вівторок, 5 Липень, 2022
pluken
Головна / Думки та коментарі / «Арбітр тепер зрячий». Чому бойовики і Кремль хочуть прогнати місію ОБСЄ з Донбасу
Fot. polskieradio.pl
Fot. polskieradio.pl

«Арбітр тепер зрячий». Чому бойовики і Кремль хочуть прогнати місію ОБСЄ з Донбасу

Share Button

obwe_polskieradioНа тлі загострення бойових дій на Донбасі особливу тривогу як міжнародної спільноти, так і української влади викликали події довкола спеціальної моніторингової місії ОБСЄ. У ніч на 10 серпня в Донецьку було підпалено кілька автомобілів СММ. Цій події передували акції протесту проти присутності місії на території так званих «ДНР» і «ЛНР», чиє самопроголошене керівництво не приховує свого негативного ставлення до інспекторів Організації з безпеки і співробітництва в Європі.

Хоча, здавалося б, іще недавно значно більше підстав для незадоволення роботою місії ОБСЄ на Донбасі було в офіційного Києва. Але Україна не зацікавлена в припиненні роботи місії, яка фіксує порушення Мінських угод з боку проросійських сепаратистів. Росія ж – навпаки, була б рада, якби міжнародні спостерігачі забралися геть із зони конфлікту.

 

Початок – від Брейгеля Старшого

Спеціальна моніторингова місія почала свою роботу на Донбасі 21 березня 2014 року на підставі запиту від уряду України до ОБСЄ і консенсусного рішення всіх 57 країн-учасниць Організації з безпеки і співробітництва в Європі.

Як зазначено на сайті ОБСЄ, завдання неозброєної цивільної місії – «неупереджено й об’єктивно спостерігати та звітувати про ситуацію в Україні, а також сприяти діалогу між усіма сторонами конфлікту».

Незважаючи на задекларовану неупередженість, упродовж тривалого часу спостерігачі викликали роздратування української громадськості, «не помічаючи» порушень Мінських угод з боку проросійських сепаратистів. У розділах політичного гумору на українських веб-сайтах цілі розділи присвячені анекдотам про нездатність місії розгледіти й зафіксувати очевидне («Через обстріли Дебальцевого місія ОБСЄ не може потрапити в Дебальцеве, щоб зафіксувати припинення вогню»).

«Спостерігачі місії ОБСЄ – це сліпі і глухі люди, які нічого не бачать. Для того, щоб вони зафіксували обстріл українського блокпосту, треба, щоб сепаратист із георгіївською стрічкою на георгіївському коні стріляв в українців», – іронізував координатор проекту «Повернись живим» Віталій Дейнега.

Після трагічного випадку 5 листопада 2014 року, коли в результаті обстрілу донецької школи №63 загинуло двоє й отримали поранення троє дітей, обурені користувачі соцмережі Twitter навіть почали кампанію #mercenaryosce («ОБСЄ – найманці»). У звіті спеціальної моніторингової місії, опублікованому 7 листопада, було зазначено, що снаряди прилетіли на подвір’я школи з північного заходу, тобто з боку села Піски, контрольованого українською армією. Хоча на опублікованих міністерством закордонних справ України фото з місця подій чітко видно, що обстріл вівся із заходу – з підконтрольної бойовикам Макіївки.
Український сегмент інтернету вибухнув розгніваними дописами й карикатурами. Найбезневиннішими з них були «дорожні знаки» із зображенням чорних окулярів та підписом «Увага! Сліпі спостерігачі» і картина Пітера Брейгеля Старшого «Сліпі», перейменована так: «Спостерігачі ОБСЄ контролюють ділянку російсько-українського кордону».

Звинувачення в «короткозорості» були не найгіршим закидом у бік СММ. Бійці українських добровольчих батальйонів, зокрема ДУК «Правий сектор», розповідали журналістам, що спостерігачі ОБСЄ іноді приїздили так чітко по завершенні обстрілів наших позицій з боку незаконних озброєних формувань, ніби точно знали, коли вогонь буде припинено. А отже, бойовики могли узгоджувати з ними свої дії.

Більше того – працівників СММ звинувачували в тому, що вони «здають» бойовикам координати розташування позицій українських військ.

У такому шпигунстві підозрювали представників Росії, котра, як одна з 57 країн-учасниць ОБСЄ, має свою квоту в складі моніторингової місії.

І хоча речники організації переконували, що росіян серед інспекторів, які виїздили в «гарячі точки», – усього 7-8%, на українському боці цю цифру вважали значно більшою.

Такої думки дотримувалися не лише українці, а й закордонні експерти. Президент американського фонду Potomac Філіпп Карбер, презентуючи у травні 2015 року доповідь «Поза Мінськом-2: перспективи для нового російського наступу», назвав роботу спостережної місії ОБСЄ на сході України неефективною, зокрема, й через те, що «західних представників у ній значно менше, ніж російських».

Окрім того, за даними Карбера, інспектори місії навіть за бажання не могли проводити повноцінне спостереження, оскільки повністю або частково позбавлені доступу до значних ділянок російсько-українського кордону, через який відбувається основне перекидання російської техніки та солдатів на Донбас.

У звітах місії також часто йшлося про те, що сепаратисти відмовляються допускати інспекторів до певних об’єктів.

 

Місія потрібна

Таким чином, замість «сприяти діалогу між учасниками конфлікту», спеціальна моніторингова місія ОБСЄ від початку діяльності на сході України була змушена доводити свою неупередженість і, власне, потрібність. Адже безпосередньо вплинути на ситуацію в зоні бойових дій ні СММ, ні ОБСЄ загалом не можуть.

Завдання місії – передусім інформувати світову громадськість про перебіг подій на території конфлікту. Саме тому українська влада, на відміну від інтернет-критиків із «диванної сотні», завжди наголошувала на важливості присутності спостерігачів у зоні АТО.

«Потрібно розуміти, що вага звітів ОБСЄ – величезна. Звіт ОБСЄ про певну подію чи період конфлікту – це і є той документ, на який орієнтуються ООН, Євросоюз, Сполучені Штати Америки ті інші міжнародні інстанції, аби скласти свою думку та видати оцінку тій чи іншій ситуації на Донбасі. В умовах воєнного конфлікту іноземні держави та організації не схильні довіряти нам чи сепаратистам – їм потрібні висновки незалежного арбітра, який перебуває на місці подій», – каже в коментарі Polukr.net Ольга Лень, радник голови Донецької обласної державної військово-цивільної адміністрації з питань  інформаційної політики.

«Наші попередні нарікання на роботу місії ОБСЄ на Донбасі базувалися насамперед на тому, що вона не виїжджала на місця бойових дій, недостатньо активно моніторила ситуацію. Їхня лінія постійно «коливалася» – в ОБСЄ визнавали, що там чогось не зрозуміли, там недогледіли… – розповідає Ольга Лень. – Тепер картина змінилася. Місія ОБСЄ зміцнилася – зараз у них є більше автомобілів для виїзду на події, є достатньо безпілотних літальних апаратів, чого не було раніше. Тож тепер вони справді краще бачать ситуацію – насамперед фізично. І вже на цьому поліпшеному баченні вибудовують свої звіти й оцінки.

Саме на цих звітах потім будується суспільна думка міжнародної спільноти. А якщо ці звіти збігаються з українською версією подій – відповідно, світ ухвалює рішення на нашу підтримку».

Із цих самих причин присутність місії на Донбасі є невигідною керівництву «ДНР», «ЛНР» та їхнім ляльководам у Москві.

Поки місія була «підсліпуватою» й стараннями окремих своїх представників навіть приносила бойовикам певну користь, претензії до її роботи з боку проросійських сепаратистів якщо й були, то радше позірні, «для відводу очей».

Віднедавна ситуація кардинально змінилася. В української сторони скарг щодо ефективності спостерігачів ОБСЄ значно поменшало. Натомість сепаратисти «народних республік» – імовірно, за підтримки своїх кураторів із Кремля – заповзялися взагалі вижити місію з підконтрольної їм території.

 

Сепаратисти витискають ОБСЄ

23 липня біля донецького готелю Park Inn, де базується СММ ОБСЄ, відбувся мітинг за участю близько 200 осіб на чолі з так званим «мером» Донецька Ігорем Мартиновим. Люди тримали плакати із закликами до спостерігачів «не мовчати», а на завершення розписали гаслами «за мир» близько 30 білих автомобілів із логотипом ОБСЄ.

6 серпня 2015 акція повторилася з більшим розмахом – пікетувальники не тільки звинувачували СММ у «замовчуванні злочинів України», а й залили вулицю червоною фарбою, що символізувала «кров дітей Донбасу».

У коментарі сепаратистському телеканалу «Оплот» представниця ініціативної групи мітингувальників Оксана Снєгірьова прямо заявила: акції протесту триватимуть доти, доки представники ОБСЄ «не виїдуть».

9 серпня аналогічний мітинг відбувся і в Луганську.

Така одностайна атака на спеціальну моніторингову місію в «ДНР» та «ЛНР» може свідчити про те, що за «витисканням» інспекторів ОБСЄ з підконтрольних сепаратистам територій стоїть єдиний координатор – Росія.

Хоча не варто повністю виключати й «самодіяльність» проросійських бойовиків, які інколи виходять з-під контролю московських кураторів.

Очевидно, мета організаторів таких акцій – змусити спостерігачів виїхати із зони конфлікту.

Адже їхні звіти тепер свідчать насамперед про злочини проросійських бойовиків – інспектори СММ постійно фіксують порушення мирних угод саме з їхнього боку.

1 серпня місія ОБСЄ уперше оприлюднила висновок про те, що сепаратисти ведуть обстріл українських позицій із житлових кварталів Донецька – хоча в інтернеті ще рік тому можна було знайти десятки таких відеозаписів і телесюжетів, навіть показаних на центральних російських телеканалах.

На цьому «прозріння» СММ ОБСЄ не завершилося, і 7 серпня речник місії Майкл Боцюрків повідомив, що, починаючи з травня, інспектори ОБСЄ щонайменше в чотирьох випадках перетнулися з особами, які назвали себе представниками російських збройних сил.

Ще один приклад – нічна атака бойовиків під Новоласпою на Маріупольському напрямку. Збройні сили України дали їм відсіч і зайняли нові висоти. Незважаючи на те, що на той момент машини ОБСЄ вже були спалені, місія ОБСЄ оперативно видала чіткий звіт: це був неспровокований напад російсько-терористичних військ на українські позиції.

«Я не знаю, що конкретно сталося з місією ОБСЄ, чому вона «прозріла». Може, в них відбулася якась ротація і поменшало росіян. Чи це наслідок міжнародних вимог до працівників СММ. Але факт у тому, що СММ ОБСЄ тепер реагує на ситуацію та оцінює її набагато адекватніше, ніж раніше», – визнає радник голова Донецької обласної державної ВЦА.

Об’єктивні звіти місії, які фіксують неспровоковану агресію сепаратистів і показують їх світові як скажену мавпу з гранатою, не влаштовують ні самі «ДНР/ЛНР», ні Москву.

Черговою спробою залякувати представників ОБСЄ став підпал броньованих автомобілів СММ у Донецьку в ніч на 10 серпня. Повністю згоріли чотири авто, були частково пошкоджені ще три спеціальні машини місії ОБСЄ.

СММ поклала відповідальність за наругу «на тих, хто контролює ситуацію в Донецьку» – тобто на керівництво «ДНР».

Попри недвозначні натяки на те, що сепаратисти на Донбасі їм не раді, спостерігачі СММ ОБСЄ поки що не збираються звідти тікати. Про це на брифінгу для преси заявив заступник голови спеціальної моніторингової місії в Україні Александр Гуг.

«Якщо ми не зможемо доповідати із зони конфлікту, усі в Україні осліпнуть. Тому що ми єдині надаємо об’єктивну та оперативну інформацію», – сказав він.

Утім чи надовго інспекторам вистачить терпіння працювати в умовах тиску, спрогнозувати наразі складно. Певно, багато чого залежатиме від ступеню залякування і від ролі Кремля у цьому.

Якщо з Москви надійде «відмашка» посилити протидію ОБСЄ, спостерігачі можуть і не витримати наруги. І міжнародна спільнота втратить «зрячого арбітра» на Донбасі.

 

Довідка Polukr.net

До складу Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні на даний час входить близько 500 цивільних неозброєних спостерігачів із майже 40 країн-учасниць ОБСЄ.

Згідно з мандатом, який наразі продовжений до 31 березня 2016 року, голова СММ має право збільшити кількість спостерігачів до 1000.

Мандат місії поширюється на всю територію України. Головний офіс розташовано в Києві, команди спостерігачів працюють ще в дев’яти містах – Дніпропетровську, Донецьку, Івано-Франківську, Луганську, Львові, Одесі, Харкові, Херсоні, Чернівцях.

У Донецькій і Луганській областях працює 350 спостерігачів – невеликими групами, позмінно сім годин на тиждень.

Дмитро ЛИХОВІЙ

Share Button

Також перегляньте

Fot.. twitter.com/mon.gov.pl

Польсько-білоруський кордон: міграційна криза напередодні “Заходу-21”

Відповідно до попередніх прогнозів, наступні кризові дні на польсько-білоруському кордоні принесуть лише негативні наслідки для …

Напишіть відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.