У Львові відкрили пам’ятник митрополитові УГКЦ, відомому громадському діячеві Андрею Шептицькому. Урочисте відкриття приурочили до 150-тої річниці від дня народження Владики. На ньому були присутні високі чини української греко-католицької та римо-католицької церкви, глава УГКЦ Блаженніший Святослав та Президент України Петро Порошенко. Участь у святкуванні також взяли кілька тисяч львів’ян.
«Сьогодні відновлюємо історичну справедливість і нарешті відкриваємо монумент Шептицькому у Львові. Та найкращий пам’ятник Владиці – сама незалежна Україна, яка крокує до родини європейських народів. Як сказав один із сучасників митрополита, цю неймовірно велику постать не може проминути мовчанкою ні приятель, ні ворог; ні убогий, ні багатий; ні релігійна людина, ні атеїст; ні науковець, ні неписьменний. Ніхто не може і не сміє! Такі люди, як Владика Андрей, дорогі для нації і складають її золотий запас», – сказав під час виступу Президент України Петро Порошенко.
До відкриття пам’ятника у Львові йшли ще від початку 1990-х років. Саме тоді виникла ідея встановлення скульптури цій непересічній постаті. Готувались до встановлення пам’ятника останні 5 років. Ще у 2010 році провели конкурс на кращу концепцію розміщення монументу. Перемогла ідея львівських архітекторів Ігоря Кузьмака та Михайла Федика, які запропонували облаштувати площу довкола входу в головний львівський храм УГКЦ – собор Святого Юра, а в центрі поставити пам’ятник. Дискусії, як може виглядати сам пам’ятник, були доволі тривалими. Нарешті зійшлися на тому, що за основу майбутньої скульптури візьмуть прижиттєвий пам’ятник митрополита Андрея Шептицького, автором якого є відомий український скульптор Андрій Коверко. За переказами, Владика бачив цю скульптуру і добре її оцінював. Відтак Митрополит повернувся до Львова в образі скромного монаха в чернечих рясах. Висота пам’ятника – 3,8 м, і стоїть він на невеликому постаменті. Одне з небагатьох, що додали сучасні скульптори, – родинний герб графів Шептицьких, який тепер прикрашає бік пам’ятника.
Андрей Шептицький – один з найвизначніших церковних та світських діячів українського народу ХХ століття. Митрополит Андрей походить із давнього українського графського роду Шептицьких. Мати – графиня Софія Фредро, донька відомого польського письменника, графа Александра Фредра. Андрей Шептицький мав декілька наукових ступенів: доктор права, доктор теології, доктор філософії. Як Глава української Церкви, він першим почав використовувати в спілкуванні з вірними народну мову. Першим почав правити богослужіння українською мовою.
Однак не меншими є його заслуги перед державою. Андрей Шептицький був меценатом багатьох шкіл, організацій, окремих митців. Митрополит також відомий як фундатор першого українського шпиталю для потребуючих у Львові і засновник Національного музею у Львові, який нині носить його ім’я. Саме збірка ікон та інших творів мистецтва з приватної збірки Андрея Шептицького лягли в основу майбутнього музею.
До 150-річччя від дня народження Владики Андрея Ватикан офіційно визнав його праведним, зробивши перший крок до беатифікації. Наразі не вирішеним залишається питання з можливим проголошенням Шептицького праведником світу за порятунок, як мінімум, кількох сотень євреїв. Робив Шептицький це попри постійні обшуки окупаційної влади як в церкві, так і в себе вдома.
Поза тим, у львівській спільноті тривають суперечки, як остаточно має виглядати Святоюрська гора, де тепер стоїть пам’ятник Владиці. Адже проект її реконструкції фактично розділив львів’ян на прихильників великої площі і тих, хто хоче зберегти понад столітній сквер, який нині існує на горі. Якщо створювати площу, як це передбачає концепція Федика та Кузьмака, більшу частину скверу доведеться вирубати, щоб побудувати нову дорогу. Якщо ж залишити сквер, церкві доведеться обмежитись лише невеликою площею, у центрі якої стоятиме пам’ятник Митрополиту, а решту території віддати машинам та громадському транспорту. Останній рік дискусій до консенсусу не призвів. На час святкування ювілею та відкриття пам’ятника усі сторони погодились припинити суперечки заради гідного вшанування пам’яті Владики. Однак, очевидно, зовсім скоро містобудівні дискусії, як же має виглядати Святоюрська гора у Львові, продовжаться.
Мирослава Іваник
Польсько-український портал Portal Polsko-Ukraiński jest portalem internetowym o charakterze analityczno-informacyjnym

