субота, 14 Грудень, 2024
pluken
Головна / Думки та коментарі / Причини створення окремих правових норм, що стосуються іноземців
Ministerstwo Sprawiedliwości RP, Fot. commons.wikimedia.org
Ministerstwo Sprawiedliwości RP, Fot. commons.wikimedia.org

Причини створення окремих правових норм, що стосуються іноземців

Share Button
Ministerstwo Sprawiedliwości RP, Fot. commons.wikimedia.org
Ministerstwo Sprawiedliwości RP, Fot. commons.wikimedia.org

Кожна сучасна держава створює законодавчі норми загального характеру, тобто такі, що, зазвичай, стосуються кожної людини, яка перебуває на її території. Тому винятки, які застосовуються щодо іноземців, мають бути результатом очевидних положень нормативно-правових актів. Аналогічно, інакше трактування правового статусу певної особи випливає з її відмінної ситуації в порівнянні з громадянами цієї країни.

Окреме регулювання правової ситуації іноземців є наслідком того, наскільки активно держава в принципі регулює життя своїх громадян. Державна система освіти, загальна служба охорони здоров’я, соціальне забезпечення та соціальне страхування (вихід на пенсію, пільги для інвалідів тощо) спричиняють те, що держава обтяжена розлогою і затратною системою соціального захисту. Ще до того, як громадянин вийде на ринок праці й заробить перші гроші, він уже є предметом державної «інвестиції». Тоді як після досягнення визначеного віку або у разі настання певних непередбачуваних подій (серйозна хвороба, інвалідність) – має право на отримання визначених пільг.

Поява в глибоко регульованому суспільстві особи «ззовні» є проблемою не так для економіки й населення країни, як для самої держави й створених нею загальних систем. Держава переважно обмежує для іноземців доступ до ринку праці у зв’язку з бажанням повернути свої інвестиції, вкладені в систему освіти, та задля забезпечення стабільності наявних податкових джерел. Держава передусім побоюється того, що іноземці, які прийшли на місце власних громадян, вимагатимуть пільг, що були обіцяні цим громадянам у випадку безробіття. Ще однією проблемою, безсумнівно, є необхідність гарантування безпеки. Адже навіть безневинний, на перший погляд, іммігрант може мати в країні походження багату злочинну історію, про що відповідні органи держави, яка приймає, можуть дізнатися занадто пізно.

Навіть численні реєстраційні зобов’язання, накладені на іноземців, не виходять за рамки того, з чим стикаються громадяни у власній країні. Від народження кожен громадянин повинен бути вписаний до численних обліків, починаючи з РАГСу, видачі посвідчення особи і аж до реєстрації у відповідних податкових органах та у закладі соціального забезпечення. У випадку іноземця, який подає документи на візу або на дозвіл на перебування в Польщі, всі особисті дані, по суті, вносяться одноразово. Цим і зумовлена така велика кількість рубрик у формах відповідних заяв.

Без сумніву, розповсюдженість державного регулювання та високий рівень державних витрат впливають на ускладнення процедури отримання дозволу на в’їзд або перебування в іншій країні. Історія виникнення і розвитку законодавчого регулювання міграції чітко демонструє взаємозв’язок такого типу. Перетікання населення між країнами, зазвичай, – цілком природне і постійне явище, й історія процесів міграції сягає набагато глибше, ніж історія найстаріших країн.

Звісно, можна дискутувати про раціональність надто розвиненого піклування країни про своїх громадян, але слід наголосити, що в теорії відповідного законодавства і міграційної політики не національні інтереси (у вузькому їх розумінні) є причиною того, що іноземці стикаються з великими чергами під час отримання візи чи з прискіпливими чиновниками. Інша річ, що контакт з імміграційною адміністрацією іншої країни може, на жаль, справити хибне враження про цю країну.

Порушені тут проблеми – це не лише вступ до відповідних правових питань. Визначення сенсу призначення цих урегулювань, тобто їх ratio legis, є важливим компонентом процесу інтерпретації відповідних норм, що, без сумніву, впливає на їх застосування. Слід мати це на увазі, оскільки спектр положень, що стосуються іноземців, та їхня складність зумовлені всією сукупністю польської законодавчої системи. Без цієї точки відліку, встановленої в якості загального фону для висвітлення подальших тем, буде набагато важче зрозуміти призначення окремих органів, які займаються законом для іноземців.

солісітор Міхал Лельонек

Гладиш & Жераньскі, Юридична фірма ПТ

Читайте також: Закон Польщі “Про іноземців”

 

Share Button

Також перегляньте

Fot. naszvybir.pl

Не сприймаймо злочинців як жертв

Перш, ніж розпочати широкомасштабну війну проти України, Росія вкладала величезні кошти в інформаційну війну проти …

Напишіть відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.