порошенка та прем’єр-міністра Канади Джастіна Трюдо сьогодні в Києві підписано Угоду про вільну торгівлю між Україною та Канадою. Підпис під документом поставили перший віце-прем’єр-міністр – міністр економічного розвитку і торгівлі України Степан Кубів і міністр міжнародної торгівлі Канади Христя Фріланд. Про це POLUKR.net дізнався з офіційного сайту президента України

Документ передбачає не просто зняття тарифних обмежень, а чітке зобов’язання протягом 7 років зняти 99% бар’єрів у міжнародній торгівлі.

«Це є преференційний доступ для товарів походженням з території України та Канади відповідно. Це нові можливості для розширення ринків збуту товарів і прозорі умови торгівлі», – зазначив Петро Порошенко, додавши, що угода відкриє доступ українським виробникам до системи державних закупівель Канади, а канадським – до системи держзакупівель в Україні. Крім того, документ дозволить значно спростити та посилити економічну взаємодію між країнами.

Джастін Трюдо зазначив, що підписана угода створить більш передбачувані умови торгівлі між країнами. «Усуваючи тарифи та бар’єри майже на всі товари, ця угода піде на користь обом країнам та створить нові можливості, робочі місця, нові ринки для товарів і сприятиме поліпшенню рівня життя. Це дасть новий сплеск розвитку наших економік», – зазначив прем’єр-міністр Канади.

Як зазначають у Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України, раніше обсяги торгівлі між Україною та Канадою були невеликими, проте потенціал розвитку торгівлі дуже великий, адже розвинені канадські та українські сектори є взаємодоповнюючими.

Угода дозволить диверсифікувати торгові потоки з України, допоможе залучити в Україну канадські інвестиції. Український бізнес зможе скористатися безмитним доступом на новий ринок (Канада відкриває свій ринок для українських товарів на 99%), водночас з’явиться можливість для імпорту обладнання, ноу-хау та технологій.

Відповідно до угоди, українські підприємці отримають підтримку у виході на канадський ринок, зокрема через проект Canada-Ukraine Trade and Investment Support project – CUTIS (CUTIS).

Уряди України та Канади намагалися лібералізувати двосторонню торгівлю з 1999 року. Торік переговорній групі від уряду України вдалося довести справу до кінця. Угоду було повністю узгоджено та парафовано за декілька місяців.

Прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо 11-12 липня перебуває з візитом в Україні.

Докладніше про угоду можна прочитати в брошурі українського Мінекономрозвитку.

Джерела: president.gov.ua, facebook.com/mineconomdev

Українська молодь закликала поляків говорити з порозумінням і без сварок про складне минуле задля доброго спільного майбутнього. Про це POLUKR.net дізнався з відеозвернення, яке поширили на каналі Youtube.

«Колись ворожнеча між нашими народами обернулася для України і Польщі втратою державності та незалежності, тисячами загублених життів українців та поляків», – нагадують учасники акції. Вони закликають польський народ разом не дозволити безвідповідальним політикам повторити цей сценарій, на який тільки й чекає Росія, що відверто погрожує країнам Європи вторгненням».

Автори звернення, а це здебільшого вихованці Національного університету «Києво-могилянська академія», наголошують: настав час, коли нашим народам заради спільного доброго майбутнього треба сказати: «Пробачаємо і просимо вибачення».

Учасниками акції стали активісти Ярина Чорногуз, Олександр Іванов, Аля Шандра, Катерина Медовник, Мирон Гордійчук, Ганна Гордійчук, Марина Сніжинська.

Читайте також: «Хочемо з відкритим обличчям спільно будувати майбутнє», – небайдужі поляки й українці просять взаємного вибачення

«Ми свідомі того, що в нашій історії є багато жахливих і болючих подій, що кожна зі сторін має свою рацію. Але ми свідомі того, що без зрозуміння рації Іншого, без схилення над його болем, без слів «прошу, вибач», ніколи не спроможемося на будівництво того, дякуючи чому наш світ набирає сенсу – доброзичливості та співпраці», – про це йдеться на сторінці зі зверненням один до одного поляків та українців у соцмережі Facebook.

У зверненні, яке від 8 липня шириться в соцмережі, громадяни Польщі й України наголошують, що не хочуть будувати майбутнє на взаємних образах і звинуваченнях. «Ми є громадською аполітичною ініціативою, якій вже набридла сварка та агресія. Нехай нас почують», – кажуть ініціатори звернення.

Вони наголошують, що примирення українців і поляків лежить у геополітичному інтересі Польщі та України: «Ми разом становимо беззаперечну силу в цій частині Європи. Разом нас є 80 мільйонів. Дуже добре про це знають керманичі Росії, які застосовуючи принцип «розділяй і володарюй» намагалися і далі намагаються нас посварити. Не піддамось їхньому натискові, не дозволимо собою маніпулювати».

«Наше звернення є проявом громадської свідомості, проявом потреби жити в мирі. Багато з нас, не звертаючи уваги на кордони та історію, вже довгі роки співпрацює один з одним, займається бізнесом, має родинні зв’язки, приятелює або ж проживає у сусідстві. Ми не хочемо повторювати помилок наших предків. Ми не хочемо жити в ненависті і взаємних обвинуваченнях. Ми не погоджуємось на те, щоб замість нас говорили середовища, які роздиранням ран здобувають собі політичний капітал. Ви не є нашими представниками!

Ми, громадяни Польщі та України, пробачаємо собі навзаєм кривди. Хочемо з відкритим обличчям спільно будувати майбутнє, на яке ми маємо вплив!» – наголошують небайдужі громадяни обох країн.

Повний текст звернення.

Джерело: facebook.com/PolacyUkraincyRazem

Президент Петро Порошенко поклав квіти до пам’ятника жертвам Волинської трагедії у Варшаві. Про це POLUKR.net дізнався з офіційного сайту президента України.

Український глава держави вшанував пам’ять жертв Волинської трагедії разом з українською делегацією у складі представників Адміністрації Президента України, Посла України в Республіці Польща Андрія Дещиці та народного депутата України Надії Савченко. Порошенко опустився на колінга перед монументом і запалив лампадку біля пам’ятника на знак ушанування пам’яті загиблих.

Монумент у вигляді хреста з розп’яттям Ісуса Христа встановлено у столиці Польщі у липні 2013 року.

Нагадаємо, президент України Петро Порошенко сьогодні прибув із візитом до Республіки Польща, де візьме участь у заходах Саміту НАТО у Варшаві на запрошення Генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга.

Джерело: president.gov.ua

Через грубе порушення правил роботи в зоні бойових дій працівників Громадського ТБ і кореспондентку російської «Новой газеты» хочуть позбавити акредитації. Журналісти Громадського стверджують, що звинувачення їх у непрофесійності не відповідають дійсності. Про це POLUKR.net дізнався із заяв, поширених прес-центром штабу АТО та Громадським ТБ.

Як розповіли у прес-центрі штабу АТО, 6 липня в населеному пункті Авдіївка на Донбасі, у районі промзони, яку обороняють українські десантники, вели зйомки журналісти Громадського ТБ Анастасія Станко та Костянтин Реуцький. З ними була представниця російського видання «Новая газета» Юлія Полухіна, яку журналісти Громадського ТБ представили як свого працівника. Станко та Реуцький не вперше працювали в цьому районі, десантники добре знають їх, тож жодних підозр у них не виникло.

Журналісти відзняли обстріли наших позицій із боку російських окупаційних військ, а також двох українських військовослужбовців, які загинули внаслідок влучання міни в бліндаж.

У прес-центрі штабу АТО кажуть, що вранці 8 липня цей сюжет виставили на сайті Громадського ТБ. Захисники промзони, переглянувши його, звернулися з вимогою до керівництва каналу забрати це відео з міркувань безпеки, що ті й зробили. Але через якийсь час схожий сюжет авторства Юлії Полухіної вийшов на сайті «Новой газеты» й розлетівся інтернетом. Це обурило десантників, оскільки на відео чітко видно їхні позиції, обличчя, зброю й інші предмети, що можуть слугувати орієнтирами для ворога.

«Анастасія Станко, Костянтин Реуцький та Юлія Полухіна мають акредитацію СБУ і на основі цього відповідні прес-карти. Але Юлія Полухіна за весь час перебування в зоні АТО жодного разу не надавала заявок щодо своєї роботи у підрозділах ЗС України.

Підтримуючи ініціативу українських десантників, які боронять Авдіївську промзону, прес-центр штабу АТО клопоче перед СБУ про призупинення акредитації журналістів Громадського ТБ Анастасії Станко, Костянтина Реуцького та спеціального кореспондента «Нової газети» Юлії Полухіної до з’ясування всіх обставин», – йдеться в заяві прес-центру штабу АТО.

Трохи згодом Громадське ТБ відповідь заявило, що «шоковане необґрунтованими звинуваченнями на адресу редакції з боку прес-центру АТО».

У заяві Громадського зазначено:

«1) Громадське не поширювало фото з бойових позицій українських військових – ані через власні платформи, ані через особисті сторінки журналістів у соцмережах.

2) Громадське не розміщувало репортаж про бої біля Авдіївки на своєму сайті до узгодження матеріалу із військовими через питання безпеки позицій українських військових.

3) Громадське протягом двох діб свідомо не повідомляло про загибель військових, свідками якої стали наші журналісті. Ми чекали, доки про це будуть поінформовані їхні рідні, а імена загиблих будуть опубліковані офіційно.

4) Водночас напередодні, 7 липня, «Новая газета» опублікувала власний матеріал та відеосюжет на власному сайті. Громадське не має жодного стосунку до публікації «Новой газеты» і ознайомилося з нею так само, як і інші користувачі

5) Журналістка «Новой газеты» Юлія Полухіна знаходилася разом із журналістами Громадського на позиціях українських військових, отримавши дозвіл на зйомку у штабі АТО, а також узгодивши свій візит із командуванням ВДВ. Заява прес-центру АТО про те, що журналісти Громадського представили її як власну співробітницю, не відповідає дійсності».

Журналісти Громадського зазначають, що відповідально ставляться до виконання своїх професійних обов’язків.

«Ми усвідомлюємо, що зміст опублікованих матеріалів не має становити небезпеки для життя українських військових», – заявляють вони й додають, що не поширювали матеріал на сайті hromadske.ua до узгодження із військовими на позиціях.

Водночас журналісти стверджують, що в неопублікованому матеріалі міститься суспільно важлива інформація, яка підтверджує: попри Мінські домовленості, позиції українських військових продовжують обстрілювати, у тому числі з важкої артилерії.

«Редакція Громадського вважає заяву прес-центру АТО непорозумінням, закликає разом розібратися у ситуації та відмовитися від необґрунтованих обвинувачень. Ми лишаємося на зв’язку зі штабом АТО і чекаємо від нього відповіді стосовно нашого матеріалу, щоб оприлюднити його для громадськості», – додають вони.

Джерела: facebook.com/ato.news, hromadske.ua

Президент України Петро Порошенко прибув із візитом до Республіки Польща. Там 8-9 липня він візьме участь у заходах Саміту НАТО у Варшаві на запрошення Генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга. Про це POLUKR.net дізнався з офіційного сайту президента України.

Порошенко візьме участь у засіданні Комісії «Україна – НАТО» на рівні глав держав та урядів, а також у саміті Альянсу щодо Афганістану. Крім того, в українського президента заплановано зустріч у форматі «Велика п’ятірка плюс Україна» за участі президента США Барака Обами, федерального канцлера Німеччини Ангели Меркель, президента Франції Франсуа Олланда, прем’єр-міністра Великої Британії Девіда Кемерона та прем’єр-міністра Італії Маттео Ренці.

У Польщі Петро Порошенко також проведе низку двосторонніх зустрічей із лідерами держав, які братимуть участь у саміті НАТО, зокрема президентом Турецької республіки Р.Т.Ердоганом, президентом Польщі А.Дудою, президентом Фінляндії С.Нііністьо, прем’єр-міністром Нідерландів М.Рютте.

Учора, 7 липня, Петро Порошенко в Києві зустрівся з держсекретарем США Джоном Керрі. На прес-конференції за підсумками зустрічі він зазначив: Україна очікує, що після зустрічей на високому рівні у Варшаві, де відбудеться Саміт НАТО, буде напрацьовано механізми, які змусять Росію до виконання Мінських домовленостей та початку деокупації Криму.

Варшавський саміт НАТО – запланована 27-ма зустріч на вищому рівні глав держав і голів урядів країн-учасниць Північноатлантичного альянсу, яка пройде 8-9 липня у Варшаві. Це перший саміт НАТО, який відбувається на території Польщі.

Під час саміту заплановано обговорення низки важливих тем, зокрема події в Україні та на Близькому Сході, проблема боротьба з міжнародним тероризмом.

Також у Польщі обговорять тему ймовірного розширення Альянсу: приєднання до НАТО чотирьох країн-кандидатів – Боснії і Герцеговини, Македонії, Чорногорії і Грузії.

Окрім цього, за словами заступника голови офісу держдепартаменту США з питань Європи та Євразії Джона Хеффернна на саміті у Польщі планується оголосити про тимчасову оперативну здатність системи протиракетної оборони Альянсу.

На саміті очікується презентація Стратегічного оборонного бюлетеня України.

У саміті беруть участь 18 глав держав, 21 глава урядів, 41 міністр закордонних справ та 39 міністрів оборони. На саміт зареєструвалося понад 2,1 тис. делегатів із 65 національних делегацій і делегацій міжнародних організацій.

Пряма трансляція з саміту НАТО доступна за цим посиланням.

Джерела: president.gov.ua, uk.wikipedia.org, ukrinform.ua

Народний депутат Верховної Ради України, член Постійної делегації України в ПАРЄ Надія Савченко у польському Сеймі зазначила, що зробить усе можливе, щоб між польським та українським народами було більше порозуміння, зокрема й на історичному підґрунті.

Про це, як дізнався POLUKR.net із сайту партії «Батьківщина», Надія Савченков заявила під час зустрічі зі спікером парламенту Республіки Польща Ричардом Терлецьким.

«Спробуймо підійти до цього історично, а не політично. Не треба, щоб політики заробляли собі на цьому дивіденди», – зауважила Савченко, говорячи про події 73-річної давності на Волині.

Політик запропонувала розпочати власне історичний діалог між польською та українською сторонами, щоб виправити непорозуміння та досягти згоди.

Із 7 по 9 липня Надія Савченко перебуває з робочим візитом у Варшаві.

Нагадаємо, нещодавно у Любліні під час отримання премії «Орел» Яна Карського Надія Савченко подякувала за підтримку, яку отримала від Польщі вона особисто й уся Україна. Українка нагадала, що обидві держави мають спільну й не завжди легку історію, проте взаємні образи та непорозуміння перешкоджають спільному руху вперед. Савченко додала, що готова просити вибачення і прощати. «Я прошу вибачення в польського народу, у поляків за ті образи, які були нанесені українцями впродовж нашої нелегкої довгої історії. Я не тримаю зла і не згадуватиму нічого, що було нанесено поляками в образу українцям», – сказала вона.

Джерело: ba.org.ua

У рамках візиту до Польщі лідер кримських татар, Уповноважений Президента України у справах кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв зустрівся з Президентом Польщі Анджеєм Дудою. Основною темою зустрічі була проблема окупації та шляхи деокупації Криму. Про це POLUKR.net дізнався з facebook-сторінки Уповноваженого Президента України у справах кримськотатарського народу.

«На зустрічі з Президентом Польщі Анджеєм Дудою основна тема обговорення була пов’язана із проблемами окупації і шляхами деокупації Криму. Ми висловили вдячність і Президенту, і польському МЗС за їх рішучу підтримку нашої позиції, позиції України, особливо в питаннях Криму, питаннях продовження санкцій проти агресора», – зазначено в повідомленні.

Окрім того, Джемілєв обговорив з польським главою держави питання освіти, зокрема можливості української молоді отримувати вищу освіту в Польщі. Ці обговорення мають продовжити в Міністерстві науки Польщі.

На майданчиках Експертного форуму Варшавського саміту НАТО лідер кримських татар Мустафа Джемілєв, голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров та Надзвичайний і повноважний посол України в Республіці Польща Андрій Дещиця зустрілися з міністром оборони Польщі паном Антоні Мацєревічем, заступником міністра закордонних справ Польщі, відповідальним за політику східного партнерства і безпеки, Мареком Ціолковським, польським дипломатом, радником Президента Польщі Урсулою Дорошевською.

Уповноважений Президента України у справах кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв і голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров перебувають у Польщі з 6 липня. Вони братимуть участь у саміті НАТО, який сьогодні відкривають у Варшаві. Народні депутати України представлятимуть на Форумі інтереси України та корінного народу Криму – кримських татар.

Джерело: facebook.com/cpUAct

Поляки й українці мають пам’ятати свою історію і пробачити один одному, а польська та українська сторони повинні розпочати не декларативний, а реальний процес примирення обох народів на державному рівні. Такими є основні тези звернення, яке ухвалили у Львові за підсумками круглого столу «Польсько-українські відносини сьогодні: провокації, виклики та пошук порозуміння». Про це POLUKR.net дізнався зі сторінки Михайла Галущака, молодшого наукового співробітника Науково-дослідного інституту українознавства, координатора проекту «Історичні діалоги», який був модератором заходу.

Учасники круглого столу адресували своє звернення Президентові України, РНБО України, парламенту України, Міністерству закордонних справ України, Українському інституту національної пам’яті та Сейму Республіки Польщі.

Автори звернення висловили стурбованість посиленням антиукраїнських настроїв у Польщі, які лише за останні півроку проявилися «в численних актах вандалізму над українськими могилами, перешкоджанню діяльності носіїв української культури, саботажі щодо намагань впорядкувати меморіали, нападом на молитовну ходу в Перемишлі, поширенням ксенофобських висловлювань».

Учасники нинішньої дискусії констатують, що українці та поляки пережили різні історичні періоди. Проте нинішнє намагання деяких польських політичних кіл «виривати лише окремі сторінки минулого, видавати бажане за дійсне, не бачити своєї провини – не спонукають до порозуміння і взаємного прощення між обома народами».

Ініціатори звернення нагадують, що, розглядаючи польсько-українського протистояння в часи Другої світової війни, чимало польських політиків «не помічає історії руйнування на Волині українських православних церков у 1937-38 рр.; факту міжвоєнної польської окупації у всіх її проявах; терору над українцями Закерзоння, який почався з 1942 р.; спалення українських сіл у тому ж 1943 р.; депортацію українців у 1944-1951 рр».

«Намагання ж сьогодні звести Другу польсько-українську війну 1942-1947 рр. до геноциду над поляками – це ніщо інше, як спекуляція настроями польських виборців. Не проектуймо минуле на сьогодення і майбутнє. Безперечно, що поляки та українці повинні пам’ятати свою історію і пробачити один одному», – додають вони.

Відтак учасники круглого столу закликають українську та польську владу на міждержавному рівні розпочати реальний процес примирення обох народів. Для цього вони напрацювали такі пропозиції:

– Створити експертну групу з істориків та громадських діячів щодо пошуку польсько-українського порозуміння.

– Фінансувати з державного та місцевих бюджетів програми історичних та експертних досліджень українсько-польських відносин та збереження української національної пам’яті.

– Фінансувати з державного та місцевих бюджетів дослідження, пов’язані з польсько-українською історією.

– Належно реагувати на прояви ксенофобії до українців на території інших країн, зокрема в Польщі.

– Прийняти Закон України Про депортацію українців Закерзоння 1944-1951 рр.

– Визнати факти окупації українських земель у ХХ ст.

– Провадити належну інформаційну політику у питаннях висвітлення в інших країнах правдивої історії української національно-визвольної боротьби у ХХ ст.

Круглий стіл «Польсько-українські відносини сьогодні: провокації, виклики та пошук порозуміння» відбувся сьогодні, 7 липня, у приміщенні Львівської обласної ради. На ньому обговорювали проблеми збереження української національної пам’яті на території Польщі; шляхи порозуміння у питаннях спільного минулого; політику державної влади щодо захисту прав депортованих українців та українців на території Польщі. У заході взяли участь українські історики та громадські діячі.

Повний текст документа: Звернення

Джерело: facebook.com/m.halushchak