субота, 25 Вересень, 2021
pluken
Головна / redaktor (сторінка 180)

redaktor

Президент України прийняв вірчі грамоти від Яна Пєкла

Share Button

Президент Петро Порошенко прийняв вірчі грамоти від посла Республіки Ірак пана Бакір Ахмед Азіза Аль-Джафа, посла Республіки Польща пана Яна Пєкла та посла Азербайджанської Республіки пана Азера Худаяр оглу Худієва. Про це POLUKR.net дізнався з сайту Президента України.

Під час бесіди Посол Республіки Польща Ям Пєкло та Петро Порошенко обговорили шляхи подальшого зміцнення стратегічного партнерства між Україною та Польщею. У цьому зв’язку Ян Пєкло наголосив, що Польща розглядає Україну і як стратегічного партнера, і як союзника в розвитку двосторонніх відносин та побудові мирної, демократичної та процвітаючої Європи.

Також у розмові йшлося про співпрацю у сферах безпеки і оборони, розширення торговельних зв’язків, посилення прикордонного співробітництва, взаємодію на європейському напрямку, прагнення до розвитку конструктивного діалогу з чутливих питань історичного минулого українського і польського народів. У цьому контексті співрозмовники згадали та схвально оцінили нещодавнє ухвалення парламентами двох країн спільної «Декларації пам’яті і солідарності». Обговорювали й питання підготовки офіційного візиту глави Української держави до Республіки Польща в грудні цього року.

Президент України подякував Польщі за тверду і послідовну позицію на підтримку України щодо політики санкцій щодо агресора з боку Європейського Союзу, які мають бути не лише продовжені, а в разі невиконання зобов’язань в рамках Мінського процесу, поглиблені і розширені.

Ян Пєкло є великим симпатиком України, багаторічним дослідником українських проблем, публіцистом і директором Фонду польсько-української співпраці PAUCI.

У інтерв’ю POLUKR.net Ян Пєкло зазначав, що роботу послом, найімовірніше, розпочне з осені цього року. Говорячи про пріоритетні напрями роботи, він наголосив, що хоче надати нової динаміки польсько-українським відносинам, втілити в життя низку конкретних речей, зокрема допомогти Україні з утіленням найнагальніших реформ.

«Хочу надати нової динаміки польсько-українським відносинам», – Ян Пєкло

Джерело: president.gov.ua

Share Button

15 польських депутатів закликали російську владу звільнити Романа Сущенка і Миколу Семену

Share Button

П’ятнадцять польських парламентаріїв приєдналися до протесту Верховної Ради України проти затримання у Росії двох українських журналістів – кореспондента інформаційного агентства «Укрінформ» у Франції Романа Сущенка та журналіста Радіо «Свобода» у Криму Миколи Семени. Про це POLUKR.net дізнався з facebook-сторінки ініціатора такого звернення – депутата польського Сейму Марціна Свєнціцького

«Ми, парламентарії Речі Посполитої, протестуємо проти арешту владою Російської Федерації українських журналістів – кореспондента Українського національного інформаційного агентства «Укрінформ» у Франції та представника кримської секції Радіо «Свобода» Миколи Семени», – зазначено в заяві, яку оприлюднив Свєнціцький.

Депутати додають, що обставини арешту Сущенка та Семени вказують, що їх переслідують за журналістську діяльність, хоча в Росії їм висунули безпідставні кримінальні звинувачення у нібито шпигунській діяльності.

«Такі дії свідчать про очевидне порушення прав людини, свободи слова і мають на меті залякування журналістів. Закликаємо владу Російської Федерації негайно звільнити Романа Сущенка і Миколу Семену, а також інших громадян України, яких утримують із політичних мотивів у російських в’язницях та слідчих ізоляторах», – додають польські депутати.

Під заявою підписалося 15 осіб – представники партій «Громадянська платформа», «Закон і Справедливість», «Cучасна» та парламентської групи «Європейські демократи».

Нагадаємо, власного кореспондента інформаційного агентства «Укрінформ» у Франції Романа Сущенка затримали в Москві 30 вересня, коли він перебував у російській столиці з приватним візитом. Його звинуватили у шпигунстві та заарештували на 2 місяці – до 30 листопада.

У квітні російська ФСБ провела обшук в окупованому Криму та порушила кримінальну справу проти позаштатного журналіста Радіо «Свобода» Миколи Семени за статтю, в якій начебто містилися заклики до порушення територіальної цілісності РФ.

28 квітня Миколу Семену перевели у статус обвинуваченого. Через переслідування журналіст не може залишити окупований півострів. Від 7 липня йому обмежили доступ до особистого банківського рахунка.

Джерела: facebook.com/marcin.swiecicki, detector.media

Share Button

Українські й польські історики в Києві обговорили події липня 1943 року на Волині

Share Button

24-26 жовтня у Києві проходило третє засідання українсько-польського форуму істориків. Під час цієї сесії учасники заходу виголосили доповіді, присвячені антипольській акції на Волині, зокрема в липні 1943 р. Про це POLUKR.net дізнався з сайту Українського інституту національної пам’яті.

Доповідачами під час дискусій з української сторони були професор Юрій Шаповал (з істориком Ярославом Борщиком), а також кандидат історичних наук Володимир В’ятрович. З польської сторони представляли доповіді доктор Томаш Береза (реферат підготовлений у співавторстві з Евою Сємашко) та професор Гжегож Грицюк.

Обидві сторони оголосили про початок нового етапу тісної співпраці. Зокрема, керівництво обох інститутів національної пам’яті вирішило організувати спільні проекти (зокрема, виставки та конференції), пов’язані зі становищем поляків за радянської влади та репресіями комуністичного репресивного апарату щодо української громади у Польщі до 1990 року.

Наступну зустріч історики запланували провести в березні 2017 року.

«Я дуже втішений, що ініціатива започаткована Інститутами національної пам’яті України та Польщі продовжує діяти. Це свідчення того, що історики в обох країнах розуміють необхідність продовжити дослідження конфліктних питань нашого минулого. Така необхідність стає особливо актуальною зважаючи на новий етап доступу до архівів в Україні, адже з минулого року після ухвалення парламентом спеціального закону знято будь-які обмеження щодо користування архівами колишнього КГБ. Тепер із цими колись секретними матеріалами вільно працюють українські та польські історики. Важливо що тривають не лише дослідження, але й зустрічі дослідників обох країн, які дають можливість зіставити чи верифікувати результати своєї роботи. Певен, що саме плідна наукова співпраця найкращий шлях до розуміння та подолання конфліктів минулого», – прокоментував подію на своїй facebook-сторінці голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

Нагадаємо, торік у листопаді в столиці України після семирічної перерви відновили історичний діалог Український інститут національної пам’яті та Польський інститут національної пам’яті. Завдання українсько-польського історичного форуму – деполітизувати питання минулого. Фахівці з проблем української та польської історії ХХ століття взаємно шукають істину, опираючись на джерела й ті архіви, які доступні історикам.

У роботі форуму беруть участь 12 істориків – по 6 від України та від Польщі, а також 2 секретарі – по одному з кожної зі сторін. Учасники форуму зустрічаються двічі на рік: один раз у Польщі, інший – в Україні. На кожній із зустрічей обговорюють окремі теми, готують доповіді з українського та польського боку.

Джерела: memory.gov.uafacebook.com/volodymyr.viatrovych

Share Button

В Україні планують відновити програму інформування суспільства про НАТО

Share Button

Український уряд з наступного року має намір відновити програму інформування українського суспільства про Північноатлантичний альянс. Про це, як дізнався POLUKR.net із сайту «Укрінформ», під час зустрічі з представниками української громади у Варшаві заявила вчора віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе. 

Климпуш-Цинцадзе нагадала, що раніше схожа програма в Україні вже була, але вона «цілком свідомо робилася для галочки», наприклад, фільми про НАТО демонстрували на телеканалах пізно вночі, коли їх ніхто не дивився.

Климпуш-Цинцадзе зауважила: на сьогодні понад половина українського суспільства підтримує членство країни в НАТО, що значно більше, ніж було декілька років тому. Втім віце-прем’єр визнала, що це радше емоційна підтримка у світлі захисту від російської агресії, ніж свідомий вибір. «А потрібно переконувати, що Альянс – це набагато ширше, ніж військово-політичний блок, що це величезний науковий, ціннісний, виробничий компонент», – впевнена Климпуш-Цинцадзе.

Урядовець додала, що для реалізації цієї програми залучатимуть донорські кошти.

«Той рівень співпраці, який в нас зараз є з країнами Альянсу і Альянсом безпосередньо не менший ніж те, що передбачає План дій щодо членства в НАТО (ПДЧ)», – зазначила віце-прем’єр. І уточнила, що хоча це й не ПДЧ, але фактично триває надзвичайно серйозна реформа Збройних сил, сектору безпеки й оборони України для того, щоб бути взаємосумісними з силами НАТО не тільки за стандартами, а й за мисленням.

Нагадаємо, віце-прем’єр-міністр із питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе перебуває в Польщі з візитом. Учора, 25 жовтня, в Посольстві України в Польщі Іванна Климпуш-Цинцадзе зустрілася з представниками найбільших українських громадських організацій. Під час розмови йшлося про розвиток українсько-польських відносин, участь українських громад у Варшаві в цьому процесі та окреслення майбутніх спільних дій і заходів.

Джерела: ukrinform.ua, facebook.com/AmbasadaUkrainywPolsce

Share Button

Іванна Климпуш-Цинцадзе обговорила з Антоні Мацеревичем активність Росії на Донбасі та в Криму

Share Button

Віце-прем’єр-міністр із питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе у Варшаві зустрілася з міністром оборони Республіки Польща Антоні Мацеревичем. Співрозмовники обговорили спільні військові навчання, євроатлантичну інтеграцію України, а також військову активність Росії на Донбасі й у Криму. Про це POLUKR.net дізнався з Урядового порталу.

Українська віце-прем’єрка подякувала польській стороні за реабілітацію наших військових у медичних закладах Польщі, а також розповіла про перехід української армії на контрактну основу. Говорячи про російську агресію на сході України та в Криму, Іванна Климпуш-Цинцадзе зазначила: «Нам відомо, яку зброю вони туди завозять, які військові частини задіяні в агресії проти України. Ми поіменно знаємо російських військових, які керують армійськими корпусами, що атакують наші позиції».

Антоні Мацеревич під час зустрічі наголосив: «Польща ніколи не погодиться з тим, що міжнародні справи можуть вирішуватися військовими методами. Ми підтримуватимемо всі зусилля, щоб відновити територіальну цілісність України. Ми підтримуємо санкції проти Росії і найближчу співпрацю України і НАТО».

Пан Мацаревич додав, що Польща зацікавлена в розвитку економічної співпраці з Україною. Сторони домовилися про поглиблення кооперації в аерокосмічній і військово-промисловій галузях.

Климпуш-Цинцадзе та Мацеревич також поклала квіти до меморіальної дошки жертвам трагедії в Смоленську 2010 року.

Віце-прем’єр-міністр із питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе зустрілася і з низкою інших високопосадовців Польщі: державним секретарем Канцелярії президента Кшиштофом Щерським, заступником маршалка Сейму Ришардом Терлецьким, очільником Бюро національної безпеки Павелом Солохом та Уповноваженим уряду РП з питань реформ в Україні, державним секретарем у Міністерстві фінансів РП Вєславом Яньчеком.

Під час зустрічі з К.Щерським і П.Солохом ішлося, зокрема, про гібридну війну, яку веде Росія проти України, невиконання Москвою Мінських угод, продовження санкцій проти РФ, зміцнення української армії, співпрацю держав у контексті євроатлантичної інтеграції України, а також дію зони вільної торгівлі між Україною та ЄС. Поляки зазначили, що зацікавлені перейняти унікальний досвід України щодо протидії гібридній війні. Також співрозмовники високо оцінили досвід спільної литовсько-польсько-української бригади.

Під час зустрічей у Сеймі йшлося про важливість поглиблення парламентської співпраці. Пані Климпуш-Цинцадзе висловила сподівання на підтримку польських парламентаріїв у Раді Європи, НАТО та ОБСЄ. У відповідь на це заступник маршалка Сейму сказав: «Щоб протистояти російським планам, треба мати сильну Європу. Ми з великою повагою і подивом дивимося на зміцнення української армії».

Із Уповноваженим уряду РП з питань реформ в Україні, Державним секретарем у Міністерстві фінансів РП Вєславом Яньчеком пані Климпуш-Цицнадзе обговорила реформи в Україні, реалізацію спільних фінансових програм, митну співпрацю, важливість удосконалення інфраструктури для пожвавлення економічних зв’язків. «Польща має великий досвід у децентралізації, і ми раді, що ви готові ним ділитися», – зазначила Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Джерело: kmu.gov.ua

Share Button

Майже третина українців хотіла б виїхати жити за кордон

Share Button

30% українців хотіли б виїхати за кордон на постійне місце проживання, 40% хотіли б працювати за кордоном. Бажання поїхати за кордон на постійне місце проживання або на роботу більше виявляють мешканці Західного та Центрального регіонів країни, чоловіки, люди молодшого віку, з вищим рівнем освіти та доходів. Про це POLUKR.net дізнався з дослідження, яке провела у вересні 2016 року Соціологічна група «Рейтинг». 

За даними дослідження, 30% опитаних українців «скоріше хотіли б» поїхати за кордон на постійне місце проживання (майже 65% – скоріше не хотіли б), 40% хотіли б працювати за кордоном.

Основними причинами бажання виїхати за кордон на постійно респонденти називають отримання кращих умов життя (53%), бажання забезпечити краще майбутнє для дітей (41%, для 52% тих, хто має дітей до 16 років, це – основний мотив), відсутність гідної роботи в Україні (32%). Ще 13% опитаних виїхали б задля кращої самореалізації, 8% – через те, що не почуваються в безпеці в Україні, 7% – для отримання якіснішої освіти або медичного обслуговування, 5% – через кращі умови ведення бізнесу за кордоном.

Можливість виїзду за кордон на постійне місце проживання частіше розглядають респонденти з досвідом роботи за кордоном, аніж ті, хто такого досвіду не мав.

Серед тих, хто висловив бажання працювати за кордоном, 25% оцінюють свої шанси знайти роботу як значні, ще половина – як незначні, 12% вважають, що в них узагалі немає шансів, кожен десятий – не визначився.

Чверть опитаних українців уже цікавилися можливостями працевлаштування за кордоном. Серед опитаних відвідувачів візових центрів, які висловили бажання працювати за кордоном, таких майже 70%.

Майже 40% опитаних, які бажають працювати за кордоном, готові лишитися там на термін від 1 до 5 років, а більшість опитаних відвідувачів візових центрів розглядають можливість лишитися працювати за кордоном на термін до року. На короткотривале перебування за кордоном більше розраховують люди старшого віку, прихильники вступу до Митного Союзу, респонденти без досвіду роботи за кордоном. Молодь і прихильники євроінтеграції скоріше готові лишитися на термін від 3 років.

Оптимістичні в оцінках власних шансів на працевлаштування – мешканці Заходу, молодь, чоловіки, люди з вищими рівнем освіти та доходів, а також ті, хто вже працював за кордоном або принаймні цікавився цим питанням.

Дві третини опитаних, за умови, що вони матимуть постійну роботу за кордоном, скоріше повернулися б в Україну через деякий час, 15% – скоріше не повернулися б. Серед респондентів, які висловили бажання працювати за кордоном, готових повернутися в Україну – 57%, серед відвідувачів візових центрів – 52%.

Аудиторія (1): населення України від 18 років і старші. Вибірка репрезентативна за віком, статтю, регіонами і типом поселення. Вибіркова сукупність: 2000 респондентів. Особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 2,2%. Терміни проведення дослідження: 16-22 вересня 2016 р.

Аудиторія (2): відвідувачі візових центрів, які хотіли б працювати за кордоном (Львів, Житомир, Харків). Вибіркова сукупність: 450 респондентів. Особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 5%. Терміни проведення дослідження: 16-27 вересня 2016 р.

Джерело: ratinggroup.ua

Share Button

“Помічника депутата польського Сейму” спіймали на контрабанді на українському кордоні

Share Button

Чоловік, який назвався помічником депутата польського Сейму, намагався незаконно вивезти з України бурштин і цигарки. Про це POLUKR.net дізнався у відділі з питань взаємодії із ЗМІ адміністрації Держприкордонслужби України.

Як повідомили прикордонники, вчора пізно ввечері на виїзд з України в пункті пропуску «Краковець» прибув автомобіль «Крайслер» польської реєстрації. Водій, громадянин Польщі 1995 року народження, заявив, що є помічником депутата Сейму Польщі, та попросив про першочерговий проїзд, оскільки він нібито їде зі службовою метою та поспішає у важливих державних справах. Поляк навіть надав правоохоронцям лист-прохання, начебто особисто від депутата. Однак прикордонники, попри наявність усіх цих документів, скерували автомобіль на спільний із працівниками митниці поглиблений огляд.

У підсумку додаткової перевірки в порожнинах під заднім сидінням і в багажному відділенні автомобіля оглядова група виявила 2430 пачок цигарок з українськими акцизними марками, а також 11,8 кг необробленого бурштину.

Автомобіль і товар, який він перевозив, вилучено. Наразі тривають слідчі дії.

Як повідомляє польське видання rmf24.pl, чоловік намагався видати себе за помічника депутата Сейму попередньої каденції.
Share Button

Українські воїни вперше візьмуть участь в «Іграх нескорених»

Share Button

Українські військовослужбовці, які втратили кінцівки чи в якийсь інший спосіб через воєнні дії стали інвалідами, мають змогу взяти участь в «Іграх нескорених» (Invictus Games), які відбудуться у травні наступного року в Торонто (Канада). Україна отримала офіційне запрошення скерувати команду на Invictus Games. Про це POLUKR.net дізнався з сайту Міністерства оборони України.

«Нещодавно ми отримали підтвердження того, що Україну прийнято, і вона відтепер має можливість бути офіційним учасником «Ігор нескорених», які наступного року відбудуться в Канаді. Найближчим часом оголосимо відбір військовослужбовців, яких було поранено. Вони зможуть подати заявки і пройти тренінги у спеціально створених таборах, аби взяти участь від України в «Іграх нескорених», – повідомила віце-прем’єр-міністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе.

«Наша мета – допомогти Україні взяти участь в «Іграх нескорених» у Торонто. Це хороша альтернатива паралімпійським іграм, але участь у них можуть взяти лише колишні військовослужбовці», – розповів керівник секції Трастових фондів Агенції НАТО з підтримки та постачання Фредерік Пежо. Він також наголосив на важливості створення умов для того, щоб люди, які зазнали поранень, могли інтегруватися та повернутися в суспільство.

Фредерік Пежо також розповів про деякі інші заплановані заходи спортивної реабілітації для українських військовиків. Так, уже 27 жовтня чотири військовослужбовці, поранені в районі бойових дій н аДонбасі, візьмуть участь у 41-му Марафоні Морської піхоти США. Наступний захід – 4-й спортивно-реабілітаційний табір у Львівській області на базі паралімпійської тренувальної бази.

«Ігри нескорених» – аналог Паралімпійських ігор для військовослужбовців, вони слугують для соціалізації поранених військовослужбовців у країнах НАТО й серед партнерів. Уперше такі ігри було організовано 2014 року в Лондоні. Тоді в них узяли участь представники 13 країн з Європи, Азії, Північної Америки та Океанії. Вдруге ігри відбулися в Орландо (США), куди приїхали представники 15 країн. На ігри в Торонто, які заплановано на травень наступного року, запросили вже 17 країн.

Джерело: mil.gov.ua

Share Button

Російськомовні громадяни: захисту в Україні потребує українська мова

Share Button

Російськомовні українці зазначають, що держава Україна ніколи не провадила цілеспрямованої політики дискримінації за мовною ознакою. А відчуття, що права російськомовних в Україні порушують, можуть виникати або під впливом необ’єктивного інформування, або внаслідок політичних спекуляцій. Таких висновків, як дізнався POLUKR.net із сайту texty.org.ua, дійшли експерти Українського незалежного центру політичних досліджень у рамках проекту «Від конфлікту до миру: шляхи взаєморозуміння та примирення», який реалізовували за підтримки International Alert (Великобританія).

Під час дослідження проведено 6 фокус-груп і 15 інтерв’ю з експертами з мовного питання та публічними особами, які ідентифікували себе як російськомовні або білінгви. Таке дослідження є «якісним», воно, на противагу «кількісному», не відповідає, скільки представників досліджуваної групи дотримується тих чи інших поглядів. Проте дозволяє глибше дослідити мотивації, почуття та ставлення до ситуації.

Учасники дослідження (крім 2 осіб) були лояльними до України, тому його результати є характерними для тих російськомовних українців, які пов’язують себе з Україною.

Як показало дослідження, російськомовність не завжди є ознакою прихильності до дій Росії та/або відсутності патріотизму. Чимало російськомовних громадян інтегрувалися до української політичної нації, при цьому зберігаючи російськомовну частину власної ідентичності.

Респонденти з південно-східних регіонів, де домінує російська мова, вказували, що необхідно захищати й розвивати українську мову для подолання наслідків політики русифікації, яку активно провадили в СРСР. Вони наводили приклади утисків за мовною ознакою щодо української мови в період незалежності України.

Респонденти в переважно російськомовних регіонах говорили, що не мають потреби вивчати українську мову, оскільки російська домінує в повсякденному житті й у медіа.

Загалом бажання перейти на українську мову не є масовим серед російськомовних. Ті, хто асоціює себе з Україною, здебільшого додають українську в побут, рухаючись у напрямі білінгвізму. Хоча більшість респондентів розповіли, що віддали своїх дітей до україномовних шкіл і дитсадків.

Для учасників дослідження важливо, щоб їхні діти володіли російською мовою. Проте, на їхню думку, цілком достатньо тих знань, які можуть дати своїм дітям батьки вдома. Думка, що діти повинні мати змогу вивчати російську мову в школі, була озвучена, але не домінувала. При цьому більшість учасників дослідження – за державний статус української мови і не бачать потреби зміни статусу російської. Водночас вважають неприпустимою насильницьку українізацію.

Учасники дослідження пов’язують своє майбутнє з Україною. У разі погіршення ситуації або ескалації конфлікту на сході жоден із них не планує їхати до Росії. Якщо необхідність покинути Україну все ж виникне, більшість планує шукати нове місце для життя в Європі.

На думку багатьох респондентів, конфлікт унаслідок російської агресії інтенсифікував процес формування політичної нації в Україні. Зміцнюється довіра до російськомовних громадян з боку україномовних під впливом того, що обидві групи на рівних брали участь у Революції гідності, а також виступають у війні з Росією на одному боці.

З боку етнічних росіян і російськомовних українців спостерігається образа, нерозуміння, осуд агресії РФ щодо України. Багато російськомовних громадян болісно переживають розрив або охолодження відносин із родичами, які мешкають у РФ. Не всі вони готові давати різкі оцінки подіям на сході України.

Дехто відмовляється від російської ідентичності на користь української громадянської ідентичності через небажання нести відповідальність за дії Росії. Зміна ідентифікації не завжди призводить до зміни мови спілкування, хоча робить людину більш відкритою до української мови.

На думку респондентів, нинішні події позначаться на ставленні молодого покоління громадян України до РФ у довгостроковій перспективі.

Джерело: texty.org.ua

Share Button

Помер видатний українець Богдан Гаврилишин

Share Button

Сьогодні, 24 жовтня, о п’ятій ранку в Києві помер видатний українсько-канадсько-швейцарський економіст, професор, благодійник і громадський діяч, член Римського клубу й один з учасників ініціативної групи «Першого грудня» Богдан Гаврилишин. Про це POLUKR.net дізнався з facebook-сторінки Благодійного фонду Богдана Гаврилишина

Останні хвилини свого життя Богдан Дмитрович провів у родинному колі у своїй квартирі в Києві.

«Дізнався сумну новину – сьогодні пішов з життя видатний українець Богдан Гаврилишин. Вдячний за все, що він зробив для України і українців. Щирі співчуття рідним та близьким. Спочивайте з миром, Богдане!» – написав на своїй сторінці у Facebook прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

Лише минулого тижня, 19 жовтня, Богдан Гаврилишин відсвяткував 90-річчя. З нагоди ювілею, а також за визначний особистий внесок у піднесення міжнародного авторитету Української держави, багаторічну плідну наукову та благодійницьку діяльність Президент України Петро Порошенко 21 жовтня нагородив пана Гаврилишина орденом Свободи.

19 жовтня, відповідно до розпорядження міського голови Львова Андрія Садового, Богдана Гаврилишина також нагороджено відзнакою «Золотий герб міста Львова».

Нагороджений орденом Святого Миколи Чудотворця від Патріархату УПЦ (КП).

Богдан Гаврилишин народився 1926 року в с. Коропець Тернопільської області. Отримав диплом магістра за спеціальністю «інженер-механік» в Університеті Торонто, MBA – в МІМ-Женева, доктора економіки та суспільних наук у Женевському університеті. Упродовж 18 років очолював Міжнародний інститут менеджменту в Женеві. Член Римського клубу, член Світової академії мистецтва та науки, член Міжнародної академії менеджменту, почесний доктор у 7 університетах Канади та України, консультант держав та міжнародних компаній, модератор і голова численних міжнародних наукових конференцій та семінарів у 89 країнах світу.

Створив Міжнародний центр перспективних досліджень, Міжнародний інститут менеджменту в Індії, опісля – в Україні. Став співзасновником Європейського форуму з менеджменту у Давосі (тепер Світовий економічний форум). Був консультантом компаній «General Electric», «IBM», «Unilever», «Phillips», радником кількох країн.

Був радником першого Президента України, чотирьох голів Верховної Ради та трьох прем’єр-міністрів; головою Консультативно-дорадчої ради при Президії Верховної Ради України. Ініціював створення деяких молодіжних організацій в Україні, був активним членом Всеукраїнської скаутської організації «Пласт».

У 2010 р. заснував «Благодійний фонд Богдана Гаврилишина», завданням якого є підготовка молодих українців, які допоможуть трансформувати Україну на основі успішного досвіду найкращих країни Європи. Очолював цей фонд і фундацію «Відродження» в Женеві.

Автор книг «Дороговкази в майбутнє. До більш ефективних суспільств» (1980) та «Залишаюсь українцем» (2011). Загалом у науковому доробку вченого понад 100 статей із проблем менеджменту, освіти в галузі менеджменту, економічного та політичного середовищ. Книга «Дороговкази в майбутнє. До більш ефективних суспільств» набула світового визнання, її видано в перекладі вісьмома мовами. У 2009 році книгу «До ефективних суспільств: Дороговкази в майбутнє» втретє перевидали в Україні з доповненнями.

Один із учасників ініціативної групи «Першого грудня».

Джерела: facebook.com/ Благодійний фонд Богдана Гаврилишина, president.gov.ua, facebook.com/volodymyrgroysman

Share Button