вівторок, 23 Липень, 2024
pluken
Головна / Аналітика / Безпекова ситуація в Україні станом на січень 2024 року. Прогноз розвитку подій на весняну кампанію.
Fot. twitter.com
Fot. twitter.com

Безпекова ситуація в Україні станом на січень 2024 року. Прогноз розвитку подій на весняну кампанію.

Share Button

 

Той хто знає ворога й себе, ніколи не програє війни;

той, хто не знає ворога, але знає себе, інколи

виграє, а інколи програє; той, хто не знає ні себе,

ні ворога, програє кожну баталію.

 Сунь-дзи «Мистецтво війни»

БУДЬ ЯКЕ КОПІЮВАННЯ ЧИ ПОШИРЕННЯ БЕЗ ЗАЗНАЧЕННЯ АВТОРА Є ПОРУШЕННЯ АВТОРСЬКИХ ПРАВ, ЗА ЩО НАСТАНЕ ПОКАРАННЯ.

Автор: Vlad Dut

Завданням даної роботи є детальний аналіз безпекової ситуації в Україні у повітрі, на суходолі, морі, кібернетичному та космічному просторах для повного усвідомлення поточної ситуації та тенденції її розвитку у середньостроковій перспективі в контексті застосування принципів НАТО.

Додаткове завдання – визначення “Centre of Gravity(COG)”, якому, в сучасних умовах, не приділяється достатньої уваги під час організації планування операцій та бойової роботи.

Мета роботи – критично оцінити поточну безпекову ситуацію на найбільш загрозливих ділянках фронту для її реалістичного усвідомлення, надати пропозиції щодо її покращення.

Усвідомлення ситуації в період російської агресії, допоможе визначити вірно пріоритети щодо нейтралізації наступального потенціалу противника військово-політичними керівництвом України, та прийняття до уваги реальних викликів цивільним населення.

План

  1. Безпекова ситуація у регіонах України у повітрі, на суходолі, морі, кібернетичному та космічному просторах.
  2. Центр гравітації (COG) за Карлом вон Клаузевіцом. Поточний COG російських окупаційних сил.
  3. Поточні критичні прогалини Сил Оборони України та їх імовірні варіанти вирішення.
  4. Висновок.

Вступ

Безпекова ситуація в Україні характеризується складним рівнем ситуації, яка стала причиною невірного врахування середньо та довготривалих ризиків, які набули критичного моменту станом на кінець грудня 2023 року.

Підводячи підсумок активних оборонних та наступальних дій України в 2023 році, сміло можна прийти до висновку, що запланований результат, який ставився на меті минулого року повністю не реалізувався. Невиправдані очікування стали симбіозом наслідків та прорахунків української сторони(політичного та військового рівня), а також наших союзників, здебільшого в лиці США[1] .

 Провальна кампанія на Оріхівському напрямі стала “холодним душем” для усіх учасників так званого контрнаступу, адже в осінньо-зимовий період змусила реалістичніше дивитися на російсько-українську війну, особливо політичному керівництву та цивільному населенню України.

Але Україна воює проти потужної військової російської машини, яка переважає у багатьох факторах, і тому не потрібно шукати зраду, особливо сьогодні, адже війна триває і усі підсумки будуть після завершення бойових дій.

Як уже зазначалося, поточна війна є найбільшим збройним протистояння світу від часів Другої світової війни, де у використанні як масові атаки піхоти та бронетехніки, до високоточних кібернетичних ударів, які можуть паралізувати державу на кілька днів. І тому не усе може бути сплановане та реалізоване, адже відсутній шаблон і стандарт в правильному ведені поточної війні. Адже рф не є Афганістан, Ірак чи інші країні, де можна лише однією піхотою захопити певний рубіж, що повністю не працює в українських реаліях.

  1. Безпекова ситуація в Україні станом на грудень-січень 2023/2024 рр.. перебуває у важкому стані, який характеризується наступом російських військ на північному-сході та сході України(початок певних дій і на південному сході), із залученням потужного ударного угрупування, яке було сформовано під час прихованої мобілізації рф у весняно-літній період поточного року. Але варто відмітити, що російські підрозділи діють згідно визначених раніше стратегічних та оперативних цілей, які є чітко встановлені у 2022/2023 та лиш мінімально корелюються в залежності від ситуації.

Стратегічні цілі рф в Україні є незмінними із початку вторгнення та являються наступними:

  1. «Денацифікація» – вбивство української ідентичності у всіх її проявах.
  2. Зміна політичного курсу України – зупинка західного рух розвитку України і політична та економічна орієнтація на москву[2].

Під час повномасштабного вторгнення викристалізувалися додаткові цілі:

  1. Зменшення західної підтримки України в результаті не кінетичних дій для зміни політичної ситуації країн-партнерів (Словаччина, Польща, Нідерланди та інші). Саме ця ново кристалізована ціль, на нашу думку, має першочерговий фокус для рф, та направляє максимально допустимий ресурс для досягнення максимального результату.
  2. Зменшення економічного функціонування України, шляхом кінетичного/не кінетичного впливу спец служб рф на ключові сектори паливно-енергетичного комплексу(знищення ракетними ударами), морської/сухопутної торгівлі(удари по інфраструктурі та блокування проксі групами кордонів) та дестабілізації суспільно-політичних процесів в Україні та інше[3] .

Дані стратегічні цілі рф є сталими, та характеризується лише мінімальними змінами під час досягання певного ефекту. Проте саме від них походять оперативні цілі, які уже визначають актуальніший план дій в Україні.

Оперативні цілі рф в Україні:

  • військові:
  1. Повна окупація Донецької та Луганської областей для підтвердження власних намірів щодо захисту так званих терористичних держав і зони інтересу[4].
  2. Скувати наступальні дії Сил Оборони України на запорізькому та __________________________________
  3. Modern war institute: https://mwi.westpoint.edu/what-is-russias-strategy-in-ukraine/
  4. Apostrophe International https://apostrophe.ua/en/news/society/2023-12-06/torchat-ushi-moskvyi-kak-polskie-zabastovschiki-rabotayut-na-vraga-ukrainyi/309825
  5. BBC News: https://www.bbc.com/news/world-europe-60938544

херсонському напрямах з метою недопущення перерізання власних ліній комунікацій півдня (LOC- line of communication)[5];

  1. Відновити російською стороною повний контроль (Sea Control) в західній частині Чорного моря з метою блокування дій Військово-морських Сил України (FOM/FON) і торгівельних шляхів;
  • суспільно – політичні:
  1. Знищення репутаційної та ідеологічної довіри українського соціуму до вищого політичного та військового керівництва України шляхом проведення інформаційних та психологічних операцій та не кінетичних дій методами дискредитації та зіштовхування.
  • міжнародні:
  1. Не кінетичними/кінетичними методами відтермінувати побудову та розгортання Військово-промислового комплексу України на тлі 90% скорочення західної допомоги(наприклад утруднити доставку компонентів та деталей із Китаю необхідних для виготовлення FPV дронів) та інші.

Реалізація стратегічних та оперативних цілей під кампанії 2022-2023 рр.. москвою продемонструвала високий професіоналізм та фаховість стратегічних та оперативно-стратегічних штабів, які,  на нашу думку, ефективно (в збиток українській стороні) застосовують власні можливості в проведенні операцій відповідного рівня. Вищі штаби рф є досить професійними елементами військового управління, які успішно застосовують активне поєднання сил і засобів різних родів (сухопутного, повітряного, морського, кібернетичного та космічних просторів) військ аби проводити багато рівневі завдання. Саме координація, управління та синхронізація штабів по вертикальній та горизонтальній сітці дають, на нашу думку, високі показники у їх ефективності.

Наприклад, наступальна операція рф поблизу м. Авдіївки є чітко організованою та скоординованою дією штабного елемента, яка демонструє залученість військ кількістю орієнтовно 40-50 тисяч і їх керування на полі бою[6]. За 2 місяці на авдіївському напрямі рф втратила близько 13 тисяч особового складу та 200-250 одиниць важкої броньованої техніки, при тому не зменшуючи темп і амплітуду наступу. Додатковим фактором ефективності являється раціональне застосування сил і засобів Військово-повітряних сил рф(ACC) у вигляді ударів КАБ(керована авіаційна бомба), дронами-камікадзе різних типів та ракетними ударами по критичних елементах української сторони, а саме по 2-3 ешелону оборони. Це показує здатність оперативних/стратегічних штабів та командувань формувати якісну синергію застосування різних озброєнь з різних просторів для досягнення бажаного результату. Тобто повітряний простір підтримує сухопутній чи навпаки і так далі, комбінуючи методи застосування типів ураження.

Поточна безпекова ситуація в Україні в порівнянні з літньою кампанією противника, зазнала ряд відмінностей, які в результаті якої наступальна ініціатива перейшла до російської сторони в осінній період 2023 року. Формат застосування сил і засобів рф не зазнав суттєвих відмінностей від попередніх спроб, проте значно адаптувався під поточну ситуацію.

Детальніший безпековий аналіз ми розглянемо у п’яти просторах, які розрізняються згідно бойових статутів країн-членів альянсу НАТО і регламентують їх функціонування. Кожне застосування певного ефекту силами і засобами рф, є взаємодоповнююче та  може частково дублюватися.

  1. Land Component Command (LLC або сухопутній компонент). Характеризується важкою ситуацією на лініях зіткнення через залучення раніше підготовлених резервів рф до району ведення бойових дій. Додатковим фактором погіршення ситуації являється обмеження допомоги країн Заходу у вигляді цілого ряду боєприпасів, що спричинило до падіння українського темпу стрільби калібрів 155 мм, 152 мм, 122 мм, 120 мм та інші у 5-6 раз.

Війська рф мали головне завдання у 2023 році у недопущення розвитку українських наступальних операцій на південному сході. В той же час залучивши найбоєздатніші підрозділи вдв на основне вістря української атаки, одночасно збільшила рекрутинг у власні збройні сили завдяки щедрій фінансовій винагороді та якісній пропаганді[7]. Тобто поки одні підрозділи стримували та нівелювали українські атаки, рф активно формувала нові частини та з’єднання. А найбільш боєздатні підрозділи розгортала на один щабель вище, наприклад, більшість полків вдв рф були розгорнуті до дивізійного рівня[8].

Тому нова хвилі атаки російських підрозділів у вересні-жовтні 2023 рр.. та змістили свій фокус із оборони до наступу на наступних напрямах, а саме:

  1. Куп’янський напрям – підрозділи рф намагаються продавити Сили оборони України до м. Куп’янськ з метою перекриття вогнем важливого транспортного вузла, та повністю нівелювати імовірні українські наступальні дії у напрямі західної сторони Луганщини. Додатковою метою для рф являється повне сковування або ліміт у маневрі в східній частині р. Оскіл.

Даний напрям є сприятливий для російської сторони, через короткий шлях логістики із території рф, використовуючи залізничну гілку Куп’янськ вантажний-Валуйки для підтримання атакувального темпу. Це досягається насамперед хвильною тактикою атак піхоти рф, яка полягає у наступному алгоритмі:

  1. Група №1 «Штурмовики» кількістю 15-25 чоловік за допомогою 1-2 танка чи бмп та концентрованого вогню артилерії захоплює українську позицію;
  2. Група № 2 «Копачі», які в такій же кількості особового складу одразу вирушає на свіжу захоплену позицію, де одразу починає її вдосконалювати в інженерному відношенні. Група №1 відходить назад для відновлення боєздатності, при чому маючи втрати в 50-60%від початкової кількості.
  3. Група № 3 «Піхота, що обороняється» займає уже вдосконалену позицію та приступає до покладених обов’язків.

Група № 1 після відновлення боєздатності (інколи 1-2 дні, через небажання командування рф давати можливості для тривалого переформатування) продовжує наступ за алгоритмом.

Дані наступальні операції відбувається здебільшого поблизу населених пунктів Лиман Перший та Синьківка, намагаючись клином розрізати оборону передові позиції України. Що створює додаткові виклики для української сторони, через р. Оскіл, яка сковує дії та лімітує широкого використання території.

Сили і засоби рф одночасно із проведенням наступальної операції, значно збільшили, в порівнянні із літом, використанням повітряного компоненту, намагаючись за допомогою КАБів знищити логістичні шляхи ЗСУ та імовірне розміщення українських штабів та БПЛА «Ланцет» уразити артилерійські засоби та інше.

Тому в подальшому сил і засоби рф будуть намагатися підтримувати наступальний власний темп, проте при цьому втрачаючи значну кількість людського ресурсу. Адже за великої частки БПЛА різних платформ та дронів FPV, Сили оборони України будуть статично сковувати та виснажувати опонента.

  1. Донецький напрям(включає в себе Авдіївка, Красногорівка та Маріїнка) та характеризується другим основним вектором наступальних дій рф з метою охоплення із північної сторони м. Авдіївка для примушення до виходу Сил оборони України із міста та зайняття невигідних рубежах оборони для подальшого розвитку власного успіху.

Підрозділи рф сконцентрувавши орієнтовно 40-50 тисяч власних підрозділів для захоплення Авдіївки, але зіштовхнувшись із обладнаною українською лінією оборони, намагаючись наступати із використанням важкої броньованої техніки[9].

Майже за 3 місяці проведення наступу здобутки рф характеризуються, як не успішні, а враховуючи кількість втрат в особовому складі (13 тис)та техніки орієнтовно в 220 одиниць, що має елементи провалу та втрати за 1-2 місяці бойових подальших спроможностей[10].

Рф прорвавши українську лінії оборони на початку жовтня змогла частково розвинути власний успіх, та створивши клин збільшити його площу північніше м.Авдіївка. Дана тактика була актуальна в початковій фазі, проте згодом із зупинкою руху та стабілізацією ситуації дало змогу українській стороні наносити вогневе ураження із групової зброї(гранатомети, міномети та великокаліберні кулемети) зробивши уразливим в клині російські підрозділи. І зараз підрозділам рф аби залишитися живими, необхідний рух вперед, а це зараз неможливим через контроль українською стороною Авдіївського коксохімічного заводу та його прилеглої інфраструктури. Це спонукало опонентів СОУ переключити увагу із флангового охоплення Авдіївки, до розвитку наступу у північному напрямі на Новобахмутівка та Розівка, де характер місцевості є більш сприятливим для української сторони.

Тому в подальшому, на нашу думку, наступ рф на Авдіївському напрямі скоротить власний темп у зв’язку із великими втратами у живій силі, не сприятливим тактичним положенням на місцевості та з браком артилерійських засобів та снарядів, відсутність щоденно збільшується.

  1. Запорізьський напрям характеризується на даний момент відносно не стабільною ділянкою бойових дій, проте в подальшому ситуація може мати тенденцію до ескалації.

Після проведення наступальної української кампанії на Оріхівській та Старомайорській ділянках, підрозділи рф, з високою імовірністю спробують повернути раніше втрачені позиції в середній перспективі, тим самим нівелювати українські успіхи у 2023 році.

На Оріхівській лінії зіткнення рф сконцентрувала боєздатні підрозділи вдв та механізованих з’єднань, які в період кульмінації українського наступу, уже намагаються перехопити ініціативу та контратакувати. Зростання російської активності буде мати місце на даному напрямі у лютому-березні 2024 року, перемістившши додаткові підрозділи.

На Старомайорській тактичній ділянці ситуації є тотожною до попередньої, проте рф демонструє станом на грудень 2023 р. активніші наступальні дії, з метою відновлення раніше захоплених позицій. Основний фокус у противника являється в захопленні(або хоча б взяття під вогневий контроль) ділянки дороги Старомайорськ-Рівнопіль, яка має важливе логістичне значення для СОУ, до того ж до реалізації даного наміру рф приступила ще у листопаді 2023 р..

В загальному основне завдання російської сторони на південному напрямі полягає у забезпеченні статичної оборони та за сприятливих умов контратакувати, з метою відтягування додаткових українських частин та засобів із Куп’янського та Донецького напрямів, тим самим призводячи до їх ослаблення[11].

В цілому LCC російської сторони під час проведення наступальних дій характеризуються за наступними принципами війни Клаузевіца[12]:

  • Mass – використання російських військ, яке характеризується масовими атаками та штурмами, в ході яких втрачається до 50% особового складу, тобто із залученням переважаючих сил щодо опонента.
  • Objective – чіткий вибір власної кінцевої мети для російської сторони, та реалізація планів щодо її досягнення.
  • Maneuver – дозволяє швидко перекидати російській стороні власні сили через значні дистанції із залученням залізниці, авіа сполучення чи автомобільним способом тактичному плані маневреність сприяє неочікуваним напрямам наступу (наприклад в Авдіївці 6-жовтня 2023 р. стало неочікуваних ходом із боку рф).
  • Air Component Command (ACC або Військово – повітряні сили) характеризується активністю російської сторони у застосуванні авіації, ракетних чи безпілотних платформ для нанесення ударів по елементам критичної інфраструктури України.

Для більш детального аналізу повітряного елемент рф, його варто розділити за наступними підгрупами, оскільки кожен вид ураження має свою мету та очікуваний кінцевий результат.

  1. Ракетні обстріли здійснюються широкою лінійкою типів ракет, та здебільшого мають на меті ураження важливих вузлів енергетики, логістики чи штабів оперативно-стратегічного чи політичного рівня. Застосування ракетного удару є дорого вартісним процесом, тому використовується для ураження українського еквіваленту HVT(high value target). Удари безпілотними літальними апаратами мають на меті ураження елементів

критичної інфраструктури середнього рівня значення та мають масовий характер застосування через (дешевші за ракети) низьку вартість та власне наявне виробництво БПЛА типу «Шахед». Відмічається останнім часом нова їх тактика застосування за алгоритмом коли запускають 2-3 одиниці і за успішності досягнення по напряму, за кілька днів іде масовий запуск у 10-20 одиниць(головне витримується кількаденна пауза для детального аналізу.

  1. Тактична, оперативна та стратегічна авіація використовується рф у військових цілях, для нанесення ударів(в тому числі ракетними платформами) для зменшення бойової української ефективності військовому плані. Наймасовіше застосування авіації рф відбувається для запуску боєприпасів серії КАБ-500 після дообладнання GPS системи наведення з метою знищення військових та логістичних цілей. Наймасовіше застосування спостерігається під час атак на м. Авдіївка, через сприятливі умови лінії фронту та швидкому русі маршрутом із території рф.

ACC російської сторони станом на сьогодні є лімітованою у функціонуванні через насиченість українською стороною засобів ППО завдяки країнам-партнерів. Особлива концентрація українських ППО зосереджена у м. Київ, Запоріжжя, Дніпро, а також вздовж півдня України. Але це не відноситься до застосування дронів-камікадзе типу «Шахед», виробництво яких кратно збільшилося у порівнянні із 2022 роком у рф. Наприклад, рф заявила про намір виготовити 6000 дронів до літа 2025 року, про що свідчить будівництво нового заводу у Татарстані[13] і лише за вересень-жовтень зумівши запустити по території України 151 шахед.

Додатковою небезпекою для України є велика кількість у рф ракет С-300(мають до 7000 ракет)[14], які мають потужну деструктивну силу і також є важким для збиття. Тому АСС рф зберігає значну роль за своєю функціональністю та здатністю до подальшого нанесення ударів зберігаючи можливість комбінації та адаптації до подальшої української протидії.

  • Maritime Component Command (MCC або Військово – морські сили) рф перебуває без змін, та зберігає низьку активність в акваторії Чорного моря через достатню насиченість українською стороною безпілотних морських платформ (USV).

Нова військова концепція запроваджена Україною, що Sea Deny(сковування дій противника), Sea Control(контроль водного району) навіть Sea Command(нездатність до побудови чи ремонту наявних засобів супротивника), продемонструвала що не обов’язково володіти дорого вартісним флотом або навіть будь яким аби сковувати дії противника. Цього ефекту можна досягати завдяки безпілотним платформами, яких багато і які відносно є дешеві у виробництві(ціна 500-700 тис доларів) й  у навіть у разі атаки в 10 одиниць знищення 7-8 шт, решта 2 нанесуть достатнього ураження.

Але встановлена Україною Sea Control у західній частині Чорного моря в подальшому може бути змінена, через здатність рф до винайдення пропорційної протидії. Хоч це і не підтверджено в реальності(можливо було запущено з метою пропаганди), проте рф будує і також розвиває безпілотні морські платформи, які можуть похитнути безпекові ситуацію в регіоні[15].

Тому в середній перспективі українська сторона буде зберігати контролю в акваторії Чорного моря завдяки морським дронам «Sea Baby» і «Magura» та ракетам «Вільха», «Нептун», «Storm Shadow» і «SCALP». Проте в дальній перспективі ситуація може змінитися із появою російської протидії, проектування якої уже відбувається.

  • Cyber сфера в російсько-українській війні все більше набуває нової ролі, яка не кінетично впливає на стале функціонування державного апарату, що опосередковано відображається у військовій сфері.

Хакерська атака на українського монополіста зв’язку «Київстар», яка відбулася 12 грудня 2023 р., стала найбільшою атакою на телеком-інфраструктуру України, результатом залишила без зв’язку 24 млн абонентів[16]. Відновити повністю функціонал компанії вдалося лише 21 грудня, що продемонструвало можливість супротивника до успішного функціонування у кіберпросторі.

Тому в подальшому рф імовірно імплементує кібер атаки у військовий сценарій, після детального аналізу попереднього застосування. Враховуючи можливі виклики у середній та довготривалій перспективі необхідно здійснити наступне:

  • Продублювати усі мережі(особливо в державному секторі) альтернативними каналами зв’язку;
  • В період тотальної цифровізації, залишити поле діяльності для функціонування аналового керування;
  • Сформувати в складі структурних підрозділів Командувань родів військ ІТ-підрозділи не з числа військовослужбовців(тому що характеризуються не шаблонним мисленням), які будуть розвивати та убезпечувати функціонування кібернетичного простору. ІТ спеціаліст може перекрити функціонал 2-3 штурмовиків позицій, наносячи втрати рф у кібер просторі.

Тому враховуючи наслідки від атаки на «Київстар», роль Cyber простору буде в подальшому відігравати більшу роль. Адже проведені хакерські атаки під проводом російських ГУР, будуть мати тенденцію до повторення та масштабування наслідків в цілому у функціонуванні державного апарату України[17].

  • Space рф не є достатньо розвинута для масштабної загрози Силам оборони України, але у співпраці із країнами-парнерами, а саме з Китаєм, має теоретичну можливість до цього.

Сфера рф продемонстрована здебільшого у вигляді діяльності супутників серії «Союз», які в більшості мають наступні завдання:

  1. аерофото зйомка території України та її союзників з метою фіксування та вистежування змін та концентрації сил;
  2. забезпечення функціонування навігаційної системи «Глонас», яка є основною навігаційною системою у російській армії та систем озброєння.

Станом на квітень 2023 р рф володіє орієнтовно 100 супутниками, які забезпечують функціонування Space простору[18]. Проте аналізуючи кількість, ми вважаємо, що реальна кількість супутників, які можуть забезпечувати діяльність становить не більше 5-7 одиниць, помимо російської пропаганди.

Хоч рф у 2023 році і здійснила запуски нових супутників серії «Союз-2» з космодрому Плесецьк 25 листопада, 7 серпня, 23 травня та 23 березня[19], проте критично не вплинуть на хід російсько-української війни через брак західних технологій, які закриті через санкції.

Тому в подальшому роль космічного простору для рф буде мати лімітований характер, та буде слугувати лише у пропагандиському плані, аби радувати внутрішню аудиторію, не становлячи значного впливу для СОУ.

II. Centre of Gravity (COG) це військовий термін, який стосується джерела сили, рівноваги або стабільності, необхідного військовим силам для підтримки функціонування. Центри тяжіння існують для всіх воюючих сторін і на всіх тактичних, стратегічних і оперативних рівнях війни одночасно. Концепція була вперше розроблена Карлом фон Клаузевіцом, та детальніше описана у його праці «Про війну» [20].  COG це сильний фізичний елемент оперативного чи тактичного рівня опонента, яка дозволяє йому досягати успішних результатів та бути домінантним на полі бою. На нашу думку, в оперативно-тактичному плані у силах і засобах рф домінантним в поточний період під час російсько-українській війні є засоби радіо-електронної боротьби, які в системному баченні переважають українські аналоги.

Мета: нейтралізувати радіо-електронне середовище для української сторони, тим самим встановити власне домінування для успішного оперування власних засобів.Бажана похідна: р безперешкодне функціонування частот різного спектру функціонування власних засобів зв’язку, БПЛА та систем управління встановлено.
                                EW                (electronic warfare) Критичні можливості:1.можливість до забезпечення функціонування власних систем управління;2.можливість до захисту власних JISR(засоби збору розвід. інформації)3.можливість до захисту власних систем зв’язку4. можливість швидкого розгортання та безперебійного функціонування5. можливість до порушення функціонування систем протилежної сторони на верхньому та нижньому діапазонах зв’язку.6.можливість до дезорганізації функціонування діяльності БПЛА, систем спостереження та використання високоточних боєприпасів.
Критичні вразливості:1.С2(близькість розміщення до штабів чи критичних елементів)2. Критична інфраструктура яка генерує електроенергію3. Індефікації місця початку напрямкового спектру4. Потреба у великій кількості навченого персоналу для обслуговування систем. Навчальні заклади РЕБ.5. Фізична індефікації через наявність антен чи устаткування, яке можна візуально виявити. Критичні вимоги:1. JISR(засоби збору розвід. інформації)2. С2(штаби)3.ELINT(electronic intelligence)4. SIGINT(signal intelligence)5. TECHINT(technical intelligence)6. MASINT(measurement and signature intelligence)7. СOMINT(communication intelligence)
Висновок: Засоби РЕБ(EW) є потужними засобами, які мають 2 завдання: убереження від втручання власних систем(зв’язок, БПЛА, системи управління) та зменшення ефективності функціонування протиборчої сторони. Російські засоби ЛЕЕР-2, Інфауна, Борисоглебськ, Житель, лінія Красухи та інші є потужними засобами, які утруднюють функціонування українських систем.

COG EW (РЕБ) має змінний характер, оскільки українська сторона веде активну роботу щодо вдосконалення власних систем та пошуку рішення щодо зменшення російського електронного впливу на усі системи усіх рівнів. Найактуальніше застосування РЕБ рф має у безпілотній сфері, оскільки із кратним збільшенням ролі застосування БПЛА із обох сторін,  пропорційно збільшилася роль захисту від них аналогів опонента.

Наявні російські засоби оперативного рівня РЕБ націлені на зменшення використання кількості  високоточних боєприпасів(HIMARS уже не влучає точно в ціль, адже рф активно зміщує запрограмовані GPS координати), використання в їх тилу українських БПЛА Лелека, PD-2, Валькірія, Байрактар та інші, а також виявлення зон роботи незвичних амплітуди частот(Harris) та їх ураження. Тому роль РЕБ рф демонструє високу ефективність та має тенденцію до вдосконалення та розвитку[21].

III. Станом на грудень 2023 – січень 2024 р.. Україна зіштовхнулася із численними викликами, які безпосередньо відобразилися у військовому плані на полях боїв. Це насамперед стосується міжнародної підтримки партнерами, залежність від яких є масштабна у вигляді фінансової, гуманітарної та військової допомоги.

У військово-політичному плані основними критичними моментами для Сил оборони України є наступні фактори, які в середній та довготривалій перспективі впливають на бойові дії.

№ з/п Критичний момент Імовірний варіант вирішення Примітка
1. Дефіцит артилерійських боєприпасів 152 мм, 155 мм, 122 мм, 120 мм, 81 мм та інші Грантова допомога(чи банківський кредит) усім бажаючим(після верифікації БЕБ,СБУ,НацПол.) хто заявляє про готовність початку виробництва боєприпасів. Ідеальний варіант про децентралізацію виробництва б/к та створення легального ринку шляхом дерегуляції. Критична важливість боєприпасів для СОУ має стратегічне значення, адже за відсутності б/к збільшуються українські втрати.
2. Виробництво до FPV дронів. Логістика доставки комплектуючих. У профільних технічних училищах електронного ухилу ввести винагороду за кількість зібрати дронів FPV, що дасть додатковий підробіток молоді.

Через гранти та банківські кредити сприяти виробництву ключових комплектуючих, виключаючи залежність від лінії логістики з Китаю.

Дрони FPV- це високоточний  замінник артилерійських і мінометних боєприпасів, які в сучасному бої мають вирішальне значення.
3. Мала кількість і фахова підготовка військових командирів тактичної, оперативної та стратегічної ланок. У коротко та середній перспективі фахову освіту надавати офіцерській ланці надавати західними навчальними закладами, максимально допустимо її скоротивши.

Розгорнути 3-5 місячні швидкі курси для офіцерів тактичної ланки. Оперативно-стратегічно ланку протестувати на рівень IQ, звільнивши усіх нижчим рівнем 100.

Переглянути функціонал систем, впровадивши філософію «процес заради результату», а не наявний теперішній «процес заради процесу».

Проведення відкритих перед визначеної категорії військових конкурсу на призначення на ключові посади.

Виявити та призначити на керівні посади лідерів, вилучивши раптово потрапивши осіб.

Кадри виховуються, а не в пошуках талантів.

4. Максимальне принесення військових дій на територію рф. Збільшення проведення комплексу заходів, щодо знищення ключових елементів на території рф.

Погодити із Республікою Молдова щодо проведення контртерористиної операції в Придністров’ї, яка дасть українській стороні додаткові боєприпаси, полонених і виключить загрозливий фактор для Одещини

Нав’язування українському соціумі твердження, що краще ми ворога, ніж ворог нас.
5. Наявність не признаної терористичної організації Православна церква московського патріархату Повне закриття усіх працюючих церков московського патріархату, які несуть загрозу українській нації та державі.

Сприяння залишення усіх службовців даної терористичної організації меж України.

Зменшення кількості терористичної діяльності рф на території України.

Вище подані чинники будуть мати лише дотичне відношення до військових факторів функціонування безпекового сектора України, проте їх усунення має стратегічне значення, а виключення пункту 4.

Наступні військові фактори мають пряме військове значення, оскільки від їх вирішення буде залежати результат розвитку бойових дій у 2024 році.

  1. Впровадження мультимедійності у всі щаблі керування підрозділами. Ведення бойових дій станом на сьогодні істотно розвинулися за алгоритмом:

 

Швидкість та оперативність виявлення цілі
Передача інформації від засобів виявлення до засобів ураженню. Коригування вогню
Фізичне знищення цілі

   БПЛА                     Радіостанція

                                  або старлінк           Штаб чи ситуаційний центр       Радіостанція               Засоби ураження

                                                                                                                          або старлінк

Відповідно хто перший використовує в розумних межах даний алгоритм, той відповідно швидше досягає контролю над полем бою та нівелює будь яку ініціативу опонента. Даний алгоритм характерний для рівня батальйон-бригада, оскілки уся горизонтально-вертикальна лінія командування знаходиться в межах одного підрозділу, і всі особисто знайомі між собою.

Але в інших варіантах, коли для прикладу, швидко сформована частина або тактична група, в районі бойових дій показує меншу бойову ефективність та виконання алгоритму, через малу ефективність С2 та слабкі горизонтально-вертикальних комунікації.

Тому швидкість виявлення, обміну та актуальне ціле вказання цілей є сучасним вимогою бойових дій, і ті хто оперативніше користується формулою, той має перевагу. Проте ця перевага досягається за наявної кількості типів і класу засобів ураження, які швидко можуть спрацювати на знищення цілі.

  1. Насиченість технічними засобами розвідки та засобами спостереження. Лінія фронту зі рф складає близько 3750 км, що вимагає значних ресурсів та бойових частин, аби унеможливити раптовий напад на українську територію[22]. Активна лінія фронту є довжиною 1500 км, де постійно відбуваються бойові зіткнення.

Обидві ділянки фронту, хоч і характеризуються різною амплітудою війни, проте потребують постійної уваги підрозділів, а це відволікання. Саме тому аби убезпечитися від дій противника на усіх ділянках кордону необхідно забезпечити цілодобове спостереження, яке можна здійснити технічними засобами розвідки, а саме стаціонарними денними/нічними/тепловими камерами, сенсорами руху та важкими БПЛА які мають безперебійне живлення через провід із землі.

Україна має нижчу мобілізаційну здатність на відміну від опонента, і тому аби зменшити загрозу від його дій необхідно не шаблонно підходити до вирішення проблеми. Допомогти із вдосконалення кордону та лінії зіткнення, за запитом української сторони, можуть країни-партнери, які мають достатню кількість технічних засобів чи володіють схожим досвідом по протидії іммігрантам (США, Японія, Естонія та інші).

Додатково достатня кількість технічних засобів розвідки підвищить бойову ефективність, адже це дозволить точніше та швидше реагувати на загрози. Особливий акцент робити на безпілотні бойові модулі, які можуть автономно вести вогонь на найбільш загрозливих ділянках.

  1. Побудова оборонних позиція 1, 2 та 3 ешелонів та обладнання їх в інженерному відношенні. Лише 17 листопада 2023 року вищим політичним керівництвом було прийнято відповідне рішення, яке акумулювало зусилля щодо початку побудови оборонних позицій по всій лінії фронту, а особливо в зоні ведення активних бойових дій[23].

Оскільки в першій половині 2022 року Сили оборони України використовували за задумом тактику  мобільної і маневреної оборони обороні, яка полягала у максимальній децентралізації командування та активним сковуючим діям рівня батальйонних та ротних тактичних груп. То в другій половині 2022/2023 році лінія фронту стабілізувалася та трансформувавшись до бригадного рівень відповідальності за дії. В загальному під час статичної оборони на сході України, побудова лінії оборони відбувалася силами бригад на першій лінії в період виконання бойових завдань. Побудова 2 та 3 лінії фронту відбувалася на максимально низькому рівні, силами самих же Сил оборони України, які мають лімітовані засоби для якісного виконання завдання та ряд інших завдань до виконання.

У 2015 році усі Обласні державні адміністрації отримали чітке завдання від Кабміну, щодо закріплення певної ділянки фронту та побудови там 2 та 3 ешелону оборони цивільними підрядниками. Це стало політичною відповідальністю ОДА, які направили максимум власного ресурсу області у власну зону раніше визначеної  відповідальності та повністю виконали завдання[24]. Свідченням надійності того проекту стала успішна оборона Сил оборони України в 2022-2023 рр.., які утримають оборону у даних позиціях попри переважаючі атаки росіян сьогодні.

Тому повторне закріплення за ОДА певних ділянок фронту/лінії розмежування для створення багато ешелонованої лінії фронту протяжністю 1500 км, стане ефективним рішенням щодо підвищення безпеки території України. Також це вивільнить військових від  завдань будівництва і дозволить сконцентруватися на інших завданнях.

  1. Створення нового командування безпілотних платформ. Станом на сьогодні безпілотні платформи глибоко інтегрувалися у систему бойових дій, якісно добавивши швидкість, ефективність та синхронність досягнення результату. Але мова заходить про безпілотні платформи, то в більшості випадків іде розуміння про повітряні апарати, і рідше про морські дрони.

Оскільки російсько-українська війна у 2023 році стала роком відкриття FPV дронів, то в подальшому тенденція до вдосконалення та розвитку збережеться. І для того аби українська сторона технологічніше та ефективніше домінувала на сучасному полі бою, уже зараз необхідно приступати до створення стратегії, доктрини та нормативно-правової бази. Адже новосформовану тенденцію уже зараз треба направляти у вірне русло, керувати нею та фахово розвивати.

Уже сьогодні Україна володіє всіма рівня БПЛА – стратегічним(Байрактар), оперативним(Лелека, PD-2, Валькірія та інші) і тактичні( FPVдрони, Mavic, Autel та інші), які діють в інтересах штабів усіх рівнів, проте без стратегії застосування. І найголовніше, що досвід та вміння, який набувся в ході бойових дій в одній частині, не систематизований та не розповсюджується в інші підрозділи.

Застосування безпілотних платформ несе в собі додатково і фінансову вигоду, оскільки ефективність тактичного рівня БПЛА по ціні і ефективності замінює діяльність 8-10 військовослужбовців, що навіть при бойових втратах має меншу ціну ніж компенсація родинам полеглих(15 млн компенсація родині загиблого).

Розвиток безпілотних платформ тісно пов’язаний із розвитком його протидії, а саме радіоелектронної боротьби(EW).  Особливо актуальним розвитком українського РЕБ(EW) спільно із безпілотними системами, після аналізу і визначення COG рф, який безпосередньо націлений на зниження української ефективності.

Тому формування нової концепції застосування безпілотних систем у наземній, повітряній і морській сферах (в подальшому не виключати розгляд і в космічній сфері)потребує уже початку дій аби бути попереду опонуючої сторони.

Дані пункти мають тезисні характеристики, та за потреби можуть бути проаналізовані та розгорнуті в більш змістовний характер науковими інститутами навчальних закладів Збройних Сил України, які по суті повинні дивитися на теперішнє та минуле і пророкувати варіанти дій розвитку майбутньому. Адже в період змін і розвитку перемагає той, хто вміє швидко вчитися, адаптуватися і розвиватися. Наприклад, одним із вирішальних чинників перемоги коаліції Антанти у Першій світовій війні стало використання британцями вперше танків «У битві при Соммі» 1916 року. Хоч на етапі реалізації застосування танків також було багато критиків і противників, але психологічний ефект який вони створили дав суттєвий результат на шляху перемоги  альянсу Антанти. Тому технології – це завжди розвиток, а розвиток – перемога.

  1. Безпекова ситуація в Україні станом на грудень 2023 р. є важкою, проте не критичною, як зараз шириться в усіх площинах інформаційного простору. Це насамперед стало причиною серій кроків, які не фахово здійснилися військово-політичним керівництвом на початку 2023 року, що в подальшому спричинило подальші російські дії. До даних прорахунків варто віднести:
  • Не врахування реального стану та положення російських окупаційних військ на ділянках основного напряму наступу під час літньої кампанії;
  • Показ надмірного оптимізму та очікувань у відкритому інформаційному просторі щодо російських підрозділів. Рефокус із професійної та фахової армії рф у бік зневаги та нівелювання їхнього професіоналізму.
  • Брак достатньої комунікації оперативно-стратегічних штабів Сил оборони України та країн-партнерів. Українська сторона не зуміла донести реальний стан справ(через постійну декламацію прийняття стандартів НАТО відсутня синхронізація загальновійськових дій) під час проведення наступальних заходів, а сторона країн-партнерів (здебільшого США) не зуміли усвідомити сучасні тенденції російсько-української війни;
  • Мінімальна кількість навчань інструкторами країн-партнерів українських штабів оперативного та оперативно-стратегічного рівня, які через ліміт часу не зуміли усвідомити значення 5 вимірного бою та брак достатньої кількості ресурсів;
  • Здатність російської сторони до швидкого навчання для протидії застосування західних зразків озброєння та кратного збільшення побудови оборонних позицій обладнаних в інженерному відношенні та інше.

Дані кроки призвели до перехоплення ініціативи російською стороною, та розгортання наступальних операцій на Куп’янському та Донецькому напрямах осінню 2023 року. Дані наступальні заходи здійснюються 2-3 місяці без стратегічних чи оперативних досягнень (лише тактичні), та є близькі до наближення точки кульмінації і втрати подальших спроможностей. Це зумовлено великими втратами рф у живій силі, техніці та низькій якості боєприпасів, які були куплені в Північній Кореї та інше[25].

Але незважаючи на наближення точки кульмінації наступальних дій та виснаження наступального потенціалу, рф в стратегічному плані немає наміру до деескалації та потужно нарощує власний бойовий потенціал. Наступний рік бюджет міністерства оборони рф є рекордним за всю історію і складає 40% від усього бюджету країни, а саме 72,1 млрд. доларів США[26]. Дана сума є лише виділенням із державного бюджету, і не включають в себе федеральні(регіональні) фінансування у силовий сектор рф. Тобто масштабне виділення фінансів свідчить про бажання продовжити в дальній перспективі вторгнення в Україну.

Орієнтовні російські плани на 2024 рік характеризуються такими намірами:

  1. рф продовжує формування нових військових частин та проводить широку рекрунтигову кампанію щодо популяризації військової служби шляхом кратного збільшення грошового утримання;
  2. накопичення запасів ракетних платформ, які в 2023 р. менше застосовуються для ударів по українській території, проте наростивши їх виготовлення у м.єкатеренбур. Наприклад запаси кількісті ракет у серпня 2023 р. складали 585 одиниць, а в листопаді уже складали 875, виготовляючи щомісячно 70-80 шт[27]. Аналогічна ситуація проглядається і у 2-3 кратному збільшені виготовлені БПЛА різного рівня застосування.
  3. Переведення роботи усіх заводів військово-промислового комплексу у 3 зміни, збільшивши виробництво озброєння відповідно. Доцільно вважати, що існує здатність виготовлення з нуля 200 одиниць техніки, відновлювати – значно більше.
  4. Цивільне населення рф зберігає високий рівень довіри до свого політичного керівництва, надаючи повну підтримку в збройній агресії проти України. Згідно даних соціальних опитувань, в рф війну підтримують 74% респондентів, а проти лише -18%, що не демонструє протиріччя проти війни[28].

В цілому безпекова прогноз на весну 2024 року буде полягати у намірах активізувати наступальні дії в східному регіоні України, ставлячи собі за мету повну окупацію Донецької та Луганської областей. Посилення наступальних дій будуть супроводжуватися численними психологічними операціями та інформаційними заходами рф проти українського населення з метою вселення зневіри та спонукання підписати невигідний для Києва мирний договір.

Але незважаючи на усі безпекові виклики та проблеми, Україна вистоїть у будь-яких виявах російської агресії, шляхом нарощення не традиційних та гібридних методах війни. Уже зараз триває кратне збільшення виробництва безпілотних платформ різного рівня застосування, що істотно вплине на поле бою.

Хоч зараз рішення про надання військової підтримки в американському Конгресі не прийнято, проте це відбудеться не пізніше січня 2024 року, систематизувавши та синхронізувавши дії із усіма державами-партнерами. Адже штучно створена пауза щодо надання американської допомоги, активно доповнюється Німеччиною, яка хоч і не на 100%, проте покриває поточний дефіцит[29].

Проте усі війни попередніх історій мали різні амплітуди успіхів та провалів, проте перемагає завжди той, хто вміє якісно оцінити власні прорахунки, внести корективи у наявні процеси та запобігти їх повторення у майбутньому. І тому для української перемоги алгоритм «усвідомлення-оцінка-аналіз-внесення змін-повторний аналіз» повинен стати догмою в усіх сферах та структурах, що уже і відбувається активно.

І найголовніше – велика перемога уже, що існуємо як нація та як держава, хоч і з великим дефіцитом всього, але ми боремося і неодмінно переможемо.

Слава Україні.

Vlad Dut.

Share Button

Також перегляньте

Sily_ru

Російська загроза: небезпека для України чи всього світу

Cьогодні питання про імовірну російську загрозу нападу на Україну, стоїть в усіх світових ЗМІ чи …