Польсько-український портал Portal Polsko-Ukraiński jest portalem internetowym o charakterze analityczno-informacyjnym
Схожі статті
Глава Українського інституту національної памʼяті (УІНП) Володимир Вʼятрович у коментарі РolUkr.net розповів, що Офіс президента Володимира Зеленського звернувся до них, щоб підготувати довідку про стан польсько-українських відносин у сфері історії. ІНП виконав це завдання. 31 серпня – 1 вересня відбудеться перший офіційний візит президента Зеленського до Варшави. 18 серпня глава МЗС Польщі Яцек Чапутович в інтервʼю газеті Rzeczpospolita, заявив, що Польща напередодні візиту Зеленського отримує позитивні сигнали з Києва щодо відновлення польських пошукових ексгумаційних робіт на території України. Дозволи на ці роботи були призупинені Україною в 2017 році як реакція на 15 знищених у Польщі надмогильних українських памʼяток. Останньою краплею, яка призвела до призупинення видачі дозволів на ексгумації, стало руйнування українського меморіалу в селі Грушовичі. Київ два роки вимагає, аби Варшава почала відновлювати ці памʼятки, й тоді обіцяє відновити видавати дозволи на ексгумації. У Польщі поруйновані памʼятки не хочуть відновлювати, бо вважають, що вони встановлені незаконно і в місцях поховання членів ОУН і вояків УПА. Їх в Польщі звинувачують в геноциді польського народу. Тож ситуація досі залишалася патовою.
Вʼятрович вважає, що діалог щодо поновлення польських ексгумацій на території України, та щодо складних тем польсько-української історії справді може відбутися під час візиту Зеленського до Варшави. Також глава УІНП звернув увагу на часту підміну понять, коли в цій темі говориться про «мораторій на ексгумації». Насправді ніякого мораторію немає, а є призупинення видання дозволів на польські пошуково-ексгумаційні роботи в Україні.
В’ятрович висловив сподівання, що в результаті діалогу між президентом Зеленським та владою Польщі польська сторона піде на зустріч щодо відбудови бодай одного зруйнованого українського пам’ятника в Польщі – в Верхраті. Меморіал у цьому селі Підкарпатського воєводства Польщі зруйнували вандали в жовтні 2016 року. Кам’яний хрест на кладовищі встановили 1993 року на могилі 13 вояків УПА (їхні імена викарбувані на металевих табличках), а також цивільних померлих. Відповідальність за плюндрування могили взяли на себе радикальні польські націоналісти з організації «Табір великої Польщі». За словами Вʼятровича, меморіал у цьому селі встановлений легально на місці поховання людей, тож, за польськими законами, мав би бути відновлений.
Також, за словами глави УІНП, він сподівається, що в історичному діалозі між президентом України та владою Польщі будуть взаємні кроки назустріч, бо це основа для побудови добрих польсько-українських відносин.
Відповідальний секретар Державної міжвідомчої комісії з увічнення пам’яті Святослав Шеремета у коментарі PolUkr.net сказав, що йому нічого не відомо про діалог між Офісом президента Зеленського та польською владою щодо тем ексгумації і складних питань історії.
«Я розумію, що досі, на превеликий жаль, польська сторона нічого не зробила, щоб піти на зустріч українській стороні та бодай щось відновити з поруйнованих памʼяток. – каже Святослав Шеремета. – Навіть не відновили абсолютно легальне поховання в Верхраті, яке було побудоване, відповідно до вимог польського законодавства. Ми хотіли відновити цей меморіал у Польщі своїми силами, але нам не дали цього зробити. Польська сторона теж нічого там не зробила за понад три роки».
У інтервʼю Rzeczpospolita глава МЗС Польщі Чапутович заявив, що в справі відновлення польських ексгумацій в Україні до польського керівництва «доходять певні позитивні сигнали». «Ми б хотіли відновлення діалогу (з Україною) на історичні теми», – заявив Чапутович.
Раніше президент Польщі Анджей Дуда 4 червня під час зустрічі у Брюсселі попросив президента Зеленського про відновлення польських ексгумацій в Україні. За його словами, дозвіл Києва на відновлення ексгумацій дасть змогу вшанувати памʼять загиблих поляків і нормалізувати польсько-українські відносини.
Українсько-польські історичні відносини загострилися у квітні 2017 року, коли польські націоналісти за підтримки місцевої влади знищили на кладовищі в селі Грушовичі біля Перемишля памʼятник воякам УПА. Відразу після цього Київ перстав видавати полякам дозволи на ексгумації в Україні, наполягаючи на відбудові знищених вандалами за останні роки 15 українських місць памʼяті на півдні Польщі. Проблему не вирішено досі. Польська сторона наполягає на безумовному розблокуванні можливості ведення пошуково-ексгумаційних робіт в Україні, а українська – на необхідності відбудови зруйнованих місць памʼяті.
В Україні та Польщі різне ставлення до подій на Волині та у Східній Галичині 1943-1944 у роках. Сейм Польщі у 2016 році назвав Волинську трагедію геноцидом польського народу. Українські історики переважно це заперечують. Польська влада та історики покладають відповідальність за вбивства цивільного населення виключно на ОУН і УПА, а більшість українських істориків переконані у відповідальності за злочини обох сторін. У Польщі вважають, що в результаті етнічних чисток в 1940-х від рук українських націоналістів загинуло понад 100 тисяч поляків і 5-10 тисяч українців. Натомість в Україні кажуть про кількадесят тисяч убитих поляків та до 20 тисяч українців.
Ігор Тимоць
