Польсько-український портал Portal Polsko-Ukraiński jest portalem internetowym o charakterze analityczno-informacyjnym
Схожі статті
Президент Володимир Зеленський під час візиту до Туреччини пообіцяв, що цьогоріч в Україні розпочнуть земельну реформу. «Цього року обовʼязково проведемо земельну реформу, що вже 2020 року дозволить створити ринок землі на 40 млн. га, яка є однією з найкращих у світі”, – заявив Зеленський. Мораторій на продаж сільськогосподарської землі в Україні діє з 2001 року. Він стосується 96% (41 млн га) аграрних земель. Землі неаграрного призначення можна купувати і продавати. Після того, як нова Верховна Рада запрацює в кінці серпня, вона може скасувати цей мораторій. Але, щоб ринок землі запрацював, слід ще прийняти закон про обіг земель сільськогосподарського призначення. А його має розробити новий уряд. PolUkr.net з’ясовував у експертів, хто виграє, а хто програє від можливого зняття мораторію, які наслідки це матиме для нашої економіки, та які можливі ризики.
Майже 80% власників землі здають її в оренду
Експерт економічної експертної платформи Володимир Дубровський в коментарі PolUkr.net розповів, що вірогідність проведення Зеленським цієї реформи – велика, але не 100%. Скасування заборони на продаж землі буде корисною для української економіки, але потребує в комплексі реформ судової і правоохоронної системи, задля викорінення рейдерства і свавілля в агробізнесі. Від реформи виграють, перш за все, власники паїв. А програють середні фермери-орендарі, для яких суттєво зросте оренда.
Як пише VoxUkraine, землевласників, яких стосується мораторій, в Україні – 6,9 млн. Більшість живуть у селах. Станом на 1 січня 2017 року в Державному земельному кадастрі, 87,8% паїв були у приватній власності, 6,7% у державній, 5,5% у комунальній. Середній розмір земельної ділянки – 1,8 га. За даними дослідження компанії GfK, 78% власників паїв здають землю в оренду.
“Усі передумови, що нова влада зніме мораторій, є”, – експерт
“Зеленський хоче показати себе рішучим і сміливим президентом, користується великою довірою громадян, тож має змогу зробити реформи, які не могли багато попередників. – каже експерт Володимир Дубровський. – Це підвищує шанси, що мораторій скасують. Без високої довіри до влади реформи “буксують”. Також є частина громадян, яка буде критикувати президента, бо вважає, що українська земля – “свята”, тож її не можна продавати. Якщо під час реформи будуть помилки, то вони про них перші кричатимуть. А помилки майже неминуче будуть”.
Заступник директора Центру економічної стратегії Дмитро Яблоновський вважає, що вірогідність зняття мораторію на землю дуже висока, заборона на купівлю-продаж землі спричиняє нижче економічне зростання, а найбільше зацікавлені в збереженні заборони агрохолдинги, які хочуть якомога швидше збути урожай і отримати прибутки.
“Відміна мораторію не найпопулярніша реформа серед громадян, але економісти одностайні, що вона може стати поштовхом для залучення інвестицій в сільське господарство. – каже Дмитро Яблоновський. – Для відміни мораторію потрібна концепція у вигляді законопроекту “Про обіг земель”, більшість у парламенті та “політична воля” проголосувати за цей законопроект. Нова влада каже, що концепцію розробляють. Більшість в них є. Наміри проголосувати декларуються. Тож чекаємо на початок роботи нового парламенту, що буде вікном можливостей для запуску непопулярних, але корисних для економіки реформ”.
“Найбільше в знятті мораторію зацікавлені мільйони селян, власників паїв”, – експерт
“В Україні є противники і прихильники земельної реформи. – каже експерт Володимир Дубровський. – Проти середній агробізнес, який не матиме грошей, щоб купити чи орендувати землю. Йому вигідніше її орендувати зараз практично за копійки. Після зняття мораторію оренда буде значно дорожчою. Мабуть, в кілька разів”.
“Прихильники – ті, хто планує отримати вигоду. – каже експерт Дубровський. – Це власники паїв, держава, спекулянти. Останні спробують зіграти на скачку цін. У цьому немає нічого страшного, але в нас слово “спекулянт” має негативне забарвлення. Якщо вони пропонують найкращу ціну за товар, то для економіки це добре. Але погано для майбутніх покупців. Також виграють великі вітчизняні аграрії, які мають обігові кошти, і нарешті зможуть на своїй землі садити тривалі насадження чи краще дбати про неї, не виснажуючи. Якщо орендуєш пай на 5 років, а потім не знаєш, чи буде змога продовжити, то виноградників чи фруктових дерев не посадиш. Але найбільше зацікавлені мільйони селян-власників паїв. Вони отримають більші прибутки як за продаж землі, так і за оренду”.
“Найчастіше захищають мораторій агровиробники, які не готові грати в довгу. – каже експерт Дмитро Яблоновський. – Їхня мета отримати землю в оренду якнайдешевше, виростити врожай і продати найдорожче. Ті, хто грає в довгу, хочуть відкриття ринку і можливість купити землю. Внаслідок відкриття ринку поступово зростатиме вартість оренди землі, ринок продажу паїв замість сірого стане легальним. Тож першими можуть відчути позитивні наслідки власники паїв. Фермери і агровиробники зможуть замість оренди стати власниками землі, що стимулюватиме “гру в довгу”, зростуть інвестиції в сільське господарство”.
“Наслідки зняття мораторію залежать від того, в якому форматі запустять ринок, наскільки активно держава буде продавати власні землі, чи буде обмежено коло покупців. – веде далі експерт Дмитро Яблоновський. –
Основна економічна мета запуску ринку, щоб агровиробники замість оренди стали власниками землі. Тоді вони матимуть більше стимулів інвестувати в переробку, зрошування, садівництво та ягідництво, зможуть взяти кредит під заставу землі. Але процес зміни власника буде відбуватись поступово. Відповідно до результатів опитувань, лише близько 10% власників паїв планують її продати. Вигідніше здати в оренду, коли ціна зросте, ніж продати. Скільки та якої землі планує продати держава, поки що не знаємо.”.
“Слід зупинити рейдерство щодо фермерів”, – експерт
“Усі тривалі інвестиції потребують надійних прав власності. – продовжує експерт Володимир Дубровський. – Ми досі маємо рейдерство щодо фермерів. Це слід зупинити. Тому проблема ринку землі тягне інші комплексні проблеми. Як-от, необхідність судової реформи, позбавлення силовиків можливостей “жахати” бізнес. Загалом, економіка від цієї реформи точно виграє”.
“Проте маю острах, що земельна реформа може призвести до утворення великих землевласників, які матимуть корупційні зв’язки з місцевою владою, судами, поліцією, тітушками, як це трапляється зараз. – веде далі експерт Дубровський. – Тому важливо, як працюватиме відповідний закон, і що в ньому буде прописано. Чи буде передбачено доступ до “дешевих” (з низькими відсотковими ставками) кредитів для середніх фермерів? Чи буде судова і правоохоронна реформи, які захистять від свавілля місцевих “царків”?
Бо можуть бути ті, хто спробує силою забрати землю в селян-пайовиків, запропонує за неї менші, ніж ринкова вартість, гроші, лякаючи наслідками для здоров’я й життя. У селах великі відстані, немає уваги широкої громадськості, камер журналістів, густота населення – невелика, а правоохоронці часто зв’язані з місцевою владою, судами і великими землевласниками”.
“Проблема ринку землі має вирішуватися комплексно. – продовжує експерт Володимир Дубровський. – Наприклад, щоб фермери могли вільно володіти зброєю для захисту майна і життя. Також слід вирішити проблему з земельним кадастром – де й чиї межі паїв. Досі не було бажання цього вирішувати, аби використовувати постійно це як привід не запроваджувати ринок землі”.
“Є проблема, що багато власників паїв можуть бути погано освічені, не знати справжньої вартості землі. – продовжує експерт Дубровський. – Тому треба їх захистити від ошуканства. Наприклад, створювати тендери на продаж ділянок зі змогою протягом, наприклад, півроку пропонувати найкращу ціну за пай – земельна біржа. Також має бути прописана послідовність втілення реформи. Чи допускати одразу до ринку землі іноземців? Чи ставити обмеження щодо змоги пов’язаних між собою осіб купувати певні площі, щоб не було земельних монополій. Також є питання з державними землями. Від усього цього буде залежати швидкість росту цін на землю. А всі помилки критики реформи будуть використовувати, щоб її скомпрометувати”.
“Відкривати ринок землі до судової і правоохоронної реформ – рішення поспішне”, – експерт
Професор Національного університету “Львівська політехніка”, доктор економічних наук Ольга Мних вважає, що запровадження ринку землі до кінця року поспішне рішення, бо не готове відповідне середовище.
“Ринок землі потребує “дешевих” кредитів для фермерів, гарантій прав власності, а відтак судової і правоохоронної реформ. Якщо не буде цих кредитів, то не буде рівного доступу до землі в більших і менших агровласників, а це призведе до більшого розшарування і поляризації фермерів. Реформу слід впроваджувати поступово, з обмеженнями. Спочатку мають запрацювати судова і правоохоронна система, аби усунути рейдерство щодо фермерів, потім слід дати “дешеві” кредити, а тоді вже продавати землю. Потрібно, щоб внутрішній інвестор міг теж купити землю, а не лише іноземний. У країнах ЄС відкриття ринку землі для іноземців відбувалося в середньому через 7 років після відкриття для внутрішніх інвесторів”.
Крім України, земля – не товар у КНДР, Кубі, Китаї, Венесуелі та Конго
Верховна Рада ІХ скликання почне працювати 29 серпня. У ній вперше в історії України одна партія матиме більшість – пропрезидентська “Слуга народу” матиме 254 із 424 мандатів.
Раніше заступник керівника Офісу президента Олексій Гончарук теж заявив, що мораторій на продаж землі планують скасувати до кінця 2019 року. “Шукаємо найменш болісну і найбільш ефективну модель відкриття ринку землі”, – сказав Гончарук.
Він додав, що Офіс президента проводить переговори зі Світовим банком щодо моделі відкриття ринку землі. За словами Гончарука, скасування мораторію призведе до економічного росту України на 0,5-3% в рік.
За чинним законодавством, мораторій на продаж землі діє до 2020 року. Він продовжувався уже 10 разів і охоплює понад 66% площі України. Крім нас, купувати чи продавати землю не можна в Північній Кореї, Кубі, Китаї, Венесуелі та Конго.
Сільське господарство — третя після промисловості й торгівлі галузь української економіки. Частка валової доданої вартості (ВДВ) галузі у ВВП у 2018 році становила близько 10%. У 1990 році – 24%. Значний внесок аграрних товарів і в обсяг українського експорту. У 2018 році – 39,3%.
«Українська правда» порахувала, що якби не мораторій, то у 2018 році сільське господарство могло б згенерувати близько 35,8 млрд дол доданої вартості замість фактичних 13,3 млрд дол. Без мораторію ВВП України у 2018 році міг би бути на 22,5 млрд дол або на 17% вищим від фактичного рівня. Це і є ціна мораторію, яку сплачує вся Україна.
Попри високу родючість українських земель, ВДВ у розрахунку на гектар землі значно нижча порівняно з країнами, які мають менш родючі землі. Так, у 2016 році найвищий рівень ВДВ був у Франції — 2239 дол на га, у США — 1414 дол на га, Бразилії — 1266 дол на га, Аргентині — 773 дол на га, Канаді — 604 дол на га, Росії — 527 дол на га, в Україні — 416 дол на га.
“Внаслідок 18 років мораторію Україна втратила нагоду мати ефективнішу і якіснішу сільськогосподарську галузь. – каже експерт Дмитро Яблоновський. – Країна недоотримала інвестиції, а значить мала нижче економічне зростання. Це означає нижчий добробут українців. Великі земельні агрохолдинги завдячують появою, зокрема, мораторію. Структура виробництва з фокусом на продукцію з низькою доданою вартістю теж частково наслідок мораторію”.
Ігор Тимоць
